Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/1416/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 01.02.2018. Зареєстровано: 02.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2018.
Дата набрання законної сили: 13.04.2018
Результат оскарження 13.04.2018 Апеляційний суд Івано-Франківської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/1416/16-к
		Провадження № 1-кп/352/23/18
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
		 головуючого судді ОСОБА_1 ,
		 секретаря ОСОБА_2 ,
		 з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		 обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		 захисника ОСОБА_5 ,
		 представника потерпілої ОСОБА_6 ,
		 потерпілої ОСОБА_7 ,
		 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016090250000275 від 23.06.2016 р. по обвинуваченню :
		  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, утриманця однієї неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 та перестарілої матері 1940 р.н., з середньою освітою, згідно ст. 89 КК України не судимого, депутатом не обирався, військовозобов`язаного, українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України,-
		в с т а н о в и в : 
		 підсудний ОСОБА_4 , вчинив вбивство з необережності. 
		 Вказане кримінальне правопорушення скоєно при наступних обставинах:
		23.06.2016 р. приблизно о 09.00 год., ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приїхали до житлового господарства ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 , де на прибудинковій території останнього повинні були здійснювати ландшафтні роботи. Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до житлового господарства № 11 не пішли, а залишилися на дорозі вул. Царинка, розвантажувати інструмент та матеріали з салону автомобіля марки «Пежо Партнер», що належить підсудному.
		В цей час на території господарства по АДРЕСА_2 перебував ОСОБА_13 , який спільно із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 здійснювали ремонтно-будівельні роботи у ОСОБА_17 .
		Побачивши на вказаній території господарства ОСОБА_13 , ОСОБА_4 підійшов до хвіртки господарства та покликав останнього. Коли ОСОБА_13 наблизився, він попросив передати ОСОБА_17 щоб той більше не наближався до його автомобіля, бо в іншому випадку він звернеться в поліцію. Таке своє прохання мотивував тим, що на протязі всього часу виконання ландшафтних робіт в сусідньому господарстві, в належному йому автомобілі невідома особа пробиває шини, а напередодні ще й пошкодила замок кришки багажника. Оскільки з ОСОБА_17 перебував в неприязних стосунках, то вважав, що це саме він робить йому збитки. Сказавши жадане, ОСОБА_4 розвернувся та намагався повернутися до автомобіля. Однак, будучи обуреним такою поведінкою обвинуваченого, ОСОБА_13 відкрив хвіртку та вийшовши на вулицю, наблизився в притул до останнього на відстань приблизно 47-70 см. та розпочав словесний конфлікт в процесі якого демонстративно розмахував руками перед ОСОБА_4 Передбачаючи можливість того, що потерпілий в стані обурення може нанести йому удар, ОСОБА_4 не передбачаючи та не бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді сметрі потерпілого, відкритою долонею правої руки штовхнув ОСОБА_13 в праву половину обличчя. Від отриманого поштовху потерпілий втратив рівновагу та падаючи лівою стороною тулуба вдарився до хвіртки та її клямки, яка під натиском ваги тіла останнього відкрилася, після чого він впав вдарившись головою до бетонної доріжки та почав хрипіти. Побачивши це, він та разом з ОСОБА_8 і невідомою жінкою занесли його до будинку ОСОБА_17 , де намагався надати йому допомогу, а останніх відправив в с.Стриганці за медсестрою сільської амбулаторії. Прибувши, медсестра надала потерпілому першу медичну допомогу, після чого викликала карету швидкої медичної допомогу, яка доставила ОСОБА_13 до ОКЛ. В результаті падіння та удару головою до бетонної доріжки, потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральною гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочка, що ускладнилося набряком головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з переломом дев`ятого ребра і крововиливом в м`які тканини та під легеневу плевру в місці перелому, яка ускладнилася розвитком двобічного пневмотораксу, крововилив в жирову капсулу правої нирки, синець в лівій навколо очній ділянці, садно в ділянці лівого кута рота.
		30.06.2016 р. в Івано-Франківськів обласній клінічній лікарні ОСОБА_13 від черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральною гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочка, що ускладнилося набряком головного мозку помер.
