Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/22716/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2018. Зареєстровано: 28.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА         
		справа № 753/22716/17
		                                              провадження № 3/753/363/18
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                    
		       "22" січня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., з участю  прокурорів: Терлецької Л.В., Бабінської А.В., Ткаченко Ю.С., Онищенка А.В., адвоката Чередніченка М.В., представника Національного агентства з питань запобігання корупції Козловського А.С.,  розглянувши протокол  про адміністративне   правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва,  громадянина України, працюючого суддею Голосіївського районного суду м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого  за  адресою: АДРЕСА_2
		                                           в с т а н о в и в:
		ОСОБА_4, перебуваючи на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва, тобто особи, уповноваженої на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у відкритому судовому засіданні у кримінальній справі № 752/11857/15-к (попередній номер 57-2209), що відбулось 11.09.2017 в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а, не вживши заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в порядку, визначеному процесуальним законом), що виник у зв'язку із представленням адвокатом ОСОБА_5, яка є його знайомою та дружиною особи, з якою перебував у особистих, дружніх, в подальшому - неприязних відносинах, інтересів потерпілої сторони, в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії, що полягали у відмові в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_4., та проявив бездіяльність, не заявивши самовідвід, продовживши одноособовий розгляд справи, чим порушив вимоги, встановлені пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ст. 172-7 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, №41-03/128 від 8.11.2017 року , складеного Головним спеціалістом Першого відділу (м.Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання  корупції ОСОБА_6 суддя  ОСОБА_4 вчинив правопорушення за наступних обставин .
		Так, ОСОБА_4 відповідно до наказу Голови Голосіївського районного суду м. Києва Первушиної О.С. від 05.11.2013 № 133-ОС «Про призначення ОСОБА_4 суддею Голосіївського районного суду м. Києва» з 05 листопада 2013 року перебуває на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва.
		Згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на яку поширюється дія цього Закону.
		В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа № 752/11857/15-к (попередній номер 57-2209, розглядається за правилами Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), 1960 р.).
		Одноособовий розгляд вказаної кримінальної справи здійснювався суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4. Як зазначено ОСОБА_4 у листі від 28.09.2017 № б/н, вказана кримінальна справа перебуває у його провадженні з 16 липня 2015 року.
		31.08.2017 року до участі у зазначеній кримінальній справі як представник потерпілого була залучена адвокат ОСОБА_5
		Згідно наявної інформації, адвокат ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_8,що підтверджується свідоцтвом про шлюб, який протягом тривалого часу (з 14.02.2011 по 24.09.2016) здійснював правосуддя в цьому ж суді, що і ОСОБА_4 та перебував з ним в особистих, дружніх відносинах.
		Так, відповідно до наказу Голови Голосіївського районного суду м. Києва Первушиної О.С. від 16.02.2011 № 77 «Про зарахування ОСОБА_8» ОСОБА_8 зараховано суддею Голосіївського районного суду м. Києва 16 лютого 2011 року.
		Згідно з наказом в.о. Голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 10.05.2017 № 37-ОС «Про відрахування судді ОСОБА_8», ОСОБА_8 відраховано зі штату Голосіївського районного суду м. Києва 10 травня 2017 року у зв'язку зі звільненням з посади судді відповідно Указу Президента України № 409/2016 від 24.09.2016 року .
		Відповідно до інформації, наданої ОСОБА_4 у своєму листі від 28.09.2017 № б/н, ОСОБА_4 зазначив, що факт того, що суддя ОСОБА_8 працював у Голосіївському районному суді м. Києва не свідчить про наявність у судді ОСОБА_4. будь-якого інтересу чи зацікавленості при розгляді даної кримінальної справи, оскільки під час спільної роботи між суддями ОСОБА_8 та ОСОБА_4. не виникло дружніх чи неприязних стосунків, останні були виключно професійними. Також, ОСОБА_4 зазначив, що після закінчення повноважень і подальшого звільнення судді ОСОБА_8 з Голосіївського районного суду м. Києва будь-які стосунки між суддею ОСОБА_4. та громадянином ОСОБА_8 не підтримувались.
		Натомість, з пояснень адвоката ОСОБА_5 від 24.10.2017 року , отриманих на запит Національного агентства, вбачається, що вона знайома з ОСОБА_4, а її чоловік ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підтримували особисті, дружні відносини.
		Також ОСОБА_5 зазначила, що неодноразово заїжджала на роботу до чоловіка та була свідком часопроводження ОСОБА_8 (суддя, чоловік адвоката ОСОБА_5), ОСОБА_4 (суддя) та ОСОБА_10 (суддя), які спільно обговорювали позаслужбові відпочинки, хобі один одного.
		Крім того, адвокат ОСОБА_5 повідомила, що вона зі своїм чоловіком ОСОБА_8 навіть приїжджала додому до ОСОБА_4, знайомили своїх дітей.
		На думку заступника керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_11, який працював помічником судді ОСОБА_8 (суддя, чоловік адвоката ОСОБА_5.) до лютого 2016 року, відповідно до його пояснень від 27.10.2017 року за період роботи ОСОБА_8 на посаді судді між ним та ОСОБА_4 склалися дружні стосунки.
