Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/1130/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2018. Зареєстровано: 18.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2018.
Дата набрання законної сили: 03.07.2018 (частково)
Результат оскарження 03.07.2018 Апеляційний суд Харківської області: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/1130/17
		1-кп/621/22/18
		В И Р О К
		іменем України
		15 лютого 2018 року                                    м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області 
		в складі: головуючого - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора  прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 
		представника потерпілого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221440000020 від 23.03.2017 року, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, громадянина України, який працює на посаді поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, а саме: перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування.
		Досудовим розслідуванням встановлено:
		ОСОБА_4 , призначений наказом начальника ГУНП в Харківській області № 569 о/с від 20.12.2016 на посаду поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов`язків, спрямованих на неухильне дотримування положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
		Відповідно до п. 10 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський для забезпечення безпеки порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим законом, а саме пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, для:
		а) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров`ю людей, у тому числі поліцейського;
		б) відбиття збройного нападу на об`єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
		в) затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
		г) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
		ґ) затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров`ю людей, у тому числі поліцейського;
		д) подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;
		е) знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров`ю людей, у тому числі поліцейського;
		є) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
		ж) відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров`ю людей;
		Відповідно до наказу начальника ГУНП в Харківській області № 152 від 22.02.2017 ОСОБА_4 на період з 23.02.2017 до окремого наказу, з метою виконання службових завдань з забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об`єктах критичної інфраструктури, відряджений в розпорядження управляння оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України.
		22.03.2017 приблизно о 14:00 годині ОСОБА_4 , на виконання наказу № 152 від 22.02.2017, разом із поліцейським взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 та поліцейським взводу № 3 роти № 1 батальйону особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 на службовому автомобілі Рено Кенго д.н.з. НОМЕР_1 прибули до Зміївського району Харківської області.
		Під час несення служби, ОСОБА_4 , разом з іншими працівниками поліції, перемістилися на службовому автомобілі на дорогу, розташовану приблизно в 2 км від с. Таранівка Зміївського району Харківської області, де, приблизно о 19:00 годині, побачили як з лісосмуги на мотоциклі Ява, д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав невідомий чоловік, як пізніше встановлено, ОСОБА_6 , та почали його переслідувати на службовому автомобілі Рено Кено, д.н.з. НОМЕР_1 . 
		ОСОБА_6 , побачивши поліцейський автомобіль, став з`їджати у правий бік, щоб надати можливість проїхати поліцейському автомобілю.
		ОСОБА_4 , явно виходячи за межі наданих йому службових повноважень та перевищуючи їх,умисно, безпідставно, розуміючи протиправність своїх дій, без будь-яких підстав, порушуючи вимоги Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачені підстави застосування спецзасобів, вийшов з автомобілю та без попереджальних пострілів, вистрелив у ОСОБА_6 з особистого пістолету  ПМР калібру 9 мм № НОМЕР_3 , який, відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 179 від 12.05.2017, відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї самозахисту  пістолетом «травматичної» дії.
		Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального сліпого кульового поранення правової сідничної області, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 48-Зм/17 від 23.03.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я.
		Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе не визнав, та відмовився давати показання в суді.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 22.03.2017 року о 15-00 год. він зі своєю знайомою ОСОБА_10 , його сестрою ОСОБА_11 і її чоловіком ОСОБА_12 поїхали за село Таранівка збирати проліски. Близько 19-00 зібрались їхати додому. за час перебування в лісосмузі жарили сало та випили 0,5 л. пива. Він сів за керто мотоцикла "Ява", був одягнений у форменний міліцейський бушлат, та поїхав уперед. Коли виїхав на дорогу, то зупинився, щоб дочекатись інших товаришів, котрі їхали на машині. Коли чекав, то побачив світло від автомобіля, який наближався. Хотів дати дорогу цьому автомобілю, з"їжджаючи на узбіччя і в цей момент почув постріл та відчув біль.
		Після чого до нього під"їхала поліцейська машина без проблискових маячків, із якої вийшли троє поліцейських вони були в однострої, не відрекомендувались та стягли його з мотоцикла. Опору він їм не чинив, тілесних ушкоджень не спричиняв. Почали з"ясовувати причину його порання. Він просив викликати швидку допомогу, але поліцейські не погоджувались на це. пропонували йому гроші за те, щоб він не розголошував даний факт.
		Наряд поліції та швидку допомогу викликав ОСОБА_12 , який підійшов згодом.
		Після чого його доставили до медичного закладу. Проходив амбулаторне лікування.
		Наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона разом зі своїм чоловіком, малолітньою донькою, братом ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та знайомим ОСОБА_13 поїхали 22.03.2017 за село Таранівка у лісосмугу збирати проліски. Були там з 15-00 до 19-00 год. Хлопці пили пиво. На мотоциклі вперед поїхав ОСОБА_6 , вони ще не виїжджали, як почули постріл. ЇЇ чоловік побіг до дороги. вони чекали доки за ними приїде машина. Коли проїжджали по дорозі, то бачила як її брат ОСОБА_6 тримається за сідницю та біля нього були працівники поліції, сояв припаркований поліцейський автомобіль без проблискових маячків. Брат був одягнутий у міліцейський бушлат та сині штани це його повсякденний одяг.