		 
		 В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищенаведених у вироці своїх неправомірних дій визнав, пред`явлений до нього потерпілою цивільний позов визнав частково, в скоєному щиро розкаявся та вибачившись перед потерпілою дав суду показання про те, що 23.06.2016 р. приблизно о 09.00 год., він належним йому автомобілем марки «Пежо Партнер» спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приїхали до житлового господарства ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 , де на прибудинковій території останнього повинні були здійснювати ландшафтні роботи. Він та ОСОБА_8 залишилися на вулиці розвантажувати з салону автомобіля будівельний інструмент та матеріали, а інші члени бригади зайшли на територію подвір`я вказаного будинковолодіння. В цей час на території господарства розташованого навпроти, що по АДРЕСА_2 та яке належить ОСОБА_17 , він побачив до того невідомого йому ОСОБА_13 , який спільно із членами своєї бригади виконував ремонтно-будівельні роботи. Після цього він підійшов до хвіртки сусіднього господарства та покликав останнього. Коли ОСОБА_13 наблизився, він йому повідомив, що на протязі всього часу виконання ним ландшафтних робіт в сусідньому господарстві, в належному йому автомобілі невідома особа пробиває шини, а напередодні ще й пошкодила замок кришки багажника. Оскільки він з ОСОБА_17 перебував в неприязних стосунках, то вважав, що це саме він робить йому збитки, а тому попросив передати його останньому щоб той більше не наближався до його автомобіля, бо в іншому випадку він звернеться в поліцію. Сказавши це, він розвернувся та намагався повернутися до автомобіля. Однак, будучи обуреним такою його розповіддю, ОСОБА_13 відкрив хвіртку та вийшовши на вулицю, наблизився в притул до нього на відстань приблизно 47-70 см. та розпочав словесний конфлікт в процесі якого демонстративно розмахував руками перед його обличчям. Передбачаючи можливість того, що потерпілий в стані обурення може нанести йому удар, він не передбачаючи та не бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді сметрі потерпілого, відкритою долонею правої руки штовхнув ОСОБА_13 в праву половину обличчя. Від отриманого поштовху потерпілий втратив рівновагу та падаючи лівою стороною тулуба вдарився до хвіртки та її клямки, яка під натиском ваги тіла останнього відкрилася, після чого він впав вдарившись головою до бетонної доріжки та почав хрипіти. Побачивши це, він та разом з ОСОБА_8 і невідомою жінкою занесли його до будинку ОСОБА_17 , де намагався надати йому допомогу, а останніх відправив в с.Стриганці за медсестрою сільської амбулаторії. Прибувши, медсестра надала потерпілому першу медичну допомогу, після чого викликала карету швидкої медичної допомогу, яка доставила ОСОБА_13 до ОКЛ. Також підсудний суду показав, що жодних намірів наносити тяжкі тілесні ушкодження чи вбивати потерпілого не мав. Наносячи поштовх відкритою долонею правої руки в ділянку обличчя потерпілого, він не передбачав можливість того, що при падінні потерпілий може ударитись головою до бетонної доріжки та від отриманих ушкоджень померти. Також дав суду показання про те, що жодними бійцівськими видами єдиноборств не займався. Що стосується цивільного позову, то суду показав, що в добровільному порядку відшкодував потерпілій - 9961,29 грн. понесених матеріальних витрат на лікування потерпілого, 8455 грн. понесених витрат на поховання потерпілого та 9000 грн. на спорудження надмогильного пам`ятника, а всього 27416,29 грн. Крім того, ним повністю відшкодовано понесені ОКЛ матеріальні витрати в сумі 3026,23 грн. на лікування потерпілого. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоров`я. Просить суд суворо його не карати. Також обвинуваченим подано клопотання про застосування до ньогоЗакону України "Про амністію в 2016 році". Правові наслідки застосування акта амністії обвинувачений розуміє.
		 
		Окрім повного визнання підсудним, наведених у вироку його неправомірних дій, його винність у скоєному підтверджуються і наступними доказами.
