Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/3803/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2018. Зареєстровано: 26.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2018.
Дата набрання законної сили: 14.02.2019
Результат оскарження 14.02.2019 Апеляційний суд Запорізької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 317/3803/15-к
		 №/п 1-кп/317/4/2018
		В И Р О К
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		24 січня 2018 року  м. Запоріжжя
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого  судді:  ОСОБА_1 
		при секретарі:  ОСОБА_2 
		за участю прокурора:  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 420150800000000314 від 05.08.2015 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Явора, Турківського району, Львівської області, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		Згідно з наказом Державної пенітенціарної служби України №23/ОС-15 від 23.02.2015 ОСОБА_4 було призначено на посаду начальника Біленьківської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області (№99).
		Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_4 є службовою особою правоохоронного органу. 
		Крім того, ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника Біленьківської виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та здійснював функції представника влади, відповідно до ч. 1 примітки до ст. 364 КК України та ч. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		Встановлено, що 01.08.2015 у денний час доби начальник Біленьківської виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України в Запорізькій області ОСОБА_4 , знаходячись на території виправної колонії, розташованої за адресою: Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, під приводом, начебто, виявленої недоїмки металу на складі «Альбатрос», який є власністю установи, використовуючи своє відповідальне службове становище та надану владу працівника правоохоронного органу, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, висунув засудженому ОСОБА_8 , який відбував покарання у вигляді позбавлення волі на дільниці соціальної реабілітації установи, вимогу передати йому неправомірну вигоду в розмірі 33 000 грн. за те, що він не направить повідомлення до правоохоронних органів про вчинення ОСОБА_8 крадіжки металу зі складу та не стане ініціювати питання щодо зміни умов відбування покарання останнього. 
		При цьому ОСОБА_4 , вимагаючи вказану неправомірну вигоду, повідомив ОСОБА_8 , що в разі не сплати ним зазначеної суми грошових коштів, він, використовуючи своє службове становище начальника Біленьківської виправної колонії, подасть заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 та ініціюватиме зміну умов тримання останнього на більш суворі в межах даної колонії.
		З метою укриття слідів злочину та недопущення викриття його у вчиненні корупційного правопорушення ОСОБА_4 залучив засудженого ОСОБА_9 , який також відбував покарання у вигляді позбавлення волі на дільниці соціальної реабілітації установи та не був обізнаний про його злочинні наміри, у якості посередника, як особи, яка повинна була одержувати від ОСОБА_8 грошові кошти та передавати ОСОБА_4 особисто.
		У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, 07.08.2015 у денний час доби ОСОБА_4 , знаходячись на території Біленьківської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області, розташованої за адресою: Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, діючи умисно, із корисливих мотивів, одержав через ОСОБА_9 , не обізнаного про злочинні наміри останнього, від ОСОБА_8 першу частину вимагаємої раніше неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн.
		17.08.2015 у денний час доби ОСОБА_4 , знаходячись на території Біленьківської виправної колонії, розташованої за адресою: Запорізький район с.Біленьке, вул. Запорізька, 32, діючи умисно, із корисливих мотивів, продовжуючи свій злочинний намір, одержав через ОСОБА_9 , не обізнаного про злочинні наміри останнього, від ОСОБА_8 другу частину вимагаємої раніше неправомірної вигоди в розмірі 1800 грн. та 100 доларів США, що станом на 17.08.2015 за курсом валют НБУ складає 2175 грн., а всього 3975 грн.
		21.08.2015 у денний час доби ОСОБА_4 , знаходячись на території Біленьківської виправної колонії, розташованої за адресою: Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, діючи умисно, із корисливих мотивів, продовжуючи свій злочинний намір, одержав через ОСОБА_9 , не обізнаного про злочинні наміри останнього, від ОСОБА_8 третю частину вимагаємої раніше неправомірної вигоди в розмірі 500 грн. та 200 доларів США, що станом на 21.08.2015 за курсом валют НБУ складає 4406 грн., а всього 4906 грн.
		29.08.2015 у денний час доби ОСОБА_4 , знаходячись на території Біленьківської виправної колонії, розташованої за адресою: Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, діючи умисно, із корисливих мотивів, продовжуючи свій злочинний намір, одержав через ОСОБА_9 , не обізнаного про злочинні наміри останнього, від ОСОБА_8 четверту частину вимагаємої раніше неправомірної вигоди в розмірі 1100 грн. та 100 доларів США, що станом на 28.08.2015 за курсом валют НБУ складає 2131 грн., а всього 3231 грн.
		01.09.2015 у денний час доби ОСОБА_4 , знаходячись на території Біленьківської виправної колонії, розташованої за адресою: Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, діючи умисно, із корисливих мотивів, продовжуючи свій злочинний намір, одержав через ОСОБА_9 , не обізнаного про злочинні наміри останнього, від ОСОБА_8 п`яту частину вимагаємої раніше неправомірної вигоди в розмірі 2800 грн. та 300 доларів США, що станом на 01.09.2015 за курсом валют НБУ складає 6540 грн., а всього 9340 грн.
		Всього у період з 7 серпня по 1 вересня 2015 року начальник Біленьківської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище та надану владу працівника правоохоронного органу, одержав через ОСОБА_9 , не обізнаного про злочинні наміри останнього, від ОСОБА_8 частину вимагаємої неправомірної вигоди на загальну суму 26 452 грн. за те, що він не направить повідомлення до правоохоронних органів про крадіжку металу зі складу виправної колонії та не стане ініціювати питання щодо зміни умов відбування покарання.
		Провину свою в скоєному правопорушенні ОСОБА_4 не визнав. 
		Щодо обставин, які йому інкриміновано пояснив суду наступне:
		На посаді начальника Біленьківської виправної колонії 99 працює з грудня 2014 року. З лютого 2015 року його було призначено наказом. З листопада 2015 року було звільнено.
		З ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знайомий. Ці особи є засудженими, які відбували покарання в колонії. ОСОБА_9 був завідуючим господарством, з яким ОСОБА_4 часто зустрічався з робочих питань. Прокопенко було надано дозвіл на користування мобільним телефоном для здійснення господарчої діяльності, оскільки він був на вільному поселенні. ОСОБА_9 телефонував ОСОБА_10 на один з номерів  НОМЕР_1 . Іншого номеру ОСОБА_4 не пам*ятає. За час роботи засуджені йому гроші не передавали, а він особисто їх не отримував. ОСОБА_9 з грошима до ОСОБА_4 не звертався. ОСОБА_4 вказав, що вважає, що на ОСОБА_11 на слідстві "тиснули".
		Щодо недоїмки на металоскладі "Альбатрос" пояснив, що надішла доповідна на підставі якої опер відділ проводив перевірку. Недоїмки металу не було. Чому ОСОБА_9 наполягає на наявності недоїмки йому не відомо.
		ОСОБА_4 пояснив, що не згоден з обвинуваченням, оскільки 28.08.2015 року він не був взагалі в колонії. В цей день він отримував відзнаку від держави за свою працю. А державний обвинувач чомусь зазначає, що в цей день йому передавали гроші. Також зазначив, що він одноособово не міг змінити умови відбування покарання засудженому ОСОБА_8 , засуджений щодо цього помиляється.
		Про проведення відносно себе НСРД не знав, про результати його ніхто не повідомив, з відео та аудіо записами в ході досудового слідства не знайомився.
		01.09.2015 року біля 21-00 години автомобіль "Ровер 75" на якому ОСОБА_4 іхав з дружиною ОСОБА_12 зупинили перед переїздом 4-5 автомобілів ДАІ, за 100-200 метрів до переїзду. ОСОБА_4 сидів на передньому пасажирському сидінні. До автомобілю підійшов слідчий та назвався ОСОБА_13 . ОСОБА_4 вийшов з автомобілю. Слічий зачитав ухвалу на проведення обшуку транспортного засобу. Хтось з працівників міліції проник до авто та витягнув ключі ввимкнення. ОСОБА_4 став просити надати можливість зателефонувати адвокату. Із авто щось вилучалось, але що саме ОСОБА_4 не бачив. До жінки фізичну силу на застосовували але забрали сумку. Ані часу початку ані часу закінчення слідчої дії обшуку ОСОБА_4 не пам*ятає. Після проведення зі скаргами на дії працівників міліції та прокуратури не звертався. ОСОБА_4 зазачив, що перебував у шоковому стані, а тому конкретних обставин не пам*ятає. Наручники на ОСОБА_4 надягали. З відеозаписом все співпадає.
		Потім ОСОБА_4 запропонували проїхати до колонії для проведення там обшуку. Жінка поїхала для проведення обшуку вдома окремо. При обшуці в колонії було близько 19-20 осіб. ОСОБА_4 вказав, що в час проведення обшуку в його кабінеті він знаходився в кімнаті відпочинку, а тому, що робили в цей час працівники міліції йому не відомо. Потім ОСОБА_4 перебував в ІТУ. Слідчий ОСОБА_13 забезпечив участь захисника на наступний день. ОСОБА_4 від захисника з центру вторинної юридичної допомоги відмовився. Як у нього опинились гроші, які світилися салатовим кольором пояснити не може.
