Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/493/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 21.02.2018. Зареєстровано: 22.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2018.
Дата набрання законної сили: 17.05.2018
Результат оскарження 12.09.2019 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 398/493/15-к
		провадження №: 1-кп/398/104/18
		ВИРОК
		Іменем України 
		"21" лютого 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі колегії: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		ОСОБА_12 ,
		потерпілої - ОСОБА_13 ,
		захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув м. Олександрія кримінальне провадження № 12014120300000566 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2014 року за обвинуваченням:
		 ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Недогарки Олександрійського району Кіровоградської області громадянина України, неодружений, не працюючого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст.115 КК України
		ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Антрацит Луганської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, неодружена, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,такої, що не має судимості,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вчинили вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене групою осіб за таких обставин.
		08.10.2014 року близько 20 години за місцем проживання ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_1 прийшов раніше знайомий їм ОСОБА_18 , якийзапропонував пограти в карти та вжити спиртні напої спільноз ОСОБА_19 . На вказану пропозицію ОСОБА_16 та ОСОБА_17 погодилися та разом із ОСОБА_18 прослідували за місцем проживання їх спільного знайомого ОСОБА_19 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		Прийшовши за вказаною адресою, ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_1 розпивали спиртні напої та грали в карти. Біля 22 години за ОСОБА_22  приїхали знайомі на автомобілі та забрали її.
		Близько 23 години ОСОБА_19 та ОСОБА_21 пішли до сусідніх кімнат відпочивати, а ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 залишились у приміщенні кухні та продовжували розпивати спиртні напої.
		У період з 23 год. 00 хв. 08.10.2014 року по 07 год. 00 хв. 09.10.2014 року під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_18 почав виявляти увагу до ОСОБА_17 , намагався її обійняти, у зв`язку з чим ОСОБА_16 зробивзауваження ОСОБА_18 , просив припинити такі дії стосовно його співмешканки ОСОБА_17 .
		ОСОБА_18 , взяв сокиру, яка знаходилась в приміщенні кухні та лезом сокири наніс ОСОБА_16 удар в область лівого колінного суглобу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани в проекції лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №481 від 09.10.2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		В свою чергу ОСОБА_16 , будучи обурений поведінкою ОСОБА_18 , проявляючи агресію, посилену станом алкогольного сп`яніння, виконуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_18 , вихопив сокиру з рук ОСОБА_18 та лезом сокири наніс удар останньому в область голови. Від нанесеного удару ОСОБА_18 втратив рівновагу та впав на підлогу.
		ОСОБА_17 була присутня під час вчинення насильницьких дій ОСОБА_16 , але не вчинила яких-небудь дій, з метою припинення нанесення ударів з боку ОСОБА_16 ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, проявляючи агресію посилену станом алкогольного сп`яніння, обравши знаряддям злочину сокиру, загалом нанесли ОСОБА_18  не менше 9 ударів різними частинами сокири по голові, по шиї та руках потерпілого, тим самим заподіявши ОСОБА_18 згідно висновку судово-медичної експертизи №337 від 08.12.2014 року тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забою речовини головного мозку в ділянці правої лобної, правої потиличної та лівої тім`яної долей більш виражені по конвекситальній поверхні, крововиливів в кількості 450 мл під твердою та м`якою мозкові оболонки по конвекситальній поверхні головного мозку, переломи лівої тім`яної та потиличної кісток, крововиливи у м`які тканини голови в потилично-тім`яній ділянці зправа, в потиличній ділянці, в тім`яній області зліва, в лобній області справа, рани в тім`яній ділянці зліва, в тім`яно-потиличній ділянці зправа в кількості 2-х, на задній поверхні шиї в кількості 3-х, тілесні ушкодження в кількості 2-х ран в потиличній ділянці по центру, тілесне ушкодження у вигляді рани по тильній поверхні лівої кисті. Вказані тілесні ушкодження, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв`язку із смертю. Рани по поверхні шиї в кількості 3-х кваліфікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров`я та не знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Рана по тильній поверхні лівої кисті кваліфікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров`я та не знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою знищення доказів та уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_16 спільно з ОСОБА_17 , поклали потерпілого ОСОБА_18 на килимову доріжку, яка знаходилася на підлозі кухні, та перетягли до колодязя, що знаходиться через дорогу від вказаного домоволодіння, після чого скинули туди ОСОБА_18 , тим самим заподіявши потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи №337 від 08.12.2014 року тілесні ушкодження у вигляді: переломів 5,8,9 ребер зправа та 6,7,8,10 зліва по різним лініям, синці в проекції нижнього кута лівої лопатки, по передній пахвовій лінії зліва, саден у зовнішнього кута правої ключиці, по задній пахвовій лінії зліва на рівні 5-6 ребер, по задній поверхні грудної клітини зліва, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у своєму подальшому клінічному перебігу для живих осіб та не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Всі тілесні ушкодження є прижиттєвими та утворилися до 6 годин до моменту смерті.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок заподіяних ОСОБА_16 та ОСОБА_17 тілесних ушкоджень ОСОБА_18 помер.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №337 від 08.12.2014 року смерть ОСОБА_18 настала від здавлення головного мозку гематомою в комплексі з його набряком та забоєм, внаслідок відкритої черепно-мозкової травми.
		Після чого, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з місця вчинення злочину зникли, знаряддя вчинення злочину - сокиру, залишили зберігати за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав частково та пояснив, що приблизно о 20 годині 08 жовтня 2016 року він та його співмешканка ОСОБА_17 прийшли до будинку ОСОБА_23 по АДРЕСА_1 . Також у будинку були його сестра ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 і ОСОБА_26 . З ОСОБА_18 до цього вони були знайомі біля 3 років, конфліктних ситуацій до цього між ними не виникало. Усі вони сиділи на підлозі в кухні будинку, грали у карти і пили горілку. Через деякий час його сестра ОСОБА_16 уїхала на машині зі своїми знайомими. Через деякий час після цього ОСОБА_27 та його мати ОСОБА_26 , пішли в іншу кімнату відпочивати. Залишились грати в карти та розпивати алкогольні напої він, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ОСОБА_17 сиділа напроти ОСОБА_18 і ОСОБА_18 почав залицятись та чіплятись до ОСОБА_17 ОСОБА_16 зробив зауваження ОСОБА_18 , оскільки ОСОБА_17 була його співмешканкою і на той момент вони вже 10 місяців проживали разом. Після чого ОСОБА_18 схопив сокиру, що стояла поряд, але ОСОБА_16 вдалось забрати у ОСОБА_18 цю сокиру та він переставив її подалі, та вони втрьох продовжили вживати алкоголь. Але згодом ОСОБА_18 знову схопив сокиру та вдарив ОСОБА_16 один раз по нозі. Йому вдалось вирвати сокиру у ОСОБА_18 та він почав наносити потерпілому удари, тому що злякався, оскільки ОСОБА_18 був сильніший за нього. Скільки саме ударів він наніс ОСОБА_18 точно не пам`ятає. ОСОБА_18 впав на підлогу кухні та лежав не рухаючись. ОСОБА_16 вирішив, що останній помер, надати медичну допомогу та викликати швидку не намагався, та на килимовій доріжці відтягнув потерпілого до старого колодязя, неподалік двору, та вкинув його туди. Точної відстані від двору до колодязя він не пам`ятає. ОСОБА_16 стверджує, що удари наносив сам, тіло ОСОБА_18 до колодязя відтягнув сам, а ОСОБА_17 тільки замивала кров в кухні, обмила сокиру та взяла її з собою, коли вони повернулись до свого місця проживання. ОСОБА_16 у вчиненому розкаявся, сказав, що жалкує, що все так сталось. В той час як він наносив удари ОСОБА_18 . ОСОБА_17 була в кухні, сиділа за столом і нічого не робила. Чи підходила вона до ОСОБА_18 , коли той вже лежав на підлозі ОСОБА_16 не пам`ятає. Скільки часу зайняло прибирання слідів крові в кухні він точно не пам`ятає. Коли вони з ОСОБА_17 повернулись додому, то одразу не роздягаючись лягли спати. Зранку до їх будинку по АДРЕСА_1 приходив ОСОБА_27 , про що вони точно розмовляли ОСОБА_16 не пам`ятає. В судових дебатах ОСОБА_16 зазначив, що розкаюється у вчиненні вбивства. Цивільний позов визнав частково, в частині стягнення матеріальної шкоди.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_17 свою вину в вчиненні вбивства не визнала та суду пояснила, що 08.10.2014 року вона зі співмешканцем ОСОБА_16 розпивали спиртні напої та грали в карти за адресою АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_22 (сестрою її співмешканця), ОСОБА_28 і ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Потім сестра ОСОБА_31 кудись поїхала, а ОСОБА_23 пішли спати. Вона, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 продовжували пити горілку. Що відбувалось далі вона майже не пам`ятає, до момента коли побачила, що ОСОБА_33 лежить на підлозі. Вона підійшла до ОСОБА_34 ближче, але його не торкалась, було багато крові, ознак життя він не подавав. Саму подію вбивства вона не пам`ятає, була в стані сильного алкогольного сп`яніння і спала за столом в кухні. Де дівся ОСОБА_33 з підлоги кухні вона не бачила, але думає, що ОСОБА_16 сам відтягнув ОСОБА_34 до колодязя. Вона замивала кров в кухні, воду і ганчірки взяла тут же на кухні. Потім повернувся ОСОБА_16 та вони пішли додому, вона взяла з собою сокиру, навіщо пояснити не може. Вдома вони не перевдягаючись та не миючись лягли спати. Вранці до них хтось приходив, але вона до дверей не підходила, ОСОБА_16 говорив, що приходив голова сільради та питав про ОСОБА_34 . Звідки у неї на одежі сліди та бризки крові ОСОБА_17 пояснити не може, вину у вбивстві не визнає, винувата в тому, що нічого не зробила, не допомогла ОСОБА_35 та приховувала сліди злочину, замиваючи кров. Цивільний позов визнала в частині матеріальної шкоди. Хто скоїв убивство ОСОБА_17 не знає, можливо ОСОБА_16 , але точно не вона.
