Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/64/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2018. Зареєстровано: 25.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.
Дата набрання законної сили: 06.10.2020
Результат оскарження 06.10.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		18 січня 2018 року                                                справа №826/64/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомКомпанії PLASKE SA (далі по тексту - позивач)до  третя особаПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "Українська залізниця") Міністерство інфраструктури України (далі по тексту - третя особа)про1) визнання неправомірною бездіяльності в особі відповідача з приводу реалізації компетенції у сфері управління (владних управлінських функцій) в частині порушення встановленими нормативними документами порядку розгляду звернення експедитора PLASKE SA щодо встановлення пільгових тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711);  2) визнання рішень Тарифної комісії ПАТ "Українська залізниця" відносно звернень Компанії PLASKE SA, прийнятих на засіданні 09, 10 листопада 2016 року, такими, що прийняті не в спосіб, визначений чинним законодавством та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), в тому числі з огляду на не розсудливе використання дискреційних повноважень ПАТ "Українська залізниця" та не врахування існування регуляторних норм щодо економічної можливості зниження тарифів (провізної плати) на транзитні перевезення залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711) за рахунок зниження їх рентабельності, що обумовило падіння обсягів транзиту залізницями України на користь інших країн; 3) скасування рішення Тарифної комісії ПАТ "Українська залізниця" відносно звернень Компанії PLASKE SA, що були прийняті на засіданні 09, 10 листопада 2016 року; 4) зобов'язання відповідача в подальших періодах використовувати дискреційні повноваження в спосіб, визначений чинним законодавством, та приймати рішення по відношенню до звернень експедитора PLASKE SA з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), шляхом утримання від відмови у встановленні знижених тарифів на транзитні перевезення залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711), якщо звичайні (ринкові) ціни (тарифи) на перевезення залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711) по альтернативним маршрутам залізницями інших країн є нижчими за рівень цін (тарифів), встановлених до маршрутів транзитних перевезень залізницями України в напрямку портів України; 5) зобов'язання відповідача подати суду в термін до шести місяців з дати набрання постановою суду звіт про виконання судового рішення та, в разі потреби, за наслідками розгляду судом звіту відповідача встановлення нового строку подання суду звіту ПАТ "Українська залізниця" про виконання судового рішенняВ С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає неправомірною бездіяльності в особі відповідача з приводу реалізації компетенції у сфері управління (владних управлінських функцій) в частині порушення встановленими нормативними документами порядку розгляду звернення експедитора PLASKE SA щодо встановлення пільгових тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711), та вважає, що рішення Тарифної комісії ПАТ "Українська залізниця" відносно звернень Компанії PLASKE SA, прийняті на засіданні 09, 10 листопада 2016 року, є такими, що прийняті не в спосіб, визначений чинним законодавством та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягають скасуванню, оскільки звернення позивача розглянуті з порушенням нормативних документів щодо розгляду звернень експедиторських організацій, у тому числі наказу Міністерства інфраструктури України від 04 жовтня 2012 року №589 та Положення про Тарифну комісію в частині порушення строку розгляду звернення від 14 липня 2016 року та не надання відповіді на звернення від 28 грудня 2015 року №04-04/281215 та від 06 квітня 2016 року №04-01/060416; відповідач протиправно відмовив у застосуванні пільгових тарифів на перевезення зрідженого газу, що вказує про встановлення завідомо неконкурентних та невигідних тарифів на перевезення вантажів; згідно з актом звірки з філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Українська залізниця" за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у позивача обліковується переплата, що вказує на те, що оскаржувані рішення прийняті не у спосіб, визначений чинним законодавством; станом на 31 грудня 2016 року випуск акцій відповідача не пройшов процедуру реєстрації у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, що суперечить положенням частини четвертої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому відповідач не може використовувати словосполучення "акціонерне товариство"; згідно з правовими висновками Верховного Суду України у справі №905/1775/15 немає доказів набуття ПАТ "Українська залізниця" прав і обов'язків підприємств залізничного транспорту; згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України номер ідентифікаційного коду відповідача 40075815 не зберіг номеру ідентифікаційного коду 00034045 Державної адміністрації залізничного транспорту України, станом на 10 листопада 2016 року в ЄДРПОУ не було запису про припинення Державної адміністрації залізничного транспорту України; станом на 10 листопада 2016 року адміністративна компетенція Державної адміністрації залізничного транспорту України в межах норм постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №262 "Про затвердження положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України" не передбачала повного або часткового передання (набуття) адміністративної компетенції до ПАТ "Українська залізниця" на здійснення централізованого управління процесом перевезень у міжнародному сполученні; відповідач не надав регуляторний акт третьої особи, прийнятий відповідно до процедур Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", який до 30 жовтня 2015 року було оприлюднено та щодо якого було проведене громадське обговорення стосовно тарифів на транзитні перевезення територією України у 2016 році; оскаржувані рішення прийнято без дотримання вимог до кворуму та строків розгляду, що визначені Положенням про Тарифну комісію, затвердженого наказом ПАТ "Українська залізниця" від 26 січня 2016 року №036; дискреційні повноваження стосовно встановлення пільгових тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничними транспортом територією України 9, 10 листопада були використані відповідачем не в спосіб, встановлений законодавством у зв'язку із відсутністю публічного правонаступництва, про що наголошено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2017 року у справі №812/2219/14 та від 02 березня 2016 року у справі №2а-8483/10/1270; України не ратифікувала міжнародний документ під назвою "Тарифна Угода залізничних адміністрацій (Залізниць) держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 17 лютого 1993 року та міжнародний документ під назвою "Статут Співдружності Незалежних Держав" від 22 січня 1993 року; Закон України "Про ціни і ціноутворення" не передбачає поняття "максимальний уровень ставок", а визначене лише у не ратифікованому документі "Тарифное соглашение железнодорожных администраций (железных дорог) государств - участников Содружества Независимых Государсвт" від 17 лютого 1993 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/64/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив про відповідність своїх дій вимогам чинного законодавства та звертав увагу на наступне: оцінка економічної можливості зниження тарифів на транзитні перевезення залізничним транспортом за рахунок зниження рівня їх рентабельності не відноситься до компетенції адміністративного суду; згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 оскаржуваного протоколу розглянуто звернення позивача та прийнято рішення про його задоволення, а саме виключено з пункту 22.1 таблиці пункт 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики умов виконання обсягів перевезень та встановлено на перевезення сірки за напрямком переходи РЖД-Іллічівськ тарифної ставки у розмірі 9,10 доларів США за 1 тонну; згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 оскаржуваного протоколу прийнято рішення щодо недоцільності застосування тарифних ставок, зазначених у пункті 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики на перевезення зрідженого газу зі станції Тобольськ Сверд, Новокуйбишевська, Хімічна Кбш., Каучук Горьк., за фактично виконані обсяги перевезень зрідженого газу в поточному році (2016 рік), при цьому скасування вказаного пункту не знівелює чинність пункту 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики та зобов'язань позивача сплатити належні платежі згідно умов договору від 23 грудня 2014 року №424-114/2014-ЦЮ аналогічна ситуація щодо пункту 2.5 протоколу; встановлення пільгових тарифів є правом, а не обов'язком ПАТ "Українська залізниця"; на всі звернення позивача надано відповіді, які відправлялись на факт позивача, зазначений в договорі від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ як засіб зв'язку.
