Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/866/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2018. Зареєстровано: 25.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.

Результат оскарження 12.06.2018 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		    
		           "06" грудня 2017 р.Справа № 925/866/17
		 
		Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участю представників сторін: позивача  ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача  ОСОБА_2 за довіреністю, третьої особи  не зявилися, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи  громадянина України ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновлення права власності та скасування реєстрації зміни іпотекодержателя,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.07.2017 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі  ПАТ "Дельта Банк") звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" (далі  відповідач, ПП ГРК "Апельсин"), в якому просив суд:
		скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28492686 від 29.02.2016 07:37:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4;
		поновити право власності за ПП ГРК «Апельсин» на готель іноземних спеціалістів «Жовтневий», що складається з комплексу будівель готелю «Жовтневий» загальною площею 6785,5 кв. м., гаража та котельні загально площею 457,1 кв. м., східців спуску, розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд. 145;
		скасувати реєстрацію зміни іпотекодержателя  рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28505767 від 29.02.2016 року 14:28:44, приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4;
		відшкодувати понесені судові витрати  сплачений судовий збір у розмірі 6400 грн.
		Позов подано з метою захисту позивачем свого права іпотекодержателя, набутого на підставі кредитних і іпотечних договорів та договору відступлення права вимоги.
		Ухвалою суду від 17.07.2017 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/866/17, справу призначено до судового розгляду, зобовязано позивача надати суду усі документи в обґрунтування позовних вимог, відповідача  письмовий відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України і усі документи, що підтверджують заперечення проти позову у разі їх наявності.
		Відповідач в особі свого представника письмовий відзив на позов не подав, заперечуючи проти позову 07.08.2017 року подав клопотання за вх. № 16907 про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК з мотивів віднесення даного спору за підвідомчістю до юрисдикції адміністративних, а не господарських судів (а.с. 54).
		12.09.2017 року позивач на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду справи по-суті подав заяву про зміну предмету позову у справі № 925/866/17 (вх. № 19479/17, а.с. 71-81), в якій просив суд:
		скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28492686 від 29.02.2016 року 07:37:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4;
		поновити право власності за ПП «ГРК Апельсин» на готель іноземних спеціалістів «Жовтневий», що складається з комплексу будівель готелю «Жовтневий» загальною площею 6785,5 кв. м., гаража та котельні загально площею 457,1 кв. м., східців спуску, розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд. 145;
		скасувати реєстрацію зміни іпотеко держателя  рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28505767 від 29.02.2016 року 14:28:44, приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4;
		внести до державного реєстру запис про реєстрацію іпотеки  комплексу будівель готелю «Жовтневий» загальною площею 6785,5 кв. м., гаража та котельні загальною площею 457, 1 кв. м., східців спуску, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд.145 за іпотекодержателем АТ «Дельта Банк»;
		відшкодувати понесені судові витрати  сплачений судовий збір у розмірі 8000 грн.
		07.11.2017 року позивач на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду справи по-суті подав заяву про зміну предмету позову у справі № 925/866/17 (вх. № 24012/17, а. с. 108-113), в якій просив суд: 
		скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28492686 від 29.02.2016 року 07:37:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Київ;
		поновити право власності за ПП ГРК «Апельсин» на готель іноземних спеціалістів «Жовтневий», що складається з комплексу будівель готелю «Жовтневий» загальною площею 6785,5 кв. м., гаража та котельні загальною площею 457,1 кв. м., східців спуску, розташованих за адресою м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд. 145;
		поновити з дати реєстрації іпотеки за АТ «Дельта Банк» як іпотекодержателем запис про іпотеку на комплекс будівлі готелю «Жовтневий» загальною площею 6785,5 кв. м., гараж та котельня загальною площею 457,1 кв. м., східці спуску, що розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд. 145, а саме: Номер запису про іпотеку: 7098941 (спеціальний розділ): дата, час державної реєстрації: 23.08.2007 10:51:09; Державний реєстратор: приватний нотаріус ОСОБА_5, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення іпотеки: Договір про внесення змін до іпотечного договору № 49.12/38/І372/07-КЛТ від 23.08.2007 року, виданий 18.02.2009, видавник ВАТ «Кредитпромбанк»; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16002465 від 24.09.2014 01:16:00, приватний нотаріус ОСОБА_5, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; відомості про субєктів: іпотеко держатель - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020, країна реєстрації Україна , боржник - Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», код ЄДРПОУ: 32034203, адреса: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Фрунзе, 145;
		поновити з дати реєстрації за АТ «Дельта Банк» як іпотекодержателем запис про іпотеку на комплекс будівлі готелю «Жовтневий» загальною площею 6785,5 кв. м., гараж та котельня загальною площею 457, 1 кв. м., східці спуску, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд.145. Номер запису про іпотеку 7098942 (спеціальний розділ): дата, час державної реєстрації: 18.02.2009 17:04:42; Державний реєстратор приватний нотаріус ОСОБА_5, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення іпотеки: Договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 49.12/01/16/09 від 18.02.2009 року, виданий 19.10.2009, видавник приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16002465 від 24.09.2014 01:16:00, приватний нотаріус ОСОБА_5, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; відомості про субєктів: іпотекодержатель - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020, країна реєстрації Україна, боржник - Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», код ЄДРПОУ: 32034203, адреса: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Фрунзе, 145;
		відшкодувати понесені судові витрати  сплачений судовий збір у розмірі 8000 грн. 
