Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10486/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2018. Зареєстровано: 12.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2018.
Дата набрання законної сили: 07.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/1518/18 
		Номер справи місцевого суду: 520/10486/16-ц
		Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.
		Доповідач Черевко П. М.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 07.02.2018 року                                   м. Одеса
		   Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
		Головуючого        - Черевка П.М.
		Суддів                   - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.
		за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - Землякова Олексія Анатолійовича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київська районна адміністрація Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування реєстрації права власності та рішення державного реєстратора,- 
		ВСТАНОВИЛА:     
		У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до приватного нотаріуса Київського МНО Кобелєвої А.М., ТОВ «Кей-Колект», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київська районна адміністрація ОМР про визнання незаконним та скасування реєстрації права власності та рішення державного реєстратора посилаючись на те, що 03.06.2005 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір №2634-08 ОФ Н, відповідно до якого АКІБ «УкрСиббанк» надав їй в кредит грошові кошти у розмірі 20000,00 доларів США на строк до 03.06.2026 року.
		29.07.2005 року з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки, за яким вона передала в іпотеку кв. АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта №10803262.
		13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладений договір факторингу №2, відповідно до якого та додатку №1 до цього договору, до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги заборгованості по кредитному договору №2634-08 ОФ Н від 03.06.2005року.
		13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, відповідно до якого та додатку №1 до цього договору, до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги за договором іпотеки від 22.09.2005року.
		29.01.2016 року о 12:15:10 приватним нотаріусом Київського МНО Кобелєвою А.М. було зроблений запис №13113484 про державну реєстрацію права власності, згідно якого право власності на об'єкт нерухомого майна №840169751101 - квартира АДРЕСА_1, зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект».
		При цьому, підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний номер 28072253 від 04.02.2016р.
		Позивач вважає дії приватного нотаріуса Київського МНО Кобелєвої А.М. з державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект» з відкриттям розділу та присвоєнням об'єкту нерухомого майна нового реєстраційного номера 840169751101, яка була проведена 29.01.2016року, та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Кобелєвої А.М., як державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та обтяжень №28072253 від 04 лютого 2016 року про проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект», незаконними та такими, що мають бути скасовані, у зв'язку з чим, ОСОБА_3 звернулася до суду з відповідним позовом.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на кв. АДРЕСА_1, що належить на праві власності ТОВ «Кей-Колект» щодо передавання у найм (оренду) чи в інше користування третім особам кв. АДРЕСА_1.
		Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1, за ТОВ ««Кей-Колект» з відкриттям розділу та присвоєнням об'єкту нерухомого майна нового реєстраційного номера 840169751101, проведену 29.01.2016 приватним нотаріусом Київського МНО Кобелєвою А.М., як державним реєстратором прав на нерухоме майно.
		Визнано незаконним і скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень №28072253 від 04 лютого 2016 року про проведення державної реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект».
		Вважаючи рішення суду незаконним представник ТОВ «Кей-Колект» - Земляков О.А. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.
		Судом встановлено, що 03 червня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3  було укладено кредитний договір №2634-08 ОФ Н, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 20000 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Надання кредиту здійснюється у наступний термін з «03» червня 2005року по «03» червня 2026 року.
		У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29 липня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Гарською В.В. та зареєстрований за № 4, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, житлова площа 38,2 кв.м., загальна площа 65,3 кв.м.
		Відповідно до умов п. 2.1.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
		Згідно пунктів 4.2., 4.3. договору іпотеки, сторони домовились, що звернення стягнення щодо предмета іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя між іпотекодателем та іпотекодержателем, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов розділу 5 цього договору.
		Відповідно до умов п.п. 5.1., 5.2 договору іпотеки, у разі настання обставин, зазначених в п. 4.1 цього договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. В повідомленні, про яке йдеться в п. 5.1, іпотекодержатель зазначає який зі способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.
		13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 2 та договір про відступлення вимоги за договорами іпотеки, за якими до ТОВ «Кей-Колект» перейшли права вимоги, в тому числі й за кредитним договором №2634-08 ОФ Н від 03 червня 2005 року та іпотечним договором від 29 липня 2005 року.
		02 квітня 2014року ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_3 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, яким поінформувало позивача про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені, а також запропонувало погасити заборгованість за кредитним договором протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення чи скористатися переважним правом на придбання іпотечного майна.
		Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 52599096 від 04.02.2016 року, вбачається, що 29.01.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект», на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28072253 від 04 лютого 2016року.
		Оскільки згідно умов іпотечних договорів у разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання та/або іпотекодавцем умов іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, тому згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іптекодержателя, викладеного в іпотечному договорі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. було здійснено задоволення вимог шляхом позасудового врегулювання передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, передбаченого ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
		Таким чином у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. вчинила нотаріальну дію і внесла запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно за ТОВ «Кей-Колект» під № 13113484 від 29 січня 2016 року.
		Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодавець надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішувати питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного  зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
		Як вбачається з матеріалів справи, підписанням іпотечного договору від 29 липня 2005року, сторонами було досягнуто згоди щодо можливого звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
		Враховуючи положення статті 36 Закону України «Про іпотеку» відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та реєстрацію їх обтяжень», який передбачає, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
		Однак, з матеріалів справи вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято 04 лютого 2016 року, тобто пізніше дати державної реєстрації права власності 29.01.2016 року.
		17.10.2013 року Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під № 868, діючий на момент перереєстрації відповідачем права власності.
		Відповідно п.15 порядку Державної реєстрації, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
		Згідно п. 36 того ж Порядку, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
		Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Відповідно до п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013 року № 868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		Як вбачається з матеріалів справи, перереєстрацію права власності нотаріусом було здійснено на підставі кредитного договору № 2634-08 ОФ Н від 03 червня 2005 року, іпотечного договору від 29 липня 2005 року, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, договору факторингу №2 від 13.02.2012року, виписки з додатку №1 до договору факторингу №2 від 13.02.2012року, виписки з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Натомість, у тексті повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки від 02.04.2014 року зазначено про наявність боргу станом на 01.12.2013 року, однак документів, які підтверджують наявність боргу на момент звернення до нотаріуса суду надано не було, та в матеріалах приватного нотаріуса відсутні.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» ТОВ «Кей-Колект» направляв на адресу ОСОБА_3 повідомлення про намір звернення стягнення на предмет іпотеки, датованого 02 квітня 2014року за вих. №733328/КЗ копії якого містися в матеріалах справи.
		Однак в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження вручення вказаного повідомлень ОСОБА_3
		До справи долучено поштове повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я ОСОБА_3, з якого вбачається, що найменуванням відправника зазначено ТОВ «Укрборг», а не ТОВ «Кей-Колект».
		Крім того, у судовому засіданні позивачка пояснила, що її почерк та підпис відрізняється від підпису на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, тобто повідомлення про намір звернення стягнення на предмет іпотеки було отримано невідомою особою.
		З викладеного вбачається, що у порушення вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_3 не отримувала від ТОВ «Кей-Колект» попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому у відповідача ТОВ «Кей-Колект» були відсутні правові підстави для позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. вчинила реєстрацію права власності на нерухоме майно без отримання доказів на підтвердження того, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки надсилалась позивачці, і були нею отримані. Вчиняючи нотаріальну дію приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. не перевірила безспірність заборгованості по наданим документам і визнала право власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ «Кей-Колект».
		Крім того, суд правильно визнав, що на момент реєстрації приватним нотаріусом права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» діяли норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким введено мораторій, у відповідності до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу»та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що 1) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, та 2) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири.
		З врахуванням того, що предмет іпотеки був переданий банку в забезпечення виконання умов споживчого кредиту, виданого у доларах США, зважаючи, що площа вказаної квартири становить 65,3 кв.м., в матеріалах справи наявні докази, що дане майно використовується позивачем як місце його постійного проживання та його сім'ї, суд дійшов до висновку, що до правовідносин сторін, які виникли з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки повинен бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому відповідач в силу зазначених положень Закону не могла вчиняти дії щодо звернення стягнення на дане майно.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Зважаючи на викладене та враховуючи, що судом встановлено, що приймаючи рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.02.2016року, індексний номер 28072253 приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. не було дотримано положень п. п. 15, 36, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під № 868, а також не враховано заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», позов в частині визнання незаконним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
		В силу положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем в суді.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект», який був внесений на підставі рішення № 28072253 від 04.02.2016 року, суд зазначив наступне.
		Аналізуючи практику застосування ст. 16 ЦК України, Верховний Суд України вказав, що «У разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого п.1 ч.2 ст.16 ЦК за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч. 2 ст. 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».)»
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Таким чином, в частині визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект», позов також підлягає задоволенню.
		Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд обгрунтовано дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на приписах закону, тоді як обставини справи підтверджені певними належними та допустимими засобами доказування.
		Суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.
		За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Посилання автора апеляційної скарги на непоне з`ясування судом обставин здійснення нотаріусом порядку отримання, формування документів реєстрації права власності спірного об'єкту, неправильну оцінку доказів наявності боргу, неправильну оцінку судом обставин повідомлення позивача про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, неправильне застосування судом закону про мораторій на стягнення майна, в забезпечення кредитів в іноземній валюті, неврахування судом правової позиції вищих судових інстанцій, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необгрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.
		Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
		На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,       
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - Землякова Олексія Анатолійовича - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року - залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий                             П.М. Черевко
		Судді:                                 Р.Д. Громік
		                                    М.М. Драгомерецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...