Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/6/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2018. Зареєстровано: 16.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2018.
Дата набрання законної сили: 19.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    
		Справа № 645/6/18
		 Провадження № 1-кп/645/298/18 
		                    В И Р О К
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		14 лютого 2018 року                                      м. Харків
		Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		секретаря судових засідань  ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , 
		потерпілої  ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 
		обвинуваченої ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 1207220000001625 за обвинуваченням:
		 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Виноградівка, Болградського району, Одеської області, росіянки, громадянки України, освіта середня, не заміжня, не працюючої, раніше не судимої, має на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану та мешкаючу за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		06 грудня 2017 року, приблизно о 14.00 годині ОСОБА_6 , діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, за попередньою змовою в групі із особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, та невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_7 » та учасником організованої групи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка діяла зі згоди та відома інших учасників організованої групи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та інших учасників організованої групи, які досудовим слідством не встановлені, про існування та керівництво з боку яких, ОСОБА_6 не була обізнана в повному обсязі та матеріали відносно яких, виділені в окреме провадження, реалізуючи злочинний план заволодіння коштами громадян шахрайським шляхом, за вказівкою двох осіб, , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до супермаркету «Рост», розташованого за адресою: проспект Петра Григоренка, 18в у місті Харкові, де розійшовшись у різні боки зайняли позиції очікування навкруги супермаркету та стали вести спостереження за громадянами, підшукуючи потенційних потерпілих, з числа осіб похилого віку. 
		У той самий час невстановлена особа на ім`я « ОСОБА_7 », який виконував функцію водія, знаходився неподалік ОСОБА_6 , двох осіб, , матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі випадку виникнення небезпеки для реалізації злочинного плану, у тому числі появи співробітників правоохоронних органів, попередити про це співучасників вчинення злочину. 
		Приблизно о 14.30 годині ОСОБА_6 та двоє осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи відповідно до злочинного плану, побачили потерпілу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прямувала вздовж будинку АДРЕСА_2 . Оцінивши її зовнішній вигляд, прийняли рішення щодо можливості реалізації стосовно неї злочинного плану заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживання довірою. 
		Після чого ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи відповідно до відведеної їм функції в реалізації злочинного плану, підійшли до потерпілої ОСОБА_4 та запропонували приділити їм увагу. В цей час ОСОБА_6 представилася потерпілій під вигаданим іменем як « ОСОБА_8 » та повідомила завідомо неправдиву інформацію про те, що вони із особою, , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, нібито є представниками мережі супермаркетів «Ельдорадо», де в теперішній час проводиться акція. Продовжуючи реалізацію злочинного плану заволодіння коштами громадян, ОСОБА_6 надала потерпілій ОСОБА_4 заздалегідь заготовлений папірець із номером учасника акції та імітувала здійснення телефонного дзвінка її організаторам. Потім повідомила потерпілій про те, що наданий їй номер учасника акції є виграшним та сума виграшу складає 200 доларів США, яку ОСОБА_6 передала потерпілій, за рахунок заздалегідь заготовлених коштів з метою створення у потерпілої видимості реальності імітованої акції.
		Після чого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи відведену їй функцію в реалізації злочинного плану заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, доповнюючи злочинні дії ОСОБА_6 та іншої особи, , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшла до потерпілої ОСОБА_4 та повідомила ОСОБА_6 завідомо неправдиві відомості про те, що вона нібито також мешкає неподалік та бажає прийняти участь у акції. На це ОСОБА_6 імітувала здійснення телефонного дзвінка та повідомила завідомо неправдиві відомості про те, що на номери учасників акції присвоєні ОСОБА_4 та двох осіб, , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, нібито випав великий приз - посудомийна машина. Крім того, у зв`язку із тим, що вказаний приз необхідно ділити на двох, ОСОБА_6 забрала у потерпілої ОСОБА_4 попередньо надані їй в якості виграшу 200 доларів США. При цьому ОСОБА_6 повідомила, що нібито для отримання призу - посудомийної машини необхідно підтвердити свою платоспроможність та продемонструвати особисті заощадження - долари США, на що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, доповнюючи дії ОСОБА_6 , з метою викликати бажання у потерпілої продемонструвати особисті грошові кошти повідомила, що не вірить у те, що ОСОБА_4 нібито має долари США та що вона відмовляється приймати участь у розіграші посудомийної машини. При цьому особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, демонстративно забрала у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200 доларів США, надані їй в якості виграшу. 
