Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/3400/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2018. Зареєстровано: 16.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018 (частково)
Результат оскарження 18.12.2018 Апеляційний суд Вінницької області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/3400/17 
		Провадження №1-кп/127/695/17 
		 
		ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 лютого 2018 року             м. Вінниця
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі суду присяжних:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,судді: ОСОБА_2 , 
		присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 за участю:
		секретарів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		сторони обвинувачення  прокурора ОСОБА_8 ,
		сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 ,
		потерпілого: ОСОБА_11 , 
		сурдоперекладача - ОСОБА_12  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №14 в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020000000388 від 29.11.2016 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця, українця, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.10.2010 року Замостянським РО ВГУ УМВД України у Вінницькій області, раніше не судимого;
		 - у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 27 п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України - 
		 в с т а н о в и в :
		 ОСОБА_9 умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи мету умисного протиправного заподіяння смерті своєму рідному брату ОСОБА_11 , при цьому, не бажаючи особисто скоювати вбивство, на початку листопада 2016 року, серед осіб, які мають зв`язки із кримінальним середовищем, підшукав виконавця який би за грошову винагороду погодився виконати його замовлення та вбити ОСОБА_11 .
		В середині листопада 2016 року, працівникам поліції, з негласних джерел, стали відомі злочинні наміри ОСОБА_9 , у зв`язку із чим, з ціллю проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на документування злочинних дій останнього, було залучено залегендовану особу з установчими даними ОСОБА_13 , якому була доручена роль виконавця вбивства на замовлення.
		ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою організації протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого на його замовлення, 20.12.2016 року за допомогою мобільного телефону зв`язався із незнайомим йому раніше ОСОБА_13 , із яким домовився про зустріч. Цього ж дня, біля 17.00 год. ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_13 на площі неподалік адміністративної будівлі АДРЕСА_2 , де, підтвердивши свій злочинний намір, шляхом обіцянок грошової винагороди у розмірі 5 000 гривень, замовив ОСОБА_13 вчинення умисного вбивства свого брата ОСОБА_11 , вступивши із останнім у попередню злочинну змову, з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
		ОСОБА_13 погодився на пропозицію ОСОБА_9 і пообіцяв вчинити умисне вбивство його брата ОСОБА_11 , про що, повідомив правоохоронні органи, якими були розроблені заходи по попередженню реалізації злочинного наміру ОСОБА_9 . Цього ж дня, близько 19.35 год. ОСОБА_9 знову зателефонував до ОСОБА_13 , якому повідомив повні анкетні дані та місце проживання ОСОБА_11 .
		В подальшому, 22.12.2016 року біля 17.40 год., за попередньою домовленістю, на площі неподалік адміністративної будівлі АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 з метою позбавлення життя свого брата ОСОБА_11 , та бажаючи настання наслідків саме у вигляді смерті останнього, знову зустрівся із ОСОБА_13 , якому, під час спілкування, остаточно підтвердивши свій злочинний намір, направлений на замовлення вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 
		Згодом, 25.12.2016 близько 11.00 год., за попередньою домовленістю, ОСОБА_9 знову зустрівся із ОСОБА_13 на площі неподалік адміністративної будівлі АДРЕСА_2 , де, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_11 , та бажаючи настання наслідків саме у вигляді смерті останнього, передав ОСОБА_13 фотознімок із зображенням брата, а також грошові кошти в сумі 2000 гривень, у якості завдатку за умисне вбивство ОСОБА_11 . При цьому ОСОБА_9 пообіцяв передати ОСОБА_13 решту грошових коштів за виконане замовлення, після того, як отримає підтвердження його виконання, а саме будь-якої особистої речі та фотокартки із зображенням убитого ОСОБА_11 
		26.12.2016 з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_9 працівниками поліції інсценоване вбивство ОСОБА_11 , яке було зафіксоване шляхом фотозйомки.
		Цього ж дня, тобто 26.12.2016 року біля 17.30 години, за попередньою домовленістю зустрівшись на вул. Покришкіна в м. Вінниця, неподалік будівельного майданчику Європейський квартал, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_9 про виконання його замовлення, на підтвердження чого передав йому фотознімки інсценованого вбивства ОСОБА_11 та паспорт громадянина України виданого на ім`я останнього, чим запевнив про виконання взятих на себе зобов`язань, а саме умисного вбивства на замовлення ОСОБА_11 .
