Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/954/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2018. Зареєстровано: 08.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2018.
Дата набрання законної сили: 16.04.2018
Результат оскарження 08.10.2018 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ленінський районний суд м.Полтави 
		Справа № 553/954/17 
		Провадження № 2/553/84/2018 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		02.02.2018 року м. Полтава
		 
		               Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого судді      - Парахіної Є.В.,
		при секретарі           - Остапченко Т.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15", третя особа  Управління Держпраці у Полтавській області, про встановлення факту перебування в трудових відносинах, зобовязання внести записи до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та упущеної вигоди, -
		В С Т А Н О В И В :
		     У березні 2017 року до суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ТОВ "Оптторг-15" про встановлення факту перебування в трудових відносинах, зобов'язання внести запис до трудової книжки та стягнення заборгованості з заробітної плати. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_3 з кінця січня 2017 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем, протягом двох місяців працювала на посаді продавця, проте трудовий договір не підписувала, на своє відповідне прохання отримувала відповідь про те, що він буде укладений пізніше, обумовлену заробітну плату не отримувала, частково заробітну плату отримала на картковий рахунок, відкритий на її ім'я після припинення трудових відносин.
		     Просить суд встановити факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ "Оптторг-15" на посаді продавця з кінця січня 2017 року до березня 2017 року включно, зобовязати відповідача внести запис до трудової книжки позивача про прийняття на роботу на посаду продавця та запис про звільнення із займаної посади за скороченням штату, стягнути заборгованість у розмірі невиплаченої заробітної плати та судовий збір, а також кошти, сплачені позивачем як комісія банку при відкритті рахунку на її ім'я.
		     30 червня 2017 року представник позивача уточнила позовній вимоги, надавши письмову заяву, в якій просить суд встановити факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ "Оптторг-15" на посаді продавця у період з 19 січня 2017 року по 22 лютого 2017 року включно, зобовязати відповідача внести запис до трудової книжки позивача про прийняття на роботу на посаду продавця та запис про звільнення із займаної посади за власним бажанням, стягнути заборгованість у розмірі невиплаченої заробітної плати у розмірі 24875 грн., судовий збір, та кошти, сплачені позивачем як комісія банку при відкритті рахунку на її ім'я у розмірі 104 грн. 40 коп., а також упущену вигоду у сумі 10118 грн. 52 коп..
		У вересні 2017 року представником позивача адвокатом ОСОБА_2 подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої уточнено зміст позовних вимог та викладено їх в наступній редакції: просить суд встановити факт трудових відносин ОСОБА_3 з ТОВ "Оптторг-15" та перебування на посаді продавця у магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить відповідачу, з 22 січня 2017 року до 22 лютого 2017 року включно, зобовязати директора ТОВ "Оптторг-15" протягом одного місяця з моменту набуття судовим рішенням чинності внести до трудової книжки ОСОБА_3 у встановленому законом порядку записи про прийняття на роботу на посаду продавця з 22.01.2017 року та про звільнення з посади продавця за власним бажанням з 22.02.2017 року, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату в сумі 4636 грн. 80 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на день постановлення судового рішення, а також упущену вигоду в сумі 8858 грн. 25 коп.
		01.12.2017 року від представника позивача адвоката ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він фактично уточнив їх розмір, просить стягнути з ТОВ "Оптторг-15" на користь ОСОБА_3 заробітну плату за період з 23.01.2017 року по 22.02.2017 року виходячи з середньої заробітної плати по регіону в сумі 6255 грн. з урахуванням утримання належних податків та зборів  у розмірі 5035 грн. 27 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з часу звільнення по день постановлення судового рішення виходячи з розміру середньоденного заробітку  167 грн. 84 коп., упущену вигоду у виді неотриманої соціальної допомоги за період з квітня 2017 року, яка призначається на дорослих у 2017 році 336 грн. 00 коп. як 21 % прожиткового мінімуму для дорослих та у розмірі 1435 грн. 65 коп. як 85 % прожиткового мінімуму на дитину від шести до вісімнадцяти років.
