Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7354/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2018. Зареєстровано: 31.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2018.
Дата набрання законної сили: 23.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7354/17                                                                Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. 
		                                                                                                                  Суддя-доповідач:  Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  23 січня 2018 року                                                                                            м. Київ
		          
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                           Василенка Я.М.,
		суддів                                                   Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
		при секретарі                                         Кузик М.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2017 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Бі Енд Ейч» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, -
		В С Т А Н О В И В:
		ПАТ «Бі Енд Ейч» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: 
		- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка полягає у непідготовці та у неподанні для виконання ГУ ДКСУ висновку про повернення ПАТ  «Бі Енд Ейч» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23  560  931,00 грн. з Державного бюджету України за заявою від 27.03.2017 вих. 27/03/1; 2); 
		- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ на користь позивача суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23  560  931, 00 грн.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2017 позов задоволено частково: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві у не підготовці та у не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про повернення з Державного бюджету України приватному акціонерному товариству «Бі Енд Ейч» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931, 00 грн. за заявою від 27.03.2017; в іншій частині адміністративного позову відмовлено; вийдено за межі позовних вимог та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Бі Енд Ейч» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23  560  931, 00 грн.
		Не погоджуючись з вказаною постановою Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась із апеляційною скаргою, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що ПАТ  «Бі Енд Ейч» 27.03.2017 звернулось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із заявою про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання від 17.03.2017 № 17/03, у якій просило повернути суму надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23  560  931,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок товариства у банку.
		Вказана заява мотивована наявністю у ПАТ  «Бі Енд Ейч» надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку зі скасуванням за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 30.06.2011 № 0004162312/0.
		За результатами розгляду заяви позивача Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у листі від 12.04.2017 № 9456/10/26-59-12-01-22 повідомила, що відповідно до п. 43.4 ст. 43 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у випадку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у зв'язку із чим було запропоновано надати новий лист із зазначенням відповідного напряму перерахування коштів.
		ПАТ  «Бі Енд Ейч» вважає протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невчинення дій спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а тому звернулось до суду за захистом своїх порушених прав.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невчинення дій спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість є протиправною, оскільки повернення сплачених податків і зборів здійснюється шляхом подання податковим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що на відсутність протиправної бездіяльності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, з огляду на те, що позивачу лише рекомендовано надати новий лист із зазначенням відповідного напряму перерахування коштів у відповідності до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. Також, на думку відповідача, надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
		За змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно з абзацом першим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
		Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.
		Так, згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент подання позивачем заяви) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу; у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлює, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
		Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
		В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
		Наведені правові норми вказують, що необхідними і достатніми умовами повернення платнику з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань є: 1)  наявність спірної суми в якості суми коштів, зарахованої до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань; 2)  відсутність у платника податків податкового боргу; 3)  подання про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин належить встановити факт надмірної сплати ПАТ  «Бі Енд Ейч» суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931,00 грн., наявність або відсутність податкового боргу, а також факт подання заяви про повернення коштів із напрямом перерахування коштів.
		Судом першої інстанції встановлено, що за даними інтегрованої карки з податку на додану вартість ПАТ  «Бі Енд Ейч» за товариством обліковується переплата, тобто надмірна сплата, з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931,00 грн.
		Така сума переплати утворилася внаслідок скасування за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 30.06.2011 № 0004162312/0, яким ПАТ  «Бі Енд Ейч» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931,00 грн., а саме: 
		- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2011 в адміністративній справі № 2а-10007/11/2670 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 30.06.2011 № 0004152312/0, № 0004162312/0;  
		- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 .02.2016 № К/800/8355/15, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2011 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		У зв'язку із набранням постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012  законної сили, позивач згідно з платіжними дорученнями від 20 .04.2012 №№ 20303, 20304 сплатив суми податкових зобов'язань, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 30.06.2011 № 0004152312/0, № 0004162312/0, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931,00 грн.
		Разом з тим, за результатами перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012  за нововиявленими обставинами ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 № К/800/8546/15, заяву ПАТ  «Бі Енд Ейч» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 у справі за адміністративним позовом ПАТ  «Бі Енд Ейч» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, за участю прокуратури Шевченківського району міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012  скасовано; апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишено без задоволення; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2011 залишено без змін.
		Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 30.06.2011 № 0004162312/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23 560 931,00 грн. скасоване у судовому порядку.
		За правилами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
		Пункт 60.5 статті 60 Податкового кодексу України встановлює, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
		З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач не має обов'язку сплачувати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931,00 грн., визначену на підставі податкового повідомлення-Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 30.06.2011  № 0004162312/0, а тому така сума є сплаченою надміру.
		Із заяви позивача про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання від 17.03.2017 №17/03, подану до ДПІ у Шевченківському районі 27.03.2017, вбачається, що в ній зазначено напрям перерахування коштів, а саме на поточний рахунок ПАТ  «Бі Енд Ейч» 26004300396071 в АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», м. Київ МФО 322669.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказана заява подана у межах строків давності відповідно до пункту 102.5  статті 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
		Наведене свідчить, що ПАТ  «Бі Енд Ейч» виконало всі умови для повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931, 00 грн.
		Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність доводів Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про те, що відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України у випадку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки пункт 43.4 статті 43 Податкового кодексу України не містить таких положень.
		Так, у пункті 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою та на момент вирішення спору, зазначено наступне:
		« 43.4. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку».
		Щодо можливості повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість на рахунок платника в системі електронного адміністрування, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 43.41 статті 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
		Отже, зміст пункту 43.41 статті 43 Податкового кодексу України вказує про необхідність повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість виключно у випадку коли такі кошти зараховані до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу.
		В свою чергу, відповідно до пункту 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
		Однак, колегія суддів звертає увагу, що сплата суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23  560  931,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 20 .04.2012 № 20303, здійснена позивачем не у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, оскільки мала місце до запровадження електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Разом з тим, електронне адміністрування податку на додану вартість уведено в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII.
		З таких підстав, колегія суддів вважає, що ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України зобов'язана підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в даному випадку до ГУ ДКСУ. 
		Однак, як свідчать обставини справи ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не вчинило необхідних дій, спрямованих на повернення ПАТ  «Бі Енд Ейч» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у спірному розмірі, що суперечить пункту 43.5 статті 43  Податкового кодексу України та є протиправною бездіяльністю, що вірно встановлено судом першої інстанції.
		Посилання апелянта на відсутність протиправної бездіяльності, тому що позивачу лише рекомендовано надати новий лист із зазначенням відповідного напряму перерахування коштів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як встановлено вище, заява позивача містить відомості про напрям перерахування коштів, а в силу приписів пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45  та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України, регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі - Порядок 1146).
		Згідно з пунктом 7 Порядку 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
		Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.
		Пункт 8 Порядку встановлює, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: 
		- висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; 
		- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; 
		- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
		Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (із змінами).
		За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
		Відповідно до положень пунктів 9-11 Порядку орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.
		Висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
		На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.
		Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо непідготовки та неподання для виконання ГУ ДКСУ висновку про повернення ПАТ  «Бі Енд Ейч» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23  560  931,00 грн. за заявою від 27.03.2017, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
		Водночас, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню вимогами позивача про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ на його користь суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23  560  931,00 грн., оскільки право на повернення сплачених податків і зборів виникає на підставі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, який направлено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а, враховуючи відсутність вказаних обставин, така вимога є передчасною.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № 21-3669а15 та від 02.12.2015 у справі № 21-2650а15.
		Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
		Разом з тим, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі підготувати та подати до ГУ ДКСУ висновок про повернення ПАТ  «Бі Енд Ейч» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23  560  931,00 грн.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017).
		Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становив 1 600 грн.
		З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка полягає у непідготовці та у неподанні для виконання ГУ ДКСУ висновку про повернення ПАТ  «Бі Енд Ейч» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ на користь позивача суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість).
		Отже, ставка судового збору за подачу позову становить: (1 600, 00 грн. х ) = 3 200, 00 грн.
		Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 520, 00 грн. (3 200, 00 грн. х 110 %).
		Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2017- без змін.
		Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3 520, 00 грн.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                                  Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                                              Кузьменко В.В., 
		 
		                                                                                                                        Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 30.01.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...