Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/3584/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 14.02.2018. Зареєстровано: 15.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2018.
Дата набрання законної сили: 23.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/3584/18
		Провадження № 3/761/1714/2018
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		    13 лютого 2018 року                                 м.Київ
		Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Світлицька Вікторія Миколаївна, за участю прокурора Савенко Д. Л. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює директором Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», мешкає за адресою: АДРЕСА_1  
		у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		В С Т А Н О В И В :
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, обіймаючи посаду директора Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 52 даного Закону, пункту 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 №958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 №1153/29283, несвоєчасно повідомила про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, ОСОБА_1, усвідомлюючи що він є суб'єктом відповідальності на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», маючи електронний цифровий підпис, несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, а саме щодо отримання доходу від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у розмірі 557 000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП у скоєнні даного адміністративного правопорушення визнав.
		Прокурор в судовому засіданні , участь якого у справах про адміністративні правопорушення даної категорії є обов'язковою, просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, підтримав доводи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд приходить до такого висновку.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»: правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в», пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Згідно з вимогами ч.1 п.3 ст. 46 вищевказаного Закону, у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Положеннями ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до відповідальності.
		Також ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення.
		На переконання суду, дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
		Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
		Цією ж статтею Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
		        Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» №13 від 25 травня 1998 року, суди при розгляді справ про правопорушення, пов'язані з корупцією повинні також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння.
		Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.
		Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. 
		При дослідженні, долучених до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що 13.12.2017 р. ОСОБА_1  надано  довіреність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо володіння, продажу, користування та розпорядження на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ GL 500» , 2011 року випуску. 
		До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено договір купівлі-продажу від 30.01.2018 р. автомобіля «MERCEDES-BENZ GL 500» , 2011 випуску, який укладено між ОСОБА_1 в особі уповноваженої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до якого передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після підписання договору купівлі-продажу, та оплата вартості, визначена відповідно до договору. Вартість транспортного засобу відповідно до договору складає 557 000. Посилання прокурора на те, що договір купівлі-продажу автомобіля «MERCEDES-BENZ GL 500» укладено 28.12.2017 року не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки суперечать договору купівлі-продажу автомобіля , що долучено до матеріалів справи. 
		Договір купівлі-продажу автомобіля «MERCEDES-BENZ GL 500» від 28.12.2017 р. , який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , до матеріалів справи не долучено.
		За таких обставин , відлік десятиденного терміну почався з дати укладення договору купівлі-продажу автомобіля «MERCEDES-BENZ GL 500»  , а саме з 30.01.2018 року .
		Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. 
		Частина 2 ст.172-6 КпАП України передбачає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
		Оцінивши всебічно, повно та об'єктивно досліджені обставини, передбачені ст. ст. 247, 280 КпАП України, суд приходить до висновку про те, що суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_1 настали саме 30.01.2018 року, в день укладення договору купівлі-продажу автомобіля«MERCEDES-BENZ GL 500», передачі йому коштів, що підтверджується доказами у справі, які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, та не спростовуються іншими зазначеними у протоколі обставинами.
		 
		Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 вчасно, у передбачений законом десятиденний строк, повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КпАП України, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю. 
		Керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 289 КпАП України, суд,-
		П О С Т А Н О В И В :
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв'язку відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя                                           Світлицька В. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...