Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1578/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2018. Зареєстровано: 21.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2018.
Дата набрання законної сили: 15.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Верховний
		Суд
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 лютого 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа №  916/1578/15-г 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
		 
		учасники справи:
		позивач - Перший заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області,
		відповідач - Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський виноробний завод",
		представник - Лобанов Р.М. (довіреність від 30.03.2017)
		 
		розглянув заяву Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"
		про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017
		у складі колегії суддів: Васищак І.М. (головуючий), Грек Б.М., Студенець В.І.
		за позовом Першого заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 
		про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу
		 
		ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. 13.07.2017 Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський виноробний завод" шляхом надіслання поштового відправлення звернулося до Верховного Суду України про перегляд Постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №916/1578/15-г в порядку Розділу ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка Ухвалою Верховного Суду України від 04.09.2017 допущена до провадження.
		2. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ зазначена заява як така, що не розглянута Верховним Судом Украни, передана для розгляду до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 визначено склад колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Баранець О.М. 
		3. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 задоволеного самовідвід судді Студенця В.І., як судді який приймав участь у винесенні Постанови ВГСУ від 26.04.2017, про перегляд якої подано заяву. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2018 визначено склад колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Вронська Г.О., Баранець О.М.
		4. В обґрунтування підстав для перегляду постанови суду касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 111-16 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 заявник зазначав про неоднакове застосування Вищим господарським судом України частини 5 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) та невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі №916/1689/15 висновку про застосування зазначеної норми.
		 
		ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ЗА РІШЕННЯМИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Розгляд в суді першої інстанції
		5. У квітні 2015 року перший заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу "Ізмаїльський винзавод" від 15.11.2000 шляхом викладення пунктів 3.2 - 3.3 договору у новій редакції та доповнення розділу 3 договору оренди пунктом 3.11. такого змісту: "Ці зміни діють з 15 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15 листопада 2000 року" .
		6. Листом 18.08.2015 заступником прокурора міста Одеси подано уточнення позовних вимог таким чином: - викладення п. 3.2 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 (зі змінами та доповненнями) у такій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 №961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 202 391, 10 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством"; - викладення п. 3.3 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 (зі змінами та доповненнями) у такій редакції: "Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом корегування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточний місяць"; - доповнення розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 (зі змінами та доповненнями) пунктом 3.11. в редакції: "Ці зміни діють з 15 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000" (том 1, а.с.129-133), які прийнято до розгляду у справі №916/1578/15-г. 
		7. Судом першої інстанції встановлено, що 15.11.2000 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (як орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Ізмаїльський виноробний завод" (як орендарем) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський вин завод" (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод", розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагарина, 44 та філії без юридичного статусу, що знаходяться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворово, вул. Лиманська, 18 та Одеська область, Ренійського району, с. Плавні, склад і вартість якого визначені згідно з актом оцінки, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 30.10.2000 №957, та передавального балансу зазначеного підприємства, складеного станом на 01.06.2000. Орендар викупляє оборотні матеріальні засоби за 891 000 грн. Викуп оформлюється окремим договором купівлі-продажу, який є невід'ємною частиною договору, одночасно із підписанням цього договору. Суд встановив передачу майнового комплексу в оренду за Актом приймання-передачі від 15.11.2000 та внесення змін до договору додатковими угодами 29.01.2002, 21.04.2004, 06.05.2011 та 03.12.2007, якими, зокрема, внесено зміни до пункту 3.2 договору щодо базового розміру орендної плати за грудень 2006 року - 44 490, 09 грн. без ПДВ, з корегуванням із 01.01.2007 на індекс інфляції за кожний місяць оренди.
		8. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 "Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 та від 04.10.1995 №786", яка набрала чинності з 20.09.2011, були змінені орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, зокрема, у додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, для цілісних майнових комплексів державних підприємств тютюнової промисловості, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості, радгоспів заводів (що виробляють виноробну продукцію) встановлено орендну ставку в розмірі 25 відсотків. З огляду на такі зміни законодавства, прокурор у квітні 2015 року звернувся з позовом до суду в інтересах уповноваженого державою органу, аргументуючи тим, що починаючи з серпня 2011 року відповідно до нової Методики, затвердженої КМУ, базова орендна плата має становити з серпня 2011 року - 202 391, 10 грн. без урахування ПДВ та щомісячно корегуватися на індекс інфляції, з відповідним внесенням змін до договору оренди шляхом зміни ставки орендної плати починаючи з серпня 2011 року.
		9. Судом встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області 15.11.2011 направило відповідачу пропозицію про внесення змін до договору у зазначеній в позовній заяві редакції, однак відповідач відмовився від його укладення, мотивуючи економічною необґрунтованістю, в судовому порядку спір між сторонами договору оренди не вирішувався.
		10. Суд встановив, що відповідно до пункту 3.6. договору 15.11.2000 (у редакції договору 03.12.2007) сторони погодили, що розмір орендної плати може бути переглянутий в разі зміни чинного законодавства та методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках.
		11. З огляду на встановлене, та керуючись статтями 10, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якими передбачено право орендодавця змінити розмір орендної плати на вимогу сторони договору, статтями 188, 286 ГК України, статтями 632, 651, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарський суд погодився з вимогами позивача про внесення змін до пункту 3.2. договору оренди від 15.11.2000 та відмовив у внесенні змін до пункту 3.3. договору і доповнення його Розділом 3 на зазначених умовах. Відмова в частині позовних вимог мотивована з посиланням на частину 3 статтю 653 ЦК України про те що зміна умов договору в судовому порядку передбачає можливість зміни зобов'язань на майбутнє за наслідком набрання чинності судовим рішенням про внесення змін до договору та не може змінювати правовідносини сторін (зобов'язання), які виникли між ними до моменту прийняття судового рішення та набрання ним чинності. 
		12. 14.11.2016 господарським судом було прийнято рішення про часткове  задоволення позову першого заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу ; внесення зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 р. (зі змінами та доповненнями), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський виноробний завод" та шляхом викладення пункту 3.2 вказаного договору оренди у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 №961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 202 391, 10 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством" та відмову задоволенні решти вимог прокурора; стягнення з відповідача на користь державного бюджету 1 218 грн. судового збору. 
		Провадження в апеляційному суді та обґрунтування його постанови
		13. Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2016 у справі №916/1578/15-г сторони оскаржили його в апеляційному порядку. Позивач просив скасувати рішення суду в частині відмови у внесенні змін до пункту 3.3. договору та доповнення його розділом 3. Відповідач просив застосувати позовну давність до вимог про внесення змін до договору, вважаючи, що перебіг позовної давності розпочався з моменту набрання чинності Постановою КМУ №961 від 14.09.2011, що змінила Методику розрахунку орендної плати для державного майна, яка набрала чинності з 20.09.2011.
		14. Переглядаючи справу, апеляційний суд погодився з правильністю встановлення обставин справи судом першої інстанції, відхилив доводи відповідача про пропуск позовної давності по предмету позову, зазначивши про те, що орендні правовідносини за договором є триваючими і позовна давність не пропущена.
		15. Апеляційний суд здійснив іншу оцінку запропонованих змін до пункту 3.3. договору та доповнення його розділом 3, погодившись з доводами позивача в апеляційній скарзі про можливість такої зміни договірних правовідносин за наслідком прийняття судового рішення, яка змінить зобов'язання з оренди, що існували та виконувалися сторонами договору до моменту прийняття судового рішення, та набрання ним законної сили. При цьому, апеляційний суд посилався на необхідність виконання вимог статті 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яка зобов'язувала суб'єктів господарювання переглянути укладені ними договори оренди державного майна у 6-місячний строк та привести їх у відповідність до нових ставок орендної плати.
		16. Також, апеляційний суд аргументував своє рішення з посиланням на практику Верховного Суду України у Постанові від 20.08.2013 у справі №5017/781/2012, згідно з якою Суд погодився із висновком Вищого господарського суду України у Постанові від 10.04.2013 у даній справі, якою ВГСУ скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про задоволення позову, зобов'язавши відповідача підписати додатковий договір Д-1905 у редакції, запропонованій позивачем, згідно з умовами якого "розмір орендної плати застосовується з 20.09.2011 року". Отже, зобов'язання сторін за новим договором, укладеним в судовому порядку, було поширено на правовідносини, що існували між сторонами договору до моменту укладення нового договору. 
		17. З огляду на таке, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2016 у справі №916/1578/15-г скасовано частково в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін в п. 3.3. розділу 3 та розділ 3 Договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 зі змінами та доповненнями, прийнято нове рішення в цій частині про задоволення вимог, викладено рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2016 у справі №916/1578/15-г в такій редакції:
		"1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області - задовольнити повністю.
		2. Внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 зі змінами та доповненнями, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський виноробний завод":
		- викласти пункт 3.2. Договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 зі змінами та доповненнями, у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 №961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 202 391, 10 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством". 
		- викласти п. 3.3. Договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 зі змінами та доповненнями, у наступній редакції: "Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточний місяць.";
		- розділ 3 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000 зі змінами та доповненнями доповнити пунктом 3.11. "Ці зміни діють з 15 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод" від 15.11.2000" 
		Стягнено з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" на користь державного бюджету судовий збір на суму 1 218 грн. Стягнено з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" - 1 339,80 грн. на користь Прокуратури Одеської області витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги. 
		Постанова Вищого господарського суду України та її обґрунтування
		18. Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі №916/1578/15-г залишено без змін, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" залишено без задоволення.
		19. Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції погодився з правильністю застосування апеляційним судом частини 5 статті 188 ГК України та його висновками про можливість внесення за рішенням суду змін до договору з моменту, що передує його ухваленню, так як встановлення або зміна орендної ставки за користування державним та комунальним майном набирає чинності та є обов'язковою для учасників орендних правовідносин з моменту набрання чинності законодавчим актом, яким така ставка встановлюється або змінюється.
		20. Також, касаційний суд керувався правовою позицією про можливість внесення змін до договору в судовому порядку із зміною зобов'язань сторін, які виникли до моменту звернення з позовом до суду, постановлення судового рішення про внесення змін до договору та набрання ним законної сили, висловленою Верховним Судом України у Постанові №13/027 від 20.08.2013 у справі №5017/781/2012.
		 