		Про поранення бата працівниками поліції вона дізналась зі слів ОСОБА_14 та ОСОБА_6 ..
		Свідок ОСОБА_10 надала аналогічні поясненя.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він разом зі своєю дружиною, малолітньою донькою, братом дружини ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та знайомим ОСОБА_13 поїхали 22.03.2017 за село Таранівка у лісосмугу збирати проліски. Були там з 15-00 до 19-00 год. Хлопці випили по пляшці пива. На мотоциклі вперед поїхав ОСОБА_6 , він був одягнений у міліцейський бушлат та штани синього кольору. Через деякий час він почув постріл. Сказав, щоб усі залишались на місці, а сам побіг до дороги. Коли підійшов до ОСОБА_6 , то той тримався за сідницю, біля нього були працівники поліції, стояв припаркований поліцейський автомобіль без проблискових маячків. ОСОБА_4 та інші працівники поліції самі навмисно псували свій форменний одяг. ОСОБА_4 сказав, що він підстрелив ОСОБА_6 . Спротиву працівникам поліції не чинили. Він викликав поліцію та швидку. Праціники поліції пропонували ОСОБА_6 гроші. Як ОСОБА_4 стріляв він не бачив.
		Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 несли службу по оперативному відпрацюванню території Зміївського району Харквської області. Були споряджені гумовим кийком, газовим балончиком, кайданками, пістолетом, автоматом, спеціальним засобом для гумових куль. 22.03.2017 року близько 19-00 год за селом Таранівка з лісосмуги виїхав мотоцикліст у міліцейському бушлаті , їхав вихляючи. ОСОБА_9 наказав у гучномовець зупинитись, так як було службове орінтування за вказаними ознаками одягу осіб. Але мотоцикліст почав від них тікати і тільки після того, як мотоцикл заглох вони його наздогнали. Після чого він відрекомендувався, та попросив документи у ОСОБА_6 , однак той його вдарив від удару він присів, закрив руками обличчя та чув голос ОСОБА_4 з вимогою припинити протиправні дії, згодом почув постріл. ОСОБА_12 вимагав з них гроші Про те, що сталось він доповів своєму начальнику ОСОБА_15 .
		Аналогічні пояснення в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_9 .
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 22.03.2017 року йому зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що ОСОБА_4 застосував спецзасіб і є поранений ОСОБА_6 . Він сказав, щоб викликали швидку допомогу та наряд поліції.
		Коли він приїхав на місце події то побачив ОСОБА_6 у ОСОБА_8 було побите оличчя та порваний форменний одяг, у ОСОБА_4 був порваний форменний одяг. Про все, що трапислось він доповів прокурору та своєму начальнику. ОСОБА_4 характеризує з позитивної сторони.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 22.03.2017 року йому зателефонував ОСОБА_12 і попросив забрати його дружину, дочку та знайомих. Він приїхав на місце приблизно за два км. від села Таранівка біля лісосмуги. Там побачив пораненого ОСОБА_6 . В полі його зору близько 30-00 хвилин були три працівники поліції, одяг на них був не пошкоджений. Коли він приїхав вдруге, то одяг на одному із працівників поліції був пошкоджений. Бачив, як швидка допомога забрала поліцейського у якого був пошкоджений одяг. 
		Сторона обвинувачення свій висновок щодо винуватості ОСОБА_4 у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування обґрунтувала сукупністю доказів, а саме : 
		- витягом з кримінального провадження № 42017221440000020 про внесення 23.03.2017 до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 365 КК України (а. с. 17 т.2);
		- рапортом начальника Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_16 (а. с. 18 т. 2);
		- постановою начальника Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_17 від 23.03.2017 про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 365 КК України на ч. 2 ст. 365 КК України (а. с. 20 т. 2);
		- витягом з кримінального провадження № 42017221440000020 про внесення 23.03.2017 до ЄРДР відомостей про зміну кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 365 КК України (а. с. 21 т.2);
		- рапортом ст. інспектора-чергового Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 від 22.03.2017 про те, що 22.03.2017 від ОСОБА_12 по телефону надійшло повідомлення про спричинення працівником поліції його знайомому тілесних ушкоджень (а. с. 22 т. 2);
		- рапортом начальника Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_16 від 23.03.2017 про необхідність долучення до матеріалів кримінального провадження протоколів огляду місця події та 3-х запакованих конверти з гільзою, кулею та післотетом ПМР (а. с. 23 т. 2);
		- матеріалами ЖЕО-1576 від 23.03.2017, які містять: протокол прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 23.03.2017; протокол огляду місця події від 22.03.2017 року, в ході якого зафіксована обстановка на ділянці автошляху, яка розташована на відсмтані 2 км. від радіоцентру в с. Таранівка, де виявлено автомобіль білого кольору Рено Кенго білого кольору, державний номер НОМЕР_1 та на відстані 5 м. - молоцикл Ява, дерджавний номер ДНН2695 червоного кольору, З місця події вилучено молоцикл Ява та металевий предмет схожий на гільзу; протокол огляду місця події від 22.03.2017, в ході якого в приміщенні Зміївської ЦРЛ у працівників поліції вилучено дві поліцейські куртки з пошкодженнями в виді пориву тканини та пістолет ПМР НОМЕР_3 з магазином без патронів; протокол огляду місця події від 22.03.2017, в ході якого в приміщенні гіпсового кабінету Зміївської ЦРЛ виявлено та вилучено гумову кулю чорного кольору діаметром 9 мм, яку вийнято з раньового каналу у ОСОБА_6 ; фотознімки, проведені в ході огляду місця події 22.03.2017 слідчим Зміївського ВП ОСОБА_19 (а. с. 24-34 т. 2);
		- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 23.03.2017 (а. с. 35-36 т. 2);
		- довідкою, виданою Зміївською ЦРЛ ОСОБА_6 22.03.2017 про видалення гумової кулі з правої сідниці (а. с. 37 т. 2);
		- висновком експерта №48-Зм/17 , відповідно до якого встановлено, що у потерпілого ОСОБА_6 мали місце: вогнепальне спліпе кульове поранення правової сідничної області, яке за ступенем тяжкості є легким тілесним ушкодженням, що потягло за собою короткочасний розлад здоров`я (а. с. 38-39 т. 2);
		- заявою ОСОБА_6 про долучення до матеріалів кримінального провадження одягу, в якому він був одягнений 22.03.2017 при спричиненні йому кульового поранення (а. с. 40 т. 2);
		- протоколом огляду предметів з фотознімками на диску від 24.03.2017: одягу, в якому ОСОБА_6 був одягнений 22.03.2017 (а. с. 41, 42 т. 2);
		- постановою від 24.03.2017 про визнання металевого предмету циліндричної форми схожий на гільзу, гумової кулі, діаметром 9 мм, пістолету ПМР з магазином до нього без набоїв; виданих добровільно ОСОБА_6 спортивних штанів та трусів - речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017221440000020 (а. с. 43-44 т. 2);
		- дисками з відеозаписом, зробленим ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , в який зафіксовано спілкування з працівниками поліції після спричиненні поранення (а. с. 45 т. 2);
		- витягом з кримінального провадження № 12017220300000279 про внесення 23.03.2017 до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 342 КК України (а. с. 48 т. 2);
		- рапортом поліцейського БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 23.03.2017 (а. с. 49-50 т. 2);
		- клопотанням начальника Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_17 від 23.03.2017 про арешт майна (а. с. 51-52 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 24.03.2017 про повернення прокурору для усунення невідповідності вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України (а. с. 53-54 т. 2);
		- клопотанням прокурора Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_20 від 27.03.2017 про арешт майна (а. с. 58-60 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 29.03.2017 про відмову у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилучено у ОСОБА_4 спецзасобу ППМРХКОЕ 3055 (а. с. 61-63 т. 2);
		- постановою про уточнення номеру післотета від 27.03.2017 (а. с. 64-65 т. 2 );
		- постановою про визначення підслідності за слідчим управлінням прокуратури Харківської області від 30.03.2017 (а. с. 66 т. 2);
		- дорученням про проведення досудового розслідування старшому слідчому другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_21 від 10.04.2017 (а.с. 68 т. 2);
		- витягом з кримінального провадження № 42017221440000020, внесеного до ЄРДР 23.03.2017 про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України (а. с. 69 т. 2);
		- повідомленням про початок досудового розслідування від 10.04.2017 (а. с. 70 т. 2);
		- повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017221440000020 (а. с. 71 т. 2);
		- постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017221440000020 (а. с. 72-73 т. 2);
		- дорученням про виконання слідчих (розшукових) дій від 10.04.2017 (а. с. 74-75 т. 2);
		- витягом з наказу ГУНП в Харківській області №569 о/с від 20.12.2016 року про переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_8 на посаду поліцейського взводу №3 роти №1 батальойону поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади поліцейського батальйону поліції особливого призначення (м. Харків) ГУНП в Харківській області, закріпити спеціальний жетон з індивідуальним номером 0083511 (а. с. 80 т. 2);
		- витягом з наказу ГУНП в Харківській області №569 о/с від 20.12.2016 про переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_4 на посаду поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади поліцейського батальйону поліції особливого призначення (м. Харків) ГУНП в Харківській області, закріпити спеціальний жетон з індивідуальним номером 0083563 (а. с. 81 т. 2);
		- витягом з наказу ГУНП в Харківській області №20 о/с від 03.12.2015 про присвоєння ОСОБА_4 спеціального звання старшого сержанта поліції з 07.11.2015 (а. с. 82 т. 2);
		- витягом з наказу ГУНП в Харківській області №20 о/с від 03.12.2015 про присвоєння ОСОБА_22 спеціального звання старшого сержанта поліції з 07.11.2015 (а. с. 83 т. 2);
		- декларацією про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_4  (а. с. 84-85 т. 2);
		- присягою ОСОБА_4 на вірність Українському народові від 07.11.2015 (а. с. 86 т. 2);
		- довідкою Харківського міського психоневрологічного диспансеру №3 від 14.04.2017 про те, що ОСОБА_4 впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ "ХМПНД №3" не звертався (а. с. 87 т. 2);
		- довідкою Обласного наркологічного диспансеру від 12.04.2017 про те, що ОСОБА_4 на диспансерному (профілактичному) обліку не перебуває (а. с. 89 т. 2);