		Вважаючи, що на його замовлення ОСОБА_11 вбито, ОСОБА_9 надав ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 500 гривень, як частину розрахунку за виконання умисного вбивства, при цьому пообіцявши, що решту грошових коштів згодом перерахує на банківський рахунок останнього. Після передачі коштів ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції.
		Однак, вбивство ОСОБА_11 , не було вчинено, оскільки ОСОБА_13 являючись законспірованою працівниками поліції особою, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», діяв з метою викриття злочинних намірів ОСОБА_9 , направлених на організацію протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , на замовлення.
		Отже, ОСОБА_9 виконав усі підготовчі дії з організації готування умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою группою осіб, однак злочин було вчинено, які не залежали від його волі, оскільки виконавець не вчинив жодної дії, направленої на виконання вбивства на замовлення.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, та відмовився надавати суду будь-які пояснення на підставі ст. 63 Конституції України. 
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується показаннями потерпілого, свідків, а також іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
		Так, допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_11  суду пояснив, що ОСОБА_14 є його братом, з яким вони жили окремо. Едуард жив із батьком. В дитинстві він з братом жили в інтернаті. Із своїм батьком - ОСОБА_15 він конфліктував. У 2015 року йому зателефонувала сестра, яка проживає в м. Жмеринці, та повідомила, що приїхав батько, який ображав її. Після дзвінка, він одразу поїхав до сестри, але батько та брат вже пішли до маршрутки, тому він взяв деревяну біту в сараї та пішов за ними. Викликавши із маршрутки батька, під час конфлікту, він вдарив його бітою по голові та пішов додому. Свої дії він пояснював тим, що батько бив його сестру. Після конфлікту він із братом ОСОБА_16  спілкувалися. 
		Про те, що брат замовив його вбивство він дізнався від працівників поліції, однак не міг в це повірити, але злякавшись за своє життя та життя своєї сім`ї, погодився на співпрацю. Імітування його вбивства організовували працівники поліції, а він приймав в цьому участь. Також повідомив, що вважає винним в цих подіях свого батька ОСОБА_17 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , за допомогою сурдоперекладача ОСОБА_12 , суду пояснив, що ОСОБА_14 та ОСОБА_18 його сини, 2 роки тому його старший син ОСОБА_19 побив його дружину. В березні 2016 року він разом із сином ОСОБА_20 приїхав в м. Жмеринку, щоб провідати свою матір, з якою проживає його донька ОСОБА_21 . ОСОБА_21 їх в дім пускати не хотіла та вигнала, ОСОБА_22 його захищав. ОСОБА_19 вдома не було. Вони з ОСОБА_23 в дім не потрапили та пішли на маршрутку. Вже будучи в маршрутці він побачив ОСОБА_19 та вийшов до нього. На зупинці ОСОБА_19 вдарив його битою по голові, після чого він впав на землю. В лікарню його завозив ОСОБА_22 та перебував там з ним. По даному факту він звертався до поліції, була відкрита кримінальна справа та ОСОБА_19 засуджено, яке покарання йому призначили він не памятає. З ОСОБА_19 він на даний час не спілкується. В ОСОБА_19 та ОСОБА_23 погані стосунки. 02.11.2016 року в них виник конфлікт біля Апеляційного суду, вони погрожували один одному, а ОСОБА_22  погрожува побити свого брата, однак він не сприйняв це серйозно. Про намір ОСОБА_23 вбити ОСОБА_19 йому нічого не відомо. Про дані події він дізнався від дочки ОСОБА_21 . 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24  суду пояснила, що вона являється сестрою обвинуваченого ОСОБА_25 та ОСОБА_11 березні 2016 року в м. Жмеринку, де вона проживає з бабусею приїхав її батько та молодший брат ОСОБА_9 . Вони хотіли поговорити з нею про квартиру, вона їх не пускала, вони її побили та пішли на маршрутку до м. Вінниці. Після чого вона зателефонувала старшому брату ОСОБА_19 та про все розповіла. Як вона дізналася пізніше, ОСОБА_19 зустрів батька на зупинці і вдарив його битою по голові. На її думку конфлікт стався на грунті поділу квартири, яка знаходиться в м. Вінниці. Її батьки конфліктні люди, з 2012 року вона не спілкується з ними. Батько хотів привласнити квартиру, хоча частину квартири була приватизована не неї. По факту побиття ОСОБА_19 батька було відкрито кримінальне провадження та винесено вирок, яким ОСОБА_19 було засуджено до умовного терміну покарання. На даний час з батьками та ОСОБА_23 вона не спілкується, з ОСОБА_19 у неї добрі відносини. Про обставини справи вона дізналася від знайомих та із новин з інтернету та від ОСОБА_19 . 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13  суду пояснив, що раніше з ОСОБА_26 він не був знайомий. Йому зателефонував ОСОБА_26 та домовився про зустріч. На зустріч, яка відбувалася 20-21.12.2016 року ОСОБА_26 запізнився, прийшов на підпитку, розповідав що брат побив батька через квартиру. Спочатку ОСОБА_26 хотів щоб брата тільки побили, після чого він запропонував йому «подумати» та вони домовилися зустрітися через два дні.
