Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9010/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2018. Зареєстровано: 19.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2018.
Дата набрання законної сили: 13.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.02.2018, м. Дніпро                                                 Справа №  904/9010/17 
		 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
		суддів: Антонік С.Г., Кузнецова І.Л.
		секретар судового засідання Абадей М.О.
		представники сторін:
		від відповідача: Шестіріков А.В., ордер №1801/000005 від 02.02.2018, адвокат
		від позивача: Багнюк І.В., ордер №342606 від 13.02.2018, адвокат
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 у справі №904/9010/17 (суддя Рудь І.А.; ухвалу постановлено о 12:53 год. у місті Дніпро, підписано 20.12.2017)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк", м.Дніпро
		про стягнення 1624952801 грн. 75 коп.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" про стягнення заборгованості в розмірі 1624952801,75 грн., яка складається з: суми 1185920106,06 грн. основного боргу, суми 198230681,87 грн. заборгованості по процентах, 44885997,42 грн. 3% річних по тілу кредиту, 4661031,01 грн. 3% річних по процентах, 174330255,59 грн. індексу інфляції по кредиту, 16924729,80 грн. індексу інфляції по процентах.
		Позовні вимоги позивача обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, укладеного між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", які були прийняті на себе відповідачем від ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" внаслідок заміни первісного боржника новим боржником за Договором про переведення боргу №20-1087/2-1 від 04.04.2014.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 (суддя Рудь І.А.) зупинено провадження у справі №904/9010/17 до розгляду господарським судом міста Києва пов'язаною з нею справи №910/12171/16.
		Означена ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що вирішення спору про суті у справі №904/9010/17 неможливе до розгляду пов'язаної із ним справи №910/12171/16, оскільки при розгляді вказаної справи встановлюватимуться факти та обставини, які можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі.
		Не погодившись з означеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач (ПАТ "Промінвестбанк") подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 у справі №904/9010/17; відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" про зупинення провадження у даній справі; передати справу №904/9010/17 на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
		В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Зазначає, що підставами позову у даній справі ПАТ "Промінвестбанк" є порушення ТОВ "Звездапарк" як позичальником умов, зокрема, п.2.2. Кредитного договору щодо належного виконання своїх зобов'язань в частині повернення сум кредиту у строк до 30.06.2016 (включно). У той же час, в межах справи №910/12171/16 розглядаються вимоги ТОВ "Звездапарк" до ПАТ "Промінвестбанк" щодо зміни умов Кредитного договору (п.2.2. та п.3.2.) в частині дати остаточного повернення сум кредиту та нарахованих процентів. Вважає, що внесення змін до Кредитного договору в частині відтермінування дати повернення кредиту не можуть змінити вже існуючий станом на дату звернення ПАТ "Промінвестбанк" до суду з позовом у даній справі факт неналежного виконання зобов'язання ТОВ "Звездапарк", а отже, даний позов можливо розглянути за наявними матеріалами справи без встановлення обставин в іншій справі №910/12171/16. Крім того, на думку апелянта, місцевий господарський суд помилково не врахував приписи частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України та вказує, що навіть у випадку задоволення позову у справі №910/12171/16 та внесення змін до Кредитного договору, вказані зміни будуть внесені з моменту набрання рішенням у справі законної сили. Стверджує, що станом на дату звернення позивача до суду з позовом у даній справі умови п.2.2. Кредитного договору, порушенням яких позивач обґрунтовує звернення до суду з цим позовом, незалежно від результатів вирішення спору у справі №910/12171/16, є чинними, а угода про внесення змін до Кредитного договору, за якою ТОВ "Звездапарк" просить викласти в новій редакції п.2.2. та п.3.2. Кредитного договору, відповідно, не є укладеним. На думку апелянта, за таких обставин місцевий господарський суд жодним чином не позбавлений можливості при розгляді даної справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням ТОВ "Звездапарк" зобов'язань за Кредитним договором, надати правову оцінку правовідносинам сторін, що виникли на підставі укладеної сторонами чинної редакції Кредитного договору та існували на час звернення ПАТ "Промінвестбанк" з позовом в межах даної справи. Звертає увагу, що зупиняючи провадження у даній справі, місцевим господарським судом не досліджувалося питання, які обставини чи факти суд у даній справі не може встановити самостійно, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №910/12171/16, а лише зазначено про необхідність зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №910/12171/16, оскільки результати її розгляду можуть вплинути на цю справу. У висновку позивач зазначає, що місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу без належних підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №910/12171/16, з