		Відповідач подав також клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки безпосередньо пов'язаний та регульований умовами договору від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України на 2016 фрахтовий рік. Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечив.
		На думку суду, клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		 
		 
		За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає суб'єкта владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Таким чином, суб'єктом владних повноважень, окрім органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадової чи службової особи, може бути також інший суб'єкт у разі виконання ним делегованих повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
		Частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
		Як свідчать обставини справи, спір між сторонами виник у звязку із прийняттям ПАТ "Укрзалізниця" рішення щодо встановлення тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом.
		Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів", статті 1 Тарифної Угоди залізничних адміністрацій (Залізниць) держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 17 лютого 1993 року (далі - Тарифна Угода), з метою реалізації рішення XXIV Тарифної Конференції залізничних адміністрацій - учасниць Тарифної Угоди (27-30 жовтня 2015 року, м. Бішкек) наказом Міністерства інфраструктури України від 23 листопада 2015 року №490 "Про Тарифну політику Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на 2016 фрахтовий рік" оголошено, що з 00 годин 01 січня 2016 року при перевезенні транзитних вантажів залізничним транспортом України вводиться в дію Тарифна політика Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на 2016 фрахтовий рік (далі - Тарифна політика), прийнята XXIV Тарифною Конференцією залізничних адміністрацій - учасниць Тарифної Угоди.
		Згідно з пунктом 3 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року №460, одним із основних завдань Мінінфраструктури є участь у межах повноважень, передбачених законом, у формуванні та забезпеченні реалізації державної тарифної політики.
		Підпункт 33 пункту 4 вказаного Положення Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань затверджує тарифи на: перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України і пов'язані з ним послуги; перевезення залізничним транспортом вантажів транзитом через територію України;
		Відповідно до пунктів 3.1, 3.4 Порядку встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 04 жовтня 2012 року №589, пропозиції щодо встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками (далі - пропозиції) на відповідний фрахтовий рік подаються ПАТ "Укрзалізниця" до Мінінфраструктури.
		ПАТ "Укрзалізниця" може встановлювати пільгові тарифи зі знижкою не більш як 50% від тарифів, установлених Тарифною політикою, враховуючи конкурентоспроможність українського напрямку транспортування вантажів, собівартість перевезень, гарантований обсяг перевезень та строк надання знижки.
		Наведене свідчить, що Міністерство інфраструктури України делегувало ПАТ "Укрзалізниця" повноваження зі встановлення пільгових тарифів на перевезення транзитних вантажів залізницями України.
		Таким чином, на думку суду, відповідач у межах спірних правовідносин наділений публічно-владними управлінськими функціями, відповідно, є суб'єктом владних повноважень, а даний спір є публічно-правовим та має розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
		Суд зауважує, що предметом даного спору є поведінка (ріщення, дії та бездіяльність) відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо встановлення пільгових тарифів, а не питання виконання умов договору про організацію перевозок транзитних вантажів залізними дорогами України на 2016 фрахтовий рік від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ.
		Третя особа подала письмове пояснення, у якому вказала про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку із невиконанням встановленого річного обсягу перевезень у розмірі не менш 720 тис. тонн та відсутністю звернень позивача щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин, позивачу було проведено перерахунок провізної плати відповідно до положень Тарифної політики та умов відповідних договорів про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України.
		Протягом судового розгляду справи позивач подав наступні клопотання та заяви: про винесення окремої письмової ухвали суду щодо встановлення факту представлення інтересів відповідача в суді у спосіб, не передбачений законом; про винесення окремої письмової ухвали суду щодо визнання паперового носія "заперечення на адміністративний позов" від 28 березня 2017 року таким, що підтверджує зловживання відповідачем, наданими йому дискреційними повноваженнями при прийнятті 09, 10 листопада 2016 року рішень Тарифної комісії; про винесення окремої письмової ухвали суду щодо встановлення факту не виконання відповідачем ухвали суду по справі від 19 січня 2017 року в спосіб, встановлений законодавством (не надання суду витребуваних документів); про винесення окремої письмової ухвали суду щодо визнання паперового носія "клопотання про закриття провадження у справі" від 28 березня 2017 року таким, що підтверджує зловживання відповідачем, наданими йому дискреційними повноваженнями при прийнятті 09, 10 листопада 2016 року рішень Тарифної комісії; про винесення окремої письмової ухвали суду про призначення та проведення комплексної судової експертизи, виклик свідків і спеціалістів у зв'язку із сумнівом щодо достовірності (справжності) залучених до матеріалів справи паперових носіїв у формі витягів з протоколів засідання Тарифної комісії відповідача; про скасування письмової ухвали суду від 27 квітня 2017 року щодо відводу судді Кузьменку В.А. від подальшого розгляду справи, передачу справи на процедуру повторного автоматичного розподілу справ та її подальшого розгляду у колегіальному складі суду, починаю з встановлення факту представлення інтересів відповідача в суд у спосіб, не передбачений законом; про витребування доказів.
