Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/3839/17-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Посягнення на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2018.
Дата набрання законної сили: 02.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі :
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретаря   ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження № 12016100120001032 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні  прокурора Київської місцевої прокурату № 7 ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 20 грудня 2017 року, відносно
		 
		ОСОБА_6 ,     ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопухінка Леніградської області Російської Федерації, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч.1 ст. 121 КК України, за участю:
		 
		прокурора   ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого    ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_8 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20 грудня 2017 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч.1 ст. 121 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 7. Обраний ОСОБА_9 та 
		 
		Справа №11кп/796/392/2018
		Категорія: ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч.1 ст. 121 КК України
		Суддя у першій інстанції  ОСОБА_10 .
		Суддя апеляційної інстанції  ОСОБА_1 
		в подальшому продовжений судом запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишено без змін та ухвалено вважати продовженим до 17 лютого 2018 року, включно.
		Повертаючи даний обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вмотивував ухвалене рішення тим, що обвинуваченому ОСОБА_6 висунуто неконкретне обвинувачення, оскільки із змісту формулювання обвинувачення незрозуміло, на кого саме з працівників поліції мав місце замах на вбивство, - на командира взводу ОСОБА_11 , на якого направив пістолет ОСОБА_6 , чи на працівника міліції ОСОБА_12 та  ОСОБА_13 , які намагалися обеззброїти ОСОБА_6 і як наслідок ОСОБА_14 отримав вогнепальні поранення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		Із змісту формулювання обвинувачення, в якому не відображено мотиви злочину, зважаючи на зазначення того, що ОСОБА_6 вчиняв супротив працівникам поліції, можна прийти до висновку, що замах мав місце на двох працівників поліції та інспектора загону оперативного контролю структурного підрозділу «Служба воєнізованої охорони» КП «Київський метрополітен»  ОСОБА_13 , хоча в обвинувальному акті відмічено лише двох потерпілих, що по суті свідчить про можливість надання додаткової правової кваліфікації діям обвинуваченого, однак про це у обвинуваченні не зазначено. 
		Також, суд вказав, що у формулюванні обвинувачення не відображено з яких причин злочин не було доведено до кінця, що є обов`язковим, враховуючи що дії обвинуваченого кваліфіковані як замах на вбивство.
		Крім того, з обвинувального акту є незрозумілим статус  ОСОБА_13 , інспектора загону оперативного контролю структурного підрозділу «Служба воєнізованої охорони» КП «Київський метрополітен», а саме чи відноситься він до працівників правоохоронних органів або членів громадського формування з охорони громадського порядку.
		Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 до 17 лютого 2018 року, включно, судом враховано ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. 
		Не погодившись з ухвалою суду прокурор у кримінальному провадженні  прокурор Київської місцевої прокурату № 7 ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.
		Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		В обґрунтування своєї апеляційної скарги сторона обвинувачення зазначає, що обвинувальний акт складено з додержанням вимог ст. 291 КПК України. 
		Твердження судупро те, що обвинувальний акт не містить належного формулювання обвинувачення, є безпідставними та не відповідають змісту обвинувального акту в якому, відповідно до положень ч.2 ст. 291 КПК України наявне розгорнуте та докладне формулювання обвинувачення, яке містить опис усіх встановлених під час досудового розслідування обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також правову кваліфікацію зазначених діянь.
		Не вбачає прокурор і проблем з дотриманням вимог ст. 337 КПК України через ніби то неконкретизоване обвинувачення, так як наявність або відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, може бути встановлена лише під час судового розгляду, а у підготовчому судовому засіданні суд вирішує виключно питання, пов`язані з можливістю призначення обвинувального акту до розгляду та підготовки до судового розгляду.
		Апелянт також зазначає, що суд в підготовчому судовому засіданні, давши оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, вийшов за межі повноважень, передбачених вимогами ст. 314 КПК України, та прийняв рішення про повернення обвинувального акту з не передбачених законом підстав, що прямо суперечить засаді законності кримінального провадження, передбаченій ч.1 ст.9 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_6  в своїй апеляційний скарзі просить ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року скасувати та постановити нову, якою змінити йому міру запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.
		З посиланням на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_6  вказує на відсутність ризиків його неналежної поведінки. Зазначає, що утримується під вартою вже рік і два місяці. Крім того, посилається на те, що сама по собі тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень не може бути підставою для продовження строків тримання під вартою. 