		 Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 23.06.2016 року приблизно о 07 год. 20 хв. її чоловік ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 поїхали в с. Стриганці, Тисменицького району виконувати ремонтно-будівельні роботи у забудівника ОСОБА_17 . Приблизно о 12 год. до неї подзвонив ОСОБА_15 та повідомив, що ОСОБА_13 упав, а тому їй треба терміново приїхати в ОКЛ і дати дозвіл на операційне втручання. Приблизно о 16 год. вона приїхала в ОКЛ, але операцію ОСОБА_13 вже зробили, бо неможна було зволікати час очікуюяи на її приїзд. В лікарні ОСОБА_15 їй повідомив, що по приїзду на новобудову ОСОБА_17 вони розійшлися по своїх робочих місцях, оскільки в кожного із членів бригади був свій об`єм роботи. Через декілька хвилин він почув глухий удар і виглянувши на вулицю побачив лежачого без свідомості на бетонній доріжці ОСОБА_13  та стоячого біля нього ОСОБА_4 ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підбігли до ОСОБА_13 та перенесши його на подвір`я положили на лист пінопласту. Після цього, до них підійшла ОСОБА_18 , яка принесла відро з водою та якою вони почали відливати останнього. Згодом ОСОБА_13 прийшов до свідомості та повідомив, що його ударив ОСОБА_4 за те, що хтось пошкодив його автомобіль. ОСОБА_4 в свою чергу заперечив побиття потерпілого, проте сказав, що тільки один раз копнув потерпілого. Після цього на місце події приїхала медсестра Стриганецької амбулаторії та надавши ОСОБА_13 першу медичну допомогу, викликала швидку медичну допомогу. По приїзду карети швидкої медичної допомоги ОСОБА_15 разом з ОСОБА_13 поїхали до медичного закладу. Також потерпіла суду показала, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень її чоловік ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в реанімації ОКЛ. Просила суд покарати підсудного суворо та призначити йому покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства. Закладений нею цивільний позов просила задоволити в повному обсязі позовних вимог.
		Свідок ОСОБА_19 суду показала, що потерпілий ОСОБА_13 являвся її сином і був доброю, дружелюбною та не конфліктною людиною. Спиртними напоями не зловживав. ОСОБА_13 був єдиним утриманцем в сім?ї, офіційно останнім часом ніде не працював, на прожиття заробляв тимчасовими заробітками по найму, а саме ремонтними та будівельними роботами. Ремонтні та будівельні роботи здійснював у складі бригади до якої входили його шваґри ОСОБА_20 та ОСОБА_15 . На протязі останнього часу її син спільно із останніми проводили ремонтні та будівельні роботи в с. Стриганці, Тисменицького району. 23.06.2016 р. вона від своєї дочки ОСОБА_21 дізналася про те, що її син ОСОБА_13 попав у лікарню із травмою голови, оскільки його побили у с. Стриганці, Тисменицького району. В період часу з 23.06.2016 р. до 30.06.2016 р. він перебував у реанімаційному відділенні ОКЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 08.00 год. останній помер в ОКЛ не приходячи до свідомості.