		У поясненнях ОСОБА_12 від 27.10.2017 року , який з листопада 2013 року працював з ОСОБА_8 (суддя, чоловік адвоката ОСОБА_5), зазначено, що відносини, які склалися між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не носили службовий характер, оскільки ОСОБА_4 ще не мав можливості здійснювати правосуддя у зв'язку з тим, що не прийняв присягу судді.
		ОСОБА_12 вважає, що між ОСОБА_4 (суддя) та ОСОБА_8 (суддя, чоловік адвоката ОСОБА_5) склалися дружні стосунки, оскільки ОСОБА_4 дуже часто заходив до їхнього кабінету та здебільшого обговорювали спільний відпочинок.
		Як зазначила у своїх поясненнях ОСОБА_5 така ситуація тривала приблизно до 2016 року. У зв'язку з розходженням позицій щодо обрання голови суду, відносини між ОСОБА_4 (суддя), ОСОБА_8 (суддя, чоловік адвоката ОСОБА_5) та ОСОБА_13 (суддя), оскільки ОСОБА_8 підтримав іншого кандидата на посаду, різко погіршились. ОСОБА_4 займав активну позицію навіть щодо звільнення ОСОБА_8 (суддя, чоловік адвоката ОСОБА_5) з займаної посади. На сьогодні відносини не підтримуються.
		На питання, які стосунки (дружні, ділові, особисті, інші позаслужбові) склалися між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вже після звільнення ОСОБА_8 із займаної ним посади в Голосіївському районному суді м. Києва, ОСОБА_11 зазначив, що наразі ніяких стосунків між ними немає, напроти, на його думку, суддя ОСОБА_4 негативно ставиться до ОСОБА_8 (чоловік адвоката ОСОБА_5), оскільки як йому відомо, ОСОБА_4 активно підтримував необхідність відрахування ОСОБА_8 з посади судді.
		Згідно пояснень ОСОБА_12 йому невідомо про те, які відносини наразі існують між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, оскільки у червні 2014 року ОСОБА_12 був переведений до апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.Отже, з викладеного вбачається, що ОСОБА_4 був знайомий з адвокатом ОСОБА_5 поза межами кримінальної справи № 752/11857/15-к, а їх спілкування носило не службовий характер.
		Більше того, отримані пояснення від ОСОБА_11, ОСОБА_12 дають підстави вважати, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до певного періоду часу склалися особисті, дружні відносини, натомість після настання певних обставин відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_8(чоловік адвоката ОСОБА_5) погіршились, стали неприязними.
		Вказані обставини можуть бути підтверджені чоловіком адвоката ОСОБА_5 - ОСОБА_8
		Листами Національного агентства від 26.10.2017 № 41-10/38303/17 ті від 30.10.2017 № 41-10/38793/17 ОСОБА_13, суддя Голосіївського районного суду м. Києва, запрошувався до Національного агентства 27.10.2017 та 01.11.2017 відповідно для надання пояснень та інформації, що мають значення для справи, та може бути йому відома.
		Однак, ОСОБА_13, суддя Голосіївського районного суду м. Києва, не з'явився до Національного агентства ні 27.10.2017, ні 01.11.2017, що підтверджується Актами про неприбуття від 27.10.2017 року та від 01.11.2017 року .
		ОСОБА_4 одноособово як головуючий суддя у справі № 752/11857/15-к: 
		керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень судового процесу (стаття 321 КПК України, 1960 р.);
		при заявленні клопотання суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою (частина третя статті 296 КПК України, 1960 р.);
		обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження зазначається постановою судді чи ухвалою суду (частина друга статті 299 КПК України, 1960 р.);
		після розгляду судом усіх доказів, що є в справі, головуючий опитує учасників судового процесу, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У випадках заявлення клопотань суд їх обговорює і розв'язує, про що виносить ухвалу, а суддя - постанову (стаття 317 КПК України, 1960 р.).
		Отже, ОСОБА_4 як головуючий суддя під час судового провадження в кримінальній справі № 752/11857/15-к, наділений колом повноважень відносно ОСОБА_5, а саме: керувати судовими засіданнями справи, розглядати її заяви та клопотання як учасника справи, приймати судові рішення.
		Зважаючи на визначення, наведені у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», складовими конфлікту інтересів (реального,потенційного) є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення:
		реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об'єктивність, або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
		потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес визначається як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону).
		Таким чином, у зв'язку із залученням до кримінальної справи № 752/11857/15-к представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 у судді ОСОБА_4. виник приватний немайновий інтерес, обумовлений особистими, дружніми, а в подальшому - неприязними стосунками з її чоловіком ОСОБА_8, що може вплинути не тільки на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, а й на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Згідно з інформацією, наведеною у протоколі судового засідання, що відбулось 11 вересня 2017 року о 14 годині 09 хвилин, адвокатом ОСОБА_5 було повідомлено суддю ОСОБА_4. щодо обставин, що дають підстави вважати, про наявність в нього конфлікту інтересів під час розгляду справи 752/11857/15-к, у зв'язку з чим суддя ОСОБА_4 відповідно до вимог процесуального законодавства має взяти самовідвід, а також надано письмову заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_4 у зазначеній справі.