		 Під час наступної зустрічі ОСОБА_9 повідомив, що хоче вбити брата та може заплатити за це 5000 гривень, а потім ще доплатить. ОСОБА_9 дав йому фотографію брата, повідомив де його знайти та сказав, що рішення про вбивство не змінив та дав 2000 гривень.
		Працівники поліції інсценували вбивство та виготовили фотографії вбитого брата обвинуваченого. 
		Під час останньої зустрічі в грудні 2016 року він, на підтвердження виконання замовлення привіз фото з зображенням вбитого ОСОБА_11 , а ОСОБА_14  передав йому 500 гривень, а решту мав віддати пізніше. Після чого ОСОБА_27 затримали працівники поліції.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28  суду пояснив, що коли він відбував покарання в місцях позбавлення волі, він чув як його приятель розмовляв із ОСОБА_16 по телефону, тому він знав, що ОСОБА_16 хотів вбити брата. Він звернувся до працівників поліції по телефону та повідомив, що його товариш шукає виконавця вбивства. Він чув, що ОСОБА_29 хоче вбити брата, через те, що останній погано відносився до батьків. Він особисто з ОСОБА_20 не спілкувався. 
		Суд всебічно та ретельно дослідивши обставини справи вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, що підтверджується показаннями потерпілого, свідків, а також іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		- даними витягу з кримінального провадження №12016020000000388 від 29.11.2016 року ( т.1 а.с. 132);
		- рапортом оперуповноваженого Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області від 29.11.2016 року (т.1 а.с. 133);
		- інформаційної довідкою т.1 а.с. 135-140;
		- даними протоколу огляду місця події від 26.12.2016 року із застосуванням цифрового апарату «Кенон» - земельної ділянки, яка розташована за лісополосою неподалік перехрестя вулиці Гніванське шосе поворот на обїзну ОСОБА_30 шосе біля дорожнього знаку «Вінниця» ( т.1 а.с. 141);
		- даними заяви від 26.12.2016 року про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_11 в кримінальному провадженні № 12016020000000388 (т.1 а.с. 142); 
		- даними протоколу огляду предметів від 26.01.2017 року з фототаблицями (т.1 а.с. 146-166),
		- даними протоколу про результати аудіо- відеоконтролю місця (за особою) від 27.12.2016 року, відповідно до якого 27.12.2016 року в період часу з 17.30-17.37 години відбувається розмова, між ОСОБА_20 та ОСОБА_31 , а під час зустрічі біля автомобіля ОСОБА_13 повідомив, що « зробив як і обіцяв. .. зробив о восьмій ранку» ( т.1 а.с. 184-187);
		- даними протоколу про результати контролю за вчинення злочину від 26.12.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_11 було повідомлено, що його брат ОСОБА_9  замовив вбивство на грунті конфлікту з батьком із цією метою знайшов виконавця вбивства. Після того ОСОБА_11 запропоновано бути учасником імітації його вбивства разом із працівниками поліції на що він надав добровільну згоду. З цією метою разом з ним , був здійснений виїзд до м. Вінниці, де було вирішено здійснити імітацію вбивства ОСОБА_11 . Так, 26.12.2016 року о 15.29 був здійснений виклик на спецільну лінію «102» та повідомлено, про те, що по вул. Гніванське шосе виявлений труп чоловіка з ознаками насильницької смерті. Далі ОСОБА_11  було запропоновано розміститися на землі у положенні лежачи. Землю біля ОСОБА_11  і його обличчя та шию було облито речовиною червоного кольору, схожою на кров. У подальшому ОСОБА_11  у лежачій позі з нанасеною рідиною було сфотографовано та слідчим ОСОБА_32 було складено протокол огляду місця події . Дана подія була зареєстрована в ЖЕО Вінницького відділу поліції за №70095 від 26.12.2016 року. Також , ОСОБА_11 передав паспорт громадянина України на своє ім`я працівникам поліції для подальшої імітації злочину. Для імітування злочину було виготовлено на двух аркушах паперу формату А4 на кольоровому принтері чотири фотографії з зображеням на них ОСОБА_11 у лежачій позі з червоною речовиню. Далі 26.12.2016 року о 16.24 годині ОСОБА_13  ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 , якому ОСОБА_9 замовив вбивство свого брата з свого номера НОМЕР_2 зателефонував до ОСОБА_9 на номер НОМЕР_3 та повідомив, що робота зроблена і домовилися про зустріч. 