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_16 своєї вини у вбивстві ОСОБА_18 та невизнання у повному обсязі своєї вини ОСОБА_17 , їх вина підтверджується наступними дослідженими і перевіреними судом доказами.
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаної судом потерпілої  ОСОБА_13 ,дружини ОСОБА_18 , яка суду пояснила, що про вбивство чоловіка дізналась від невістки ОСОБА_36 , після чого вона поїхала на місце події. Біля будинку ОСОБА_16 вона побачила сільського голову ОСОБА_37 , який розповів, що вбивство вчинили ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , які дуже п`яні, кожен з яких стверджував, що вбив саме він. Обвинувачені перебували у своєму будинку, проте ОСОБА_38 не пустив її туди. Пройшовши до будинку, де сталось вбивство, ОСОБА_13 побачила одяг та взуття чоловіка ОСОБА_18 : светр, штани, шапку, жилет, точно не пам`ятає. У будинку та на подвір`ї було багато крові, також було помітно, що її намагались вимити. Через весь двір і дорогу було помітно сліди волочіння. Вони з головою сільради зайшли до кухні і вона побачила сліди крові на дверях, стінах, тумбочці. Килима на підлозі не було. Вона вийшла з будинку, бо не могла там більше залишатись. Неподалік знаходився закинутий колодязь, де за словами сільського голови знаходилось тіло її чоловіка, проте підійти ближчевона не змогла. Вона дочекалась приїзду міліції і поїхала додому. Всього пробула на місці події біля години, тому що довго чекали приїзду міліції. На асфальті було добре видно сліди волочіння, і на стежці, і на порозі дому була вода, тобто кров замивали. Біля колодязя лежав килим, в якому, як вона думає, її чоловіка і притягнули. До інших кімнат будинку вона не заходила. Характеризує ОСОБА_18 позитивно, він був неагресивним, неконфліктним, особливо спиртними напоями не зловживав. Повідомила, що чоловік був середньої статури, міцний, і в разі чого, міг за себе постояти навіть у стані алкогольного сп`яніння, тому вона вважає, що один ОСОБА_16 з ним би не справився, тим більше не зміг би його самотужки відтягти до колодязя. Крім того, на місці події була ОСОБА_26 , яка повідомила їм з ОСОБА_39 , що коли вона виходила в туалет, то ОСОБА_18 лежав на підлозі біля плити, а ОСОБА_32 та ОСОБА_40 стояли над ним з сокирою і він просив їх, щоб його не вбивали. Крові на ОСОБА_41 не бачила, але він закривав голову рукою і просив його не вбивати. Те саме ОСОБА_21 розповідала і в міліції. Напередодні чоловік повернувся з села Недогарки, їй здавалось, що він був трохи сп`янілий. Чоловікові хтось зателефонував, хто саме він їй не сказав, взяв велосипед і повідомив, що від`їде ненадовго, куди саме не повідомив, більше вона чоловіка живим не бачила. Чоловік часто спілкувався з сестрою ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , з обвинуваченими її чоловік був знайомий, але тісно не спілкувався. 
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних судом свідків:
		- ОСОБА_37 , ОСОБА_44 сільського голови, який пояснив, що очевидцем події не був. Вранці біля 8-00 09.10.2014 року батько обвинуваченого ОСОБА_45 заїхав до нього на роботу і повідомив, що було скоєно злочин в с. Володимиро-Ульянівка. На його запитання батько обвинуваченого відповів, що це зробили його син ( ОСОБА_32 ) та ОСОБА_46 ( ОСОБА_40 ). ОСОБА_47 виїхав на місце події і побачив в будинку ОСОБА_23 сліди крові, які замивалися. Видно було також, що по подвір`ю щось тягнули, сліди вели через дорогу, де був старий закинутий колодязь, він туди підійшов і дійсно побачив там труп людини. Після цього він пішов до сусіднього будинку, де сиділи ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які були дуже п`яні. Ірина сиділа і плакала, ОСОБА_48 також був в розстроєних почуттях, стояла пляшка горілки. На його запитання, навіщо вони це зробили, ОСОБА_46 почала кричати «це я його вбила» і ОСОБА_48 теж кричав «це я його вбив». Коли обвинувачені по черзі кричали, що це вони вбили, то свідок вважає, що вони в той час приходили до тями після випитого були в шоковому стані і, крім того, були дуже п`яні, тому не може сказати чи були вони в той момент щирі. Після чого він викликав міліцію, прокуратуру. Коли він приїхав до вказаного місця події, то там була вже мати ОСОБА_49 , а потім відразу під`їхав і батько ОСОБА_50 . Пізніше приїхав наряд міліції і почали розбиратись. Домоволодіння складалось з 4 кімнат: коли заходиш до будинку, то спочатку іде коридорчик, потім кімната, як кухня і в цій кімнаті з ліва біля плити були сліди змитої крові і на столі замивалась кров, можливо вона розліталася та попала на стіл. Видимих пошкоджень на обвинувачених в цей день він не бачив. Обвинувачені проживали на той момент однією родиною приблизно протягом року-півтора. Коли він заглянув в колодязь, то побачив тіло чоловіка, але йому не було видно хто це саме, знав лише зі слів, що це ОСОБА_24 . Біля місця події він перебував десь з 8.15 до 12.00 години. Зі слів людей він знає, що обвинувачені були схильні до вживання спиртних напоїв і ОСОБА_46 більше вживала ніж ОСОБА_48 . Зайцев ОСОБА_51 був не худенький, таким був здоровим високим чоловіком. ОСОБА_47 ніколи не бачив бійки за участі ОСОБА_34 , тому не може спрогнозувати чи міг би Зайцев протистояти одному чи двом людям з урахуванням своєї статури.
