Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 632/313/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 22.02.2018. Зареєстровано: 23.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2018.
Дата набрання законної сили: 24.01.2019
Результат оскарження 07.07.2020 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Первомайський міськрайонний суд Харківської області 
		18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107
		Справа № 632/313/16-к
		провадження № 1-кп/632/6/18
		                   
		21 лютого 2018 р.            
		    
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 лютого 2018 року м. Первомайський
		Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника  адвоката ОСОБА_9 , представників цивільного відповідача ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Городківка Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно  технічною освітою, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		29 січня 2016 року прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6 затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 .. 
		Згідно з цим процесуальним рішенням ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України  керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_12 , за наступних обставин. 
		Так, 28 грудня 2015 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , керуючи технічно справним транспортним засобом  автомобілем «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі «Харків - Мерефа - Павлоград» у Первомайському районі Харківської області зі сторони міста Мерефи у напрямку міста Первомайський зі швидкістю близько 40 км/год.
		Під часу руху по вказаній автомобільній дорозі, в районі 39 км. + 100 м. ОСОБА_8 , порушив вимоги Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
		- пункт 1.5 розділу 1, який передбачає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; 
		- підпункт «б» пункту 2.3 розділу 2, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху, воді й зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		- пункт 10.1 розділу 10, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та, виконуючи маневр повороту вліво, не переконавшись у безпеці свого маневру, створив небезпеку іншим учасникам руху, що призвело до виїзду автомобіля «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом «ПГА - 1», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався у цей час в попутному напрямку по ходу руху його автомобіля зліва, за межі проїзної частини дороги з послідуючим перекиданням в кювет. 
		Внаслідок зазначеної дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир автомобіля «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_12 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події. 
		Згідно з висновком судово  медичної експертизи № 152  ПРт/15 від 26 січня 2016 року причиною смерті ОСОБА_12 став травматичний шок в результаті закритої травми грудної клітини у вигляді множинних переломів ребер та грудини. 
		Порушення вимог п. 10.1 розділу 10 ПДР водієм ОСОБА_8 , відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 77/16 від 29 січня 2016 року знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками, і виразилися в тому, що він, рухаючись у світлий час доби, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, змінив напрямок руху, що призвело до виїзду автомобіля «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом «ПГА - 1», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за межі проїзної частини дороги з послідуючим перекиданням в кювет, що спричинило вищевказані наслідки. 
		У судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, не визнав. 
		При цьому ОСОБА_8 показав, що 28 грудня 2015 року між чотирнадцятою і п`ятнадцятою годинами він, здійснюючи керування технічно справним автомобілем «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з увімкненими фарами і габаритними ліхтарями, слідував по автомобільній дорозі «Харків - Мерефа - Павлоград» у напрямку міста Первомайський Харківської області зі швидкістю 40 км/год. Рухався по центру своєї смуги. Проїзна частина була вкрита сніжним накатом, оскільки йшов сніг. 
		На шляху прямування - в районі 39 км. + 100 м., на перехресті доріг йому необхідно було виконати поворот ліворуч - у селище Трійчате (колишня назва - Комсомольске) Первомайського району Харківської області. 
		Приблизно за 300-150 метрів до перехрестя, подивившись у дзеркало заднього виду, побачивши, що позаду нього у попутному напрямку на відстані приблизно 150 метрів рухаються два транспортні засоби, увімкнув світлові покажчики повороту ліворуч. 
		Перед виконанням повороту, переконавшись, що автомобіль під його керуванням ніхто не обганяє, зайнявши положення ближче до центру проїзної частини дороги, почав знижувати швидкість руху, яка при під`їзді до перехрестя була приблизно 5  10 км/год. 
		Оскільки транспортних засобів у зустрічному напрямку не було, впевнившись ще раз, що його автомобіль ніхто не обганяє, він почав виконувати маневр повороту ліворуч. 
		Перебуваючи у стані повороту, у той момент, коли передня частина транспортного засобу знаходилася на смузі зустрічного руху, спочатку у дзеркало заднього виду, а потім у бокове вікно, він побачив світло фар мікроавтобусу, який несподівано виїхав із-за його, обвинуваченого, автомобіля та почав виконувати маневр обгону, у зв`язку із чим, застосувавши екстрене гальмування, зупинився, так як цей транспортний засіб присікав виконання ним повороту ліворуч. 
		У момент зупинки автомобіля, з лівої сторони його обігнав мікроавтобус з причепом, який однією своєю частиною вже їхав по узбіччю зустрічної смуги руху. Після того, як мікроавтобус перетнув проїзну частину, його різко занесло у лівий бік і він з`їхав у кювет - причеп, що опинився попереду транспортного засобу, потягнув його за собою, після чого сталося перекидання мікроавтобусу, а причеп відірвався.
		При цьому ОСОБА_8 показав, що механічного контакту між автомобілем, яким керував він, і мікроавтобусом не було. 
		Внаслідок ДТП загинула жінка - пасажир мікроавтобусу. 
		Також ОСОБА_8 показав, що зазначене перехрестя проглядається дуже добре, в обох напрямках є дорожні знаки 1.23.1 і 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги». 
		Свідком ДТП за тих обставин, про які він показав суду, був ОСОБА_13 якій рухався на автомобілі за вказаними вище транспортними засобами, а після ДТП викликав співробітників МНС. 
		Вважає, що ДТП сталася внаслідок порушення ПДР водієм мікроавтобусу «Mersedes Sprinter», і саме невідповідність його дій вимогам пункту 10.1 та підпункту «а» пункту 14.6 цих Правил знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками. 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази: показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також письмові докази: рапорт слідчого, копії паспорта ОСОБА_14 , свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та посвідчень водіїв, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протокол огляду місця ДТП від 28 грудня 2015 року та схема до цього протоколу; висновки щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , протокол перевірки технічного стану транспортного засобу - автомобілю «ТАТА»; висновок судово-медичної експертизи № 152-ПРт/15, протоколи проведення слідчих експериментів та схеми до них від 22 січня 2016 року за участю ОСОБА_8 і ОСОБА_14 , висновок судової автотехнічної експертизи № 77/16 від 29 січня 2016 року.