		 
		 
		Розглянувши подані клопотання, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість у зв'язку із тим, що: 1) Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає викладення окремим документом ухвал з питань щодо встановлення факту представлення інтересів відповідача в суді у спосіб, не передбачений законом, з питань визнання паперових носіїв такими, що підтверджують зловживання відповідачем, наданими йому дискреційними повноваженнями та з питань встановлення факту не виконання ухвали суду; при цьому питання належного представництва інтересів відповідача було вирішено у судовому засіданні 30 березня 2017 року, а оцінка доводів заперечення відповідача проти позову та клопотання про закриття провадження у справі буде надана судом при вирішенні спору; 2) у судовому засіданні 30 березня 2017 року протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи за його необґрунтованістю; 3) позивачем не доведено наявності достатніх підстав для виклику свідків і спеціалістів та неможливість вирішення спору без свідчень та участі вказаних осіб; 4) Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає скасування ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід судді, а вирішення вказаного питання не потребує складання ухвали окремим письмовим документом, що відповідно, унеможливлює передачу справи на процедуру повторного автоматичного розподілу справ; 5) позивачем не доведено необхідності витребування доказів та неможливості встановлення обставин справи без доказів, наведених у клопотанні позивача.
		В судовому засіданні 04 грудня 2017 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача проти позову заперечили; третя особа свого представника до суду не направила та просила суд розглядати справу без участі її представника, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
		Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
		Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.
		Компанія PLASKE SA здійснює транспортно-експедиторську діяльність з організації перевезень вантажів, у тому числі організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом територією України.
		Між Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) та Компанією PLASKE SA (замовник) укладено договір про організацію перевозок транзитних вантажів залізними дорогами України на 2015 фрахтовий рік від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ, який регулює відносини сторін, пов'язані з організацією перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України у міжнародному залізничному сполученні, наданні додаткових послуг, пов'язаних із цими перевезеннями та оплатою їх замовником за встановленими тарифами.
		 
		Згідно з додатковою угодою №1 про заміну сторони у договорі від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ від 01 грудня 2015 року, у зв'язку зі створенням ПАТ "Укрзалізниця", сторони домовились замінити сторону договору Державну адміністрацію залізничного транспорту України на нову сторону правонаступника ПАТ "Укрзалізниця".
		Згідно з додатковою угодою №2 до договору від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ від 30 грудня 2015 року сторони домовились викласти у новій редакції, а саме: договір про організацію перевозок транзитних вантажів залізними дорогами України на 2016 фрахтовий рік від 23 грудня 2014 року №424-112/2014-ЦЮ.
		Як зазначає позивач та визнається відповідачем, Компанія PLASKE SA звернулась до ПАТ "Укрзалізниця" листом від 28 грудня 2015 року №04-04/281215, у якому просила розповсюдити дію ставок, зазначених у пункті 29.4 пункту 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики, а саме: "Тополи-Ильичевск-паром 35,02 долл. США/тн; Зерново-Ильичевск-паром/Одесса-Пересыпь 36,50 долл. США/тн; Тополи-Одесса-Пересыпь 34,15 долл. США/тн" на перевезення зріджених газів "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі ст. Тобольск, Каучук призначенням на порти Чорного моря (Одеса, Іллічівськ) за умови виконання гарантованого консолідованого об'єму перевезень не менше 20 тис. тон щомісячно до 29 лютого 2015 року з підведенням підсумків перевезень щомісячно.
		Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив, що надав відповідь на вказане звернення позивача у листі від 14 березня 2016 року №ЦМ-8/395, однак, відповідний лист з доказами його направлення позивачу у справі відсутні, а тому факт розгляду та надання відповіді на лист позивача від 28 грудня 2015 року №04-04/281215 суд визнає не доведеним.
		Як зазначає позивач та визнається відповідачем, Компанія PLASKE SA також звернулась до ПАТ "Укрзалізниця" листом від 06 квітня 2016 року №04-01/060416, у якому зазначалось про направлення зокрема листа від 28 грудня 2015 року №04-04/281215 щодо надання ставок на перевезення зрідженого газу та необхідність його розгляду на найближчому засіданні Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця".
		У листі від 14 липня 2016 року №04-01/140716 позивач просив відповідача розповсюдити дію ставок, зазначених у пункті 29.4 пункту 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики, а саме: "Тополи-Ильичевск-паром 35,02 долл. США/тн; Зерново-Ильичевск-паром/Одесса-Пересыпь 36,50 долл. США/тн; Тополи-Одесса-Пересыпь 34,15 долл. США/тн" на перевезення зріджених газів "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі ст. Тобольск, Каучук призначенням на порти Чорного моря (Одеса, Іллічівськ) по факту відвантаження без виконання гарантованих об'ємів перевезень на 2016 рік.
		У листі від 02 вересня 2016 року №04-02/020916 позивач просив прийняти рішення про вилучення із пункту 29.4 параграфу 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики фразу "…не менее 720 тыс. тонн" на період 01 січня 2016 року - 31 грудня 2016 року та викласти його у запропонованій позивачем редакції.
		У листі від 07 вересня 2016 року №04-01/070916 позивач просив ПАТ "Укрзалізниця" доповнити список станцій, зазначених в підпункті 29.5.1 пункту 12 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики 2016, станцію Бузулук Ю-Ур.ж.д., виклавши пункт у запропонованій позивачем редакції, та розглянути зазначене питання на черговому засіданні Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця".
		Крім того, Компанія PLASKE SA направила відповідачу лист від 17 листопада 2016 року №04-03/171116, у якому нагадувала про направлення вказаних вище попередніх листів (крім листа від 07 вересня 2016 року №04-01/070916) та не отримання на них відповідей, та, у зв'язку із тим, що в редакції Тарифної політики на 2017 рік тарифи на перевезення зріджених газів "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі ст. Тобольськ, Каучук призначенням на порти Чорного моря (Одеса, Іллічівськ) зазначені без прив'язки до виконання гарантованих об'ємів перевезень, просила прийняти рішення про розповсюдження даного пункту Тарифної політики 2017 на вказані вище перевезення у 2016 році, а також про вилучення з пункту 29.4 параграфу 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики фразу "…не менее 720 тыс. тонн" на період 01 січня 2016 року - 31 грудня 2016 року.
