Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 529/1140/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2018. Зареєстровано: 04.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 529/1140/17 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 січня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Новака Д.  І. у приміщенні Диканського районного суду в смт. Диканька, розглянувши без проведення судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 комбіната комунальних підприємств  до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5  про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 комбінат комунальних підприємств /далі - ОСОБА_1 ККП/ вказує, що відповідач ОСОБА_2 та члени його сім'ї - відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно укладеного з позивачем договору № 724 від 15 серпня 2003 року про надання населенню послуг з теплопостачання повинні вносити плату за отримані послуги, однак не виконують умови цього договору в частині своєчасного та повного розрахунку, в результаті чого станом на 20 грудня 2017 року виникла заборгованість в сумі 27 568 грн. 91 коп.
		Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути на його користь солідарно із відповідачів вказану суму заборгованості за послуги з теплопостачання та судові витрати по справі у розмірі 1762 грн. 00 коп.
		Враховуючи те, що вказана справа є малозначною, так як ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, то відповідно до ч. 13 ст. 7, ч.ч. 3, 5 ст. 279 ЦПК України справа була розглянута без повідомлення сторін в порядку письмового провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		З наявних у матеріалах справи відзиву на позов та заперечення на відповідь на відзив на позов, поданих представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не визнав позов та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі у зв'язку із необгрунтованістю та безпідставністю. В обгрунтування відзиву та заперечення на відповідь на відзив вказується, що відповідач ОСОБА_2 не міг бути споживачем "послуги з теплопостачання" в опалювальний період 2016-2017 років, адже з набранням чинності ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року надання житлово-комунальної "послуги з теплопостачання" вже не передбачалося, а споживачам надавалася житлово-комунальна послуга з централізованого опалення. Відповідно 
		                                                -2-
		до абз. 2 п. 1 Розділу VIII Прикінцевих положень ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 01 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність. Договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 724, який був укладений 15 серпня 2003 року між відповідачем ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ККП, на невиконання відповідачами умов якого посилається позивач у позовній заяві, не був приведений позивачем у відповідність до вимог ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", хоча згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону ОСОБА_1 ККП зобов'язаний був це зробити, а тому з 01 січня 2006 року вказаний договір є таким, що втратив чинність. Так як зазначений договір № 724 від 15.08.2003 року на час виникнення спірних правовідносин (опалювальний сезон 2016-2017 років) був нечинним, то його положення не встановлюють для сторін будь-яких прав та обов'язків, а тому не можуть братися до уваги під час вирішення спору. Будь-які інші договори, які б врегульовували відносини між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем щодо надання житлово-комунальної послуги з централізованого опалення, не укладалися.
		Відповідач вказує, що ОСОБА_1 ККП здійснювалося нарахування плати та приймання платежів за послуги з централізованого опалення від мешканців багатоквартирних будинків в порушення вимог ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", адже позивач не є теплопостачальною організацією, не має відповідної ліцензії і згідно чинного законодавства з 26.04.2014 року не може бути виконавцем послуг з цетралізованого опалення. 
		Відповідач зазначає, що вказані позивачем тарифи незаконні та не можуть використовуватися для розрахунку вартості послуги з централізованого опалення, адже це тарифи на теплову енергію, яку отримує ОСОБА_1 ККП відповідно до укладеного з ПАТ "Укртрансгаз" договору купівлі-продажу теплової енергії № НОМЕР_1 від 21.10.2016 року, а не передбачені законодавством тарифи щодо оплати житлово-комунальної послуги з централізованого опалення для мешканців багатоквартирних будинків, які не обладнані засобами обліку теплової енергії, до яких належить і він. Укладений між позивачем та ПАТ "Укртрансгаз" договір купівлі-продажу теплової енергії № НОМЕР_1 від 21.10.2016 року жодним чином не врегульовує порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги між позивачем та відповідачем, ніяких прав чи обов'язків для ОСОБА_2 та членів його сім'ї вказаним договором не встановлено, оскільки вони не є учасниками цих правовідносин та не являються однією із сторін вказаного договору.
		Відповідач вказує, що позивач при здійсненні розрахунку вартості наданих йому житлово-комунальних послуг порушив як вимоги чинного законодавства згідно яких у разі відсутності засобів обіку теплової енергії плата за надані послуги з централізованого опалення справляється із застосуванням одноставкового тарифу, так і положення рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 селищної ради Полтавської області від 17 жовтня 2016 року № 196 "Про погодження ОСОБА_1 ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для 
		                                                       -3-
		потреб населення", на яке сам посилався при обгрунтуванні позовних вимог. Посилаючись на вказані обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. 
		Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відзивів на позов чи будь-яких інших заяв суду не надали.
		З наявної у матеріалах справи відповіді позивача ОСОБА_1 ККП на відзив відповідача ОСОБА_2 на позов вбачається, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задоволити. При цьому позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2, будучи споживачем послуг з теплопостачання з 2003 року по 2017 рік включно, протягом вказаного періоду жодного разу не звертався до позивача з приводу ненадання послуги, надання її у неповному обсязі чи зниження її якості. Відповідач також жодного разу не звертався до позивача щодо укладення чи переукладення договору щодо надання послуги з теплопостачання. Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що укладений між ним та позивачем договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 724 від 15.08.2003 року втратив чинність та є недійсним з 01 січня 2006 року є безпідставним, так як він протягом опалювального періоду 2003-2017 року періодично здійснював оплату наданої йому послуги з теплопостачання, зокрема ним було частково здійснено оплату в опалювальний період 2016-2017 років у сумі 2 311,00 грн. У зв'язку із тим, що відповідач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та інвалідом 2 групи, відповідно до наданої йому пільги з 01 січня 2006 року по квітень 2017 року на абонентський рахунок відповідача з державного бюджету було перераховано відшкодування за надану послугу з теплопостачання в загальному розмірі 39 666,73 грн. та зокрема в опалювальний період 2016-2017 років - 15 355,18 грн. Вказане відшкодування здійснювалося відповідно до договору про надання населенню послуг з теплопостачання № 724 від 15.08.2003 року та щорічних договорів, укладених між позивачем та Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 райдержадміністрації. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не вважав нечинним вищевказаний договір при розгляді його позову до ОСОБА_1 ККП про захист прав споживача. Позивач вказує, що ці обставини свідчать про наявність договірних відносин між ним та відповідачем ОСОБА_2 і відповідно до законодавства відповідач зобов'язаний вчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги, якщо він фактично ними користувався. Крім того, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.
		Позивач вказує, що споживачі теплопостачання в смт. Диканька Полтавської області отримували послуги за тарифами визначеними відповідно до укладених угод між теплопостачальною організацією Філією "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" і ОСОБА_1 ККП та рішень органу місцевого самоврядування - ОСОБА_1 селищної ради Полтавської області.
		Посилаючись на вказані обставини, позивач просить задоволити позов в повному обсязі.
		                                                   -4-
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є користувачем квартири АДРЕСА_1, що підтверджується виданим на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 селищної ради Полтавської області № 429 від 30 серпня 2002 року ордером на жиле приміщення   № 33 серії А від 03.09.2002 року.
		Крім відповідача ОСОБА_2, за вказаною адресою також зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є членами його сім'ї, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ОСОБА_1 селищної ради Полтавської області від 22 грудня 2017 року за № 608/08-08 та не заперечувалося відповідачами.
		Судом було встановлено, що 15 серпня 2003 року між ОСОБА_1 ККП як виконавцем та відповідачем ОСОБА_2 як споживачем було укладено договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 724, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві та членам його сім'ї - відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 послуги з теплопостачання, а споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування цими послугами на умовах цього договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного договору.
		Виходячи з системного аналізу діючого законодавства, що регулює відносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що цим законодавстом вже не передбачено такої житлово-комунальної послуги як "послуга з теплопостачання", а врегульовує відносини вже щодо отримання "послуги з централізованого опалення". 
		Відповідно до п. 1 розділу VIII Прикінцевих положень ЗУ Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність. 
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 ЗУ Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Згідно з п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року /далі- Правила надання послуг з централізованого опалення/, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого 
		                                                       -5-
		опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. 
		З матеріалів справи та письмових пояснень позивача і відповідача ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 ККП в порушення вищевказаних норм діючого законодавства не було укладено із відповідачем на основі типового договору нового договору про надання житлово-комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення.
		Враховуючи те, що позивачем в порушення вимог п. 1 розділу VIII Прикінцевих положень ЗУ Про житлово-комунальні послуги, який являється імперативною нормою, не було приведено до 01 січня 2006 року у відповідність з нормами цього Закону укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2 договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 724 від 15.08.2003 року, суд дійшов висновку, що вказаний договір з 01 січня 2006 року втратив чинність.