порушенням норми пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України і це свідчить про наявність підстав для скасування ухвали згідно з приписами пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Відповідач (ТОВ "Звездапарк") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами ПАТ "Промінвестбанк" та просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 у справі №904/9010/17 залишити без змін. Вважає, що у разі задоволення позовних вимог ТОВ "Звездапарк" у справі №910/12171/16, буде перенесено строк початку та закінчення виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, що, на його думку, призведе до наступного: відсутній предмет позову у справі №904/9010/17; відсутні підстави для застосування підвищеної процентної ставки за неправомірне користування кредитом починаючи з 30.06.2016; відсутні підстави для стягнення 3% річних та індексу інфляції відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки строк виконання грошового зобов'язання не настав. На думку відповідача, доказами у даній справі є саме Кредитний договір з внесеними до нього змінами щодо строку погашення заборгованості за Кредитним договором. Проте, враховуючи, що наразі судом розглядається справа, яка стосується пролонгації строку виконання зобов'язань ТОВ "Звездапарк" за Кредитним договором, які стосуються повернення отриманих кредитних коштів та процентів за користування кредитом і це свідчить про те, що станом на 05.02.2018 невиконання зазначених зобов'язань є оскаржуваним, а тому достатньо не встановленим. На думку відповідача, задоволення позовних вимог у справі №910/12171/16 та набрання рішенням законної сили призведе до фактичної відсутності предмету позову, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України дає суду підстави для закриття провадження у справі №904/9010/17.
		 
		В судовому засіданні 13.02.2018 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Разом із цим представником позивача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам додаткового часу для врегулювання спору.
		Представник відповідача в судовому засіданні 13.02.2018 підтримав клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання, а на задоволенні вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві.
		За правилами частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи та враховуючи на те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на означену ухвалу місцевого господарського суду відкрите 15.01.2018, а відтак встановлений частиною 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України тридцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на означену ухвалу місцевого господарського суду є недостатнім для перенесення розгляду справи, а також на те, що сторони не пояснили, які процесуальні наслідки можуть мати у даному апеляційному провадженні результати перемов сторін щодо суті спірних правовідносин, колегія суддів відмовила в такому клопотанні позивача та вважала за необхідне розглянути дану справу по суті вимог його апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що в жовтні 2017 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 було порушено провадження у справі №904/9010/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" про стягнення 1624952801,75 грн.
		11.12.2017 на адресу суду першої інстанції відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом міста Києва справи №910/12171/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про внесення змін до кредитного договору №20-0639/2-1 від 14.03.2013. Клопотання обґрунтоване пов'язаністю даної справи №904/9010/17 та справи №910/12171/16. Предметом спору у вказаній справі є внесення змін до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, а саме серед іншого внесення змін в п. 2.2. та п. 3.2. Кредитного договору в редакції ТОВ "Звездапарк". Позовні вимоги по вказаній справі обґрунтовані тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо приведення спірного кредитного договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. Відповідач вважає, що справа №910/12171/16 за позовом ТОВ "Звездапарк" до ПАТ "Промінвестбанк", що розглядається господарським судом міста Києва, є пов'язаною з цією справою, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області, та відповідно до вирішення по суті справи господарським судом міста Києва, неможливий розгляд справи про стягнення з ТОВ "Звездапарк" заборгованості за Кредитним договором, яка розглядається господарським судом Дніпропетровської області. Неможливість розгляду справи №904/9010/17 до вирішення по суті справи №910/12171/16 полягає в тому, що задоволення господарським судом міста Києва вимог ТОВ "Звездапарк" та внесення змін до Кредитного договору щодо строків погашення тіла кредиту та відсотків за кредитом буде мати преюдиціальне значення та відповідним чином буде впливати на збирання та оцінку доказів і підстав, якими Банк обґрунтовує свої позовні вимоги у справі №904/9010/17.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 провадження у справі №904/9010/17 було зупинено. Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі місцевий господарський суд виходив із того, що вирішення спору по суті у справі №904/9010/17 не можливе до розгляду пов'язаної із ним справи №910/12171/16, оскільки при розгляді вказаної справи встановлюватимуться факти та обставини, які можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі.