		Позиція та висновки Верховного Суду
		21. Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. 
		22. Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
		23. Згідно з частиною 1 статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
		24. Відповідно до частини 3 статті 762 ЦК України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
		25. Орендна плата за оренду майна державної та комунальної власності є регульованою ціною і в разі законодавчої зміни її розміру чинним законодавством передбачено можливість внесення відповідних змін до умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
		Отже, внесення постановою Кабінету Міністрів України змін до Методики розрахунку орендної плати (щодо розміру ставок орендної плати), на підставі якої відповідно до умов договору оренди здійснюється визначення розміру орендної плати за державне майно, є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди в цій частині (з урахуванням передбаченої умовами договору оренди можливості перегляду розміру орендної плати). 
		При цьому, чинним законодавством, яке регулює відносини оренди майнових комплексів державних підприємств, не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття законодавцем таких змін, а надається право стороні правовідносин в подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди.
		Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі №916/1689/15.
		26. Верховний Суд зазначає, що висновки суду касаційної інстанції відповідно до постанови від 26.04.2017 у справі №916/1578/15-г, якою залишено без змін постанову апеляційного суду від 25.01.2017 про задоволення в повному обсязі позовних вимог прокурора про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу "Ізмаїльський виноробний завод" в частині збільшення орендної плати та її застосування з 15.04.2012, тобто з моменту, що передував ухваленню рішення суду про внесення змін до договору, не узгоджуються з висновками Верховного Суду України відповідно до Постанови від 29.03.2017 у справі №916/1689/15.
		27. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вважає за необхідне відступати від висновків Верховного Суду України, викладених у Постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі №916/1689/15 щодо застосування частини 3 статті 653 ЦК України, частини 5 статті 188 ГК України та статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у правовідносинах щодо зміни орендної плати за користування майном державної та комунальної власності за судовим рішенням. Відтак, постанова Вищого господарського суду України від 26.04.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі №916/1578/15-г підлягають скасуванню із залишенням в силі рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2016, яке прийнято з врахуванням зазначених в пункті 25 цієї Постанови висновків Верховного Суду України.
		Судові витрати
		28. У зв'язку з тим, що Суд задовольняє заяву відповідача та скасовує рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій, на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, а також заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України на загальну суму 4 384, 80 грн. (1 339, 80 грн. + 1 461, 60 грн. + 1 583, 40 грн.) Решта суми надлишково сплаченого судового збору може бути повернена відповідачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".
		На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтями 111-23, 111-24, 111-25 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №916/1578/15-г задовольнити.
		2. Постанову Вищого господарського суду України від 26.04.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі №916/1578/15-г скасувати. Рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2016 залишити в силі.
		3. Стягнути з Прокуратури міста Одеси (65000, місто Одеса, вулиця Ланжеронівська, будинок 24) на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворово, вулиця Лиманська, будинок 18, код ЄДРПОУ 00412033) 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. витрат зі сплати судового збору.
		Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
		Постанова є остаточною, набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Головуючий                                                                                        Л.Й. Катеринчук
		 
		Судді                                                                                                     О.М. Баранець
		                                                                                                             
		                                                                                                         Г.О. Вронська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...