		Ухвалою суду від 13.09.2017 року за клопотанням позивача та її представника витребувано у ТОВ "Оптторг-15" документи щодо отримання/передання інкасаторам банку грошових коштів під час інкасації у магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", за період з 22.01.2017 року по 22.02.2017 року.
		На виконання ухвали суду відповідачем ТОВ "Оптторг-15" надано суду оригінали супровідних відомостей до сумки готівкою за період з 22.01.2017 року по 22.02.2017 року включно.
		Ухвалою суду від 11.10.2017 року за клопотанням представника позивача витребувано у ПАТ "Південний" завірені копії документів, на підставі яких на імя ОСОБА_3 відкрито картковий рахунок № 26257001520119 в рамках проекту ЗП ТОВ "Оптторг-15" MD Стартовий, 3 роки, інформацію про умови вказаного проекту та відомості про зарахування грошових коштів на картковий рахунок № 26257001520119, відкритий на імя ОСОБА_3
		На виконання ухвали суду ПАТ "Південний" надано суду копії витребуваних документів.
		Ухвалою суду від 02.11.2017 року за клопотанням позивача та її представника витребувано у ПАТ "УКРСОЦБАНК" завірені копії супровідних відомостей до сумки з готівкою від магазину "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, на користь ТОВ "Оптторг-15", за період з 22.01.2017 року по 22.02.2017 року.
		На виконання ухвали суду ПАТ "УКРСОЦБАНК" надано суду копії витребуваних документів.
		У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
		Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 надав відзив на позов та в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що 23.01.2017р. між відповідачем та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання послуг № 48, що не є трудовим договором, а носить цивільно-правовий характер, згідно умов вказаного договору позивач на підставі письмових, узгоджених між сторонами замовлень зобов'язувалась надавати певний перелік послуг, повязаних з презентацією певних товарів, розповсюдження рекламних матеріалів, перевірки строків придатності товарів тощо, а відповідач зобовязувався прийняти виконані послуги та оплатити їх. Відповідач планував залучати ОСОБА_3 у випадках виникнення необхідності у надані послуг, передбачених договором, тобто не на постійній основі, а за необхідності, сторони договору так і не приступили до його виконання. У звязку з фактичною відсутністю необхідності в послугах ОСОБА_3 замовлення, передбачене договором, так і не узгоджувалось, жодних послуг позивачем не надавалось. У звязку з відсутністю з боку відповідача замовлень на виконання послуг по договору ОСОБА_3 власноручно написала на імя директора ТОВ "ОПТТОРГ-15" повідомлення про розірвання договору, та 22.02.2017 року сторони підписали угоду про розірвання договору. 
		Представник відповідача наполягав на тому, що ТОВ "ОПТТОРГ-15" жодних грошових коштів на імя ОСОБА_3 не перераховував у звязку з відсутністю на те підстав, до зарплатного проекту ТОВ "Оптторг-15" відомості про ОСОБА_3 включені помилково, як і власне до індивідуальних відомостей про застраховану особу за січень-лютий 2017 року, що подані до органу Пенсійного фонду України. Після виявлення вказаних помилок вони були усунуті в установленому законом порядку, а винні працівники ТОВ "Оптторг-15" притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Той факт, що звітність до Пенсійного фонду України була подана помилково бухгалтером після укладання договору про надання послуг з відповідачем, свідчить той факт, що жодних відрахувань не здійснювалось. Крім того, представник відповідача наполягав на тому, що укладання між позивачем і відповідачем цивільно-правового договору про надання послуг не суперечить жодним нормам чинного законодавства та не може вплинути на призначення чи бути підставою у відмові в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям. Наголошував на тому, що позивачем не надано жодних об'єктивних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, показання ж допитаних за її клопотанням свідків, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, оскільки це її знайомі та рідні, які є заінтересованими особами.
		Просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. 
		Представник третьої особи Управління Держпраці у Полтавській області в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Позивач ОСОБА_3 обґрунтувала своє звернення до суду тим, що перебувала на обліку в Центрі зайнятості та у січні 2017 року знята з обліку, оскільки влаштувалась на роботу на посаду продавця в магазин "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", де з нею був укладений трудовий договір та договір про надання послуг. Наполягала на тому, що фактично в період з 23.01.2017 року по 22.02.2017 року включно виконувала обовязки продавця-консультанта у вказаному магазині, проте оскільки з нею не був проведений розрахунок, звільнилась, одночасно розірвавши і договір про надання послуг.
		Той факт, що ОСОБА_3 перебувала на обліку в Полтавському міському центрі зайнятості, отримувала допомогу по безробіттю до 12.12.2016 року та була знята з обліку на підставі наказу від 27.01.2017 року на підставі п. 13 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", обєктивно підтверджується довідкою Полтавського міського центру зайнятості та записами в трудовій книжці позивача.
		Наявні у справі письмові докази безперечно свідчать про те, що 23.01.2017 року між сторонами по справі ОСОБА_3 та ТОВ "Оптторг-15".
		Так, 23 січня 2017 року між Замовником - ТОВ "Оптторг-15" та Виконавцем - ОСОБА_3 укладений договір про надання послуг № 48, відповідно до п. 1.1 - 1.2 якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе зобовязання надати послуги визначені в п. 1.2. цього Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором та вимогами Цивільного законодавства України. За цим Договором Виконавець приймає на себе зобовязання надавати наступні послуги: - проведення презентацій покупцям Замовника нових товарів та товарів супутнього попиту в магазинах Замовника; -проведення рекламно-інформаційних акцій для покупців товарів в магазинах Замовника; - розповсюдження рекламних матеріалів Замовника в магазинах Замовника; - організація прийому та приймання товарів від постачальників на склад магазину Замовника; - надання консультацій покупцям Замовника щодо ціпи, властивостей, смакових якостей, кулінарного призначення і харчової цінності товарів та його взаємозамінності іншими товарами в магазинах Замовника; - проведення перевірки прийнятих товарів на склад магазину Замовника на відповідність маркуванню, на наявність штрих коду, сертифіката якості або посвідчення про якість; -проведення перевірки строків реалізації та придатності товарів, які реалізовуються в магазинах Замовника; -розміщення та викладка товарів Замовника на торговому обладнані (вітрини, холодильні камери і т.д.) розміщеному в магазинах Замовника способом, що заохочують імпульсивні покупки товарів; - підготовка та прикріплення цінників в магазинах Замовника; - збирання, оформлення та викладка подарункових та святкових наборів в магазинах Замовника; - організація роздрібної торгівлі товарів в магазинах Замовника; - обслуговування покупців Замовника під час роздрібного продажу товарів в магазинах Замовника; - проведення розрахунку необхідної і достатньої (балансу) кількості товарів у магазинах Замовника для забезпечення його запасів та наявності в магазинах Замовника;- збір та аналіз інформації щодо рівня попиту покупців до товарів Замовника, які продаються в магазинах Замовника. Послуги надаються за замовленням.
		В п. 7.2 Договору визначено, о сторони погодили, що даний Договір є договором надання послуг, які споживаються Замовником в процесі здійснення його діяльності та не є трудовим договором, на нього не поширюються норми діючого трудового законодавства та гарантії, передбачені для найманих працівників Кодексом законів про працю України, Законами України "Про відпустки", "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" та іншими нормативно-правовими актами чинного трудового законодавства України.
		Відповідно до ч. 1ст. 901 Цивільного кодексу Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Як встановлено в п. п. 2.1, 2.3 Договору № 48 від 23.01.2017 року, послуги за даним надаються Замовнику на підставі узгодженого та підписаного Сторонами Замовлення на надання послуг. Прийняття наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів прийняття  передачі наданих послуг, які складаються після надання послуг за кожним Замовленням на надання послуг підписаним Сторонами. 