		ПАТ "Укрзалізниця" у листі від 14 грудня 2016 року №Цз-1/4-3/6765-16 повідомило позивачу що на засіданні Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця" від 09, 10 листопада 2016 року розглянуті звернення від 14 липня 2016 року №04-01/140716, від 02 вересня 2016 року №04-02/020916, від 02 вересня 2016 року №04-03/020916, від 07 вересня 2016 року №04-01/070916 та про прийняті рішення, а саме: щодо вилучення із пункту 22.1 таблиці пункту 12.1 розділу 12 додатку 3 Тарифної політки прийнято рішення застосування тарифних ставок пункту 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики на перевезення зрідженого газу зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. за фактично виконані об'єми перевезень у 2016 фрахтовому році не доцільно. Філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" буде виконано перерахунок провізної плати за перевезення з 01 січня 2016 року зрідженого газу "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. транзитом територією України у напрямку станцій Одеса-Пересипь, Іллічівськ-Паромна на загальних підставах. Щодо встановлення додаткових пільгових тарифних умов на перевезення зрідженого газу зі станції Бузулук Ю-Ур., які слідують транзитом територією України в напрямку переходів Львівської залізної дороги, у тому числі шляхом розповсюдження тарифних умов на перевезення зріджених газів, зазначених у пункті 29.5.1 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики прийнято рішення зменшення діючих тарифних умов на транзитні перевезення зрідженого газу зі станцій Бузулук Ю.-Ур. у напрямку переходи РЖД - переходи Львівської залізної дороги недоцільно.
		Крім того, позивача проінформовано щодо тарифних умов, встановлених Тарифною політикою Залізних доріг держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на 2017 фрахтовий рік.
		Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).
		Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
		Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
		Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25 червня 2014 року №200 відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" постановлено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №735 затверджено статут ПАТ "Укрзалізниця", згідно з пунктом 2 якого товариство утворене як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
		Відповідач надав витяг з протоколу №13 засідання Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця" від 09, 10 листопада 2016 року, з якого вбачається наступне:
		"По пункту 2.3 "PLASKE SA" (договір №424)
		2.3.2 Розглянуто звернення щодо застосування діючих тарифних ставок, зазначених в пункті 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики на перевезення зрідженого газу зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк., за фактично виконані обсяги перевезень зрідженого газу в поточному році.
		У зв'язку з невиконанням встановленого річного обсягу перевезень у розмірі не менше 720 тис. тонн, за умовами виконання якого встановлені тарифні ставки пункту 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики, прийнято рішення:
		- застосування тарифних ставок пункту 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики на перевезення зрідженого газу зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. за фактично виконані обсяги перевезень зрідженого газу в 2016 фрахтовому році недоцільно; 
		- філії "ЄРУ" ПАТ "Укрзалізниця" здійснити перерахунок провізної плати за перевезення з 01.01.2016 зрідженого газу (ГНВ 2705, 2711, 290110 - бутан та суміші бутану) зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. транзитом територією України в напрямку станцій Одеса-Пересип, Іллічівськ-Поромна на загальних умовах".
		Наведене вказує, що рішенням відмовлено у застосуванні пільгових тарифних ставок зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. транзитом територією України в напрямку станцій Одеса-Пересип, Іллічівськ-Поромна за фактично виконані об'єми перевезень у 2016 фрахтовому році (без прив'язки до обов'язкового річного об'єму не менее 720 тис. тонн).
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 23 листопада 2015 року №490 "Про Тарифну політику Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на 2016 фрахтовий рік" відповідно до Закону України "Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів", статті 1 Тарифної Угоди залізничних адміністрацій (Залізниць) держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 17 лютого 1993 року (далі - Тарифна Угода), з метою реалізації рішення XXIV Тарифної Конференції залізничних адміністрацій - учасниць Тарифної Угоди (27-30 жовтня 2015 року, м. Бішкек) наказано оголосити, що з 00 годин 01 січня 2016 року при перевезенні транзитних вантажів залізничним транспортом України вводиться в дію Тарифна політика Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на 2016 фрахтовий рік (далі - Тарифна політика), прийнята XXIV Тарифною Конференцією залізничних адміністрацій - учасниць Тарифної Угоди.
		Згідно з пунктом 1.2 Тарифної політики "железнодорожные администрации (Железные дороги) - участницы Тарифного Соглашения имеют право самостоятельно понижать уровень ставок на перевозки и ставок дополнительных сборов настоящей Тарифной политики за перевозки грузов по линиям своей железной дороги в течение фрахтового года".
		Відповідно до пункту 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики "при перевозке транзитом по УЗ плата определяется по ставкам, рассчитанным в соответствии с правилами настоящей Тарифной политики с применением общих условий1), коэффициентов и ставок в долларах США на перевозку грузов по конкретным направлениям, указанных в таблице: 
		Газы сжиженные (2705, 2711, 290110 - бутан и смеси бутана)
		со станций Тобольск Сверд, Новокуйбышевская, Химическая Кбш., Каучук Горьк. при годовом объеме не менее 720 тыс. тонн2),8) по направлениям: Тополи - Одесса-Пересыпь 34,156)Тополи - Ильичевск-Паромная 35,026)Зерново - Одесса-Пересыпь / Ильичевск-Паромная 36,506)."Наказом Міністерства інфраструктури України від 04 жовтня 2012 року №589 затверджено Порядок встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками (далі по тексту - Порядок), який визначає засади, принципи та процедуру встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики Залізниць держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні (далі - Тарифна політика) на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками.
		Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку Тарифна політика на відповідний фрахтовий рік затверджується протокольним рішенням на щорічних Тарифних конференціях залізничних адміністрацій - учасниць Тарифної угоди залізничних адміністрацій (Залізниць) держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Тарифна конференція), та протягом року оголошуються зміни та доповнення до неї відповідно до положень пунктів шостого та сьомого статті 3 Тарифної угоди залізничних адміністрацій (Залізниць) держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Тарифна угода).
		Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ ПАТ "Укрзалізниця", Мінінфраструктури та Тарифна рада при Міністерстві інфраструктури України (далі - Тарифна рада) при розгляді питань щодо встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками зобов'язані враховувати такі фактори:
		обсяги перевезень та їх особливості, динаміку обсягів перевезення конкретних видів вантажів;
		рівень тарифів, що склався за попередній рік;
		рівень тарифів на перевезення вантажів у межах України;
		кон'юнктуру міжнародного товарного та транспортного ринків (за наявності), логістику транспортування вантажів альтернативними українському напрямками перевезень (за наявності), плату за перевезення за такими конкурентними напрямками (за наявності), рівень тарифів на залізницях, що складають конкуренцію залізницям України (за наявності);
		рівень світових цін на продукцію, що перевозиться залізницями (за наявності);
		частку транспортної складової в ціні продукції (за наявності);
		собівартість перевезень залізничним транспортом;
		динаміку доходів залізниць від збільшення обсягів перевезення.
		Встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками ґрунтується на таких принципах:
		врахування економічних інтересів усіх учасників транспортного процесу;
		забезпечення відшкодування економічно обґрунтованих витрат залізниць;
		гнучка та оперативна система реагування на зміни кон'юнктури міжнародного транспортного ринку;
		гласність прийнятих рішень з питань затвердження тарифів, їх зміни і правил застосування;
		врахування кон'юнктури міжнародного транспортного ринку, виду вантажу та його вартості (за наявності), логістичних схем транспортування вантажів (за наявності), конкурентоспроможності альтернативних напрямків перевезень (за наявності).
		Згідно з пунктами 3.1, 3.2 розділу III Порядку пропозиції щодо встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками (далі - пропозиції) на відповідний фрахтовий рік подаються ПАТ "Укрзалізниця" до Мінінфраструктури.
		Пропозиції мають містити:
		планові показники перевезень транзитних вантажів в умовах встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики (додаток 1);
		моніторинг перевезень транзитних вантажів ПАТ "Укрзалізниця" в умовах встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики за звітний період (додаток 2);
		аналіз ефективності встановлення коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики за умови залучення гарантованих обсягів транзитних перевезень вантажів за конкретними напрямками залізницями України (додаток 3);
		логістичну схему (додаток 4);
		гарантійні листи від експедиторів (вантажовласників) із зазначенням обсягів вантажопотоків, строків перевезень, країни їх походження та виробника (за наявності);
		іншу інформацію, яку ПАТ "Укрзалізниця" вважає за необхідне додати.
		За змістом пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку після прийняття Тарифної політики протягом фрахтового року пропозиції можуть ініціюватися Мінінфраструктури, ПАТ "Укрзалізниця" на підставі звернень вантажовласників, перевізників, експедиторів та інших учасників ринку, які повинні містити:
		планові обсяги перевезень транзитних вантажів;
		логістичну схему;
		запропонований рівень коефіцієнтів до базових ставок або тарифну ставку;
		гарантійні листи із зазначенням обсягів вантажопотоків, строків перевезень, країни їх походження та виробника (за необхідності);
		іншу інформацію, яку Мінінфраструктури і ПАТ "Укрзалізниця" вважають за необхідне додати.
		Відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку ПАТ "Укрзалізниця" може встановлювати пільгові тарифи зі знижкою не більш як 50% від тарифів, установлених Тарифною політикою, враховуючи конкурентоспроможність українського напрямку транспортування вантажів, собівартість перевезень, гарантований обсяг перевезень та строк надання знижки.
		Рішення ПАТ "Укрзалізниця" щодо встановлення в межах наданих повноважень пільгових тарифів подаються до Мінінфраструктури протягом п'яти робочих днів з дати видання ПАТ "Укрзалізниця" відповідного наказу.
		Таким чином, з наведених норм слідує, що ПАТ "Укрзалізниця" наділена повноваженнями встановлювати пільгові тарифи зі знижкою не більше 50% від тарифів, встановлених Тарифною політикою.
		Наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 29 січня 2016 року №036 затверджено Положення про Тарифну комісію ПАТ "Укрзалізниця" (далі по тексту - Положення про Тарифну комісію).
		Відповідно до пункту 1.1 Положення про Тарифну комісію визначено, що Тарифна комісія ПАТ "Укрзалізниця" утворена з метою розробки пропозицій по вдосконаленню тарифної політики на залізничному транспорті, прийняття рішень щодо: встановлення пільгових тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; укладення договорів про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України з вантажовласниками та/або експедиторськими організаціями (далі - Договір); підготовки пропозицій по передачі вантажних вагонів в оренду; забезпечення своєчасного надходження провізних платежів за перевезення вантажів та з питань, які стосуються спірних сум платежів за виконані перевезення вантажів; перегляду встановлених обсягів перевезень.
		Відповідно до пункту 2.1 Положення про Тарифну комісію одним із завдань Комісії є розгляд звернень, в тому числі вантажовласників або експедиторських організацій (далі - звернення), з питань: встановлення пільгових тарифів.
		Пункт 3.1 Положення про Тарифну комісію наділяє Комісію правом приймати рішення по встановленню пільгових тарифів, які вводяться в дію наказом ПАТ "Укрзалізниця", у межах повноважень, наданих Мінінфраструктури, зі знижкою не більш як 50% від тарифів, встановлених Тарифною політикою, відповідно до Порядку встановлення пільгових тарифів на перевезення транзитних вантажів, наведеного у додатку 1 до цього Положення.
		Згідно з пунктами 6, 7 Положення про Тарифну комісію формою роботи Комісії є засідання. Члени Комісії приймають участь у засіданнях Комісії особисто. Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше як дві третини усього складу.
		Засідання Комісії скликаються її Головою, а у разі його відсутності - одним з його заступників, і проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.
		Як зазначає відповідач, у зв'язку з невиконанням позивачем встановленого річного обсягу перевезень у розмірі не менше 720 тис. тонн, за умовами виконання якого встановлені тарифні ставки пункту 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики, прийнято рішення про недоцільність застосування таких ставок на перевезення зрідженого газу зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. за фактично виконані обсяги перевезень зрідженого газу в 2016 фрахтовому році, а тому, на думку відповідача, плата має бути перерахована із застосування коефіцієнту на загальних умовах у розмірі К=1,00.
		Разом з тим, відповідно до пункту 4.2 Порядку прийняття пропозицій щодо встановлення ініційованих коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками вважається доцільним у разі відповідності таким критеріям:
		залучення за рахунок наданих коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками нових, додаткових вантажопотоків цього вантажу або для збереження існуючого вантажопотоку;
		перевезення відповідних вантажів у плановому періоді не є збитковим.
		В інших випадках прийняття пропозицій вважається недоцільним.
		Отже, зміна тарифних ставок, у тому числі застосування пільгових тарифних ставок при перевезенні вантажів може бути недоцільним у випадку якщо такі заходи не призведуть до залучення нових, додаткових вантажопотоків цього вантажу або не сприятимуть збереженню існуючого вантажопотоку, а також коли перевезення відповідних вантажів у плановому періоді є збитковим.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин підстав щодо недоцільності застосування пільгових тарифних ставок згідно з пунктом 29.4 таблиці пункту 12.1 розділу 2 додатку 3 Тарифної політики на перевезення зрідженого газу зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. за фактично виконані обсяги перевезень зрідженого газу в 2016 фрахтовому році. Зокрема відповідач не довів, що застосування запропонованих позивачем тарифних ставок не сприятиме залученню за рахунок наданих коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики на перевезення транзитних вантажів залізницями України та тарифних ставок у дол. США при перевезенні вантажів за конкретними напрямками нових, додаткових вантажопотоків цього вантажу або збереженню існуючого вантажопотоку, а також не довів суду, що перевезення відповідних вантажів у плановому періоді було збитковим.