		Потерпілий ОСОБА_7  син ОСОБА_12 , показав суду, що його мати, будучи приватним підприємцем систематично, на мікроавтобусі «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , керування яким здійснював водій ОСОБА_14 , їздила у місто Харків. 
		28 грудня 2015 року близько сімнадцятої години він дізнався, що ОСОБА_12 , повертаючись на зазначеному транспортному засобі у місто Лозова, загинула в результаті ДТП, яка сталася у Первомайському районі Харківської області. 
		Крім того, потерпілий показав, що не вважає ОСОБА_8 винним у цій пригоді, оскільки останній діяв відповідно до вимог ПДР. 
		Із показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що 28 грудня 2015 року між чотирнадцятою і п`ятнадцятою годинами він, здійснюючи керування технічно справним мікроавтобусом «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із завантаженим причепом рухався по автомобільній дорозі «Харків - Мерефа - Павлоград» у напрямку міста Лозова. У салоні мікроавтобусу знаходилися пасажири. 
		За залізничним переїздом у селищі Трійчате Первомайського району Харківської області, він наздогнав вантажний автомобіль «ТАТА», який їхав повільно, і рухався за ним зі швидкістю 40 км/год. Між ними транспортних засобів не було. 
		На дорозі був знак «Примикання дороги справа» - поворот до населеного пункту «Більшовик», далі ніяких знаків не було. 
		Автомобілів, що рухалися у попутному або зустрічному напрямку, не було. За автобусом, керування яким він здійснював, також ніхто не їхав. 
		Оскільки автомобіль «ТАТА» рухався повільно, він вирішив його обігнати. 
		Переконавшись, що транспортних засобів, а ні за ним, а ні у зустрічному напрямку немає, включивши покажчик лівого повороту, почав виконувати обгін, виїхавши на смугу зустрічного руху, по якій рухався зі швидкістю 50 км/год. 
		Автомобіль «ТАТА» рухався по своїй смузі, візуальних ознак того, що цей транспортний засіб буде здійснювати зупинку або повертати ліворуч, не було. Відповідний світловий покажчик повороту увімкнутий не був. 
		Під час виконання обгону, у той момент, коли він порівнявся з автомобілем «ТАТА», побачив, що цей транспортний засіб почав повертати ліворуч, притискаючись до нього. 
		У свою чергу він, свідок, для того, щоб уникнути зіткнення прийняв у лівий бік і виїхав на узбіччя. 
		Також ОСОБА_14 показав, що оскільки він вже їхав по смузі зустрічного руху, то був вимушений з`їхати на узбіччя. 
		При цьому свідок наполягав на тому, що він не мав змоги їхати далі по зустрічній смузі, так як автомобіль «ТАТА» почав його притискати і якщо б він продовжив рух прямо, то відбулося б зіткнення. 
		На узбіччя він виїхав до перехрестя, потім зрозумівши, що може статися перекидання мікроавтобусу, намагався керувати ним таким чином, щоб виїхати на дорогу, що примикає зліва, однак мікроавтобус понесло і, перетнувши проїзну частину, він перекинувся у кювет. 
		Маневр обгону він почав виконувати до перехрестя, проте на якій відстані - не пам`ятає.
		Також свідок показав, що хоча видимість і була більше 300 метрів, однак, виконуючи маневр обгону, перехрестя доріг він не бачив, оскільки відповідних знаків по ходу руху не було, а його видимість була обмежена. 
		При цьому, що конкретно обмежувало видимість елементів проїзної частини, а саме: Т-подібного перехрестя  примикання дороги зліва, свідок пояснити не зміг.
		Крім того, ОСОБА_14 показав, що виконав обгін на перехресті, оскільки не бачив його, а також у зв`язку із тим, що не було ознак того, що водій автомобіля «ТАТА» мав намір виконувати поворот ліворуч. 
		Свідок ОСОБА_13 показав суду, що 28 грудня 2015 року близько 14 години 30 хвилин він, керуючи автомобілем «Фольксваген Таурег», рухався по автомобільній дорозі «Харків - Мерефа - Павлоград». В автомобілі в якості пасажира знаходився ОСОБА_15 . 
		На залізничному переїзді у селище Комсомольське (у даний час  Трійчате) Первомайського району Харківської області наздогнав мікроавтобус «Mersedes Sprinter» з причепом, який їхав попереду нього. Він не бачив, чи є транспортні засоби попереду мікроавтобусу, тому що габарити останнього обмежували огляд. До того ж видимість була поганою, оскільки з-під коліс транспортного засобу, що їхав попереду, летів сніг. 
		В районі перехрестя - повороту ліворуч у селище Комсомольське він побачив, що зазначений мікроавтобус, не знижуючи швидкості, різко змінив напрямок руху - прийняв ліворуч та, перетнувши проїзну частину, почав кренитися на правий бік, після чого його причепом, по інерції перекинуло в кювет. 
		При цьому свідок показав, що керування мікроавтобусом було досить хаотичним, і дії водія вказували на те, що він намагався уникнути зіткнення з перешкодою попереду. 
		Також ОСОБА_13 показав, що коли вказаний мікроавтобус виконував описані вище маневри, то він не бачив на ньому ніяких світлових сигналів, які б вказували на виконання маневру обгону, оскільки з-під коліс летів сніг, а бачив лише те, що цей транспортний засіб почав різко уходи вліво, після чого перетнув дорогу, що примикала з лівої сторони до дороги, по якій вони рухались. 
		Після ДТП він побачив, що навпроти згаданого повороту, своєю більшою частиною на зустрічній смузі руху, у положенні виконання повороту ліворуч, стоїть автомобіль «ТАТА», у якого був увімкнений світловий покажчик повороту вліво.
		Внаслідок ДТП загинула жінка  пасажир мікроавтобусу. 
		Він, свідок, викликав співробітників МНС. 
		Чи були на під`їзді до зазначеного перехрестя дорожні знаки  не пам`ятає. 
		Із показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що вдень 28 грудня 2015 року він у якості пасажира знаходився на передньому сидінні у автомобілі, яким керував ОСОБА_13 
		Рухаючись по автомобільній дорозі «Харків - Мерефа - Павлоград», поблизу переїзду у селище Трійчате Первомайського району Харківської області вони наздогнали мікроавтобус «Mersedes Sprinter» з причепом і їхали за ним. 