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 нього Закону, до яких належать і судді, зобов'язані вжити заходи щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Обов'язок суддів щодо виконання ними вимог та дотримання обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, визначений пунктом 6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
		Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  визначено статтею 35 Закону України «Про запобігання корупції».
		Відповідно до частини першої статті 35 Закону правила врегулювання конфлікту інтересів, в тому числі суддів, визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Так, відповідно, пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Рада суддів України здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності, зокрема, суддів, приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
		Згідно з вимогами частини першої статті 54 КПК України, 1960 р., суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи:
		1)якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;
		2)якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
		2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;
		2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 цього Кодексу;
		3)якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;
		4)при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді;
		5)у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу.
		Відповідно до положень статті 56 КПК України, 1960 р., за наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його представником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками.
		Проте, суддею ОСОБА_4. всупереч вказаним вимогам не заявлено про самовідвід у справі № 752/11857/15-к та не було здійснено жодних заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів у зазначеній справі за участі знайомої адвоката ОСОБА_5
		Натомість, суддя ОСОБА_4, перебуваючи на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва, будучи суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», користуючись наданими йому повноваженнями як головуючого судді у справі № 752/11857/15-к, під час відкритого судового засідання, що відбулось 11.09.2017, за результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючому судді ОСОБА_5.у справі № 752/11857/15-к виносить постанову, згідно резолютивної частини якої у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_4 відмовлено. 
		Факт відмови у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_4, що знайшов своє відображення у постанові від 11.09.2017 року , та подальший одноособовий розгляд зазначеної кримінальної справи є вчиненням ним дій в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушено вимоги, встановлені пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та пунктом 6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
		Наявність суперечності між приватним інтересом судді ОСОБА_4 та його службовими повноваженнями вплинули на об'єктивність та неупередженість вчинення (відмова у задоволенні заяви про відвід) та не вчинення (бездіяльність щодо самовідводу) ним дій під час виконання значених повноважень.
		При цьому у постанові від 11.09.2017 року , ухваленій ОСОБА_4 за результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючому судді ОСОБА_5. у справі № 752/11857/15-к, зазначено, що заява не містить належних та підтверджуючих даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені статтями 54, 55 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, суд не вбачає будь-яких обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, або наявності конфлікту інтересів.
		Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, до яких належать і судді, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Частиною першою статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних, або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону, притягаються, тому числі до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Диспозиція частини другої статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно з приміткою до даної статті суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону.
		У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Таким чином, ОСОБА_4, будучи суддею Голосіївського районного суду Києва, здійснюючи одноособовий розгляд кримінальної справи № 752/11857/15-к за участі представника потерпілої сторони адвоката ОСОБА_5, яка є його знайомою та дружиною особи, з якою перебував у особистих, дружніх відносинах, всупереч пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи наявність реального конфлікту інтересів, а саме існування суперечності між приватним інтересом, обумовленим особистими, дружніми стосунками з ОСОБА_8 та його дружиною ОСОБА_5 та його представницькими і службовими повноваженнями, свідомо вчинив дії, що полягали у відмові в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_4. та проявив бездіяльність, не заявивши самовідвід.
		Своїми діями та бездіяльністю суддя ОСОБА_4 вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 
		В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину не визнав, заперечував обставини викладені в протоколі, зазначивши, що вони не відповідають дійсності та пояснив, що в Голосіївському районному судді м. Києва в його провадженні перебувала з 16 липня 2015 року кримінальна справа № 57-2209 по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч.2,3 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України (КПК в редакції 1960 року). Дана справа надійшла до суду в 2010 році та слухалась під головуванням судді ОСОБА_4. четвертим складом суду.
		Потерпілим у вказаній справі є ОСОБА_16, протягом усього часу розгляду справи його представником був адвокат ОСОБА_17 
		31 серпня 2017 року в судовому засіданні на стадії закінчення судового слідства, т.я. судом вже було досліджено всі докази, що наявні у справі, в якості представника потерпілого ОСОБА_16 вступила адвокат ОСОБА_5, яка заявила клопотання щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та відповідно про перенесення судового засідання, яке було задоволено, а розгляд перенесено на 11 вересня 2017 року.
