Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/4436/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи; Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Надіслано для оприлюднення: 13.02.2018. Зареєстровано: 15.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2018.
Дата набрання законної сили: 05.07.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                Справа № 577/4436/16-к
		          Провадження № 1-кп/576/41/18
		                                      ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 лютого 2018 року                         м. Глухів 
		Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі: 
		колегії суддів, головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		їх законних представників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		психологів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		представника служби у справах дітей ОСОБА_16 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, освіта повна середня, раніше не судимого в силу статті 89 КК України
		- за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України (далі  КК України), 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, освіта середня-спеціальна, раніше не судимого
		- за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, 
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період часу з червня 2015 року до 29 серпня 2015 року, попередньо домовившись між собою про вчинення крадіжки з чужого домогосподарства, в якому ніхто не проживав, близько 22 години прибули до нежитлового господарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_9 і переконавшись, що їх дії є таємними для власника та сторонніх осіб, через незамкнену хвіртку проникли на подвір`я вказано господарства, де ОСОБА_7 залишився спостерігати за обстановкою, щоб в разі появи сторонніх осіб, попередити про це ОСОБА_6 , а в цей час ОСОБА_6 через відкриті вхідні двері проник у житловий будинок, звідки таємно викрав телевізор марки «LG CT20D30», вартістю 700 гривень, пилосос «Ракета-77», вартістю 325 гривень, алюмінієві ложки в кількості 65 шт. загальною вартістю 130 гривень, алюмінієві виделки в кількості 10 шт., загальною вартістю 20 гривень, а також саморобну металеву драбину, дюралевий водостік, електричний кабель, мідну скриньку, які внаслідок тривалого використання матеріальної цінності для потерпілої не становлять. В подальшому вказане майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винесли з двору та з місця скоєння злочину зникли, а пізніше розпорядились викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоду на загальну суму 1175 гривень.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 влітку 2016 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, у денний час, з метою задоволення власної статевої пристрасті та розбещення малолітнього племінника ОСОБА_10 2009 р.н., користуючись відсутністю батьків та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, привів останнього до покинутого господарства за адресою: АДРЕСА_1 де завів малолітнього за руку до туалету. Після чого, використовуючи безпорадний стан малолітнього, користуючись своїми віковими і фізичними перевагами, вчинив щодо нього розпусні дії сексуального характеру, оголив свій статевий орган та у присутності малолітнього демонстративно вчинив акт онанізму шляхом доторкання руками до свого статевого органу, задовольняючи свою статеву пристрасть, а також з метою викликати у малолітнього статеве збудження пропонував ОСОБА_10 повторити непристойні дотики до свого статевого органу, чим навчав дитину статевим збоченням.
		Після цього, влітку цього ж року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, в денний час ОСОБА_6 прийшов до місця проживання малолітнього племінника ОСОБА_10 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та користуючись відсутністю батьків малолітнього та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити його намірам на задоволення власної статевої пристрасті та розбещення ОСОБА_10 , завів останнього до приміщення сараю, яке закрив, щоб запобігти втечі останнього, де діючи умисно з використанням безпорадного стану малолітнього, вчинив щодо нього розпусні дії сексуального характеру, оголив свій статевий орган та у присутності малолітнього демонстративно вчинив акт онанізму шляхом доторкання руками до свого статевого органу, задовольняючи свою статеву пристрасть, а також, з метою викликати у малолітнього статеве збудження, пропонував ОСОБА_10 повторити непристойні дотики до свого статевого органу та взяти статевий орган до його рота, чим навчав дитину статевим збоченням.
		Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_6 завдав шкоду нормальному моральному та фізичному становленню малолітнього ОСОБА_10 , а також сприяв формуванню у нього антиморальних поглядів.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 у період з червня по серпень 2016 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, з метою задоволення власної статевої пристрасті та розбещення малолітнього племінника ОСОБА_11 , 2004 року народження, користуючись відсутністю батьків та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, привів останнього у чагарники навпроти господарства АДРЕСА_1 , та використовуючи безпорадний стан ОСОБА_11 , який в силу свого віку не міг розуміти характер і значення вчинених з ним дій, а також чинити будь-який опір, користуючись своїми віковими і фізичними перевагами, вчинив щодо нього розпусні дії сексуального характеру, оголив свій статевий орган та у присутності малолітнього демонстративно вчинив акт онанізму шляхом доторкання руками до свого статевого органу, задовольняючи свою статеву пристрасть, а також, з метою викликати у малолітнього статеве збудження, пропонував потерпілому ОСОБА_11 повторити непристойні дотики до свого статевого органу.
		Також, обвинувачений ОСОБА_6 приблизно у в середині серпня 2016 року, точна дата не встановлена, у денний час, з метою задоволення власної статевої пристрасті та розбещення того ж малолітнього племінника ОСОБА_11 , користуючись відсутністю батьків та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, привів останнього до покинутого господарства за адресою: АДРЕСА_3 і увійшовши до нежилого будинку, ОСОБА_6 , користуючись безпорадним, з огляду на малолітній вік, станом ОСОБА_11 , вчинив щодо нього розпусні дії сексуального характеру, оголив свій статевий орган та у присутності малолітнього демонстративно вчинив акт онанізму, шляхом доторкання руками до свого статевого органу, задовольняючи свою статеву пристрасть, а також, з метою викликати у малолітнього статеве збудження, пропонував ОСОБА_11 повторити непристойні дотики до свого статевого органу.
		Вчиняючи вказані дії, направлені та фізичне розбещення малолітнього, ОСОБА_6 усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілого ОСОБА_11 , завданні шкоди його нормальному моральному та фізичному становленню, а також формуванні у нього аморальних поглядів та бажав їх настання.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 , приблизно у середині серпня 2016 року, точна дата не встановлена, у денний час, перебуваючи разом із малолітнім ОСОБА_11 у нежилому будинку АДРЕСА_3 , після вчинення відносно ОСОБА_11 розпусних дій сексуального характеру вирішив задовольнити свою статеву пристрасть неприродним способом. З метою реалізації злочинного наміру та подолання опору малолітнього, при цьому, користуючись безпорадним станом останнього, власними віковими і фізичними перевагами, а також, застосовуючи до малолітнього фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні ляпасів по обличчю та висловлюванні погроз застосування фізичного насильства, обвинувачений ОСОБА_6 проти волі ОСОБА_11 вступив з ним у статеві зносини неприродним способом, ввівши свій статевий орган до рота потерпілого, а також примусив малолітнього до орогенітального контакту, самостійно повторивши аналогічні дії по відношенню до малолітнього.
		Допитаний в судовому засідання в якості обвинуваченого ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину передбаченого частиною третьою статті 185 КК України визнав частково, не погодившись із переліком викраденого майна та дав свідчення про те, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставинах скоїв крадіжку майна разом зі своїм братом ОСОБА_6 . Пояснив, що на початку літа в червні 2015 року, пізно ввечері, вони з ОСОБА_17 прямували додому від сестри ОСОБА_18 і ОСОБА_19 запропонував вчинити крадіжку з будинку, в якому ніхто на той час не проживав, і він погодився. Коли підійшли до двору, упевнилися, що їх ніхто не бачить, зайшли до двору, він залишився спостерігати, а ОСОБА_19 пішов у будинок, звідти виніс телевізор марки «LG», пилосос «Ракета» у покривалі і мішок з речами з кухні, металеву скриньку. Велосипеду, каністрів, скляних бутилів, саморобної металевої драбини, електричного лічильнику та дзюралевого водостоку не виносив, допускає що електричний кабель викрали. Мішок ніс ОСОБА_19 , а він телевізор, все віднесли додому, драбину приніс ОСОБА_19 , через рік після крадіжки, але звідки він її взяв не знає. Водостоки були свої, зняті з власного будинку. Цивільний позов визнає в сумі 1500 грн.
		З приводу вчинення розпусних дій ОСОБА_6 стосовно його малолітніх племінників то про це йому нічого не відомо, вважає що це видумали племінники. Самі племінники час від часу були у них вдома, ОСОБА_20 приходив влітку поїсти до бабусі. До нього та його сестри працівники поліції тиску не здійснювали. 
		Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину передбаченого частиною третьою статті 185 КК України визнав частково не погодившись із переліком викраденого майна, за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених частиною третьою статті 153 та частиною другою статті 156 КК України не визнав та пояснив наступне.
		Так показав, що влітку близько двох років тому, точно не пам`ятає ні дати, ні місяця, близько 22 години, коли було темно на вулиці, він разом з братом ОСОБА_7 йшов від сестри ОСОБА_12 додому, на цьому шляху він запропонував ОСОБА_7 зайти на нежиле подвір`я і з будинку вчинити крадіжку чужого майна, на що ОСОБА_7 погодився. Вони упевнилися, що їх дії є таємними для сторонніх осіб, відчинили хвіртку, підійшли до будинку, ОСОБА_7 залишився на вулиці, а він відчинив двері веранди, а потім і до будинку, проник туди і викрав телевізор, який виніс на старій ковдрі, пилосос, ложки, виделки, які забрав зі столика на кухні, маленьку металеву скриньку, які склав у мішок і також виніс, вони з ОСОБА_7 з викраденим майном пішли звідти, ОСОБА_7 ніс у ковдрі телевізор, а він мішок, а металеву драбину він не брав, вказану драбину він придбав у хлопців, які приймали метал в селі, жодного іншого майна не викрадали, водостіки це з їхнього будинку залишились. Коли він увійшов до будинку, то там були розкидані речі, тому ті речі могли бути викрадені раніше. Каністри, велосипед, водостоки, кабель, бутилі, компресори, килими не викрадали. Вони проникали в будинок лише один раз. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 визнає приблизно в межах 1009 гривень за попереднім вироком. Просить вибачення у потерпілої, також зазначив, що жалкує, що так трапилося і він би відшкодував шкоду, але в умовах перебування під вартою не може цього здійснити. 
		Щодо злочинів вчинених відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 показав, що таких злочинів не вчиняв, жодних розпусних дій зі своїми малолітніми племінниками не здійснював. Влітку 2016 року знав, про те що племінник ОСОБА_20 приїхав з інтернату з поламаною ногою, але його не бачив. Знав, що він приходив до них додому поїсти. Вважає, що потерпілі дали такі покази під примусом працівників поліції, у зв`язку із конфліктом, який у нього виник з працівником поліції ОСОБА_21 , який обіцяв його посадити. Стосовно вилученого поліетиленового пакету зі спермою, то це його пакет, який він залишив після зустрічі з дівчиною. Попередні покази давав під примусом працівників поліції.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, а ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 152 та ч. 3 ст. 153 КК України їх вина доводиться наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.
		Допитана в якості потерпілої ОСОБА_9 пояснила, що не сумнівалася, що її нежилий будинок в АДРЕСА_4 , який дістався після дядька, обікрали саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , бо дядько їй розповідав, що саме ці особи до нього приходили, коли він там проживав, і зламали замок. В будинку все було зроблено дядьком своїми руками, будинок був упорядкований. Останнім часом будинок був без нагляду, бо господар, її дядько, перебував у лікарні. На початку серпня 2015 року вона приїхала і виявила, що всі будівлі в господарстві обкрадені. В хаті зняли електролічильник і проводку, викрали килими і перетворили будинок в нежилий. На даний час повернули телевізор, пилосос, який вона упізнала по назві, моделі і по зовнішньому вигляду, ложки і виделки, які були у їх торбині, яка є індивідуальна, водостік, драбину. Цивільний позов вона підтримує і просить задовольнити його в повному обсязі, оскільки для відновлення пошкоджених приміщень і придбання нових речей навіть цих коштів не вистачить. Щодо покарання обвинуваченим, вона вважає, що вони мають бути покарані найсуворіше, їх вибачення не приймає, оскільки їй не відшкодовані збитки, а розкаяння їх бачить, як не щире. Вважає, що будинок обкрадали не один раз.