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, доводи обвинуваченого та захисника, котрі підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків викладені в ст.291 КПК України, відповідно до п. 5 ч. 2 якої, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушенні які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.
		Колегія суддів апеляційного суду вважає, що цих вимог кримінального процесуального закону органи досудового розслідування при складанні та затвердженні обвинувального актау кримінальному провадженні щодо  ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч.1 ст. 121 КК України , в цілому дотримались, з урахуванням при цьому обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 91 КПК України.
		Щодо висновків суду першої інстанції, згідно яких ОСОБА_6 висунуто неконкретне обвинувачення за ст.348 КК України, оскільки із змісту формулювання обвинувачення незрозуміло, на кого саме з працівників поліції мав місце замах на вбивство, - на командира взводу ОСОБА_11 , на якого направив пістолет ОСОБА_6 , чи на працівника міліції ОСОБА_12 та  ОСОБА_13 , які намагалися обеззброїти ОСОБА_6 , і при цьому не зазначено мотивів, з яких діяв обвинувачений, то вони є безпідставними, оскільки в обвинувальному акті з цього приводу чітко викладено, що ОСОБА_6 , "діставши із сумки пістолет марки «Stalker mod 914-S», ОСОБА_6 лівою рукою відвів затвор, діславши патрон у патронник, маючи умисел на позбавлення життя працівника правоохоронного органу, направив пістолет у бік командира взводу ОСОБА_15 , націливши зброю у його голову та зробив крок назад від столу. Сприйнявши дії та рухи ОСОБА_6 як реальну небезпеку для свого життя, ОСОБА_15 почав ухилятися від направленої на нього зброї. Перебуваючи ближче до ОСОБА_6 , спостерігаючи з боку за його діями, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 сприйняли дії ОСОБА_6 , як загрозу життю ОСОБА_15 , тому здійснили спробу обеззброїти ОСОБА_6  (т.4,а.с.10).
		Таке формулювання обвинувачення не дає підстав для того, щоб вважати його неконкретним в частині не зазначення того, на кого із працівників поліції був направлений замах на вбивство та з яких мотивів при цьому діяв ОСОБА_6 . Крім цього, як правильно вказує прокурор у апеляційній скарзі на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі давати оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, оскільки це можливо здійснити лише під час судового розгляду, після безпосереднього дослідження судом доказів сторони обвинувачення та сторони захисту.
		Посилання суду на невстановлення обставин, пов`язаних зі статусом  ОСОБА_13 , інспектора загону оперативного контролю структурного підрозділу «Служба воєнізованої охорони» КП «Київський метрополітен», а саме чи відноситься він до працівників правоохоронних органів або членів громадського формування з охорони громадського порядку, також не є законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки на даній стадії кримінального провадження суд не наділений повноваженнями надавати оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, а тим більше ставити питання про можливість встановлення додаткових обставин, які можуть привести до погіршення становища обвинуваченого.
		При цьому прокурор має право на підставі та в порядку, передбаченому ст. 338 КПК України, змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується  ОСОБА_6 . 
		Отже, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016100120001032 вимогам КПК України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, а повернення його прокурору для усунення виявлених недоліків - необгрунтованим.
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 пов`язані лише зі зміною йому міри запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, що не може бути предметом даного апеляційного розгляду, який стосується виключно питань, пов`язаних з законністю та обгрунтованістю судового рішення в частині повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого слід відмовити.
		Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннімсудом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та того, що колегією суддів не встановлено істотних порушень, допущених при складанні обвинувального акта, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до розгляду, ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12016100120001032 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч.1 ст. 121 КК України, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
		Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора та відмову у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404,405,407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА :
		 
		Апеляційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні  прокурора Київської місцевої прокурату № 7 ОСОБА_5 - задовольнити.
		Апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 20 грудня 2017 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч.1 ст. 121 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 7  скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Вважати, що ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20 грудня 2017 року продовжений ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 лютого 2018 року, включно. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає
		Судді:
		 
		 
		________________ _______________ _______________ 
		 ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...