		Також свідок показав, що попереду вказаного мікроавтобусу їхав вантажний автомобіль «ТАТА», який рухався на невеликій швидкості і, увімкнувши світловий покажчик лівого повороту, розпочав виконувати маневр повороту ліворуч  у зазначений населений пункт. 
		У цей момент, за 25  50 метрів до перехрестя, мікроавтобус почав виконувати маневр обгону вантажного автомобілю, потім, відхилившись зі смуги руху, прийняв вліво, перетнув проїзну частину другорядної дороги, після чого причеп, рухаючись по інерції, стягнув його у кювет, де він перекинувся. 
		Також ОСОБА_15 показав, що на виконання обгону вказувало те, що перед початком цього маневру водій мікроавтобусу увімкнув відповідний сигнал повороту і збільшив швидкість. 
		У той час, коли мікроавтобус розпочав виконувати маневр обгону, вантажний автомобіль «ТАТА» з увімкненим світловим сигналом повороту ліворуч вже перебував у стані повороту. 
		Коли вантажний автомобіль вже розпочав поворот, водій мікроавтобуса змінив напрямок руху, прийнявши ліворуч, щоб уникнути зіткнення. 
		Крім того, свідок показав, що обгін автомобіля «ТАТА» мікроавтобус здійснив на перехресті. 
		Після ДТП він побачив, що на перехресті, частиною на зустрічній смузі руху, у положенні повороту ліворуч, стоїть автомобіль «ТАТА». 
		Внаслідок ДТП загинув пасажир, який їхав у мікроавтобусі. 
		Крім того, зазначений свідок показав, що коли сталася ДТП, на під`їзді до зазначеного перехрестя дорожніх знаків не було, однак не виключав і того, що міг не бачити їх у зв`язку із погодними умовами - снігопадом. 
		Свідок ОСОБА_16 показав суду, що 28 грудня 2015 року він у якості пасажира знаходячись у салоні мікроавтобусу «Mersedes Sprinter», яким керував ОСОБА_14 , їхав у місто Лозова по автомобільній дорозі «Харків - Мерефа - Павлоград». 
		Особливої уваги дорожній обстановці не приділяв, так як сидів у останньому ряді і дивися фільм. У зв`язку із чим на наявність дорожніх знаків по напрямку руху не звертав уваги. 
		Однак, коли транспортний засіб почав зміщуватись ліворуч, він подивився на дорогу і зрозумів, що ОСОБА_14 розпочав маневр обгону, оскільки мікроавтобус виїхав на смугу зустрічного руху. Після перегляду фільму приблизно на протязі п`яти секунд, він знову звернув увагу на дорожню обстановку і побачив, що вантажний автомобіль, який їхав попереду, розпочав виконувати маневр повороту ліворуч, оскільки його кабіна частково виїхала на зустрічну смугу руху. При цьому свідок показав, що він не бачив, чи був включений світловий покажчик лівого повороту на вантажному автомобілі. Для того, щоб уникнути зіткнення, ОСОБА_14 прийняв ліворуч, після чого мікроавтобус, проїхавши повз вантажний автомобіль та перетнувши проїзну частину примикаючої другорядної дороги, виїхав за її межі, де і перекинувся. 
		Після ДТП автомобіль «ТАТА» знаходився у центрі перехрестя.
		Внаслідок ДТП загинула пасажир мікроавтобусу. 
		Із відповідного витягу вбачається, що 28 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у фабулі якого зазначено, що у цей же день близько 14 години 30 хвилин у районі 39 км. + 100 м. вказаної автомобільної дороги водій наведеного транспортного засобу ОСОБА_14 допустив його виїзд вліво за межі проїзної частини дороги з послідуючим перекиданням у кювет (т. 2 а.с. 15).
		Рапортом слідчого Первомайського ВП, яка прибула на місце ДТП у складі слідчо-оперативної групи, підтверджується, що зазначена пригода сталася на автомобільній дорозі «Харків  Мерефа  Павлоград» - 39 км. +100 м. 
		При цьому слідчий зазначила про наявність на місці ДТП мікроавтобусу марки «Mersedes Sprinter», водій якого ОСОБА_14 не впорався з керуванням, що призвело до перекидання зазначеного транспортного засобу, в результаті чого загинула ОСОБА_12 (т. 2 а.с.6).
		Згідно з копіями паспорту, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та посвідчення водія, ОСОБА_14 має право на керування транспортними засобами, які відносяться до категорій «В, С, D», і є власником транспортних засобів - мікроавтобусу марки «Mersedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та причепу бортового марки ПГА-1, реєстраційний номер НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 7-9).
		З протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу вбачається, що автомобіль «ТАТА» визнано технічно справним (т. 2 а.с.24).
		За висновками щодо результатів медичних оглядів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, проведених 28 грудня 2015 року відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , у зазначених осіб ознак алкогольного сп`яніння не виявлено (т. 2 а.с. 10, 16). 
		Згідно із даними, зафіксованими у протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього, зазначена пригода сталася вдень 28 грудня 2015 року в районі нерегульованого перехрестя автомобільної дороги «Харків  Мерефа  Павлоград» і дороги в напрямку селища Трійчате - 39 км. + 100 м.
		Дорожнє покриття вказаної автомобільної дороги шириною 6,4 м., призначене для руху транспортних засобів у двох напрямках, ширина проїзної частини дороги у напрямку селища Трійчате 5,5 м.
		Загальний стан видимості, у тому числі конкретної перешкоди, більше 150 метрів. 
		Крім того, у протоколі зазначено, що у місці пригоди, в тому числі в зустрічному напрямку руху, дорожні знаки відсутні.
		Транспортні засоби на місці пригоди знаходилися у наступному положенні  автомобіль «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по середині проїзної частини, передньою частиною у напрямку міста Павлоград, на відстані 5,9 м. від правого краю проїзної частини по ходу руху до переднього правого колеса, та 4,8 м. від правого краю проїзної частини по ходу руху до заднього правого колеса, мікроавтобус «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом, за межами проїзної частини, на правому боці. 
