Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18708/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2018. Зареєстровано: 07.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2018.
Дата набрання законної сили: 26.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31.01.2018 р.Справа №  910/18708/17
		За позовом          Національного технічного університету України "Київський політехнічний 
		          інститут імені Ігоря Сікорського" 
		до          Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних 
		          зв'язків з Російською Федерацією  
		про          стягнення 56 266,09 грн.,
		 
		Суддя Зеленіна Н.І.
		 
		Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,
		Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У провадженні судді господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. перебуває справа №910/18708/17 за позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"  до Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків з Російською Федерацією про стягнення 56 266,09 грн.
		Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Договору оренди №5028 від 05.02.2010 р.
		Ухвалою від 18.12.2017 р., у зв'язку з набранням 15.12.2017 р.  чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", у справі призначено підготовче засідання на 11.01.2018 р.
		Ухвалою від 11.01.2018 р. закрито підготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті на 31.01.2018 р.
		У судове засідання 31.01.2018 р. з'явився  представник позивача.
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Су зазначає, що у матеріалах справи міститься поштове повернення №0103044496929, яким відповідачу направлялась ухвала суду від 18.12.2017 р., (вказане відправлення було повернуто до суду за закінченням терміну зберігання) та поштове повернення №0103044498458, яким відповідачу направлялась ухвала суду від 11.01.2018 р., (вказане відправлення було повернуто до суду за закінченням терміну зберігання)
		Відтак, відповідач про розгляд даної справи у судовому засіданні 31.01.2018 р. повідомлений належним чином. 
		Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляд справи, розгляд даної справи належить здійснити за наявними у ній матеріалами.
		У судовому засіданні 31.01.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		 
		05.02.2010 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києві (надалі - Орендодавець) та Благодійною організацією Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією (надалі - відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до держаної власності № 5028 (надалі - Договір).
		Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Договору № 5028/06 від 26.01.2015 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5028 від 05.02.2010 р.)  Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення (надалі - Майно), загальною площею 42,90 м. 2, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 (на другому поверсі будівлі навчального корпусу № 26 , кімната №210), що перебуває на балансі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (надалі - позивач, Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.08.2014 р.  і становить 559 000,00 грн. без ПДВ. 
		Пунктом 2.1, 2.2 Договору передбачено, що Орендар вступає в строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання - передавання Майна.
		Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Договору № 5028/06 від 26.01.2015 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5028 від 05.02.2010 р.) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) та змінена за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 21 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2014 р. - 1 875,70 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2014 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2014 р.
		Згідно з п. 3.6 Договору, перерахування здійснюється Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету  50 % орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача. 
		Сторони в п. 3.11 Договору погодили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу. 
		Відповідно до п. 10.1 Договору, він укладено строком на 11 місяців, що діє з 05.02.2010 р. до 05.01.2011 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.  
		Згідно до акта приймання - передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. П.Мирного, 19 від 05.02.2010 року, Орендодавець згідно з Договором оренди нерухомого майна , що належить до державної власності № 5028 від 05.02.2010 р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина нежилого приміщення (надалі - Майно), загальною площею 42,9 кв.м, розміщене за адресою : м. Київ, вул. П.Мирного, 19, навчальний корпус № 26, кім. № 210 другого поверху, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут". 
		Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та  обов'язковим для виконання сторонами.
		В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
		Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном,  необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
		В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної сплати орендної плати не виконував, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої станом на час розгляду справи становить 42 407,76 грн.
		За умовами п. 3.7. Договору,орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної обліком ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
		Відповідно до п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати, заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. 
		У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. 
		За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 
		У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. 
		Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. 
		Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). 
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 526,71 грн. пені, 1 272,23 грн. штрафу, 9 177,54 грн. інфляційних втрат та 1 881,85 грн. 3 % річних.
		Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.
		Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 407,76 грн. заборгованості, 1 526,71 грн. пені, 1 272,23 грн. штрафу, 9 177,54 грн. інфляційних втрат та 1 881,85 грн. 3 % річних доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє із зазначених вище підстав.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір  покладається на відповідача.
		Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків з Російською Федерацією (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19; код ЄДРПОУ 20030807) на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37; код ЄДРПОУ 02070921) 42 407 (сорок дві тисячі чотириста сім) грн. 76 грн. заборгованості, 1 526 (одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн. 71 коп. пені, 1 272 (одну тисячу двісті сімдесят дві) грн. 23 коп. штрафу, 9 177 (дев'ять тисяч сто сімдесят сім) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1 881 (одну тисячу вісімсот вісімдесят одну) грн. 85 коп. 3 % річних та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
		 
		На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення складено 06.02.2018 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                        Зеленіна Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...