		Ухвалами господарського суду Черкаської області від 20.10.2017 року до справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу громадянина України - ОСОБА_3 (а.с. 105-106), від 09.11.2017 року прийнята до провадження заява позивача про зміну предмета прозову (а.с. 135-136).
		В судових засіданнях позивач в особі свого представник позов з підстав, викладених у позовній заяві, заявах про зміну предмета позову від 12.09.2017 і 07.11.2017 року і письмових поясненнях від 23.11.2017 року (а.с. 137-138), підтримав і просив задовольнити повністю, відповідач в особі свого представника проти позову заперечував, наполягав на задоволенні свого клопотання про припинення провадження у справі, третя особа явку свого представника у засідання суду не забезпечила, хоч про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Крім того, заперечуючи проти позову, представник відповідача пояснював, що спірне нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, вибуло із власності відповідача поза його волевиявленням, тому вимоги позивача до нього є безпідставними.
		Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до норм ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.
		Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову з наступних підстав.
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 23.08.2007 року Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (назву якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», далі  ПАТ «Кредитпромбанк»), як банком, та відповідачем - Приватним підприємством «Нікіта-Т» (назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин»), як позичальником, був укладений Кредитний договір № 49.8.2/38/2007-КЛТ (далі  кредитний договір-1), за умовами п.п. 1.1. якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 32 000 000 грн. В редакції додаткової угоди № 24 від 28.01.2012 року сторони змінили умови п. 1.1. кредитного договору-1 і визначили, що банк надав кредит позичальнику у сумі фактичної заборгованості 40 533 156,00 грн. з кінцевим терміном повернення  22.08.2013 року.
		23.08.2007 року Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (назву якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», далі  ПАТ «Кредитпромбанк»), як іпотекодержателем, та Приватним підприємством «Нікіта-Т» (назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин»), як іпотекодавцем, був укладений Іпотечний договір № 49.12/38/І 372/07-КЛТ (далі  іпотечний договір-1), за умовами якого у забезпечення зобовязань іпотекодавця перед іпотекодержателем за кредитним договором-1 іпотекодавець надав іпотекодержателю в наступну іпотеку майно (предмет іпотеки): готель іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою місто Черкаси, вулиця Фрунзе, будинок № 145 та складається з: комплексу будівель готелю «Жовтневий» (готель і ресторан) загальною площею 6780,8 кв. м., гаражу та котельні загально площею 457,1 кв. м., заставною вартістю 38 646 300,00 грн. Того ж дня, 23.08.2007 року договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстровано в реєстрі за № 9810. У звязку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна і зареєстрована за № 9811.
		18.02.2009 року ПАТ «Кредитпромбанк», як банк, та відповідач  ПП ГРК «Апельсин», як позичальник, уклали кредитний договір № 49.8.3/01/2009-КЛТ (далі  кредитний договір-2), за умовами п.п. 1.1. якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2 500 000 грн. з терміном повернення до 17.02.2012 року. В редакції додаткової угоди № 5 від 19.10.2009 року сторони змінили умови в п.п. 1.1. кредитного договору-2 і визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 8 000 000 грн. 