		- ОСОБА_21 , яка пояснила, що вона проживає в будинку по АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_19 і невісткою ОСОБА_16 (сестрою обвинуваченого). В жовтні 2014 року, точної дати вона вже не пам`ятає, близько 20 години вона вже збиралась спати, але до них приїхав ОСОБА_18 і запросив її разом з усіма грати в карти. Лєна, сестра ОСОБА_32 , покликала ОСОБА_52 та ОСОБА_53 . Вони всі разом сіли і почали грати в карти на кухні, була пляшка горілки. Вона посиділа приблизно 30 хв. і пішла спати в сусідню кімнату десь біля 9-30 вечора. У спальні, де вона відпочивала, працював телевізор. Потім вночі о котрій годині не пам`ятає, вона прокинулась, щоб піти в туалет. До того як покинутись, вона нічого не чула ні сварок, ні гупотіння, ні розмов, бо напевно міцно спала. Коли вона проходила через кухню, то побачила за столом ОСОБА_54 , ОСОБА_55 не бачила. Зайцев лежав біля плити головою до дверей в її кімнату на спині, вона не придала цьому значення. Коли вона вже поверталась через кілька хвилин, то в кухні вже був і ОСОБА_32 . Вона зайшла до своєї кімнати і десь через 30 хв. почула як щось потягнули, після чого вона вже з кімнати не виходила, оскільки зрозуміла, що щось трапилось та злякалась. Згодом вона роздивилась, що двері в її кімнату в крові. Коли обвинувачені повернулися в кухню, ще десь через 30 хв., то ОСОБА_56 почала замивати двері в її кімнату, бо там була кров. Де була ОСОБА_22 вона не знала, оскільки пішла спати раніше, вранці їй повідомили, що вона кудись поїхала. Женя спав з нею в кімнаті, вона почала його будити, але їй відразу це на вдалось. Розбудила його десь в 6.30 - 7.00 год. ранку і сказала, що напевно ОСОБА_34 вбили, він вискочив і через декілька хвилин повернувся весь блідий і сказав, що ОСОБА_33 в ямі, куди ми викидаємо сміття. Будинок складається з двох кімнат, кухні і коридора. Вони сиділи в кухні на підлозі і грали в карти. Кімната, в яку вона пішла спати, відразу йде після кухні, тобто двері з кімнати виходять на кухню, двері були прикритті, не закриті. В кімнаті працював телевізор, тому вона не чула про що говорилось, чи що робилось в кухні. Під час гри в карти вони вживали самогон, в них була пляшка 0,5 л. З кімнати, куди вона пішла спати, їй не було видно, що робиться на кухні, вона могла бачити двері, але видимості на кухню не було. Коли вона йшла спати, то ніякого конфлікту між особами, які залишились не було. Які стосунки були між ОСОБА_57 та ОСОБА_58 , між ОСОБА_57 та ОСОБА_59 їй не відомо. Коли вона вночі виходила в туалет, то помітила на обличчі ОСОБА_34 подряпини, крові не було. В якому стані був ОСОБА_33 коли вона його побачила не може сказати, він просто лежав, вона не бачила, щоб він рухався. Коли вона пішла спати, то відразу заснула, тому не знає, о котрій годині пішов спати ОСОБА_29 . Коли вона все це побачила, то ще вночі намагалась розбудити сина. Повідомити міліцію чи медиків не намагалася. Коли вона вже вранці вийшла до кухні, то помітила, що на кухні на підлозі немає доріжки, крові вона не помітила. Близько 7 години ранку вона розбудила сина ОСОБА_60 , якому розповіла про те, що бачила. ОСОБА_29 вийшов на вулицю і повернувшись, повідомив, що в колодязі лежить труп ОСОБА_18 
		- ОСОБА_19 , який повідомив, що ОСОБА_33 приїхав до них за адресою АДРЕСА_2 -Ульянівка біля 9 год. вечора 8 чи 9 жовтня. Хвилин через 10 прийшли ОСОБА_32 та ОСОБА_40 з гральними картами. Зайцев уже був в стані алкогольного сп`яніння. Біля 10 годин вечора ОСОБА_22 забрали знайомі, він залишився грати в карти. Біля 23 години він пішов спати, ОСОБА_32 , ОСОБА_40 та ОСОБА_33 залишились втрьох, жодних конфліктів до того часу між ними не було. Біля 4 години ранку він виходив пити воду, слідів крові не помітив. Біля 7 години ранку він вийшов на дорогу і побачив на асфальті кров, заглянув в колодязь і побачив там ноги людини. Він одразу пішов до домоволодіння ОСОБА_32 та ОСОБА_61 , які довго не відчиняли, він чув, що вони скандалили. Потім двері відчинив ОСОБА_32 , він був голий, з розбитим коліном, нічого йому не пояснив. ОСОБА_23 почав дзвонити матері ОСОБА_52 , казати, щоб вона викликала міліцію. З ОСОБА_30 вони часто спілкувались, той був спокійною людиною. ОСОБА_20 також не агресивна людина. Вночі жодних шумів він не чув. В кухні в них була сокира, щоб колоти горіхи та молоток. Вранці слідів крові в кухні він не помітив. Його мати ОСОБА_26 розповідала, що ОСОБА_32 та ОСОБА_40 били ОСОБА_34 , звідки вона це знає не казала. На запитання прокурора підтвердив показання, надані ним на досудовому розслідуванні, а саме: що мати йому говорила, що ОСОБА_40 витирала кров з підлоги та дверей, витягувала ковдру, на якій лежав ОСОБА_33 та потягла до колодязя. Також повідомив, що ці показання є правдивими і на них він наполягає.
		Свідок ОСОБА_45 , батько обвинуваченого ОСОБА_16 в судовому засіданні, посилаючись на своє право, передбачене ст.63 Конституції України, відмовився давати будь-які показання.
		Свідок  ОСОБА_62 , сестра обвинуваченого ОСОБА_16 в судовому засіданні, посилаючись на своє право, передбачене ст.63 Конституції України, відмовилась давати будь-які показання.
		Свідок ОСОБА_16 , сестра обвинуваченого ОСОБА_16 в судовому засіданні, посилаючись на своє право, передбачене ст.63 Конституції України, відмовилась давати будь-які показання.
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаного судом експерта ОСОБА_63 , судово-медичного експерта Олександрійського міжрайонного відділення комунального закладу «Кіровоградське бюро судово-медичних експертиз», який повідомив, що тілесні ушкодження в вигляді черепно-мозкової травми у потерпілого могли бути завданні різними частинами сокири, і обухом і ріжучою частиною, в тому числі і носком, п`яткою (складові частини сокири). Потерпілий під час нанесення тілесних ушкоджень міг подавати певні ознаки життя, вчиняти певні дії, проте були вони активні чи пасивні сказати неможливо, але після нанесення потерпілому тілесного ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, а саме в ділянці голови та розрубу в лівій тім`яній ділянці, що характерно для предмету, який має рублячи характеристики. Взагалі всі тілесні ушкодження в районі голови в сукупності є тяжкими тілесними ушкодженнями, оскільки неможливо відхилити навіть дію тупою частиною предмету, від якого утворився синець на лобі справа, що він не призвів до пошкодження головного мозку та не допоміг розвитку субдурального крововиливу. Тобто всі удари в область голови являються тяжкими тілесними ушкодженнями і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження, які могли бути отримані потерпілим при падінні з висоти свого зросту, це синець на лобі, рани в потиличній ділянці, та синець на кінчику носа. Це не обов`язково, що ці ушкодження утворились саме при падінні, але можливо. Потерпілий був в стані тяжкого алкогольного сп`яніння, оскільки в його крові виявлено етиловий спирт в кількості 4,42 проміле, та 3,26  в гематомі. Ушкодження обвинуваченого ОСОБА_16 враховуючи характеристики могли виникнути 08.10.2014 року, тобто не виключено, що під час конфлікту з потерпілим. Ушкодження у ОСОБА_52 могли бути спричиненні тими ж предметами, що і потерпілому ОСОБА_35 , а саме це могла бути сокира, лезова частина при її достатньому загостренні. На питання чи міг потерпілий після отримання тяжких ушкоджень чинити опір ОСОБА_64 , щоб спричинити тілесні ушкодження, експерт зазначив, що така можливість не виключена. У Зайцева на тильній поверхні лівої кисті малась рана, яка може бути наслідком самозахисту. Тобто боротьба між ними не виключається. Не виключено, що після таких травм в область голови потерпілий міг вчиняти якісь дії, активні чи пасивні судити неможливо, які з часом слабнуть в зв`язку з набряком головного мозку, гематомою та забоєм.