		Захисник з*явився 02.09.2015 року. Це була жінка, від послуг якої ОСОБА_4 відмовився та запросив захисника ОСОБА_14 . До першого допиту 02.09.2015 року йому надали зустріч з адвокатом ОСОБА_14 . Але ОСОБА_4 вважає, що його право порушено, оскільки він приймав участь в обшуці автомобіля та його затримали.
		Скільки було грошей в іноземній валюті та в гривнях ОСОБА_4 пояснити не може, оскільки вони збирали гроші на весілля.
		При цьому на запитання чітко відповів, що не бачив, щоб працівники міліції підкинули йому гроші.
		Зміст прослуханих розмов з ОСОБА_9 не може ані спростувати, ані підтвердити.
		Суд, вивчивши матеріали провадження, вислухавши покази свідків та обвинуваченого, дослідивши всі надані суду докази, приходить до висновку, що провина ОСОБА_4 доказана.
		Скоєння ним правопорушення підтверджується зібраними та проаналізованими наступними доказами:
		Кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_8 .
		Згідно наданого рапорту прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_15 він під час відвідування БВК-99 отримав заяву від ОСОБА_8 . Рапорт зареєстрований 04.08.2015 року.
		Згідно витягу з кримінального провадження № 42015080000000314 відомості до ЄРДР було внесено 05.08.2015 року з правовою кваліфікацією за ст..368 ч.3 КК України.
		05.08.2015 року було надано доручення про проведення досудового розслідування. Постановою від 01.09.2015 року було призначено групу слідчих, а постановою від 05 серпня 2015 року було призначено групу процесуальних прокурорів.
		06.08.2015 року прокурор ОСОБА_16 винесла постанову про проведення контролю за вчиненням злочину- спеціального слідчого експерименту, а саме про проведення спеціального слідчого експерименту стосовно начальника Біленьківської виправної колонії № 99 ОСОБА_4 та ОСОБА_17 з метою перевірки спрямованості намірів цих осіб та спостереження за їх поведінкою починаючи з 06.08.2015 року. При проведенні такого слідчого експерименту дозволено застосовувати спеціальні ідентифіковані засоби.
		Витяг з кримінального провадження від 28.10.2015 (Т. 3 а.с. 4) підтверджує факт внесення 05.08.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_8 про вимагання у нього начальником Біленьківської виправної колонії № 99 ОСОБА_4 грошових коштів в якості неправомірної вигоди.
		Досудове розслідування у вказаному провадженні проведено слідчим прокуратури Запорізької області ОСОБА_18 на підставі доручення в.о. начальника слідчого відділу від 05.08.2015 (Т. 3 а.с. 5).
		За рішенням керівника слідчого органу від 01.09.2015 до складу групи слідчих включено також слідчих прокуратури ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
		Негласні слідчі дії у вказаному провадженні проводились працівниками міліції з дозволу слідчого судді апеляційного суду Запорізької області на підставі доручень слідчого ОСОБА_21 від 6 та 7 серпня 2015 року (Т. 3 а.с. 10, 11).
		Працівниками оперативного підрозділу міліції також на підставі доручення слідчого від 07.08.2015 проводились слідчі дії у вигляді огляду, ідентифікації та помітки грошових купюр.
		07 серпня 2015 року постановою начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області надано доручення про вказівку про використання під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифікованих засобів шляхом огляду, ідентифікації та вручення ОСОБА_4 або ОСОБА_9 грошових купюр працівниками УПЗСЕ МВС України в Запорізькій області. (т.1 а.с97-98).
		Досудове розслідування проведено у двох місячний термін з 01.09.2015 (час затримання ОСОБА_22 ) по 30.11.2015, з урахуванням його зупинення слідчим у період з 29.10.2015 по 30.11.2015 через хворобу ОСОБА_4 на підставі заяви останнього. 
		Посилання сторони захисту на те, що на адвокатський запит, в якому було поставлене питання, чи відвідував 04.08.2015 року Біленківську виправну колонію №99 працівник прокуратури ОСОБА_15 надана відповідь, що такий факт не можуть ні підтвердити, ні спростувати, а Біленківська виправна колонія являється режимним об`єктом і з цього випливає, що за вказаних в рапорті обставин, заява та пояснення ОСОБА_8 не могли бути отримані, а тому ставить під сумнів законність відкриття кримінального провадження, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовані наданими та оголошеними в судовому засіданні процесуальними документами. (т.3 ас.73)
		Факт відкриття матеріалів стороні захисту підтверджується оригіналом відповідного протоколу від 30.11.2015 р. Зауважень при виконанні вказаної процесуальної дії від сторони захисту не надходило. За результатами ознайомлення з матеріалами досудового розслідування захист висловив у письмовій формі свою позицію щодо незгоди з кваліфікацією дій ОСОБА_4 у інкримінованому злочині.
		На стадії досудового розслідування та в ході судового розгляду заяви щодо неправомірних дій працівників поліції або прокуратури для внесення відомостей до ЄРДР від сторони захисту не надходили. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому злочині не визнав та вказав, що ніяких грошових коштів він від ОСОБА_23 не вимагав та від ОСОБА_24 їх не отримував, вважає дії працівників міліції провокацією, стосунки з засудженими у нього були виключно службові.
		 Але це спростовується наданими в судовому засіданні показами свідків, які узгоджуються між собою.
		Так, допитаний в якості свідка заявник по вказаному провадженню  ОСОБА_8  вказав, що у 2015 році він відбував покарання у Біленьківській виправній колонії та перебуваючи на дільниці соціальної реабілітації працював на металоскладі днювальним. В його обов*язки входило завантаження різноманітних вантажів, що зберігались на складі. Серед іншого на складі зберігався металобрухт після пожежі на миловарні. Відповідальним за зберігання є комірниця. Засуджений ОСОБА_23 не був матеріально відповідальним, а тому за викрадення металобрухту не міг відповідати грошима. Склад продукції був опечатаний, а ключі зберігались у комірниці. Від начальника колонії ОСОБА_4 йому стало відомо про якесь викрадення металолому на території колонії, який знаходився біля складу. Приблизно 01.08.2015 року його викликав бригадир ОСОБА_9 до адмінбудівлі де відбувалась нарада керівництва колонії. ОСОБА_10 звинуватив його у викраденні металолому та став погрожувати зміною умов покарання, вказуючи, що про факт викрадення саме засудженим ОСОБА_8 металу він повідомить працівників міліції і тоді його відкличуть на «зону» і що той буде сидіти там до «дзвінка». Шеремету сказали, що він є матеріально відповідальним. На питання ОСОБА_4 «Що будемо робити?», ОСОБА_8 відповів, що це на його розгляд. Тоді ОСОБА_4 у його присутності зробив запис на клаптику паперу розміром 3 х 4 см, на якому у подальшому, після виходу із кабінету останнього, ОСОБА_8 побачив «30000», що сприйняв як вимагання грошових коштів в розмірі 30 тис. грн. Оскільки знаку долару не було ОСОБА_8 сприйняв це як ознаку гривні. Від засудженого ОСОБА_17 , він ще почув, що ОСОБА_4 ще хоче від нього 3 тис. грн. за повернення відібраного раніше гаджета у вигляді планшета, тобто всього 33тис. грн. На вказані вимоги начальника колонії ОСОБА_4 засуджений ОСОБА_8 погодився, зазначивши про це засудженому ОСОБА_9 , а також зазначив, що йому необхідний його гаджет для зв*язку з рідними. Тоді останній знову зайшов до кабінету ОСОБА_10 і виніс йому звідти планшет, щоб той зв`язався із родичами та попрохав привезти гроші. 
		У подальшому ОСОБА_23 отримав від свого брата грошові коштів у вигляді української гривні та доларів США, загальна сума яких дорівнювала вимагаємій сумі, а також отримав від нього номер телефону особи, яка допоможе розібратися із вказаною проблемою. 
		Після зустрічі із вказаною особою, яким виявився представник правоохоронного органу, ОСОБА_23 написав заяву про вчинення ОСОБА_10 злочину.
		Через тиждень ОСОБА_10 знову його викликав та став погрожувати переведенням на так звану «зону». ОСОБА_8 написав заяву до прокуратури, де виклав всі свої побоювання та факти.
		Пізніше до нього приїхали працівники міліції (поліції) з понятими. Під час їх зустрічі, він пред`явив їм частину наявних у нього грошових коштів у виді української гривні та доларів США, які були ними оглянуті та переписані. Шеремету були також видані технічні засоби, які він надягнув на себе та за допомогою яких здійснювалося фіксування процеса передачі грошових коштів ОСОБА_9 ..
		Таких зустрічей було декілька. Під час кожної зустрічі він видавав наявні у нього грошові кошти, серії купюр яких переписувалися працівниками міліції (поліції), ОСОБА_23 видавалося обладнання для відеофіксації. Кожен раз вказані грошові кошти він передавав ОСОБА_9 , особисто ОСОБА_4 грошові кошти не передавалися. Всього грошових коштів передав на загальну суму еквівалентну 27500 грн., серед яких було 700 доларів США. Як правило, до початку кожної зустрічі, ОСОБА_23 зв`язувався з ОСОБА_24 по телефону.