		- тимчасовими функціональними обов`язками поліцейського роти №1 БПОП ГУНП в Харківській області (а. с. 93-95 т. 2 );
		- книгою видачі і приймання озброєння та спеціальнизх засобів БПОП ГУНП в Харківській області, де зазначено, що 22.02.2017 ОСОБА_4 отримав спецзасоби (а. с. 96-97 т. 2 );
		- журналом інструктажів особового складу БПОП, в якому за 22.03.2017 міститься підпис ОСОБА_4 (а. с. 99-100 т. 2);
		- службовою характеристикою ОСОБА_4 , відповідно до якої він характеризується позитивно (а. с. 101 т. 2 );
		- службовою характеристикою ОСОБА_8 , відповідно до якої він характеризується позитивно (а. с. 102 т. 2 );
		- наказом начальника ГУНП в Харківській області ОСОБА_23 №152 від 22.02.2017 про відрядження на період 23.03.2017 в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) управління оперативних розробок Департаменту карного розшуку НП України полковника поліції ОСОБА_24 для виконання со=лужбових завлань із забезпечення правопорудку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об`єктах критичної інфраструктури окрему групу під керівництвом майора поліції ОСОБА_15 , заступника командира БПО ГУНП в Харківській області в складі, у тому числі старшого сержанта поліції ОСОБА_4 (а.с. 103-104 т. 2);
		- постановою про призначення судово-балістичної експертизи від 11.04.2017 (а. с. 106 т. 2);
		- висновоком судово-балісничної експертизи від 12.05.2017, за яким наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту - пістолетом "Травматичної" дії виробництва України моделі "ПМР" калібру 9 mm Р.А., № НОМЕР_3 . Пістолет справний та придатний для стрільби. Надана на дослідження 1 гільза пістолетного патрона ударно-больової дії (небойового призначення) калібру 9 mm Р.А.була відстріляна з пістолета моделі "ПМР" 9 mm Р.А., № НОМЕР_3 . Надана на дослідження куля могла бути відстріляна з травматичної зброї відповідного калібру (пістолети, револьвери), в тому числі з наданого на дослідження пістолета. Надана на дослідження куля могла складати одне ціле з гільзою пістолетного патрона ударно-больової дії (небойового призначення) калібру 9 mm Р.А. , в тому числі і з наданою. (а. с. 107-115 т. 2);
		- листом начальника Зміївського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_25 про те, що протягом 2017 року фактів складання адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_6  працівниками поліції Зміївського відділу не було. (а. с. 121 т. 2);
		- супровідним листом №2902/734 КЗОЗ "ЦЕМД та МК" про доставку ОСОБА_6 з кільцевої дорогм до Зміївської ЦРЛ з вогнепальним пораненням м`яких тканин правої сідниці (а. с. 123, 200 т. 2);
		- листом начальника Зміївського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_25 про те, що згідно автоматизованої бази, транспортних засіб ЯВА, державний номер НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_26 ( а. с. 126 т. 2);
		- листом начальника Зміївського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_25 про те, що згідно бази даних АІПС "АРМОР" протягом 2017 року ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності не притягувався, адміністративних прттоколів відносно нього не складалося. (а. с. 128 т. 2 );
		- постановою про створення соідчої групи від 18.04.2017 (а. с. 130 т. 2 );
		- клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які мають охоронювану законом таємницю від 18.04.2017 (а. с. 131-134 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 21.04.2017 про надання тимчасового доступу до документів - інформації про зв`язок, надання телекомунікаційний послуг, у тому числі отриманні послуг, їх тривалість, маршрут передавання тощо, абонента за номером НОМЕР_5 , здійснених у період з 17 год. 00 хв. 22.03.2017 по 22 год. 00 хв. 22.03.2017 , що перебуває у володіння ПрАТ "МТС Україна" розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 та можливість їх вилучити. (а. с. 134-135 т. 2);
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 18.05.2017 у кримінальному провадженні №12017221440000020 (а. с. 136-137 т. 2); 
		- клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які мають охоронювану законом таємницю від 18.04.2017 (а. с. 138-140 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 21.04.2017 про надання тимчасового доступу до документів - інформації про зв`язок, надання телекомунікаційний послуг, у тому числі отриманні послуг, їх тривалість, маршрут передавання тощо, абонента за номером НОМЕР_6 , здійснених у період з 17 год. 00 хв. 22.03.2017 по 22 год. 00 хв. 22.03.2017 , що перебуває у володіння ПрАТ "МТС Україна" розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 та можливість їх вилучити. (а. с. 141-142 т. 2);
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 18.05.2017 у кримінальному провадженні №12017221440000020, диск (а. с. 143-144, 145 т. 2);
		- клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які мають охоронювану законом таємницю від 18.04.2017 (а. с. 147-149 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 21.04.2017 про надання тимчасового доступу до документів - інформації про зв`язок, надання телекомунікаційний послуг, у тому числі отриманні послуг, їх тривалість, маршрут передавання тощо, абонента за номером НОМЕР_7 , здійснених у період з 17 год. 00 хв. 22.03.2017 по 22 год. 00 хв. 22.03.2017, що перебуває у володіння ТОВ "Лайфселф", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, 12 та можливість їх вилучити. (а. с. 150-151 т. 2);