		Колегія суддів переглядаючи справу в апеляційному порядку погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
		За приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
		Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
		Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів даної справи, що предметом позовних вимог у даній справі за №904/9010/17 є стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк") на користь позивача (Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк промислово-інвестиційний банк") заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013 у загальному розмірі 1624952801,75 грн., що складається із: заборгованості по кредиту 1185920106,06 грн., заборгованості по процентах 198230681,87 грн., 3% річних по тілу кредиту 44885997,42 грн., 3% річних по процентах 4661031,01 грн., індексу інфляції по кредиту 174330255,59 грн., індексу інфляції по процентах 16924729,80 грн.
		В обґрунтування таких позовних вимог позивач вказує, що зі сторони позивача (Банка) були належним чином та в повному обсязі виконані зобов'язання щодо надання Позичальнику - ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" кредитних грошових коштів у відповідності до умов вказаного Кредитного договору. Внаслідок заміни боржника за Договором про переведення боргу №20-1087/2-1 від 04.04.2014 відповідач - ТОВ "Звездапарк" прийняло на себе всі зобов'язання ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" за вказаним Кредитним договором, однак в обумовлені Кредитним договором строки та в порушення вимог статей 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, відповідач, як Позичальник, взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору не виконав, кредит та проценти за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору та договорів про внесення змін до нього не погашає, що й стало приводом для звернення позивача до господарського суду про стягнення цих грошових коштів з відповідача в судовому порядку.
		За змістом таких позовних вимог та характером спірних правовідносин у даній справі судом підлягають з'ясуванню такі факти та обставини, як от: які саме зобов'язання виникли між сторонами за умовами вказаного Кредитного договору, які дії вчиняли сторони для належного виконання цих зобов'язань, в якому обсязі виконані зобов'язання кожною стороною договору, чи настав строк виконання цих зобов'язань та який обсяг не виконаного відповідачем основного зобов'язання та похідних від нього інших зобов'язань (розмір заборгованості та її складових), а також обставини, з яких є можливим встановити, що стало причиною неналежного виконання цих зобов'язань відповідачем, наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань тощо.
		На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду в матеріали даної справи копію означеного Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013 із змінами, які внесені низкою Договорів про внесення змін; копію Договору про переведення боргу №20-1087/2-1 від 04.04.2014; розрахунки заборгованості; копії меморіальних ордерів на видачу кредитних коштів; копію Вимоги Позичальнику №09-8-7/1472 від 29.09.2017 з доказами її направлення.
		Заперечуючи проти позову відповідач надав суду в матеріали даної справи клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначив про те, що позивач замовчує перед судом той факт, що 05.07.2016 Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/12171/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" до ПАТ "Промінвестбанк", предметом судового спору у якій є внесення змін у Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, а саме серед іншого внесення змін в п.. 2.2. та п. 3.2. Кредитного договору, які ТОВ "Звездапарк" просить викласти в редакції, яка передбачає, що строк дії Ліміту кредитної лінії має бути встановлений по 31 грудня 2031 року (включно), дата остаточного повернення всіх сум кредиту, отриманих в межах Траншу 1, Траншу 2, Траншу 3 та кожного наступного Траншу - 31 грудня 2031 року; проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.12.2015 року по 30.06.2016 року включно, а також проценти, що будуть нараховані за період з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року, сплачуються Позичальником з січня 2019 року по грудень 2031 року щомісячно рівними частинами, але не пізніше останнього дня строку кредитування, визначеного п. 2.2. цього договору.
		Позовні вимоги ТОВ "Звездапарк" у іншій справі за №910/12171/16 обґрунтовані тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо приведення кредитного договору про відкриття Кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013 року у відповідність з обставинами, які істотно змінились.
		Як вбачається з наданої в матеріали даної справи копії позовної заяви (а.с.59-85 т.2), істотна зміна обставин ТОВ "Звездапарк" пов'язує, зокрема, з такими фактами:
		- ТОВ "Звездапарк" є новим боржником за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013, укладеним ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" з ПАТ "Промінвестбанк";
		- виконання Кредитного договору забезпечується іпотечним договором №20-0640/3-1 від 14.03.2014, предметом якого є нерухоме майно, що належить ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" (майновий поручитель); договором застави №20-0641/3-1 від 14.03.2013, предметом якого є обладнання, устаткування, меблі, інше рухоме майно, що належить ТОВ ВКФ "ВЕЛТА"; договором застави транспортних засобів №20-642-3-1 від 14.03.2014, договором застави частки в статутному капіталі №20-0643-3-1 від 14.03.2013; договором застави №20-0644/3-1 від 14.03.2013, предметом якого є майно (лінії електропередачі); договором застави №20-0563/3-1 від 27.02.2014, предметом якого є транспортний засіб, обладнання, устаткування, інше рухоме майно; договором застави №20-0564/3-1 від 27.02.2014, предметом якого є майно (лінії електропередачі); договорами поруки №20-0646/3-3, №20-0647/3-3 і №20-0648/3-3- від 14.03.2013, поручителями за якими виступають фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також ТОВ "Велта-Трейдінг".