		11 вересня 2017 року в судовому засіданні представником потерпілого - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено відвід судді ОСОБА_4 в якому остання посилалась на те, що вона є дружиною судді ОСОБА_8, який працював суддею спільно з суддею ОСОБА_4. в Голосіївському районному судді м. Києва також, на той час між суддею ОСОБА_4. та її чоловіком існує конфлікт, а тому суддя ОСОБА_4 може бути необ'єктивним при розгляді справи. Крім того, адвокат ОСОБА_5 заявила, що зі слів її чоловіка їй відомо, що суддя ОСОБА_4 висловлював ОСОБА_8 свою позицію щодо остаточного результату у даній справі. Проте, ОСОБА_5 не надала суду жодних доказів на підтвердження вказаних фактів. А відтак, за результатами розгляду вказаної заяви було прийнято постанову про відмову в її задоволенні, у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. А саме, вступ у справу представника ОСОБА_5 не створив для судді ОСОБА_4. реального чи потенційного конфлікту інтересів, оскільки у судді ОСОБА_4. відсутні будь-які потенційні чи реальні приватні інтереси при розгляді вказаної справи. Факт того, що суддя ОСОБА_8 працював в Голосіївському районному суді не свідчить про наявність у судді ОСОБА_4. будь-якого інтересу чи зацікавленості при розгляді вказаної кримінальної справи так як між ними під час спільної роботи не виникло дружніх чи неприязних стосунків, останні були професійними, а після закінчення повноважень і подальшого звільнення судді ОСОБА_8 стосунки між ними не підтримувались. 
		Одразу після відмови в задоволенні заяви про відвід адвокат ОСОБА_5 заявила повторне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, дане клопотання було задоволено та судове засідання перенесено на 25 вересня 2017 року.
		20 вересня 2017 року ОСОБА_4 було передано запит з Національного агентства з питань запобігання корупції без вихідної дати та номера, який надійшов на адресу суду 19 вересня 2017 року, щодо порушення суддею ОСОБА_4. вимог ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час розгляду кримінальної справи. 
		30 жовтня 2017 року, в судовому засіданні після останнього слова підсудного суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку по кримінальній справі № 57-2209. Під час перебування у нарадчій кімнаті, 2 листопада 2017 року з НАЗК надійшов виклик щодо вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП з запрошенням про прибуття 6 листопада о 15 год. для вручення протоколу про адміністративне правопорушення. У нарадчій кімнаті суддя ОСОБА_4 перебував до 7 листопада 2017 року до 18 год., коли і було закінчення оголошення вироку. Зранку 7 листопада 2017 року, в час перебування суддею ОСОБА_4. в нарадчій кімнаті до суду прибули двоє службових осіб з НАЗК - ОСОБА_6 та ОСОБА_18, яким було повідомлено, що суддя перебуває у нарадчій кімнаті та не може спілкуватися з ними, на що останні повідомили, що будуть чекати під дверима кабінету. 
		7 листопада 2017 року приблизно о 14 год. 30 хв. закінчивши постановляти вирок ОСОБА_4 направився до зали судового засідання, та в коридорі йому намагались вручити протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ним було відмовлено у спілкуванні, протокол йому не був вручений. Вирок оголошувався до 18 год. Під час оголошення вироку головний спеціаліст ОСОБА_6 намагалась опитати його помічника .
		8 листопада 2017 року до кабінету судді ОСОБА_4. прибули службові особи з НАЗК - ОСОБА_6 та ОСОБА_18 та вручили останньому протокол про адміністративне правопорушення від 8 листопада 2017 року. 
		Відповідно до обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_4, останній зазначив, що 5 листопада 2013 року наказом голови суду Первушиної О.С. його було призначено на посаду судді Голосіївського районного суду м. Києва. В момент коли він не здійснював правосуддя в зв'язку з тим, що не прийняв присягу судді, робив ряд узагальнень, щодо яких спілкувався з суддею ОСОБА_8, оскільки останній працює у суді багато часу. Проте каву з ОСОБА_8 не пив, оскільки кави зовсім не п'є, це і є одна з його особливостей. Так, останній не заперечував, що перебував з суддею ОСОБА_8 у лазні за запрошенням судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_13, який є кумом ОСОБА_8, в компанії також перебували і інші судді вказаного суду. Також, ОСОБА_4 не заперечував і той факт, що приймав участь у святкуванні суду 6 грудня 2013 року, де були присутніми і інші судді Голосіївського районного суду м. Києва. Крім того, останній на підтвердження своїх доводів надав суду диск з фото. Також, останній повідомив, що подружжя ОСОБА_8 та О.Г. на перебували у ОСОБА_4 за місцем його проживання, як і він не перебував вдома у них. 
		Свідок ОСОБА_19, будучи допитаною в судовому засіданні з правами та обов'язками ознайомлена, пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_4 і їй невідоме подружжя ОСОБА_8 ., у ОСОБА_4 вдома не було ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_5, стосунків з подружжям вона не має та не бачила їх взагалі. Також, остання додала, що не чула, щоб її чоловік ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_8 ОСОБА_19 повідомила, що її чоловік каву не п'є. 