		Після чого потерпіла ОСОБА_4 , бажаючи отримати приз та знижки в супермаркетах, запевнила ОСОБА_6 , що має вдома особисті заощадження долари США, на що остання їй повідомила про те, що вказані кошти необхідно запечатати в конверт, який в подальшому пред`явити в супермаркеті «Ельдорадо», де їй одразу будуть нараховані бонуси на придбання товарів із знижками в супермаркетах «Ельдорадо», «Сільпо» та «Клас». 
		Після чого потерпіла ОСОБА_4 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів вищевказаних осіб, із ОСОБА_6 та особи, , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спрямувала за місцем свого мешкання в будинок АДРЕСА_3 , де інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишився біля під`їзду, а потерпіла разом з ОСОБА_6 спрямувала за місцем свого мешкання до квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку. Доки ОСОБА_6 очікувала потерпілу на сходах неподалік квартири, остання взяла особисті заощадження в сумі 1000 доларів США, які пред`явила та передала ОСОБА_6 . Остання продовжуючи виконувати відведену їй функцію в реалізації злочинного плану упакувала вказані грошові кошти в паперовий конверт в присутності потерпілої, який оклеїла липкою стрічкою з надписом «акція». 
		Після чого розмовами на вільні теми ОСОБА_6 відволікла увагу потерпілої ОСОБА_4 та замінила конверт з її грошима на попередньо підготовлений конверт із «лялькою» у вигляді папірців, які були в нього попередньо запечатані, та, діючи зі згоди та відома осіб, з якими вона діяла за попередньою змовою і в групі, заволодівши грошовими коштами потерпілої, передала вказаний конверт із «лялькою» потерпілій ОСОБА_4 запропонувавши їй винести документ який посвідчує особу. Після чого потерпіла ОСОБА_4 , будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_6 та двох осіб, , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спрямувала за місцем свого мешкання. В той самий час ОСОБА_6 вийшла з під`їзду та разом з особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, повернулися до автомобілю, який знаходився біля вищевказаного супермаркету «Рост», де їх очікувала ОСОБА_9 та водій автомобіля на ім`ям « ОСОБА_7 », який на теперішній час в ході досудового слідства не встановлений. 
		Викрадені у потерпілої ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 доларів США ОСОБА_6 , два особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та невстановлена особа на ім`я « ОСОБА_7 » обернули на свою користь та розподілили їх між усіма учасниками таким чином: 50 відсотків від зазначеної суми- 500 доларів США залишились ОСОБА_6 , та двом особам, , матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_7 », а 50 відсотків - 500 доларів США були надані невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_7 » для подальшої передачі учасникам організованої групи двох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження,
		Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою і в групі із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_7 » та учасником організованої групи та іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка діяла зі згоди та відома інших учасників організованої групи - двох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та інших учасників організованої групи, які досудовим слідством не встановлені, виконуючи вказівку організаторів групи двох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_4 заволоділи грошовими коштами останньої в сумі 1000 доларів США, що на момент вчинення злочину згідно довідки представника НБУ в Харківській області від 14.12.2017 №61-0050/84211 склало 27164,40 гривень, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. 
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним вище, розповівши про обставини вчинення нею та іншими особами шахрайських дій у відношенні ОСОБА_4 , однак, цивільний позов визнала частково, пояснивши суду, що шкода була заподіяна не лише нею, а також іншими особами, матеріали у відношенні яких виділені в окреме провадження. 