		- пунктом 4.3.8 Кредитного договору №20-0639/2-1 від 14.03.2013  передбачено, що Банк має право  у разі невиконання Боржником будь-якого зобов'язання за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011 та/або буд-якими кредитними договорами, що укладені Банком або будуть укладені з останнім в майбутньому (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) вимагати від Боржника дострокового виконання зобов'язань щодо сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне  користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим Договором. Укладанням цього Договору сторони домовилися, що днем остаточного повернення отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є робочий день, наступний за днем настання випадку невиконання Позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого Кредитним договором  про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011. Боржником за вказаним Кредитним договором №20-2870/2-1 від 18.10.2011 є ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", яке за умовами цього договору не пізніше 20 червня 2016 року має повернути Промінвестбанку 93338446,37 доларів США кредиту та 4655488,36 доларів США процентів за користування кредитом;
		- проте, ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" отримано Висновок Торгово-промислової палати України №4488/05.0-19 від 19.05.2016 про істотну зміну обставин за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2870/2-1 від 18.10.2011, яким підтверджено, зокрема, що 08 жовтня 2014 року на території виробництва ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" за адресою Україна, Кіровоградська обл. Новомиргородський р-н, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 2 в будівлі гравітації №1 (корпус дільниці гравітації, літ. "А") сталася пожежа, внаслідок якої знищено більшу частину Гірничо-збагачувального комплексу (далі - ГЗК) ТОВ ВКФ "ВЕЛТА". В результаті цього на першій черзі ГЗК (дільниця гравітації №1) було зупинено виробництво, що стало причиною зменшення обсягу виробництва ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" Так, за період  з листопада 2014 року та по сьогоднішній день потужність виробництва ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" за рахунок другої черги ГЗК, яка залишилась, становить лише 40%;
		- Кредитним договором №20-0639/2-1 від 14.03.2013 передбачено, що невиконання зобов'язань іншого боржника - ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" за іншим кредитним договором №20-2870/2-1 від 18.10.2011 є підставою для дострокового  стягнення Банком в повному обсязі заборгованості з ТОВ "Звездапарк" за Кредитним договором №20-639/2-1 від 14.03.2013;
		- згідно з умовами Кредитного договору №20-0639/2-1, ТОВ "Звездапарк" зобов'язаний не пізніше 30 червня 2016 року повернути на користь Промінвестбанку кредит в розмірі 1185920106,06 грн., а також не пізніше 30 червня 2016 року сплатити проценти в розмірі 198230681,87 грн.;
		- враховуючи правову залежність виникнення у Промінвестбанку права дострокового стягнення боргу за Кредитним договором №20-0639/2-1 від 14.03.2013 та настання факту невиконання іншого Кредитного договору №20-2870/2-1 від 18.11.2011 - неможливість виконання у зв'язку з істотною зміною обставин Кредитного договору №20-2870/2-1 від 18.10.2011 є істотною зміною обставин за Кредитним договором №20-0639/2-1 від 14.03.2013;
		- крім того, ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" в рахунок оплати переведення боргу на ТОВ "Звездапарк" зобов'язалося відшкодувати  на користь ТОВ "Звездапарк" суму зобов'язання в розмірі 521722918,34 грн., сплачуючи грошові кошти щомісячно рівними частинами, починаючи з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2021 року (згідно з Договором від 05.04.2014, укладеним між ТОВ "Звездапарк" і ТОВ ВКФ "ВЕЛТА");
		- проте, ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" станом на сьогодні своїх зобов'язань перед ТОВ "Звездапарк" за Договором від 05.04.2014 не виконує;
		- невиконання зобов'язань ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" перед ТОВ "Звездапарк" (за Договором від 04.04.2014) в рахунок оплати переведення боргу за Кредитним договором суттєво вплинуло на фінансовий стан підприємства ТОВ "Звездапарк" та можливість виконання зобов'язань за Кредитним  договором №20-0639/2-1 від 14.03.2013;
		- виходячи з вказаних обставин, позивач не має можливості виконати у встановлений термін грошові зобов'язання за Кредитним договором  №20-0639/2-1 від 14.03.2013. Разом з тим, це призведе до стягнення Банком в безспірному порядку в рахунок боргу всіх активів  як ТОВ "Звездапарк", так і ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", як майнового поручителя, які знаходяться в заставі/іпотеці, у тому числі частки в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ ВКФ ВЕЛТА", що рівнозначно повному знищенню обох підприємств та припинення бізнесу;
		Наведені обставини ТОВ "Звездапарк" вважає такими, що підтверджують, що істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні Кредитного договору №20-0639/2-1 від 14.03.2013, укладеного між ТОВ "Звездапарк" та Промінвестбанком. Зазначені обставини унеможливлюють виконання у встановлений Кредитним договором термін грошових зобов'язань ТОВ "Звездапарк" перед Промінвестбанком. 
