Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/693/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2018. Зареєстровано: 06.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2018.
Дата набрання законної сили: 04.05.2018
Результат оскарження 04.05.2018 Рівненський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		43010, м.Луцьк, пр.Волі, 54а 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		   31 січня 2018 р.                                Справа № 903/693/17
		   Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/693/17 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стардуко», м. Луцьк
		до відповідача-1: фірми «НПП Каскад» товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк
		до відповідача-2: виконавчого комітету Луцької міської ради
		третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Луцьку
		про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частку обєкта нерухомості,
		за участю представників-учасників справи:
		представника позивача:  ОСОБА_1 (дов. б/н від 25.09.2017р.),
		представника відповідача-1: н/з,
		представника відповідача-2: н/з,
		третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 (дов. № 010-01/6116 від 24.07.2012р.),
		в с т а н о в и в:
		у вересні 2017 року ТзОВ «Стардуко» звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009р., видане виконавчим комітетом Луцької міської ради фірмі «НПП Каскад» ТзОВ про право приватної власності на кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157; визнати за ТзОВ «Стардуко» право власності на частку в розмірі 40/100 на кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157.
		На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання фірмою «НПП Каскад» ТзОВ взятих за договором про пайову участь в будівництві від 17.01.2005р. зобовязань щодо передачі у власність ТзОВ «Стардуко» частки в розмірі 40% від загальної площі обєкта будівництва.
		Ухвалою суду від 07.09.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.10.2017р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.
		Ухвалою суду від 19.09.2017р. виправлено допущену в ухвалі господарського суду Волинської області від 07.09.2017р. описку про те, що правильною слід вважати дату розгляду справи 11.10.2017р. 
		03.10.2017р. керуючий філією АТ Укрексімбанк у м. Луцьку через канцелярію суду подав заяву № 086-04/936 від 03.10.2017р. про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в якій просить залучити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у справі № 903/693/17 публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України» в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Луцьку (43025, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 5, код ЄДРПОУ 26196437).
		На обґрунтування заяви заявник посилається на те, що між ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» та фірмою «НПП Каскад» ТзОВ було укладено іпотечний договір №8608Z6 від 13.05.2008р., згідно з п. 1.3. якого предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобовязань є: нерухоме майно іпотекодавця, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, а саме: кафе з побутово-оздоровчим комплексом /літер Б-3/ загальною площею 1068,8 кв.м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія САС №429646, виданим 14.08.2009р. виконкомом Луцької міської ради на підставі його ж рішення від 13.08.2009 р. №601-1; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.09.2009 р. №23722465, виданим комунальним підприємством Волинське обласне бюро технічної інвентаризації. Предмет іпотеки зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 28160760.
		Відповідно до п.2.1.9. іпотечного договору іпотекодержатель має право вступити у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про предмет іпотеки.
		Зазначає, що 14 грудня 2015 року господарським судом Волинської області було прийнято рішення у справі №5004/1683/12 про стягнення з фірми «НПП Каскад» ТзОВ та ТзОВ «А-сігма» 2 449 358,12 доларів США та 165 107,52 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застави. 
		Ухвалою суду від 11.10.2017р. було залучено до участі у справі відповідачем-2 за вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності виконавчий комітет Луцької міської ради та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України» в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Луцьку, розгляд справи відкладено на 08.11.2017р. 
		Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання від 08.11.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Якушевої І.О. на лікарняному судове засідання, що було     призначене на 08 листопада 2017 року на 10 год. у справі № 903/693/17, не відбулось.
		Ухвалою суду від 23.11.2017р. розгляд справи призначено на 29.11.2017р.
		10.11.2017р. позивач через канцелярію суду подав заяву б/н від 07.11.2017р. про залишення позову в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009р., виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради фірмі «НПП Каскад» ТзОВ про право приватної власності на кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157.
		29.11.2017р. відповідач-1 через канцелярію суду подав відзив на позов від 28.11.2017р., в якому просить в позові відмовити, посилаючись на таке:
		- 27.06.2003р. між фірмою «НПП Каскад» ТзОВ та Луцькою міською радою було укладено договір оренди землі, предметом якого було надання земельної ділянки загальною площею 6566 м.кв. на умовах оренди для обслуговування автозаправної станції по вул. Рівненській 157, м. Луцьк строком на 5 років.