		Сліди гальмування та зіткнення транспортних засобів відсутні. 
		На місці ДТП  поруч із вказаним мікроавтобусом знаходився труп ОСОБА_12 , витягнутий із його салону (т. 1 а.с. 99 - 102). 
		Огляд місця ДТП проводився у темну пору доби при снігопаді, при цьому під час вказаної слідчої дії, окрім іншого, був оглянутий відрізок автомобільної дороги «Харків  Мерефа  Павлоград» лише довжиною 100 метрів: 39 кілометр + 100 метрів у напрямку м. Павлоград - до задньої частини автомобілю «ТАТА». 
		    
		Також стороною обвинувачення суду був наданий ДВД  диск, згідно з поясненнями прокурора, додаток до протоколу огляду місця ДТП (т. 2 а.с. 130). 
		На пакеті, в якому він був переданий суду, міститься надпис наступного змісту: «ДТП  28.12.2015 а/д Харків  Мерефа  Павлоград, 39 км. + 100 м. …..» 
		Однак під час його дослідження суд встановив, що будь  яка інформація на зазначеному носії відсутня. 
		У судовому засіданні прокурор заявив про неможливість представлення фотовідеозйомки зазначеної слідчої дії у зв`язку з її відсутністю, та про неможливість усунення встановлених недоліків іншим чином, оскільки він мав у своєму розпорядженні лише тільки цей диск. 
		Таким чином, суд, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, з об`єктивних причин був позбавлений можливості безпосередньо дослідити інформацію, що була зафіксована шляхом фотовідеозйомки під час проведення зазначеної слідчої дії. 
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 152-ПРт/15 у ОСОБА_12 встановлені наступні тілесні ушкодження: садна на лівій щоці, садна на правому колінному суглобі, два синці на лівому стегні, синець на грудній клітині з мілко крапковими крововиливами у товщу шкіри та крововиливами в підшкірну жирову клітковину, прямі переломи 1-5 ребер по правій середньо ключичній лінії, прямі переломи 2-3 ребер по лівій середньо ключичній лінії, прямі переломи 5-7 ребер по лівій лопатковій лінії, прямий перелом грудини на рівні між прикріпленням 3-4 пари ребер, великі крововиливи в товщу тканини правої та лівої легені, внутрішньо грудні крововиливи. 
		Вищевказані тілесні ушкодження прижиттєві, виникли одночасно, або в короткий проміжок часу, від ударної дії твердих предметів з продовгуватою травмуючою поверхнею. Травмуючий предмет в області грудної клітини діяв спереду назад, найбільш вірогідно, коли потерпіла знаходилася в горизонтальному, або близькому до нього положенні тіла, лицем догори.
		Наведені тілесні ушкодження могли утворитися при зазначених обставинах під час перекидання автомобілю з послідуючим давленням грудної клітини між його частинами та необмеженою поверхнею (мерзла земля, асфальтове покриття, крига). 
		Причиною смерті ОСОБА_12 став травматичний шок в результаті закритої травми грудної клітини у вигляді множинних переломів ребер та грудини (т.2 а.с.4,5).
		22 січня 2016 року за участю понятих, експерта  автотехніка ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на місці, де сталася ДТП, був проведений слідчий експеримент, під час якого останній розповів та показав про обставини пригоди, а також експертним шляхом було встановлено, що: 
		- з моменту початку зміни напрямку руху до моменту зупинки автомобіль «ТАТА» подолав відстань 10,5 м. за 5,8 сек.;
		- у місці зупинки на перехресті автомобіль «ТАТА» був розташований на відстані 6,7 м. від переднього правого колеса і на відстані 4,4 м. від заднього правого колеса відносно його напрямку руху краю проїзної частини дороги і на відстані 1,5 м. від переднього крайнього правого габариту зазначеного автомобіля до дальньої границі перехрестя;
		- у той момент, коли водій ОСОБА_8 вперше побачив мікроавтобус «Mersedes Sprinter», передня його частина знаходилася на відстані 21,6 м. від дальньої відносно його напрямку руху границі перехрестя, а правий габарит мікроавтобусу рухався на відстані 6,7 м. від правого краю проїзної частини дороги при цьому автомобіль «ТАТА» у цей момент знаходився на місці своєї зупинки;
		- ширина проїзної частини дороги, де сталася ДТП, становить 6,4 м.;
		- у місці ДТП у напрямку руху транспортних засобів дорожні знаки, а саме які б інформували водіїв про наближення до перехрестя, були відсутні.
		Ці дані були зафіксовані у відповідному протоколі та схемі до нього (т. 2 а.с.17-20).
		В цей же день на місці ДТП був проведений слідчий експеримент за участю понятих, експерта  автотехніка ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_14 та його захисника. 
		З даних, зафіксованих у відповідному протоколі та схемі до нього, вбачається, що ОСОБА_14 повідомив, що 28 грудня 2015 року близько 14 години 30 хв. він, здійснюючи керування мікроавтобусом «Mersedes Sprinter» з причепом, рухався по зазначеній вище автомобільній дорозі у напрямку м. Первомайський зі швидкістю 50 км/год. У попутному напрямку рухався автомобіль «ТАТА», який він мав намір обігнати. Увімкнувши світловий сигнал лівого повороту, почав виконувати маневр обгону зазначеного транспортного засобу.
		Крім того, згідно з зазначеним протоколом, мікроавтобус «Mersedes Sprinter» з причепом у момент зміни напрямку руху ліворуч, автомобілем «ТАТА» вже рухався по зустрічній смузі і на відстані 3,9 м. своїм правим габаритом від правого краю проїзної частини по ходу свого руху зі швидкістю 50 км/год.
		Автомобіль «ТАТА» у момент початку зміни напрямку руху ліворуч рухався на відстані 0,5 м. своїм правим габаритом від правого краю проїзної частини по ходу свого руху зі швидкістю 20 км/год.