		Фактичними даними, що містяться у наступних джерелах доказів:
		- протокол огляду місця події від 09.10.2014 року зі схемою та фототаблицями до нього, згідно якого місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_1 , на території якого знаходиться колодязь, будинок, літня кухня та господарські будівлі. Приміщення будівлі складається з коридору та 4 кімнат. В кімнаті №1 (місце вчинення правопорушення) на підлозі маються вологі сліди замивання, замивання має відтінок бурого кольору, на поверхні тумбочки на полімерній плівці також мається нашарування бурого кольору. Від сходів у напрямку виходу із двору маються сліди волочіння, на траві сліди нашарування бурого кольору, які є по всьому шляху волочіння і закінчуються біля колодязя. На дні колодязя знаходиться труп ОСОБА_18 . Труп знаходиться в положенні лежачи на правому боці, шкіряний покрив блідо-рожевого кольору з трупними плямами блідо-фіолетового кольору по задній поверхні тіла зліва. По задній поверхні сорочки під комірцем є пошкодження у вигляді косо-горизонтальних рубаних з рівними краями пошкоджень. Тіло і одяг забруднені ґрунтом і речовиною червоно-коричневого кольору. На трупі є ушкодження: в проекції шиї на задній поверхні у верхній та середній третині три рубані рани лінійної форми; в потиличній ділянці голови 2 рани трикутної форми; в лобно-тім`яній ділянці зліва рубана рана лінійної форми; в тім`яно-потиличній ділянці рубані рани лінійної форми справа; в проекції лівої лопатки садно; в проекції ребер зліва по передньо-паховій лінії садна; на рівні 5-6 ребер по задньо-паховій лінії зліва садна; по задній поверхні грудної клітини по лопатковій лінії справа садно; по тильній поверхні лівої кисті у основи 3-4 пальців рана лінійної форми. З місця огляду вилучено одяг ОСОБА_18 ( шапку, піджак, светр), туфлі чорного кольору, змив РБК зі сходів будинку, змив РБК з підлоги кімнати №1; 2 недопалки від сигарет в кімнаті №1, виріз із полімерної плівки з кімнати №1; 3 стрічки слідів пальців рук з 3 чашок і з пляшки кімнаті №1, виріз з килиму біля колодязя в дворі, гумовий сандаль біля ями, шкарпетки чорного кольору біля колодязя в дворі, змив РБК з ґрунту на дорозі, змив РБК з трави біля дороги, змив РБК з трави біля колодязя, змив РБК біля криниці (місце огляду місця події, трупа померлого) (т. 1 а.с.25-48);
		- протокол огляду місця події від 09.10.2014 року з відповідними фототаблицями, згідно якого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , на території домоволодіння знаходяться будинок, в якому знайдено та вилучено штани камуфляжні та сокиру довжиною 50 см., на яких маються сліди бурого кольору (т.1 а.с. 50-52);
		- протокол огляду місця події від 09.10.2014 року з відповідними фототаблицями (за адресою АДРЕСА_3 ), згідно якого за участю спеціаліста експерта ОСОБА_63 оглянуто труп та описано тілесні ушкодження на трупі та внутрішні ушкодження: крововиливи у м`які тканини голови, забій з формуванням гематоми головного мозку, множинні переломи черепу, розрив диску між основою черепа та першим шийним хребцем, множинні переломи ребер; в ході огляду вилучено сорочку, футболку і штани зі слідами РБК (т. 1 а.с. 53-59);
		- лікарське свідоцтво про смерть 1848/337 від 10.10.2014 року, згідно якого причина смерті  напад з використанням гострого предмету з метою вбивства та з нанесеними пошкодження (т.1 а.с.61);
		- висновок судово-медичної експертизи №337 від 08.12.2014 року, згідно якого оглянуто труп та описано усі тілесні ушкодження та підтверджено, що на тілі ОСОБА_18 маються тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забій речовини головного мозку в ділянках правої лобної, правої потиличної та лівої тім`яної долей більш виражені по конвенситальній поверхні, крововилив в кількості близько 450 мл. під тверду та м`яку мозкової оболонки по конвенситальній поверхні головного мозку, переломи лівої тім`яної та потиличної кісток, крововиливи у м`які тканини голови в потилично-тім`яній ділянці справа, в потиличній ділянці, в тім`яній області зліва, в лобній області справа, рани в тім`яній ділянці зліва, в тьмяно-потиличній ділянці справа в кількості двох, в потиличній ділянці в кількості двох, синці на лобі справа у волосистої кайми, на верхній повіці лівого ока, на кінчику носа, у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Переломів 5, 8, 9 ребер справа та переломів 6, 7, 8, 10 ребер зліва по різним лініям, синці в проекції нижнього кута лівої лопатки, по передній пахвовій лінії зліва, садна у зовнішнього кута правої ключиці, по задній пахвовій лінії зліва на лінії 5-6 ребер, по задній поверхні грудної клітини зліва у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, оскільки є небезпечними для життя у своєму подальшому клінічному перебігу для живих осіб та не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Рани по поверхні шиї в кількості трьох кваліфікуються як тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я на термін від 6 до 21 доби та не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Рани по тильній поверхні лівої кісті кваліфікуються як тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості з скороминучим розладом здоров`я на термін до 6 діб, та не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Виявлені тілесні ушкодження могли бути завдані різними частинами сокири. Тілесні ушкодження у вигляді ран: в тім`яній ділянці зліва, в тьмяно потиличній ділянці справа в кількості двох, на задній поверхні шиї в кількості трьох, утворилися внаслідок дії предмету з ознаками рублячого, який має прямолінійне гостре лезо шириною не менше 8 см, робочу частину у формі клина, що розширюється. Тілесні ушкодження у вигляді двох ран в потиличній ділянці по центру утворилися внаслідок дії тупого твердого предмету з контактуючою поверхнею у формі тригранного кута. Тілесні ушкодження у вигляді рани по тильній поверхні лівої кісті утворилися внаслідок предмету з ознаками ріжучого. Тілесні ушкодження у вигляді синців та саден утворилися внаслідок дії тупого твердого предмету (ів). Враховуючи локалізацію та характер ран: рана 1 утворилася внаслідок травмуючого предмету зліва направо по відношенню до травмованої поверхні, рани 2,3 утворилися внаслідок дії травмуючого предмету зверху вниз по відношенню до травмованої поверхні, рани 4, 5, 6, 7, 8 утворилися внаслідок дії травмуючого предмету ззаду наперед по відношенню до травмованої поверхні, рана 9 утворилася внаслідок дії травмуючого предмету знизу догори по відношенню до травмованої поверхні. Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими та утворилися до 6 годин до моменту смерті. Смерть ОСОБА_18 , 1972 року народження, настала від здавлення головного мозку гематомою в комплексі з його набряком та забоєм внаслідок відкритої черепно-мозкової травми. Від моменту смерті до розтину трупа пройшов термін приблизно 8-12 годин. В крові трупа виявлений етиловий спирт, що відноситься до тяжкого ступеня отруєння у живих осіб (т. 1 а.с70-80);
		- висновок судово-криміналістичної експертизи №286 від 04.12.2014 року з відповідними фототаблицями, про те, що на ділянці шкіри потиличної області в центрі розташовані дві рани, які характерні для двократної травмуючої дії тупого твердого предмета з контактуючою поверхнею у формі тригранного кута. Забруднення травмуючої поверхні предмета слідами сполук заліза не виключається. Рана на ділянці шкіри потиличної ділянки справа виникла внаслідок однократної травмуючої дії предмета, що рубає, який має прямолінійне гостре лезо шириною не менш 74 мм, робочу частину у формі клина, що розширюється. Забруднення травмуючої поверхні предмета слідами сполук заліза не виключається. Щілиноподібний перелом склепіння черепа є результатом однократної травмуючої дії предмета, що рубає, який має прямолінійне гостре лезо шириною не менш 80 мм, робочу частину у формі клина, що розширюється. Місцем прикладання сили  ліва тім`яна область голови, переважний напрямок впливу  зліва направо, положення клина предмета в момент спричинення пошкодження співпадає з горизонтальною площиною (т. 1 а.с.85-94);
		- висновок судово-медичної експертизи №880 від 10.12.2014 року, згідно з яким кров на вилученій чоловічій тенісці ОСОБА_18 може належати потерпілому і обвинуваченим (т. 1 ас. 170-172);
		- висновок судово-медичного експертизи №878 від 10.12.2014 року, згідно якого група крові потерпілого ОСОБА_18 та група крові обвинувачених однакова, встановлено лише антиген А, кров на марлевому змиві з трави біля колодязя може належати потерпілому і обвинуваченим (т.1 а.с. 179-181);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №877 від 10.12.2014 року, згідно якого група крові потерпілого ОСОБА_18 та група крові обвинувачених однакова, встановлено лише антиген А, кров на марлевому змиві біля колодязя може належати потерпілому і обвинуваченим (т.1 а.с. 184-186);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №873 від 10.12.2014 року, згідно якого виявлений з полімерної плівки з кімнати №1 знайдена кров людини з антигеном А, яка може належати потерпілому та обвинуваченим (т.1 а.с. 189-191);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №874 від 10.12.2014 року, згідно якого на марлевому змиві зі сходів знайдена кров людини з антигеном А, яка може належати як потерпілому так і обвинуваченим (т.1 а.с. 194-196);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №876 від 10.12.2014 року, згідно якого на марлевому змиві з асфальту напроти колодязя знайдена кров людини з антигеном А, яка може належати як потерпілому так і обвинуваченим (т.1 а.с. 199-201);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №875 від 10.12.2014 року, згідно якого на марлевому змиві з узбіччя дороги знайдена кров людини з антигеном А, яка може належати як потерпілому так і обвинуваченим (т.1 а.с.204-206) ;