		У подальшому в одній з розмов, що зафіксовані, ОСОБА_9 вказав йому, що брав від нього грошові кошти за наказом ОСОБА_4 .
		Звинувачення ОСОБА_4 про те, що саме він вчинив крадіжку металу розцінює виключно як особисту неприязнь. Свідок також зазначив що ініціювання питання зміни умов покарання засуджених безпосередньо входить до повноважень начальника установи ОСОБА_10 , а тому він прийняв рішення про передачу йому грошових коштів. Як вирішувалося в подальшому питання щодо викраденого металу йому не відомо.
		Передати усю вимагаєму суму одразу ОСОБА_8 не став, тому що вважав, що тоді ОСОБА_4 в майбутньому буде вимагати ще більші суми. Надавати гроші частинами йому запропонували працівники правоохоронних органів.
		Свідок ОСОБА_8 також вказав, що у нього немає доказів щодо інших випадків вимагання у нього ОСОБА_4 грошових коштів. Свідок ОСОБА_8 також зазначив, що вважає, що у нього ОСОБА_4 вимагав саме хабара і це не було з його боку шахрайством.
		Покази свідка ОСОБА_9 в цілому узгоджуються з показами свідка ОСОБА_8 . Суд зауважує також на тому, що свідок відбував покарання вже близько 10 років, на час досудового слідства перебував у залежності від працівників пенітенціарної служби, а тому надаючи покази в суді та при повторному допиті частково плутався в показах саме з бажання надати себе в кращому світлі та з побоювання бути притягнутим до відповідальності.
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка засуджений Біленьківської виправної колонії  ОСОБА_9  підтвердив покази свідка ОСОБА_8 та зазначив про обставини за яких останній був вимушений через нього передавати ОСОБА_10 вказані грошові кошти. Стосунки у ОСОБА_9 з ОСОБА_4 були робочі. ОСОБА_8 був засуджений та працював на металоскладі. ОСОБА_9 був бригадиром з 2014 року, офіційно за наказом. На складі зони зберігається продукція, а ОСОБА_8 разом з комірником видавав вказану продукцію та здійснував вантажні роботи. Шеремет не був матеріально відповідальним оскільки він є засудженим. Конкретно ОСОБА_8 «на гарячому» не був спійманий, крадіжок металу не скоїв. Начальник колонії ОСОБА_4 своїми правами дозволив ОСОБА_9 користуватися мобільним телефоном. На початку серпня 2015 року ОСОБА_9 повідомили, що біля складу іде завантаження металу до багажника легкового автомобіля. ОСОБА_9 зазначив, що йому дзвонили по робочих моментах, але назвати всіх осіб, хто дзвонив та міг дзвонити  не зміг. Біля пожежної частини зібрались начальник колонії та 7-8 осіб адміністрації. В багажнику авто знайшли метал.Шеремета там не було.В штабі в кабінеті начальника вирішували питання, хто буде відповідати за крадіжку. Викликали і ОСОБА_8 . ОСОБА_24 зазначив, що він знаходився в коридорі біля кабінету начальника колонії, коли з кабінета начальника вийшов Шеремет. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до кабінету покликав ОСОБА_4 . В кабінеті знаходилися ще декілька керівників колонії. ОСОБА_8 сказав, що він все зрозумів та все зробить. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_9 підійти. Коли ОСОБА_9 підйшов до столу ОСОБА_4 дав йому бумажку 3х 4 см, щоб він передав її ОСОБА_8 . ОСОБА_9 вийшов з ОСОБА_8 з кабінету та передав йому клаптик паперу з написом. На клаптику паперу був напис «30000» синьою ручкою. Шеремет поглянув, та одразу зайшов до кабінету та сказав, що все добре, та він все зрозумів. Потім ОСОБА_8 декілька разів передавав ОСОБА_9 гроші. ОСОБА_4 наказав ці гроші у ОСОБА_8 забирати та бути обережним. ОСОБА_9 першого разу прийшов в кабінет до ОСОБА_4 та передав пакунок від ОСОБА_8 . Потім кожного разу він спочатку дзвонив ОСОБА_4 а потім передавав від ОСОБА_8 передачу. ОСОБА_9 неодноразово зазначив, що він не цікавився, що передавав, а ОСОБА_4 не звітував перед ним.
		Щодо подій 01.09.2015 року ОСОБА_9 пояснив, що до нього прийшов ОСОБА_8 та просив подзвонити ОСОБА_4 , тому що йому необхідно передати щось. ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_4 , який сказав, щоб все, що передасть ОСОБА_8 залишилося у ОСОБА_9 . Через декілька годин ОСОБА_4 подзвонив та запросив ОСОБА_9 підійти на стоянку авто в колонії. ОСОБА_9 передав від ОСОБА_8 пакунок. ОСОБА_4 не цікавився змістом вказаного пакунку. Окрім того, оскільки ОСОБА_9 в цей день зранку за власний кошт розрахувався за запчастини для колонії, ОСОБА_4 повернув йому ці кошти в сумі 100 гривень, які при ньому витягнув з барсетки. Цими грошима ОСОБА_9 після вказаної зустрічі з ОСОБА_4 розрахувався в магазині на території колонії за деякий товар. Вказана купюра була вилучена в ході слідчих дій. Пояснити, чому вказана купюра, якщо вона була передана з власних грошей з барсетки ОСОБА_4 , та не перебувала раніше в руках ОСОБА_9 , мала на собі сліди люмінофору свідок пояснити не зміг. Тому, саме в цій частині покази свідка ОСОБА_9 суд вважає такими, що спотворені свідком.
		Близько 24-00 години до ОСОБА_9 на робоче місце прийшли працівники прокуратури та міліції (поліції) та допитували з приводу переданих ОСОБА_8 . ОСОБА_4 грошей. При проведенні слідчих дій, при огляді в кабінеті начальника колонії ОСОБА_9 робили змиви з долоней рук. Він добровільно видав телефон, що був наданий за дозволом ОСОБА_4 , зарядний пристрій до нього та зошит. При проведенні вказаних дій ніхто з працівників правоохоронних органів ОСОБА_9 не залякував. Вже після вказаної події 02.09.2015 року до нього було застосовано дисциплінарні заходи керівництвом колонії  заступник начальника колонії Ковтун ознайомив ОСОБА_9 з наказом, що його переводять до загального відбуття покарання, а ткож застосували 15 діб перебування в ДІЗО. Свій підпис в протоколах слідчих дій ОСОБА_9 підтвердив. Про те, що відносно нього були проведені та застосовувалися негласні слідчі дії та заходи ОСОБА_9 ніхто не повідомляв. Але на запитання суду ОСОБА_9 повідомив, що у нього не має жодних претензій до правоохоронних органів з цього приводу.
		Згідно долученому до матеріалів повідомлення свідку ОСОБА_9 про проведення відносно нього негласних слідчих дій воно складено 30.11.2015 рок, але свідок з повідомленням не ознайомлений, про що засвідчив також в судовому засіданні. (т.3 а.с.58).
		В судовому засіданні на неодноразові запитання учасників ОСОБА_9 нарешті повідомив суду, що ОСОБА_8 казав йому, що передавав гроші, та передавав саме ОСОБА_4 . Але з якою метою це робилося ОСОБА_9 не знав, про злочинний намір ОСОБА_4 обізнаний не був.
		У судовому засіданні при пред`явленні свідку аудіо та відеозаписів його зустрічей із ОСОБА_8 на території колонії, речових доказів у виді шкільного зошиту з його особистими записами та вилученого у нього раніше мобільного телефону «Fly», ОСОБА_9 також підтвердив, що кожного разу отримуючи від ОСОБА_8 грошові кошти він робив відповідні записи про їх суму у своєму зошиті, після чого передавав їх ОСОБА_4 або в день їх отримання, або наступного дня, якщо останнього не було на території колонії. Як правило про зустрічі із ОСОБА_4 свідок домовлявся по телефону.
		Покази вказаних свідків є послідовними та узгоджуються із дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами.
		Для перевірки заяви ОСОБА_8 та з`ясування дійсних намірів як начальника колонії ОСОБА_25 так і засудженого ОСОБА_9 процесуальним прокурором 06.08.2015 було прийнято рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту, про що винесено відповідну постанову (Т. 3 а.с. 8).
		Відповідно до ст. 271 КПК України та п. 1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, контролю за вчиненням злочину в порядку спеціального слідчого експерименту полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
		На підставі рішення керівника слідчого підрозділу прокуратури області, прийнятого у виді постанови від 07.08.2015, на підставі ст. 273 КПК України у ході слідчого експерименту з метою документування протиправної діяльності начальника установи ОСОБА_4 дозволено використовувати заздалегідь ідентифіковані грошові купюри.
		Здійснення помітки та ідентифікації грошових купюр, як вже зазначалося вище слідчим доручено оперативним працівникам міліції на підставі доручення слідчого від 07.08.2015.