		Автомобіль «ТАТА» з моменту початку зміни напрямку руху вліво до моменту роз`їзду з мікроавтобусом, до того моменту, як почали роз`їздитися їх передні габарити, подолав відстань 14,5 м., рухаючись рівномірно, зі швидкістю 20 км/год. У момент роз`їзду автомобілів «Mersedes Sprinter» і «ТАТА» передній крайній габарит автомобіля «ТАТА» знаходився на відстані 2,6 м. від правого краю проїзної частини і на відстані 12,7 м. до дальньої границі перехрестя. При цьому в даний момент боковий інтервал між автомобілями був не менше 0,5 м. Відстань від переднього габариту автобусу «Mersedes Sprinter» до заднього габариту «ТАТА» в момент початку зміни напрямку руху вліво автомобіля становила 15 м. 
		Автомобіль «ТАТА» маневрував ліворуч без включення покажчика повороту. Водій ОСОБА_14 для запобігання зіткнення з автомобілем «ТАТА» прийняв маневр вліво без гальмування, так як розумів, що з-за невеликої відстані, яка була між автомобілями в момент маневру автомобіля «ТАТА», застосувавши гальмування без зміни напрямку руху, він не зможе уникнути зіткнення.
		Автомобіль «Mersedes Sprinter» від моменту роз`їзду з автомобілем «ТАТА» до місця свого кінцевого розташування у кюветі подолав відстань не більше 30 м. 
		За тих погодних умов, які були на момент ДТП, видимість перехрестя, зі слів ОСОБА_14 , по напрямку руху транспортних засобів складала 35 м. (т. 2 а.с.21-23).
		З висновку судової автотехнічної експертизи № 77/16 від 29 січня 2016 року вбачається, що за показаннями водія мікроавтобуса «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР.
		Технічна можливість запобігання пригоди для водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 , в даній дорожній обстановці, визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 ПДР, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
		В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР, і з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з ДТП.
		В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mersedes Sprinter» з причепом ОСОБА_14 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 10.1 і 12.3 ПДР.
		Водій автомобіля «Mersedes Sprinter» з причепом ОСОБА_14 , в даній дорожній обстановці, не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «ТАТА», шляхом своєчасного застосування гальмування без зміни напрямку руху, тобто виконанням вимог п. 12.3 ПДР.
		В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mersedes Sprinter» з причепом ОСОБА_14 після роз`їзду з автомобілем «ТАТА» не мав технічної можливості шляхом застосування гальмування зупинити керований ним автомобіль до з`їзду в кювет.
		З дослідницької частини даного висновку вбачається, що оскільки в приведених у постанові про призначення експертизи показаннях водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 не міститься даних, що характеризують повною мірою механізм розвитку даної ДТП, та маються технічно неспроможні дані стосовно вказаного ним механізму розвитку ДТП, провести дослідження за показаннями водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 і відповісти на питання, поставлені перед експертом, з технічної точки зору, не представляється можливим. 
		У зв`язку з чим дослідження були проведені тільки за показаннями водія ОСОБА_14 .
		Експерт ОСОБА_17 , роз`яснюючи наведений висновок, підтвердив, що він проводив автотехнічну експертизу під час досудового розслідування даного кримінального провадження, і що зазначений висновок складений саме ним. 
		При цьому експерт пояснив, що у відповідній постанові слідчого було наведено два варіанти розвитку дорожньо  транспортної ситуації  згідно із показаннями водія ОСОБА_8 та згідно із показаннями водія ОСОБА_14 .
		Із роз`яснень експерта та дослідницької частини вказаного висновку вбачається, що автотехнічна експертиза була проведена на підставі наданих слідчим вихідних даних, які були відображені у відповідній постанові, та отримані під час слідчих експериментів, проведених 22 січня 2016 року, та був вирішений один варіант, оскільки у другому варіанті не вистачало даних, а саме: як розташовувався відносно меж проїзної частини дороги мікроавтобус «Mersedes Sprinter» з причепом у момент, коли автомобіль «ТАТА» почав змінювати напрямок руху ліворуч, швидкості руху мікроавтобусу, і він був з технічної точки зору певною мірою неспроможний, оскільки водій ОСОБА_8 не вказав відстань, яку він подолав після початку гальмування. 
		Клопотання про витребування у слідчого додаткових даних не подавав, оскільки це є правом експерта. 
		У зв`язку з наведеним, дані, отримані в ході огляду місця події, під час проведення зазначеної експертизи, не використовувалися. 
		Які методики застосовувалися при проведенні експертного дослідження, експерт пояснити не зміг, при цьому не виключив можливості зміни висновків автотехнічної експертизи за наявності даних про те, що по ходу руху зазначених транспортних засобів був встановлений попереджувальний дорожній знак «Прилягання другорядної дороги з лівого боку», тобто водії були попереджені про наявність по напрямку руху нерегульованого перехрестя. 
		Крім того, експерт наполягав на тому, що при проведенні слідчого експерименту будь-яких дорожніх знаків на місці ДТП не було. Був впевнений у їх відсутності і при проведенні судової автотехнічної експертизи. 
		Згідно з документами, які характеризують особу ОСОБА_8 , останній до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має посвідчення водія, відповідно до якого має право на керування транспортними засобами усіх категорій (т. 2, а.с. 34 - 41).
		Фургон марки «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «Корона-Сервіс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. 2 а.с. 41).
		За клопотанням сторони захисту судом були допитані свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , витребувані документи щодо наявності по напрямку руху зазначених транспортних засобів дорожніх знаків, в тому числі попереджувального дорожнього знаку 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку».
		Так, свідок ОСОБА_18  начальник служби реагування патрульної поліції Зміївського ВП ГУНП в Харківській області, показав, що на час даної ДТП зазначений підрозділ поліції обслуговував також територію Первомайського району. 
		28 грудня 2015 року, у денний час, він рухався по автомобільній дорозі «Харків  Мерефа - Павлоград» у напрямку міста Харкова, побачивши ДТП, зупинився, повідомив про це чергового. 
		На місці ДТП були вантажний автомобіль «ТАТА» і мікроавтобус «Mersedes Sprinter» з причепом. 
		Він, свідок, під`їхав у той час, коли пасажирів вже забирали інші транспортні засоби. 
		На цій ділянці дороги  39 км. + 100 м. є примикання другорядної дороги  поворот у селище Трійчате, яке утворює Т-подібне перехрестя. 