		24.01.2017 року ОСОБА_3 та ТОВ "Оптторг-15" підписано Замовлення про надання послуг до Договору про надання послуг № 48 від 23.01.2017 року, визначено, що в період з 24.01.2017 року по 2802.2017 року Виконавець зобовязуєтеся надати Замовнику послуги з проведення рекламно-інформаційних акцій та проведення презентації нових товарів, загальна вартість послуг становить 1200 грн. 00 коп.
		Позивач підтвердила факт укладення вказаного вище договору, пояснила, що усвідомлює, що ця угода не є трудовим договором, жодного замовлення вона фактично не отримувала, у звязку з чим послуги за даним договором не надавались та, відповідно, коштів за цією угодою вона не отримувала. Це стало підставою для розірвання договору.
		Вказані обставини знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, фактично не оспорювались відповідачем, яким не надано суду жодних доказів виконання вказаного договору.
		При цьому, 22.02.2017 року ОСОБА_3 звернулась до директора ТОВ "Оптторг-15" з повідомленням про розірвання Договору про надання послуг № 48 від 23.01.2017 року та в цей же день між нею та відповідачем укладено Угоду про розірвання Договору про надання послуг № 48 від 23.01.2017 року.
		Статтею 21 КЗпП Українинаведено визначення трудового договору, це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. На відміну від працівника, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_3 наполягала на тому, що одночасно з укладенням вищевказаного договору про надання послуг нею була написана заява про прийняття на роботу на посаду продавця та підписаний трудовий договір, який направлений на підпис керівництву ТОВ "Оптторг-15" в м. Кривий Ріг та копія якого їй повернута не була.
		Позивач стверджувала, що вона фактично була допущена до роботи, в період з 23.01.2017 року по 22.02.2017 року включно щодня виконувала обовязки продавця в магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", здійснювала прийом та реалізацію товару покупцям, розрахунки з ними через касу, прибирала приміщення магазину, здійснювала його відкриття зранку та зачиняла після закінчення робочого часу і ставила на сигналізацію, передавала кошти інкасаторам з ПАТ "Укрсоцбанку", у звязку з чим підписувала відповідні відомості.
		Опитані за клопотанням позивача свідки підтвердили зазначені позивачем обставини. 
		Так, свідок ОСОБА_5, яка є донькою позивачки, вказувала, що з кінця січня по кінець лютого її мати працювала в магазині "Делві" на посаді продавця, на робочому місці знаходилась в робочій формі, приймала товар, сиділа за касою, уходила на роботу кожного дня зранку близько 07-00 год. та працювала до 22-00 год, оскільки це пізній час, вона регулярно забирала її з роботи, відповідно, в її присутності мати зачиняла магазин, вмикала сигналізацію.
		Свідок ОСОБА_6 також пояснила суду, що її подруга ОСОБА_3 в кінці січня 2017 року влаштувалась на роботу в магазин "Делві", працювала там продавцем до кінця лютого 2017 року. Вона кілька разів заходила до цього магазину в робочий час, бачила, як ОСОБА_3 виконувала обовязки продавця, прибирала в магазині, збирала інкасаторську сумку, якось бачила, як вона сама зачиняла магазин.
		Факт роботи ОСОБА_3 продавцем в магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", в період, зазначений позивачем, підтвердили також допитані судом свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також працювали продавцями вказаного магазину, ОСОБА_7 працювала в ньому до 31.12.2016 року, а у січні 2017 року заходила туди як покупець, ОСОБА_8 перебувала в трудових відносинах з відповідачем з січня 2017 року, пояснивши, що її приймали на роботу разом з позивачкою, була звільнена у червні 2017 року. Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що в їх обовязки як продавців входила також передача коштів інкасаторам, оформлення відповідних відомостей в трьох примірниках, один з яких залишався в магазині, другий  передавався представникам банку, а третій вкладався разом з грошима в сумку, а також опломбування інкасаторської сумки.