		17.01.2005 року між фірмою «НПП Каскад» ТзОВ (пайовик 1) та ТзОВ «Стардуко» (пайовик 2) було підписано договір про пайову участь в будівництві, за яким пайовик 1 приймав пайовика 2 у пайове будівництво обєкту нерухомості: приміщення кафе в складі автозаправочної станції, що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 157.
		Також у період 2003-2006 років між фірмою «НПП Каскад» ТзОВ як постачальником та ТзОВ «Стардуко» як покупцем існували господарські відносини з приводу поставки фірмою «НПП Каскад» ТзОВ паливно-мастильних матеріалів, запчастин та обладнання на користь ТзОВ «Стардуко». Грошові кошти в розмірі 1221039,42 грн., як заборгованість Фірми «НПП Каскад» ТзОВ перед ТзОВ «Стардуко» була підтверджена підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року. Вказані кошти були використані в процесі будівництва обєкта нерухомості: приміщення кафе в складі автозаправочної станції, що розташоване за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, а тому після закінчення податкової перевірки фірма «НПП Каскад» ТзОВ зверталась до ТзОВ «Стардуко» з заявою про зарахування переплати за товар в рахунок договору про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року.
		За умовами підписаного між сторонами договору про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року після введення обєкту в експлуатацію пайовик 1 зобовязується передати у власність пайовику-2 40% від загальної площі обєкту та сприяти останньому в реєстрації належного йому права власності на таку частику обєкта (пункти 1.5, 2.1 договору).
		Право власності на кафе з побутово-оздоровчим комплексом/літер Б-3/, реєстраційний номер 28160760, було зареєстроване за фірмою «НПП Каскад» ТзОВ та підтверджується свідоцтвом про право власності серії САС № 429646 від 14.08.2009р., виданим виконавчим комітетом Луцької міської ради та витягом про реєстрацію права власності № 23722462 від 01.09.2009р.
		Власність на обєкт нерухомості набута фірмою «НПП Каскад» ТзОВ правомірно на підставі чинного дозволу на будівництво, а також отриманого свідоцтва про право власності, а тому фірма «НПП Каскад» ТзОВ не визнає права власності на 40% від загальної площі обєкта нерухомості за ТзОВ «Стардуко» та заперечує проти задоволення позову.
		Факт підписання договору про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року не свідчить про його дійсність.
		За змістом договору про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року договір від фірми «НПП Каскад» ТзОВ підписаний генеральним директором ОСОБА_3, а від ТзОВ «Стардуко» - тимчасово виконуючою обовязки директора ОСОБА_4, однак ні копії доручення, ні наказу на її призначення фірмі «НПП Каскад» ТзОВ не надавалось, що свідчить про перевищення повноважень представником під час підписання договору та відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності в розумінні ч. 2 ст. 203 ЦК України. Крім цього, договір мав бути нотаріально посвідчений.
		Щодо вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009 року, виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради, то ця вимога також до задоволення не підлягає, адже свідоцтво видано правомірно.
		29.11.2017р. третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Луцьку через канцелярію суду подала письмові пояснення № 086-04/1066 від 29.11.2017р., в яких просить в позові відмовити, посилаючись на таке:
		- акт звірки взаємних розрахунків, підписаний між позивачем та відповідачем-1, за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, акт № 235/23-99/13361030 «Про результати планової виїзної перевірки фірми «НПП Каскад» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року» складений ДПА у Волинській області від 24.06.2009 року, а також банківські виписки з  рахунків фірми «НПП Каскад» не є належними доказами у справі, оскільки не підтверджують факту фінансування ТзОВ «Стардуко» будівництва обєкта нерухомості.
		Вважає, що спір відсутній, оскільки у відповіді фірми «НПП Каскад» від 13.05.2017р. на вимогу ТзОВ «Стардуко» фірма «НПП Каскад» повідомила, що не заперечує щодо можливості передати ТзОВ «Стардуко» частину 40% обєкту нерухомості, але зазначає про те, що нерухомість перебуває в іпотеці АТ «Укрексімбанк».
		Вважає, що вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009р., виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради фірмі НПП Каскад ТзОВ про право приватної власності на кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, також є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами.
		29.11.2017р. представник відповідача-2 через канцелярію суду подав клопотання № 3-30/1119 від 29.11.2017р., в якому просив відкласти розгляд справи у звязку з перебуванням у засіданні в  іншій справі та перебуванням інших працівників у судових процесах.