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 18.05.2017 у кримінальному провадженні №12017221440000020, диск (а. с. 152-153, 154 т. 2);
		- клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які мають охоронювану законом таємницю від 18.04.2017 (а. с. 155-157 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 21.04.2017 про надання тимчасового доступу до документів - інформації про зв`язок, надання телекомунікаційний послуг, у тому числі отриманні послуг, їх тривалість, маршрут передавання тощо, абонента за номером НОМЕР_8 , здійснених у період з 17 год. 00 хв. 22.03.2017 по 22 год. 00 хв. 22.03.2017, що перебуває у володіння ПрАт "Київстар", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 та можливість їх вилучити. (а. с. 158-159 т. 2);
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 19.05.2017 у кримінальному провадженні №12017221440000020, диск (а. с. 160-161 т. 2); 
		- клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які мають охоронювану законом таємницю від 18.04.2017 (а. с. 163-165 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 21.04.2017 про надання тимчасового доступу до документів - інформації про зв`язок, надання телекомунікаційний послуг, у тому числі отриманні послуг, їх тривалість, маршрут передавання тощо, абонента за номером НОМЕР_9 , здійснених у період з 17 год. 00 хв. 22.03.2017 по 22 год. 00 хв. 22.03.2017, що перебуває у володіння ПрАт "Київстар", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 та можливість їх вилучити. (а. с. 166-167 т. 2);
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 19.05.2017 у кримінальному провадженні №12017221440000020, диск (а. с. 168-169, 170 т. 2); 
		- клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які мають охоронювану законом таємницю від 21.04.2017 (а. с. 172-174 т. 2);
		- листом заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 від 19.04.2017 про те, що 22.03.2017 відпрацювання Зміївського району Харківської області здійснювалось на службовому автомобілі Рено Кенго (державний номер НОМЕР_1 ), який не обладнаний відеорегістратором (а. с. 177 т. 2);
		- копією відомості результатів перевірки рівня службової підготовленості поліцейських БПОП ГУНП в Харківській області за 2016 навчальник рік, а саме ОСОБА_4 (а. с. 181 т. 2)
		- листом заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 від 27.04.2017 про те, що особовий склад БПОП ГУНП в Харківській області у зв`язку з вчиненням у 2017 році на території м. Харків ряду розбійних нападівна кредитні установи, був орієнтований на забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав та свобод людини, інтересів суспільства і держави, а також протидії злочинності, в тому числі й виявленню та припиненню незаконної діяльності осіб, які вчиняли розбійні напади (а. с. 182,183 т.2);
		- постановою про призначення судової медико-криміналістичної експертизи від 19.04.2017 року (а. с. 187 т. 2);
		- висновком експерта №165-МК/17 від 15.05.2017 року, згідно з яким на предметах одягу ОСОБА_27 : спортивних брюках та трусах виявлені пошкодження, які можуть бути віднесені до кульових вхідних та могли виникнути в результаті дії однієї кулі з полімерного матеріалу (гуми, пластизолю), вистреляної з пристрою для відстрілу патронів забійної дії. Надана на дослідження куля, виготовлена з еластичного полімерного матеріалу чорного кольору, яка за характеристиками схожа на резину, з накладеннями бурої речовини та волокнистих матерыалыв, має сліди деформації у виді вм`ятин, счесу та розривів, що свідчать про контактування з перешкодою. Дана куля могла бути складовою частиною з гільзою пістолетного патрону ударно-забиттєвої дії (не бойового призначення) калібру 9 мм Р. А., у тому числі могла бути вистріляна з травматичної зброї, наданої на дослідження - пістолету моделі "ПМР" калібру 9 мм Р. А. № НОМЕР_3 (а. с. 190-192 т. 2;
		- постановою про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 27.04.2017 (а. с. 193-194 т. 2);
		- висновком експерта №2752-Ая/17 від 18.05.2017, відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_6 мало місце кульове сліпе поранення правої сідниці. Дане ушкодження утворилося від ударно-забійної дії еластичного снаряду, що мав високу швидкість та був випіщений із каналу ствола травматичної зброї. За ступенем тяжкості, враховуючи його звичайний клінічний перебіг, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день) (а. с. 195-199 т. 2); 
		- копією результату токсикологічного дослідження №864 від 26.03.2017, згідно якого в крові ОСОБА_6 етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) не виявлено (а. с. 202 т. 2 );
		- копією медичної карти амбулаторного хворого №8-36 ОСОБА_6 , в якій міститься запис про встановлений діагноз: кульове поранення, проведено видалення з рани гумової кулі (а. с. 205 т. 2);
		- протоколом огляду предметів: двох дисків, наданих ОСОБА_6 (а. с. 207 т. 2);
		- постановою від 27.04.2017 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 від 23.03.2017 двох дисків DVD-R Kaktus 4,7 Gb з відеозаписами, наних ОСОБА_6 (а. с. 208 т. 2);
