Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/340/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2018. Зареєстровано: 06.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2018.
Дата набрання законної сили: 02.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Верховний
		Суд
		 
		УХВАЛА
		 
		02 лютого 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа №  925/340/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
		 
		учасники справи:
		позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
		відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсфера",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Бізнес гранд",
		позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсфера",
		відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
		розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера"
		про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2017
		у складі колегії суддів: Ємельянов А.С. (головуючий), Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.
		за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
		про усунення перешкод у здійсненні права власності і стягнення коштів
		та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера"
		про визнання недійсною односторонньої відмови від договору
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.06.2017 у справі №925/340/17 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено в повному обсязі, визнано недійною односторонню відмову Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від договору оренди №3-10/08Г від 03.10.2008, заявлену у його письмових повідомленнях №02-29/25 від 05.01.2017 та №02-29/25-1 від 05.01.2017, стягнено з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" 1 600 грн. витрат на сплату судового збору.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у справі №925/340/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволено частково, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" з нежитлових будівель та споруд з обладнанням та устаткуванням, розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1, в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 3 520 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. 
		Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі №925/340/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 залишено без змін.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		27.12.2017 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Катеринчук Л.Й. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я. передано подану 14.12.2017 поштовим відправленням заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі №925/340/17 в порядку Розділу XII-2 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111-16 ГПК України.
		Ухвалою Верховного Суду від 02.01.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі №925/340/17 залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог частин 2, 3 статті 111-19 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, щодо надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у встановленому законом розмірі, а також з підстав недолучення до заяви від 07.12.2017 належно засвідчених копій постанов Вищого господарського суду України від 12.12.2016 у справі №914/1358/16, від 17.03.2016 у справі №904/9407/13 та від 11.01.2017 у справі №914/1084/16, на які заявник посилався як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, належно засвідчених копій судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій у справі №925/340/17, про перегляд яких було подано заяву, та належно засвідчених копій платіжного документа про сплату судового збору за подання заяви відповідно до кількості учасників справи; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" строк для усунення зазначених недоліків заяви до 18.01.2018.
		19.01.2018 до Верховного Суду надійшов направлений 17.01.2018 поштовим відправленням лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера"  з долученими до нього документами на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.01.2018 у справі №925/340/17 щодо усунення недоліків заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у даній справі.
		Як вбачається з матеріалів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера", в обґрунтування зазначених заявником підстав для перегляду судового рішення суду касаційної інстанції до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 17.03.2016 у справі №904/9407/13, від 12.12.2016 у справі №914/1358/16 та від 11.01.2017 у справі №914/1084/16.
		Перевіривши доводи заявника та проаналізувавши додані до заяви матеріали, колегія суддів Верховного Суду вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі №925/340/17 є необґрунтованою, а її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 111-16 ГПК України у редакції до 15.12.2017, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 
		Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. 
		У справі №925/340/17, в якій подано заяву про перегляд судових рішень, Вищий господарський суд України у постанові від 04.12.2017 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення первісних позовних вимог та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" з нежитлових будівель та споруд з обладнанням та устаткуванням, розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1, а також про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсною односторонньої відмови від договору. Суди апеляційної та касаційної інстанцій виходили з того, що позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" набуло права власності на спірний об'єкт оренди на підставі судового рішення під час дії укладеного між попереднім власником нерухомого майна - Приватним підприємством "Бізнес гранд" та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" договору оренди №3-10/08Г від 03.01.2008, про що відповідач за первісним позовом (орендар) був належним чином повідомлений. При цьому, в порушення вимог статті 762 Цивільного кодексу України орендар продовжував сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди на користь його попереднього власника, що стало підставою для направлення Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", як новим власником об'єкта оренди, орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройсфера" письмової відмови від договору оренди з вимогою щодо сплати заборгованості з орендної плати. Задовольняючи первісний позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в частині вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення із спірного об'єкта оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсфера", суд апеляційної інстанції, з яким погодився касаційний суд, застосував до спірних правовідносин положення статті 782 Цивільного кодексу України, якою визначено право орендодавця на односторонню відмову від договору найму (оренди) з вимогою про повернення орендованого майна у разі невиконання орендарем зобов'язань зі сплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд, з огляду на встановлені обставини ненадання відповідачем за первісним позовом належних доказів виконання ним в повному обсязі зобов'язань щодо сплати орендних платежів.