		Так, відповідно до протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 07.08.2015, з 13.00 год. до 13.20 год. оперуповноваженим міліції (поліції) ОСОБА_26 за участю понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та заявника ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , оглянуті грошові кошти на загальну суму 5 000 грн., номіналом в 200 грн. із зазначенням серії та номеру грошових купюр. (т.1 а.с 99-105)
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 підтвердили факт ідентифікації наданих ОСОБА_8 грошових коштів та їх участі в якості понятих у вказаній слідчій дії. Свідки пояснили, що кожному з них окремо було запропоновано прийняти участь у слідчій дії. Після надання згоди вони проїхали на територію Біленьківської виправної колонії 99 в с.Біленьке. В автомобілі окрім понятих знаходилося два працівники міліції. До автомобіля сів чоловік в чорній одежі. Який назвав своє ім*я  «Славік». Цей чоловік надав працівникам міліції грошові кошти, які в їх присутності були всі за номерами переписані до протоколу слідчої дії, сфотографовані на мобільний телефон одного з працівників міліції, а потім їх просили вийти з авто на декілька хвилин. Один з працівників міліції та чоловік на ім*я ОСОБА_29 перебували в автомобілі, а потім чоловік вийшов та йшов в невідомому їм напрямку. Через деякий час очікування він повернувся, знову з працівником міліції вони усамітнювалися в автомобілі, а потім всі разом закінчували оформлення протоколу слідчої дії. Після цього кожного з понятих працівники міліції повертали до міста. Жодних зауважень щодо проведення слідчої дії поняті не висловлювали. Роздруківка передаваєсмих купюр на принтері проводилася без їх участі працівником міліції, але всі купюри були вже по номерах зафіксовані в протоколі. Працівником міліції і засвідчено роздруківку.
		Згідно із протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26.08.2015, старшим оперуповноваженим ОСОБА_30 після дослідження відеозапису констатовано факт одержання засудженим ОСОБА_9 від заявника ОСОБА_8 07.08.2015 о 13 год. на території Біленьківської колонії зазначених грошових коштів у розмірі 5000 грн. 
		Відповідно до протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 17.08.2015, з 13.03 год. до 13.25 год. старшим оперуповноваженим міліції ОСОБА_31 за участю понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та заявника ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , оглянуті грошові кошти на загальну суму 100 доларів США та 1800 грн., номіналом 5, 10, 20 доларів США та 50 грн. із зазначенням серії та номеру грошових купюр. (т.1 а.с.106-115).
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_33 підтвердили факт ідентифікації наданих ОСОБА_23 грошових коштів та їх участі в якості понятих у вказаній слідчій дії, надали покази аналогічні показам понятих, що приймали участь у слідчій дії від 07.08.2015 року. Зауважень щодо проведення слідчої дії не мали. 
		Згідно із протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26.08.2015, старшим оперуповноваженим ОСОБА_30 після дослідження відеозапису констатовано факт одержання засудженим ОСОБА_24 від заявника ОСОБА_23 17.08.2015 о 13.20 год. на території Біленьківської колонії зазначених грошових коштів у розмірі 1800 грн. та 100 доларів США. 
		Згідно із протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.10.2015 (Т. 2 а.с. 5) за абонентським номером НОМЕР_2 ОСОБА_9 , 17.08.2015 о 18.07 год. останній зателефонував ОСОБА_4 за номером НОМЕР_3 та умовно повідомив, що забрав надані йому ОСОБА_8 грошові кошти, зазначивши при цьому, що їх менше ніж в перший раз.
		В судовому засіданні було прослухано звукозапис з телефонною розмовою та хоча прослуханий аудіо запис і не містить чіткого посилання на гроші та прізвище ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що в узгодженості з показами ОСОБА_9 , який підтвердив вказані обставини, має місце іх логічна послідовність тому що, до цього дійсно була перша передача грошових коштів, тобто 07.08.2015. А також, грошей дійсно менше ніж минулий раз, оскільки за обраним учасниками вільним курсом валют ОСОБА_23 передав ОСОБА_24 4000 гривень проти 5 тис. у минулий раз. 
		За 18 серпня 2015 року о 14-00 годині та 20 серпня 2015 року о 19.32 год. також зафіксовано розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , відповідно до яких останній цікавиться третьою особою, тобто ОСОБА_8 , на що ОСОБА_24 умовно повідомляє що гроші ОСОБА_23 обіцяє на понеділок (тобто на 24.08.2015), а ОСОБА_24 наполягає на завтра (тобто на 21.08.2015). При цьому ОСОБА_4 повідомляє, що йому наразі потрібно 28 тис. грн. і щоб ОСОБА_9 діяв обережно. Домовляючись про зустріч на наступний день ОСОБА_9 при цьому цікавиться у ОСОБА_4 чи буде той на місці
		Відповідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.10.2015 (Т. 2 а.с. 9) за абонентським номером НОМЕР_4 ОСОБА_9 , 20.08.2015 у період з 19.13 год. по 19.31 год. останній декілька разів телефонував ОСОБА_23 за номером НОМЕР_5 та мав розмови, відповідно до яких останній прохає ОСОБА_24 побалакати з ОСОБА_34 тобто із ОСОБА_10 перенести передачу грошових коштів на п`ятницю чи понеділок. Шеремет на прохання ОСОБА_24 також вказує, що грошових коштів буде стільки ж як у перший раз.
		Після розмови із ОСОБА_4 , ОСОБА_9 вказує ОСОБА_8 , що грошові кошти необхідно принести саме на завтра.
		Досліджені у судовому засіданні розмови між трьома абонентами, які є логічним та послідовними свідчать про факт вимагання та прямий умисел ОСОБА_4 на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 через необізнаного про його злочинні наміри ОСОБА_9 .
		Відповідно до протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 21.08.2015, з 15.15 год. до 15.30 год. оперуповноваженим міліції ОСОБА_26 за участю понятих ОСОБА_35 , ОСОБА_36 та заявника ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , оглянуті грошові кошти на загальну суму 200 доларів США та 500 грн., номіналом 100 доларів США та 500 грн. із зазначенням серії та номеру грошових купюр, які були надані ОСОБА_8 та у подальшому йому повернуті для передачі. (т.1 а.с.116-118).
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_36 та ОСОБА_37 підтвердили факт ідентифікації наданих ОСОБА_23 грошових коштів та їх участі в якості понятих у вказаній слідчій дії. Покази їх аналогічні показам понятих, що приймали участь у слідчій дії від 07.08.2015 року. Зауважень щодо проведення слідчої дії не мали. 
		Згідно із протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 26.08.2015, старшим оперуповноваженим ОСОБА_30 після дослідження відеозапису констатовано факт отримання засудженим ОСОБА_24 від заявника ОСОБА_23 21.08.2015 о 15.20 год. на території Біленьківської колонії зазначених грошових коштів у розмірі 500 грн. та 200 доларів США. 
		Згідно із протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.10.2015 (Т. 2 а.с. 9) за абонентським номером НОМЕР_4 ОСОБА_9 , 21.08.2015 о 15.28 год. останньому телефонує ОСОБА_23 та домовляється про зустріч у гаражі для передачі грошових коштів.
		А о 18.59 год. Шеремет знову зателефонував ОСОБА_24 та домовився про можливість передачі ОСОБА_4 грошових коштів на наступному тижні.
		Відповідно до протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 28.08.2015, з 15.10 год. до 15.30 год. старшим оперуповноваженим міліції ОСОБА_31 за участю понятих ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та заявника ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , оглянуті грошові кошти на загальну суму 100 доларів США та 1100 грн., номіналом 10, 20 доларів США та 100, 500 грн. із зазначенням серії та номеру грошових купюр, які були надані ОСОБА_23 та у подальшому йому повернуті. (т.1 а.с.119-124).
		Допитати у судовому засіданні у якості свідків понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_39 не надалося можливим у зв`язку із констатацією смерті останніх. (т.3 а.с. 158)
		При проведенні зазначених слідчих дій від 07.08.2015, 17,08.2015, 21.08.2015 та 28.08.2015 не використовувався спеціальній засіб для оброблення грошових купюр. (а.с. 99- 124 т.1)
		Згідно із протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 02.09.2015, оперуповноваженим ОСОБА_41 після дослідження відеозапису констатовано факт одержання засудженим ОСОБА_9 від заявника ОСОБА_8 28.08.2015 на території Біленьківської колонії зазначених грошових коштів у розмірі 1100 гривень та 100 доларів США. 
		За результатами досліджених у судовому засідання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (диск № 597нт до протоколу від 15.10.2015) 29.08.2015 зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_4 з ОСОБА_9 , відповідно до якої останній домовляється про необхідність їхньої зустрічі, посилаючись в завуальованій формі на факт одержання 28.08.2015 від ОСОБА_8 грошових коштів та можливість їх передачі ОСОБА_4 .
		Крім того 31.08.2015 о 14.54 зафіксовано розмову з ОСОБА_9 , відповідно до якої останній умовно повідомляє про можливість передачі йому завтра грошових коштів.