		18.02.2009 року ПАТ «Кредитпромбанк», як іпотекодержатилем, та відповідачем  ПП ГРК «Апельсин», як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір № 49.12/01/І6/09, за умовами якого у забезпечення зобовязань іпотекодавця перед іпотекодержателем за кредитним договором-2 іпотекодавець надав іпотекодержателю в іпотеку майно: готель іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою: місто Черкаси, вулиця Фрунзе, будинок № 145 та складається з: комплексу будівель готелю «Жовтневий» (готель і ресторан) з надбудованою мансардою, позначений на технічному плані літерами «А-5», «А-2», загальною площею 6784,5 кв. м., гаражу та котельні, позначених на технічному плані літерою «Б-1», загально площею 457,1 кв. м., східців спуску на вул. Гагаріна, позначених на технічному плані № 1, заставною вартістю 11 029 700 доларів США. Того ж дня, 18.02.2009 року договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстровано в реєстрі за № 1404. У звязку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна і зареєстрована за № 1405.
		27.09.2013 року ПАТ «Кредитпромбанк», як продавець, та позивач - ПАТ «Дельта Банк», як покупець, уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого продавець продав (відступив), а покупець купив (прийняв) права вимоги за кредитними договорами, кредити за якими надано продавцем позичальникам, і договорами забезпечення до них, визначеними в «Акті приймання-передачі прав вимоги». Того ж дня, 27.09.2013 року договір купівлі-продажу прав посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2466.
		12.02.2015 року ПАТ «Авант-Банк», як заставодержатель, та позивач  ПАТ «Дельта Банк», як заставодавець, уклали договір застави майнових прав (а.с. 139-146), за умовами якого предметом застави були майнові права за кредитними договорами, що укладені між ПАТ «Дельта Банк» та юридичними особами (далі - Боржники), що є його невід'ємною частиною(надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - Кредитний договір). Заборгованість за кредитними договорами становить 96380916,83 грн., у тому числі:
		кредитний договір № 49.8.2./38/2007-КЛТ від 23.08.2007 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником всіх прав та обовязків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та ПП «Нікіта-Т», - 66 346 646, 41 грн.;
		кредитний договір № 49.8.3./01/2009-КЛТ від 18.02.2009 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником всіх прав та обовязків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», -10 213 282,20 грн.;
		кредитний договір № 07/26/07-КЛТ від 26.11.2007 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Рені-Лайн», - 559 763, 79 $, що еквівалентно 10 075 615, 55 грн. за курсом НБУ на 05.02.2015;
		кредитний договір № 420 від 29.11.2005року, укладений між ЗАТ «Тас-Інвестбанк» та ВАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», - 9 745 372, 66 грн. Зобовязання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо, перелік яких наведений у Акті прийому-передачі.
		Майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання заставодавцем зобовязань перед заставодержателем за зобовязаннями повернути кошти, що обліковуються на кореспондентських рахунках банку заставодавця. За рахунок цих майнових прав задовольняються усі вимоги заставодержателя, які можуть виникнути внаслідок невиконання заставодавцем перед заставодержателем за договором банківського рахунку. Того ж дня, 12.02.2015 року договір застави майнових прав посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 236.
		02.03.2015 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року розпочато процедуру виведення банку з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці по 02.06.2015, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» (далі  уповноважена особа Фонду) - ОСОБА_9
		Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 71 від 08.04.2015 року змінено строк дії тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк», запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 року включно.
		Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 147 від 03.08.2015 року строк здійсненні тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 рою включно, на цей же строк продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду ОСОБА_9
		Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано AT «Дельта Банк». Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02.10.2015 року на підставі постанови НБУ № 664 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації AT «Дельта Банк» з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно, делеговано повноваження ліквідатора AT «Дельта Банк» уповноваженій особі Фонду ОСОБА_9 на той же строк.
		02.06.2015 року, в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» ОСОБА_9 направлено ПАТ «Авант-Банк» повідомлення про нікчемність договору застави майнових прав, укладеного 12.02.2015 року між ПАТ «Авант-Банк» та ПАТ «Дельта Банк», реєстраційний № 236.
		29.12.2015 року між громадянином України ОСОБА_3, як іпотекодержателем, та ПАТ «Авант-Банк», як іпотекодавцем, укладений Договір іпотеки (а.с. 170-174), за умовами якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобовязань перед іпотекодержателем за договором банківського вкладу (депозиту) № Д-Ф/12/391 «Накопичувальний», укладеним між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_3 21 серпня 2012 року та додаткових договорів укладених, або які будуть укладені між сторонами, передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: комплекс будівель готелю, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд. 145, площею 11826 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 874. У звязку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна і зареєстрована за № 875 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/1208/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року і Вищого господарського суду України від 08.12.2016 року, повністю задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Авант-Банк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зокрема  ПП ГРК «Апельсин», ПАТ «Кредитпромбанк», гр. ОСОБА_3, визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015 року, укладений між ПАТ «Авант-Банк» і ПАТ «Дельта Банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 236.
