Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1418/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2018.
Дата набрання законної сили: 06.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала 
		Іменем України
		 
		06 лютого 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 372/1418/16-ц
		 
		провадження № 61-3422 зп 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І.,         Крата В.І., 
		 
		учасники справи:
		позивач - керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області,
		відповідачі - Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_4,
		треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31,
		 
		 
		 
		розглянув заяву заступника Генерального прокурора про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року, -
		 
		ВСТАНОВИВ :
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 червня           2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 червня           2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 серпня               2017 року відмовлено.
		14 грудня 2017 року заступник Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року з передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання заяви) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 3, 4, 87 - 89 Водного кодексу України (далі - ВК України), статей 19 - 21, 58, 60, 61, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 377, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		На підтвердження наявності підстав для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року, 18 жовтня 2017 року, 9 жовтня 2017 року,                 13 вересня 2017 року, 6 вересня 2017 року, 10 квітня 2015 року, 18 березня 2015 року, 4 березня 2015 року, на постанову Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року та постанови Верховного Суду України     від 9 листопада 2016 року № 6-2912цс15 та № 6-1855цс16, 21 травня         2014 року № 6-16цс14 та від 18 вересня 2013 року №6-84цс13.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року             № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»      (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
		22 січня 2018 року вказану заяву передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного Цивільного суду вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
		За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України              (в редакції, яка діяла на момент подання заяви) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
		 
		У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову  на  підставі наданих сторонами доказів та встановлених фактичних обставин у справі, виходив із того, що спірні земельні ділянки за цільовим призначенням належать до земель житлової та громадської забудови. Доказів того, що спірні земельні ділянки віднесені до  земель водного фонду, суду не надано.   
		У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року,                 13 вересня 2017 року, 10 квітня 2015 року, 18 березня 2015 року, 4 березня 2015 року та у постанові Вищого господарського суду України                        від 13 вересня 2017 року суди, задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погодився й суд касаційної інстанції на підставі наявних  доказів та встановлених обставин у справі, виходили з того, що спірні земельні ділянки за цільовим призначенням віднесені до земель водного фонду.      
		Отже, у судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, та в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року, 13 вересня 2017 року, 10 квітня 2015 року,     18 березня 2015 року, 4 березня 2015 року, наданих заявником для порівняння, встановлено різні фактичні обставини, що не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.
		У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
		-  від 11 жовтня 2017 року: суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з огляду на те, що спірна земельна ділянка відчужена органами місцевого самоврядування з перевищенням наданих повноважень; 
		 -  від 9 жовтня 2017 року: суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади й рішення про її відчуження або передачу в користування  не приймалось  органом місцевого самоврядування; 
		- від 6 вересня 2017 року: суд касаційної інстанції погодився з висновком суду   апеляційної   інстанції   про   задоволення  позовних вимог, виходячи з 
		того, що спірна земельна ділянка відчужена особою, яка не мала права на її відчуження.
		У постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з огляду на те, що нерухоме майно вибуло з комунальної власності територіальної громади міста поза волею власника в результаті продажу, проведеного у процесі ліквідації підприємства.   
		Отже, в ухвалах  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року, 9 жовтня 2017 року,               від 6 вересня 2017 року й у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року та в судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, наявні різні підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судами фактичні обставини, що не свідчить про  неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		У наданих для порівняння постановах від 9 листопада 2016 року                      № 6-2912цс15 та № 6-1855цс16 та від 18 вересня 2013 року № 6-84цс13 Верховний Суд України, виходячи з положень статей 116, 118 ЗК України, статей 4, 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», дійшов висновку про те, що розширений перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин наведено у статті 12 ЗК України, згідно з яким виключно до компетенції сільської ради належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. Можливості делегування таких повноважень від органів місцевого самоврядування до їх виконавчих органів законом не передбачено.
		 
		У постанові від 21 травня 2014 року № 6-84цс13 Верховний Суд України, виходячи із системного аналізу статей 19, 20 ЗК України, частини першої та другої статті 3, статті 4 ВК України, пункту «а» частини першої статті 58, частини першої статті 59, статті 60, частини першої статті 84 ЗК України дійшов висновку, що при наданні у користування земельних ділянок навколо прибережних захисних смуг та інших водних об'єктів мають враховуватись положення статті 88 ВК України, Порядку визначеннярозмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486, Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства  охорони  навколишнього  природного середовища України від 5 листопада 2004 року, розмір та межі прибережних захисних смуг встановлювались за проектами землеустрою, а населених пунктів - відповідно до існуючих на час встановлення конкретних умов забудови.  
		 
		Порівняння змісту наданих постанов Верховного Суду України із змістом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм права.
		За таких обставин вважати заяву  заступника Генерального прокурора обґрунтованою немає підстав.
		Керуючись підпунктом 1 пункту першого розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року, пунктами 1, 4  частини першої статті 355 та статтею 360 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подання заяви), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		УХВАЛИВ :
		У допуску до провадження справи за позовомкерівника                           Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, про визнання недійсними рішень, скасування їх державної реєстрації та витребування земельної ділянки за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відмовити.
		Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                   Н. О. Антоненко 
		 
		Суддя                                                                                                    В. І. Журавель
		 
		Суддя                                                                                                    В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...