		Свідок ОСОБА_20 з правами та обов'язками ознайомлена, працює суддею Голосіївського районного суду м. Києва, пояснила, що з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебуває у дружніх стосунках. З ОСОБА_8 хрестила дитину у 2012 році, а отже є кумами. У ОСОБА_4 та ОСОБА_8 звичайні стосунки, іноді вони могли випити чай, каву ОСОБА_4 не п'є. Остання додала, що їй невідомо, чи зустрічався ОСОБА_4 з ОСОБА_8 поза межами суду, але на її думку останні не зустрічались, оскільки у ОСОБА_8 своє коло спілкування. ОСОБА_20 дома у ОСОБА_8 не була, він не запрошував її, з дітьми не спілкувалась, тільки на хрестинах вона була з ним разом. Дружину ОСОБА_5 бачила у суді, також вона заходила у кабінет до свого чоловіка ОСОБА_8, якщо в той момент у нього в кабінеті була ОСОБА_20, то ОСОБА_20 залишала кабінет, чай та каву разом не пили, та не бачила ОСОБА_4 разом з ними. Також, не бачила і того, що ОСОБА_4 спілкувався з ОСОБА_5
		Свідок ОСОБА_10, будучи допитаним у судовому засіданні з правами та обов'язками ознайомлений, пояснив, що працює суддею Голосіївського районного суду м. Києва та ОСОБА_8 хрестив його дитину і є йому кумом. ОСОБА_10 при робочих моментах перебував у нього в кабінеті та спілкувався з ним. На момент коли працював ОСОБА_8, ОСОБА_4 не був знайомий з його дружиною ОСОБА_5 Сауну відвідували колективом спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_10 запрошував ОСОБА_8, як кума. У сауні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не товаришували, напоїв не вживали. Надаючи пояснення ОСОБА_10 додав, що ОСОБА_4 п'є чай, каву не п'є. ОСОБА_4 не знайомий з ОСОБА_5, також останньої не було вдома у ОСОБА_10, як і сам ОСОБА_10 не був дома у подружжя ОСОБА_5 . Останній зазначив, що його викликали до НАЗК двічі з дня на день, у такий спосіб виклику останній не міг прибути, повістки були передані через канцелярію суду. Особисто він вважає, що треба було усунути особу, яка слухала справу, в даний момент це суддя ОСОБА_4 
		Свідок ОСОБА_21 з правами та обов'язками ознайомлена, пояснила, що працює суддею Голосіївського районного суду м. Києва, та з подружжям ОСОБА_5 знайома з 2010 року. Друзями з ОСОБА_8 вона не була, спілкувалися в рамках суду. З ОСОБА_4 остання знайома з 2013 року, склалися робочі та дружні відносини. Дружніх стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не було. У них була своя компанія в якій були - ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та інші. ОСОБА_8 ніколи не був у складі їх компанії та дружніх стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не було, вони знайомі не більше ніж в рамках роботи суду. У 2016 року у суді відбулися збори суддів, щодо обрання делегатів на з'їзд суддів, кандидатами були Первушина О.С. та ОСОБА_22 Більшість суддів, у тому числі і сам ОСОБА_4, висловлювались проти участі у зборах судді ОСОБА_8, оскільки останній 10 травня 2017 року наказом в.о. голови суду ОСОБА_9 був відрахований зі штату Голосіївського районного суду м. Києва у зв'язку із звільненням з посади судді відповідно до указу Президента України № 409/2016 від 24 вересня 2016 року та судді Калініченко Л.С., яка також була звільнена з посади судді. Останні приймали участь у зборах. Конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не було, вони працювали разом у суді менше року. Свідок часто бачила ОСОБА_5 у суді, вони спілкувались, проте ОСОБА_4 з ОСОБА_5 разом остання не бачила. ОСОБА_4 знав ОСОБА_5, як дружину ОСОБА_8 Сам ОСОБА_8 не приймав участь у спілкуванні з колегами. Остання зазначила, щоОСОБА_4 каву не п'є, тільки чай та воду. У 2013 році було спільне святкування Дня суду, вона не була присутньою, оскільки перебувала у декретній відпустці та бачила фотокартки. У 2012 році святкували без сімей, була присутня ОСОБА_5, але ОСОБА_4 тоді ще не було. Крім того, свідок вважає, що даний протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_4 виник з кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_15 Дана справа також, перебувала в провадженні судді Бондаренко Г.В. протягом трьох років, але остання пішла у декретну відпустку, її рішення по вказаній справі було скасоване. Після чого, кримінальну справу слухав інший суддя. Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_15 була предметом обговорення на оперативних нарадах, справа відома всім у суді. Свідок додала, що ОСОБА_5 та її працівники неодноразово приймали участь у розгляді справ у суді.
		Свідок ОСОБА_12 з правами та обов'язками ознайомлений, у суді пояснив, що працював секретарем судових засідань у судді ОСОБА_8, пізніше став його помічником. На той період  між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були більш ніж дружні стосунки. В 2014 році ОСОБА_12 перевівся до апарату ВССУ та потім менше спілкувався. ОСОБА_5 приходила до свого чоловіка ОСОБА_8, не пам'ятає, чи заходив ОСОБА_4  Свідок зазначив, що бачив всіх, хто заходив до кабінету ОСОБА_8. ОСОБА_4 заходив до кабінету та пив каву, чай, останній знаходився у сусідньому кабінеті та ненароком чув розмови, вони були , як робочі так і не робочі, спілкувалися про правові позиції, можливо щодо узагальнень. На його думку в них були дружні стосунки, разом вони сміялись, обговорювали спільний відпочинок, відвідування   лазні з ОСОБА_10, тощо. ОСОБА_12 надав пояснення у НАЗК 27 жовтня 2017 року та їх підтримує. Надаючи пояснення свідок зазначив, що йому невідомо, як часто відвідували судді баню та яке відношення у ОСОБА_4 до ОСОБА_8 на даний час. Крім того, останній повідомив, що він звільнився з суду червня 2014 року та обставини, щодо конфлікту йому невідомі. 
