Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/3824/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2018. Зареєстровано: 25.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2018.
Дата набрання законної сили: 24.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24.01.2018           Київ          К/9901/1513/18 820/3824/15  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Стрелець Т. Г.,
		суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/3824/15
		за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності на постанову Харківського окружного адміністративного суду, прийняту 16 червня 2015 року у складі: головуючого - Чудних С.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлену 14 вересня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Шевцової Н.В., суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.,
		В С Т А Н О В И В: 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (УкрНДІпротезування), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд: 
		визнати протиправними дії УкрНДІпротезування щодо відмови відповіді відповідно до листа №349/15/320 від 30.03.2015 року на інформаційний запит ОСОБА_1 від 16.03.2015 року № 01/03-із в наданні копій договорів із додатками та специфікацією, які були укладені ОСОБА_1 на поставку продуктів харчування за кодом ДКПП 016-2010 - 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові) за бюджетні кошти на протязі 2014 року; 
		визнати протиправними дії УкрНДІпротезування щодо відмови відповіді відповідно до листа №349/15/320 від 30.03.2015 року на інформаційні запити ОСОБА_1 від 16.03.2015 року № 02/03-із, № 03/03-із, № 04/03-із, № 05/03-із в наданій копій договорів із додатками та специфікацією, які були укладені УкрНДІпротезування на поставку продуктів харчування за кодом ДКПП 016-2010 - 10.51.13 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.5 (продукти молочні інші) на протязі 2014 року.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звернувся до Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності з інформаційними запитами №01/03-із, № 02/03-із, № 03/03-із, № 04/03-із, № 05/03-із від 16.03.2015 року про надання публічної інформації, а саме копії договорів із додатками та специфікацією, які укладені відповідачем на поставку продуктів харчування за кодом ДКПП 016-2010 - 10.12.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові), 10.51.13 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.5 (продукти молочні інші) на протязі 2014 року. Відповідач направив позивачу лист №349/15/320 від 30.03.2015 року, проте на запитувану інформацію відповіді не надав, копій договорів та інших документів також не надав. Вказаний лист порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації» та права позивача, у зв'язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано противоправними дії УкрНДІпротезування щодо відмови відповіді відповідно до листа №349/15/320/ від 30.03.2015 року на інформаційні запити ОСОБА_1 від 16.03.2015 року №01/03-із, 02/03-із, 03/03-із, 04/03-із в наданні копії договору із додатками та специфікацією, яки були укладені УкрНДІпротезування на поставку продуктів харчування за кодом ДКПП 016-2010 - 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові) на протязі 2014 року та кодом ДКПП 016-2010 - 10.51.3 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.4 (продукти молочні, інші) на протязі 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн 08 коп.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії відповідача щодо ненадання відповіді на інформаційні запити позивача є протиправними, оскільки доступ до запитуваної інформації згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачу відмовлено у наданні витребуваних копій договорів із додатками та специфікаціями у відповідності до чинного законодавства, оскільки ці документи містять комерційну таємницю, а тому для їх надання ОСОБА_1 відповідачу від продавця необхідно було отримати письму згоду на розголошення такої інформації.
		Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
		04 січня 2018 року касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до УкрНДІпротезування з інформаційними запитами №01/03-із, №02/03-із, №03/03-із, №04/03-із, №05/03-із від 16.03.2015 року про надання публічної інформації щодо розпорядження бюджетними коштами, а саме копії договорів із додатками та специфікацією, які укладені відповідачем на поставку продуктів харчування за кодом ДКПП 016-2010 - 10.12.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові), 10.51.13 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.5 (продукти молочні інші).
		Листом від 30.03.2015 року №349/15/320 Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності надав відповідь на запити позивача, відповідно до якої зазначив, що він не є суб'єктом владних повноважень, а відноситься до інших розпорядників публічної інформації. Інформація, отримана ним у рамках договору є комерційною таємницею, яку забороняється передавати третім особам без письмової згоди постачальника.
		Позивач вважає таку відповідь на інформаційний запит незаконною, такою, що порушує норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
		Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді виходить з наступного.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		За загальним правилом публічна інформація є відкритою (ч. 2 ст. 1 зазначеного Закону). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (ч. 1 ст. 6 цього ж Закону).
		Нормами статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено критерії обмеження доступу до публічної інформації.
		Згідно частини 2 цієї статті обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Отже, доступ до інформації може бути обмежено лише за умови додержання сукупності всіх трьох зазначених підстав.
		Частиною 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
		За визначенням статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст. 13 цього Закону.
		У розумінні частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. 
		Визначення, наведене у Законі України «Про інформацію», є ширшим. Цей Закон на відміну від Закону України «Про доступ до публічної інформації» до конфіденційної інформації відносить відомості про фізичну особу, якими є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
		Однак у зв'язку з ухваленням законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» Закон України «Про інформацію» втратив значення базового закону в галузі інформаційного законодавства. 
		З огляду на викладене у відносинах, пов'язаних із забезпеченням права на доступ до публічної інформації, конфіденційна інформація повинна визначатися відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. 
		Частиною 2 вказаної статті передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		За змістом статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, УкрНДІпротезування протягом 2014 року, на підставі укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання, придбавались продукти харчування за державні кошти, у межах виділених відповідачу по кошторису видатків.
		Таким чином, Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» підпадає під визначення розпорядників інформації, і зобов'язаний оприлюднювати таку інформацію за вимогою. 
		Як вбачається з матеріалів справи, інформаційні запити, які подані ОСОБА_1, містили вимоги про надання копій документів про розпорядження бюджетними коштами, а саме: копії договорів із додатками та специфікаціями, яки були укладені відповідачем на поставку продуктів харчування за кодом ДКПП 016-2010 - 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові) на протязі 2014 року та кодом ДКПП 016-2010 - 10.51.3 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.4 (продукти молочні, інші) на протязі 2014 року.
		Між тим, відповідач листом від 30.03.2015 року відмовив позивачу у наданні копій запитуваних договорів.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій щодо протиправності дій відповідача стосовно ненадання відповіді на інформаційні запити позивача, оскільки доступ до запитуваної інформації, згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено.
		За таких обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.
		Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності - залишити без задоволення.
		Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець          
		Судді                                                                                 О. В. Білоус
		                                                                                           І. Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...