		Малолітній потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що боїться дядька, ОСОБА_6 , та спілкуватися з ним не бажає. На запитання про вчинення відносно нього розпусних дій реагував таким чином, що опускав очі, плакав, потирав руки, нервуючись говорив і стверджував, що такі дії ОСОБА_6 відносно нього вчиняв два рази, коли на вулиці було тепло і він був одягнутий у майку і шорти, але точної дати не пам`ятає, перший раз було біля сусіднього домогосподарства бабусі в селі Дептівка, куди ОСОБА_19 повів його косити траву. Так, він завів його до приміщення туалету де зняв нижню частину одягу та почав заставляти його торкатися до його статевого органу, йому було страшно і боляче, дядько заставляв його роздягатися і торкався його, йому було дуже неприємно і він втік. Наступний раз було у сараї в їхньому домоволодінні де мати тримала курей, коли ОСОБА_17 завів до сараю то закрив двері і не дозволяв виходити, показував непристойне, зняв верхній одяг та торкався свого статевого органу і заставляв його таке ж робити, було страшно, сильно боявся свого дядька. Йому неприємно згадувати про обставини вчиненого. 
		Малолітній потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що влітку 2016 року зламав ногу і був вдома. Мама часто була в стані алкогольного сп`яніння і він залишався вдома з братом, ходив до бабусі, де також проживає ОСОБА_17 його дядько, поїсти. Одного дня, коли він прийшов поїсти до бабусі, прийшов його дядько ОСОБА_17 та забрав його збирати груші, біля сусіднього домогосподарства. Так, біля груші в чагарниках ОСОБА_19 зняв штани та оголив перед ним свій статевий орган, доторкався до нього, демонстрував йому і заставляв його знімати одяг та торкатися до його статевого органу руками та ротом, погрожуючи вдарити, вдарив рукою по обличчю, внаслідок чого він торкався руками до його статевого органу.
		Через декілька днів, ОСОБА_17 повів його у покинуту хату, біля сусіднього домоволодіння і змушував його торкатися до його статевого органу, бив його рукою по обличчю, а також примушував брати його статевий орган до рота, що він і зробив, а ще декілька разів в тій же хаті просто змушував дивитися на нього, як він робить зі своїм статевим органом і наказував, щоб він повторював. Бачив, що ОСОБА_19 витягував якийсь пакет, але що він з ним робив не знає. Такі дії почалися з червня чи з липня 2016 року і закінчилося в серпні. 
		Він про це розповів, коли дізнався, що такі ж дії двічі вчинялися дядьком і з братом ОСОБА_22 . Йому неприємно про це згадувати, боявся розповідати про ці події, бо боявся свого дядька. З ОСОБА_17 не хоче бачитись, боїться, бо той погрожував бити.
		Свідок ОСОБА_23 , оперуповноважений ГУНП в Сумській області в судовому засіданні показав, що на початку 2016 року був призначений дільничним інспектором із закріпленою дільницею в с. Дептівка Конотопського району, Сумської області. Так в середині серпня 2016 року виїздив в с. Дептівка. Побачив двох неповнолітніх дітей ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які сказали, що, де їх мати, вони не знають, бо вона десь пила горілку. ОСОБА_26 сказав, що боїться їхати до бабусі, бо там ОСОБА_27 . Він з`ясував, що ОСОБА_17 , їх дядько, при ОСОБА_20 задовольняв статеві потреби неприроднім способом і розбещував цих дітей. Потім ОСОБА_18 , їх мати, повідомила, що її син також скаржився з цього приводу. Коли ОСОБА_20 йому розповідав, то менший брат був поряд, і ОСОБА_25 розповів, що ОСОБА_17 двічі таке вчиняв і щодо нього. Бабусю діти не боялися, а боялися ОСОБА_28 . До того випадку він не знав про такі обставини. ОСОБА_20 повідомляв, що таке відносно нього ОСОБА_19 робив з п`яти років. До ОСОБА_28 не має ніяких неприязних відносин. Після того, як дізнався від потерпілих про їх розбещення, він питав ОСОБА_6 і той розповів про все, як було також розповідав про пакети, які використовував в якості контрацептива. Все розповідав у довільній формі і тиску на нього не було. Потерпілих він не задобрював. Діти говорили про це не тільки йому, а й повідомили і своїй матері, яка не придавала цьому значення, тому він порекомендував їй звернутися із заявою про вчинення злочину, що вона в подальшому зробила і було порушене кримінальне провадження та розпочате досудове розслідування. До 2016 року він не знав ОСОБА_29 і жодних неприязних відносин у нього до них не має і не було.