		Відповідно до протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 01.09.2015, з 15.30 год. до 15.45 год. старшим оперуповноваженим міліції ОСОБА_31 за участю понятих ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та заявника ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , оглянуті грошові кошти на загальну суму 300 доларів США 2800 грн., номіналом 20, 100 доларів США та 100, 200 грн. із зазначенням серії та номеру грошових купюр, які були надані ОСОБА_23 та у подальшому йому повернуті для передачі. .(т.1 а.с. 125-131).
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_44 підтвердили факт ідентифікації наданих ОСОБА_8 грошових коштів та їх участі в якості понятих у вказаній слідчій дії. Окрім ретельного опису проведення слідчої дії поняті також зазначили, що грошові кошти були оброблені спецзасобом. Який саме вони не могли визначити, але вказали, що з пояснень працівників міліції, це засіб для того, щоб купюри світилися. Свідок ОСОБА_44 надаючи пояснення був впевнений, назвав на ім.*я іншого понятого, розповів також в яких ще слідчих діях приймав участь.
		Відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 02.09.2015 (Т. 1 а.с. 217-219), складеного з 9-00 до 14-00 години, зазначено, що здобуто відомості про одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_8 грошових коштів в якості неправомірної вигоди.
		У вказаному протоколі також вказано назву спецзасобу «Промінь», яку працівники міліції не зазначили в протоколі огляду грошових коштів від 01.09.2015. Як пояснили працівники міліції в судовому засіданні  помилково.
		Свідок ОСОБА_42 надаючи покази плутався та суперечив раніше наданим поясненням. На клопотання прокурора суд оголосив покази, які надавалися ОСОБА_42 в ході досудового розслідування. Після такого оголошення свідок вказав, що надані ним покази на досудовому слідстві є вірними. В усії слідчих діях, де він зазначений в протоколі він приймав участь, уважно дивився за їх проведенням та жодних зауважень до проведення не має. (т.3 а.с 111 -115)
		Згідно із протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою від 02.09.2015, оперуповноваженим міліції ОСОБА_41 після дослідження відеозапису констатовано факт отримання засудженим ОСОБА_24 від заявника ОСОБА_23 01.09.2015 на території Біленьківської колонії зазначених грошових коштів у розмірі 2800 гривень та 300 доларів США. 
		Після дослідження у судовому засіданні аудіо- та відеозаписів зустрічей ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , відомості зазначені у протоколах про їх проведення знайшли своє фактичне підтвердження, окрім часу передачі грошових коштів. Зокрема відеозапис не містить відомостей в який час його було зроблено. Але суд приймає до уваги, що щодо часу передачі грошових коштів від ОСОБА_23 до ОСОБА_24 , які зазначені в протоколах від 26.08.2015 та 02.09.2015, слід врахувати покази, надані ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та оперуповноваженими міліції ОСОБА_45 та ОСОБА_30 , які вказали, що це відбувалося у денний час доби, як це і зазначено щодо часу вчинення злочину в обвинувальному акті.
		Суд погоджується з думкою прокурора, що хоча досліджені відеозаписи, а в окремому випадку це лише аудіо запис, і не містить конкретних відомостей про те, що передаються грошові кошти вказаними номіналами, учасники цих зустрічей, тобто ОСОБА_23 і ОСОБА_24 дали підтверджуючи свідчення, що мета цих зустрічей полягала саме в передачі обумовлених грошових коштів для подальшої їх передачі начальнику колонії ОСОБА_10 .
		Згідно із протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.10.2015 (Т. 2 а.с. 45) за абонентським номером НОМЕР_3 ОСОБА_4 01.09.2015 о 15.02 год. зафіксовано розмову з ОСОБА_24 , відповідно до якої останній повідомляє про те, що зайде до нього. Тобто у такий спосіб, як зазначив свідок ОСОБА_9 , від домовлявся про можливість передачі ОСОБА_10 грошових коштів.
		Суд також приймає до уваги зауваження прокурора на те, що ОСОБА_4 не висловив категоричних заперечень щодо його участі у телефонних розмовах на досліджених у судовому засідання аудіо записах з абонентського номера ОСОБА_9 . 
		Крім того, як в розмовах з ОСОБА_9 так із іншими особам, вбачається що абонентом номеру мобільного телефону значеного у протоколах як ОСОБА_4 є вірним, про що свідчить звернення до абонента по батькові « ОСОБА_46 » та «товариш майор». Місце знаходження абонента, позначеного як ОСОБА_4 , збігається з місцем розташування колонії.
		В протоколі огляду від 03.09.2015 року, який складено з 09.00 до 13.55 слідчим ОСОБА_18  оглянуті вищезазначені протоколи огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 07.08.2015 року (5000 грн), 17.08.2015 року (100 дол та 1800 грн), 21.08.2015 року (200 дол та 500 грн), 28.08.2015 року (100 дол та 1100 грн) та 01.09.2015 року (300 дол та 2800 грн.). Але при огляді протоколу від 01.09.2015 року слідчим не визначено, що купюри були помічені спецзасобом . така відмітка в протоколі відсутня.
		В цьому ж протоколі описано огляд протоколу обшуку автомобіля Ровер-75 від 01.09.2015 року (24250 грн та 600 дол). Перераховані грошові кошти згідно додатків до протоколу.
		Обшук також проведно і в жіночій сумочці.
		Також було досліджено протокол обшуку квартири від 02.09.2015 року, в ході проведення якого виявлено грошові кошти.
		Описаний і протокол огляду місця події від 02.09.2015 року. В якому зазначено, що ОСОБА_47 добровільно видала грошові кошти. 
		Вказаним протоколом шляхом співставлення грошових купюр встановлено, що частина вилучених коштів на суму 2700 грн та 510 дол. є предметом вчинення злочину.
		Грошові кошти у сумі 31650 грн та 3110 дол. належать ОСОБА_4 та вилучені в автомобілі Ровер 75 та в квартирі за місцем мешкання. (т.1 а.с. 132 - 143).
		Згідно з протоколом від 01.09.2015 року слідчий ОСОБА_18 о 23-42 біля залізничного переїзду в присутності ОСОБА_48 та ОСОБА_49 затримав ОСОБА_4 та склав про це протокол. При цьому технічні засоби фіксації, як зазначено в протоколі не застосовувалися. При цьому присутні поняті ОСОБА_42 та ОСОБА_50 . Обшук особи не проводився. 
		При обшуку автомобіля вилучені грошові кошти в барсетці ОСОБА_4 , які світился салатовим кольором. (т.1 а.с. 144 - 148) .
		Протоколом огляду місця події від 02.09.2015 року , що проводився з 01-45 до 02-20 за участі понятих ОСОБА_42 та ОСОБА_43 та представника колонії ОСОБА_51 було проведено огляд кабінету начальника БВК 99. В цьому кабінеті ОСОБА_9 добровільно видав: зошит з записами, мобільний телефон з сім картою МТС, зарядний пристрій до нього.
		В цьому ж протоколі зазначено, що було зроблено змиви з рук ОСОБА_24 . Окремий протокол не складався, окремий дозвіл не отримувався. (т.1. а.с.149-151).
		Згідно з протоколом огляду від 27.10.2015 року складеним з 9-30 до 10-00 слідчий оглянув речі, що видані ОСОБА_9  в пакеті знаходяться: мобільний телефон з 2 сім-картами  МТС та Лайф. 27.10.2015 року оглянуто телефонну книгу, а саме запис номеру мобільного телефона ОСОБА_4 . 0930223232. Зарядний пристрій Зошит шкільний 10 аркушів. (т.1. а.с.152)
		Постановою про визнання речових доказів від 27.10.2015 року речі зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СВ прокуратури Запорізької області. (т.1 а.с.153-155) Вказані речі як речові докази були оглянуті та досліджені в судовому засіданні. ОСОБА_9 впізнав виданий ним телефон, пристрій та зошит. 
		Відповідно до протоколу огляду від 27.10.2015 слідчим під час огляду вилученого у ОСОБА_24 мобільного телефону ОСОБА_52 , констатовано наявність в папці «Обране» номеру телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
		Під час огляду, вилученого у ОСОБА_9 шкільного зошиту виявлено рукописні записи « Шеремет 5000 т. гр., 4 т. гр., 200 $ - 500 грн., 100 $ - 800 грн. , а потім підкреслено 27 т. 700 грн. , а знизу підкреслено остаток 5 т. 300 грн.»
		Вищевказані мобільний телефон та зошит, постановою слідчого від 27.10.2015 визнані речовими доказами.
		Після їх дослідження у судовому засідання інформація зазначена слідчим в протоколі огляду знайшла своє підтвердження.
		Протоколом обшуку від 02.09.2015року в період з 00-30 до 01-50 год за участю понятих ОСОБА_53 та ОСОБА_54  було обшукано місце проживання ОСОБА_4 . В протоколі є виправлення, що ніким не оговорені. При проведені обшуку вилучені грошові кошти. Проводилася відео зйомка на відеокамеру, але запис з камери суду не наданий взагалі. Обшук проводив слідчий ОСОБА_55 . Але вказані дії не оскаржувалися. Наслідки проведеного обшуку не мають безпосереднього значення та впливу на результати інших слідчих дій.