		Свідок ОСОБА_15 суду показав, що з 12.05.2016 р. він спільно із шваґрами ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та товаришем ОСОБА_16 працювали на території господарства ОСОБА_17 , що в АДРЕСА_2 , де проводили різного типу ремонтні роботи у середині новобудови. На роботу ми їздили всі спільно маршрутним автобусом. Працювали щоденно з 09.00 год. по 18.00 год., крім неділі та святкових днів. Здебільшого до роботи приїжджали близько 08.00 год. ранку.Також на території господарства, де вони працювали, у невеликому будинку проживає сестра дружини ОСОБА_17  ОСОБА_18 23.06.2016 р., як зазвичай, близько 08.00 год. він спільно із ОСОБА_13 , ОСОБА_22 та ОСОБА_16 приїхали на роботу в с. Стриганці. По приїзду вони переоділися в робочий одяг та розійшлися по робочих місцях. ОСОБА_13 пішов до криниці, яка розташована неподалік входу на територію господарства, де підключав електронасос, щоб зробити подачу води із криниці. Цюп?як ОСОБА_23 із ОСОБА_16 зайшли до середини новобудови, а він пішов за будинок ОСОБА_18 , щоб обрізати дошку. Коли він перебував за будинком, то почув сильний глухий звук, схожий на падіння невідомого предмету з висоти біля хвіртки. Коли він вийшов із за кута будинку, то побачив, що ОСОБА_13 лежав біля дерев`яної хвіртки входу до вказаного господарства на бетонній доріжці. При цьому його ноги знаходилися на порозі хвіртки, а голова на бетонній доріжці. Коли він підпіг до ОСОБА_13 , то побачив, що біля хвіртки знаходилися двоє невідомих йому осіб, як потім дізнався, робочих із сусіднього господарства під АДРЕСА_3 , а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Підбігши до ОСОБА_13 , він виявив, що останній перебуває без свідомості, а з його ротової порожнини текла кров із слиною. Після цього, він із ОСОБА_4 відтягнули ОСОБА_13 із бетонної доріжки на траву. В цей час прибіг і ОСОБА_20 почав просити щоб хтось приніс води. Він та ОСОБА_18 побігли по воду. Повернувшись, вони почали водою відливати ОСОБА_13 , який за деякий час почав приходити до свідомості. В цей момент він побачив на голові потерпілого велику гематому у вигляді гулі зліва. Після цього він із ОСОБА_22 допомогли припіднятися ОСОБА_13 та пройти до будинку ОСОБА_18 , де положили його на ліжко. Тоді ОСОБА_4 повідомив його, що це він завдав ОСОБА_13 одного копняка. Він, ОСОБА_4 та ОСОБА_18 залишилися із ОСОБА_13 , а ОСОБА_20 вийшов на вулицю та намагався зателефонувати до поліції. Коли ОСОБА_13 прийшов до тями, то повідомив його, що ОСОБА_4 вдарив його за те, що нібито вони пробили колеса у його автомобілі. За деякий час прибула медсестра із Стриганецької амбулаторії ОСОБА_24 , яка оглянувши ОСОБА_13 надала йому першу медичну допомогу і повідомила, що у нього сильний струс головного мозку та потрібно терміново викликати ШМД. ОСОБА_13 почував себе погано, блював, був при свідомості, однак чітко не говорив та марив. А в подальшому втратив свідомість.
		За деякий час приїхала карета ШМД, лікарі якої госпіталізували ОСОБА_13 до лікувального закладу. Він поїхав із ОСОБА_13 у КШМД супроводжуючи його до лікарні. Спочатку ОСОБА_13 доставили до Тисменицької МЛ, однак оглянувши його відразу реанімаційною КШМД доставили до Івано-Франківської ОКЛ, де госпіталізували. В ОКЛ лікарі повідомили його, що необхідно невідкладно проводити операцію ОСОБА_13 , однак для цього їм необхідний був дозвіл близького родича. Він зразу ж зателефонував до дружини потерпілого ОСОБА_7 та повідомив про те, що її чоловік у обласній лікарні з гематомою голови та необхідний від неї дозвіл на проведення операції. Остання дала лікарям дозвіл на проведення операції та повідомила його, що їде до ОКЛ. 
		30.06.2016 р. зранку від сестри ОСОБА_13 дізнався, що останній помер у Івано-Франківській ОКЛ не приходячи до тями.
		 Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 даючи суду показання, повністю підтвердили покази попереднього свідка ОСОБА_15 . 