		В судовому засіданні 29.11.2017р. представник позивача звернулася до суду із клопотанням від 29.11.2017р., в якому просила заяву б/н від 07.11.2017р. про залишення позову в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009р. не розглядати, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		Представник третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Луцьку в судовому засіданні 29.11.2017р. просила в позові відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях № 086-04/1066 від 29.11.2017р.
		В судове засідання 29.11.2017р. представник відповідача-1 не з'явився, ухвалу суду було надіслано відповідачу-1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Проте, станом на 29.11.2017р. в матеріалах справи були відсутні відомості про належне повідомлення відповідача-1- фірми «НПП Каскад» ТзОВ про судовий розгляд 29.11.2017р. 
		У звязку із відсутністю доказів належного повідомлення відповідача-1 про судовий розгляд та у звязку з невиконанням відповідачем-2 вимог ухвали суду від 11.10.2017р. розгляд справи ухвалою суду від 29.11.2017р. було відкладено на 20.12.2017р.; строк розгляду спору продовжено на 15 днів - до 26.12.2017р. 
		15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
		Пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.
		Відповідно ч. 3 ст. 12 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII, чинної з 15.12.2017р. загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Розглянувши матеріали справи № 903/693/17, господарський суд дійшов висновку про те, що справу № 903/693/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
		Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
		Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
		На підставі ст.ст. 12, 196, 207, 234 Господарського процесуального кодексу України господарський суд 20.12.2017р. прийняв ухвалу про розгляд справи № 903/693/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; запропонував сторонам подати заяви та клопотання, при їх наявності, повязані з розглядом цієї справи у строк до 03.01.2018 року; призначив розгляд справи по суті на 04.01.2018р. 
		04.01.2018р. представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання б/н від 04.01.2018р., в якому просив відкласти судове засідання у звязку з хворобою малолітньої дитини та неможливістю прибути в судове засідання.
		У звязку з неявкою в судове засідання з поважних причин представника позивача, належним чином повідомленого про судовий розгляд, розгляд справи ухвалою суду від 04.01.2018р. було відкладено на 31.01.2018р.
		В судове засідання 31.01.2018р. представники відповідача-1, відповідача-2 не зявились. Факт належного повідомлення відповідача-1, відповідача-2 про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суду 12.01.2018р.
		Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Вимога позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частку обєкта нерухомості не підлягає до задоволення з огляду на таке.
		27.06.2003р. між фірмою «НПП Каскад» ТзОВ та Луцькою міською радою було укладено договір оренди землі, предметом якого було надання земельної ділянки загальною площею 6566 м.кв. на умовах оренди для обслуговування автозаправної станції по вул. Рівненській 157 у м. Луцьку строком на 5 років.
		17.01.2005 року між фірмою «НПП Каскад» ТзОВ як пайовиком-1та ТзОВ «Стардуко» як пайовиком-2 було підписано договір про пайову участь в будівництві, за умовами  якого пайовик-1 приймає пайовика-2 у пайове будівництво обєкта нерухомості: приміщення кафе в складі автозаправочної станції, що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 157.
		За умовами підписаного між сторонами договору про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року після введення обєкта в експлуатацію пайовик-1 зобовязується передати у власність пайовику-2 40% від загальної площі обєкта та сприяти останньому в реєстрації належного йому права власності на таку частину обєкта (пункти 1.5, 2.1 договору).
		Право власності на кафе з побутово-оздоровчим комплексом/літер Б-3/, реєстраційний номер 28160760, було зареєстроване за фірмою «НПП Каскад» ТзОВ, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САС № 429646 від 14.08.2009р., виданим виконавчим комітетом Луцької міської ради, та витягом про реєстрацію права власності № 23722462 від 01.09.2009р.
		Позовні вимоги ТзОВ «Стардуко» до задоволення не підлягають з огляду на таке.
		Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Відповідно до приписів статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Вказана стаття знаходиться у розділі 29 ЦК України "Захист права власності", тобто стосується випадків, коли існуюче та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв'язку з їх втратою.
		Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами. З цим кореспондується стаття 11 ЦК України, яка визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
		У відповідності до змісту статті 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.
		Передумовою для застосування статті 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
		Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на належне власнику майно за допомогою підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності, судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватися на встановленому судом у ході розгляду справи існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.
		Таким чином, захист права власності шляхом його визнання у судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, підтвердження у судовому порядку своїх прав на майно, шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.
		Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України є спір або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
		   Приписами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Таким чином, з огляду на те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.02.15 по справі № 6-244цс14 та від 24.06.15 № 6-318цс15).
		Позивач вважає, що він набув права власності на спірний обєкт нерухомості на підставі договору про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р.
		Згідно з п.2.2. цього договору пайовик-2 (позивач) зобовязався фінансувати будівництво в порядку та на умовах, передбачених договором.
		Згідно з п.1.2. договору пайовик-2 (позивач) зобовязався  здійснити фінансування будівництва обєкта в розмірі 40 % вартості будівництва.
		В позовній заяві позивач посилається на те, що ТзОВ «Стардуко» на виконання умов договору від 17.01.2005р. брало участь у будівництві обєкта власними коштами. На підтвердження цього факту подало до позовної заяви копії банківських виписок за період 2005-2006р.р. фірми «НПП Каскад» ТзОВ.
		В процесі судового розгляду позивач стверджував, що впродовж  2003-2006 років між фірмою «НПП Каскад» ТзОВ як постачальником та ТзОВ «Стардуко» як покупцем існували господарські відносини щодо  поставки фірмою «НПП Каскад» ТзОВ паливно-мастильних матеріалів, запчастин та обладнання на користь ТзОВ «Стардуко», за якими виникла заборгованість. 
		На підтвердження наявності заборгованості  фірми «НПП Каскад» ТзОВ перед ТзОВ «Стардуко» в розмірі 1221039,42 грн., яка склалася за цими правовідносинами,  позивач подав акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року. 
		Як зазначав позивач, заборгованість в розмірі 1221039,42 грн. була зарахована фірмою  «НПП Каскад» за погодженням із ТзОВ «Стардуко» в рахунок виконання зобовязань ТзОВ «Стардуко» за договором  про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року.
		Відповідач-1 у відзиві на позов від 28.11.2017р. підтвердив,  що  кошти в розмірі 1221039,42 грн. були використані в процесі будівництва приміщення кафе в складі автозаправочної станції, що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, а тому після закінчення податкової  перевірки фірма «НПП Каскад» ТзОВ звернулось  до ТзОВ «Стардуко» з заявою про зарахування переплати за товар  в рахунок договору про пайову участь в будівництві від 17.01.2005 року.
		До позовної заяви позивачем додано копії банківських виписок за період 2005-2006р.р. фірми «НПП Каскад» ТзОВ, якими підтверджується факт перерахування коштів ТзОВ «Стардуко» фірмі «НПП Каскад» ТзОВ.
		Оглядом банківських виписок фірми «НПП Каскад» ТзОВ  за період 2005-2006р.р.  встановлено, що, перераховуючи кошти,   ТзОВ «Стардуко» у призначенні платежу вказувало «За ГСМ», «За оборудование».
		Відповідно до п.п. 3.1., 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21 січня 2004 року, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. 
		Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. 
		Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. 
		Пунктом 2.9. зазначеної Інструкції передбачено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26. цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
		Відповідно до п. 2.29. вищезазначеної Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.
		У розумінні наведених норм визначення призначення платежу належить виключно платнику. Платник може змінити реквізит "призначення платежу" до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Відповідно отримувач коштів в свою чергу не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. Спрямування коштів на погашення інших заборгованостей, ніж ті що визначені в призначенні платежу, може мати місце у випадку відсутності чіткого зазначення призначення платежу.
		Як вбачається з банківських виписок фірми «НПП Каскад», позивач чітко визначав призначення платежу, надав повну інформацію про платіж (спрямування коштів), зазначивши, в рахунок якої заборгованості мають бути спрямовані сплачені ним грошові кошти, а тому відповідач не міг на власний розсуд здійснювати зарахування цих платежів в рахунок виконання інших зобовязань ТзОВ «Стардуко» -  за договором про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р., оскільки такого не було зазначено позивачем в платіжних дорученнях. Жодних доказів щодо помилковості перерахування вказаної суми грошових коштів фірмі «НПП Каскад» чи доказів відкликання позивачем платіжних доручень для зміни призначення платежу матеріали справи не містять. Таким чином, копії банківських виписок фірми «НПП Каскад» ТзОВ  за період 2005-2006р.р.  не можуть бути належними доказами в розумінні ст.76 ГПК України на підтвердження участі ТзОВ «Стардуко» у будівництві обєкта власними коштами на виконання умов договору від 17.01.2005р. 
