Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4504/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2018. Зареєстровано: 21.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2018.

Результат оскарження 03.04.2018 Київський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		19 лютого 2018 року                                            № 826/4504/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», про визнання незаконним та скасування рішення.
		О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1.), до Київської міської ради, (далі - відповідач, КМР), третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - Департамент), про визнання незаконним та скасування рішення КМР від 29.09.2016 року №96/1100 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва», (далі - оскаржуване рішення). 
		В обґрунтування позову зазначено, що детальний план території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва, затверджений оскаржуваним рішенням, грубо суперечить нормам Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, порушує положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», (далі - Закон), нормативно-правові акти Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, (далі - Мінрегіон), з огляду на що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує гарантовані законами та Конституцією України права на правову державу, в якій діє принцип верховенства права. Детальний план території розроблений на підставі проекту Генерального плану 2025, а тому не відповідає нормам Закону.
		Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/4504/17, (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 року №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 року), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Департамент, (далі - третя особа-1).
		У відповідному судовому засіданні до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», (далі - третя особа-2, ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД»).
		Під час переходу до розгляду справи по суті позивач та його представник підтримали позов та просили задовольнити його повністю, а представники відповідача заперечували проти позову та разом із представниками третіх осіб просили відмовити у його задоволенні повністю. Зазначили, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавчо, а тому не підлягає скасуванню. Викладені у позові твердження позивача є надуманими. Детальний план території відповідає Генеральному плану міста Києва та складений у відповідності до вимог законодавства. 
		Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність клопотань учасників справи про інше, у судовому засіданні 07.02.2018 року судом, згідно зі ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут і надалі - КАС України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 року), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки дана справа є справою незначної складності.
		Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. 
		За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).
		Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 262 КАС України).
		При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Оцінивши у порядку спрощеного позовного провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
		В С Т А Н О В И В:
		29.09.2016 року КМР прийнято оскаржуване рішення, яким затверджено детальний план території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва.
		Вважаючи вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом. В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду позивач зазначив, що оскаржуване рішення впливає на законні інтереси та права всіх членів територіальної громади. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону).
		Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план території визначає: функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основи містобудування», визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.
		Згідно з п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіон від 16.11.2011 року №290, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. 
		Пунктом 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» визначено, що функціональне використання (призначення) території - це використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією.
		Пунктом 4.1 ДБН Б. 1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» визначено, що детальний план розробляється з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району, тобто така вимога ДБН Б. 1.1-14:2012 повністю кореспондується з ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону.
		Як встановлено у ході судового розгляду справи, позивачем, як народним депутатом, направлено депутатське звернення до Мінрегіон з проханням роз'яснити, чи можуть норми детального плану території не корелюватися з положеннями генерального плану населеного пункту. У відповідь на вказане звернення Мінрегіон листом від 01.09.2016 року №7/14-10899 повідомило, що чинне містобудівне законодавство передбачає субординацію різних видів містобудівної документації та взаємне узгодження їх проектних рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Крім того, державними будівельними нормами визначено, що детальні плани території розробляють відповідно до затвердженого генерального плану (п. 4.5 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»); детальний план території розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції та ландшафтної організації частини території населеного пункту (п. 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»). Отже, проектні рішення детального плану території в межах населеного пункту не можуть суперечити генеральному плану цього населеного пункту».
		З викладеного вбачається, що профільне міністерство надало чітке тлумачення норм ч. 1 ст. 19 Закону щодо вжитого у нормі формулювання «детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту».
		Слід також відзначити, що Мінрегіон інформувало замовника детального плану території - Департамент про те, що детальні плани території не можуть суперечить положенням генерального плану населеного пункту. Так, зокрема, Мінрегіон надсилало до Департаменту лист від 26.03.2015 року №7/14-3234 «Про плани зонування та детальні плани території», в абзаці 3 якого вказано, що Законом встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту, а детальний план у межах населеного пункту уточнює його положення. Отже, плани зонування та детальні плани території не повинні суперечити положенням чинного генерального плану. 
		Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону, детальний план території повинен в обов'язковому порядку корелюватись з нормами чинного генерального плану населеного пункту.
		Відповідно до містобудівної документації, а саме чинного Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, зазначені в проекті детального плану земельні ділянки у кварталі 8000000000:85:315 за функціональним призначенням відносяться до промислової та малоповерхової житлової забудови.