		Твердження позивача про те, що вищевказаний договір є чинним, адже ОСОБА_2 не звертався до нього з приводу переукладення цього договору, на ім'я відповідача відкрито абонентський рахунок № 540371, відповідач отримував послугу з теплопостачання, періодично здійснював її оплату, частину якої було відшкодовано державою згідно наданих йому пільг, та не вважав цей договір нечинним при розгляді його позову до ОСОБА_1 ККП про захист прав споживача суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" не споживач, а саме виконавець, яким являвся ОСОБА_1 ККП, зобов'язаний був підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг згідно з типовим договором, чого позивачем зроблено не було.
		Наявність відкритого абонентського рахунку, отримання послуг з централізованого опалення, їхня оплата відповідачем та відшкодування частини оплати державою не являється свідченням чинності договору № 724 від 15.08.2003 року, а підтверджує лише фактичне існування певних зобов'язань між позивачем та відповідачем, які юридично залишаються неоформленими.
		Щодо посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не вважав вказаний договір нечинним при розгляді його позову до ОСОБА_1 ККП про захист прав споживача і це являється підтвердженням його чинності, суд зауважує, що предметом цього позову було порушення прав ОСОБА_2 як споживача у зв'язку із незаконним завищенням розміру плати за послуги з централізованого опалення, а не встановлення дійсності чи недійсності вказаного договору.
		Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати 
		                                                      -6-
		житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		З аналізу змісту ст. 11 ЦК України випливає, що цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг позивачем та їх отримання відповідачем.
		Враховуючи те, що ОСОБА_1 ККП надавав відповідачу ОСОБА_2 як споживачу послугу з централізованого опалення, від її отримання відповідач не відмовлявся, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками, згідно яких відповідачем частково вносилася плата за користування такою послугою, суд дійшов висновку, що між ними наявні фактичні зобов'язальні відносини, а тому враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 та члени його сім'ї - відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично користувалися послугою з централізованого опалення вони як споживачі зобов'язані оплатити цю житлово-комунальну послугу навіть за відсутності складеного відповідно до діючого законодавства договору на надання житлово-комунальних послуг.
		Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що враховуючи норми чинного законодавства він не був споживачем такої житлово-комунальної послуги як "послуга з теплопостачання" чи "послуга з централізованого постачання теплової енергії", заборгованість по оплаті якої позивач просить стягнути у своєму позові, а фактично отримував послугу з централізованого опалення, а тому позовні вимоги щодо оплати заборгованості саме за послуги з теплопостачання є незаконними та не підлягають задоволенню, суд вважає безпідставними, адже відповідач фактично отримував та користувався житлово-комунальною послугою щодо обігріву своєї квартири і лише різниця у її назві не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманої послуги. 
		Крім того, з письмового заперечення на позов , складеного представником відповідача ОСОБА_2, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 підтверджує факт отримання ним послуги з централізованого опалення та погоджується її оплатити у розмірах, визначених чинним законодавством.
		Як вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за послуги з теплопостачання по особовому рахунку № 540371 абонента ОСОБА_2, станом на 19 грудня 2017 року загальна заборгованість за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року становить 27 568 грн. 91 коп.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ККП фактично здійснювалося нарахування плати та приймання платежів за послугу з централізованого опалення від мешканців багатоквартирних будинків, та зокрема від відповідачів, для 
		                                                          -7-
		подальшого перерахування коштів ПАТ "Укртрансгаз" відповідно до умов укладеного між цими організаціями договору купівлі-продажу теплової енергії № НОМЕР_1 від 31 жовтня 2016 року, на підставі визначених ОСОБА_1 ЛВУМГ Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" обсягів спожитої теплової енергії за показниками засобу обліку теплової енергії, встановленого на виході з котельні, та тарифу, встановленого ПАТ "Укртрансгаз" постановою НКРЕКП від 09.06.2016 року № 989 за Гкал теплової енергії для потреб населення, в опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року.
		З матеріалів справи вбачається, що так як квартира, якою користуються відповідачі, а також багатоквартирний будинок, в якому знаходиться ця квартира не були обладнані під час опалювального сезону 2016-2017 років квартирними та будинковими приладами обліку використаного тепла, розмір плати за надану послугу з централізованого опалення споживачам - мешканцям цього багатоквартирного будинку, та зокрема відповідачам, визначався ОСОБА_1 ККП, виходячи з розміру спожитої теплової енергії по котельні, розташованій по вул. Кутузова в смт. Диканька Полтавської області, визначеного ОСОБА_1 ЛВУМГ Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" щомісячно у актах прийому-передачі теплової енергії, пропорційно опалювальної площі квартири, якою користувалися відповідачі (68,3 кв.м.) та тарифу на послугу з централізованого опалення, встановленого ПАТ "Укртрансгаз" постановою НКРЕКП від 09.06.2016 року № 989, а саме 947,50 грн за Гкал (без ПДВ) та 1137,00 грн. за Гкал (з ПДВ). 