		Також свідок повідомив, що у той день видимість елементів проїзної частини складала приблизно 100 метрів. 
		У зв`язку із ДТП в цей же день комісією, до складу якої входив і він, було проведено обстеження ділянки дороги, де вона сталася, під час якого була встановлена наявність дорожніх знаків, що інформують про наближення до перехрестя - примикання другорядної дороги, у тому числі, як у напрямку міста Первомайський, так і у напрямку міста Мерефи  на правому узбіччі по ходу руху, видимість яких забезпечена. 
		За результатами обстеження був складений акт, у якому зафіксовані дані, що відповідали дійсності і який він підписав без застережень, оскільки був згоден із його змістом. 
		Крім того, ОСОБА_18 показав, що на згаданій ділянці дороги будь  яких перешкод, що ускладнюють видимість зазначеного перехрестя, немає. 
		 
		Свідок ОСОБА_19  начальник філії Первомайський райавтодор, показав, що він входив до складу комісії, яка 28 грудня 2015 року проводила обстеження ділянки автомобільної дороги «Харків  Мерефа - Павлоград», на якій сталася дана ДТП.
		На цій ділянці до зазначеної автомобільної дороги примикає другорядна  «Комсомольське  Берека  Верхній Бишкин».
		Під час обстеження було встановлено, що на зазначеній ділянці дороги знаходилися всі дорожні знаки, в тому числі попереджувальний дорожній знак 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку», на узбіччі справа, у напрямку міста Первомайський.
		Результати обстеження були зафіксовані у відповідному акті. 
		При цьому свідок показав, що кілометраж 39 км. + 100 м. відповідає технічному паспорту ділянки дороги. 
		Із показань свідка ОСОБА_20  інженера з охорони праці та безпеки руху Первомайської філії райавтодору, вбачається, що комісія, до якої, окрім зазначених вище осіб, входила і вона, ввечері 28 грудня 2015 року провела обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги «Харків - Мерефа - Павлоград», де сталася вказана ДТП. Безпосередньо була оглянута і ділянка прилягання другорядної дороги у селище Трійчате. 
		Коли всі члени комісії зібралися у зазначеному місці, транспортних засобів там вже не було. 
		Також під час огляду було встановлено, що приблизно за 200 метрів до прилягання другорядної дороги - повороту у селище Трійчате, у напрямку міста Первомайський, окрім інших, наявний попереджувальний дорожній знак 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку», видимість якого забезпечена. 
		Акт обстеження дорожніх умов на ділянці дороги був складений нею та підписаний всіма членами комісії, які прийшли до висновку, що дорожні умови не являлися причиною ДТП.
		Крім того, свідок показала, що планове обстеження зазначеної дороги, у межах обслуговування, проводиться комісією систематично  останнє обстеження перед ДТП проводилося 18 грудня 2015 року, відсутність зазначеного дорожнього знака виявлена не була, тобто він знаходився у тому місці, де був встановлений. 
		Показання цих свідків узгоджуються з даними, які містяться у документах, витребуваних за клопотаннями сторони захисту.
		Так, із відповіді Служби автомобільних доріг у Харківській області від 05.05.2016 вбачається, що згідно з актом обстеження дорожніх умов спільно з представниками Зміївського ВП ГУНП в Харківській області та філії «Первомайський РАД» на ділянці автомобільної дороги «Харків  Мерефа  Павлоград» 39 км. + 100 м., де 28 грудня 2015 року стався з`їзд за межі проїзної частини автодороги автомобіля «Mersedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зафіксовано наступне:
		- встановлені дорожні знаки праворуч  1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку» (38 км. + 900 м.), 1.13 «Слизька дорога» з табличками 7.12 «Ожеледиця», 7.2.1. «Зона дії» (1км) (38 км. +200 м.);
		- встановлені дорожні знаки ліворуч  1.23.1 «Прилягання другорядної дороги з правого боку» (39 км. + 300 м.);
		- нанесена осьова розмітка, згідно з ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролю».
		Порушень вимог ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці, та залізничні переїзди» не зареєстровано (т. 1 а.с. 138).
		Згідно з витягом із технічного паспорту зазначеної вище автомобільної дороги, а саме ділянки 37  40 км., викопіюванням з Проекту організації дорожнього руху на автомобільній дорозі «Мерефа  Лозова  Павлоград» 37 км. + 640 м.  39 км., відповіддю Служби доріг у Харківській області, наявне примикання другорядної дороги ліворуч «Комсомольське -Берека  Верхній Бишкин» - з вказаним витягом в районі 39 км. + 100 м., а відповідно до викопіювання  в районі 38 км. + 541 м.
		При цьому, примикання другорядної дороги у наведеному Проекті відповідає примиканню у паспорті дороги (т. 1 а.с. 176, 177, 198, 199).
		Із наведеного Проекту та акту обстеження дорожніх умов на вказаній ділянці автомобільної дороги «Мерефа  Лозова  Павлоград» від 28 грудня 2015 року, складеного відразу після ДТП, даних, зафіксованих у протоколі слідчого експерименту від 22 жовтня 2016 року, встановлено, що регулювання дорожнього руху на ній здійснюється за допомогою, в тому числі, попереджувальних дорожніх знаків, зокрема  дорожнього знаку 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку», який встановлений у напрямку руху зазначених транспортних засобів праворуч за 104,4 м. до границі вказаного перехрестя. Видимість знаку забезпечена (т. 1 а.с. 199, 238  240).
		При цьому із акту обстеження автомобільної дороги «Мерафа  Лозова  Павлоград», довжиною 44,7 км. (км. 31 + 277  км 78 +733) у Первомайському районі Харківської області станом на 08 та 18 грудня 2015 року відсутність зазначеного дорожнього знаку не зафіксована (т 1. а.с.240).
		У зв`язку із встановленням під час судового розгляду істотних для даного кримінального провадження обставин, за клопотанням сторони обвинувачення, 22 жовтня 2016 року був проведений слідчий експеримент за участю учасників судового провадження та свідка ОСОБА_14 .