		Щодо заяви про зарахування як доказу на підтвердження виконання зобовязань ТзОВ «Стардуко» за договором про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р.  Із змісту заяви фірми «НПП Каскад» від 29.06.2009р. вбачається, що  фірма «НПП Каскад» не виконала перед ТзОВ «Стардуко» у повному обсязі зобовязань і не передала товару (паливо і запчастини) на загальну суму 1  221  039,42 грн., а тому зарахувала цю суму в рахунок виконання зобовязань  ТзОВ «Стардуко» за договором про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р.
		Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		Зі змісту цієї норми матеріального права вбачається, що зарахуванням зустрічних однорідних вимог можливе за наявності таких умов: зобов'язання є зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); є однорідними (щодо речей одного роду); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
		Зарахування, проведене фірмою «НПП Каскад», суперечить вимогам ст.601 ЦК України щодо однорідності зустрічних вимог сторін, оскільки зі змісту заяви випливає, що фірма «НПП Каскад» не виконала зобовязання щодо передачі ТзОВ «Стардуко» товару на суму перерахованих коштів, а ТзОВ «Стардуко» не перерахувло коштів на виконання зобовязань за договором про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р. Разом з цим, зобов'язання не є зустрічними, оскільки з умов договору про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р. не випливає обовязку ТзОВ «Стардуко» перераховувати кошти безпосередньо фірмі «НПП Каскад».
		Також фірмою «НПП Каскад» не подано доказів проведення операції зарахування по бухгалтерському обліку, доказів на підтвердження фактичної передачі товару ТзОВ «Стардуко» на суму 2006599,42 грн., не обґрунтовано, що сума зарахованих коштів в розмірі 1221039,42 грн. і є тими 40 % вартості будівництва, які зобовязувався сплатити пайовик-2 - ТзОВ «Стардуко» за договором про пайову участь у будівництві від 17.01.2005р.
		З огляду на викладене, відсутні передбачені ст. 601 ЦК України підстави для зарахування вказаних у заяві вимог сторін. 
		Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку не доведено, що він брав участь у будівництві обєкта нерухомості: кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, на який просить визнати право власності на частку в розмірі 40/100.
		За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на частку в розмірі 40/100 на кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157.
		Щодо вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009р., виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради фірмі «НПП Каскад» ТзОВ.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частина 2 зазначеної статті передбачає, зокрема, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, чинного на час видачі свідоцтва, державна     реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
		Видача свідоцтва про право власності була передбачена пунктом 6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому, БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.
		Саме по собі свідоцтво про право власності не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється (підтверджується) право власності. Поряд з цим, питання правомірності видачі та дії свідоцтва про право власності на нерухоме майно безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого таке свідоцтво видане.
		Із змісту свідоцтва про право власності від 14.08.2009р. (а.с.43), виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради фірмі «НПП Каскад», вбачається, що його видано на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 13.08.2009р. №601-1 (а.с.132).
		Рішення виконкому Луцької міської ради від 13.08.2009р. №601-1 було прийнято на підставі ст.ст.325, 328,331 Цивільного кодексу України, ст.ст.30,52, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та заяви фірми «НПП Каскад».
		Доказів на підтвердження визнання недійсним рішення виконкому Луцької міської ради від 13.08.2009р. №601-1, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності від 14.08.2009р., не подано.
		За таких обставин, коли рішення виконкому Луцької міської ради від 13.08.2009р. №601-1 є чинним і в установленому законом порядку не визнано недійсним, вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 14.08.2009р. заявлена позивачем передчасно, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення. Правомірність видачі та дії свідоцтва про право власності на нерухоме майно безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого таке свідоцтво видане. 
		Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 11, 16, 29, 328, 392, 601 Цивільного кодексу України, ст.ст.76, 129,  233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		в и р і ш и в:
		у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Стардуко», м. Луцьк до фірми «НПП Каскад» товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк, виконавчого комітету Луцької міської ради, третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Луцьку про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САС №429646 від 14.08.2009р., визнання за ТзОВ «Стардуко» права власності на частку в розмірі 40/100 на кафе з побутово-оздоровчим комплексом (літер Б-3) загальною площею 1068,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, відмовити.
		Повний текст рішення складено 05.02.2018р.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Суддя                                          І. О. Якушева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...