		Свідок ОСОБА_11 з правами та обов'язками ознайомлений, у судовому засіданні пояснив, що працює заступником керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва, був викликаний до НАЗК для дачі пояснень. З ОСОБА_8 перебуває в нормальних відносинах, познайомився з ним в інституті, потім проходив стажування в суді, працював секретарем та помічником в суді. З ОСОБА_5 не перебуває у ніяких відносинах, вона приїжджала в суд до свого чоловіка ОСОБА_8 Запрошення до НАЗК ОСОБА_11 надійшло на адресу суду. ОСОБА_4 останній знає з кінця 2013 року. У ОСОБА_4 з ОСОБА_8 спочатку були нормальні стосунки, в той час ОСОБА_4 не відправляв правосуддя, вони пили каву, чай , розмовляли про «Чайну церемонію» та інше. Останній бачив світлини зі свята, на яких було багато суддів, можливо ОСОБА_5 також була присутньою. Так, свідку відомо про спільні походи в лазню ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, але як часто він не знає. Відносно ОСОБА_8 розпочалось дисциплінарне провадження, пізніше він пішов у декретну відпустку по догляду за дитиною. В подальшому в суді були збори та йому відомо, що ОСОБА_4 також підписував лист, щодо незгоди рішення зборів, оскільки вважав, що участь ОСОБА_8 є незаконною, оскільки на той момент його було звільнено Указом Президента. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 був конфлікт на цьому   грунті. 
		Свідок ОСОБА_8 з правами та обов'язками ознайомлений, у судовому засіданні пояснив, що на даний час не працює, стосовно протоколу обставини йому невідомі. З ОСОБА_4 познайомився за обставин спільної роботи у суді. Перебували у стосунках неоднозначних від дружньо-товариських до інтелігентно-конфліктних . Сварок між ними не було. Конфлікти були на ґрунті різного бачення щодо обрання голови суду, були неприязні, нецензурні висловлювання ОСОБА_4 щодо ОСОБА_8 в особистих розмовах. З його дружиною ОСОБА_5 ОСОБА_4 знайомий, стан знайомства - триваючий протягом 2014р.-2015р., познайомились під час візитів останньої до кабінету її чоловіка ОСОБА_8, свідками чого були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Були позаслужбові зустрічі, а саме спільні візити до сауни в присутності ОСОБА_10, скільки разів не пам'ятає, та приблизно у серпні-вересні 2015 року, точно сказати не може, разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 приїздив до ОСОБА_4 додому, де були на подвір'ї його мешкання, але в приміщенні будинку ОСОБА_4 не були. Будинок ОСОБА_4 знаходиться у житловому масиві Відрадний. Саме подвір'я ОСОБА_8 не пам'ятав та був з дружиною та дитиною, спілкувалися вони на теми, не пов'язані з службовою діяльністю. Сина ОСОБА_4 звати ОСОБА_19, як дружину звати, свідок не пам'ятає. Також, свідок додав, що ОСОБА_4 у нього вдома не був. Крім того, ОСОБА_8 повідомив, що був присутнім на святкуванні Дня працівників суду у ресторані, але точно не пам'ятає, на що у останнього є світлини з його архіву. Надаючи відповіді, ОСОБА_8 зазначив, що обставини кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_15 йому відомі в загальних рисах та частково зі слів його дружини ОСОБА_5, з нарад суду йому нічого невідомо, в приватних бесідах ділилася про цікаві справи, які перебувають в провадженні, проте не називаючи прізвища учасників, тому йому відома певна справа в якій фігурувала сума 20 млн. доларів , передана за розписками без зазначення прізвищ. Через кілька років, коли його дружина ОСОБА_5 вступила в певну справу та, не знаючи, що вона під головуванням судді ОСОБА_4., з'ясувалось, що це саме та справа , про яку суддя ОСОБА_4 розповідав, чим ОСОБА_8 ділився зі своєю дружиною без називання прізвищ. Також, ОСОБА_8 додав, що ОСОБА_4 перебував в його кабінеті в присутності ОСОБА_5, де вони спілкувалися та пили рідкі напої. 