		- висновок судово-імунологічної експертизи №872 від 10.12.2014 року, згідно якого на марлевому змиві з підлоги кімнати №1 знайдена кров людини з антигеном А, яка може належати як потерпілому так і обвинуваченим (т.1 а.с.209-212);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №879 від 02.12.2014 року, згідно якого на в`язаній кофті ОСОБА_17 та її штанях знайдено кров людини з антигеном А, яка може походити як від потерпілого так і обвинувачених (т.1 а.с.216-218);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №883 від 16.12.2014 року, згідно якого на фрагменті килимового покриття знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого і обвинувачених (т.1 а.с. 232-234);
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №1162 від 05.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки клітин з домішкою крові людини у змивах з топорища та головки наданої на дослідження сокири збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (т.2 а.с. 20-28);
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №1161 від 04.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки крові людини у вирізках з жіночої кофти (об`єкт №1) є змішаними і містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_16 та ОСОБА_18 (об`єкт №2) і не містять генетичних ознак зразків крові ОСОБА_17 . Генетичні ознаки клітин з домішкою крові людини у вирізках зі штанів  лосин (об`єкт № 2) є змішаними і містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (т.2 а.с. 33-40);
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №1160 від 04.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки клітин з домішкою крові людини на камуфльованих штанах є змішаними і містять генетичні ознаки крові ОСОБА_16 та ОСОБА_18  і виключають можливість походження від ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 45-53);
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №1203 від 23.12.2014 року, згідно якого генетичні ознаки клітин з домішкою крові людини у вирізці з сорочки підозрюваного ОСОБА_16 збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_18 і не збігаються з ознаками ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , генетичні ознаки з домішкою крові людини зі спортивних штанів ОСОБА_16 збігають з ознаками крові ОСОБА_16 та не збігаються з ознаками крові ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (т. 2 а.с 58-66);
		- висновок судової медико-криміналістичної експертизи №32 від 19.01.2015 року, згідно якого на поверхні трикотажного полотна жакета і брюк, які належать ОСОБА_17 виявлено сліди крові, які мають різний характер та механізм утворення: множинні краплі на лицьовій поверхні нижньої третини передньої лівої половинки брюк (№56-57) виникли внаслідок падіння на похилу поверхню брюк. Джерело крапель знаходилося вище місця розташування слідів. Ліва гомілка одягнутої в брюки людини займала положення близьке до вертикального. Помарки крові, розташовані по внутрішньому зрізу правої полички жакета (№1), по передній поверхні правого рукава жакета (№7), по задній поверхні манжети правого рукава жакета (№10, №11, №12), на спинці жакета (№17), по нижньому зрізу пояса-резинки зі сторони спинки жакета (№18), поблизу верхнього зрізу пояса зі сторони задньої частини правої половинки брюк (№33) та по задній частині лівої половинки брюк (№41-42), виникли внаслідок безпосереднього контактування поверхні жакета й брюк зі слідоутворюючою поверхнею, покритої або забрудненої кров`ю. Слід крові, виявлений на поверхні спинки жакета (№,15, №16), є мазком від динамічної взаємодії поверхні спинки жакета та забарвленої кров`ю поверхні по дотичній в косо-вертикальному направленні (т.2 а.с. 71-83);
		- висновком судової медико-криміналістичної експертизи №31 від 14.01.2015 року, згідно якого на поверхні камуфляжних штанів належних ОСОБА_16 виявлені сліди речовини червоно-бурого кольору, які мають різний характер та механізм утворення: Бризки на передній частині правої половинки (№1) характерні для переважно перпендикулярного падіння на вертикально розташовану поверхню тканини штанів. Джерело бризок, ймовірно, знаходилося попереду від одягненої у штани людини. Сліди на рівні середньої та нижньої третини передній частині правої половинки штанів (№2, №3), слід на рівні середньої третини передньої частини лівої половинки штанів №5), сліди по нижньому зрізу половинок зі сторони задньої поверхні штанів (№6, №7) є просочуваннями, які виникли внаслідок торкання поверхні тканини штанів із джерелом виділення красно-бурої рідини або з її скупченням.Сліди поблизу нижнього зрізу передньої частини лівої половинки штанів схожі на сліди від падіння окремих крапель з малої висоти на похилу поверхню тканини штанів (т.2 а.с.88-101);
		- висновок судової медико-криміналістичної експертизи №33 від 28.01.2015 року, згідно якого у ОСОБА_18 дві рани на ділянці шкіри потиличної області в центрі спричинені одним з тригранних кутів ударної поверхні обуха сокири, рана на ділянці шкіри потиличної області справа та пошкодження кісток склепіння черепа зліва могли виникнути внаслідок травмуючої дії середньої частини леза сокири, наданої на дослідження (т.2 а.с.106-113); 
		- висновок судово-медичної експертизи №481 від 09.10.2014 року, згідно якого на тілі ОСОБА_16 є тілесне ушкодження у вигляді рани в проекції лівого колінного суглобу, яке утворилося внаслідок дії предмету з ознаками ріжучого та кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, які викликають скороминучий розлад здоров`я на термін до 6 діб. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитись 08.10.2014 року (т.2. а.с. 138-139);
		- протокол отримання зразків для експертизи від 10.11.2014 року, згідно якого отримано зразки крові ОСОБА_32 (т.2 а.с. 142);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №839 від 11.11.2014 року, згідно якого встановлено групову належність крові ОСОБА_16 до групи Аb за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а.с. 146-147);
		- висновок судово-медичного експертизи №482 від 09.10.2014 року, згідно якого на тілі ОСОБА_17 є тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які не могли утворитись 08.10.2014 року (т.2 а.с.208-209);
		- протокол отримання зразків для експертизи від 12.11.2014 року, згідно якого отримано зразки крові ОСОБА_17 (т.2 а.с.211);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №868 від 19.11.2014 року, згідно якого встановлено групову належність крові ОСОБА_17 до групи Аb за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а.с. 215-216);
		Окрім того, в ході судового розгляду були досліджені:
		- висновок судово-наркологічної експертизи №668 від 13.11.2014 року, згідно якої ОСОБА_16 страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю (т.2 а.с.150);
		- висновок судово-психіатричної експертизи №608 від 25.11.2014 року, згідно якого ОСОБА_16 в момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, проте вказані психічні розлади не досягають ступеню душевного захворювання і недоумкуватості, а тому є осудним та підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_16 з урахуванням рівня його розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей розуміє характер, факт, зміст своїх дій, може керувати ними і передбачати їх наслідки. ОСОБА_16 може правильно відображати події у власних показах. ОСОБА_16 з урахуванням стану здоров`я та психологічний розвиток розуміє значення даних ним показів з приводу інкримінованого правопорушення і в повній мірі може керувати своїми діями в момент дачі показів по факту правопорушення. Під час дослідження ОСОБА_16 виявлено середній рівень правдивості. В стані фізіологічного афекту ОСОБА_16 не знаходився (т.2 а.с.157-159);
		- висновок судово-наркологічної експертизи №684 від 21.11.2014 року, згідно якої ОСОБА_17 страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю (т.2 а.с.219);
		- висновок судово-психіатричної експертизи №617 від 28.11.2014 року, згідно якого ОСОБА_17 в момент скоєння правопорушення виявила і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, проте вказані психічні розлади не досягають ступеню душевного захворювання і недоумкуватості, а тому є осудним та підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_17 з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей розуміє характер, факт, зміст своїх дій, може керувати ними і передбачати їх наслідки. ОСОБА_17 може правильно відображати події у власних показах. ОСОБА_17 з урахуванням стану здоров`я та психологічний розвиток розуміє значення даних нею показі з приводу інкримінованого правопорушення і в повній мірі може керувати своїми діями в момент дачі показів по факту правопорушення. Під час дослідження ОСОБА_17 виявлено середній рівень правдивості. В стані фізіологічного афекту ОСОБА_17 не знаходилась (т.2 а.с.222-224).