		Так, о 17.30 год. ОСОБА_13 на автомобілі таксі підїхав до новобудови по вул. Покришкіна на розі з вул. Кості Щироцького . Перед цим ОСОБА_13  були передані виготовлені фотографії і паспорт ОСОБА_11 . До автомобіля підійшов ОСОБА_9 та сів до ОСОБА_13  на заднє сидіння і автомобіль поїхав до вулиці Кості Щироцького на розі вулиць Данила Нечая, де зупининився і ОСОБА_13 разом із ОСОБА_9 підійшли до банкомата. Біля банкомата ОСОБА_13  передав паспорт ОСОБА_11 та два аркуші паперу з його фотографіями, як доказ виконаного вбивства останнього, ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_9 з банкомата зняв кошти у сумі 500 гривень однією купюрою і передав ОСОБА_13 , перед цим поклавши паспорт та фотофграфії собі у кишеню. Далі вони в двох підійшли до автомобіля, ОСОБА_13 сів автомобіль, а ОСОБА_26 почав рухатись по вул. Д. Нечая, де до нього підійшли працівники поліції. В подальшому при складанні цього протоколу в кабінеті №71 Вінницького відділу поліції по вул. Пирогова, 4 ОСОБА_13  у присутності понятих видав купюру номіналом 500 гривень серії УЗ № 3687634 та пояснив, що дані кошти йому дав ОСОБА_9 біля 17.36 години 26.12.2016 року за вбивства ОСОБА_11 , яке замовив ОСОБА_9 . Також, ОСОБА_13  видав сім-картку оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_4 та повідомив, що по даному номеру він розмовляв з ОСОБА_9 , який замовляв вбивство. ОСОБА_9 був доставлений до ГУНП у Вінницькій області після затримання. Видані гроші у сумі 500 гривень та сім-картка були поміщені у два поліетиленових пакети, які були опечатані нитками та фрагментами паперу з нанесенними підписами учасників та понятих. Протоколи усім зачитано вголос (т.1 а.с. 188-192);
		-даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 26.12.2016 року - проводився аудіо- відео контроль за ОСОБА_9 ( т.1 а.с. 193-196);
		- даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 25.12.2016 року, учасниками якого були ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , відповідно до якого зафіксовано, що під час зустрічі ОСОБА_33 . ОСОБА_34 передав 2000 гривень та аркуш паперу А-4 із зображенням трьох кольорових фотографій. Дані предмети було вилучено та поміщено до спецпакетів. (т.1 а.с. 197-199);
		- даними протоколу про результати аудіо-відео контролю місця за особою від 23.12.2016 року , а саме за особою ОСОБА_9 , відповідно з їхньої розмови зрозуміло, що ОСОБА_9  не змінив рішення та під час розмови зрозуміло, що під словами «ну завалити та й всьо» мав на увазі вбити ОСОБА_11 ( т.1 а.с. 200-205);
		- даними протоколу про результати аудіо-відео контролю місця (за особою) ОСОБА_9 від 22.12.2016 року, відповідно до якого відбулася зустріч між ОСОБА_20 та ОСОБА_35 та ОСОБА_29 пояснив, свої наміри, що він хоче розібратися із братом, бо той побив батька ( т.1 а.с 206-212);
		- даними протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.12.2017 року ( т.2 а.с. 1-24);
		- даними протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) ( т.2 а.с. 26-32);
		- даними протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 27.12.2016 року (т.2 а.с. 34-36);
		- даними про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 19.01.2017 року (т.2 а.с. 38)
		 
		Проаналізувавши показання потерпілого, свідків, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 27, п.п. 11,12 ч.2 ст. 115 КК України як організація готування умисного вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, виходячи з наступного. 