		Під час зазначеної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_8 з виходом на місце, докладно показав і розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди так, як про це показував в ході судового розгляду, додатково повідомивши про механізм розвитку ДТП, які не були встановлені під час слідчого експерименту від 22 січня 2016 року, зокрема що автомобіль «Mersedes Sprinter» з причепом рухався на відстані 0,6 м. від лівого габариту до осьової лінії дорожньої розмітки відносно напрямку свого руху; автомобіль «ТАТА» перед зміною свого руху рухався на відстані 0,6 м. від лівого габариту до осьової лінії дорожньої розмітки відносно напрямку свого руху; швидкість руху автомобілю «Mersedes Sprinter» перед ДТП складала близько 50 км/год.
		Свідок ОСОБА_14 від участі у проведенні даного слідчого експерименту відмовився, пославшись на слідчий експеримент за його участю від 22 січня 2016 року (т. 2 а.с.118-125).
		Оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , що були дані вказаними особами в судовому засіданні, у сукупності з наведеними у вироку об`єктивними даними, які містяться в протоколах слідчих дій, а саме: протоколі огляду місця ДТП зі схемою до нього - в частині розташування і технічного стану транспортних засобів після події та її наслідків, а також загального стану видимості дороги і конкретної перешкоди; протоколі проведення слідчого експерименту від 22 жовтня 2016 року та схемі до нього; висновку судово  медичного експерта; документах: витягу з ЄРДР; рапорті слідчого; свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів; посвідченнях водіїв; протоколі перевірки технічного стану автомобіля «ТАТА», висновках щодо результатів медичного огляду; відповідях Служби автомобільних доріг у Харківській області; актах обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги; витягу з технічного паспорту автомобільної дороги «Мерефа  Лозова - Павлоград»; викопіюванні з Проекту організації дорожнього руху на цій же дорозі, приймаючи до уваги те, що показання обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого, а також свідків, конкретні, послідовні, узгоджуються між собою в деталях, доповнюють одні одного, а також узгоджуються з об`єктивними даними, що містяться у наведених вище доказах, суд визнає їх достовірними і бере в основу вироку.
		Оцінивши показання свідка ОСОБА_16 у сукупності з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та іншими об`єктивними даними, суд доходить висновку, що показання цього свідка носять суб`єктивний характер, оскільки він у повному обсязі не бачив розвитку дорожньо-транспортної ситуації за участю зазначених транспортних засобів, та спростовуються доказами, які взяті в основу вироку, а тому визнає їх недостовірними і відкидає.
		Оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо наявності попереджувального дорожнього знаку 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку» по напрямку руху транспортних засобів перед нерегульованим Т-подібним перехрестям автомобільної дороги «Мерефа  Лозова  Павлоград» з другорядною дорогою до селища Трійчате в день ДТП, у сукупності з даними, що містяться у відповідях Служби автомобільних доріг у Харківській області; акті обстеження автомобільної дороги «Мерефа  Лозова  Павлоград», довжиною 44,7 км. (км. 31 + 277  км 78 +733) у Первомайському районі Харківської області станом на 08 та 18 грудня 2015 року; акті обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 28 грудня 2015 року; витягу з технічного паспорту автомобільної дороги «Мерефа  Лозова - Павлоград»; викопіюванні з Проекту організації дорожнього руху на цій же дорозі, а також даними, отриманими під час слідчого експерименту 22 жовтня 2016 року, згідно з якими на вказаній ділянці зазначеної автомобільної дороги регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою, в тому числі, попереджувального дорожнього знаку 1.23.2 «Прилягання другорядної дороги з лівого боку», який встановлений у напрямку руху зазначених транспортних засобів праворуч за 104,4 м. до границі вказаного перехрестя, видимість якого забезпечена, суд доходить висновку про його наявність у день ДТП  28 грудня 2015 року, а також про те, що водії ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , керуючи транспортними засобами, були інформовані цим дорожнім знаком стосовно того, що наближаються до перехрестя з другорядною дорогою ліворуч. 
		Враховуючи наведене суд доходить висновку, що дані, зафіксовані у протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього, є неповними, оскільки не містять інформації щодо жодного дорожнього знаку, встановленого на місці пригоди, наявність яких, в тому числі у день ДТП, підтверджується показаннями обвинуваченого, свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і ОСОБА_20 та об`єктивними даними, наведеними вище.
		Оцінивши показання свідка ОСОБА_14 у сукупності з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та письмовими доказами, взятими в основу вироку, суд визнає їх недостовірними, оскільки вони носять суб`єктивний характер, дані особою, зацікавленою у справі, і не тільки не ґрунтуються на об`єктивних даних, але й спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які визнані судом достовірними.
		Відповідно до ст. ст. 86, 89 КПК України, суд визнає недопустимими доказами протоколи проведення слідчих експериментів від 22 січня 2016 року за участю ОСОБА_8 і ОСОБА_14 , оскільки є очевидним, що під час проведення зазначених слідчих дій були спотворені дані щодо обставин ДТП, які мають суттєве значення для кримінального провадження: у першому випадку зазначено про те, що у місці ДТП по напрямку руху вказаних транспортних засобів дорожні знаки, а саме, дорожні знаки, які б інформували водіїв про наближення до перехрестя, були відсутні, а у другому  взагалі відсутні дані про їх наявність.
		Суд також, відповідно до ст. 86, 89 КПК України, визнає недопустимим доказом висновок автотехнічної експертизи № 77/16 від 29 січня 2016 року, оскільки для її проведення були надані невірні вихідні дані, у зв`язку з чим експерт виходив із дорожньо  транспортної ситуації, коли по напрямку руху транспортних засобів були відсутні дорожні знаки, та застосувавши іншу методику, надав невірну технічну оцінку діям водіїв.
		За висновком судової автотехнічної експертизи № 11267 від 26 квітня 2017 року, проведеної за клопотанням сторони захисту, з урахуванням всіх встановлених обставин та наданих судом вихідних даних досліджено два варіанти розвитку дорожньо-транспортної ситуації - за показаннями свідка - водія ОСОБА_14 і обвинуваченого - водія ОСОБА_8 .
		Так, в дорожньо  транспортній ситуації, відповідно до показань свідка - водія автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 , водій автомобіля «ТАТА » ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. «б» п. 9.2, пунктів 9.4, 10.1 ПДР.