		Усі вищевказані докази колегія суддів визнає належними і допустимими, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст. ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів. 
		Згідно з ч. 2ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.
		Окрім вищенаведених доказів, сторона обвинувачення в обґрунтування пред`явленого за обвинувачення також посилається на протокол застосування спеціальних технічних засобів при проведенні НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи, шляхом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома особи від 19.01.2015 року (розсекречений), в ході проведення якого задокументовано процес розмови ОСОБА_16 з прокурором ОСОБА_7 , в ході якої отримано інформацію про причетність до скоєння вищевказаного злочину ОСОБА_16 (т. 3 а.с. 39-40, оптичний диск № 304т від 24.11.2014 року), протокол застосування спеціальних технічних засобів при проведенні НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи, шляхом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома особи від 19.01.2015 року (розсекречений), в ході проведення якого задокументовано процес розмови ОСОБА_17 з прокурором ОСОБА_7 , в ході якої отримано інформацію про причетність до скоєння вищевказаного злочину ОСОБА_17 (т. 3 а.с. 41-42, оптичний диск № 303т від 24.11.2014 року та № 305 від 24.11.2014 року).
		При цьому, оцінюючи наведені докази за правилами ст. 94 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Так, частиною 3 ст. 258 КПК України визначено, що спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
		Згідно ч. 4 ст. 258 КПК України різновидами втручання в приватне спілкування є: 1) аудіо-, відео контроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.
		Зафіксовані ж у вищенаведених протоколах про результати аудіо-, відео контролю особи розмови старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7  з підозрюваними на той час ОСОБА_16 та ОСОБА_17  в службовому кабінеті слідчого з огляду на закріплені зазначеними нормами положення, не є приватним спілкуванням, оскільки дане спілкування фактично є допитом, а повідомлені останніми відомості є показаннями. 
		При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. 
		Також, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки в даному випадку фактично проводився допит, то особа, яка його проводила, мала роз`яснити допитуваним право на захист та на відмову від надання будь-яких пояснень, право залучення захисника, чого дотримано не було, що вказує на істотне порушення прав і свобод людини. З огляду на викладене, вищенаведені протоколи застосування спеціальних технічних засобів при проведенні НСРД аудіо-відеоконтроль особи, шляхом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома особи щодо ОСОБА_16  та ОСОБА_17 та отримана інформація за результатами проведення вказаних дій на відповідних магнітних носіях, не є належними та допустимими доказами, а тому не беруться колегією суддів до уваги. 
		Крім того, в судовому засіданні досліджувались матеріали кримінального провадження: витяг з ЄРДР № 12014120300000566, постанови про призначення групи слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні, постанова про перекваліфікацію складу злочину, рапорти, постанови про призначення експертиз, постанови про визнання речей в якості речових доказів та передачу їх на зберігання, постанови про відібрання зразків відбитків пальців рук, протоколи застосування спеціальних технічних засобів, повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій підозрюваним та їх захисникам, клопотання СУ УМВС України в Кіровоградській області про надання дозволу на проведення НСРД від 12.11.2014 року, доручення СУ УМВС України в Кіровоградській області оперативному підрозділу на проведення НСРД від 17.11.2014 року, ухвали слідчого судді апеляційного суду Кіровоградської області від 17.11.2014 року про надання дозволу на проведення НСРД  аудіо-, відеоконтролю особи, характеризуючі дані на ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 10.10.2014 року; характеристика ОСОБА_18 , видана виконавчим комітетом Недогарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, який за місцем проживання характеризується позитивно, висновок судово-медичної експертизи №737 від 16.10.2014 року про те, що групова належність крові трупа ОСОБА_18 не встановлена, виявлено тільки антиген А (т.1 а.с.81-83); протокол огляду предметів від 24.12.2014 року, згідно з яким оглянуто спец пакети, фрагменти (т. 1 а.с. 149); протокол огляду предметів від 21.11.2014 року, згідно якого оглянуто вилучені зразки крові (т. 1 а.с150); протокол огляду предметів від 10.12.2014 згідно якого оглянуті предмети (фрагменти волосся з голови Зайцева) поміщено до поліетиеленового пакету (т. 1 а.с. 151-153); протокол огляду предметів від 12.12.2014 року, згідно якого оглянуто предмети: змиви з трави, біля колодязя, фрагменти одягу та інші вилучені біологічні зразки під час огляду місця події (т.1 а.с. 154-159); постанова про уточнення вилучених об`єктів від 10.12.2014 року, в частині уточнення під час огляду місця події від 09.10.2014 року ( АДРЕСА_1 ) вилучено пару чоловічих туфлів чорного кольору (т. 1 а.с. 160-161); постанова про уточнення вилучених об`єктів від 10.12.2014 року в частині уточнення під час огляду місця події від 09.10.2014 року ( АДРЕСА_1 ) вилучено гумовий тапок (капець) чорного кольору (т. 1 а.с. 162-163).
		Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_16 в судовому засіданні, в тій частині що він один завдавав ударів ОСОБА_18 , потім самостійно відтягнув ОСОБА_18 та вкинув його до колодязя, при цьому ОСОБА_17 жодним чином йому не допомагала, тільки змивала сліди крові. Колегія суддів враховуєантропометричні дані ОСОБА_18 та обвинуваченого ОСОБА_16 , ступінь алкогольного сп`яніння обвинуваченого, досить значну відстань від будинку до колодязя, що в сукупності спростовує версію ОСОБА_16 про його самостійні дії. Точно пояснити кількість та локалізацію ударів ОСОБА_18 , а також механізм відтягування самотужки ОСОБА_18 до колодязя в судовому засіданні ОСОБА_16 не зміг. Крім того, вказане спростовується поясненнями потерпілої ОСОБА_13 , яка повідомила, що ОСОБА_18 був неагресивним, неконфліктним, особливо спиртними напоями не зловживав, зазначила, що чоловік був середньої статури, міцний, і в разі чого, міг за себе постояти навіть у стані алкогольного сп`яніння, тому вона вважає, що один ОСОБА_16 з ним би не справився, тим більше не зміг би його самотужки відтягти до колодязя; свідка ОСОБА_37 , який вказував, що ОСОБА_24 був не худенький, таким був здоровим високим чоловіком, експерта ОСОБА_63 , який не виключив можливості того, що ОСОБА_18 міг чинити опір навіть після отримання тяжких ушкоджень, у Зайцева на тильній поверхні лівої кисті малась рана, яка може бути наслідком самозахисту, тобто боротьба між ними не виключається. Не виключено, що після таких травм в область голови потерпілий міг вчиняти якісь дії, активні чи пасивні, які з часом слабнуть в зв`язку з набряком головного мозку, гематомою та забоєм.