		Свідок ОСОБА_5 з правами та обов'язками ознайомлена, повідомила, що працює адвокатом в адвокатському бюро. Вступила в якості захисника - представника потерпілого в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч.2,3 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України. Після ознайомлення з матеріалами справи, нею було заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_4 на що було відмовлено. Так, виник конфлікт інтересів, у відповідності до чинного законодавства антикорупційного. Свідок повідомила ОСОБА_4, що в Голосіївському суді склалася практика, оскільки її чоловік тривалий час працював суддею у вказаному судді, відтак судді які з ним безпосередньо знайомі , а також просто знайомі беруть у справі самовідвід, щоб в подальшому не було питань щодо винесення рішення. Так, ОСОБА_5 надала судді ОСОБА_5. майже 18 (вісімнадцять) ухвал вказаного суду стосовно самовідводів на підтвердження своїх слів. ОСОБА_4 відмовився брати самовідвід, оскільки не вбачав підстав, потім ОСОБА_5 заявила відвід судді ОСОБА_4 в задоволені якого було відмовлено. Свідок також, повідомила, що справа слухається багато років , та слухалась і іншими суддями Голосіївського районного суду м. Києва. ОСОБА_5 було відомо, що у судді ОСОБА_4. вже була заздалегідь сформована думка, що він винесе виправдувальний вирок. Дана розмова була під звукозапис у вересні місяці. В подальшому суддя ОСОБА_4 виніс виправдувальний вирок. Так, ОСОБА_5 було заявлено відвід судді, на що їй було відмовлено. Суддею неодноразово були здійсненні процесуальні порушення, які не на користь потерпілого .
		Суддя ОСОБА_4 слухав справу під час офіційного перебування на навчанні, також останній слухав справу за відсутності як адвоката ОСОБА_5 так і самого потерпілого, приймаючи процесуальні рішення, закінчуючи судове слідство та переходячи до дебатів. Тому, ОСОБА_5 було прийнято рішення, про звернення з заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції, для роз'яснення у разі наявності конфлікту інтересів між останніми по даній справі. Крім того, останньою було подано не одну заяву на НАЗК, оскільки перед тим ,як заявити відвід судді, з'явився депутат ОСОБА_23, який повідомив, під звукозапис в судовому засіданні, що суддя ОСОБА_4 взяв кошти за винесення відповідного рішення по вказаній справі. Дані обставини сприяли зверненню до НАЗК. Надаючи пояснення, свідок повідомила, що до НАЗК з заявою про викривача звернулась 20 вересня 2017 року, також зверталась до Вищої ради правосуддя, остання подала три заяви. ОСОБА_5 пояснила, що її чоловік працював суддею Голосіївського районного суду м. Києва, у нього склалися дружні стосунки майже з усім колективом суду. Згодом останній було повідомлення, про призначення нових суддів, в тому числі і ОСОБА_4 Майже щодня ОСОБА_5 відвідувала на роботі свого чоловіка ОСОБА_8, останній познайомив свою дружину ОСОБА_5 з суддею ОСОБА_4. в своєму кабінеті. Можливо під час знайомства були присутніми помічник та секретар, але остання точно не пам'ятає. ОСОБА_5 стверджувала, що на її думку у неї з ОСОБА_4 були дружні відносини, вони вітались при зустрічі у суді та одного разу вони з чоловіком разом з дитиною приїжджали додому до ОСОБА_4, можливо це приватний будинок батька ОСОБА_4 , де спілкувались, діти їх бігали по подвір»ю,вигляд якого пам»ятає , батько та дружина ОСОБА_4 виходили привітатися, дружина пригощала яблуками, спілкувалися більше години. Сина ОСОБА_4 звати ОСОБА_19, як дружину звати , свідок не пам'ятає. ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_4 спілкувалася стосовно дітей. В подальшому, їй чоловік повідомив, що стосунки категорично змінились на грунті різних позицій стосовно обрання делегатів на з»їзд, позиція ОСОБА_4 була більш категоричною. Крім того, свідок повідомила, що від її чоловіка їй стало відомо про те, що яке саме рішення буде прийнято ОСОБА_4 в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_15, в саме  виправдувальний вирок .
		Прокурором у судовому засіданні не висловлено позицію щодо наявності підстав для не притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.
		Представник Національного агентства з питань запобігання корупції - Козловський А.С. підтримав обставини, викладені в протоколі, та вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зазначеними у протоколі про адміністративні правопорушення та приєднаними до матеріалів справи.
		Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи , свідків, та дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення , пов»язане  з корупцією - діяння , що не містить ознак  корупції , але порушує встановлені цим Законом вимоги , заборони та обмеження , вчинене особою , зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону , за яке Законом встановлено кримінальну , адміністративну , дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно з підпунктом. ґ пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , як суддя є особою , на яку поширюється дія цього  Закону. 
		Відповідно до ст. 28 Закону  України «Про запобігання корупції» особи , зазначені у п. п. 1,2 частини першої статті 3 цього Закону зобов»язані :
		1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального , потенційного конфлікту інтересів ,
		2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту , коли особа дізналася чи повинна була дізнатись про наявність у неї  реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника , а у випадку перебування особи на посаді , яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника , або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений  законом орган або колегіальний орган , під час виконання повноважень , у якому виник конфлікт інтересів відповідно,
		3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів,
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенціального конфлікту інтересів.
		Статтею 54 КПК України (1960р.) визначено :«Суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи,: якщо він особисто, або його родичі заінтересовані в результатах справи; при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді».