		Крім того, в ході судового розгляду були досліджені наступні документи:
		-Протокол огляду місця події від 31.08.2015 в ході якого було оглянуто територію господарства та будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 де була скоєна крадіжка (а.с. 33-36 т.1);
		-протокол обшуку від 27.08.2016 з якого вбачається, що за місцем проживання обвинувачених у будинку АДРЕСА_1 з фото таблицями до нього, було вилучено частину майна, яке було викрадено в ОСОБА_9 , а саме телевізор марки «LG CT20D30», пилосос «Ракета-77», алюмінієві ложки та виделки, водостіки, кабель та металева драбина (а.с. 56-95 т.1);
		-протокол огляду предметів від 13.09.2016 в ході якого, за участі потерпілої були оглянуті вилучені в обвинувачених пилосос, телевізор, алюмінієві ложки та виделки, драбина та водостоки, які потерпіла впізнала за зовнішніми ознаками (а.с. 99-102 т.1);
		-висновок судової товарознавчої експертизи № 19/119/9-3/3495е від 03.10.2016 згідно якого вартість телевізора марки «LG», складає 700 грн., пилососу «Ракета» 325 грн, 65 шт. алюмінієвих ложок 130 грн, 10 шт. алюмінієвих виделок 20 грн., та ринкова вартість всього викраденого майна у ОСОБА_9 на час скоєння злочину могла становити 2184 грн (а.с.108-114 т.1);
		-протокол прийняття заяви від ОСОБА_30 про вчинення розпусних дій відносно її сина ОСОБА_10 від 24.10.2016 (а.с. 1 т.2);
		-висновок методиста з психологічної служби РМК Конотопської районної ради згідно якого ОСОБА_10 сприймає все адекватно, відповідно до ситуації, ознак фантазування виявлено не було, чітко та правдиво розповідав ситуацію та може піддаватись впливу лише близькій людині (а.с. 13 т.2);
		-протоколи огляду місця події в ході яких були оглянуті ділянки місцевості та місця де ОСОБА_31 вчиняв розпусні дії щодо малолітніх потерпілих (а.с. 30-34, 37-39, 40-42, 46-50 т.2);
		-висновок практичного психолога Правдинської школи-інтернату згідно якого ОСОБА_26 ознак фантазування не виявляє, не має свідомої мети приховати правду та події, що сталися, може легко піддаватись впливу з боку оточуючих, сприймання дійсності адекватне, відповідно до діючої ситуації (а.с. 83 т.2);
		-висновок експерта № 1116 від 25.10.2016 згідно якого в пакеті №1, що вилучений під час обшуку господарства по АДРЕСА_3 , знаходяться сліди сперми, які можуть походити від ОСОБА_6 (а.с. 130-132 т.2);
		-протокол проведення слідчого експерименту від 05.09.2016 проведеного з підозрюваним ОСОБА_6 в ході якого останній розповів обставини та показав місце вчинення розпусних дій стосовно малолітніх потерпілих (а.с. 146-149);
		-протокол проведення слідчого експерименту від 20.09.2016 з підозрюваним ОСОБА_7 в ході якого останній показав та розповів обставини скоєної крадіжки у ОСОБА_9 (а.с. 199-203 т.2); 
		-висновок судово-психіатричного експерта № 210 від 07.09.2016 згідно якого ОСОБА_6 страждає на легку розумову відсталість з порушенням поведінки, під дію ст.ст. 19,20 КК України не підпадає (а.с. 189-191 т.2);
		Таким чином, аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, які є належними і допустимими, з точки зору їх достовірності, достатності та взаємозв`язку суд приходить до висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні крадіжки речей з будинку, належного ОСОБА_9 , а саме телевізора марки «LG CT20D30», пилососу «Ракета-77», алюмінієвих ложок в кількості 65 шт. та алюмінієвих виделок в кількості 10 шт., саморобної металевої драбини, дюралевого водостоку, електричного кабелю та мідної скриньки. Їх твердження, що не викрадали частину речей з будинку суд визнає нещирими, оскільки ці речі були вилучені саме в них. Відомостей про те, що вони їх отримали у законний спосіб суду надано не було. Водночас, потерпіла упізнала за індивідуальними та родовими ознаками, вилучені у обвинувачених речей як свої. Підстав не довіряти показами потерпілої у суду немає. Підстав оговорювати обвинувачених потерпілою також не встановлено. Водночас в судовому засіданні не було встановлено причетність обвинувачених до скоєння крадіжки майна потерпілої, а саме велосипеду марки «Україна», 2 металевих каністр об`ємом 20 л кожна, електролічильника марки «СО-И446», килиму, доріжки, скляних бутилів об`ємом 20 л кожен, 3 скляних бутилів об`ємом 50 л кожен, 2 