		Суд критично оцінює показання ОСОБА_17 про те, що вона непричетна до даного злочину і так як вона була в стані сильного алкогольного сп`яніння, то періодично засипала за столом: а саме в момент вбивства ОСОБА_18 та в момент відтягування його тіла до колодязя, тому нічого не бачила. Пояснення ОСОБА_17  під час судового розгляду є плутаними, нелогічними, непослідовними, спростовуються встановленими судом обставинами та підтверджуючими їх доказами, тому суд не приймає їх до уваги при винесенні вироку. При цьому суд враховує, що після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , ОСОБА_17 разом з ОСОБА_16 відтягли ОСОБА_18 і вкинули в колодязь, подолавши певну відстань і приклавши певні зусилля, а також враховує дії ОСОБА_17 по знищенню слідів злочину, а саме змивання слідів крові з сокири, підлоги. Тобто, остання усвідомлювала , що необхідно знищити сліди злочину і вчинила активні дії по їх знищенню. 
		Суд ставиться до пояснень ОСОБА_17 критично, розцінює їх як обраний нею спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, її показання повністю спростовуютьсявстановленими судом обставинами та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, вина ОСОБА_17 в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_18 підтверджується поясненнями в суді потерпілої ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 ..
		Доказами, які найменш залежні від суб`єктивного сприйняття фактів окремими особами, та отримані без заінтересованості у результатах провадження і які поставити під сумнів у суду підстав немає, є письмові докази  протоколи огляду місця події, висновки судової молекулярно-генетичної та судово-імунологічної експертизи, а також висновок судової медико-криміналістичної експертизи №32 від 19.01.2015 року, згідно якого на поверхні трикотажного полотна жакета і брюк, які належать ОСОБА_17 виявлено сліди крові, які мають різний характер та механізм утворення:
		-Множинні краплі на лицьовій поверхні нижньої третини передньої лівої половинки брюк (№56-57) виникли внаслідок падіння на похилу поверхню брюк. Джерело крапель знаходилося вище місця розташування слідів. Ліва гомілка одягнутої в брюки людини займала положення близьке до вертикального. 
		-Помарки крові, розташовані по внутрішньому зрізу правої полички жакета (№1), по передній поверхні правого рукава жакета (№7), по задній поверхні манжети правого рукава жакета (№10, №11, №12), на спинці жакета (№17), по нижньому зрізу пояса-резинки зі сторони спинки жакета (№18), поблизу верхнього зрізу пояса зі сторони задньої частини правої половинки брюк (№33) та по задній частині лівої половинки брюк (№41-42), виникли внаслідок безпосереднього контактування поверхні жакета й брюк зі слідоутворюючою поверхнею, покритої або забрудненої кров`ю. 
		-Слід крові, виявлений на поверхні спинки жакета (№,15, №16), є мазком від динамічної взаємодії поверхні спинки жакета та забарвленої кров`ю поверхні по дотичній в косо-вертикальному направленні. 
		Таким чином, з урахуванням механізму утворення вказані сліди крові у вигляді крапель на одежі ОСОБА_17 могли виникнути тільки при безпосередньому контакті обвинуваченої та потерпілого ОСОБА_34 при нанесенні останньому ударів, при цьому ОСОБА_17 знаходилась в вертикальному положенні, тобто стояла, що спростовує твердження захисту, про можливість забруднення одежі бризками крові сидячи за столом Так само вказані краплі та бризки крові не могли потрапити на одежу обвинуваченої під час замивання слідів крові, оскільки при таких діях характерними є помарки крові, що також містяться на одязі обвинуваченої. Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_17 не змогла пояснити причини та механізм появи на її одязі вказаних слідів крові у вигляді крапель.
		У суду немає сумнівів в належності, допустимості, достовірності вказаних доказів, в правдивості та об`єктивності показань свідків. Відомості, що містяться у вказаних доказах, повністю узгоджуються між собою, і в достатній мірі прямо чи непрямо підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_17 в скоєнні даного злочину, у зв`язку з чим суд приймає їх за основу при постановленні даного вироку.
		Дії ОСОБА_17  та ОСОБА_16 органом досудового розслідування кваліфіковані за п.12 ч.2 ст.115 КК України як умиснепротиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, колегія суддів не погоджується з такою кваліфікацією дій обвинуваченихз огляду на наступне.
		Згідно ч. 3 ст.337 КПК України суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Згідно з ч.1ст.28 КК Українизлочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
		Відповідно до діючого законодавства група осіб без попередньої змови - це двоє або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це. Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Для такої групи характерне спонтанне, ситуативне об`єднання зусиль виконавців для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення. Діючи як співвиконавці, вони можуть разом розпочинати виконання об`єктивної сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого іншим співвиконавцем вже розпочалося, але ще не закінчилося.
		Про спільну участь обвинувачених у вчиненні вбивства ОСОБА_18 свідчать показання обвинувачених про те, що крім них біля ОСОБА_18 не було інших осіб, що також підтверджується показаннями свідків. Про спільну участь у вчиненні злочину свідчать як численні тілесні ушкодження знаряддям злочину - сокирою в область голови, тобто у життєво важливий орган, так і суб`єктивне ставлення обвинувачених до наслідків своїх дій, тобто поведінка обвинувачених після заподіяння тілесних ушкоджень, які не надали допомоги потерпілому, а холоднокровно витягнули з двору і вкинули в колодязь, знищилисліди злочину, разом пішли до свого домоволодіння, забравши з собою сокиру, яка була знаряддям злочину і продовжили вдома розпивати алкогольні напої. При цьому суд враховує також і зауваження потерпілої про те, що її чоловік був за тілобудовою міцніший за ОСОБА_16 і навіть в стані сильного алкогольного сп`яніння міг за себе постояти і тому обвинувачені поодинці не змогли б вбити його.
		Визначаючи мотив вчинення злочину, суд вважає встановленим, що неправомірні дії обвинувачених стали наслідком раптово виниклих неприязних відносин між ними та ОСОБА_18 , оскільки вони були знайомі до цього і жодних конфліктних ситуацій між ними не виникало, обвинувачені вказують на наявність конфлікту з потерпілим безпосередньо перед подією і ці свідчення не спростовані іншими доказами у справі. 
		Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя особи» №2 від 07 лютого 2003 року вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але, будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Для належного розуміння сутності поняття поза розумним сумнівом необхідно керуватися практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), оскільки відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 Рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
		Однак, сторона обвинувачення не довела, що обвинуваченізаздалегідь домовилисяміж собою про вбивство потерпілого ОСОБА_18 чи погодили між собою дії хоча б у загальних рисах до початкуспричинення тілесних ушкоджень.
		Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 року, умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених ст.ст. 116 - 118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України.
		В ході судового розгляду встановлено відсутність попередньої змови між обвинуваченими на вчинення злочину щодо ОСОБА_18 , оскільки змова між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо місця, часу, способу вчинення умисного вбивства відсутня.
		Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_16 за п.12 ч.2ст.115 КК Україниє зайвою за відсутності самої кваліфікуючої ознаки п.12 - вчинення за попередньою змовою групою осіб та підлягає виключенню, а дії обвинувачених перекваліфікації на ч.1 ст.28, ч.1 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене групою осіб.
		Згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12 червня 2009 року), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Крім того, при призначенні покарання колегія суддів враховує, що ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.11.2016 року у справі № 398/493/15-к вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2016 року, стосовно ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за ч.1 ст.28, ч.1 ст.115 КК України скасовано, призначено новий судовий розгляд в іншому складі суду. 
		Скасовуючи вищезазначений вирок, яким ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суд призначив покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років, суд апеляційної інстанції вказав на порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто істотні порушення, відповідно до ст. 412 КПК України, які є підставою скасування судом апеляційної інстанції вироку суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. 
		В ухвалі Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.11.2016 року зазначено що у зв`язку із скасуванням вироку суду, з направленням справи на новий судовий розгляд, колегія суддів не входить в обговорення доведеності вини і правильності кваліфікації дій ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , не вирішує питань про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
		Зі змісту ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 22.11.2016 року не вбачається, що апеляційним судом в ухвалі вказувалось на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинувачених, а також на необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином, особи обвинувачених та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		ОСОБА_16  неодружений, не працює, працездатний, на утриманні неповнолітніх дітей не має, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживанняхарактеризується позитивно, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проте згідно даних судово-наркологічної експертизи №668 від 13.11.2014 року страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_16 , не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_16 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		ОСОБА_17 неодружена, не працює, працездатна, на утриманні має неповнолітню дитину, вважається особою, що не має судимості, згідно характеристики з місця проживаннянегативних відгуків на неї не надходило, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проте згідно даних судово-наркологічної експертизи №684 від 21.11.2014 року страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_17 , не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_17 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинувачені заслуговують на покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано дії обвинувачених, оскільки, на думку суду, їх виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.
		Потерпілою ОСОБА_13 заявлений по справі цивільний позовпро солідарне стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 10679 грн. 28 коп., яка складається з витрат на організацію та проведення поховання її чоловіка ОСОБА_18 , а також встановлення пам`ятника. Крім того, вона заявила вимогу про стягнення солідарно з обвинуваченихморальної шкоди в сумі 100 000 грн. Мотивує вимогу тим, що внаслідок кримінального правопорушення, яке скоїли ОСОБА_16 та ОСОБА_17  їй було заподіяно тяжкі моральні страждання, бо вона назавжди втратила свого чоловіка, а її діти втратили рідного батька. Вона не може змиритися з передчасною смертю свого чоловіка та тим, що він помер не своєю смертю, а внаслідок жорстоких протиправних дій обвинувачених, які своїми злочинними діями позбавили життя її чоловіка і в їх сім`ю прийшло велике горе. Вона та її діти отримали сильний нервовий та психологічний стрес. Обвинувачені не тількине проявили бажання допомогти їй в проведенні поховання чоловіка, а натомість проявляли до неї та її дітей негативне відношення.
		Обвинувачені заявлений позов в частині матеріальної шкоди визнали, в частині відшкодування моральної шкоди проти позову заперечували.
		Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Згідно ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. 
		Суд, враховуючи що потерпіла ОСОБА_13  дійсно зазнала тяжких моральних страждань, що безпосередньо пов`язані із загибеллю її чоловіка, була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за можливестягнути моральну шкоду в сумі 100 000грн. Також суд вважає, що підлягає задоволенню вимога про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 10679 грн. 28 коп., яка складається з витрат на організацію та проведення похованняїї чоловіка ОСОБА_18 , а також встановлення пам`ятника, оскільки обвинувачені позов в цій частині визнали, що відповідно до ст.206 ЦПК України є підставою для задоволення позову. Визначений розмір моральноїта матеріальної шкоди необхідно стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .
		Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
		Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 11 зі змінами «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07.07.1995 року, у разі вчинення злочину групою осіб, судові (процесуальні) витрати мають визначатися в певних частках, з врахуванням майнового стану кожного із засуджених.
		Згідно ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Розмір процесуальних витрат за проведення судових експертиз складає 12811 грн. 68 коп. Дані процесуальні витрати необхідно стягнути в рівній частці з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 по 6 405 грн. 84 коп. з кожного.
		Відповідно до Закону №2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року частину п`яту статті 72 КК України викладено в новій редакції, зокрема: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
		Тобто, внесені Законом №2046-VIII зміни в ч. 5 ст. 72 КК України погіршують становище засудженого, порівняно з нормою в редакції Закону від 26.11.2015 року №838-VIII (далі  Закон №838-VIII), яка передбачала зарахування строку попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		За змістом ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 5 КК України, до набрання чинності Законом №2046-VIII, тобто до 21 червня 2017 року, період попереднього ув`язнення зараховується у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII.
		Підстав для зміни раніше обраного ОСОБА_16 та ОСОБА_17 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на час апеляційного оскарження суд не вбачає.
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_16 був затриманий 09.10.2014 року, відповідно строк відбування покарання ОСОБА_16 слід рахувати з моменту затримання, а саме з 09.10.2014 року.
		Після набрання рішенням законної сили, строк відбування покарання ОСОБА_16 слід рахувати з дати його фактичного затримання, зарахувавши строк попереднього ув`язнення (тримання під вартою) ОСОБА_16 з 09.10.2014 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по день набрання рішенням законної сили, строк попереднього ув`язнення рахувати за правилами, передбаченими у ч. 5 ст. 72 КК України, тобто день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		ОСОБА_17 була взяти під варту в залі суду при ухваленні вироку від 08.09.2016 року, відповідно строк відбування покарання ОСОБА_17 слід рахувати з моменту взяття під варту, а саме з 09.10.2014 року.
		Після набрання рішенням законної сили, строк відбування покарання ОСОБА_17 слід рахувати з дати її взяття під варту, зарахувавши строк попереднього ув`язнення (тримання під вартою) ОСОБА_17 з 08.09.2016 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по день набрання рішенням законної сили, строк попереднього ув`язнення рахувати за правилами, передбаченими у ч. 5 ст. 72 КК України, тобто день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		 Керуючись ст.ст. 124, 129, 370, 373, 374, 376 КПК України суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.
		Строк відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з моменту затримання, а саме з 09.10.2014 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_16 в строк відбування покарання за данимвироком строк попереднього ув`язнення з 09.10.2014року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по день набрання рішенням законної сили, строк попереднього ув`язнення рахувати за правилами, передбаченими у ч. 5 ст. 72 КК України, тобто день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		ОСОБА_17 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.115КК України і призначити покарання в виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_17 рахувати з моменту взяття під варту. а саме з 08.09.2016 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_17 в строк відбування покарання за даним вироком строк попередньогоув`язнення з 08.09.2016 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по день набрання рішенням законної сили, строк попереднього ув`язнення рахувати за правилами, передбаченими у ч. 5 ст. 72 КК України, тобто день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 солідарно на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 10 679 (десять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн. 28 коп. та моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч) гривень. 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 6405 грн. 84 коп.
		Стягнути з ОСОБА_17 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 6405 грн. 84 коп.
		Речові докази по справі: шапка, піджак, светр; туфлі чорного кольору; гумовий сандаль; шкарпетка чорного кольору; штани камуфляжні; сокира; сорочка, футболка, штани; в`язана жіноча кофта (светр) білого кольору, жіночі штани лосини; змив РБК із сходів будинку; змив РБК з підлоги кімнати № 1; два недопалки від сигарет в кімнаті № 1; виріз із полімерної плівки з кімнати № 1; 3 стрічки слідів пальців рук; виріз з килиму біля криниці; змив РБК з ґрунту на дорозі; змив РБК з трави біля дороги; змив РБК з трави біля криниці; змив РБК біля криниці; зразки крові потерпілого ОСОБА_18 ; зразки волосся з лобної ділянки голови ОСОБА_18 ; зразки волосся з потиличної ділянки голови ОСОБА_18 ; зразки волосся з лівої скроневої ділянки голови ОСОБА_18 ; зразки волосся з правої скроневої ділянки голови ОСОБА_18 ; зразки волосся з тім`яної ділянки голови ОСОБА_18 ; зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_18 ; зразки крові ОСОБА_16 ; зразки крові ОСОБА_17 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою  з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Головуючий  ОСОБА_1  
		 
		Судді  ОСОБА_2 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...