Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7828/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2018. Зареєстровано: 25.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2018.
Дата набрання законної сили: 14.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Верховний
		Суд
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа №  910/7828/17 
		справа №  910/7828/17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г. 
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		представники сторін:
		позивача -  Пилип В.М. 
		відповідача - Пекар А.О., Тинна Д.С.
		третьої особи 1 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) - Гуленко Ю.М.
		третьої особи 2 (Національний банк України) - не з'явився.
		 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія",
		відповідач - приватне акціонерне товариство "Оболонь",
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні               відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України,
		розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
		на постанову Київського апеляційного господарського суду 
		від 27.11.2017
		у складі колегії суддів: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
		у справі № 910/7828/17
		за позовом публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
		до приватного акціонерного товариства "Оболонь"
		про стягнення заборгованості у розмірі 54 152 311,26 грн
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Оболонь» про стягнення 40000000,00 грн заборгованості за кредитом, 4114754,10 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом, 8803122,24 грн заборгованості по пені за прострочення повернення кредиту та 1234434, 93 грн заборгованості по пені за прострочення сплати процентів. 
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2017 позов публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Оболонь» на користь публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» заборгованість за кредитом у розмірі 40000000 грн, заборгованість за процентами у розмірі 4114754,10 грн, пеню за кредитом у розмірі 8795757,16 грн, пеню за процентами у розмірі 1087824,68 грн та судовий збір у розмірі 239957,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційними скаргами, до Київського апеляційного господарського суду, в яких просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та прийняти нове, яким в позові ПАТ «Українська інноваційна компанія» відмовити повністю.
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Оболонь» задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 910/7828/17 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 року у справі №910/7828/17, публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017.
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2017 у справі №910/7828/17 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Пєскова В.Г.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № 910/7828/17 та призначено її розгляд на 31.01.2018.
		 
		24.01.2018 відповідачем подано до Верховного Суду ряд клопотань, а саме:
		- № 145/0/2-18 від 24.01.2018 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом справи № 826/5325/16;
		- № 146/0/2-18 від 24.01.2018 про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 826/14033/17;
		- № 148/0/2-18 від 24.01.2018 про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Київським Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/9072/17;
		- № 149/0/2-18 від 24.01.2018 про зупинення провадження у справі до прийняття рішення апеляційним судом у справі Господарського суду міста Києва № 910/3414/17;
		- № 150/0/2-18 від 24.01.2018 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом справи № 826/11199/16;
		- № 151/0/2-18 від 24.01.2018 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		31.01.2018 відповідачем подано до Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку із неможливістю явки в судове засідання його уповноваженого представника. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2018 відкладено розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № 910/7828/17 на 14.02.2018 о 14 год. 30 хв.
		 
		З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату, розгляд вищезазначених клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначеною ухвалою було відкладено до наступного судового засідання.
		 
		Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.02.2018, у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7828/17.
		 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 12.02.2018 справу № 910/7828/17 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
		 
		Ухвалою Верховного суду від 14.02.2018 прийнято вказану касаційну скаргу до провадження новим складом суду.
		 
		Представники відповідача в судовому засіданні 14.02.2018 просили не розглядати подані раніше клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що введення тимчасової адміністрації у банку жодним чином не впливає на обсяг його прав як кредитора за чинним зобов'язанням. Скаржник вказує про те, що постанову Правління Національного банку України № 180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та рішення № 385 від 22.03.2016  "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Зазначає про те, що зміна найменування юридичної особи не є реорганізацією, а значить зміна кредитора за зобов'язаннями, що виникли відповідно до кредитного договору у розумінні статті 510 Цивільного кодексу України не відбувалась. Вказує про те, що оскільки публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є набувачем прав та обов'язків публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", висновок суду апеляційної інстанції про те, що для набуття публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" прав кредитора за кредитним договором мав відбутись правочин щодо заміни кредитора, не відповідає вимогам законодавства України. Зазначає про те, що чинне законодавство України не містить такої підстави для втрати кредитором прав вимоги за кредитним договором як відкликання банківської ліцензії у банка - кредитора.
		 
		Відповідач у своєму відзиві зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
		 
		Третя особа 1 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) у своєму відзиві зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
		 
		Представник скаржника - Пилип В.М. в судовому засіданні 14.02.2018 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
		 
		Представники відповідача - Пекар А.О., Тинна Д.С. в судовому засіданні 14.02.2018 проти задоволення касаційної скарги заперечили з підстав викладених у відзиві на скаргу.
		 
		Представник третьої особи 1 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) - Гуленко Ю.М. в судовому засіданні 14.02.2018 проти задоволення касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на скаргу.
		 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		 
		Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.
		 
		23.02.2012 між публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (Банк) та приватним акціонерним товариством «Оболонь» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №01-12, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 50000000,00 грн на термін 12 місяців по 22.02.2013 (включно).
		 
		Відповідно до пункту 3.2.1 договору, кредит використовується Позичальником на поповнення обігових коштів. 
		 