		Окрім визнання вини обвинуваченою, її вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення також повністю підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, зокрема. 
		Поясненнями потерпілої ОСОБА_4 наданими нею в ході судового розгляду про обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 та іншими особами шахрайського заволодіння її грошовими коштами у сумі 1000 доларів, які вона передала сама ОСОБА_6 . 
		Також судом були досліджені письмові докази по справі, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_10 :
		Витяг з кримінального провадження № 1207220000001625.
		Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду предметів та документів від 16.12.2017 року (огляд проведено в приміщенні СУ ГУНП в Харківській області), з фото таблицею до нього, в ході якого вилучено мобільний телефон «Самсунг» IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 : НОМЕР_2 , ліпка стрічка червоного кольору з написом «Акція», конверт білого кольору в якому знаходиться рекламний буклет знижок на товари, ліцензія серія НОМЕР_3 , два рекламні буклети супермаркетів та аптек, договір на рекламну діяльність від 12.01.2017 року, картка на 30% знижки в мережі магазинів та аптек. 
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2017 року на зазначені предмети та документи було накладено арешт.
		Змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого потерпіла ОСОБА_4 вкзала на ОСОБА_6 , як на особу, яка вчинила у відношенні неї шахрайські дії. 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку учасників кримінального провадження, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. 
		Ст.91 КПК України визначає обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збирання перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_6 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 324, ст. 368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, для визначення умислу, а також для відмежування конкретного діяння проти життя чи здоров"я особи від суміжного, при дослідженні доказів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.
		За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_6 суд кваліфікує в межах пред`явленого обвинувачення за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_6 судом встановлено, що вона на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, здійснює догляд за дитиною до 3-х років, має на утриманні двох малолітніх дітей  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання характеризується позитивно. 
		Згідно ст.66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття. 
		Обставина, які обтяжують покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 67 КК України судом не встанолвено. 
		Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд виходить з положеньст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст.12КК України, є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості, його наслідки, обставину, що пом`якшує покарання, особу обвинуваченої, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченої до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, із звільненням обвинуваченої від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України оскільки її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства. 
		Окрім того, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засуджену обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, а також додатково обов`язок, необхідний і достатній для її виправлення, передбачений п.2 ч.2 ст. 76 КК України 
		Що стосується цивільного позову, заявлений потерпілою у якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 27164 грн. 40 копійок та моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, то він підлягає задоволенню стягненню з обвинуваченої ОСОБА_6 , оскільки знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду, виходячи з наступного.
		Згідно ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ч. 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості,та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.
		Що стосується відшкодування моральної шкоди, то, суд вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з ОСОБА_6 , виходячи з наступного. 
		Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з положеньст. 1167 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. 
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до ч. 1 ст.1167, ст.23 ЦК України, а також п.п. 3, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Суд вважає необхідним визнати наявність отримання потерпілою моральної шкоди.
		Суд приймає до уваги той факт, що потерпіла дійсно зазнала моральних страждань у вигляді душевного хвилювання. Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки тягар цивільної відповідальності у даному випадку має нести винна у завданні шкоди особа.
		Задоволення цивільного позову у повному обсязі не позбавляє обвинувачену ОСОБА_6 права звернутися з регресними вимогами до інших осіб, матеріали кримінального провадження у відношенні яких виділені в окреме провадження. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-371,374,395 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		 Керуючисьст. 75 КК Українизвільнити  ОСОБА_6  від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
		У зв`язку зі звільненням засудженої  ОСОБА_6  з випробуванням покласти на неї обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи,
		Також додатково покласти на засуджену  ОСОБА_6 обов`язок, передбачений п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Стягнути з  ОСОБА_6  на користь ОСОБА_4 розмірі 27164 грн. 40 копійок (двадцять сім тисяч сто шістдесят чотири гривні сорок копійок ) та моральної шкоди у розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень),
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області черезсуд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   
		Головуючий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...