Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1650/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2018. Зареєстровано: 02.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2018.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		                                                                                                 
		31 січня 2018 року                                                Справа № 925/1650/15
		Господарський суд Черкаської області у складі колегії суддів:
		 
		головуючий суддя Васянович А.В.,
		судді: Спаських Н.М.,
		           ОСОБА_1
		 
		секретар судового засідання  Козоріз О.І.,
		за участі представників сторін: 
		від позивача  ОСОБА_2 - представник за довіреністю, 
		від відповідача  ОСОБА_3 - представник за довіреністю,
		від третьої особи  представник не зявився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом      публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний
		                       промислово-інвестиційний банк, м. Київ
		до                    публічного акціонерного товариства АЗОТ, м. Черкаси
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
		                       приватного акціонерного товариства Сєверодонецьке обєднання 
		                       АЗОТ, м. Сєверодонецьк, Луганська область
		про                  стягнення 45 902 961,23 дол. США. та 347 872 554 грн. 35 коп.
		ВСТАНОВИВ:
		До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до публічного акціонерного товариства АЗОТ про стягнення заборгованості за кредитним договором №20-2199/2-1 від 23 липня 2013 року, а саме: 44 663 849, 56 дол. США борг за прострочений кредит, 1 239 111,67 дол. США борг за прострочені проценти за користування кредитом,  347 869 745 грн. 50 коп. пеня за прострочення сплати кредиту та 2 808 грн. 85 коп. пеня за прострочення сплати процентів.
		 Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 жовтня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20 жовтня 2015 року.
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 жовтня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  приватне акціонерне товариство Сєверодонецьке обєднання АЗОТ та відкладено розгляд справи на 05 листопада 2015 року.
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 листопада 2015 року провадження у даній справі було зупинено до закінчення розгляду господарським судом Черкаської області та набрання законної сили судовим рішенням зі справи №925/1742/15.
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 листопада 2016 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 06 грудня 2016 року.
		Ухвалою господарського суду від 06 грудня 2016 року було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 10 січня 2017 року.
		Ухвалою суду від 10 січня 2017 року вирішено справу розглядати колегіально у складі трьох суддів.
		10 січня 2017 року після повторного авторозподілу відповідно до ст.21 ГПК України справу №925/1650/15 передано для колегіального розгляду у складі: головуючий  суддя Васянович А.В., судді  Спаських Н.М., Грачов В.М.
		Ухвалою суду від 10 січня 2017 року справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий  суддя Васянович А.В., судді  Спаських Н.М., Грачов В.М. та призначено розгляд справи на 01 лютого 2017 року.
		Ухвалою суду від 01 лютого 2017 року розгляд справи було відкладено на 21 лютого 2017 року.
		   Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2017 року провадження у даній справі було зупинено до закінчення розгляду господарським судом Черкаської області та набрання законної сили судовим рішенням зі справи №925/106/17.
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року провадження у справі №925/1650/15 поновлено та призначено розгляд справи на 17 січня 2018 року.
		   Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 січня 2018 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 31 січня 2018 року.
		Позов про стягнення боргу заявлено з підстав неналежного виконання відповідачем грошових зобовязань, що виникли з договору поруки укладеного 06 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (кредитор) та публічним акціонерним товариством АЗОТ (поручитель) за №20-0191/3-3 (т.1 а.с.36-37), та кредитного договору (т.1 а.с. 12-18).
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 05 грудня 2016 року (т.1 а.с.173-174) та зазначав, що умовами договору поруки визначено, що відповідач відповідає перед банком в обсязі не більше 50 000 000 дол. США. В даному випадку сторони обмежили обсяг відповідальності поручителя (відповідача) в межах зазначеної суми. Оскільки, як вказував відповідач, вимоги позивача не відповідають умовам договору поруки, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		31 січня 2018 року в судовому засіданні під час дебатів відповідачем було подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості отримати від третьої особи відомостей щодо сплати останнім боргу зі сплати кредиту та відсотків за кредитним договором від 23 липня 2013 року.
		Суд розглянувши дане клопотання та враховуючи положення ст.ст. 80, 216, 218 ГПК України дійшов висновку, що підстав для оголошення перерви на стадії судових дебатів немає, у звязку з чим суд ухвалив: відмовити відповідачу у задоволенні клопотання.
		Викликаний в судове засідання представник третьої особи не зявився, про причини неявки суд не повідомив.
		Оскільки третя особа про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, та оскільки явка учасників справи в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.
