Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 358/1741/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2018. Зареєстровано: 25.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2018.
Дата набрання законної сили: 26.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 гСправа № 358/1741/17   Провадження № 2/358/181/18  
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     
		25 січня 2018 року                                  м. Богуслав 
		Богуславський районний суд Київської області в складі
		головуючого судді                   Тітова М.Б. 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Зеленько О.Д.,   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богуславська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, - 
		В С Т А Н О В И В:     
		Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить суд визнати недійсним спільний заповіт подружжя, що складений нею і ОСОБА_4, згідно якого вони заповіли все своє майно дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який був посвідчений 03 липня 2004 року державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори за реєстровим номером 2593. 
		В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що після смерті чоловіка ОСОБА_4 стан здоров'я її значно погіршився і вона стала потребувати стороннього догляду, в зв'язку з чим її забрала до себе дочка ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1 та здійснює за нею догляд понад 1 рік 7 місяців.
		Позивачка також зазначає, що на час посвідчення заповіту їй не були відомі всі юридичні наслідки, які виникають та мають істотне значення у разі укладення заповіту подружжям, в зв'язку з чим його зміст не відповідає справжній її волі. Фактично на даний час вона з'ясувала для себе, що складений заповіт позбавив її як спадкодавця, ще за її життя, права розпоряджатися належною їй власністю, в тому числі будинком по АДРЕСА_2, в якому вона проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4, хоча на час укладення заповіту вона була впевнена, що заповідач має право за свого життя змінювати, або скасовувати складений ним заповіт. 
		Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
		Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали до суду заяви, в яких просять розглядати справу без їх участі, а також зазначили, що позов визнають в повному обсязі.
		Богуславська районна державна нотаріальна контора свого представника в судове засідання не направила, але надіслала лист, в якому не висловила заперечень проти позову і просить справу розглянути без участі представника.
		Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
		Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори 03 липня 2004 року було посвідчено спільний заповіт подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_1, яким вони заповіли все своє майно дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_2. 
		Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть.
		За життя ОСОБА_4 перебував у шлюбі з позивачкою ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, який було зареєстровано між ними 26 жовтня 1961 року Богуславським райЗАГС по актовому запису №104.
		За змістом ст. 1243 Цивільного кодексу України:
		1. Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить
		йому на праві спільної сумісної власності.
		2. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
		3. За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.
		4. У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.
		Із копії спільного заповіту подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_1 вбачається, що заповіт було складено на все майно, що буде належати їм, і при цьому ними не було взято до уваги те, що подружжя має право складати заповіт лише щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, в даному випадку при складанні заповіту подружжя повинно було вказати на конкретне майно, яке вони визнають спільною сумісною власністю подружжя, що дало б можливість вирішити питання про перехід частки у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя до другого з подружжя, який його пережив.
		Окрім того, зміст заповіту подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_1 свідчить про те, що при складені заповіту позивачка могла в повній мірі не зрозуміти наслідки такого заповіту, який позбавляв одного з подружжя, який пережив іншого, відкликати заповіт, а також яким передбачалося накладення заборони відчуження майна, зазначеного в заповіті подружжя. 
		Вимоги позивачки базуються на положеннях ст. 1257 ЦК України, де вказано, що суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
		Оскільки на момент розгляду справи, інакшим шляхом ніж за рішенням суду не можливо визнати заповіт подружжя недійсним, суд приймає до уваги доводи позивачки про те, що на час посвідчення заповіту їй не були відомі всі юридичні наслідки, які виникають та мають істотне значення у разі складення заповіту подружжям, а також не було визначено обсяг конкретного спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає спадкуванню, в зв'язку з чим зміст заповіту не відповідає справжній її волі, а тому вимоги позивачки про визнання заповіту недійсним підлягають задоволенню.
		Визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що як наслідок є підставою для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України. 
		Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
		Оскільки відповідачами позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 320 гривень.
		З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265  ЦПК України, ст.ст. 1243, 1257 ЦК України, суд - 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати недійсним спільний заповіт подружжя, що складений ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та посвідчений 03 липня 2004 року державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А. за реєстровим №2593. 
		Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 05.12.2017 року, що становить 320 гривень.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Головуючий: суддя     М. Б. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...