Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9356/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2018. Зареєстровано: 27.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2018.

Результат оскарження 16.05.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.02.2018м. ДніпроСправа № 904/9356/17 Господарський суд Дніпропетровської області у складі  судді Татарчука В.О.
		за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А.
		      У справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ) 
		до приватного акціонерного товариства «Насінневе» (м. Дніпро) 
		про визнання недійсним договору про внесення змін до кредитного договору   
		 
		Суддя: Татарчук В.О.
		Секретар судового засідання: Нечепоренко Є.А.
		Представники:
		від позивача ОСОБА_1, дов.№ 5220-К-О від 10.03.2017 
		від відповідача ОСОБА_2, дов № 1 від 15.02.2016 
		Суть спору:
		Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства «Насінневе» про визнання недійсним договору про внесення змін від 13.12.2016 до кредитного договору №DNHSLON06918 від 28.10.2016, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та приватним акціонерним товариством «Насінневе» з моменту його укладення.
		Позовні вимоги обґрунтовані наступним: 
		-спірний договір укладено першим заступником голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, наданих йому на підставі довіреності № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015, оскільки сума вказаного договору значно вище, ніж передбачено наведеною довіреністю; 
		-укладення договору особою, яка не мала достатній обсяг повноважень на вчинення таких дій, є порушенням положень статті 203 Цивільного кодексу України та підставою для визнання вказаного договору недійсним згідно з ч. 1 ст. 215 вказаного Кодексу; 
		-договір про внесення змін від 13.12.2016 підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам ст.ст. 92, 161, 241, 509, 627 ЦК України, зокрема, не відповідає принципам розумності та справедливості в частині звуження прав позивача і обовязків відповідача й укладений особою, яка не мала не те відповідних повноважень та в наступному не була схвалена банком, що підтверджується активними діями банку щодо оскарження договору про внесення змін.
		Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що:
		-при підписанні спірного договору повноваження першого заступника голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 були визначені не лише довіреністю, а й п. 9.4.6.2 Статуту банку, яким передбачено право першого заступника голови правління в межах суми, що еквівалентна 400000 доларів США, вчиняти правочини (укладати договори, угоди, підписувати контракти, у тому числі і зовнішньоекономічні) з розпорядження рухомим та нерухомим майном Банку, грошовими коштами, за умови, якщо ця сума складає менше ніж 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності та не перевищує граничну суму, встановлену підпунктом 25 пункту 9.3.3 цього Статуту;
		-Статутом позивача визначено, що ліміт повноважень може бути змінений окремим рішенням Голови Правління, ОСОБА_4 або загальних зборів, з урахуванням вищевказаних обмежень;
		-протоколом № 43 засідання ОСОБА_4 позивача від 05.08.2016 прийнято рішення, згідно з яким, на підставі п.п. 25 п.п. 9.3.3 п. 9.3 Розділу 9 Статуту Банку встановлено на період з 05.08.2016 по 31.12.2019 (включно) обмеження у вигляді граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину) в розмірі, що не перевищує 10 (десяти) відсотків вартості активів Банку за даними останньої річної фінансової звітності, для Голови Правління, Генерального Заступника Голови Правління (діє без довіреності) та Перших Заступників Голови Правління (діють без довіреності) на укладання та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном Банку, а також: на укладання будь-яких угод (правочинів) з Національним банком України (договорів застави, договорів іпотеки, додаткових договорів до договорів застави, додаткових договорів до договорів іпотеки, договорів про перехід до Банку прав та обовязків заставодавця або іпотекодавця, в зв'язку з переходом права власності на предмет застави або предмет іпотеки, кредитних договорів, додаткових угод до кредитних договорів тощо) без попереднього рішення Правління Банку незалежно від кількості таких угод (правочинів), але завжди з урахуванням вказаної вище граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину);
		          -    з огляду на викладене, перший заступник голови правління банку мав право 
		                           укладати спірну угоду; 
		-укладення договору про внесення змін до кредитного договору № DNHSLON06913 від 28.10.2016 та надання повноважень першому заступнику Голови правління ОСОБА_3 для підписання цього договору зі сторони банку погоджено з кредитним комітетом позивача;
		-при укладенні договору від 13.12.2016, відповідач перевірив обсяг повноважень ОСОБА_3 з отриманням копій протоколу наглядової ради позивача, а також протоколу кредитного комітету банку щодо погодження внесення змін до кредитного договору та надання повноважень ОСОБА_3 щодо підписання договору про внесення змін до кредитного договору;
		-згідно з довіреністю від 28.09.2015 ОСОБА_3 мав повноваження на укладення будь-яких угод, якими не визначаються ліміти - розмір грошових коштів, а спірним договором від 13.12.2016 не змінювався ліміт кредиту, встановлений основним договором від 28.10.2016.
		В судовому засіданні 13.02.2018 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
		встановив:
		28.10.2016 між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (банк) та приватним акціонерним товариством «Насінневе» (позичальник) укладено кредитний договір № DNHSLON06918 (далі - кредитний договір).
		Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п. А 1 кредитного договору).
		Згідно з п. А 2 кредитного договору, ліміт цього договору 320000000грн, у тому числі на наступні цілі: в розмірі 320000000грн на реструктуризацію діючих кредитів шляхом рефінансування з частковою зміною валюти кредитування на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору, для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п. 2.1.1 договору, на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору.