		Свідок ОСОБА_24 дала суду показання про те, що з 2006 року працює медсестрою загальної практики сімейної медицини Стриганецької лікарської амбулаторії Тисменицької міської лікарні. В її функціональні обов`язки входить надання медичної допомоги. 23.06.2016 р. приблизно о 09 год. вона перебувала в Стриганецькій амбулаторії, коли до приміщення амбулаторії приїхав автомобіль білого кольору. З автомобіля швидкою ходою вийшла ОСОБА_18 , яка попросила проїхати до її господарства, де необхідно чоловіку надати медичну допомогу. Вона взяла із собою сумку із медичними препаратами та пройшла із останньою до автомобіля. В автомобілі по дорозі ОСОБА_18 розповіла, що перебуваючи у будинку вона побачила, як на бетонній доріжці її господарства лежав без свідомості чоловік, який проводив у неї ремонтні роботи. Що з ним сталось, вона не розповідала, оскільки не знала. Далі вони приїхали до житлового господарства під АДРЕСА_2 . Також в цей час до вказаного господарства прийшла лікар ОСОБА_25 з якою вони спільно до середини будинку. В одній із кімнат на ліжку лежав ОСОБА_13 , який був при свідомості, тримався руками за голову та говорив, що його дуже сильно болить голова. Вона побачила в останнього гематому в лівій потиличній ділянці голови та запитала у нього як він отримав вказану травму. ОСОБА_13 повідомив, що він упав і вдарився головою до бетону. Також вона побачила, що на нижній губі зліва є садно та набряк з кров`ю. На запитання чому у нього розбита губа, він повідомив, що його вдарили. Як вдарили, чим вдарили і хто вдарив він не говорив. 
		Паралельно цьому вона із ОСОБА_25 викликали ШМД та надавали потерпілому першу медичну допомогу. Присутні там інші чоловіки на наші запитання, чи вони бачили що сталось, повідомили, що вони не бачили що сталося, однак стверджували що ОСОБА_13 побили. В подальшому приїхала ШМД і ми передали потерпілого її лікарям. Через деякий час вона дізналася, що ОСОБА_13 помер в Івано-Франківській ОКЛ.
		 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 даючи суду показання, повністю підтвердили покази попереднього свідка ОСОБА_24 .
		 Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав суду показання про те, що 23.06.2016 р. приблизно о 09.00 год., він разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 на автомобілі марки «Пежо Партнер», що належить останньому, приїхали до житлового господарства ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 , де на прибудинковій території останнього повинні були здійснювати ландшафтні роботи. Він та ОСОБА_4 залишилися на вулиці розвантажувати з салону автомобіля будівельний інструмент та матеріали, а інші члени бригади зайшли на територію подвір`я вказаного будинковолодіння. В цей час на території господарства розташованого навпроти, що по АДРЕСА_2 та яке належить ОСОБА_17 , вони побачили до того невідомого їм ОСОБА_13 , який спільно із членами своєї бригади виконував ремонтно-будівельні роботи. Після цього ОСОБА_4 підійшов до хвіртки сусіднього господарства та покликав останнього. Коли ОСОБА_13 наблизився, обвинувачений йому повідомив, що на протязі всього часу виконання ним ландшафних робіт в сусідньому господарстві, в належному йому автомобілі невідома особа пробиває шини, а напередодні ще й пошкодила замок кришки багажника. Оскільки ОСОБА_4 перебував з ОСОБА_17 в неприязних стосунках, то вважав, що це саме він робить йому збитки, а тому попросив ОСОБА_13 передати останньому щоб той більше не наближався до його автомобіля, бо в іншому випадку він звернеться в поліцію. Сказавши це, ОСОБА_4 розвернувся та намагався повернутися до автомобіля. Однак, будучи обуреним від почутого, ОСОБА_13 відкрив хвіртку та вийшовши на вулицю, наблизився в притул до обвинуваченого, після чого розпочав з ним словесний конфлікт в процесі якого демостративно розмахував руками перед його обличчям. ОСОБА_4 вважаючи, що потерпілий в стані обурення може нанести йому удар, наввипередки відкритою долонею правої руки штовхнув ОСОБА_13 в праву половину обличчя. Від отриманого поштовху потерпілий втратив рівновагу та падаючи лівою стороною тулуба вдарився до хвіртки та її клямки, яка під натиском ваги тіла останнього відкрилася, після чого він впав вдарившись головою до бетонної доріжки та почав хрипіти. Побачивши це, ОСОБА_4 разом із невідомими особами занесли його до будинку ОСОБА_17 , де намагалися надати йому допомогу, а його та ОСОБА_18 відправив в с.Стриганці за медсестрою сільської амбулаторії. Прибувши, медсестра надала потерпілому першу медичну допомогу, після чого викликала карету швидкої медичної допомогу, яка доставила ОСОБА_13 до ОКЛ. 
