Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/552/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2018. Зареєстровано: 21.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2018.
Дата набрання законної сили: 11.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ 
		СУД
		РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		08.02.2018 м. Київ            справа № 800/552/17
		провадження № П/9901/174/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Анцупової Т. О.,
		суддів: Бучик А. Ю., Гімона М. М., Коваленко Н. В., Кравчука В. М., 
		розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 800/552/17 за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов'язання вчинити певні дії, установив:
		1. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
		1.1. 01 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), в якій просив: 
		- визнати незаконним (протиправним) та скасувати пункт 14 наказу Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24 в частині визнання службовою інформації, що міститься в текстах відповідей матеріалів проведення іспиту (тестових зошитах (письмового анонімного тестування), які сформовані у процедурі проведення добору кандидатів на посаду судді;
		- зобов'язати ВККС України надати йому тексти даних ним 31 жовтня 2017 року відповідей та тексти правильних відповідей на запитання тестування знань у сфері права для кандидатів на посаду судді, які визнані ВККС України як такі, що у них допущено помилки, та направити зазначену інформацію на його електронну та/або поштову адресу.
		1.2. 19 грудня 2017 року позивач подав до суду заяву про зміну (зменшення) позовних вимог, викладених у позовній заяві, шляхом виключення позовної вимоги про визнання незаконним (протиправним) та скасувати пункту 14 наказу Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24 в частині визнання службовою інформації, що міститься в текстах відповідей матеріалів проведення іспиту (тестових зошитах (письмового анонімного тестування), які сформовані у процедурі проведення добору кандидатів на посаду судді.
		1.3. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2, як кандидат на посаду судді місцевого суду, звернувся до ВККС України із заявою про надання йому правильних відповідей на задані у ході тестувань питання та дані ним відповіді. На підставі зазначеної заяви позивачу у приміщенні будівлі ВККС України було надано копії бланків відповідей з питаннями, в яких ним допущено помилки. Водночас, позивачу повідомлено про відмову у наданні даних ним відповідей та правильних відповідей, посилаючись на те, що вказана інформація є службовою. У подальшому, на електронну поштову скриньку позивача надійшла копія листа ВККС України від 23 листопада 2017 року № 32дис-295/17-Т про відмову йому у наданні його варіантів та правильних відповідей на питання тестування, у зв'язку з тим, що ця інформація згідно наказу Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24 є службовою і розголошенню не підлягає. 
		Такі дії відповідача, на думку ОСОБА_2, суперечать вимогам ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657- XII (далі - Закон № 2657- XII) та ст. 2, 4, 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), порушили право позивача на доступ до інформації, яка стосується його особисто та обмежують його право на оскарження результатів тестувань.
		1.4. 24 січня 2018 року ВККС України подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні його позову. Відзив обґрунтовано тим, що позивачу було надано копії бланків відповідей та перелік питань, які були визначені відповідачем за результатами складення анонімного тестування у сфері права, як невірні, про що ОСОБА_2 було вчинено відповідний запис на його заяві від 03 листопада 2017 року Вх. № 32дж-295/17-Г. 
		Зазначає, що позовна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача надати йому тексти даних ним 31 жовтня 2017 року відповідей та тексти правильних відповідей на запитання тестування знань у сфері права, які визнані ВККС України як такі, що у них позивачем допущено помилки, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI, Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ВККС, затвердженого наказом Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24, Порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, затвердженого рішенням ВККС України від 10 квітня 2017 року № 33/зп-17 вказана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом та не може бути надана відповідачем.
		1.5. 01 лютого 2018 року до суду надійшло заперечення ОСОБА_2 на відзив ВККС України на його позовну заяву, у якій позивач вказує, що інформація, викладена у відзиві, жодним чином не спростовує доводів, викладених ним у позовній заяві. Представник відповідача у відзиві не надав відповіді щодо причин вчинення ВККС України дій, які обмежують позивача у праві на оскарження результатів тестувань.
		2. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		2.1. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.
		2.2. ОСОБА_2 приймав участь у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС України від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років.
		2.3. Під час складання відбіркового іспиту, що відбувся 31 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 за результатами складення тестування у сфері права набрав 73 бали, а за результатами складення тестування з державної мови набрав 37 балів, що за сукупністю оцінок з тестувань склало 110 балів, що є нижчим за встановлений рішенням ВККС України від 31 жовтня 2017 року № 114/зп-17 прохідний бал.
		2.4. 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ВККС України з письмовою заявою, в якій керуючись Законом № 2657- XII та Законом № 2939-VI просив надати йому роздруківку переліку запитань із зазначенням правильних та неправильних відповідей, вказаних ним при проходженні тестувань.
