Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/4421/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2018.
Дата набрання законної сили: 14.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України
		 
		14 лютого 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 754/4421/15-ц
		 
		провадження № 61-5254 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		представник позивача - ОСОБА_2,
		відповідачі: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
		третя особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Усика Г. І., Ратнікової В. М., Соколової В. В., від 13 вересня 2016 року
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), третя особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про розірвання договору іпотеки. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 26 червня 2008 року між його братом - ОСОБА_3, та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту. 
		Назабезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 26 червня 2008 року між ним та банком укладено договір іпотеки, за умовами якого він передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,30 кв. м, житловою площею 17,90 кв. м. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 його брат помер, тому він вважав, що укладений договір іпотеки повинен бути розірваний. 
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір іпотеки від 26 червня 2008 року та виключити з Державного реєстру заборон на відчуження майна квартиру АДРЕСА_1. 
		 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва у складі судді                     Панченко О. М. від 18 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Розірвано договір іпотеки, укладений 26 червня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 Виключено з Державного реєстру заборон на відчуження майна квартиру АДРЕСА_1.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник помер, його спадщину ніхто не прийняв, тому, ураховуючи положеня статей 608, 652, 1282 ЦК України і те, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, яке припинилось, а позивач не поручався за належне виконання зобовязання новим боржником, договір іпотеки підлягає розірванню.
		 
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задоволено. Рішення Деснянького районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року скасовано.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходив із того, що позивач під час укладення договору іпотеки міг передбачити, що можуть настати обставини, за яких на нього може бути покладено обов'язок щодо виконання зобов'язань за кредитним договором, взятих на себе ОСОБА_3, разом з тим відсутні одночасно всі умови, визначені частиною другою статті 652 ЦК України. При цьому основне зобов'язання є дійсним, а іпотека має похідний характер і спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора.
		 
		У жовтні 2016 року ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.     
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що він не поручався за нового боржника, який є спадкоємцем після смерті позичальника, спадщину ніхто не прийняв. Отже, кредитний договір припинив свою дію у зв'язку зі смертю боржника та відсутністю правонаступника, тому внаслідок припинення основного зобов'язання за кредитним договором обов'язки майнового поручителя за договором іпотеки також припинилися.
		Крім того, стаття 17 Закону України «Про іпотеку» не містить вичерпного переліку підстав для припинення договору іпотеки.
		Нормами діючого законодавства України не передбачено, що він зобов'язаний повідомляти кредитора про смерть позичальника.
		Таким чином, на нього, як іпотекодавця, може бути покладено обов'язок виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у боржника правонаступника, який прийняв спадщину та зареєстрував право власності на спадкове майно, і згоди поручителя відповідати за нового боржника, зазначене, зокрема, у договорі іпотеки.      
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		30 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Судом установлено, що 26 червня 2007 року між братом ОСОБА_1 - ОСОБА_3, та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту у розмірі 74 тис. доларів США.  
		Назабезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки, за умовами якого позивач передав банку в іпотеку нерухоме майно -            квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,30 кв. м, житловою площею 17,90 кв. м. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		 
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		 
		У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
		Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		 
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;                 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина перша та друга статті 652 ЦК України).
		 
		Частиною першою статті 608 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою іу зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
		 
		За змістом статей 1218, 1219 ЦК України зобов'язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов'язане з його особою.
		 
		До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). 
		 
		За змістом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
		 
		Статтею 17 цього Закону визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов׳язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельна ділянка не припиняється, з інших підстав, передбачених цим законом.
		 
		Таким чином, сам факт смерті позичальника не є підставою для розірвання договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником, при цьому у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
		 
		Отже, висновки апеляційного суду про відсутність підстав для розірвання договору іпотеки відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, наданим суду доказам дана належна правова оцінка.
		 
		Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
		 
		Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його  представником - ОСОБА_2, залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		Б.І. Гулько 
		С. Ф.Хопта
		Ю. В.Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...