		Допитані у судовому засіданні працівники міліції (поліції) ОСОБА_26 та ОСОБА_56 підтвердили обставини проведення ними слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій за дорученням слідчого.Пояснили яким саме чином проводився підбір понятих для участі в слідчих діях, як роз*яснювалися права та зміст проводимих слідчих дій. Оперуповноважений ОСОБА_56 пояснив хід проведення негласних слідчих дій за участі ОСОБА_8 та порядок наступної легалізації результатів проведених слідчих дій. Також розповів про свою участь в обшуці автомобіля. Огляді кабінету начальника колонії в с.Біленькому. Пояснити, чому в протоколі обшуку автомобіля відсутній його підпис не зміг. Пояснив, що слідча дія була дуже насичена, до цього весь день він був задіяний в інших слідчих діях по вказаному провадженню, а тому можливо і не поставив підпис в протоколі. Але він впізнав себе на відеозапису слідчої дії. Також пояснив, що відеозапис обшуку проводився на відеокамеру, заряд якої скінчився, тому був перерваний запис. В ході слідчої дії обшуку автомобіля (т.1 а.с.169-174) жодних порушень не було. Оскільки після пред*явлення ухвали слідчого судді ОСОБА_4 став заперечувати проти проведення обшуку, збив годинник на руці слічого ОСОБА_13 , останній розпорядився надіти на ОСОБА_4 наручники. При цьому, відповідно до вимог КПК України було складено 01.09.2015 року о 23 год.42 хв. за результатми проведеної слідчої дії протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Про необхідність надання безоплатної правової допомоги було повідомлено керівнику органу та жінці ОСОБА_4 . ОСОБА_4 було під підпис роз*яснено всі права та обов*язки. Зауважень та доповнень до протоколу не надійшло. ОСОБА_4 відмовився від підпису в протоколі та від отримання копії. Про що в протоколі в присутності понятих було зроблено запис. (т.1 а.с.144-148). 
		Проаналізувавши протокол общуку автомобіля від 01.09.2015 року з 21-30 до 23-41 год (т.1 а.с.169-174), протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.09.2015 року від 23-42 год, протокол огляду місця події від 02.09.2015 року з 01-45 до 02-20 год в приміщенні кабінету начальника Біленьківської ВК 99, протоколу обшуку від 02.09.2015 року від 01-20 до 01-30 год в кабінеті начальника БВК 99 (т.1 ас.165-168) та порівнявши їх зміст з показами допитаних свідків  працівників міліції (поліції), понятих, ОСОБА_9 та показами ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що вони є допустимими доказами по провадженню. Недоліки у вказаних протоколах не є переважними та такими, що повністю знищують їх змістовність та доказовість, а тому суд може базувати на них висновки.
		Відповідно до протоколу обшуку від 02.09.2015, проведеного слідчим ОСОБА_57 з 00 го. 30 хв. до 1 год. 50 хв., (т.1 а.с.160-164) за участю понятих ОСОБА_58 та ОСОБА_59 , в помешканні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 10 тис. грн.. та 3020 доларів США. В протоколі зазначено проведення слідчої дії із застосуванням відеозапису. Але відсутність відеозапису до даної слідчої дії не може вказувати на недопустимість вказаного протоколу в якості письмового доказу. Дії слідчих ніким не оскаржувалися ні в ході розслідування ні в підготовчому судовому засіданні.
		Згідно із протоколом огляду від 02.09.2015 (Т.1 а.с. 175-177), проведеного з 6 год. 45 хв. по 7 год. 10 хв., за участю понятих ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , продавець магазину ПП «Зачинський» ОСОБА_47 видала з каси грошові кошти 100 грн., якими розраховувався ОСОБА_9 .
		Допитана у судовому засіданні ОСОБА_47 ( ОСОБА_62 ) підвердила факт вилучення з магазину слідчим 100 грн., а також вказала, що вона була не учасником слідчої дії, як зазначено в протоколі, а понятою. Учасником слідчої дії була її сестра ОСОБА_63 ( ОСОБА_64 ).
		Прокурор вважає, що вказана невідповідність не може суттєво впливати на допустимість доказів та цілком може бути розцінена як помилка, оскільки ОСОБА_47 та ОСОБА_65 є сестрами мали однакові призвіще, виходячи із їх анкетних даних мали не значну різницю у віці. Суд з цим погоджується.
		Щодо можливого порушення права ОСОБА_4 на захист суд зазначає наступне:
		Доводи захисту про те, що на стадії досудового розслідування було допущено порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_4 є необґрунтованими, оскільки з часу затримання особи слідчі дії з ним не проводились, а перед початком першого допиту за постановою слідчого від 02.09.2015 (Т. 3 а.с. 11-12), останньому забезпечено адвоката.
		Також сторона захисту стверджує, що в ході обшуку було порушено гарантоване Конституцією України право ОСОБА_4 на захист, яке виразилося в тому, що слідчий заборонив йому, як учаснику слідчої дії користуватися мобільним телефоном та покидати місце події.
		На час проведення обшуку ОСОБА_4 не був затриманим. Йому про це не повідомляв ані слідчий, ані будь-хто інший із представників правоохоронних органів. Слідчим лише зазначено, що на час проведення обшуку йому заборонено залишати місце обшуку та виконувати будь-які дії у т.ч. телефонувати. Слушне зауваження прокурора, що відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України, слідчий має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
		Упродовж розумного та об`єктивного строку з часу затримання особи 02.09.2015 о 00.30 год. слідчий ОСОБА_13 повідомив Регіональний центр безоплатної вторинної правової допомоги про необхідність забезпечення ОСОБА_4 захистом за рахунок держави.
		Окрім того, згідно протоколу відмови від захисника від 02.09.2015 року ст.слідчий ОСОБА_13 в 19-20 годині прийняв відмову обвинуваченого ОСОБА_4 від захисника ОСОБА_66 , що була призначена Запорізьким обласним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.( т.3 а.с.30)
		Згідно до ч. 1 ст. 236 КПК України запрошення захисника є правом слідчого, а не обов`язком, до того ж статус захисника адвокат має у випадку наявності в кримінальному провадженні особи зі статусом підозрюваного або обвинуваченого, ОСОБА_10 на той час такого статусу ще не мав і на місці обшуку не було жодного адвоката, якому б слідчий перешкоджав би прийняти участь у проведенні обшуку.
		Необґрунтованим є твердження захисту про те, що проведення змивів з рук ОСОБА_4 під час обшуку є освідуванням особи.
		Відповідно до ст. 241 КПК України освідування це слідча дія, що полягає в огляді підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. 
		Відповідно до матеріалів справи огляд тіла ОСОБА_4 , який на той час не мав статусу ані підозрюваного, ані свідка, ані потерпілого, не проводився і його конституційне право, спрямоване на захист честь і гідності, не було порушено. При проведенні змивів з рук, в рамках обшуку особи, слідчим таким чином здійснюється фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.
		При проведенні змивів з рук, яке не є окремою слідчою дією, слідчим також і не відбираються зразки у особи. Це лише фіксація наявності контактування хімічної речовини із долонями рук особи, при якій вилученню підлягають лише ватні тампони, а не біологічні зразки особи.
		Що стосується часу затримання особи, то в даному випадку процедура затримання особи, регламентується параграфом 2 глави 18 КПК України, де зазначено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні визначеному уповноваженою службовою особою.
		В судовому засіданні сторона захисту наполягала на тому, що при проведенні обшуку особа також через підкорення наказу вимушена залишитися на місці обшуку, а тому є затриманою.
		Але право підозрюваного на захист не порушено, його допит без участі захисника не здійснювався, а питання що ставилися слідчим під час проведення обшуку не можуть бути прирівняні до допиту особи, оскільки стосувалися виключно фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Щодо використання результатів НСРД, суд вислухавши всіх учасників розгляду, проаналізувавши всі надані суду документи та докази приходить до наступного:
		Посилання сторони захисту на недопустимість у якості доказів результатів НСРД через відсутність в матеріалах провадження на стадії досудового розслідування ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення аудіо-, відео контролю особи є необґрунтованим.
		Дані Ухвали обвинувачем розсекречені, відкриті стороні захисту і надані суду в судовому засіданні 13.10.2017 року, хоча вони існували на момент закінчення досудового слідства та процедури відкриття сторонами матеріалів.
		Інструкцією визначено порядок дій прокурора по завершенню досудового слідства та розсекреченню усіх матеріалів, які він визнає необхідними для надання до суду і доведенню або спростуванню вини обвинуваченого:
		п 5.9. Інструкції вказує: Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ, щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин даного кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.
		Суд, проаналізувавши доводи захисту зазначає, по-перше, відповідно до ч. 1 ст. 256 КПК України, в доказуванні використовуються саме результати негласних слідчих (розшукових дій), а не ухвали суду, на підстав яких вони проводилися. Про це свідчить також п. 5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, відповідно до якого розсекречуванню підлягають матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		По-друге, відповідно до п. 5.12. Інструкції, розсекречування результатів НСРД здійснюється лише експертною комісією того органу, який його засекретив, в даному випадку це суд.
