Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1670/7883/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2018. Зареєстровано: 01.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2018.
Дата набрання законної сили: 30.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		30.01.2018           Київ          К/9901/459/18 2а-1670/7883/12  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 (суддя Супрун Є.Б.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Жигилій С.П.) у справі № 2а-1670/7883/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 № 0000591600/113.
		Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 10.01.2013 адміністративний позов задовольнив.
		Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.03.2013 залишив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 без змін. 
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області оскаржила їх в касаційному порядку. 
		В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2013, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 
		В обґрунтування своїх вимог Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статті 3 Господарського кодексу України, статті 228 Цивільного кодексу України, статей 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
		Зокрема, відповідач наголошує, що придбані Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» роботи використано не в основній діяльності підприємства, що виключає можливість врахування таких операцій у даних податкового обліку позивача. 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом  проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2012 року, результати якої оформлено актом від 12.11.2012 № 27/15-321/33285226.
		За наслідками здійсненої ревізії відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні в Приватного підприємства «ДВД - Транс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент БУД-3», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчук Житлобуд» підрядних робіт для будівництва заводу з виробництва чавуну, сталі та феросплавів, які використані не в основній діяльності підприємства. 
		Такий висновок Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області обґрунтовує тим, що основним видом діяльності та джерелом доходу позивача в охоплений перевіркою період було надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» послуг у сфері інжинірингу, тоді як у відповідності до установчих документів основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» є виробництво чавуну, сталі та феросплавів.
		На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 № 0000591600/113, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 100132,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 50066,00 грн.
		Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Отже, придбання активу передбачає наявність мети його використання в господарській діяльності платника. Така мета є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, всі витрати, в тому числі зі сплати податку на додану вартість, мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку. 
		Тобто, витрати на придбання активу, понесені без мети його використання в господарській діяльності, або придбання такого активу поза межами господарської діяльності платника, не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. 
		Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. 
		Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. 
		За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. 
		В той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.
		Застосовуючи зазначені правила оподаткування, суди встановили, що розглядувані операції є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
		Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в свою чергу, під час здійснення контрольного заходу не встановлено наявність правових відносин позивача з платниками, які мають ознаки фіктивності, не зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності або платники податку на додану вартість, установчі документи яких визнано недійсними в судовому порядку тощо. 
		Більш того, судові інстанції з'ясували, що господарська діяльність позивача, окрім надання послуг у сфері інжинірингу, в охоплений перевіркою період була пов'язана з будівництвом металургійного заводу, який після введення в експлуатацію здійснюватиме виробництво сталі, що повністю узгоджується зі статутною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» та нівелює доводи контролюючого органу про непов'язаність придбаних ним робіт (послуг) для будівництва цього заводу з господарською діяльністю платника. 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
		Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 у справі № 2а-1670/7883/12 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                            Т.М. Шипуліна
		 
		          Судді                                                                                               Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                     В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...