		З метою з'ясування наявності чи відсутності правових підстав для зміни Кредитного договору та для визначення співвідношення майнових інтересів (економічного стану) сторін, за заявою ТОВ "Звездапарк" 26.09.2016 року Господарським судом міста Києва у вказаній справі за №910/12171/16 призначено судову економічну експертизу та поставлено на вирішення експерта низку питань.
		За результатами проведення судово-економічної експертизи 23.08.2017 судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено Висновок №15432/16-45/16286-16288/17-45, в якому серед іншого зазначено, що:
		- економічний ефект для Банку на час укладення договору - дохід у формі процентів за користування кредитом;
		- економічний ефект для Банку на теперішній час - загроза банкрутства Позичальника;
		- економічний ефект для Банку за умови зміни зобов'язання - можливе відновлення виробництва та продовження діяльності, що призведе до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.
		В ході розгляду зазначеного Висновку Господарським судом міста Києва з'ясовано, що під час проведення судової експертизи судовим експертом не було надано повний висновок стосовно всіх поставлених на його вирішення питань, у зв'язку з чим 18.10.2017 судом призначено у справі додаткову судову економічну експертизу та поставлено на вирішення експерта ряд додаткових питань. Серед іншого на вирішення судового експерта також поставлене додаткове питання щодо того, чи достатньо коштів, прогнозоване значення яких передбачено планом фінансово-економічної діяльності за 2016 - 2031 роки, для виконання кредитного договору про відкриття Кредитної лінії №20-0639/2-1 від 14.03.2013.
		На підтвердження свого клопотання про зупинення провадження у справі відповідач надав до матеріалів даної справи відповідні ухвали Господарського суду міста Києва у справі №910/12171/16 від 05.07.2016, від 26.09.2016 та від 18.10.2017.
		На цей час судовий розгляд справи №910/12171/16 Господарським судом міста Києва не завершений.
		Таким чином, колегією суддів встановлено, що на момент звернення позивача у даній справі (Банку) із позовом до відповідача (ТОВ "Звездапарк") та порушення господарським судом Дніпропетровської області даної справи із №904/9010/17 про стягнення заборгованості за означеним Кредитним договором, іншим судом - Господарським судом міста Києва вже розглядалася інша справа із №910/12171/16, в якій в порядку статті 652 Цивільного кодексу України з'ясовуються істотні обставини, які можуть вплинути на оцінку доказів Господарським судом Дніпропетровської області у даній справі, а саме встановлення обставини щодо настання чи не настання обов'язку ТОВ "Звездапарк" зі сплати тіла кредиту та відсотків за кредитом, і до теперішнього часу судове рішення, яке б набрало законної сили, у такій справі не прийнято.
		Доводи апеляційної скарги позивача, що станом на дату звернення позивача з позовом у даній справі умови п. 2.2. Кредитного договору, порушенням яких позивач обґрунтовує звернення до суду з цим позовом, незалежно від результатів вирішення спору у справі №910/12171/16, є чинними, а угода про внесення змін до Кредитного договору, за якою ТОВ "Звездапарк" просить викласти в новій редакції п. 2.2. та 3.2. Кредитного договору, відповідно, наразі не є укладеною, а тому суд першої інстанції жодним чином не позбавлений можливості при розгляді даної справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням ТОВ "Звездапарк" зобов'язань за Кредитним договором, надати правову оцінку правовідносинам сторін, що виникли на підставі укладеної сторонами чинної редакції Кредитного договору та існували на час звернення ПАТ "Промінвестбанк" з позовом в межах даної справи - відхиляються колегією суддів з тих підстав, що дійсно за приписами частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, але при цьому, частина 1 статті 653 Цивільного кодексу України визначає, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюється відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Таким чином, як правильно зазначав у своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач, внесення змін безпосередньо в означені вище п. 2.2. та 3.2. Кредитного договору може мати правовим наслідком серед іншого зміну як строків виконання основного зобов'язання відповідача з повернення тіла кредиту, так і строків виконання інших зобов'язань за цим договором, як от зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитними коштами, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.