		2.5. 17 листопада 2017 року у приміщенні ВККС України позивачу було надано копії бланків відповідей та перелік питань, які були визначені за результатами складення анонімного тестування у сфері права, як невірні, про що ОСОБА_2 було вчинено відповідний запис на його заяві від 03 листопада 2017 року.
		Водночас, позивачем у вказаному написі на заяві від 03 листопада 2017 року указано, що ним не отримано варіанти правильних відповідей, а тому просив ВККС України надати на поштову та (або) на електронну адресу варіанти відповідей на питання, в яких ним дано неправильну відповідь із зазначенням правильної відповіді на тестування з права, яке проходило 31 жовтня 2017 року.
		2.6. 24 листопада 2017 року на електронну поштову адресу ОСОБА_2 надійшов лист ВККС України, в якому позивачу повідомлено, що надати ключ (тексти правильних варіантів відповідей на запитання) не вбачається можливим, оскільки зміст текстових баз, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді, включено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ВККС, затвердженого наказом Голови Комісії від 05 квітня 2017 року № 24.
		2.7. Вважаючи бездіяльність ВККС України щодо ненадання запитуваної інформації протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		2.8. Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржувані дії відповідача на відповідність ст. 19 Конституції України, ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		3. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		3.1. Конституція України:
		Стаття 19 
		«... Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
		3.2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, що діяла до 30 вересня 2016 року):
		Стаття 69
		«Відбірковий іспит проводиться ВККС України у формі анонімного тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань кандидата на посаду судді в галузі права, володіння ним державною мовою, особистих морально-психологічних якостей кандидата …
		… Порядок складення відбіркового іспиту та методика оцінювання результатів визначаються положенням, що затверджується ВККС України».
		3.3. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI:
		Стаття 1
		«Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом».
		Стаття 3
		«Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом …».
		Стаття 4 
		«Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом …».
		Стаття 5
		«…доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію».
		Стаття 6
		«Інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні …
		… Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
		Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону».
		Стаття 9 
		«Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень …
		… Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону …».
		Стаття 13 
		«Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання …».
		Стаття 15 
		«Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;  перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації; плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень; іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом.
		Стаття 19 
		«Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні …».
		Стаття 22
		«Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту «…» інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону …».
		Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657- XII:
		Стаття 21
		«… До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації,  що сталися або можуть статися і  загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов'язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
		3.4. Кодекс адміністративного судочинства України:
		Стаття 2
		«… у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку…».
		Стаття 266
		«… Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії …».
		3.5. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційної комісії суддів України, затверджений наказом Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 квітня 2017 року № 24:
		Пункт 12
		«…Зміст тестових баз, баз практичних завдань, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання …».
		3.6. Порядок складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, затверджений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 квітня 2017 року № 33/зп-17:
		Пункт 4 Розділу ІІ
		«Тестові запитання розробляються Національною школою суддів України або за завданням Комісії іншими фахівцями з дотриманням умов конфіденційності».
		Підпункт 2 пункту 5 Розділу ІІ
		«тестове запитання … складається із основи (тексту запитання), ключа (тексту правильного варіанта відповіді на запитання) і трьох дистракторів (текстів неправильних варіантів відповідей на запитання) …».
		Пункт 8 Розділу ІІ
		«Сукупність запитань для тестування складає відповідну базу, яка затверджується Комісією та завантажується до програмного забезпечення».
		Пункт 9 Розділу ІІ
		«Основи тестових запитань за відповідним рішенням Комісії можуть бути опубліковані на її офіційному веб-сайті».
		4. ОЦІНКА СУДУ
		4.1. Позивач стверджує, що ВККС України, відмовляючи йому у доступі до інформації про варіанти відповідей на питання, в яких ним дано неправильну відповідь із зазначенням правильної відповіді на тестування з права, яке проходило 31 жовтня 2017 року, порушила вимоги Закону № 2939-VI. Отже, суть позову полягає у протиправній, на думку позивача, відмові йому у доступі до публічної інформації.
		Відтак суть спору полягає у з'ясуванні: 1) правомірності віднесення відповідачем запитуваної інформації до службової; 2) належного виконання відповідачем обов'язку щодо забезпечення доступу до запитуваної інформації.
		Щодо належності запитуваної інформації до службової
		4.2. Надаючи оцінку тому, чи могла належати інформація, що запитувалася позивачем, до категорії службової інформації, як зазначає відповідач у відмові на запит, суд виходить з такого.
		За Законом України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України є органом, що виконує делеговані державою повноваження, зокрема, щодо проведення відбіркового іспиту для кандидатів на посади суддів, а тому відповідно до ст.13 Закону № 2939-VI є розпорядником інформації, пов'язаної з виконанням цих повноважень.
		Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію.
		Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації. За Законом № 2939-VI кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
		Аналіз визначення «публічна інформація» свідчить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації. Така інформація є відкритою і розкривається необмеженому колу осіб. 
		Водночас, гарантоване державою право на отримання публічної інформації не є безумовним і стосовно певних видів публічної інформації (конфіденційної, таємної та службової) може бути обмежено доступ у разі сукупності обов'язкових умов, визначених у законі.
		Як встановлено судом відмова відповідача в задоволенні запиту на інформацію позивача здійснена з підстав, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI - інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону. Так, ВККС України виходила з того, що запитувана позивачем інформація є службовою інформацією, що входить до переліку, затвердженого наказом Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24.
		У пункті 12 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ВККС України, затвердженому наказом Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24, зазначено зміст тестових баз, баз практичних завдань, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання.
		У п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 2939-VI визначено перелік інформації, яка може належати до службової, зокрема, така, що пов'язана з процесом прийняття рішень і передує публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
		У відповідності до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2939-VI документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
		Підпунктом 2 п. 5 Розділу 2 Порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, затвердженого рішенням ВККС України від 10 квітня 2017 року № 33/зп-17 (далі - Порядок) встановлено, що тестові запитання складаються із основи (тексту запитання), ключа (тексту правильного варіанта відповіді на запитання) і трьох дистракторів (текстів неправильних варіантів відповідей на запитання).
		Інформація, яку містять тестові бази, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання, мають наступні ознаки службової інформації: міститься у документах (текстових зошитах, бланках відповідей анонімного тестування), пов'язаних з здійсненням ВККС України делегованих державою повноважень, зокрема, щодо проведення відбіркового іспиту для кандидатів на посади суддів та процесом прийняття рішень ВККС України щодо оцінювання кандидатів на посаду суддів і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
		Перелік відомостей, які не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом наведений, зокрема, у ч. 4 ст. 21 Закону України «Про інформацію» та у ч. 5, 6 ст. 6, ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Водночас, у вказаному переліку не передбачено заборони віднесення до інформації з обмеженим доступом інформації, яка використовується суб'єктом владних повноважень при проведенні оцінювання кандидатів на посади, у тому числі, ключів (текстів правильних варіантів відповідей на запитання), які використовуються ВККС України при проведенні тестування кандидатів на посаду судді. Такої заборони не міститься і в інших законах та міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
		Між тим, колегія суддів звертає увагу, що запитувана позивачем інформація щодо текстів правильних варіантів відповідей на запитання тестування, в яких ним допущено помилки не містить головної ознаки публічної інформації: «заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях», оскільки у відповідності з п 10, 11 Розділу 2 Порядку формування тестового зошита для конкретного тестування здійснюється програмним забезпеченням шляхом генерації за принципом випадковості необхідної для відповідного тестування кількості запитань. Тестовий зошит формується програмним забезпеченням та складається із титульної сторінки та сукупності згенерованих для нього запитань.
		Згідно з п. 1, 4 Розділу V Порядку визначення результатів відбіркового іспиту здійснюється на підставі результатів перевірки складених анонімних тестувань. Опрацювання бланків відповідей анонімного тестування проводиться програмним забезпеченням.
		Відтак, ключі (текстів правильних варіантів відповідей на запитання), які не є складовою тестового зошита, містяться у програмному забезпеченні, яке і опрацьовує бланки відповідей анонімного тестування.
		Водночас, результати відбіркового іспиту визначаються на основі рейтингу його учасників за сукупністю оцінок тестувань.
		Як було встановлено судом, ВККС України 02 листопада 2017 року було опубліковано деперсоніфіковані результати тестування у сфері права під час складення 31 жовтня 2017 року відбіркового іспиту у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС України 03 квітня 2017 року. 
		03 листопада 2017 року ВККС України було опубліковано вказані результати у персоніфікованому вигляді.
		Рішенням ВККС України від 03 листопада 2017 року № 117/зп-17 було затверджено результати анонімних тестувань для перевірки рівня загальних теоретичних знань у сфері права та рівня володіння державною мовою та затверджено прохідний бал з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад - 115. Згідно вказаного рішення участь позивача у відбірковому іспиті та в оголошеному ВККС України доборі було припинено.
		Будь-яких інших рішень з приводу складення позивачем 31 жовтня 2017 року відбіркового іспиту у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, відповідачем не приймалося. 
		Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки тестові бази ВККС України, за виключенням основи тестових запитань, не належить до відомостей, які не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом, а вказана інформація за її характером та особливими умовами створення та використання має усі передбачені Законом № 2939-VI ознаки інформації, доступ до якої може бути обмежено, відповідач правомірно відніс таку інформацію до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ВККС України, затвердженому наказом Голови ВККС України від 05 квітня 2017 року № 24.