		Оспорюваним детальним планом території визначена проектна пропозиція по зміні функціонального призначення положень генерального плану населеного пункту з виробничої на житлову багатоповерхову.
		Вказане підтверджується матеріалами техніко-економічних показників оспорюваного детального плану території: території житлової забудови пропонується збільшити у середньостроковій та довгостроковій перспективі з 5,3 га до 44,4 га.
		В той же час території забудови іншого призначення (ділової, виробничої, спецпризначення, комунально-складської, інженерного обладнання, курортної, лікувальної, тощо) пропонується зменшити у середньостроковій та довгостроковій перспективі з 71,62 га до 3,95 га.
		Тобто, перед розробленням та затвердженням детального плану території необхідно внести зміни до чинного Генерального плану міста Києва, пройти державну експертизу проекту змін, як того вимагає закон, зокрема ч. 1 ст. 17 Закону.
		Законом визначено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. 
		Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. 
		Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. 
		У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 8, 9 ст. 17 Закону).
		Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (ч. 10 ст. 17 Закону).
		Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст (ч. 12 ст. 17 Закону). 
		Факт суперечності проектних положень детального плану території підтверджується протоколом засідання секції містобудування та архітектури Архітектурно-містобудівної ради від 30.06.2016 року у справі №008-а-16, копія якого міститься у матеріалах справи. 
		Так, відповідно до протоколу Архітектурно-містобудівна рада при Департаменті розглянула проект детального плану території на своєму засіданні. За результатами розгляду, Архітектурно-містобудівна рада внесла наступну рекомендацію: слід зазначити, що позитивні зміни у планувальній структурі та функціональних перетвореннях території мікрорайону в представленому детальному плані території мають розбіжності з положеннями діючого генерального плану міста. Зазначена колізія потребує узгодженості матеріалів детального плану території та генерального плану. 
		Отже, на засіданні Архітектурно-містобудівної ради було визнано факт наявності розбіжностей у положеннях детального плану території та положеннях Генерального плану міста Києва до 2020 року.
		Аналіз прийнятих до затвердження оспорюваного рішення КМР нормативних документів - рішень щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва не встановлює жодного рішення щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва в частині зміни функціонального призначення в кадастровому кварталі 800000000:85:315 з виробничої на житлову забудову, що є порушенням Закону, Земельного кодексу України, Закону України «Про будівельні норми», ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» та ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».
		Детальний план території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва, затверджений оскаржуваним рішенням, розроблений на підставі проекту Генерального плану міста Києва 2025, а тому не відповідає нормам Закону.
		Оспорюваний детальний план території розроблений на підставі незатвердженого рішенням КМР проекту Генерального плану міста Києва 2025. Проект Генерального плану міста Києва до 2025 року передбачено до затвердження рішенням КМР від 13.11.2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві». Зокрема, розділом І додатку до рішення «Перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 рр.» визначено необхідність затвердження Генерального плану міста Києва 2025. Однак, станом на час розгляду справи він не затверджений рішенням КМР та не є нормативно-правовим актом, що може бути основою для розробки містобудівної документації, зокрема, детального плану території.
		Законом не передбачена можливість затвердження детального плану території на підставі проекту Генерального плану населеного пункту.
		З метою доказування обґрунтованості позиції позивача, останнім направлено відповідні запити у профільні організації для отримання необхідних документів.
		Так, листом від 29.09.2017 року №198 Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва» надіслало викопіювання з чинного Генерального плану міста Києва на період до 2020 року в частині запитуваної території.
		Листом від 02.10.2017 року №11-1748 Комунальна організація «Інститут Генерального плану м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надала фрагмент з проекту Генерального плану міста Києва в частині запитуваної території.
		Як вбачається з проектних положень детального плану території, квартали, обмежені вулицею Електриків та Гаванською затокою, відображаються у матеріалах детального плану території як територія житлово-громадської забудови. Натомість, згідно з викопіюванням з чинного Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, ця ж територія належить до територій комунально-складських. Натомість, до території житлово-громадської забудови вказана територія віднесена саме проектними положеннями проекту Генерального плану міста Києва, який наразі не проголосований КМР.
		Такий приклад вказує на те, що проектні положення затвердженого детального плану території були розроблені відповідно до проекту Генерального плану міста Києва, а не відповідно до положень чинного Генерального плану міста Києва на період до 2020 року.
		Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) було надано Завдання на розробку детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва. 