		Постановою Вищого господарського суду від 17.03.2016 у справі №904/9407/13, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, залишено без змін постанову апеляційного суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки та сільськогосподарської техніки та визнання договору розірваним. Суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 782 Цивільного кодексу України, зважаючи на встановлені апеляційним судом обставини встановлення сторонами спору у договорі оренди фіксованої ставки орендної плати за весь рік користування об'єктом оренди, з вимогою про оплату якої позивач до відповідача не звертався, при цьому, оплата за оренду техніки за умовами спірного договору нараховується за фактом її роботи, тоді як суди встановили, що спірна сільськогосподарська техніка відповідачем не використовувалася, так як була арештована державним виконавцем та вилучена в позивача в порядку примусового виконання судового рішення органом державної виконавчої служби.
		Із постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2016 у справі №914/1358/16, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, вбачається, що предметом позову є вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого військового майна та звільнення відповідачем орендованих нежитлових приміщень в будівлях військового містечка. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові, Вищий господарський суд України виходив із встановлених апеляційним судом обставин наявності у відповідача заборгованості перед позивачем зі сплати орендних платежів за відсутності факту її несплати впродовж трьох місяців підряд, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин спеціальної підстави для розірвання договору оренди шляхом односторонньої відмови орендодавця від договору в порядку статті 782 Цивільного кодексу України.
		Постановою Вищого господарського суду від 11.01.2017 у справі №914/1084/16, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, скасовано постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень та припинення провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на користь позивача. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповноту дослідження судами обставин справи на предмет того, чи дійсно відповідачем здійснювалася переплата орендних платежів у минулих періодах та чи існувала заборгованість протягом трьох місяців підряд і більше, що могло б бути підставою для дострокового розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди за ініціативою орендодавця на підставі статті 782 Цивільного кодексу України.
		Отже, постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі №925/340/17, від 17.03.2016 у справі №904/9407/13, від 12.12.2016 у справі №914/1358/16 та від 11.01.2017 у справі №914/1084/16 прийняті судами з встановленням різних фактичних обставин та нетотожних предметів спору, що виключає можливість їх перегляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 111-16 ГПК України у редакції до 15.12.2017.
		Так, у справі №925/340/17, в якій подано заяву про перегляд судових рішень, суд касаційної інстанції виходив із встановлених апеляційним судом обставин виникнення спірних правовідносин між новим орендодавцем, до якого перейшло право власності на об'єкт оренди від попереднього власника-орендодавця, та орендарем, який продовжував сплачувати орендні платежі на користь попереднього власника, тоді як орендарю було відомо про перехід права власності на орендований ним комплекс нерухомого майна до нового власника за судовим рішенням. Зазначене стало підставою для задоволення судом апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, позовних вимог нового орендодавця в частині виселення орендаря із займаного ним об'єкта нерухомого майна. 
		У справі №904/9407/13 правовідносини між сторонами спору виникли з договору оренди земельної ділянки та сільськогосподарської техніки з оплатою орендних платежів одноразово за весь рік їх фактичного використання, тоді як у справі №925/340/17 предметом оренди є комплекс нежитлових будівель та споруд з обладнанням та устаткуванням, за користування якого орендар зобов'язувався вносити щомісячні платежі.
		При цьому, із постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2016 у справі №914/1358/16, на яку посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, вбачається, що її прийнято за інших фактичних обставин справи, встановлених судом, ніж у справі №925/340/17, оскільки в межах справи №914/1358/16 господарськими судами розглядався спір про розірвання договору оренди військового майна і судами не було встановлено наявності заборгованості з орендних платежів упродовж трьох місяців підряд, тоді як у справі №925/340/17 встановлено обставини відчуження майна, яке є спільною власністю засновників юридичної особи, та відмови оплати орендарем платежів новому власнику з посиланням на те, що попередній власник зарахував йому орендні платежі на декілька років уперед.
		У справі №914/1084/16 як на підставу для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій про розірвання договору оренди нежитлових приміщень в порядку статті 782 Цивільного кодексу України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд зазначив про неповне з'ясування судами обставин справи на предмет невнесення відповідачем орендної плати на користь позивача протягом трьох місяців підряд, що спростовує доводи заявника про прийняття рішення з остаточним встановленням обставин, які є тотожними тим, що встановлені судами при розгляді його справи №925/340/17.
		Виходячи з положень статті 111-21 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, необґрунтованість заяви про перегляд судових рішень господарських судів в порядку Розділу XII-2 ГПК України є підставою для відмови у допуску справи до провадження.
		На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтями 111-16, 111-21 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		У Х В А Л И В:
		1. Відмовити у допуску справи №925/340/17 до провадження Верховного Суду.
		2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати учасникам справи.
		3. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        Л.Й. Катеринчук
		Судді                                                                                                     В.Я. Погребняк
		                                                                                                   В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...