		В судовому засіданні, яке відбулося 31 січня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1650/15.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 23 липня 2013 року між публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (банк) та приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1.
		Відповідно до п. 2.1. договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50 000 000 дол. США. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
		Згідно з п. 2.2. договору кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше  20 січня 2014 року. Позичальник здійснює повернення кредиту, отриманого в межах ліміту кредитної лінії шляхом перерахування коштів на рахунок №37391620445329/840, відкритий у ПАТ Промінвестбанк, код Банку 300012.
		Відповідно до п. 3.1. договору банк надає позичальнику кредит в межах ліміту кредитної лінії шляхом перерахування коштів з кредитного на поточний рахунок позичальника. Перерахування кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника протягом 3-х банківських днів, починаючи з наступного банківського дня, за датою отримання.
		24 липня 2013 року на виконання умов договору позивачем перераховано третій особі 50 000 000,00 доларів США (що на день перерахування коштів в гривневому еквіваленті складає 399 650 000,00 грн.), що підтверджується копією меморіального валютного ордеру №160755 від 24 липня 2013 року (а.с. 19 т. 1)
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. 
		Згідно з п. 3.2. договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 11 процентів річних. При розрахунку процентів по заборгованості в іноземній валюті використовується метод факт/360, виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
		10 січня 2014 року між позивачем та третьою особою укладено договір про внесення змін та доповнень №20-0020/2-1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23 липня 2013 року, яким зокрема було змінено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 30 квітня 2014 року та встановлено, що починаючи з 20 січня 2014 року проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 11,75% річних.
		Згідно п.3.2. договору проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту  в дату, до якої позичальник має право користуватися кредитом.
		Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний в п. 2.2. сплачуються позичальником щоденно.
		Водночас обовязку щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом у строк визначений сторонами приватне акціонерне товариство Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ не виконало, в звязку з чим банк звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (гарант) та приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ про стягнення заборгованості.
		Рішенням господарського суду м. Києва від 12 серпня 2014 року зі справи №910/9932/14 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра та приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 583 149 150 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 2 664 667 грн. 73 коп. - прострочених процентів за користування кредитом, 72 558 грн. 95 коп. - судового збору.
		Стягнуто з приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 4 203 924 грн. 41 коп. - пені за прострочення сплати кредиту, 2 808 грн. 85 коп. - пені за прострочення сплати процентів, 521 грн. 05 коп. - судового збору.
		Водночас постановою суду апеляційної інстанції від 07 квітня 2015 року вищевказане рішення скасовано частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
		Позов задовольнити частково. Стягнути з приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 583 149 150 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 2 664 667 грн. 73 коп. - прострочених процентів за користування кредитом, 4 203 924 грн. 41 коп. - пені за прострочення сплати кредиту, 2 808 грн. 85 коп. - пені за прострочення сплати процентів, 73 080 грн. судового збору.
		В частині позовних вимог до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра відмовити.
		Водночас, 06 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (кредитор) та публічним акціонерним товариством АЗОТ (поручитель) було укладено договір поруки №20-0191/3-3.
		Згідно п. 2.1. договору поруки поручитель у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ зобовязань за кредитним договором зобовязується виконати зобовязання по погашенню заборгованості за кредитним договором, з урахуванням п. 2.2. цього договору, а саме погасити:
		-заборгованість з повернення кредитору кредиту за кредитним договором;
		-нараховані за користування кредитом проценти, виходячи з встановлених кредитором процентних ставок у розмірі 11% річних, та процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 16% річних, сплатити, у випадку порушення позичальником п.п. 3.10.1, 3.10.2, 3.10.3 кредитного договору збільшений розмір процентів на 5% річних, сплатити проценти у розмірі та у порядку, передбаченому п. 3.2. та п. 3.3. кредитного договору;
		-суми неустойки (штрафу, пені);
		-суми збитків, завданих кредиторові, понесених останнім, внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.
		Згідно ч.ч.1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. 
		Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. 
		Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. 
		Так п. 2.2. договору поруки визначено, що у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань, що виникають з кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в обсязі не більше 50 000 000 дол. США.
		Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. 
		Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 
		Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. 