		В контексті спірних правовідносин, відповідач, як розпорядник публічної інформації може надавати на запит зацікавленої особи лише ту інформацію, яка ним створена та знаходиться у його розпорядженні, у той час як інформація у вигляді основи запитань, які містять тестові зошити із зазначенням до них ключів (текстів правильних варіантів відповідей на запитання), по кожному з кандидатів окремо, ВККС України не створювалася та Порядок не передбачав обов'язку останньої створювати таку інформацію.
		Щодо надання доступу до запитуваної інформації
		4.3. Відповідно до п. 2 - 4 Порядку програми тестувань розробляються Національною школою суддів України та затверджуються ВККС України з метою визначення тематики розділів і дисциплін, на основі яких здійснюватиметься розробка тестових запитань. Програма тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВККС України. Тестові запитання розробляються Національною школою суддів України або за завданням ВККС України іншими фахівцями з дотриманням умов конфіденційності.
		Сукупність запитань для тестування складає відповідну базу, яка затверджується ВККС України та завантажується до програмного забезпечення. Основи тестових запитань за відповідним рішенням ВККС України можуть бути опубліковані на її офіційному веб-сайті (п. 8, 9 Розділу 2 Порядку). 
		Як було встановлено судом, основи тестових запитань для проведення анонімного тестування у сфері права були опубліковані ВККС України на її офіційному веб-сайті. 
		Разом з тим, як було встановлено судом, ОСОБА_2 на його заяву від 03 листопада 2017 року ВККС України було надано копії бланків відповідей тестування в межах відбіркового іспиту, а також основи запитань, на які позивачем надані неправильні відповіді, про що останнім було вчинено відповідний запис на заяві від 03 листопада 2017 року.
		За таких обставин, ВККС України було виконано свій обов'язок щодо забезпечення доступу до інформації щодо тестування, доступ до якої не міг бути обмеженим. 
		4.4. Водночас, надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови позивачу у наданні текстів правильних варіантів відповідей на запитання тестування, колегія суддів зазначає наступне.
		За змістом ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Відтак, до службової інформації допускається обмеження виключно за умови застосовування сукупності вимог пунктів 1-3 ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI.
		Така юридична конструкція необхідних умов для обмеження доступу до інформації у судовій практиці відома, як «трискладовий тест».
		Суд звертає увагу на те, що положення ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що ст. 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту».
		Суд вважає, що обмеження доступу до службової інформації, що міститься у ключах (текстах правильних варіантів відповідей на запитання), здійснено відповідачем з метою підтримання авторитету правосуддя, оскільки надання доступу до такої інформації суперечить меті проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання, які у відповідності до чинного законодавства України проводяться анонімно, а інформація, яка міститься у тестових базах, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання розробляється на умовах конфіденційності.
		Розголошення вказаної інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, оскільки у відповідності до п. 10, 15 Порядку формування тестових зошитів для конкретного тестування та їх тиражування здійснюється ВККС України з дотриманням умов конфіденційності. Надання вільного доступу до такої інформації жодним чином не сприятиме формування високопрофесійного суддівського корпусу, що явно суперечить суспільним інтересам.
		Шкода від оприлюднення такої інформації перевищує суспільний інтерес в її отриманні, оскільки ВККС України на постійній основі діє у системі правосуддя України, безпосередньо залучена до формування суддівського корпусу, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня, повинна сприяти укріпленню авторитету системи правосуддя, шляхом безстороннього, незалежного та ефективного виконання покладених на неї функцій. 
		Отже, у контексті спірних правовідносин, відповідачем (розпорядником публічної інформації) було виконано свій обов'язок щодо забезпечення доступу до запитуваної позивачем інформації з дотриманням "трискладового тесту" необхідних умов щодо обмеження доступу до службової інформації.
		Відтак за наявності вказаних умов, колегія суддів дійшла висновку, що ВККС України надаючи відповідь на запит позивача на інформацію діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом № 2939-VI. Підстави для задоволення позову відсутні.
		За правилами ст. 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 241 - 246, 255, 266, 295 КАС України, -
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (місцезнаходження: вул. Механізаторів, 9, м. Київ) про зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надати ОСОБА_2 тексти даних ним 31 жовтня 2017 року відповідей та тексти правильних відповідей на запитання тестування знань у сфері права для кандидатів на посаду судді, які визнані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України як такі, що у них допущено помилки, та направити зазначену інформацію на його електронну та/або поштову адресу.
		Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Дата складання повного рішення суду 08.02.2018.
		Головуючий                                                                                                    Т. О. Анцупова
		Судді                                                                                                              А. Ю. Бучик
		М. М. Гімон
		                                                                                                              Н. В. Коваленко
		                                                                                                              В. М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...