		-ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13.04.2017 про накладення арешту на вилучений у ОСОБА_4 під час проведення огляду місця події 22.03.2017 спецзасіб ПМРХКОЕ 3055 шляхом заборони володіння, користування та розпорядження (а. с. 209-212 т. 2);
		- постановою про уточнення номеру пістолету від 15.05.2017 року (а. с. 217 т. 2);
		-постановою про визнання речовим доказом пістолет ПМР №ХК-ОЕ-8055, вилучений у ОСОБА_4  від 25.05.2017 (а. с. 218 т. 2);
		-заявою ОСОБА_6 про долучення до матеріалів кримінального провадження чеків на суму 330, 87 гр про придбання ліків та два чеки (а. с. 219, 220, 221 т. 2 );
		- протоколом огляду предмету: чеків, які підтверджують безготівкове придбання ліків на суму 330,87 гр (а. с. 222 т. 2);
		- постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 від 23.03.2017 двох чеків (№281597 від 23.03.2017 та чек Приватбанку) на суму 330,87 гр (а. с. 223 т. 2);
		- вимогою в УІПКП "102" ГУНП в Харківській області щодо судимості ОСОБА_4  - відомості відсутні (а. с. 225 т. 2);
		- висновоком службового розслідування за фактом травмування поліцейського БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8  та за фактом застосування спеціальних засобів поліцейським БПОП БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 29.04.2017 (а. с. 227- 234 т. 2):
		- наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни працівників ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від 16.05.2017 (а. с. 235 т. 2);
		- пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_4 (а. с. 236 т. 2);
		-повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (а. с. 238-241 т. 2);
		- ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.05.2017 про обрання у відношення ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці (а. с. 8-9 т.3);
		- протоколом огляду предметів від 23.05.2017 (а. с. 10 т. 3);
		- постановою від 23.05.2017 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 диску з написом вх. 14905, 14906, вих. №9634/3/кт; 9633/3/кт, вилученого у ПрАТ "Київстар" 19.05.2017 (а. с. 11 т. 3);
		- протоколом огляду предметів від 23.05.2017 (а. с. 12 т.3);
		- постановою від 23.05.2017 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 диску з написом 12656ВК, вилученого у ТОВ "Лайфселл" та диску з написом №1-кс/646/2196/2017, та №1-кс/646/2197/2017, вилученого у ТОВ "МТС України" (а. с. 13 т. 3);
		- речовими доказами: пістолет ПМР №ХК-ОЕ-8055, кулю, гільзу, спортивні штани та труси потерпілого ОСОБА_6 .
		Дослідивши в судовому засіданні вказані дози, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного.
		Об"єктивна сторона складу золочину, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України, який органи досудового розслідування інкримінують обвинуваченому ОСОБА_4 , визначає вказаний злочин, як злочин із матеріальним складом, де обов"язковою ознакою її є настання істотної шкоди, завданої правам та охоронюваним інтересам потерпілого.
		Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ від 26 грудня 2003 року № 15 " Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" відповідальність за кваліфіковані види перевищення влади або службових повноважень настає лише за наявності всіх ознак злочинів, передбачених ч.1 ст. 365 КК України, і хоча б однієї кваліфікуючої ознаки , передбаченої ч.2 або ч.3 зазначеної статті.
		Прицьому необхідно мати на увазі, що перевищення влади або службових повноважень, супроводжуване насильством, застосуванням зброї або болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями (ч.2 ст.365 КК), як правило, вже за змістом цих дій свідчать про заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян.
		Частиною 2 статті 365 КК України передбачено кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		Перевищення службових повноважень за ч.1 ст. 365 КК України визнається закінченим кримінальним правопорушенням при заподіянні наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. 
		Як зазначено у п. 3 примітки ст. 364 КК України істотною шкодою у статті 365, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		У постанові від 27.10.2016 (справа №5-99кс16) Верховний суду України зауважив, що примітка до ст. 364 КК зазнала змін, оскільки законодавець уже не використовує у визначенні розглядуваного поняття сполучник «якщо», і тому чинна редакція цього положення охоплює майнову шкоду, яка досягла розміру, що в 100 і більше разів, що перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст. 458 КПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 455 цього Кодексу, є обов"язковим для всіх суб"єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов"язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		За наведеного, суд керується приписами ч.1 ст.458 КПК України, а не положеннями п.7 постанови Пленуму ВСУ №15 від 26.12.2003 року щодо тлумачення поняття " істотної шкоди, завданої охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб" в розумінні дипозиції норми, передбаченої ч.1 ст. 365 КК України. 
		Далі Верховний Суд України зазначив, що заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, інтересам юридичних осіб виражається не лише в майновій, а й у проявах немайнової шкоди, але тільки таких, що можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може сприйматися будь-яка шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру).