		На підтвердження факту роботи у магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", позивач надала суду відеозапис, зроблений, з її слів, ОСОБА_7, на якому вона зображена в приміщенні торгової зали магазину, де здійснює прибирання приміщення. Разом з тим, з вказаного запису неможливо встановити час та місце його створення, він не відображає жодних об'єктивних даних, які свідчать про те, що зйомка відбувалась у січні-лютому 2017 року та саме в приміщенні магазину "Делві", та не дає можливості безперечно стверджувати про те, що зображена на ньому позивач виконує обов'язки продавця-консультанта.
		З огляду на викладене, суд не може визнати вказаний відеозапис належним та допустимим доказом та не знаходить підстав для врахування відображених на ньому відомостей при прийнятті рішення по справі.
		На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем ТОВ "Оптторг-15" надано суду оригінали супровідних відомостей до сумки з готівкою по магазину "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", за період з 22.01.2017 року по 22.02.2017 року включно.
		Завірені копії супровідних відомостей до сумки з готівкою по магазину "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", за період з 22.01.2017 року по 22.02.2017 року включно отримано судом також на виконання ухвали про витребування доказів від банківсько у станови, інкасатори якої здійснювали інкасацію магазину, - ПАТ "УКРСОЦБАНК".
		Порівняльний аналіз вказаних документів, які мали виготовлятись одночасно в приміщенні магазину відповідальним працівником у трьох ідентичних примірниках, свідчить про те, що супровідні відомості, надані відповідачем, істотно відрізняються від відповідних відомостей, наданих банківською установою, за формою бланків, способом виготовлення та відомостями про осіб, які їх виписали та, відповідно, містять підписи різних осіб за відповідні дати. Вказане дає підстави припускати, що один з пакетів документів, наданих суду, не відповідає дійсності.
		Під час дослідження вищевказаних документів позивач ОСОБА_3 пояснила, що на частині супровідних відомостей до сумки з готівкою по магазину "Делві", які надані ПАТ "УКРСОЦБАНК", наявні її підписи як касира магазину, в тому числі за 29.01.2017 року, 30.01.2017 року, 11.02.2017 року, 12.02.2017 року, 14.02.2017 року та 17.02.2017 року. При цьому, в жодній відомості, які надано суду відповідачем, її підписи відсутні, в питомій частина цих відомостей касиром та касиром контролером зазначена працівник магазину ОСОБА_9
		Відповідні твердження позивача обєктивно підтверджуються іншими доказами по справі, зокрема, поясненнями свідків, та не спростовані відповідачем шляхом подання належних та допустимих доказів.
		У березні 2017 року ОСОБА_3 зверталась з заявою до Відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, яке виразилось в тому, що їй не виплачено заробітну плату за січень-лютий 2017 року за період роботи з 23.01.2017 року в магазині "Делві"
		Відповідно до висновку, складеного інспектором відділення поліції 13.03.2017 року, під час проведення перевірки опитано працівника магазину "Делві" ОСОБА_10, яка підтвердила, що дійсно ОСОБА_3 з 23.01.2017 року працювала продавцем у вказаному магазині, звільнилась 22.02.2017 року за власним бажанням, до 25.03.2017 року їй буде виплачено заробітну плату.
		Згідно з поясненнями позивача ОСОБА_11, вона працювала продавцем в магазині відповідача з 23.01.2017 року по 22.02.2017 року, тобто протягом 9 днів у січні та 22 дні у лютому 2017 року.
		В індивідуальних відомостях Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_3, які сформовано на підставі звітів, поданих ТОВ "Оптторг-15", вказано, що в січні 2017 року вона має 9 днів стажу, а у лютому - 22 дні, поряд з цим, дані відомості свідчать про відсутність заробітку за вказаний період та відсутність даних про сплату єдиного внеску.