		Адвокат наполягає, що дані, які містяться у клопотаннях про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої ст.260 КПК України від 06.08.2015 (т.3 а.с.197), клопотанні від 07.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої ст.263 КПК України (т.3 а.с.201), клопотанні від 07.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої ст.263 КПК України (т.3 а.с.205), клопотанні від 06.08.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.269 КПК України (т.3 а.с.209), клопотанні від 06.08.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.269 КПК України (т.3 а.с.213), клопотанні від 06.08.2015 про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.269 КПК України (т.3 а.с.217), клопотанні від 06.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої ст.260 КПК України (т.3 а.с.221),
		 
		 
		а також в ухвалах Апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2015 року про дозвіл на проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченої ст.260 КПК України, а саме: аудіо, відео контроль особи  ОСОБА_9 , який відбуває покарання у Біленьківській ВК 99 (т.3 а.с 199), від 07.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв*язку «Київстар ( НОМЕР_6 )» та «Лайф (0634906298)», який використовує ОСОБА_9 , який відбуває покарання у Біленьківській виправній колонії 99 (т.3 а.с.203), від 07.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії, в порядку ст.263 КПК Українии, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв*язку МТС ( НОМЕР_7 ), «Київстар (0676767397)» та «Лайф (0930223232)», який використовує ОСОБА_4 (т.3 а.с.207), від 06.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.269 КПК України, а саме спостереження за особою ОСОБА_8 , який відбуває покарання в Біленьківській ВК 99 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. (т.3 а.с.211), від 06.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.269 КПК України, а саме спостереження за особою ОСОБА_4 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. (т.3 а.с.215), від 06.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.269 КПК України, а саме спостереження за особою ОСОБА_9 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. (т.3 а.с.219), від 06.08.2015 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії передбаченої ст.260 КПК України, а саме аудіо, відео контроль особи ОСОБА_4 (т.3 а.с.223),
		долучених до матеріалів провадження під час розгляду справи за клопотанням прокурора, є недопустимими доказами, оскільки про їх існування було відомо стороні обвинувачення на час звернення до суду з обвинувальним актом, проте вони не були долучені до кримінального провадження та їх не було відкрито стороні захисту.
		В судовому засіданні було встановлено, що на момент відкриття слідчим матеріалів досудового розслідування  30.11.2015 стороні захисту клопотання про проведення контролю за скоєнням злочину та про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів, а також ухвали Апеляційного суду Запорізької області не надавалися.
		Але зазначені процесуальні документи були відкриті стороні захисту в ході судового розгляду, про що було складено відповідний документ 13.10.2017 року (т.3 а.с.225). Вказані документи були в повному обсязі досліджені судом в умовах гласного, публічного і змагального судового розгляду. Водночас дані протоколів, в яких зафіксовано результати проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій, покладено в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 .
		Під час розгляду, в судових дебатах,адвокат серед інших доводів ставив під сумнів допустимість даних протоколів зазначених негласних слідчих (розшукових) дій з огляду на відсутність інформації про отримання відповідних дозволів на їх проведення на час досудового слідства та під час надання суду обвинувального акту.
		Для спростування цього в судовому засіданні прокурор заявив, що він надав та клопотав про долучення до матеріалів провадження клопотань слідчого про проведення контролю за скоєнням злочину та про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів, а також ухвал Апеляційного суду Запорізької області, з якими і ОСОБА_4 і його адвокати зразу були ознайомлені. При цьому прокурор пояснив, що на час проведення вказаних негласних слідчих дій, на час досудового розслідування та на час надання обвинувального акту до суду існувала позиція Апеляційного суду Запорізької області офіційно викладена в листі до місцевих судів Запорізької області щодо не зняття грифу таємно з вказаних документів. Лише після зміни такої правової позиції прокурор одразу звернувся до Апеляційного суду Запорізької області з клопотанням про зняття грифу таємно та розсекретивши вказані процесуальні документи надав їх суду для вивчення та долучення до матеріалів провадження.
		За таких обставин в суді з дотриманням вимог гласності, публічності, змагальності та безпосередності дослідження доказів до матеріалів кримінального провадження за клопотанням прокурора було долучено дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у зв`язку із чим суд робить висновок про допустимість таких доказів, оскільки дослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виключає вплив на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки наявність дослідження цих матеріалів не викликає сумнівів щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. Як було зазначено в Постанові ВСУ від 16.03.2017 року за№ 5-364кс16 тільки у разі недослідження зазначених матеріалів призведе до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд. Але цього не відбулося.
		Жоден із доводів сторони захисту не вказує на недопустимість доказів, оскільки відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частиною другою вказаної статті дається перелік діянь, які підпадають під істотне порушення прав людини і основоположних свобод, жодного із яких стороною захисту не приведено.
		Також захисники ОСОБА_4 вважають, що слідчим було спотворено зміст НСРД. Під час розслідування кримінального провадження здійснювався такий вид негласних слідчих дій, як контроль за вчиненням злочину, який проводився на підставі Постанови прокурора, у якій зазначався, який саме вид слідчих дій необхідно вчинити, його суть і строки здійснення.
		Даної постановою прокурором було визначено вид негласної слідчої дії, які необхідно провести у даному кримінальному провадженні і у самій постанові розтлумачено її зміст. Так на думку захисту, постановою вказано провести контроль за вчиненням злочину у вигляді « спеціального слідчого експерименту» і в мотивувальній частині постанови описано у чому полягає зміст вказаних дій.
		Зміст інструкції, а саме п. 1.12.4. вказано : « Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачається ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. Одночасно, п 1.12.5 Інструкції визначено інший вид контролю за вчиненням злочину у вигляду « Імітування обстановки злочину», суть якого полягає в наступному : « імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створюють у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи(осіб), які планували чи замовляла його вчинення».
		Але суд вважає, що розтулмачення здійснено в ухвалах Апеліційного суду Запорізької області, а тому жодні розбіжності тут не припустимі. Здійснювалася негласна слідча дія відповідно до п.1.12.4 Інструкції.
		Матеріали кримінального провадження містять Ухвали апеляційного суду Запорізької області про проведення негласних слідчих дій: відносно ОСОБА_4 аудіо- відео- контроль особи та спостереження за особою; ОСОБА_9 аудіо-відео контроль особи та спостереження за особою, а також ухвали про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку, які використовував ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ; по ОСОБА_8 проведення негласної слідчої дії спостереження за особою.
		- для реалізації даних Ухвал оперативними підрозділами було проведено ряд негласних слідчих дій , за результатами яких було складено протоколи, як це передбачено ст. 104 КПК України, але не по всім негласним слідчим діям вони є.
		По ОСОБА_9 надано 2 протоколи про результати проведення негласної (розшукової дії) - аудіо, - відео-контроль. Протокол по спостереженню за особою відсутній;
		По ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження містять обидва протоколи, як про результати аудіо-відео-контролю особи так і про результати спостереження, які долучені обвинувачем у судовому засіданні 20.07.2017 року. Протоколом відео спостереження за особою констатовано, що будь -яких доказів не здобуто, тобто, доказів які б підтвердили скоєння злочину ОСОБА_67 немає. Протоколом аудіо - відео контролю за ОСОБА_67 , також засвідчено відсутність здобутих компрометуючих даних відносно нього.
		Захист вважає, що обвинувачем не надано суду жодного доказу який би посвідчив факт того, що це розмови саме між вказаними особами, оскільки прокурором не надано фонетичної експертизи, яка б підтвердила приналежність голосу вказаним особам. Але суд не може погодитися з такими висновками., оскільки ОСОБА_68 не заперечував факт того що на запису саме його голос. А щодо відсутості документів, які б засвідчили, що саме ці номера телефонів були вилучені і належали саме зазначеним особам, то за результатми вивчення відомостей щодо аудіозаписів розмов, які були оголошені в суді серед позначень щодо ідентифікування розмови вказано місце з*вязку, розташування базових станцій, адреса знаходження об*єкту, час спілкування, номери телефонів. Тому заперечення вочевидь явних фактів є неприпустимим. 
		Щодо експертизи грошових коштів суд зазначає наступне:
		Відповідно до висновку експерта від 22.09.2015 № 399, на всіх наданих слідчим грошових купюрах на загальну суму 16700 грн. та 400 доларів США (на яких містилися сліди люмінофору) встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором.
		Експертом також зазначено серії та номера купюр на яких присутня найбільша люмінесценція, при порівнянні цих купюр з купюрами зазначеними в протоколі огляду від 01.09.2015 встановлено їх ідентичність на суму 2100 гривень та 300 доларів США. 
		Речовину люмінофор експерт також виявив на зовнішніх поверхнях барсетки ОСОБА_4 , а також на фрагментах вати якими проводились змиви з обох рук останнього.
		Відповідно до висновку експерта від 22.09.2015 № 398, на фрагментах марлі білого кольору, якими проводились змиви з обох рук ОСОБА_24 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором.
		Всі перелічені хімічні речовини мають загальну родову приналежність з наданим зразком спецзасобу.
		Експертизи проведено на підставі постанов слідчого від 11.09.2015 (Т. 3 а.с. 156, 168) та Постановою слідчого від 27.09.2015 грошові кошти у сумі 2700 грн. та 510 доларів США визнано в якості речового доказу.