		Завданням в частині особливих вимог до забудови, інженерного обладнання, організації транспорту та пішоходів було уточнення планувальної структури і функціонального призначення територій в межах проектування відповідно до рішень проекту Генерального плану міста Києва; передбачення реструктуризації виробничих територій, що не даний час фактично не працюють та не підлягають відновленню відповідно до містобудівної ситуації, інвестиційних намірів забудовника.
		Також завданням в частині вимог щодо забезпечення державних інтересів було виконати проект у відповідності до рішень проекту Генерального плану міста Києва.
		Одним із документів, що використовувався у ході розробки детального плану території був проект Генерального плану міста Києва та схеми, рішення та розрахунки проекту Генерального плану міста Києва.
		Отже, КМР безпідставно розробляла детальний план території відповідно до положень проекту Генерального плану міста Києва, положення якого неспівставні із проектними положеннями чинного Генерального плану міста Києва.
		Окрім того, листом від 27.10.2017 року №8/17-1440-17 Мінрегіон повідомило, що Міністерством не погоджувалося питання розроблення чи затвердження детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва. 
		У ході судового розгляду справи також встановлено та не спростовано відповідачем, що детальний план території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м Києва, затверджений з порушенням порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.
		Так, порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробці містобудівної документації на місцевому рівні врегульовано положеннями ст. 21 Закону та Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, (далі - Порядок №555).
		Частинами 1, 2 ст. 21 Закону обумовлено, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
		Відповідно змісту п.п. 1 та 2 Порядку №555, цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація). 
		Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації. 
		Тобто, ст. 21 Закону та Порядком №555 передбачено проведення громадських слухань на різних стадіях розробки та затвердження детального плану території: відповідно до вимог Закону, громадським слуханням в обов'язковому порядку підлягають вже розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації, а Порядок №555 врегульовує проведення громадських слухань під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 21 Закону та абзацу 3 п. 3 Порядку №555, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості. 
		Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону, оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
		Пунктом 4 Порядку №555 визначено, що оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. 
		Вимоги до складу та змісту детального плану території встановлено ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».
		Детальний план території містить графічні та текстові матеріали (п. 4.9 ДБН Б.1.1- 14:2012).
		Відповідно вимог розділу 5 ДБН Б.1.1-14:2012, до складу графічної частини детального плану входить: 
		1. Схема розташування території у планувальній структурі населеного пункту
		(району).
		2. План існуючого використання території.
		3. Опорний план.
		4. Схема планувальних обмежень.
		5. Проектний          план.
		6. План червоних ліній.
		7. Схема організації руху транспорту і пішоходів.
		8.          Схема інженерної підготовки території та вертикального планування.
		9. Схема інженерних мереж, споруд і використання підземного простору.
		10. Креслення поперечних профілів вулиць.
		11. Схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) - за окремим завданням.
		До складу детального плану території за окремим фінансуванням можуть включатись додаткові графічні матеріали (п. 5.9 ДБН Б.1.1-14:2012).
		Відповідно вимог розділу 6 ДБН Б.1.1-14:2012, текстові матеріали детального плану відповідають графічним матеріалам та формуються у вигляді пояснювальної записки, яка включає розділи:
		1. Перелік матеріалів детального плану території (склад проекту).
		2. Стислий опис природних, соціально-економічних і містобудівних умов.
		3. Стисла історична довідка (за потреби).
		4. Оцінка існуючої ситуації: стану навколишнього середовища, використання території, характеристика (за видами, поверховістю, технічним станом) будівель, об'єктів культурної спадщини, земель історико-культурного призначення, інженерного обладнання, транспорту, озеленення і благоустрою, планувальних обмежень.
		5. Розподіл території за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях та за рахунок реконструкції, структура забудови, яка пропонується (поверховість, щільність).
		6. Характеристика          видів використання території (житлова, виробнича, рекреаційна, курортна, оздоровча, природоохоронна тощо).
		7.           Пропозиції щодо встановлення режиму забудови територій, передбачених для перспективної містобудівної діяльності, в т.ч. для розміщення об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, охорони та збереження культурної спадщини.
		8.  Переважні,          супутні і допустимі види використання територій, містобудівні умови та обмеження (уточнення).
		9.           Основні принципи планувально-просторової організації території.
		10. Житловий фонд та розселення.
		11. Система обслуговування населення, розміщення основних об'єктів обслуговування.
