Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/14026/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2018.
Дата набрання законної сили: 07.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		7 лютого 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 161/14026/15-ц
		 
		провадження № 61 - 998 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Головуючого - Червинської М. Є., 
		 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), ЖуравельВ. І., Крата В. І., Курило В. П.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - ОСОБА_5,
		представник відповідача - ОСОБА_6,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6, який на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 грудня 2015 року у складі судді Олексюка А. В., та на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2016 року у складі суддів Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Подолюка В. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя.
		 
		Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 1981 року по 28 серпня 2015 року. За час перебування у шлюбі сторонами був придбаний будинок за їх спільні кошти, проте його колишня дружина не допускає його до спірного будинку, у зв'язку з чим він просить суд визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку, який є спільною власністю подружжя.
		 
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено: визнано за ним право власності на Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 542 грн 50 коп. судового збору. 
		 
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що спірний будинок сторони придбали за спільні кошти під час перебування у шлюбі, що належить чоловіку та дружині на праві спільної сумісної власності.  
		 
		Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2016 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 грудня 2015 року залишено без змін. 
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права. 
		 
		17 травня 2016 року представник ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2016 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно встановлені обставини справи, що спірний житловий будинок був рекомендований для продажу відповідачу на підставі рішення правління колгоспу імені Суворова від 26 лютого 1992 року №17 і придбаний нею особисто, що на момент придбання будинку сторони проживали окремо та шлюбні відносини між ними фактично були припинені, у зв'язку з чим підстав уважати спірний будинок спільним майном подружжя немає. 
		 
		25 травня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі. 
		 
		12 липня 2016 року до суду надійшли заперечення представника ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_5, в яких він просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу відхилити. Вказує, що судами правильно встановлено фактичні обставини справи, й оскаржувані судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2016 року справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя призначено до судового розгляду. 
		 
		Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Підпунктом 4 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		19 січня 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень з наступних підстав.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Судами встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з        28 лютого 1981 року по 28 серпня 2015 року. 
		 
		Відповідно до Архівних витягів з протоколу №9 зборів уповноважених колгоспників колгоспу імені Суворова с. Промінь Луцького району від 30 травня 1987 року ОСОБА_4 було постановлено на чергу для одержання житлової площі. Протоколом №7 засідання правління колгоспу імені Суворова с. Промінь Луцького району від 27 серпня 1988 року було прийнято рішення передати на розгляд профкому заяву ОСОБА_4 про виділення житла. 
		 
		10 червня 1992 року між акціонерно - пайовим об'єднанням селян «Промінь» та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з надвірними будівлями АДРЕСА_2, за 29 348,16 карбованців.
		 
		Згідно довідки Промінської сільської ради Луцького району № 949 в спірному будинку проживають: голова двору ОСОБА_5, її чоловік ОСОБА_4, син ОСОБА_8, невістка ОСОБА_9, онук ОСОБА_10 
		 
		На момент придбання будинку діяли норми КпШС Української РСР, відповідно до частини першої статті 22 якого майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. З огляду на таке правильним є висновок суду про те, що спірний житловий будинок є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. 
		 
		Оскільки питання поділу спільного сумісного майна подружжя виникло під час дії СК України, при його вирішенні застосуванню підлягають норми СК України (пункт 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу, відповідно до якого цей Кодекс набуває чинності з 1 січня 2004 року, й до сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності).
		 
		Статтею 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		 
		Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_5 про те, що під час укладення договору купівлі-продажу спірного будинку у 1992 році позивач перебував у місцях позбавлення волі, і подружжя фактично разом не проживало, не заслуговують на увагу, оскільки самі по собі зазначені обставини не спростовують висновків суду з огляду на встановлення факту перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. 
		 
		За таких обставин доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у передбаченому статтями 411, 412 ЦПК України порядку немає. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6, який на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_5, залишити без задоволення. 
		 
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                     М. Є. Червинська 
		 
		Судді                                                                                                  Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                            В.І. Журавель
		 
		                                                                                                            В.М. Коротун
		 
		В.І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...