		Заподіяння істотної шкоди потерпілому у вигляді спричинення йому тілесних ушкоджень, яка фактично інкримінована обвинуваченому ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, і виразилась у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування, на думку суду мало б місце, якби наслідки цього заподіяння досягли її розміру, що у 100 (сто) і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних і кримінальних правопорушень сума завданої шкоди встановлена на рівні податкової соціальної пільги, яка станом на 01 січня 2017 року становить 800 грвень -50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При цьому, обчислення її розміру також має бути належним чином підтверджено та не викликати сумніву.
		Відповідно до ч. 2ст. 62 Конституціїта ч. 2ст. 17 КПК, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи, згідно положень ч. зст. 62 Конституціїта ч. 4ст. 17 КПК, тлумачаться на її користь.
		За вимогами ч. 3ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, про що наголошується і вПостанові Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
		Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 365 КК Україниперевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їйправ чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
		За частиною 2ст. 365 ККнастає відповідальність за перевищення влади, що супроводжувалося: а) насильством або погрозою його застосування; б) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; в) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.
		Отже, за ч. 2ст. 365 ККвідповідальність настає за наявності всіх ознак злочину, передбачених ч. 1ст. 365 КК, і хоча б однієї з кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 цієї статті, але за відсутності катування.
		Крім того, до набрання чинностіЗакону України від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», що стосується і службових злочинів, завдання істотної шкоди чи тяжких наслідків до 04 червня 2014 року визначалося з урахуванням як майнової, так і нематеріальної шкоди,а з 4 червня 2014 року такі наслідки повинні носити лише матеріальний характер.
		Оскільки нематеріальні наслідки законодавством, згідно з пунктами 3, 4 примітки дост. 364 КК України, вже не передбачені для визначення істотної шкоди чи тяжких наслідків, то відповідно діяння, які раніше були кваліфіковані, як злочини за нематеріальними наслідками, підлягають новій правовій оцінці, тобто вони фактично декриміналізовані.
		Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_28 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.365 КК України, за подіями, що відбулись 22 березня 2017 року, тобто, після внесення вищенаведених змін, та прийняття Верховним Судом України постанови від 27.10.2016 року у справі №5-99кс16, а тому, слідуючи вимогам закону, при кваліфікації зловживання владою або службовим становищем необхідно керуватися лише майновим характером істотної шкоди й тяжких наслідків, що безпосередньо вказаний у примітці дост. 364 КК України, та розуміти виключно, як заподіяння особі відповідної матеріальної шкоди.
		Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 27.10.2016 року у справі №5-99кс16, так, за конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру («істотної шкоди» чи «тяжких наслідків») із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди - витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян - витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув`язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи).
		При цьому суд вважає, що у обвинувальному акті має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчисленняїх розміру також має бути належним чином підтверджено (в т.ч. цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликатисумніву.
		Докази,що підтверджують розмір заподіяної потерпілому матеріальної шкоди, які не виликали сумніву у строни обвинувачення та захисту, а саме: 
		-заява ОСОБА_6 про долучення до матеріалів кримінального провадження чеків на суму 330, 87 гр про придбання ліків та два чеки (а. с. 219, 220, 221 т. 2 );
		- протокол огляду предмету: чеків, які підтверджують безготівкове придбання ліків на суму 330,87 гр (а. с. 222 т. 2);
		- постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42017221440000020 від 23.03.2017 двох чеків (№281597 від 23.03.2017 та чек Приватбанку) на суму 330,87 гр (а. с. 223 т. 2);
		Стороною обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, що потепрілому ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода на суму 330,87 гр. На таку ж суму заявлено цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди. (т.1 а.с.44-46)
		Отже, стороною обвинувачення доведено, не викликає сумніву реальний розмір матеріальної шкоди, спричнеої потерпілому ОСОБА_6 на суму 330,87 гр., який є меншим ніж 100 (сто) і більше разів, що перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Що стосується заявленого потерпілим до відшкодування розміру моральної шкоди на суму 100000 грн., то вказана сума не підтверджена жодним належним та допуститими доказом, в тому числі, висновком судово-психологічної експертизи, чи приведеними розрахунками спеціаліста. 
		Відповідно до п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння ії заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в ії заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкоди, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка ії завдала, за наявності ії вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини , що виникли у з`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно п.15, ч.1, ст.7 КПК України до загальних засад кримінального судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних справ або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Цивільним позивачем ОСОБА_6 , його представником адвокатом ОСОБА_7 не надано висновку психологічної експертизи, не ініційовано її призначення в ході судового розгляду, яка б установила глибину душевних страждань потерпілого, та визначила б грошовий еквівалент заподіяної моральної шкоди.
		Як роз`яснено у п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
		Зазначене стосується дискреційних повноважень суду при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з особи, що її завдала.
		Однак, визначене загальне правило судової дискреції щодо визначення розміру моральної шкоди обмежується приписами ч. ст.337 КПК України, так як межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту вказують на розмір спричиненої шкоди, що є конститутивною ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України, та визначають реальне грошове визначення поняття істотної шкоди, заподіяної охоронюваним законом правам, інтересам потерпілого ОСОБА_6 .
