Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/67/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2018. Зареєстровано: 21.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2018.
Дата набрання законної сили: 14.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 730/67/16-к Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/795/8/2018 Категорія -  Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 14 лютого 2018 року апеляційний суд Чернігівської області в складі:
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі ОСОБА_5 , 
		 
		при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріалів кримінального провадження №12.015.270.090.000.319, за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_6 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2016 року і прокурора на вищевказаний вирок та ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2016 року щодо 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира, Київської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, 
		з участю прокурора ОСОБА_8 , 
		потерпілого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_9 , 
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Цим вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим і виправдано за ч. 1 ст. 125 КК України.
		У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_7 на його користь матеріальних збитків в сумі 682 грн. 80 коп. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн. - відмовлено.
		Цивільний позов, заявлений прокурором Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 1945,93 грн.  залишено без розгляду.
		Оскаржуваною ухвалою місцевого суду задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання недопустимим доказом і виключено з числа доказів висновок СМЕ № 41 від 03 вересня 2015 року щодо ОСОБА_6 з причини потреби більш досконалого визначення об`єктивності констатованих ознак травми (тілесного ушкодження), що встановлювалась лікарями та судмедекспертом лише зі слів потерпілого. 
		Потерпілий ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати та визнати ОСОБА_7 винуватим. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та кримінального права, суд взяв до уваги версію тільки обвинуваченого, надавши оцінку лише його показанням та доказам, при цьому залишив поза увагою докази з боку потерпілої сторони, жодним чином не обґрунтувавши в судовому рішенні з яких підстав не приймає їх до уваги. Вважає, що ОСОБА_7 умисно наніс йому тілесні ушкодження, оскільки від дня образ до дня скоєння злочину пройшов великий проміжок часу, окрім того суд необґрунтовано взяв під сумнів показання лікарів щодо черепно-мозкової травми та струсу головного мозку у нього.
		В апеляційній скарзі прокурор просить вказані вирок та ухвалу місцевого суду скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а вирок ще й у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити новий вирок, ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 2 років 9 місяців обмеження волі. Задовольнити цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави в особі Борзнянської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та стягнути з ОСОБА_7 1945,93 грн.. Задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 і стягнути з ОСОБА_7 на його користь матеріальні збитки на суму 682 грн. 80 коп. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.. 
		У вироку місцевий суд зазначив, що, відповідно до обвинувального акту, 16 серпня 2015 року, близько 03 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у кафе «Старий Замок», що розташоване по вул. Шевченка, в м. Борзна, на ґрунті неприязних відносин завдав удару долонею по потилиці ОСОБА_6 , у результаті чого останній отримав легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткотривалий розлад здоров`я.
		Заслухавши доповідача, прохання прокурора та потерпілого задовольнити апеляційні скарги, прохання обвинуваченого та його захисника залишити їх без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає що вони підлягають частковому задоволенню.
		Прийняття судового рішення у формі ухвали за клопотанням про визнання якогось із доказів не допустимим чи не належним чинний КПК України не передбачає. Це питання вирішується при ухваленні вироку.
		Окрім того і по суті ця ухвала не ґрунтується на нормах кримінально-процесуального закону, а мотивована лише припущеннями, тому вона є явно не законною.
		Виправдовуючи обвинуваченого, місцевий суд не звернув увагу на невиконану його ж ухвалу про СМЕ, не з`ясував у прокурора та потерпілого причини неявки останнього до експертів. Натомість потерпілий пояснив колегії суддів, що на той час не мав матеріальної можливості прибути до Чернігова.
		Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		Відсутність у вироку формулювання обвинувачення визнаного місцевим судом доведеним, на думку колегії суддів, свідчить про порушення права обвинувачених на захист. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок або ухвалу без зміни; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Натомість, нормами чинного кримінального процесуального закону не виписано, як повинен діяти апеляційний суд у випадку, коли у вироку місцевого суду відсутнє формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Через невідповідність вироку суду першої інстанції вимогам КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості змінити вирок, ухвалити свій вирок чи закрити кримінальне провадження.
		Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
		Частина 2 ст. 404 КПК України дозволяє суду апеляційної інстанції вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування вироку місцевого суду при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Згідно зі статтею 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		На думку колегії суддів дані порушення кримінального процесуального закону є істотними і перешкодили місцевому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		При новому судовому розгляді необхідно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, звернути увагу на вказані недоліки та ретельно перевірити доводи апеляційних скарг і прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. 
		Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 415, 419 Кримінального процесуального кодексу України, 
		У Х В А Л И В:
		Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 і прокурора задовольнити частково.
		Вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2016 року про визнання недопустимим доказом висновку СМЕ № 41 від 03 вересня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді 1-ї інстанції.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає. 
		СУДДІ:
		  ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...