		 Судово  медичний експерт ОСОБА_26 суду показала, що смерть ОСОБА_13 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральними гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочку, що ускладнилося набряком головного мозку. Синець в лівій навколоочній ділянці, садно в ділянці лівого кута рота могли утворитися від нанесеного обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_13 одного поштовху відкритою долонею правої руки в ліву ділянку обличчя і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Решта тілесних ушкоджень, які відносяться до тяжких та стали причиною смерті потерпілого ОСОБА_13 , могли бути заподіяні внаслідок падіння потерпілого і удару лівою тім`яною ділянкою об тупий предмет з плоскою необмеженою поверхнею, яким могла бути поверхня бетонної доріжки. 
		 
		 Окрім показів потерпілої та свідків, вина підсудного у скоєнні ним вищенаведених у вироку неправомірних дій підтверджується і висновком судово-медичної ексертизи за № 290 від 30.06.2016 р., згідно з яким : смерть ОСОБА_13 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральними гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочку, що ускладнилося набряком головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження : закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральними гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочку, що ускладнилося набряком головного мозку; закрита тупа травма грудної клітки з переломом 9-го ребра і крововиливом в м`які тканини та під легеневу плевру в місці перелому, яка ускладнилася розвитком двобічного пневматораксу; крововилив в жирову капсулу правої нирки; синець в лівій навколоочній ділянці, садно в ділянці лівого кута рота, які утворилися незадовго до поступлення потерпілого на стаціонарне лікування. Враховуючи характер черепно-мозкової травми, наявність ран в лівій тім`яній ділянці, перелому кісток склепіння та основи черепа зліва, виявлення слідів протиудару у вигляді крововиливу під м`яку мозкову оболонку в ділянці намету мозочку справа, слід вважати, що зазначена черепно-мозкова травма могла бути заподіяні внаслідок падіння потерпілого і удару лівою тім`яною ділянкою об тупий предмет з плоскою необмеженою поверхнею, яким могла бути поверхня бетонної доріжки. Решта тілесних ушкоджень могли утворитися від дії тупого предмета при ударі тупим предметом вказані вище ділянки або ударі цими ділянками об такі. Закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральними гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочку, що ускладнилося набряком головного мозку; закрита тупа травма грудної клітки з переломом 9-го ребра і крововиливом в м`які тканини та під легеневу плевру в місці перелому, яка ускладнилася розвитком двобічного пневматораксу, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, решту ушкоджень мають ознаки легких.
		 Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи за № 290-Д від 29.08.2016 р.: враховуючи характер і розташування тілесних ушкоджень у потерпілого, механізм утворення закритої черепно-мозкової травми, описаних у висновку експерта № 290 від 29.07.2016 р., дані слідчого експеременту від 16.08.2016 р. за участю підозрюваного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 , слід вважати, що синець в лівій навколоочній ділянці та садно в ділянці лівого кута рота могли утворитися внаслідок заподіяння потерпілому одного сильного поштовху (удару) долонею правої руки зі зігнутими пальцями в ліву ділянку обличчя; закрита тупа травма грудної клітки з переломом 9-го ребра і крововиливом в м`які тканини та під легеневу плевру в місці перелому, яка ускладнилася розвитком двобічного пневматораксу, могли утворитися внаслідок падіння потерпілого ОСОБА_13 назад від хвіртки та виступаючої металевої ручки з клямкою на ній, при цьому внаслідок удару до хвіртки, падінні і удару до поверхні бетонної доріжки міг утворитися крововилив в жирову капсулу лівої нирки; закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи та склепіння черепа, раною в лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку, пошкодженням твердої мозкової оболонки, епі- та субдуральною гематомами, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку і мозочка, що ускладнилося набряком головного мозку могла бути заподіяна внаслідок подальшого падіння потерпілого ОСОБА_13 та удару лівою тім`яною ділянкою голови до бетонної доріжки. 