		Збільшення судом об"єму обвинувачення через зарахування розміру моральної шкоди, сума якої зазначена у цивільному позові, як істотної, без урахуванні цієї суми у обвинувальному акті є порушенням такої засади кримінального провадження як диспозитивність.
		Вказані докази мали бути надані під час досудового розслідування, та в залежності від встановленого реального розміру моральної шкоди, увійти до формулювання обвинувачення за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42017221440000020, який затверджено 30.05.2017 року, та у якому зазначено, що потепрілому ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода на суму 330,87 гр. (т. а.с.3), а цивільний позов на суму 100330 грн.87 коп. потерпілим ОСОБА_6 було підписано через 20 днів після затвердження обвинувального акту (т.1 а.с.44-46)
		Вказане свідчить про те, що на час направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, органом досудового розслідування не було виконано положення постанови Верховного Суду України від 27.10.2016 року у справі №5-99кс16, щодо реального розміру шкоди, та включення цього розміру до формулювання обвинувачення за ознаками об"єктивної сторони для злочинів з матеріальним складом, якби наслідки цього заподіяння досягли її розміру, що у 100 (сто) і більше разів, що перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, то склали матеріальні наслідки об"єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.
		Недосягнення цієї величини виключає об"єктивну сторону складу злочину, передбаченого як ч.1 ст. 365 КК України , так і відповідно ч.2 ст. 365 КК України. 
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.
		Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		Відповідно до ст. 373 КПК України, обвинувальний акт не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі , якщо не доведено , що : 1) вчинено кримінальне правопорушення , в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення , вчинене обвинуваченим ; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, суд повинен ухвалити виправдувальний вирок. 
		Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
		Оскільки в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, обвинувачений підлягає виправданню.
		Щодо спричинення потерпілому ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
		Основні повноваження поліції закріплені в статті 23 За    кону України «Про Національну поліцію», далі- Закон.
		Відповідно до статті 42 Закону, під час виконання повноважень поліція уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів, застосування вогнепальної зброї.
		Відповідно до частин 2,4 статті 42 Закону , фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби як засоби обмеження рухомості кайданки.
		Порядок застосування фізичної сили та спеціальних засобів , передбачений статями 43-45 Закону України « Про Національну поліцію».
		Відповідно до частини 1 статті 260 КУпАП, у випадках прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.
		Адміністративні правопорушення, при вчиненні яких може провадиться адміністративне затримання органами внутрішніх справ (Національною поліцією) передбачені статтею 262 КУпАП
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт застосування спецзасобу ПМР калібру 9 мм та поранення гумовою кулею потерпілого ОСОБА_6 22.03.2017 року, однак його дії були зумовлені службовою необхідністю та станом необхідної оборони про що повідомив у останньому слові. 
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, предбачених цією статтею.
		Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Суд, дійшовши висновку про виправдання обвинуваченого ОСОБА_4 за пред"явленим обвинуваченням за ч.2 ст.365 КК України, важає за неможливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на спричинення потерпілому ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я, перебування обвинуваченого ОСОБА_4 в стані уявної оборони, так як зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, не покращить становище особи, стосовно якої прийнято рішення про постановлення виправдального вироку у кримінальному провадженні, що здійснюється.
		За наведеного, суд не дає оцінки доказам на предмет недопустимості, про які заявлено стороною захисту (т.3 а.с.55-74)
		У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 слід відмовити, так як не доведено в судовому засіданні обов"язкову складову деліктного зобов"язання - вину ОСОБА_4 , як особи, що заподіяла шкоду потерпілому.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, встановлені ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року необхідно скасувати 
		Судові витрати у даному кримінальному провадженні поклати на рахунок держави.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.    
		   Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ: 
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати за відсутності в його діянні складу злочину.
		 Заходи забезпечення кримінального провадження у виді особистого зобов"язання, застовані ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року - скасувати.
		 У задоволенні цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_6 до цивільного відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
		 Судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 179 від 12.05.2017 року, що складають 3569 грн. 28 коп. - віднести на рахунок держави. 
		   Речові докази у кримінальному провадженні: диск з написом вх. 14905, 14906, вих. №9634/3/кт; 9633/3/кт, вилученого у ПрАТ "Київстар" 19.05.2017 (а. с. 11 т. 3); диск з написом 12656ВК, вилученого у ТОВ "Лайфселл" та диск з написом №1-кс/646/2196/2017, та №1-кс/646/2197/2017, вилученого у ТОВ "МТС України" (а. с. 13 т. 3), два чеки № 281597 від 23.03.2017 та чек ПривтБанку на суму 330,87 грн. - залишити в матеріалах судового провадження.
		    пістолет ПМР №ХК-ОЕ-8055 - повернути ОСОБА_4 
		 кулю, гільзу - знищити,
		 спортивні штани та труси потерпілого ОСОБА_6 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручається виправданому та прокурору.
		 Інші учасники судового розгляду можуть отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...