		Тому справа №910/12171/16 за позовом ТОВ "Звездапарк" до ПАТ "Промінвестбанк", що розглядається Господарським судом міста Києва, не лише є пов'язаною з цією справою, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області, а й відповідно до вирішення по суті справи про внесення змін до Кредитного договору, яка розглядається Господарським судом міста Києва, об'єктивно неможливий розгляд даної справи про стягнення з ТОВ "Звездапарк" заборгованості за таким Кредитним договором.
		Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення по суті іншої справи, що розглядається Господарським судом міста Києва, полягає в тому, що задоволення господарським судом міста Києва вимог ТОВ "Звездапарк" та внесення змін до Кредитного договору щодо строків погашення тіла кредиту та відсотків за кредитом буде мати преюдиціальне значення та відповідним чином буде впливати на збирання та оцінку доказів, а також встановлення дійсності підстав, якими Банк обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.
		При цьому колегія суддів приймає до уваги, що така зміна істотних обставин як зміна фінансових показників у виробничій діяльності ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" внаслідок зменшення потужності та обсягів виробництва, спричинених пожежею, - є об'єктивним фактом, який вплинув безпосередньо на цю особу, та не мало прямого впливу на іншу сторону кредитного договору - ПАТ "Промінвестбанк".
		У даній справі суд дійсно не позбавлений можливості самостійно встановити означені вище істотні обставини. Разом із цим встановлення таких обставин не буде мати процесуального наслідку для сторін даного спору, оскільки ця обставина (як елемент спірних правовідносин) має процесуальне значення лише у зв'язку з предметом спору про внесення змін в умови Кредитного договору, тобто в іншій справі.
		Відтак до моменту отримання остаточного процесуального результату у іншій справі, яким може бути, зокрема, судове рішення про зміну істотних умов кредитного договору в частині порядку його виконання та строків виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань та відповідних правомочностей позивача, вирішення даної справи буде неможливим, оскільки інакше відбудеться порушення балансу інтересів сторін даного спору, враховуючи, що конкуренція двох матеріальних прав (права позивача вимагати виконання відповідачем зобов'язань Кредитного договору в первісній редакції та права відповідача виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором в редакції, щодо якої судом буде прийнято рішення про внесення змін до умов договору у зв'язку із істотною зміною обставин) не може ставитися в залежність від реалізації процесуальних прав спрямованих лише на досягнення такої процесуальної мети, як найскоріше вирішення спору.
		Отже, об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що господарський суд не може розглянути дану справу через певну обмеженість у встановленні кола істотних обставин (фактів) предметом позову у даній справі та через обмеженість, яка випливає із певної черговості розгляду судом вимог сторін у означених справах.
		Тому колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи за №910/12171/16, яка перебуває на розгляді Господарського суду міста Києва.
		Наведене вище спростовує доводи апелянта про те, що зупиняючи провадження у даній справі, місцевим господарським судом не досліджувалося питання, які обставини чи факти суд у даній справі не може встановити самостійно, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи за №910/12171/16.
		Решта доводів апеляційної скарги позивача стосовно допущення судом першої інстанції процесуальних норм, які визначають строки вирішення справи, також відхиляються колегією суддів, з огляду на таке.
		В Україні основоположним принципом судочинства згідно з Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
		Частина 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд при  розгляді справи керується принципом верховенства права.
		Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відтак статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною.
		Застосовуючи відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" під час розгляду справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
		Тобто, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
		Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (параграфи 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смирнова проти України").
		Однак, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які свідчать про необґрунтоване зупинення провадження у даній справі, таке обов'язкове, в силу приписів пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження у справі не може вважатися таким, що призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, а відтак не свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які покладають на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача про наявність встановлених пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому руху справи, не знайшли своє підтвердження матеріалами даної справи.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржена ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі підлягає залишенню без змін.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі, тому відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - залишити без задоволення.
		Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 у справі №904/9010/17 - залишити без змін.
		Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
		Повна постанова складена 15.02.2018.
		 
		Головуючий суддя                                                                                І.М. Подобєд
		 
		Суддя                                                                                                    С.Г. Антонік
		 
		Суддя                                                                                                    І.Л. Кузнецова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...