		 Факт того, що підсудний ОСОБА_4 , вчинив вбивство з необережності, підтверджується даними, які містяться в : протоколі огляду місця події з фототаблиця до протоколу від 23.06.2016 р. - ( а.с. ), лікарському свідоцтві про смерть № 290 від 30.06.2016 р.  (а.с. ), висновку судово-гістологічної експертизи № 723 від 14.07.2016 р. - (а.с. ), висновку судово-імунологічної експертизи за № 470 від 01.07.2016 р.  (а.с. ), довідці Стриганецької лікарської амбулаторії від 06.09.2016 р.  (а.с. ), медичній карті стаціонарно хворого за № 1197216  (а.с. ), протоколі проведення слідчого експеременту із застосуванням відеозапису за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 16.08.2016 р.  (а.с. ), протоколі проведення слідчого екперементу із застосуванням відеозапису за участю свідка ОСОБА_8 від 16.08.2016 р.  (а.с. ), вимозі УТЗ ГУНП за № 7434 від 03.08.2016 р.  (а.с. ).
		 Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши та проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності  зточки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до переконання про невірну кваліфікацію органами досудового слідства дій підсудного ОСОБА_4 за ст. 121 ч. 2 КК України та необхідність їх перекваліфікації на ст. 119 ч. 1 КК України, оскільки умислом підсудного не охоплювалося заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для його життя та здоров`я, а по відношенню до смерті потерпілого в його діях присутня необережна форма вини у вигляді злочинної недбалості, так як підсудний не передбачав, хоча повинен був і міг передбачити можливість того, що при падінні потерпілий, може ударитись головою до бетонної доріжки і отримати тілесні ушкодження не сумісні із життям, тобто вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_13 через необережність.
		 Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. № 5 « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (із змінами та доповненнями), суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред`явленого підсудному обвинувачення. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред`явлено обвинувачення, суду належить обгрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій підсудного на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.
		 Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 р. № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання», суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статі на інше статтю ( декілька статей ) кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкий злочин, якщо при цьому не порушується становище засудженого і не порушується право останнього на захист.
		 
		 Таким чином, оцінюючи встановлені та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 слід вірно кваліфікувати за ст. 119 ч. 1 КК України, так як він вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_13 з необережності.
		 Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		 Обтяжуючі покарання обставини судом не встановлено.
		 Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_4 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування потерпілій заподіяних злочином матеріальних збитків в добровільному порядку
		 Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги думку потерпілої щодо суворості призначуваного ОСОБА_4 покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а також враховує і те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має незадовільний стан здоров`я, являється утриманцем однієї неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 та перестарілої матері ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		 За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкціїстатті 119 ч. 1 КК України, зокрема, у виді позбавлення волі, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення, перевиховання і попередження вчинення нових злочинів.
		 
		 Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 119 ч. 1 КК України до набрання чинності07.09.2017 року Закону України "Про амністію в 2016 році", на день набрання чинності згаданим Законом обвинувачений мав одну малолітню дитину, дочку ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо якої неправомірних діянь не вчиняв та не позбавлений батьківських прав, а скоєні ним з необережності злочин не відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому даним вироком судом покарання, на підставі п. «в»ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році". Будь-які обставини чи перепони, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_4 акта амністії, судом не встановлено.
		 Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_28 та ОСОБА_29 до підсудного ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, то його слід задоволити частково, з наступних підстав.
		 
		 Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		 Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		 Згідно вимог ст. 1201 ЦК України, особа яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		 Показами позивачки-потерпілої, її представника та відповідача-підсудного, долученими до матеріалів справи письмовими доказами, судом встановлено, що внаслідок неправомірної поведінки відповідача-підсудного вона понесла матеріальні витрати на лікування чоловіка ОСОБА_13 в сумі 9961,29 грн., на організацію похорон чоловіка ОСОБА_13 в сумі 8455 грн. та спорудження надгробного пам`ятника в сумі 40000 грн. Понесені матеріальні витрати на лікування ОСОБА_13 та організацію його похорон відповідачем-підсудним відшкодовано позивачці-потерпілій в повному обсязі в добровільному порядку, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Понесені позачкою-потерпілою матеріальні витрати на спорудження надгробного пам`ятника відповідачем-підсудним відшкодовано частково в сумі 9000 грн., а тому з останнього в користь ОСОБА_7 слід достягнути 31000 грн., тобто позов в цій частині задоволити частково.
