Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/4016/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2018. Зареєстровано: 20.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2018.
Дата набрання законної сили: 13.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		Київ
		13.02.2018                     К/9901/2424/17 805/4016/16-а  Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
		 
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., Чебанова О.О. від 5 вересня 2017 року 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд» (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року №0002451200, яким до Товариства застосований штраф у розмірі 14796,5 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Позов мотивований безпідставністю прийняття податкового повідомлення-рішення, на підставі висновків акту перевірки, яка проведена всупереч законодавчій забороні на її проведення (в період мораторію).
		 
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав незаконною камеральну перевірку Товариства, проведену контролюючим органом всупереч законодавчій забороні, встановленої пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", та, як наслідок цього, скасував податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року №0002451200, прийняте на підставі акту незаконної перевірки.
		 
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасоване, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог та спростовуючи висновки суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимогами позовної заяви є лише скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій відповідача протиправними щодо проведення камеральної перевірки не є самостійними вимогами позову, таку протиправність позивач вказав як підставу для скасування зазначеного повідомлення-рішення. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що факт несвоєчасної  реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірним у справі і не підлягає доказуванню, а також підтверджений наявними в матеріалах справи належними доказами.
		 
		25 вересня 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		 
		Доводи касаційної скарги є ідентичними тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновкам, викладеним в постанові суду першої інстанції.
		 
		Податковим органом надано суду відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач з посиланням на положення п.1201.1 ст.1201, п. 2001.3 ст.2001, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та фактичні обставини, доводить вчинення Товариством податкового правопорушення (порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних). Пославшись на приписи п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України, відповідач зауважує, що згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Доводи Товариства стосовно дії мораторію на проведення перевірок у спірний період часу, встановленого пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII, податковим органом у відзиві на касаційну скаргу не спростовуються.
		 
		Позивачем до Верховного Суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства, яке задоволено судом.
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім оргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
		 
		23.09.2016р. податковим органом проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт №71/12-02/37155434.
		На підставі акту перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідачем 07 жовтня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002451200, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 14796,5 грн. Правовою підставою застосування штрафу визначені ст.201, 1201 Податкового кодексу України.
		 
		Податковим правопорушенням відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України є зокрема протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.  
		 
		Як правильно встановили суди попередніх інстанцій склад податкового правопорушення, встановлений пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, підтверджений наявними в матеріалах справи належними доказами та не є спірним між сторонами.
		 
		Розбіжності між висновками судів першої та апеляційної інстанцій полягають в оцінці способу встановлення податкового правопорушення.
		 
		Застосування штрафу контролюючим органом здійснено згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яка надає можливість податковому органу застосувати штраф за даними перевірок результатів діяльності платника податків.
		 
		Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій в основу застосування штрафу покладений акт камеральної перевірки.
		 
		Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за грудень 2015 року, що і стало підставою для застосування штрафу. 
		 
		Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють. 
		 
		Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
		 
		28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі - Закон N 71-VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
		- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
		-  з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
		 
		З огляду на аналіз зазначених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, колегія суддів вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
		 
		Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року у справі № 805/4016/16-а залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф.Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                     І.А.Гончарова
		 
		                                                                                                    І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...