		При цьому про невідповідність пропозицій позивача ПАТ "Укрзалізниця" не повідомляла.
		 
		 
		За визначенням пункту 2.1 Порядку встановлення пільгових тарифів на перевезення транзитних вантажів (додаток 1 до Положення про Тарифну комісію) пільгові тарифи - тарифи, які визначаються за тарифами Тарифної політики із застосуванням знижки у розмірі наданих ПАТ "Укрзалізниця" повноважень.
		Тарифи Тарифної політики - тарифи, прийняті на Тарифній Конференції залізничних адміністрацій (Залізниць) країн Співдружності Незалежних Держав.
		Пільгові тарифи встановлюються:
		для конкретного вантажу, з урахуванням кон'юнктури міжнародного транспортного ринку та світових цін на продукцію, що перевозиться залізницями;
		за окремими напрямками перевезень;
		під визначені обсяги перевезення;
		наскрізні за погодженням з інозалізницями (іноперевізниками), морськими, річковими портами, поромами, термінальними комплексами.
		Відповідно до пунктів 2.2-2.6 Порядку встановлення пільгових тарифів на перевезення транзитних вантажів критеріями для визначення пільгових тарифів є конкретно обумовлені: вид вантажів, регіон формування вантажопотоку, обсяги та напрямки перевезень, термін дії тарифів.
		Пільгові тарифи для конкретного вантажу встановлюються на підставі моніторингу основних ціноутворюючих факторів, у тому числі:
		собівартості перевезень залізничним транспортом;
		рівня тарифів, що склався у попередній фрахтовий рік;
		рівня тарифів на перевезення вантажів у межах України;
		динаміки обсягів перевезень окремих видів вантажів;
		кон'юнктури міжнародного транспортного ринку та рівня тарифів на залізницях, що складають конкуренцію залізницям України;
		логістики транспортування вантажів на альтернативних українському напрямках перевезень (за наявності);
		рівня світових цін на продукцію, що перевозиться залізничним транспортом (за наявності);
		частки транспортної складової в ціні продукції (за наявності);
		інших факторів, що суттєво впливають на конкурентоспроможність перевезень територією України.
		Собівартість перевезень визначається за даними існуючого програмного продукту з урахуванням виду перевезень (транзит звичайний, транзит через порти, транзит із заходу). У разі відсутності актуалізованого програмного продукту собівартість визначається з урахуванням коригуючого коефіцієнта, який розраховується шляхом співвідношення середньої собівартості за 10 ткм у вантажних перевезеннях на поточний календарний рік (за очікуваний або звітний період) до середньої собівартості за період, дані якого використані у програмному продукті.
		Собівартість для перевезень контейнерів та контрейлерів, у т.ч. якщо такі перевезення пов'язані з організацією контейнерних (контрейлерних) поїздів, може визначатися за залежними від обсягів вантажних перевезень витратами. При цьому собівартість, визначена за програмним продуктом, коригується на коефіцієнт, який враховує відсоток залежних витрат під час перевезень вантажів.
		Пільгові тарифи за окремим и напрямками перевезень встановлюються для конкретного вантажу та напрямку перевезень, за якими завдяки більш конкурентним тарифам досягається:
		збільшення або збереження існуючих обсягів перевезень вантажів;
		залучення нових обсягів перевезень;
		повернення втрачених обсягів перевезень вантажів, які раніше перевозилися територією України;
		залучення обсягів перевезень у власних вагонах і контейнерах на власні термінали на умовах узгодження паритетних ставок (знижок) на перевезення та переробку вантажів на цих терміналах.
		Пільгові тарифи під визначені обсяги перевезення встановлюються для конкретних вантажів, за конкретними напрямками по залізницях України, з визначенням розміру обсягу та періоду, за який вони обліковуються, та діють для всіх вантажовласників, експедиторських організацій, під кодами яких здійснюються ці перевезення.
		Пільгові тарифи у рамках наскрізних встановлюються відповідно до вимог законодавства за погодженням з інозалізницями (іноперевізниками), морськими, річковими портами, поромами, власниками термінальних комплексів у портах, на прикордонних переходах та регіонах формування вантажопотоків на паритетних взаємовигідних умовах з урахуванням перспективності напрямків перевезень, залучення вантажопотоків з інших видів транспорту, виконання експериментальних перевезень, перевезень гуманітарних вантажів та ін.
		Суд також звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного рішення та вказували на мотиви його прийняття, у тому числі, що при розгляді звернення Компанії PLASKE SA враховували основні ціноутворюючі фактори, у тому числі: собівартості перевезень залізничним транспортом, рівень тарифів, що склався у попередній фрахтовий рік, кон'юнктури міжнародного транспортного ринку та рівня тарифів на залізницях, що складають конкуренцію залізницям України.
		Відповідач не спростував, що запропоновані позивачем пільгові тарифи дозволили б збільшити або зберегти існуючі обсягів перевезень вантажів.
		З огляду на викладене, суд погоджується із доводами позивача про те, що рішення тарифної комісії ПАТ "Українська залізниця", прийняті на засіданні 09, 10 листопада 2016 року в частині розгляду звернень Компанії PLASKE SA, є такими, що прийняті не у спосіб, визначений чинним законодавством та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, та необхідність їх скасування і про задоволення позовних вимог у цій частині.
		У той же суд не може констатувати економічну можливість зниження тарифів (провізної плати) на транзитні перевезення залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711) за рахунок зниження їх рентабельності, що обумовило падіння обсягів транзиту залізницями України на користь інших країн, оскільки зазначене не є предметом спору та не належить до компетенції адміністративного суду.
		При цьому посилання позивача на висновок комплексного економічного дослідження щодо звичайної ціни послуги на транзитні перевезення залізничним транспортом, економічної можливості зниження тарифів та розрахунковий зв'язок (формула) збільшення величини рентабельності для збільшення значення ставки роялті, складеного 21 березня 2017 року, суд визнає необґрунтованим, оскільки викладені в ньому обставини не стосуються предмета доказування; крім того, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України такий висновок для суду не має заздалегідь встановленої сили.