		В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної ДТП для водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 визначалася шляхом виконання ним вимог пункту 10.1 ПДР, для чого у нього не було будь  яких перешкод технічного характеру.
		Дії водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 в даній дорожньо  транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
		Якщо перед початком маневру лівого повороту водій автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 не ввімкнув завчасно сигнал покажчика повороту, що відповідає подальшому напрямку його руху, то його дії також не відповідали вимогам п.п. «б» п. 9.2 та 9.4 ПДР, однак дані невідповідності не знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. 
		В даній дорожньо  транспортній ситуації водій автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. «а» п. 14.6 ПДР.
		В даній дорожньо  транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної ДТП для водія автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 визначалася шляхом виконання ним вимог п.п. «а» п. 14.6 ПДР, для чого у нього не було будь  яких перешкод технічного характеру.
		Дії водія автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 , в даній дорожньо  транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п. «а» п. 14.6 ПДР, та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
		Відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_8  водія автомобіля «ТАТА», в даній дорожньо  транспортній ситуації водій автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР.
		В даній дорожньо  транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної ДТП не визначалося односторонніми діями водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 , а повністю залежала від виконання водієм автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 вимог п. 10.1 та п.п. «а» п. 14.6 ПДР.
		В діях водія автомобіля «ТАТА» ОСОБА_8 в даній дорожньо  транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
		В даній дорожньо  транспортній ситуації водій автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 та п.п. «а» п. 14.6 ПДР.
		В даній дорожньо  транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної ДТП для водія автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 10.1 та п.п. «а» п. 14.6 ПДР, для чого у нього не було будь  яких перешкод технічного характеру.
		Дії водія автомобіля «Mersedes Sprinter» ОСОБА_14 в даній дорожньо  транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 10.1 та п.п. «а» п. 14.6 ПДР та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП (т. 2 а.с. 150-156). 
		Роз`яснюючи свій висновок експерт ОСОБА_21 пояснив, що наведена експертиза була проведена згідно із Методикою оцінки дорожньо  транспортних ситуацій, у яких водій виконував маневр на перехресті, відповідно до вихідних даних, які надавалися судом, а саме відносно того, що у напрямку руху автомобілів був встановлений попереджувальний дорожній знак «Прилягання другорядної дороги з лівого боку». 
		За наявності попереджувального дорожнього знаку, видимість якого забезпечена, водій автомобіля «Mersedes Sprinter» не повинен був здійснювати маневр обгону на перехресті, яке позначене відповідним дорожнім знаком, а водій автомобілю «ТАТА» повинен розраховувати, що водій «Mersedes Sprinter» не буде здійснювати обгін на цьому перехресті, що передбачено п. 1.4 ПДР.
		Кінцеве розташування транспортних засобів не суперечить показанням водія автомобіля «ТАТА», а саме в тій частині, що автомобіль «Mersedes Sprinter» почав здійснювати маневр обгону після того, як водій автомобілю «ТАТА» почав здійснювати маневр лівого повороту, тому показання водія ОСОБА_8 є технічно спроможними. 
		Кінцеве розташування автомобілю «Mersedes Sprinter» - на його правій бічній частині свідчить про те, що цей транспортний засіб при проїзді повз нерухомий автомобіль здійснював відхилення від смуги руху вліво.
		Так як із вихідних даних слідує, що по напрямку руху зазначених транспортних засобів був встановлений попереджувальний дорожній знак «Прилягання другорядної дороги з лівого боку», тобто водій був попереджений про наявність по напрямку руху нерегульованого перехрестя, у такому випадку висновки про те, що дії водія ОСОБА_14 не відповідали вимогам підпункту «а» п. 14.6 ПДР є категоричними і за будь  яких вихідних даних вони не зміняться. 
		Оскільки показання ОСОБА_8 , з наведених вище підстав, визнані достовірними, суд доходить висновку, що дорожньо-транспортна ситуація розвивалася саме за тих обставин, про які показав обвинувачений, а тому в основу вироку бере висновок судової автотехнічної експертизи № 11267 в тій частині, яка зроблена відповідно до показань ОСОБА_8 . 
		Оскільки показання свідка ОСОБА_14 , з наведених вище мотивів, визнані недостовірними, суд не враховує при прийнятті рішення ту частину судової автотехнічної експертизи № 11267, яка зроблена відповідно до його показань. 
		Оцінивши всю сукупність наданих та безпосередньо досліджених під час судового розгляду доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що під час досудового розслідування не були встановлені всі обставини, що мають суттєве значення для даного кримінального провадження, у зв`язку із чим діям водіїв, зокрема ОСОБА_8 надана однобічна оцінка. 
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, включає сукупність таких обов`язкових ознак як: а) порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту; б) суспільно небезпечні наслідки; в) причинний зв`язок між порушенням і суспільно небезпечними наслідками. 
		Дослідивши докази у межах даного провадження суд встановив, що будь  які порушення вимог ПДР в діях водія ОСОБА_8 відсутні, а відтак твердження в обвинувальному акті про порушення останнім вимог п. 1.5, п.п. «б» п. 2.3., п. 10.1 ПДР, що призвели до ДТП, внаслідок якої загинула ОСОБА_12 , не тільки не відповідає фактичним обставинам справи, а й спростовується наданими суду доказами. 
		Вимогами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ у їх сукупності, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_8 , яке ставиться йому у провину, є склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_8 належить виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона  Сервіс», з яким ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах, про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13429 гривень 95 коп., моральної шкоди у розмірі 100000 гривень, а також витрат на правову допомогу у розмірі 500 гривень, на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України, суд залишає без розгляду. 
		Судові витрати за проведення експертиз необхідно віднести на рахунок держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_8 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК Українивизнати невинуватим, та за ч. 2 ст. 286 КК України виправдати, за відсутністю в його діянні складу злочину.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона  Сервіс» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13429 гривень 95 коп., моральної шкоди у розмірі 100000 гривень, а також витрат на правову допомогу у розмірі 500 гривень  залишити без розгляду. 
		Судові витрати в розмірі 3112 гривень 56 копійок - віднести на рахунок держави.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		 
		   
		   
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...