		Як потерпілий ОСОБА_36 , так і свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 повідомили суд про конфлікт, який був в їхній сім`ї між батьком ОСОБА_15 та ОСОБА_39 , на ґрунті поділу квартири, що призвів до завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_40 .. Після чого ОСОБА_14 вирішив помститись брату за батька. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду повідомляв, що із сином ОСОБА_19 вони стосунки не підтримують, а з ОСОБА_16 вони мають добрі стосунки. Як вбачається із матеріалів аудіо записів розмов, які безпосередньо було досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_29 через своїх знайомих підшуковував людину, яка зможе розібратися із його братом, що підтверджується його словами «завалити його». 
		Про домовленість вчинення таких дій свідчить також те, що ОСОБА_29 протягом тривалого часу домовлявся із особою, дані якої є залегендовані - ОСОБА_41 , обіцяючи грошову винагороду за виконання вбивства. Причому грошову винагороду було розподілено таким чином, що частину коштів ОСОБА_29 сплатив одразу, та в подальшому мав розрахуватися із виконавцем після виконаних домовленостей. Та кваліфікуюча обставина, як вбивство вчинене за змовою групою осіб, підтверджується тим, що після виникнення злочинного умислу на вбивство брата ОСОБА_29 через своїх знайомих почав підшуковувати виконавця вбивства, тобто виступаючи в ролі організатора злочину, користуючись послугами пособника, знайшов виконавця, якому і доручив замовлення вбивства свого брата. 
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» умисне вбивство вчинене на замовлення - це умисне позбавлення життя потерпілого , здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник  вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи не матеріального характеру або ж не вчинювати їх. Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії  до чи після вбивства, виконав чи не виконав замовник свою обіцянку, збирався він це зробити чи ні. 
		Суд переконаний, що ОСОБА_9 дійсно мав намір на вбивство свого брата зважаючи на короткий проміжок часу протягом якого були виконані всі організаційно-підготовчі до злочину дії. Крім того, про сформованість та сталість наміру обвинуваченого спрямованого на вбивство брата, крім показань свідка ОСОБА_42 , який під час періодичних зустрічей декілька разів з`ясовував у ОСОБА_9 чи не змінились його наміри, свідчать й послідовні дії обвинуваченого, як то передача виконавцеві коштів частинами, надання фотокартки з зображенням брата, повідомлення його місця перебування, що беззаперечно підтверджується даними розшифровки протоколу про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) (а.с. 200-205).
		Попередження позбавлення ОСОБА_43 життя, стало можливим завдяки, завчасному повідомлення правоохоронних органів про скоєння злочину та завдяки спільним діям правоохоронних органів та потерпілого щодо інсценування вбивства ОСОБА_11 . 
		В даному випадку для оцінки допустимості доказів злочинної діяльності ОСОБА_9 , отриманих в ході здійснення негласних слідчих (розшукових) дій суд враховує, що ЄСПЛ у рішенні у справі «Мирилашвілі проти Росії» висловив абсолютно чітку позицію, відповідно до якої у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
		Суд, оцінюючи позицію сторони захисту, що до недопустимості доказів внаслідок їх несвоєчасного відкриття стороною обвинувачення, всебічно дослідивши надані стороною обвинувачення докази в частині розсекречених доручень на проведення негласних слідчих дій, клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій  аудіо-відео контролю особи та відповідні ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області (т.2 а.с. 95-113), які були в належному порядку розсекречені уповноваженим органом (17.02.2017 р.) вже після відкриття матеріалів стороні захисту та затвердження обвинувального висновку, та в подальшому були належним чином відкриті стороні захисту, в ході судового розгляду справи (т.2 а.с. 89-90 ), а тому не вбачає підстав для визнання вищевказаних доказів та відомостей, що містяться у протоколах негласних слідчих дій недопустимими доказами. 
