Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/14309/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2018. Зареєстровано: 25.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2018.
Дата набрання законної сили: 21.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		          1Справа № 335/14309/17   3/335/20/2018 
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 січня 2018 року                                    м. Запоріжжя
		Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., за участі прокурора Масалова П.В., адвоката Cеменова М.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши cправу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1
		                                                            В С Т А Н О В И В:
		До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшли протоколи № 204 та № 205 про вчинення адміністративних правопорушень, складених 20 листопада 2017 року старшим оперуповноваженим Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та додані до протоколу матеріали.
		Так, згідно з протоколами про адміністративні правопорушення № 204 та № 205 від 20 листопада 2017 року, 30.10.2014 р. Запорізькою обласною радою з ОСОБА_2 укладений контракт, згідно з яким останній зобов"язується здійснювати керівництво КП „Автогосподарство" до 30.10.2019 року, за умовами контракту ОСОБА_2 має право призначати та звільняти працівників підприємства, затверджувати штатний розпис, накладати на працівників стягнення, та вчиняти дії згідно з умовами контракту.
		Безпосереднім керівником ОСОБА_2 відповідно до контракту, є Запорізька обласна рада в особі її керівника.
		13.07.2016 року наказом № 65-к директора КП „Автогосподарство" ЗОР ОСОБА_2 на посаду начальника майстерні з 14.07.2016 року прийнято ОСОБА_4, який є сином ОСОБА_2 ОСОБА_2 не повідомив Запорізьку обласну раду про наявність реального конфлікту інтересів при прийнятті на роботу ОСОБА_4, підписав та видав вищевказаний наказ про прийняття на роботу ОСОБА_4, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1,ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		В судовому засіданні ОСОБА_2, його адвокат Семенов М.В., заперечували проти протоколів, пославшись на відсутність   в межах вказаних правовідносин реального конфлікту інтересів та просили суд про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях події та складу адміністративних правопорушень, передбаченних ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		В судовому засіданні прокурор вважав вину ОСОБА_2 у вчинених адміністративних правопорушеннях, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП доведеною та просив до нього застосувати стягнення у межах санкції ч. 1,ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши протоколи та додані до них матеріали, суд приходить до наступного.
		У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією, це - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Під реальним конфліктом інтересів, згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		На підставі п. 12 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		За змістом наведених норм обов'язковою умовою складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів, як суперечності між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність прийняття цією особою рішень, вчинення чи не вчинення дій на відповідній посаді, в тому числі у стосунках з фізичними чи юридичними особами.
		Судом встановлено, що директор КП „Автогосподарство" ЗОР ОСОБА_2 13.07.2016 року видав наказ № 65-к про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду начальника майстерні.
		ОСОБА_4 є сином ОСОБА_2 ( витяг з Державного реєстру актів цивільного стану від 30.10.2017 р.).
		Згідно з п.1.6 посадової інструкції начальника майстерні підприємства, начальник ремонтної майстерні підпорядковується безпосередньо головному інженеру підприємства, при його відсутності, - начальнику технічного відділу.
		Згідно з листом першого заступника голови обласної ради від 26.10.2017 року на адресу начальника управління захисту економіки в Запорізькій області, за результатом розгляду листа від 17.10.2017 р. була надана відповідь від 25.10.2017 р., що до Запорізької обласної ради повідомлення про конфлікт інтересів від директора КП „Автогосподарство" ОСОБА_2 не надходило. 
		КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Так, при викладенні в протоколі суті адміністративного правопорушення не визначено в чому полягає така суперечність стосовно до наведеної ситуації (видачі наказу).
		Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно учиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Матеріали справи не містять будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_2 та його службовими повноваженнями, як директора КП „Автогосподарство" та в чому конкретно полягав конфлікт інтересів і в чому це виразилось в розумінні ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», де зазначено, що корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною в частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція це використання особою, зазначеною в частині першій ст. 3 цього Закону наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
		Матеріали справи не містять доказів, що неповідомлення ОСОБА_2 у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів вчинене умисно, коли він усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків. Отже, відсутня суб'єктивна сторона даного правопорушення, яка є обов'язковою складовою будь-якого правопорушення.
		Відповідно до п.1.6 посадової інструкції начальника майстерні підприємства, начальник ремонтної майстерні безпосередньо не підпорядковується директору КП „Автогосподарство".
		Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.
		А тому, інкриміновані ОСОБА_2 дії в частині прийняття на роботу його сина ОСОБА_4, не створюють правових наслідків, які є сутністю правопорушення, пов'язаного з корупцією, у зв'язку з чим в його діях виключається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		Як вбачається зі ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Пунктом 1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення  визначено, що провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вимоги ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП підлягають об'єднанню в одне провадження.
		Керуючись п. 1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Справу № 335/14309/17 (провадження № 3/335/2038/2017) за ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу № 335/14310/17 (провадження № 3/335/2039/2017) за ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 об"єднати в одне провадження, об"єднаній справі присвоїти № 335/14309/17 (провадження № 3/335/2038/2017).
		     Провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов"язаного з корупцією, відносно ОСОБА_2 за ст.172-7 ч.ч.1, 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити, у зв"язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		    Постанова може бути оскаржена, на підставі ст.294 КУаАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови в Апеляційний суд Запорізької області.
		Суддя                                            Н.І.Рибалко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...