		Згідно пункту 3.4.1 договору, Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 20% річних в гривні. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту. Проценти за кредитом нараховуються за період, що розпочинається з дати виникнення заборгованості за кредитом по обліку банку, яка виникла в межах заборгованості по кредиту і закінчується останнім календарним днем поточного місяця, за який нараховуються проценти. Будь-який наступний період нарахування процентів у подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів не враховується день надання та день повернення кредиту. Фактично нараховані проценти позичальник зобов'язаний сплачувати з 1 по 10 календарний день (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту, відповідно до встановленого порядку. 
		 
		Граничним терміном повернення кредиту є 22.02.2013 р. (пункт 3.5.1 договору).
		 
		Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, Позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
		 
		Відповідно до пунку 7.4 договору, у разі порушення граничного терміну повернення кредиту Позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
		 
		Пунктом 8.1 Кредитного договору встановлено, що договір залишається чинним до дати повної сплати Позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цим договором відповідно до умов цього договору.
		 
		Договором про внесення змін №4 від 12.01.2015 до Кредитного договору №01-12 від 23.02.2012, сторони пункт 3.1.1 виклали в новій редакції: «Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 50000000,00 грн на термін 12 місяців до 10.08.2016 (включно)» та пункт 7.5: «Пеня, передбачена п.п. 7.3-7.4 цього договору, нараховується Банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов'язання). До розрахунку пені включається день виникнення прострочення зобов'язань і не включається день виконання простроченого зобов'язання (погашення заборгованості), із розрахунку кількості днів у році, яка обумовлена кредитним договором».
		 
		Договором №5 від 30.04.2015 про внесення змін до Кредитного договору №01-12 від 23.02.2012, сторони пункт 3.4.1 виклали в новій редакції: «Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами по 31.03.2015, включно, в розмірі 23% річних в гривні, з 01.04.2015 - 24% річних в гривні і до повного виконання своїх зобов'язань. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів у подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нараховані проценти позичальник зобов'язаний сплачувати у валюті кредиту з 01 по 10 число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту». 
		 
		Також, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		 
		На виконання умов Кредитного договору №01-12 від 23.02.2012 позивачем було видано відповідачу кредитні кошти у розмірі 50000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №988831 від 23.02.2012 із зазначенням призначення платежу: «видача кредиту за кредитним договором №01-12 від 23.02.2012» та випискою по рахунку відповідача. 
		 
		Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 ПАТ «Укрінбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 було запроваджено тимчасову адміністрацію й призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
		 
		На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». Того ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно зазначеного рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укрінбанк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк». 
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних», визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
		 
		Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 по справі №21-3926а16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 й Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2017 р. позов публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Оболонь» на користь публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» заборгованість за кредитом у розмірі 40000000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 4114754,10 грн., пеню за кредитом у розмірі 8795757,16 грн., пеню за процентами у розмірі 1087824,68 грн. та судовий збір у розмірі 239957,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		 
		Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору №01-12 від 23.02.2012 не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 40000000 грн. 00 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами у розмірі 4 114 754 грн. 10 коп., тобто не виконав свої     зобов'язання належним чином. Також вказане рішення мотивоване тим , що Позивач не втратив права на стягнення з Позичальника кредитних коштів у зв'язку з відсутністю банківської ліцензії, яку мав при видачі кредиту, оскільки наявність чи відсутність ліцензії у Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на момент стягнення заборгованості за кредитним договором не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, які склались на підставі Кредитного договору №01-12 від 23.02.2012. Також, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що зміна найменування юридичної особи не є його реорганізацією, а тому заміна кредитора у зобов'язанні, що виникли з Кредитного договору №01-12 від 23.02.2012 року, у розумінні статті 510 Цивільного кодексу України не відбувалась.
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Оболонь» задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 910/7828/17 скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Колегія апеляційного господарського суду прийняла до уваги та врахувала при розгляді справи постанову Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №21-3926а16, винесену ним після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі №910/7828/17, оскільки цією постановою було скасовано рішення судів попередніх інстанцій, які судом першої інстанції було покладено в основу при задоволенні позовних вимог у справі, що розглядається.
		 
		Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню через відсутність визначених спеціальним законодавством доказів правонаступництва між позивачем та банківською установою як в частині стягнення основної суми заборгованості так і щодо процентів та пені, як похідних від зобов'язання основного.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
		 
		Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 назву ПАТ «Укрінбанк» змінено на ПАТ «Укрінком», про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		 
		Окрім цього, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк», оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції. 
		 
		Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк», оформленим протоколом № 6 від 28.03.2017, ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ «Український інноваційний банк». 
		 
		Згідно статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
		 
		Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України «Про акціонерні товариства» особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.
		 
		Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).
		 
		Словосполучення "акціонерне товариство" та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.
		 
		Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам, - є реорганізацією банку.
		 
		При цьому як реорганізація так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур НБУ (статті 28, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Водночас з огляду на зміст визначення терміну «реорганізація банку», що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво. При ліквідації банківської установи, правонаступництво згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», - відсутнє. 
		 
		Окрім цього згідно частин 1-2 статті 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Вказаний перелік є вичерпним. При цьому у разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. 
		 