		Суд не бере до уваги посилання позивача на встановлення відповідачем завідомо неконкурентних та невигідних тарифів на перевезення вантажів, оскільки вони не підтверджуються належними доказами.
		Посилання позивача на акт звірки з філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Українська залізниця" за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, згідно з яким у позивача обліковується переплата, є безпідставним, з огляду на те, що наявність переплати не впливає на оцінку правомірності оскаржуваного рішення.
		В частині доводів позивача про неможливість використання відповідачем словосполучення "акціонерне товариство" у зв'язку із тим, що станом на 31 грудня 2016 року випуск акцій відповідача не пройшов процедуру реєстрації у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд зазначає, що відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" словосполучення "акціонерне товариство" та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, однак, відсутність у справі доказів реєстрації випуску акцій ПАТ "Українська залізниця" не позбавляє відповідача права здійснювати свою діяльність та не позбавляє статусу юридичної особи.
		Щодо посилань позивача на правові висновки Верховного Суду України у справі №905/1775/15 про відсутність доказів набуття ПАТ "Українська залізниця" прав і обов'язків підприємств залізничного транспорту, суд не приймає їх до уваги, оскільки чинна редакція Кодексу адміністративного судочинства України не встановлює обов'язковості врахування правових позицій Верховного Суду України при вирішенні спору; крім того, у наведеній позивачем справі розглядалось питання щодо заміни сторони її правонаступником у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до ДП "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості за кредитним договором та не встановлено обставин правонаступництва від Державної адміністрації залізничного транспорту України до ПАТ "Українська залізниця".
		Необґрунтованими є посилання позивача на дані Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виходячи з того, що відповідно до статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Суд також відхиляє посилання позивача на те, що станом на 10 листопада 2016 року адміністративна компетенція Державної адміністрації залізничного транспорту України в межах норм постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №262 "Про затвердження положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України" не передбачала повного або часткового передання (набуття) адміністративної компетенції до ПАТ "Українська залізниця" на здійснення централізованого управління процесом перевезень у міжнародному сполученні, тому що згадана постанова Кабінету Міністрів України не регулює спірні правовідносини, а питання передання адміністративної компетенції до ПАТ "Українська залізниця" не є предметом спору.
		В частині доводів позивача про не надання відповідачем регуляторного акта третьої особи, прийнятого відповідно до процедур Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" стосовно тарифів на транзитні перевезення територією України у 2016 році, про не передбачення у Законі України "Про ціни і ціноутворення" поняття "максимальний уровень ставок" та про не ратифікацію міжнародного документа під назвою "Тарифна Угода залізничних адміністрацій (Залізниць) держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 17 лютого 1993 року і міжнародного документа під назвою "Статут Співдружності Незалежних Держав" від 22 січня 1993 року, суд звертає увагу, що у межах спору позивач не оскаржує правомірність застосування тарифних ставок на транзитні перевезення вантажів залізничними транспортом територією України на підставі Тарифної угоди та Тарифної політики, а лише не погоджується із відмовою у застосуванні пільгових тарифів.
		Твердження позивача про відсутність публічного правонаступництва із посиланням на ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2017 року у справі №812/2219/14 та від 02 березня 2016 року у справі №2а-8483/10/1270, відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки вказані судові рішення не встановлюють обставин правонаступництва від Державної адміністрації залізничного транспорту України до ПАТ "Українська залізниця" та не стосуються спірних правовідносин.
		В частині доводів позивача про прийняття оскаржуваних рішень без дотримання вимог до кворуму та строків розгляду, що визначені Положенням про Тарифну комісію, суд зауважує, що обставини щодо порушення кворуму Тарифної комісії документально не підтверджуються, а порушення строків розгляду звернень не є підставою для скасування несвоєчасно прийнятого рішення.
		Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача в частині порушення встановленими нормативними документами порядку розгляду звернення експедитора PLASKE SA щодо встановлення пільгових тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711) суд зазначає про наступне.
		Відповідно до пункту 2.1 Положення про Тарифну комісію одним із завдань Комісії є розгляд звернень, в тому числі вантажовласників або експедиторських організацій (далі - звернення), з питань встановлення пільгових тарифів.
		Згідно з пунктами 6, 7 Положення про Тарифну комісію формою роботи Комісії є засідання. Члени Комісії приймають участь у засіданнях Комісії особисто. Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше як дві третини усього складу.
		Засідання Комісії скликаються її Головою, а у разі його відсутності - одним з його заступників, і проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.
		Враховуючи, що інших строків розгляду у Положенні про Тарифну комісію не визначено, та з огляду на встановленому форму роботи, суд приходить до висновку, що звернення про встановлення пільгових тарифів мають буті розглянуті на відповідному засіданні Тарифної комісії у межах кварталу.
		Як встановлено вище, Компанія PLASKE SA звернулась до ПАТ "Укрзалізниця" із наступними зверненнями: 
		1) лист від 28 грудня 2015 року №04-04/281215, у якому просила розповсюдити дію ставок, зазначених у пункті 29.4 пункту 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики, а саме: "Тополи-Ильичевск-паром 35,02 долл. США/тн; Зерново-Ильичевск-паром/Одесса-Пересыпь 36,50 долл. США/тн; Тополи-Одесса-Пересыпь 34,15 долл. США/тн" на перевезення зріджених газів "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі ст. Тобольськ, Каучук призначенням на порти Чорного моря (Одеса, Іллічівськ) за умови виконання гарантованого консолідованого об'єму перевезень не менше 20 тис. тонн щомісячно до 29 лютого 2015 року з підведенням підсумків перевезень щомісячно; 
		2) лист від 06 квітня 2016 року №04-01/060416, у якому зазначається про направлення зокрема листа від 28 грудня 2015 року №04-04/281215 щодо надання ставок на перевезення зрідженого газу та необхідність його розгляду на найближчому засіданні Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця".
		3) лист від 14 липня 2016 року №04-01/140716, у якому позивач просив відповідача розповсюдити дію ставок, зазначених у пункті 29.4 пункту 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики, а саме: "Тополи-Ильичевск-паром 35,02 долл. США/тн; Зерново-Ильичевск-паром/Одесса-Пересыпь 36,50 долл. США/тн; Тополи-Одесса-Пересыпь 34,15 долл. США/тн" на перевезення зріджених газів "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі ст. Тобольськ, Каучук призначенням на порти Чорного моря (Одеса, Іллічівськ) по факту відвантаження без виконання гарантованих об'ємів перевезень на 2016 рік.