		З наявних у матеріалах справи копій рішень виконавчого комітету ОСОБА_1 селищної ради Полтавської області від 03.08.2006 року № 300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" та від 17.10.2016 року № 196 "Про погодження ОСОБА_1 ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення" вбачається, що саме ОСОБА_1 ККП було визначено виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії, зобов'язано саме це підприємство щомісячно проводити розрахунок вартості послуги з централізованого опалення для населення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, якою затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, та погоджено ОСОБА_1 ККП тарифи на теплову енергію у розмірі 947,50 грн./Гкал (без ПДВ).
		З вказаного вбачається, що фактично виконавчим комітетом ОСОБА_1 селищної ради Полтавської області було погоджено ОСОБА_1 ККП тарифи на теплову енергію для потреб населення на рівні тарифів на теплову енергію, встановлених Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" постановою НКРЕКП від 09.06.2016 року № 989 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Укртрансгаз".
		Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги, яка набрала 
		                                                                -8-
		законної сили з 26 квітня 2014 року, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для обєктів усіх форм власності є субєкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). 
		       Виходячи з аналізу вищевказаної норми закону, суд приходить до висновку, що починаючи з 26 квітня 2014 року ОСОБА_1 ККП вже не міг бути виконавцем послуг з централізованого опалення, так як не є теплопостачальною організацією і не має відповідної ліцензії. 
		       Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ККП, уклавши із ПАТ "Укртрансгаз,"  на балансі саме якого і по теперішній час перебуває як котельня по виробленню тепла, так і мережа по якій подавалося тепло від котельні до будинку, де знаходиться квартира відповідачів, договір купівлі-продажу теплової енергії № НОМЕР_1 від 31.10.2016 року фактично прийняв на себе обов'язки щодо нарахування плати та збору коштів за надану послугу з централізованого опалення, та відповідно, укладення договорів і споживачами (населенням) смт. Диканька Полтавської області, що не передбачено законодавством у сфері житлово-комунальних послуг.
		          Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги, підпункту 2 пункту "а" ст. 28 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку і межах, визначених законом (крім тарифів на послуги з централізованого опалення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг); визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення).
		          Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Про житлово-комунальні послуги тарифи на теплову енергію встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. 
		           Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 32 ЗУ Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань 
		                                                                     -9-
		засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		         У відповідності до п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
		          Відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, а саме з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (обєму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
		         Згідно з п. 40 Правил надання послуг з централізованого опалення розмір щомісячної плати (П) за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період протягом опалювального сезону у разі застосування одноставкового тарифу визначається виконавцем за формулою: П = ТО х S х Кi х (ni/nкi).
		         Постановою НКРЕКП від 09.06.2016 року № 1101 Про внесення змін до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171 /далі - Постанова НКРЕКП від 09.06.2016 року № 1101/ для ПАТ "Укртрансгаз", що введена в дію з 01.07.2016 року та є чинною на теперішній час, встановлено тариф на централізоване опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії у розмірі 44,93 грн. за 1 кв. м опалювальної площі за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість).
		       Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства та матеріалів 
		                                                                           -10-
		справи, суд дійшов висновку, що визначення ОСОБА_1 ККП виконавцем послуг з централізованого опалення та нарахування цим підприємством плати за послугу з централізованого опалення мешканцям багатоквартирного будинку по вул. Кутузова в смт. Диканька Полтавської області, та зокрема відповідачам, в опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року було здійснено з порушенням вимог діючого законодавства.
		         Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.ч. 1, 2 ст. 32 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
		        Відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		       Відповідно до ст. 64 ЖК України, ст. 541 ЦК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами та обов'язками. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов'язаннями по оплаті комунальних послуг.
		        Враховуючи те, що надані позивачем розрахунки заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення по абонентському рахунку відповідача ОСОБА_2 № 540371 за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року виконані з використанням не передбаченого законодавством тарифу на вказані послуги, суд не приймає їх до уваги.