		Статтею 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачений обов'язок Правління банку протягом трьох робочих днів інформувати НБУ про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.
		 
		Згідно абзацу 3 статті 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.
		 
		Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що чинне законодавство України не містить такої підстави для втрати кредитором прав вимоги за кредитним договором як відкликання банківської ліцензії у банка - кредитора, з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		 
		Відповідно до положень статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену у цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
		 
		Банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України у порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.
		 
		Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, з 24.12.2015 у ПАТ «Український інноваційний банк» запроваджена тимчасова адміністрація на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 та на підставі постанови Правління Національного банку України №934 банк віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку із чим позивач із вказаного моменту обмежений у праві здійснювати банківські операції. З 22.03.2016 постановою Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" останній позбавлений банківської ліцензії, що знову ж таки забороняло позивачу здійснювати банківську діяльність, в силу приписів статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
		 
		Окрім того, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що постанову Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та рішення "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, оскільки вказані судові акти судів адміністративної юрисдикції були скасовані постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16.
		 
		Виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та з видів своєї діяльності "банківська діяльність" без дотримання процедури передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не дає підстави вважати її правонаступником кредитної установи (банку).
		 
		Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що ПАТ «Укрінбанк» повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від НБУ.
		 
		Главами 2 та 3 розділу III «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» (затверджене Постановою Правління НБУ від 17.08.2012р. № 346; зареєстровано в Мінюсті України 17.09.2012 р. за № 1590/21902) регламентовано комплекс заходів, здійснення яких має передувати ліквідації банку за рішенням його власників. 
		 
		Так, зокрема банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за згоди Національного банку.
		 
		Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.
		 
		Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи:
		а) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку;
		б) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії;
		в) порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників. Порядок ліквідації банку має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, передбачати перелік заходів щодо формування ліквідаційної маси, задоволення вимог кредиторів та містити строки виконання заходів;
		г) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом про систему гарантування до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.
		 
		Національний банк відмовляє в погодженні ліквідації банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.
		 
		Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
		Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.
		 
		У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.
		 
		Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.
		 
		Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).
		 
		Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, установлені Законом про систему гарантування.
		 
		Процедура завершення ліквідації банку обумовлена вчиненням наступних дій.
		 
		Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена посадова особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від Фонду гарантування або ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.
		 
		При цьому пакет документів має містити:
		а) для Фонду гарантування:
		- рішення Фонду гарантування про затвердження ліквідаційного балансу;
		- звіт уповноваженої особи Фонду гарантування про завершення ліквідації банку;
		- акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;
		б) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників:
		- протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;
		- ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників;
		- відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;
		- аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;
		- оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку;
		- інформацію про закриття накопичувального рахунку банку;
		- акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;
		- повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
		 
		Ліквідаційний баланс, складений у формі оборотно-сальдового балансу, засвідчується підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.
		 
		Звіт ліквідатора банку, у якому відображено, зокрема, проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів, засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.
		 
		Ліквідаційний баланс, додатки до нього та звіт ліквідатора банку надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованих разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).
		 
		Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.
		 
		Водночас відповідно до статей 7 та 13 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, - юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
		 
		У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
		 
		При цьому фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:
		1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;
		2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;
		3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.
		 
		Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
		 
		Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою установою, здійснюється на підставі витягу про її виключення з державного реєстру фінансових установ за формою, встановленою відповідним органом державного регулювання ринків фінансових послуг, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.
		 
		З огляду на вищенаведені приписи відповідних нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків та фінансових установ, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що матеріали справи не містять, а позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов'язків банківської установи (правонаступництва після ПАТ «Український інноваційний банк»), адже зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, якою на, думку позивача, він є на час розгляду справи в суді. Правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
		 
		Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що Кредитний договір від 23.02.2012, укладений між публічним акціонерним товариством «Укрінбанк», як банківською установою, та приватним акціонерним товариством «Оболонь».
		 
		Згідно статті 1 Кредитного договору, визначення терміну «Кредит» трактується як капітал Банку у грошовій формі, що передається Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
		 
		Відповідно до положень статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. 
		 
		Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою (стаття 512 Цивільного кодексу України).
		 
		Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. І тільки в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (частина 1 статті 104 Цивільного кодексу України).
		 
		Суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні між публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та публічним акціонерним товариством «Укрінком» відсутній; правонаступництво між публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та публічним акціонерним товариством «Укрінком» не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній, виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбувалось.
		 
		Окрім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній запис про те, що публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є правонаступником публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк". 
		 
		Згідно пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" одними із основних принципів державної реєстрації є об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі.
		 
		Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними.
		 
		Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		 
		Згідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи скаржника про порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження. Судом апеляційної інстанції повно досліджено матеріали справи, дана вірна оцінка обставинам справи та вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № 910/7828/17 залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі №910/7828/17 залишити без змін.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                             В.В. Білоус
		 
		Судді                                                                                                          С.В. Жуков
		 
		                                                                                                                   В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...