		12. Вулично-дорожня мережа, транспортне обслуговування, організація руху транспорту і пішоходів та велосипедних доріжок, розміщення гаражів і автостоянок.
		13. Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж, споруд.
		14. Інженерна підготовка та інженерний захист території, використання підземного простору.
		15. Комплексний благоустрій та озеленення території.
		16. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища.
		17. Заходи щодо реалізації детального плану на етап від 3 до 7років.
		18. Перелік вихідних даних.
		19. Техніко-економічні показники, у тому числі  прогнозні показники відповідно до етапів реалізації генерального плану.          
		20. Матеріали проведених досліджень та проектних робіт, виконаних спеціалізованими організаціями (за наявності).
		Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону, матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. 
		Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем і третьою особою-1, зі всього проекту містобудівної документації, під час проведення громадських слухань на офіційному веб-сайті Департаменту та в приміщенні Подільської районної в місті Києві державної адміністрації було опубліковано лише незначну частину графічних матеріалів:
		1. План існуючого використання території.
		2. Опорний план.
		3. Схема планувальних обмежень (сучасний стан).
		4. Схема обслуговування дошкільними закладами та загальноосвітніми школами.
		5. Проектні плани на розрахунковий період та першої черги.
		6. Схему організації руху транспорту та пішоходів.
		7. Додаткові графічні матеріали.
		Тобто, Департамент не оприлюднив текстову частину детального плану території, а оприлюднив менше половини обов'язкових графічних матеріалів.
		Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону, пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Такі пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил (п. 9 Порядку №555). 
		Розміщення лише частини графічних матеріалів детального плану території та нехтування вимогами законодавства щодо оприлюднення всього проекту містобудівної документації, а не окремих його частин, не лише порушує вимоги законодавства в частині  процедури проведення громадських слухань, але й робить неможливим подання пропозицій у відповідності до вимог ч. 6 ст. 21 Закону та п. 9 Порядку №555: графічні схеми відображають лише просторові проектні рішення та не містять жодних розрахунків чи чисельних показників.
		Частиною 5 ст. 21 Закону встановлено, що саме оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. 
		Враховуючи, що проект детального плану території не було оприлюднено, то й підстав для подання пропозицій саме до проекту не було.
		Дані порушення дають підстави стверджувати, що відбувалося громадське обговорення тільки окремих проектних рішень детального плану території, а не проекту детального плану території як цілісного містобудівного документу, адже проекту детального плану території на вул. Електриків взагалі не було оприлюднено і він не виносився на громадське обговорення.
		Отже, детальний план території був затверджений з порушення ст. 21 Закону, а саме  без проведення громадських слухань щодо проекту даної документації.
		Вимоги абзацу 2 п. 4 Порядку №555, а саме щодо інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, виконані лише частково. Організатором проведення громадських слухань не забезпечено інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, адже за весь час проведення громадських обговорень, було розміщено лише одне повідомлення у газеті «Хрещатик».          
		Пунктом 5 Порядку 555 встановлено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 
		1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 
		2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 
		3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 
		4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 
		5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 
		6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 
		7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). 
		Відповідне повідомлення про «Громадські слухання» було оприлюднено в газеті «Хрещатик» №20 26.02.2016 року з заголовком «Громадські слухання проекту детальний план території в межах вулиць Електриків, Набережно-рибальської дороги у Подільському районі м. Києва»
		Проте, дане повідомлення не може вважатися повідомленням про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації у розумінні вимог Порядку №555 у зв'язку з тим, що воно не містить значну частину обов'язкових складових.
		Зокрема, вимоги пп. 2 п. 5 Порядку №555 не виконано - повідомлення не містить ані техніко-економічних показників (зміст ТЕП встановлено Додатком В ДБН Б.1.1- 14:2012), ані графічних матеріалів.
		Вимоги пп. 5 п. 5 Порядку №555 не виконано - повідомлення не містить інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій.
		Вимоги пп. 7 п. 5 Порядку №555 не виконано - повідомлення не містить інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Зазначене вище свідчить, що вимоги Порядку №555 щодо інформування громадян про проведення громадських слухань не виконано.
		Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №11 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
		Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконав.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта 
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», про визнання незаконним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
		Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 262 КАС України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.09.2016 року №96/1100 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва».
		3. Присудити на користь ОСОБА_1 здійснений ним судовий збір у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення», Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...