		Згідно вимог ч.1 ст. 56 КПК України суддя за наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
		Більш того, згідно вимог п. 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Суддя зобов'язаний: виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції».
		В судовому засіданні достеменно встановлено  факт того , що суддя ОСОБА_8 в період з 14.02.2011 року по травень 2017 року обіймав посаду судді Голосіївського районного  суду м.Києва, в   цей же час  суддею  Голоосіївського районного  суду м.Києва  був ОСОБА_4 , які разом працювали , перебували спочатку в дружніх , в подальшому в неприязних стосунках. Дані обставини підтверджуються  наявними в  матеріалах справи наказами по Голосіївському районному суду м.Києва , підтверджені   показами свідків - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і не спростовуються  ОСОБА_4
		Встановлене свідчить в будь-якому випадку   про  наявність  особистих відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_8
		Не спростовано в судовому засіданні і факт перебування  ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у шлюбі, а ОСОБА_5  - є учасником процесу ,  представником  потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_16. .
		Наявність  передчасних  висловлювань  стосовно  майбутнього рішення по справі  суддею ОСОБА_4 стороннім особам та надання оцінки доказів  до завершення  розгляду справи по суті також підтвердили в судовому засіданні   свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ,що узгоджується з показами інших свідків , які зазначили , що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_15 була предметом обговорення на нарадах суддів неодноразово.
		Таким чином  викладені в протоколі  про адміністративне правопорушення   твердження про наявність   реального конфлікту інтересів між приватним інтересом  головуючого судді ОСОБА_4., - яким є наявність знайомства  та особистих  стосунків з суддею ОСОБА_8 та   його дружиною ОСОБА_5   та службовими (публічними )  обов»язками  судді ОСОБА_4. забезпечити щодо потерпілого , цивільного позивача і його представників об»єктивний , неупереджений і безсторонній судовий розгляд справи  №57-2209 , на засадах рівності  сторони   обвинувачення і сторони захисту  перед законом  і судом є обґрунтованими .
		Законом України  «Про запобігання корупції» визначено положення щодо конфлікту інтересів та зазначено , що «реальний конфлікт інтересів - суперечність  між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями , що впливає на об»єктивність , або неупередженість прийняття  рішень , або вчинення чи не вчинення дій  під  час виконання  зазначених повноважень.»
		В свою чергу, невиконання вищезазначених вимог закону щодо порядку виявлення та врегулювання конфлікту інтересів суддею ОСОБА_4 виявилось в  бездіяльності  - а саме в незаявленні   самовідводу та  у відмові  в задоволенні заяви про відвід. 
		У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо судді»: незалежність, ефективність та обов'язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вопи с частиною суспільства, якому служать, їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування,
		У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві; 
		У пункті 22 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади с гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів;
		У пункті 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входин, до загальноприйнятих норм;
		Відповідно до пункту 2 частини сьомої етапі 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
		Згідно зі статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання стики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України. Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття І Кодексу суддівської етики).
		У п. 66 - 72рішення Європейського суду з прав людини «Мироненко і ОСОБА_8 проти України» (Заява N 4785/02) роз'яснено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 етапі 6 Конвенції ( 995004 ), за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий за його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати. чи існують, окрім самої поведінки судді Б., певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubbei" v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія Л, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettslein), там само, та рішення у справі "КастільоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgarv. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року.Reports 1998-VIII, с. 3116. п. 45).
		Таким чином, наведені положення міжнародних документів, Закону України «Про судоустрій і статус суддів»та Кодексу суддівської етики, судова практика Європейського суду з прав людини, визначають що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.
		 Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого про нього кримінального обвинувачення».
		Кримінально-процесуальним законодавством не передбачено інший шлях урегулювання конфлікту інтересів, окрім як відвід судді.
		Керуючись принципом дотримання етичних норм ,регламентованих у коментарях до «Бангалорських принципів поведінки суддів» суддя в особистих стосунках з адвокатами повинен уникати ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи могли б створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення. 
		Отже, зазначене вище свідчить про те, що приватний інтерес у ОСОБА_4 наявний, він суперечить службовим повноваженням, і така суперечність реально впливала на об'єктивність та неупередженість на вчинення дій ОСОБА_4, пов'язаних із його відводом.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між службовими повноваженнями та приватним інтересом, зумовленим особистими, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 свідомо вчинив двї , що полягали у відмові в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_4., та проявив бездіяльність , не заявивши самовідвід, чим вчинив  правопорушення , пов»язане з корупцією , відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст 172-7 Уодексу України про адміністративні правопорушення.
		Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні дій в умовах реального конфлікту інтересів, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2  ст. 172-7 КУпАП.
		При накладенні стягнення на ОСОБА_4 суд керуються ст. 23 КУпАП та враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особам, та  накладеє стягнення у межах визначених санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 320 грн. 00 коп.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 172-7 ч.2 , 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,
		                                               п о с т а н о в и в :
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста )  гривень на  користь  держави.
		Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 320 гривень.
		Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.
		За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.                
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...