		Згідно п. 2.3. договору поруки поручитель знайомий з умовами кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23 липня 2013 року та договором про внесення змін та доповнень №20-0020/2-1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23 липня 2013 року.
		Тобто, на момент укладання договору поруки поручитель був обізнаний з усіма умовами кредитного договору, а також поручаючись за третю особу мав змогу дізнатися про стан виконання позичальником своїх зобовязань, що виникли з договору, зокрема, з розміром нарахованих відсотків за користування кредитом станом на 06 лютого 2015 року.
		Водночас, відповідач поручився відповідати за виконання зобовязання лише частково  в розмірі 50 000 000,00 доларів США. 
		Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобовязань позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор зобовязаний звернутися з письмовою вимогою на адресу поручителя.
		Банк звернувся до відповідача з претензією-вимогою від 26 серпня 2015 року за №39-1/1137-6 про погашення в десятиденний термін заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.38-40).
		Відповідач вимоги позивача не виконав.
		З письмових пояснень наданих суду позивачем (т.1 а.с.205) вбачається, що позов до відповідача подано з урахуванням заборгованості боржника, що утворилась станом на 25 серпня 2015 року.
		Також з даних пояснень вбачається, що позичальником було сплачено по кредиту 09 лютого 2015 року 4 362 708,97 дол. США та 22 квітня 2015 року 973 441,47 дол. США.
		Інших доказів сплати кредиту позичальником чи поручителем матеріали справи не містять.
		Позивачем заявлено до стягнення 44 663 849,56 дол. США боргу за прострочений кредит, а також на підставі пункту п. 3.2. кредитного договору заявлено до стягнення відсотки за користування кредитом в розмірі 1 239 111,67 дол. США нарахованих за період з 01 січня 2014 року по 24 серпня 2015 року. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту здійснення, на підставі умов договору поруки, сплати боргу за кредитом та відсотків за користування кредитом.
		Нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснено позивачем вірно, а відповідачем розрахунок банку не спростовано.
		Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Таким чином з відповідача підлягає стягненню 44 663 849, 56 дол. США боргу за прострочений кредит та 1 239 111,67 дол. США боргу за прострочені проценти за користування кредитом.
		В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі вказано, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. 
		Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю). 
		Станом на день прийняття рішення суду офіційний курс долара США до гривні становив 28,008791 грн. за 1 дол. США.
		Таким чином гривневий еквівалент 44 663 849,56 дол. США станом на 31 січня 2018 року складає 1 250 980 427 грн. 58 коп. простроченого боргу за кредитом,  гривневий еквівалент 1 239 111,67 дол. США станом на 31 січня 2018 року складає 34 706 019 грн. 80 коп. прострочених процентів за користування кредитом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
		Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором. 
		Положеннями п. 5.3 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом факт/факт від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. 
		Оскільки третьою особою не було повернуто кредит у визначені кредитним договором строки, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 347 869 745 грн. 50 коп. нарахованої за період з 01 травня 2014 року по 24 серпня 2014 року, а також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 2 808 грн. 85 коп. нарахованої за період з 04 травня 2014 року по 04 травня 2014 року, тобто за один день прострочення.
		Згідно ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
		Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерорестична операція відноситься і м. Сєвєродонецьк.
		Таким чином судом встановлено, що позичальник  юридична особа провадить свою господарську діяльність на території населеного пункту де проводиться антитерористична операція.
		Крім того слід вказати, що пунктом 5.3 договору визначено, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана у п. 2.2 договору пеня не нараховується. 
		Отже, нарахування пені з 01 травня 2014 року по 24 серпня 2014 року суперечить вимогам ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, а також п. 5.3 кредитного договору.
		Враховуючи вищенаведене, у задоволенні вимог позивача про стягнення 347 869 745 грн. 50 коп. пені за прострочення сплати кредиту та 2 808 грн. 85 коп. пені слід відмовити.
		Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. 
		На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129,  237, 238, 240 ГПК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1.Позов задовольнити частково.
		2.Стягнути з публічного акціонерного товариства АЗОТ, вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, пров. Шевченка,12, м. Київ, ідентифікаційний код 00039002  44 663 849,56 дол. США  простроченого боргу за кредитом, 1 239 111,67 дол. США (прострочених процентів за користування кредитом та 136 038 грн. 42 коп. витрат на сплату судового збору.
		3.В решті вимог  в позові відмовити.
		    Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України. 
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.         
		          
		Повне рішення складено 01 лютого 2018 року.   
		 
		Головуючий суддя                                                            А.В.Васянович  
		 
		судді:                                                                         Н.М. Спаських
		 
		  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...