		Із інформаційних довідок з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 91437715 від 07.07.2017 (а.с. 27-33) і № 93373306 від 01.08.2017 року (а.с. 114-123), наданих за заявами позивача, вбачається, що за параметрами запиту про нерухоме майно за адресою його місцезнаходження: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Верхня Горова (вулиця Фрунзе), будинок 145 в державних реєстрах наявна наступна інформація:
		23.08.2007 і 18.02.2009 року зареєстровано обтяження у вигляді іпотеки на підставі іпотечних договорів-1 і 2, іпотекодержатель ВАТ «Кредитпромбанк», боржники (власники), відповідно, ПП «Нікіта-Т» і ПП ГРК «Апельсин»;
		спеціальний розділ актуальної деталізованої інформації про іпотеку містить записи №№ 7098942 і 7098941 (на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог), за змістом яких іпотекодержателем на підставі договорів про внесення змін до іпотечних договорів-1 і 2 значиться ПАТ «Дельта Банк», боржник (власник) ПП ГРК «Апельсин»;
		відповідно до запису про іпотеку № 8327546, на підставі іпотечного договору-2, договору про внесення змін до нього і договору застави майнових прав від 12.05.2015 року реєстраційний № 236, іпотекодержателем значиться ПАТ «Авант Банк», боржник (власник) ПП ГРК «Апельсин»;
		розділ деталізованої інформації про власність містить запис № 12148860, за змістом якого власником нерухомого майна з 20.11.2015 року значиться на підставі іпотечних договорів-1 і 2 та договорів про внесення змін до них ПАТ «Авант Банк»;
		розділ деталізованої інформації про іпотеку містить запис № 12846105, згідно з яким на підставі договору іпотеки від 29.12.2015 року, реєстраційний № 874 зареєстровано право іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_3, іпотекодавець ПАТ «Авант Банк»;
		розділ актуальної інформації про право власності містить запис № 13473120, згідно з яким право власності на підставі договору іпотеки від 29.12.2015 року, реєстраційний № 874 зареєстровано 28.02.2016 року за ОСОБА_3;
		розділ актуальної інформації про реєстрацію іпотек містить запис № 13484141, згідно з яким на підставі договору іпотеки від 29.02.2016 року, реєстраційний № 332 зареєстровано право іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_11, іпотекодавець ОСОБА_3;
		земельна ділянка під нерухомим майном, згідно з актуальною інформацією про державну реєстрацію права власності і іншого речового права на неї, записи №№ 7992648, 7995747 перебуває в комунальній власності Черкаської міської ради, право її оренди зареєстровано на підставі договору оренди від 06.12.2005 року за ПП ГРК «Апельсин» зі строком дії до 22.11.20154 року.
		Хронологію подій щодо предмету іпотеки  готелю іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою : місто Черкаси, вулиця Верхня Горова (Фрунзе), будинок № 145 наведено позивачем у письмових поясненнях від 23.11.2017 року (а.с. 137-138), яка співпадає з записами в Інформаційних довідках.
		Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача, звернена до відповідача, про захист його (позивача, іпотекодержателя) порушеного права іпотеки у спосіб, обраний ним, а саме шляхом скасування рішення державного реєстратора  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 індексний номер 28492686 від 29.02.2016 07:37:55, номер запису про право власності 13473120 про державну реєстрацію права приватної власності на спірне нерухоме майно  комплекс будівель готелю іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою: місто Черкаси, вулиця Верхня Горова (Фрунзе), будинок № 145 за третьою особою ОСОБА_3, поновлення права власності відповідача на це нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, та поновлення порушеного права іпотеки позивача, інформація про державну реєстрацію якого містять записи в Державному реєстрі Іпотек за №№ 7098942 і 7098941.
		Свою вимогу позивач обґрунтовує тим, що наслідком визнання недійсним в судовому порядку договору застави майнових прав від 12.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Авант-Банк» і ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 236, є недійсність і похідного Договору іпотеки від 29.12.2015 року, укладеного між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстраційний номер 874 та є достатньою матеріальною підставою задоволення позовних вимог, які є предметом спору. 
		Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 2, 4, 10 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субєктів господарювання, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
		Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обовязки, виникли із кредитних і іпотечних договорів та договору відступлення права вимоги, за правовою природою віднесені до договірних зобовязань кредиту і застави, загальні положення про кредит, як окремий вид зобовязань, визначені параграфом 2 глави 71, а також розділами IV, V та ст.ст. 346, 347 ГК України, про заставу і іпотеку, як окремий вид застави,  параграфом 6 глави 49, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобовязання і договір  розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобовязання, відповідальність за порушення зобовязання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Законів України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які з урахуванням предмета спору є спеціальними нормативними актами.
		Нормами Цивільного кодексу України встановлено, що:
		об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ч. 1 ст. 177);
		до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181);
		право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182);
		майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ч. 1 ст. 190);
		право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.ч. 1, 2 ст. 328);
		права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334);
		право власності припиняється, зокрема, у разі відчуження власником свого майна, в інших випадках, встановлених законом (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 346);
		власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч. 1 ст. 392);
		законом можуть бути встановлені інші, ніж визначені ч. 1 цієї статті, речові права на чуже майно (ч. 2 ст. 395);
		особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу «Захист права власності» (ч. 1 ст. 396).
		Параграфом 1 глави 49 книги 5 ЦК України встановлено загальні положення про забезпечення виконання зобовязання. За їх змістом виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК).
		Відповідно до ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 575 параграфа 6 глави 49 книги 5 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Окремим видом застави є іпотека, яка є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 577 ЦК України).
		Законом України «Про заставу» передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України (ст. 1, 2).
		Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека  це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Частинами 1, 5, 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» зокрема встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору; у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотечний договір, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
		Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
		Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
		Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено що: державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речове право, похідне від права власності - іпотеки (п. 1 ч. 1, абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 4); перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.ч. 1, 2 ст. 18); державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 ст. 27).
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
		Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
		Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
		Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
		За змістом статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача.
		Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.
		Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
		Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.
		Згідно статті   44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.
		Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
		Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
		Згідно статті   45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держатель або реєстратор Державного реєстру зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов'язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.
		Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
		З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства суд вбачає, що предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитних договорах-1 і 2 зобовязань відповідача, як іпотекодавця та боржника, є нерухоме майно: готель іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою місто Черкаси, вулиця Фрунзе, будинок № 145 та складається з комплексу будівель готелю «Жовтневий» (готель і ресторан) з надбудованою мансардою, позначений на технічному плані літерами «А-5», «А-2», загальною площею 6784,5 кв. м., гаражу та котельні, позначених на технічному плані літерою «Б-1», загально площею 457,1 кв. м., східців спуску на вул. Гагаріна, позначених на технічному плані № 1. Право власності і інше речове право іпотеки на це нерухоме майно набувається з моменту державної реєстрації цих прав. Правомірність державної реєстрації права власності відповідача на момент укладення іпотечних договорів-1 і 2 сторонами під сумнів не ставиться (тобто ними визнається), іншого речового права, а саме спірного права іпотеки, проведене на підставі укладених в установленому законом порядку іпотечних договорів-1 і 2 (з додатковими договорами до них).
		Спірне речове право іпотеки на це нерухоме майно позивачем набуте на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, укладеного між ним (позивачем, ПАТ «Дельта Банк»), як покупцем, та ПАТ «Кредитпромбанк», як продавцем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 2466, інформація про державну реєстрацію цього права в Державному реєстрі іпотек міститься за №№ 7098942 і 7098941.
		Внаслідок укладення 12.02.2015 року позивачем ПАТ «Дельта Банк», як заставодавцем, з ПАТ «Авант-Банк», як заставодержателем, договору застави майнових прав реєстраційний № 236, предметом застави якого були майнові права, зокрема, за кредитними договорами-1 і 2 (кредитний договір № 49.8.2./38/2007-КЛТ від 23.08.2007 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПП «Нікіта-Т», кредитний договір № 49.8.3./01/2009-КЛТ від 18.02.2009 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин»), ПАТ «Авант-Банк» на підставі цього договору набув та зареєстрував права власності і іпотеки на спірний обєкт нерухомого майна
		Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/1208/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року і Вищого господарського суду України від 08.12.2016 року, визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015 року, укладений між ПАТ «Авант-Банк» і ПАТ «Дельта Банк», зареєстрований в реєстрі за № 236.