		 Відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		 У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		 Крім того, згідно вимог ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		 Наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження, поясненнями позивачки та її представника судом встановлено, що після смерті потерпілого на утриманні позивачки залишилося двоє неповнолітніх дітей : ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_7 Померлий ОСОБА_13 працював неофіційно, а отже розрахунок відшкодування слід здійснювати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на день смерті останнього становила 1450 грн. На день смерті ОСОБА_13 проживав з дружиною ОСОБА_7 та двома неповнолітніми дітьми, а отже частка кожного з утриманців в заробітку померлого годувальника сім станом на 30.06.2016 р. становить 1450:4 = 362,50 грн. Таким чином позов в цій частині слід задоволити в повному обсязі позовних вимог, стягнувши з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_28 та ОСОБА_29 по 362,50 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Окрім того, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 , як дружина померлого, яка на дату смерті здійснювала догляд за неповнолітніми дітьми і здійснює на даний час, слід стягувати по 362,50 грн. щомісячно до досягнення кожною з дітей чотирнадцятирічного віку.
		 Вимогами ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		 
		 Що стосується цивільного позову в частині відшкодування запоідяної позивачам підсудним моральної шкоди, то здобутими та перевіреними в судовому засіданні доказами в їх сукупності, судом встановлено, що своїми неправомірними діями ОСОБА_4 дійсно спричинив останнім моральну (немайнову) шкоду, яка полягає в тому, що останні дійсно перенесли нервове потрясіння внаслідок втрати рідної людини, а також зазнали душевних страждань, що в кінцевому результаті негативно відбилося на їх здоров`ї та психіці. Однак беручи до уваги тяжкість, глибину та тривалість моральних страждань позивачів, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позов в зазначеній частині слід задоволити частково.
		 В задоволенні цивільного позову Обласної клінічної лікарні про відшкодування матеріальних витрат понесених на лікування ОСОБА_13 в сумі 3026,23 грн., слід відмовити, в зв`язку з добровільним його відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_4 . 
		 На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
		з а с у д и в :
		  ОСОБА_4  визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України та призначити йому покарання  три роки шість місяців позбавлення волі.
		 Звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного судом покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі - на підставі п. «в»ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році" від 07.09.2017 року.
		 Цивільний позов ОСОБА_7 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_28 та ОСОБА_29 до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних злочином матеріальних та моральних збитків задоволити частково. 
		 Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 31000 грн. понесених матеріальних витрат на спорудження надгробного пам`ятника.
		 
		 Стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7  починаючи з 01.07.2016 р. щомісячно по 362,50 грн. на утримання кожної з неповнолітніх дітей ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_7 , до настання їхнього повноліття, як відшкодування шкоди завданої смертю годувальника сім`ї. 
		 Стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7  починаючи з 01.07.2016 р. щомісячно по 362,50 грн. на її утримання до досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_6 чотирнадцятирічного віку, як відшкодування шкоди завданої смертю годувальника сім`ї. 
		 Стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7  починаючи з 01.07.2016 р. щомісячно по 362,50 грн. на її утримання до досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_7 чотирнадцятирічного віку, як відшкодування шкоди завданої смертю годувальника сім`ї. 
		 Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7  50000 (п`ятдесят тисяч) грн. спричинених злочином моральних збитків.
		 Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_28 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. спричинених злочином моральних збитків.
		 Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_29 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. спричинених злочином моральних збитків. 
		 В решті позовних вимог відмовити.
		 В задоволенні цивільного позову Обласної клінічної лікарні про відшкодування матеріальних витрат понесених на лікування ОСОБА_13 в сумі 3026,23 грн. відмовити. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку суду вручити прокурору, потерпілій, представнику потерпілої, обвинуваченому, захиснику негайно після його проголошення.
		 
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...