Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13242/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2018.
Дата набрання законної сили: 13.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		13 лютого 2018 року
		м. Київ
		справа № 161/13242/16-к
		провадження № 51-257 км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів:   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
		прокурора: ОСОБА_5 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6  ОСОБА_7  на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010003553, за обвинуваченням
		  
		ОСОБА_6 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
		м. Радехова Львівської області та
		жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (далі-КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
		Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 1 статті 286 КК до покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців із відрахуванням із суми заробітку в дохід держави 10 відсотків щомісячно та без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_6 5 серпня 2016 року приблизно о 14:20, керуючи технічно справним автомобілем марки «Форд Скорпіо» (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись по просп. Відродження у м. Луцьку зі швидкістю приблизно 50 км/год, в порушення пунктів 2.3, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України не вибрав безпечної швидкості, проявив необережність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості до повної зупинки транспорту, при цьому не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , який здійснював перехід проїзної частини дороги по неврегульованому пішохідному переході та здійснив наїзд на останнього. У результаті цього спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.
		Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та закриття кримінального провадження щодо його підзахисного ОСОБА_6 . Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалами від 5 грудня та 20 грудня 2016 року неправомірно відмовив стороні захисту в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК. А в подальшому суд незаконно, на думку захисту, за наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), не застосував положень статті 47 КК та не звільнив його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки колективу.
		Крім того, захисник вказує, що суд апеляційної інстанції, порушуючи статтю 419 КПК, належним чином не перевірив доводів,наведених в його апеляційній скарзі, не зазначив мотивів, з яких виходив суд, залишаючи вирок районного суду без зміни, що, на його думку, є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
		 
		При цьому зазначає, що позиція потерпілої сторони в розумінні закону України про кримінальну відповідальність та процесуального закону не впливає на прийняття судом рішення в порядку статті 47 КК України.
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з нижченаведених підстав.
		Мотиви суду.
		Як убачається з касаційної скарги захисника, він не оспорює та не заперечує подію кримінального правопорушення, доведеність винуватості його підзахисного та правильність кваліфікації дій останнього за частиною 1 статті 286 КК. 
		Натомість захисник вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у частині відмови суду від звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки.
		Однак такі доводи захисника колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на нижченаведене.
		Відповідно до частини 1 статті 47 КК особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею ії на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
		Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою.
		Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Відмова суду в задоволенні клопотання має бути вмотивованою.
		Тобто з огляду на такі дискреційні повноваження суду, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
		Дискреційні повноваження суду визначено і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідальності таких повноважень суду, принципу верховенства права, що забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Разом з тим, з огляду на вимоги частини 4 статті 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. 
		Крім того, нормами кримінального процесуального Закону, на стадії досудового розслідування, чітко визначено, що перед направленням клопотання до суду прокурор зобов`язаний ознайомити з ним потерпілого та з`ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності, що передбачено частиною 3 статті 286 та частиною 2 статті 288 КПК.
		Тобто, як свідчить системний аналіз вказаних норм, під час досудового слідства з`ясування думки потерпілого щодо звільнення винної особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим елементом такого звільнення, отже суд повинен виходити не тільки з наявності підстав, передбачених нормами, які забезпечують умови звільнення, але й кінцевого підсумку, який повинен слугувати виправленню особи.
		Так, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання директора ТзОВ «Тигрес» ОСОБА_9 про передачу обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки трудовому колективу. При цьому суд врахував думки учасників судового розгляду та встановив, що ОСОБА_6 свою вину визнав, однак частково відшкодував завдані потерпілому збитки, що свідчить про відсутність щирого каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглядаючи апеляційні скарги прокурора та захисника в яких вони ставили вимогу про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, на підставі статті 47 КК зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності особи є правом, а не обов`язком суду. А тому, як убачається з ухвали районного суду та на що звернув увагу і суд апеляційної інстанції при залишенні без задоволення клопотання трудового колективу суд взяв до уваги наявність усіх складових підстав для прийняття такого рішення та надав відповідну оцінку щирого каяття особи.
		Крім указаного, суд апеляційної інстанції виходячи із вимог статті 286 КПК, додатково зважив на позицію потерпілого, який заперечував проти задоволення клопотання трудового колективу, скаржився на м`якість призначеного покарання та зазначав, що засуджений не повністю відшкодував йому заподіяні злочином збитки.
		До того ж ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК, а доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника, належним чином перевірено, як і доводи,зазначені в апеляційних скарг прокурора та потерпілого. При цьому суд правильно визнав їх необґрунтованими та навів належні й достатні мотиви спростування.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовною підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 , не встановлено.
		З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав, які би вказували на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції та погоджується з позицією апеляційного суду, інстанції щодо відмови у звільненні від кримінальної відповідальності засудженого ОСОБА_6 з передачею його на поруки.
		 
		Так, вимоги захисника про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі статті 284 КПК щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності згідно із статтею 47 КК задоволенню не підлягають.
		А зміст касаційної скарги захисника та наведені доводи не спростовують правильності рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо зазначеного клопотання.
		Таким чином, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436,441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року№2147-VIII, Суд
		ухвалив:
		Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 травня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.
		 Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...