		Із інформаційних довідок з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 91437715 від 07.07.2017 і № 93373306 від 01.08.2017 року, наданих державним реєстратором за заявами позивача, вбачається, що за параметрами запиту про нерухоме майно за адресою його місцезнаходження: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Верхня Горова (вулиця Фрунзе), будинок 145 в зазначених державних реєстрах наявна інформація, зокрема, про державну реєстрацію права приватної власності на спірне нерухоме майно  комплекс будівель готелю іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою: місто Черкаси, вулиця Верхня Горова (Фрунзе), будинок № 145 за третьою особою ОСОБА_3 на підставі рішення державного реєстратора   приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 індексний номер 28492686 від 29.02.2016 07:37:55, номер запису про право власності 13473120, право власності якого виникло на підставі договору іпотеки від 29.12.2015 року, реєстраційний № 874.
		Відповідно до актуальної інформації про реєстрацію іпотек, запис № 13484141, на підставі договору іпотеки від 29.02.2016 року, реєстраційний № 332 зареєстровано право іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_11, іпотекодавець (власник цього майна) ОСОБА_3
		Інформацію про зміну умов, припинення дії, розірвання або визнання недійсними договорів іпотеки від 29.12.2015 року реєстраційний № 874, іпотеки від 29.02.2016 року реєстраційний № 332, оформлену у виді належних і допустимих доказів, сторонами і третьою особою на вимогу суду не подано.
		Відтак, обєкт спірного речового права іпотеки (предмет іпотеки - нерухоме майно  комплекс будівель готелю іноземних спеціалістів «Жовтневий», що знаходиться за адресою: місто Черкаси, вулиця Верхня Горова (Фрунзе), будинок № 145, про порушення якого стверджує позивач, відповідно до інформації, що міститься у державних реєстрах, на час розгляду справи перебуває у власності громадянина ОСОБА_3, яким його передано в іпотеку громадянину ОСОБА_11 на підставі чинних господарських договорів, інформація про реєстрацію їх прав власності і іпотеки внесена до державних реєстрів.
		Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. За вказаною нормою права вимога про визнання (поновлення) права власності може бути пред'явлена лише власником спірного майна. 
		Права власності іпотеки за змістом норм ч.ч. 1, 2 ст. 328, ч. 1 ст. 396 ЦК України вважаються набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
		Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Згідно з розясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.1. постанови від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання угод (господарських договорів) недійсними», правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 234 ЦК України. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
		В п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарським судам доведено розяснення, що під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання. Пункт 2.1. викладено в розділі 2 постанови - Загальні питання застосування законодавства у спорах відповідної категорії, зазначене розяснення підлягає застосуванню і при вирішенні спору, що розглядається у даній справі.
		Таким чином, право іпотеки, на захист якого подано позов, є похідним речовим правом від права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. Це право не належить позивачу і відповідачу, тому у позивача відсутні правові підстави його захисту в інтересах відповідача і захисту похідного від нього речового права іпотеки в своїх інтересах. Документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію зазначених прав, є чинними, визнання їх недійсними не є предметом спору у справі, що розглядається, підстави виходу за межі предмета спору у суду відсутні.
		Цю обставину суд вважає визначальною для прийняття рішення у справі про відмову у задоволенні позову повністю, інші доводи позивача в обґрунтування позову і відповідача в обґрунтування заперечень проти позову суд визнає безпідставними і відхиляє.
		Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач заявив позов про захист наявного у нього речового права (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна, яке набуте ним на підставі цивільно-правової угоди. З викладеного випливає, що спір, предметом якого є інше речове право, похідне від права власності на майно, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), наведене в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС і, відповідно, компетенція адміністративних судів, установлена ст. 17 КАС, на цей спір не поширюється.
		Вимога позивача про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав (рішень) державного реєстратора за обставин даного спору є похідною від спірних прав власності і іпотеки, визнання (поновлення) яких є предметом спору у цій справі, за предметною і субєктною юрисдикцією відноситься до компетенції господарських судів, тому заяву відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК з мотивів віднесення даного спору за підвідомчістю до юрисдикції адміністративних, а не господарських судів суд визнає необґрунтованою і відхиляє.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
		З урахуванням викладеного суд у задоволенні позову відмовляє повністю.
		На підставі статті 49 ГПК України, судові витрати  сплачений судовий збір покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, 
		 
		ВИРІШИВ :
		 
		У клопотанні відповідача про припинення провадження у справі відмовити.
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
		 
		Повний текст рішення підписано 24.01.18 року. 
		 
		Суддя                                                                                  В.М. Грачов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...