		Той факт, що протягом січня та лютого 2017 року ОСОБА_3 не отримувала доходів від ТОВ "Оптторг-15", підтверджується звітністю відповідача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, а також відомістю про трудові відносини осіб за січень 2017 року та лютий 2017 року щодо ОСОБА_3
		13.03.2017 року за вих. № 98 ТОВ "Оптторг-15" на адресу АБ "Південний" направлено лист, згідно з яким товариство відповідно до п. 2.4.6 договору обслуговування зарплатного проекту № 20/03-09 від 15.04.2016 року зверталось з проханням обслуговувати картки цих клієнтів згідно тарифів банку для приватних осіб, до списку під № 381 включено відомості про ОСОБА_3
		Згідно заяви про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб від 07.03.2017 року ТОВ "Оптторг-15" звернулось до АБ "Південний" з проханням відкрити рахунки фізичним особам за переліком, що додається, мета відкриття рахунків - згідно договору обслуговування зарплатного проекту № 20/03-09 від 15.04.2016 року. Відповідно до відмітки банку, на підставі вказаної заяви 07.03.2017 року на імя ОСОБА_3 відкрито рахунок № 26257001520119.
		Представник відповідача в ході судового розгляду справи пояснив подання звітності про працівника ОСОБА_3 до органу Пенсійного фонду України помилкою бухгалтера ТОВ "Оптторг-15", а включення відомостей про позивача як працівника товариств до листа, адресованого банку на відкриття карткового рахунку в рамках зарплатного проекту ТОВ "Оптторг-15"  збоєм програмного забезпечення, за що відповідні службові особи були притягнуті до відповідальності, а відповідна звітність скорегована у встановленому законом порядку.
		Як вбачається з наказу директора ТОВ "Оптторг-15" № 11/02 від 15.05.2017 року, у звязку з неналежним виконанням своїх трудових обовязків, що призвело до допущення помилок, оголошено догану: ОСОБА_12, заступнику головного бухгалтера, за допущення помилок в Звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за 01.2017 року та 02.2017 року по ОСОБА_3 у звязку з відсутністю трудових відносин ОСОБА_3 з ТОВ "Оптторг-15",та ОСОБА_13, начальнику відділу кадрів, за помилкове включення у лист до банку на відкриття карткових рахунків ОСОБА_3, у якої були відсутні трудові відносини з ТОВ "Оптторг-15", та не повідомлення керівництва підприємства про виявлену помилку та подачу листа до банку 13.03.2017 року з проханням перевести картковий рахунок ОСОБА_3 на обслуговування для приватної особи. Зобовязано заступника головного бухгалтера ОСОБА_12 подати до Пенсійного фонду України до 15.05.2017 року скасовуючий звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за 01.2017 року та 02.2017 року по ОСОБА_3.
		При цьому, очевидно, що вказані дії вчинені відповідачем після відкриття провадження по даній справі та отримання копії ухвали суду з копією позовної заяви з додатками до неї, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відбулось 03.05.2017 року.
		На переконання суду, наявні у справі та досліджені судом докази в своїй сукупності свідчать про доведеність того факту, що позивач ОСОБА_3 з 23.01.2017 року по 22.02.2017 року працювала в магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить ТОВ "Оптторг-15", виконувала обовязки продавця, відповідно, між сторонами по справі існували трудові відносини, які мав намір оформити, а можливо і дійсно оформив, відповідач шляхом укладення трудового договору, у звязку з чим до відповідних державних органів бухгалтерією подавались звіти щодо ОСОБА_3 як застрахованої особи, та з метою проведення розрахунку з якою (хоча і з запізненням після звернення позивача до правоохоронних органів) звернувся до банку з заявою про відкриття карткового рахунку в рамках зарплатного проекту. Представник відповідача наполягав на відсутності трудових відносин з позивачем та помилковості вказаних дій працівників ТОВ "Оптторг-15" через наявність цивільно-правових відносин з ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг. Разом з тим, системність таких порушень з боку відповідача по відношенню до позивачки у сукупності з іншими доказами по справі, на переконання суду, дають підстави стверджувати про обґрунтованість доводів позивача про існування саме трудових відносин з відповідачем.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 встановлення факту трудових відносин з ТОВ "Оптторг-15" та перебування на посаді продавця у магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, який належить відповідачу, з 23 січня 2017 року до 22 лютого 2017 року включно, а також, відповідно, її вимог про зобовязання директора ТОВ "Оптторг-15" протягом внести до трудової книжки записи про прийняття на роботу на посаду продавця з 23.01.2017 року та про звільнення з посади продавця за власним бажанням з 23.02.2017 року.
		Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на її користь невиплаченої заробітної плати в розмірі 5025 грн. 37 коп., компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на день постановлення судового рішення в розмірі 57766 грн. 96 коп. та упущеної вигоди в розмірі 19846 грн. 85 коп., суд виходить з наступного.
		Як встановлено в ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		В ч. 6 ст. 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
		З урахуванням того, що судом визнано обґрунтованими і такими, що піддягають задоволенню під час судового позовні вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у трудових відносинах з ТОВ "Оптторг-15" на посаді продавця в магазині відповідача у січні-лютому 2017 року, суд при вирішенні позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати вважає за доцільне виходити з розміру середньомісячної заробітної плати по Полтавській області, яка згідно даних Міністерства статистики становила у січні 2017 року - 5466 грн., у лютому 2017 року  5829 грн.
		З урахуванням утримання обов'язкових платежів, податків та зборів працівник мав отримувати у січні 2017 року - 4400 грн. 13 коп., у лютому 2017 року - 4692 грн. 35 коп.
		При цьому, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач ТОВ "Оптторг-15" взагалі не провів розрахунок з ОСОБА_3 за виконану нею роботу. Твердження позивача про те, що нараховані на її картковий рахунок, відкритий в рамках зарплатного проекту ТОВ "Оптторг-15", кошти перераховані відповідачем у звязку з трудовими відносинами між ними, на переконання суду, є непереконливими. 
		Вказані доводи позивача категорично заперечував в ході судового розгляду справи представник відповідача.
		Крім того, відповідно до виписки по рахунку № 26257001520119, відкритому в АБ "Південний" на імя ОСОБА_3, кошти на нього зараховано 07.03.2017 року в сумі 500 грн. 00 коп., а 24.03.2017 року в сумі 2165 грн. 00 коп. від мені самої ОСОБА_3
		При цьому, жодних обґрунтованих підстав стверджувати про те, що вказані кошти перераховані саме ТОВ "Оптторг-15", судом не встановлено.
		Таким чином, оскільки суд визнав доведеним, що у січні 2017 року ОСОБА_3 відпрацювала 9 днів, їй мала бути виплачена заробітна плата в розмірі 1277 грн. 46 коп., за 22 відпрацьованих дня у лютому  заробітна плата в загальному розмірі 2686 грн. 84 коп., а всього кошти в сумі 3964 грн. 30 коп. Відповідно вказана сума у повному обсязі підлягає стягненню з ТОВ "Оптторг-15" на користь позивачки як заборгованість по заробітній платі перед нею.
		За змістом положень ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Виходячи з положень вказаної норми, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 23.02.2017 року.
		За змістом положень п.п. 2, 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.1995 року, обчислення середньої заробітної плати для  оплати  часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи,  що  передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. 
		     Нарахування  виплат,  що  обчислюються  із  середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі  коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги,  вона  обчислюється  шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим  з  дотриманням вимог законодавства. 
		З огляду на вищенаведені норми, розмір середнього заробітку за період з 23.02.2017 року саном на час розгляду справи судом 02.02.2018 року становить 51767 грн. 22 коп.
		Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині, суд враховує наступне.
		Верховний Суд України висловив правову позицію щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в постанові у справі № 6-259цс17 від 13.03.2017 р., правовим висновком якої є:
		 
		    Відповідно достатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина першастатті 117 КЗпП України).
		При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене встатті 117 КЗпП Українивідшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.
		Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день  наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи  по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
		У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
		При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
		Отже, суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, за таких умов: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у звязку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
		Разом з тим за змістом пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
		Таким чином, правом суду є застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		З урахуванням конкретних обставин справ, розміру заборгованої заробітної плати та підстав її невиплати, часткового задоволення позовних вимог і того факту, що розгляд справи затягувався, зокрема, внаслідок дій позивача та її представників, в тому числі у зв'язку з неявкою в судові засідання та численними уточненнями обсягу та підстав позовних вимог, що призводило до відкладення судових засідань по справі, суд вважає за доцільне застосувати принцип співмірності та стягнути з ТОВ "Оптторг-15" на користь ОСОБА_3 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 25000 грн. 00 коп.
		Вирішуючи вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на її користь завданих збитків у розмірі 19846 грн. 85 коп., які вона розцінює як неотриману державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям за період з за період з квітня 2017 року, вказуючи, що їй було відмовлено в її призначенні у звязку з тим, що вона не мала можливості надати до Управління соціального захисту населення довідку про доходи та відомості з Пенсійного фонду у звязку з неоформленням належним чином її трудових відносин відповідачем, суд бере до уваги, що позивачем не надано доказів того, що вона у встановленому законом порядку зверталась до відповідного державного органу з заявою про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям з 01.01.2017 року, надавала пакет документів, передбачений чинним законодавством, вказаним органом було розглянуто її звернення та прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги з підстав, якими вона обґрунтовує позовні вимоги в цій частині, тобто у звязку з відсутністю довідки з останнього місця роботи в ТОВ "Оптторг-15".
		Наданий же суду позивачем на обґрунтування зазначених позовних вимог лист Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради № М-05/447 від 04.10.2017 року за своїм змістом є розясненням порядку призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям, і не може бути визнаний рішенням про відмову в її призначенні.
		З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
		     А тому позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
		 
		     При цьому, ухвалою суду від 24.042017 року при відкритті провадження було вирішено відстрочити сплату позивачем судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір виходячи зі ставок, встановлених на час подання до суду вказаного позову, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, а з позивача  стягненню на користь держави судовий збір за частину позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено.
		 
		     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов адвокатів ОСОБА_1 (місцезнаходження  АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (місцезнаходження - м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, офіс 221) в інтересах ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15" (місцезнаходження  50086, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 5-д, ЄДРПОУ  39691520), третя особа  Управління Держпраці у Полтавській області (місцезнаходження  36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 119), про встановлення факту перебування в трудових відносинах, зобовязання внести записи до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та упущеної вигоди  задовольнити частково. 
		     Встановити факт трудових відносин ОСОБА_3 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15" та роботи на посаді продавця у магазині "Делві" по вул. Небесної Сотні, 88, в м. Полтаві, в період з 23 січня 2017 року до 22 лютого 2017 року включно.
		     Зобов'язати директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15" внести до трудової книжки ОСОБА_3 запис про прийняття на роботу на посаду продавця з 23.01.2017 року та запис про звільнення з посади продавця за власним бажанням з 22.02.2017 року.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15" на користь ОСОБА_14 Олексіївни невиплачену заробітну плату в сумі 3964 грн. 30 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 25000 грн. 00 коп., а всього кошти в сумі 28964 грн. 30 коп.
		     В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15" на користь держави судовий збір в сумі 2560 грн. 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Апеляційного суду Полтавської області апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. 
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		     Повний текст рішення складено 07.02.2018 року.
		Суддя Ленінського районного  суду м. ПолтавиОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...