		Постановою слідчого від 23.09.2015 змиви з обох рук ОСОБА_24 та ОСОБА_10 , контрольні зразки, які оброблені спецзасобом, а також барсетка останнього визнані речовими доказами та досліджені у судовому засіданні. 
		Відповідно до протоколу огляду від 03.09.2015, слідчим оглянуті вищевказані протоколи ідентифікації грошових купюр від 7, 17, 21, 28 серпня та 1 вересня 2015 року та порахована їх сума, а також оглянуті протокол обшуку транспортного засобу, яким рухався ОСОБА_4 1 вересня 2015 року, в ході якого виявлено грошові кошти, на загальну суму 600 доларів США та 24250 грн., протоколу обшуку квартири від 02.09.2015 за місцем мешкання ОСОБА_4 в якій також виявлено грошові кошти на загальну суму 3020 доларів США та 10 тис. грн., протоколу огляду місця події від 02.09.2017, відповідно до якого в магазині ПП «Зачинський» ОСОБА_47 видала грошові кошти однією купюрою номіналом 100 грн. Вказана купюра випромінювала салатове світло. (т.1 а.с.175-177).
		Серед вилучених грошових коштів, загальна сума яких склала 34350 грн. та 3620 доларів США, встановлені купюри, які за протоколами помітки грошових коштів пред`являлися ОСОБА_23 для документування злочинної діяльності ОСОБА_4 , а саме на суму 2700 гривень та 510 доларів США (частина з яких була помічена спецзасобом), які є предметом вчинення злочину та визнані слідчим в якості речового доказу.
		Із загальної суми вилучених грошових коштів, купюри вилучені із сумки ОСОБА_12 на суму 1200 грн. та 200 доларів США, останній частково поверненні, (окрім 100 доларів, які підлягали експертному дослідженню).
		У судовому засіданні досліджено грошові кошти на суму 33150 грн. та 3520 доларів США (100 доларів США підлягають поверненню ОСОБА_69 ). Частина із досліджених доказів на суму 2700 гривень та 510 доларів США дійсно відповідають ідентифікованих коштам за протоколами від 17, 21, 28 серпня та 1 вересня 2015 року.
		(Т.1 а.с.181-188, 190-194, 195-199. 200-202, 203-206, 207-216).
		Всі вказані речові докази було досліджено в судовому засіданні. Вказані докази є допустимими та достовірними.
		Але суд зауважує також на тому, що згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30 листопада 2015 року, який долучений до матеріалів провадження в грудні 2016 року прокурором ОСОБА_70  присутні відмітки про кількість томів та сторінок в кожному томі провадження, зазначений час ознайомлення з кожним томом. Захисниками ОСОБА_4 було надано фотокопію вказаного протоколу, яку вони отримали при ознайомленні з матеріалами провадження 2016 року. Ознайомлення з матеріалами надавав прокурор. В зазначеній фотокопії відсутні час та дата ознайомлення з кожним томом провадження. Пояснити наявність таких суперечностей прокурор ОСОБА_71 в судовому засіданні не зміг. Адвокат Кашпрук вважає, що це є підробленням документу, а взагалі, наголосила на тому, що було порушено право обвинуваченого на захист при ознайомленні з матеріалами провадження. (т.3 а.с. 55-56).Адвокат вимагала від прокурора внесення відомостей до ЄРДР. Суд зазначає, що оскільки факти підроблення за час розгляду провадження в суді не були встановлені. Зацікавлені особи до правоохоронних органів не звертались за вказаним фактом, тому аналізує та вивчає в якості доказів процесуальні документи, що офіційно надійшли та надані суду.
		Щодо кваліфікації правопорушення суд вважає наступне:
		Згідно пояснень свідка ОСОБА_72 в колонії спостережна комісія вирішує питання щодо переведення осіб з дільниці соціальної реабілітації до зони. ОСОБА_4 не був головою зазначеної спостережної комісії. Для засуджених існує дисциплінарна комісія. Для переведення особи до зони про проступок засудженого начальник відділення повідомляє начальника установи. Начальник установи видає постанову та направляє на затвердження спостережної комісії. Використання мобільних телефонів в зоні заборонено. Кожний службовець повинен виконувати Кодекс етики працівника.
		Згідно із наказом Державної пенітенціарної служби України №23/ОС-15 від 23.02.2015 (Т. 2 а.с. 57) ОСОБА_4 призначено на посаду начальника Біленьківської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області (№99).
		Таким чином, ОСОБА_4 , як службова особа публічного права, є суб`єктом вказаного злочину.
		Об`єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в органах державної влади.
		Публічна демонстрація ОСОБА_4 , як службовою особою правоохоронного органу, можливості погіршити умови покарання засудженого ОСОБА_8 , за умови не надання йому неправомірної вигоди, завдала шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що виразилось у підриві авторитету та престижу державних органів влади та порушенні правильної діяльності пенітенціарної служби, зміст якої визначається законодавством України
		Відповідно до положення про Біленьківську виправну колонію (Т. 2 а.с. 48), Посадової інструкції № 1 (Т. 2 а.с. 54) та положень ст. 101 Кримінально-виконавчого Кодексу України, ОСОБА_4 як керівник установи виконує організайно-розпорядчи та адміністративно-господарські функції та має право ініціювати питання про зміну умов тримання засуджених до позбавлення волі. Тобто ОСОБА_68 повідомивши працівникам міліції про неіснуючий факт вчинення ОСОБА_73 злочину створив би підстави для накладення на останнього дисциплінарного стягнення, що в свою чергу було б умовою для прийняття ним рішення виведення з дільниці соціальної реабілітації.
		Таким чином, кваліфіковані дії ОСОБА_4 , щодо наявності ознаки вимагання неправомірної вигоди (хабара) є вірними.
		Так, відповідно до п. 17 ППВСУ «Про хабарництво», вимагання хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів.
		Відповідно до висновку службового розслідування від 30.09.2015 (Т. 2 а.с. 80) констатовано факт порушення ОСОБА_4 вимог діючого законодавства, що призвели до резонансної події.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом та наявністю корисливого мотиву, яке полягає у прагнення особи шляхом використання свого службового становища одержати матеріальні блага для себе.
		Об`єктивна сторона полягає в активній поведінці, яка полягає в одержанні у будь-якому вигляді незаконної винагороди майнового характеру в інтересах хабародавця будь-яких дій з використанням службового становища.
		Суд вважає дії ОСОБА_4 вірно кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК Україниє злочином тяжким, дані, що характеризують особу винного: раніше не судимий, його стан здоров`я - на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має соціальні зв`язки - утримує та виховує двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює. 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 не виявлено.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не вбачає. 
		Згідно дост.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Зазначені обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченого і його поведінки свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину.
		Враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.386 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції закону, що відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.
		Враховуючи думку учасників процесу, суд вбачає за доцільне застосовувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання.
		Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд, враховуючи клопотаня у учасників процесу, вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому не змінювати та застосувати додатковий захід у вигляді зобов*язання передати на зберігання закордонні паспорти.
		Долю речових доказів вирішити на підставі ст..100 КПК України.
		Керуючись ст.ст 100,124, 368, 369,370,374,376 КПК України суд -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_74 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 5 (п*ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ст.54 КК України позбавити спеціального звання майора внутрішньої служби.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави в розмірі 51156 грн, а також у вигляді додаткового заходу здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну/
		Після набрання вироком законної сили суму застави в розмірі 51156 ( п*ятдесят одна тисяча сто п*ятьдесят шість) грн., які були внесені ОСОБА_4 та знаходяться на рахунку ТУ ДСАУ в Запорізькій області, р/р 37311050000607 в ГУДКСУ у Запорізькій областяі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26316700. призначення платежу: «застава», слід повернути заставодавцю ОСОБА_4 .
		Речові докази:
		-згідно постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 27.10.2015 року (т.1 а.с.153-155) мобільний телефон «Fly» DS 133, зарядний пристрій та шкільний зошит, що зберігаються в слідчому відділі Запорізької обласної прокуратури  знищити;
		-згідно постанови про визнання речовими доказами від 23 вересня 2015 року (т.1 а.с. 195-199) грошові кошти  предмету неправомірної вигоди у розмірі 2700 грн. та 510 доларів США, що зберігаються в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» повернути власнику ОСОБА_8 
		-згідно постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових докзів від 23 вересня 2015 року (т.1 а.с. 200-202) змиви з обох рук ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , контрольні зразки, які оброблені спеціальною речовиною, контрольні зразки чистих бинтів  знищити; 
		-барсетку чорного кольору повернути власникові ОСОБА_4 
		-згідно постанови про передачу грошових коштів на зберігання від 23.09.2015 року (т.1 а.с.207-216) грошові кошти в сумі 30450 грн. та 3010 доларів США, що зберігаються в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» повернути власнику ОСОБА_4 , 
		-ДВД диски з відеозаписами та аудіо записами до слідчих дій, міні відео касету з записом обшуку зберігати в матералах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суду Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...