		        Суд не приймає до уваги посилання позивача на укладений між ним та ПАТ "Укртрансгаз" договір купівлі-продажу теплової енергії № НОМЕР_1 від 31.10.2016 року як на обгрунтування правильності тарифів на послугу з централізованого опалення для відповідачів, адже хоч здійснення перерахунку споживачам оплати послуги з централізованого опалення і може призвести до порушення порядку проведення розрахунків між ОСОБА_1 ККП та ПАТ "Укртрансгаз", визначених умовами цього договору, однак це не може слугувати виправданням бездіяльності позивача щодо неукладення відповідно до норм 
		                                                                 -11-
		діючого законодавства нового договору з відповідачами із зазначенням у ньому тарифів передбачених законодавством, а не встановлених договором, укладеного з іншим товариством.
		        З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із тим, що відповідач ОСОБА_2 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2 групи, частину коштів за спожиту відповідачами теплову енергію було відшкодовано Управлінням соціального захисту населення ОСОБА_1 РДА відповідно до визначених державою норм. Площа житла, на яку надається пільга, становить 21 кв.м опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає з відповідачем ОСОБА_2 у житловому приміщенні і має право на знижку оплати та додатково 10,5 кв.м. на сім'ю, що становить 52,5 кв.м. ((21 кв.м. х 2 чол.) + 10,5 кв.м.), оплату якої щомісячно компенсувала держава, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком.    
		          Так як відповідач ОСОБА_2 має пільгу по оплаті послуги за централізоване опалення за 52,5 кв.м., то повинен сплачувати кошти лише за 15,8 кв.м. опалюваної площі квартири.   
		          Враховуючи надані державою відповідачеві ОСОБА_2 пільги, те, що квартира, якою користуються відповідачі, а також багатоквартирний будинок, в якому знаходиться ця квартира, не були обладнані під час опалювального сезону 2016-2017 років квартирними та будинковими приладами обліку використаного тепла, керуючись п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, Постановою НКРЕКП від 09.06.2016 року № 1101, суд дійшов висновку, що загальна заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно становить 4 969, 30 грн.             (15,8 кв.м. х 44,93 грн. х 7 місяців = 4 969,30 грн.).
		Враховуючи те, що позивач, навіть не маючи передбаченого законом права бути виконавцем послуг з централізованого опалення, все ж вчасно та належним чином надавав їх відповідачам, а відповідачі фактично користувалися цими послугами, від їх отримання не відмовлялися, що підтверджується матеріалами справи, тобто між позивачем та відповідачами наявні фактичні зобов'язальні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне стягти з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 4 969,30 грн. та відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог за безпідставністю.
		         Враховуючи те, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в 
		                                                            -12-
		розмірі 1762 грн. 00 коп., а позовні вимоги були задоволені судом частково, а саме на 18 % (розмір задоволених судом позовних вимог 4 969,30 грн. : заявлений позивачем розмір позовних вимог 27 568,91 грн. х 100 = 18 %), тому підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 317,16 грн. (1762,00 грн. х 18 %). 
		Враховуючи викладене та керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з кожного відповідача по 79 грн. 29 коп. на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору у розмірі 317,16 грн. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5 ч. 1 п. 4, 7 п.п.2, 4, 20, 21 ч. 2 п. 3, 32 ч.ч. 1, 2, п. 1 розділу VIII Прикінцевих положень ЗУ Про житлово-комунальні послуги, пунктами 8, 20, 21, 40 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Постановою НКРЕКП від 09.06.2016 року № 1101 Про внесення змін до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171, ст. ст. 11, 509, 526, 541 ЦК України, ст. 64 ЖК України, ст. ст. 7 ч. 13, 10, 12, 17, 81, 89, 141, 263-265, 273, 279 ч. 5, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2,  ОСОБА_3, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3,  ОСОБА_4, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4,    ОСОБА_5, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5    на користь ОСОБА_1 комбіната комунальних підприємств, що знаходиться по вул. Гоголя, 2 в смт. Диканька Полтавської області, ЄДРПОУ 32546679, р/р 26002054611749 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 331401,   в рахунок відшкодування заборгованості за послуги з централізованого опалення    4 969 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 30 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2,  ОСОБА_3, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3,  ОСОБА_4, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, 
		                                                -13-
		реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4,   ОСОБА_5, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5   на користь ОСОБА_1 комбіната комунальних підприємств, що знаходиться по вул. Гоголя, 2 в смт. Диканька Полтавської області, ЄДРПОУ 32546679, р/р 26002054611749 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 331401   понесені судові витрати по справі в розмірі 317 (триста сімнадцять) грн. 16 коп. з кожного відповідача.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за безпідставністю.
		Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
		Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...