		4) лист від 02 вересня 2016 року №04-02/020916, у якому позивач просив прийняти рішення про вилучення із пункту 29.4 параграфу 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики фразу "…не менее 720 тыс. тонн" на період 01 січня 2016 року - 31 грудня 2016 року та викласти його у запропонованій позивачем редакції.
		5) лист від 07 вересня 2016 року №04-01/070916, у кому позивач просив ПАТ "Укрзалізниця" доповнити список станцій, зазначених в підпункті 29.5.1 пункту 12 роділу 2 додатку 3 Тарифної політики 2016, станцію Бузулук Ю-Ур.ж.д., виклавши пункт у запропонованій позивачем редакції, та розглянути зазначене питання на черговому засіданні Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця".
		6) лист від 17 листопада 2016 року №04-03/171116, у якому Компанія PLASKE SA нагадувала про направлення вказаних вище попередніх листів (крім листа від 07 вересня 2016 року №04-01/070916) та не отримання на них відповідей, та, у зв'язку із тим, що в редакції Тарифної політики на 2017 рік тарифи на перевезення зріджених газів "(ГНГ 2705, 290110 - бутан и смеси бутана)" зі ст. Тобольськ, Каучук призначенням на порти Чорного моря (Одеса, Іллічівськ) зазначені без прив'язки до виконання гарантованих об'ємів перевезень, просила прийняти рішення про розповсюдження даного пункту Тарифної політики 2017 на вказані вище перевезення у 2016 році, а також про вилучення з пункту 29.4 параграфу 12 розділу 3 додатку 3 Тарифної політики фразу "…не менее 720 тыс. тонн" на період 01 січня 2016 року - 31 грудня 2016 року.
		Разом з тим, суд звертає увагу на відсутність у справі доказів, які б підтверджували фактичні дати отримання ПАТ "Укрзалізниця" вказаних вище листів, та могли б свідчити про порушення строків розгляду згідно з Положенням про Тарифну комісію, а тому твердження позивача про несвоєчасний розгляд його звернень документально не підтверджуються.
		Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив, що розглянув усі звернення позивача, зокрема на лист Компанії PLASKE SA від 28 грудня 2015 року №04-04/281215 надано відповідь у листі від 14 березня 2016 року №ЦМ-8/395, однак, відповідний лист з доказами його направлення позивачу у справі відсутні, а тому факт розгляду та надання відповіді на лист позивача від 28 грудня 2015 року №04-04/281215 суд визнає не доведеним.
		Так само у справі відсутні докази, які б підтверджували розгляд листа позивача від 06 квітня 2016 року №04-01/060416.
		Позивач визнає, що ПАТ "Укрзалізниця" у листі від 14 грудня 2016 року №Цз-1/4-3/6765-16 повідомила, що на засіданні Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця" від 09, 10 листопада 2016 року розглянуті звернення від 14 липня 2016 року №04-01/140716, від 02 вересня 2016 року №04-02/020916, від 02 вересня 2016 року №04-03/020916, від 07 вересня 2016 року №04-01/070916.
		Однак, наявний у справі витяг з протоколу №13 засідання Тарифної комісії ПАТ "Укрзалізниця" від 09, 10 листопада 2016 року свідчить, що відповідач розглянув лише звернення позивача щодо застосування пільгових тарифних ставок зі станцій Тобольськ Сверд., Новокуйбишевська, Хіміческая Кбш., Каучук Горьк. транзитом територією України в напрямку станцій Одеса-Пересип, Іллічівськ-Поромна за фактично виконані об'єми перевезень у 2016 фрахтовому році (без прив'язки до обов'язкового річного об'єму не менее 720 тис. тонн), тобто від 14 липня 2016 року №04-01/140716.
		Доказів на підтвердження зворотного, а саме відповідного протоколу Тарифної комісії та доказів повідомлення позивача про прийняті рішення, відповідачем до суду не надано.
		Крім того, відповідач не надав суду доказів розгляду звернення позивача від 17 листопада 2016 року №04-03/171116.
		З урахуванням зазначеного вбачається, що ПАТ "Укрзалізниця" не розглянула звернення позивача від 28 грудня 2015 року №04-04/281215, від 06 квітня 2016 року №04-01/060416, від 02 вересня 2016 року №04-02/020916, від 07 вересня 2016 року №04-01/070916 та від 17 листопада 2016 року №04-03/171116 і не надала на них відповіді, що вказує на протиправну бездіяльність та є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині.
		Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача в подальших періодах використовувати дискреційні повноваження в спосіб, визначений чинним законодавством, та приймати рішення по відношенню до звернень експедитора PLASKE SA з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), шляхом утримання від відмови у встановленні знижених тарифів на транзитні перевезення залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711), якщо звичайні (ринкові) ціни (тарифи) на перевезення залізничним транспортом вантажу "Гази зріджені" (код вантажу 2711) по альтернативним маршрутам залізницями інших країн є нижчими за рівень цін (тарифів), встановлених до маршрутів транзитних перевезень залізницями України в напрямку портів України, суд зазначає, що такі вимоги передчасними, спрямовані на майбутнє та мають характер превентивного захисту, а тому не можуть бути задоволені.
		Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення відносить до дискреційних повноважень суду.
		Оскільки дане рішення суду не зобов'язує відповідача вчинити певні дії, на думку суду, у межах спірних правовідносин відсутні достатні підстави для зобов'язання ПАТ "Українська залізниця" подати звіт про виконання судового рішення
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та не доведено розгляду і надання відповідей на усі звернення позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов PLASKE SA підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов Компанії PLASKE SA (вул. Мон-Блан 7, 1201, Женева, Швейцарія; ідентифікаційний номер СНЕ-102.590/984) задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тарифної комісії Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код 40075815; 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5), оформлене протоколом №13 засідання від 09, 10 листопада 2016 року, щодо розгляду звернень Компанії PLASKE SA.
		3. Визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо не розгляду звернень Компанії PLASKE SA від 28 грудня 2015 року №04-04/281215, від 06 квітня 2016 року №04-01/060416, від 02 вересня 2016 року №04-02/020916, від 07 вересня 2016 року №04-01/070916 та від 17 листопада 2016 року №04-03/171116 та не надання на них відповідей.
		4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
		5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Компанії PLASKE SA понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок).
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		 
		Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...