		Крім того, доводи сторони захисту на можливу провокацію злочину правоохоронних органів, на думку суду, не знайшла свого підтвердження, оскільки всі слідчі дії проводилися після внесення відомостей до ЄДРДР (29.11.2016 року), не мали активного характеру та здійснювалися під постійним контролем прокурора та суду. 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
		Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_9 , який являється особою раніше не судимою (т.2 а.с.46), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с.48-49), за місцем проживання характеризується позитивно (т.2 а.с.47), відповідно до висновку №4 від 12.02.2017 року не виявляє ознак алколіголізму. Виявляє ознаки зловживання алкоголем ( т.2 а.с. 50), ОСОБА_9 в період організації та готування вчинення інкримінованого йому правопорушення на хронічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Обставин які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. 
		Виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України, суд враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, його молодий вік, те, що він є раніше не судимим, позицію потерпілого який не настоював на суворій мірі покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 та запобігання вчиненню нових злочинів в майбутньому не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання виді позбавлення волі, з врахуванням положень ч. 2 та ч. 4 ст 68 КК України. 
		З метою забезпечення виконання вироку запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін - тримання під вартою.
		Початок строку відбування покарання обраховувати з 14 02.2018 року. 
		Керуючись ч.3 ст. 3 та ч.1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про можливість застосування відносно ОСОБА_9 ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 26.12.2016 року по день набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ст. 174 КПК України, скасувати арешт, який був накладений на майно відповідно до ухвали Вінницькго міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року. 
		Відповідно до ст. 100 КПК України, вирішити питання про речові докази.
		Керуючись ст.ст. ст.ст. 65, 68 КК України , ст. ст. 100, 370, 374 КПК України, суд , -
		 УХВАЛИВ :
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 27 п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.
		Початок строку відбуття покарання  ОСОБА_9 слід обраховувати з 14.02.2018 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 26.12.2016 року по день набрання вироком законної сили.
		З метою забезпечення виконання вироку запобіжний захід відносно ОСОБА_9 залишити без змін  у виді тримання під вартою. 
		Скасувати арешт, накладений на майно:
		- мобільний телефон марки «Самсунг» чорно сірого кольору IMEI НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , 
		Речові докази в кримінальному провадженні:
		- грошові кошти в сумі 2000 гривень ( чотири купюри номіналом по 500 гривень ВВ2449984, ЛГ5159936, ЗГ2123571, ВВ2287804)  конфіскувати в дохід держави;
		- аркуш паперу формату А4 із зображенням обличчя потерпілого, який зберігається при матеріалах кримінального провадження  знищити після набрання вироком законної сили;
		- купюру номіналом 500 гривень  УЗ3687634-конфіскувати в дохід держави;
		-сім-карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» із № НОМЕР_7 , яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області  знищити після набрання вироком законної сили;
		- ідентифікаційний код та паспорт гр. ОСОБА_11 ( НОМЕР_8 ), - повернути власнику ОСОБА_11 , 
		- два аркуші формату А4 із зображенням з місця інсценування вбивства, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити там же після набрання вироком законної сили;
		- мобільний телефон «Samsung DUOS model  GT-E1182» , із двома сім картами операторів мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_9 та «Life» НОМЕР_10 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області  повернути власнику після набрання вироком законної сили;
		- грошові кошти в сумі 72 гривень 35 копійок, банківську картку « Кredobank», електронну перепустку, постанову та квитанцію про сплату адміністративного штрафу, дві квитанції про сплату коштів, вилучені у ОСОБА_9 , під час затримання, чотири мобільних телефони із сім-картками, системний блок, принтер, три флешки, міні ДВ камеру, дві банківських картки «ПриватБанк», два пластикових вкладиша від сім-карт операторів мобільно зв`язку Лайф та Київстар, два записника та два фрагменти паперу із записами, вилучені в квартирі АДРЕСА_4 , три банківських пластикових картки на одну сім-карту «Лайф» , які були повернені власникам на відповідальне зберігання, залишити останнім після набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Головуючий суддя:
		Суддя: 
		Присяжні:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...