компресорів від холодильників, оскільки обвинувачені заперечували проти викрадення вказаного майна, таке майно в них не вилучалось та потерпілій не поверталось. Жодних інших належних та допустимих доказів стороною обвинувачення на підтвердження причетності обвинувачених до крадіжки вказаного майна суду надано не було. Отже обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у викраденні вищевказаного майна ґрунтується лише на припущеннях. Крім того, обвинувачені органом досудового розслідування обвинувачуються у крадіжці поєднаній з проникненням у житло та сховище. В судовому засіданні із показів обвинувачених та потерпілої ОСОБА_9 було встановлено, що крадіжка майна була вчинена з будинку, належного ОСОБА_9 , жодного майна останні з іншого сховища, окрім з будинку не викрадали, а тому зазначення в обвинуваченні кваліфікуючої ознаки як проникнення у сховище не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений частиною третьою статті 185 КК України і їх дії кваліфікує як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 , що він не вчиняв жодних розпусних дій щодо своїх малолітніх племінників, суд розцінює критично, як обраний останнім спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Дані твердження обвинуваченого повністю спростовуються дослідженими по справі доказами, зокрема допитані в судовому засіданні малолітні потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали цілком послідовні показання про обставини вчинених щодо них обвинуваченим ОСОБА_6 розпусних дій. Хоча дані показання про обставини вчиненого кримінального правопорушення і викладені у властивій дитячому вікові та відповідному дитячому рівню розвитку формі та враховуючи час який пройшов з часу вчинення злочинів, однак вони не містять суттєвих розбіжностей між собою і практично співпадають із обставинами, як це викладено в обвинувальному акті. Зокрема із висновків практичних психологів вбачається, що малолітні потерпілі ознак фантазування не виявляють, чітко та правдиво розповідають ситуацію.
		За таких обставин, аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, які є належними і допустимими, з точки зору їх достовірності, достатності та взаємозв`язку суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 КК України доведена повністю, його дії кваліфікує за частиною другою статті 156 КК України як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи; за частиною третьою статті 153 КК України як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітнього.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до тяжких злочинів; розмір завданої злочином майнової шкоди, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, офіційно не працює, вибачався перед потерпілою, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий. Також суд визнає як обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до статті 66 КК України, молодий вік ОСОБА_7 , а також відсутність передбачених статтею 67 КК України обставин, які обтяжують покарання.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення злочину передбаченого частиною третьою статті 185 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією частини третьої статті 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його молодий вік, офіційно не працевлаштований, досудову доповідь, наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , можливе без відбування ним покарання, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК Україні відповідні обов`язки.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_6 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 156 та ч.3 ст. 153 КК України суд враховує, тяжкість вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, обставини та відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який характеризується, як особа, схильна до вчинення кримінальних правопорушень, що вчинив ряд злочинів, в т.ч. і особливо тяжкий, думку потерпілих, представників потерпілих, що заподіяну шкоду не відшкодував, не працює, при цьому має задовільний стан здоров`я. Також суд враховує, як обставину, що пом`якшує покарання його молодий вік та вчинення злочину повторно, що є обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до статті 67 КК України.
