Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/1425/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2018. Зареєстровано: 25.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2018.
Дата набрання законної сили: 22.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 350/1425/17  
		Провадження № 22-ц/779/326/2018  
		Категорія 32  
		Головуючий у 1 інстанції Калиній Г. В.  
		Суддя-доповідач Томин  
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 лютого 2018 року                                                                       м. Івано-Франківськ
		Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої  Томин О.О.
		суддів:  Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.
		за участю секретаря Мельник О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою про забезпечення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Рожнятівського районного суду, постановлену суддею Калиній Г.В. 06 грудня 2017 року в смт. Рожнятів Івано-Франківської області, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті чоловіка та батька.
		Рішенням Рожнятівського районного суду від 22 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 50000 грн. кожному.
		01.11.2017 року представник позивачів ОСОБА_6 подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5.
		Ухвалою Рожнятівського районного суду від 06.12.2017 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 в межах суми позовних вимог, що становить 450000 грн.
		ОСОБА_5 подав на дану ухвалу суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права при її винесенні.
		Апелянт зазначає, що 22.11.2017 року Рожнятівським районним судом було винесено рішення по вищевказаній справі.
		Після відкриття провадження по справі та до моменту її закінчення ніхто з позивачів та їхній представник не зверталися до суду із заявою про забезпечення позову, а цивільним процесуальним законодавством не передбачено подання такої заяви після завершення розгляду справи.
		Крім того, дана ухвала постановлена судом всупереч рекомендаціям постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зокрема, щодо урахування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, з'ясування обсягу позовних вимог, даних про особу відповідача, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, врахуванню, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи чи фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, так як ОСОБА_5 являється підприємцем.
		Також судом накладено арешт на майно відповідача в межах суми, яка значно перевищує суму, визначену в рішенні від 22.11.2017 року.
		У зв'язку з наведеним, апелянт просить ухвалу про забезпечення позову скасувати.
		Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, поданої ОСОБА_5, представник позивачів ОСОБА_6 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана відповідачем ухвала є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, що включає в себе також апеляційне оскарження. Крім того, рішення Рожнятівського районного суду від 22.11.2017 року не набрало законної сили, оскаржене в апеляційному порядку. В той же час, відповідачем не вказано, в чому саме він вбачає перешкоджання його господарській діяльності у зв'язку з постановлення оскаржуваної ухвали. За наведених обставин просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду без змін.
		Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		В судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.
		Представник позивачів подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивачів.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, які кореспондуються з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.
		Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи. Рішення по справі, яким частково задоволено позовні вимоги, на даний час не набрало законної сили, а тому, з метою запобігання відчуження відповідачем його майна, слід накласти арешт на майно в межах суми позовних вимог.
		Однак, апеляційний суд вважає, що такі висновки суду не ґрунтуються на нормах закону, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
		Частиною 1 ст. 152 ЦПК України (редакція на час постановлення ухвали) передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
		При цьому, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України (редакція на час постановлення ухвали)).
		Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України (редакція на час постановлення ухвали) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Частиною 1 ст. 209 ЦПК України (редакція на час постановлення ухвали) визначено, що суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду, а згідно частини 3 ст. 258 ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		З наведеного випливає, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення по суті позовних вимог.
		Як вбачається з наданих суду матеріалів справи, справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди розглянуто і вирішено по суті рішенням Рожнятівського районного суду від 22 листопада 2017 року.
		Заява про забезпечення позову надійшла до Рожнятівського районного суду 01.11.2017 року (а.с. 1-2), однак, оскаржувана ухвала про забезпечення позову постановлена судом тільки 06.12.2017 року після ухвалення рішення по справі (а.с. 4-5), незважаючи на те, що провадження по справі закінчено, а іншого не відкрито.
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що ухвала суду про забезпечення позову постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, а тому згідно ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.
		Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
		Ухвалу Рожнятівського районного суду від 06 грудня 2017 року скасувати, постановити нове судове рішення.
		Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 23 лютого 2018 року.
		 
		Головуюча:        Томин О.О.
		Судді:         Мелінишин Г.П.
		Пнівчук О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...