		Враховуючи обставини справи, вищевказані пом`якшуючі та обтяжуючі покарання суд дійшов висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства і йому слід визначити покарання в межах санкцій статей, за якими обвинувачується, а також за сукупністю злочинів - у виді позбавлення волі. Крім того, враховуючи обставини справи та характер вчинених обвинуваченим дій, а також, що у нього відсутні спеціальна освіта і можливість займати певні посади, то призначивши покарання в межах санкції ч.2 ст. 156 КК України, суд дійшов висновку про недоцільність призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		З огляду на приписи статті 5 КК України та частини п`ятої статті 72 (в ред. від 26.11.2015) цього Кодексу, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, а саме з 06 вересня 2016 року до 07 жовтня 2017 року, а з 05 грудня 2017 року до набрання вироком законної сили на підставі частини п`ятої статті 72 КК України (в ред. від 18.05.2017) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.
		З метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання настанню ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України обраний ОСОБА_6 05 грудня 2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Стосовно заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 5 тисяч гривень, враховуючи, що викрадене майно останній повернуто, в його задоволенні слід відмовити, водночас цивільний позов, заявлений в інтересах малолітнього ОСОБА_11 , представником потерпілого про відшкодування моральної шкоди, а саме в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень підлягає задоволенню повністю. Сума відшкодування моральної шкоди, заявлена законним представником потерпілого, на переконання суду, є об`єктивною, такою, що відповідає засадам розумності і справедливості та обсягу моральних страждань потерпілого, які співвідносяться з обставинами, встановленими в судовому засіданні.
		Відповідно до частини дев`ятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили речові докази: драбину металеву, телевізор марки «LG CT20D30», пилосос «Ракета-77», алюмінієві ложки та виделки, дюралевий водосток, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_9 під зберігальною розпискою  повернути їй як законному володільцю; поліетиленовий пакет зі спермою, вилучений в АДРЕСА_3 , зразки слюни ОСОБА_11 , зразки крові ОСОБА_11 , ОСОБА_6  які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Конотопського ВП ГУНП в Сумській області  знищити.
		Процесуальні витрати, здійснених в ході досудового розслідування на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 263,88 грн. суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених в дохід держави у рівних частинах по 131 грн. 94 коп. з кожного. На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 час його попереднього ув`язнення з 27 квітня 2017 року до 05 грудня 2017 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.
		Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов`язки:
		-    періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-    повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати. 
		ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 КК України і призначити йому покарання:
		за частиною третьою статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
		за частиною другою статті 156 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
		за частиною третьої статті 153 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
		Відповідно до частини першої статті 70 КК України ОСОБА_6 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити тримання під вартою до вступу вироку в законну силу. Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 06 вересня 2016 року, тобто з моменту затримання, зарахувати у строк покарання час його попереднього ув`язнення з 06 вересня 2016 року до 07 жовтня 2017 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 05 грудня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		В задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 відмовити.
		Позов законного представника потерпілого ОСОБА_32 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_6 задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 5000 (п`ять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта по 131 грн. 94 коп. з кожного.
		Речові докази  диски з відеозаписами слідчих дій - залишити в матеріалах кримінального провадження; драбину металеву, телевізор марки «LG CT20D30», пилосос «Ракета-77», алюмінієві ложки та виделки, дюралевий водосток, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_9 під зберігальною розпискою  повернути їй як законному володільцю; поліетиленовий пакет зі спермою, вилучений в АДРЕСА_3 , зразки слюни ОСОБА_11 , зразки крові ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Конотопського ВП ГУНП в Сумській області  знищити.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.
		Головуючий суддя                         ОСОБА_1 
		Судді                                                 ОСОБА_2 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...