		Відповідно до п. А.3 кредитного договору, термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до договору). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із значенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобовязань, термін повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до договору). 
		13.12.2016 між сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору №DNHSLON06918 від 28.10.2016 (далі - договір про внесення змін), яким зміст кредитного договору було викладено у новій редакції, та виключено умови щодо прав банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання останнім зобов'язань за кредитним договором; щодо форми відсоткової ставки та порядку її зміни; щодо права банку на договірне списання коштів з рахунків позичальника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором; щодо черговості зарахування коштів на погашення заборгованості; щодо порядку зміни та розірвання кредитного договору; змінено строки нарахування неустойки за порушення умов договору та строки позовної давності; в повному обсязі було виключено відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.
		Як вбачається з преамбули спірного договору, з боку позивача він укладався першим заступником голови правління банку - керівником корпоративного VIP-бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ ГО ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності №3997-К-Н-Н від 28.09.2015, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28.09.2015 за реєстром № 2699.
		Пунктом 1 вказаної довіреності ОСОБА_3 був уповноважений на укладання кредитних договорів, договорів на придбання майна, майнових прав та інших договорів (угод), пов'язаних із розміщенням коштів, за якими ПАТ КБ «Приватбанк» приймає зобов'язання (за виключенням угод з векселями), а також угод про забезпечення ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язань клієнтів. При цьому сума угоди з кожним клієнтом не повинна перевищувати 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) доларів США або еквівалентна вищеназваної суми у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди.
		Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
		Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст.ст.  215,  216 ЦК України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України,  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6  ст. 203 цього Кодексу, згідно яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		З огляду на викладені вище норми матеріального закону, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
		Під час розгляду даної справи позивачем не доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків щодо оспорюваного договору про внесення змін до кредитного договору. 
		Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Пунктом 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		З урахуванням викладених положень ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
		За змістом статей 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).
		Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами.
		Приписами частини 1 статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до керівників банку віднесено: голову, його заступників та членів ради банку, голову, його заступників та членів правління банку, головного бухгалтера, його заступників, керівників відокремлених підрозділів банку.
		Відповідно до частини 10 статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» керівники банку зобов'язані діяти в інтересах банку, дотримуватись вимог законодавства, положень статуту та інших документів.
		З матеріалів справи вбачається, що спірний договір про внесення змін до кредитного договору зі сторони банку підписано першим заступником голови правління банку - керівником корпоративного VIP-бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» ОСОБА_3
		Відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами законодавства.
		В даному випадку повноваження ОСОБА_3 визначені, як довіреністю, посилання на яку містяться в преамбулі договору про внесення змін, так і Статутом банку, оскільки посада останнього належить до керівників банку в розумінні приписів статті 42 Закону України «Про банку і банківську діяльність».
		Так, за змістом п. 9.4.6.2 Статуту публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», (у відповідній редакції), Перші Заступники Голови Правління в межах суми, що еквівалентна 400000 (чотирьомстам тисячам) доларів США, вчиняють правочини (укладають договори, угоди, підписують контракти, у тому числі і зовнішньоекономічні) з розпорядження рухомим та нерухомим майном Банку, грошовими коштами, за умови, якщо ця сума складає менше ніж: 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності та не перевищує граничну суму, встановлену пунктом 25 пункту 9.3.3 Статуту.
		Ліміт повноважень може бути змінений окремим рішенням Голови Правління, ОСОБА_4 або загальних зборів, з урахуванням вищевказаних обмежень.
		Протоколом № 43 засідання ОСОБА_4 публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» від 05.08.2016 прийнято наступне рішення: «На підставі п.п. 25 п.п. 9.3.3 п. 9.3 Розділу 9 Статуту банку встановити на період з 05.08.2016 по 31.12.2019 (включно) обмеження у вигляді граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину) в розмірі, що не перевищує 10 (десяти) відсотків вартості активів банку за даними останньої річної фінансової звітності, для Голови правління, Генерального Заступника Голови Правління (діє без довіреності) та Перших заступників Голови Правління (діють без довіреності) на укладання та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном банку, а також на укладання будь-яких угод (правочинів) з Національним банком України (договорів застави, договорів іпотеки, додаткових договорів до договорів застави, додаткових договорів до договорів іпотеки, договорів про перехід до банку прав та обов'язків заставодавця або іпотекодавця, в зв'язку з переходом права власності на предмет застави або предмет іпотеки, кредитних договорів, додаткових угод до кредитних договорів тощо) без попереднього рішення Правління банку незалежно від кількості таких угод (правочинів), але завжди з урахуванням вказаної вище граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину).
		Згідно Окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіту незалежного аудитора станом на 31 грудня 2015 року розмір активів ПАТ комерційного банку «Приватбанк» складав 258611000000,00грн. 
		Вказана інформація опублікована на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк»: https://static.privatbank.ua/files/sud/PB_GROUP_REPORT_Ua_Cy_UKR%20final%20signed.pdf.
		Тобто, 10% від розміру активів позивача  ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 31.12.2015 складає 25861000000,00грн. 
		Таким чином, перший заступник Голови Правління  ОСОБА_3 станом на день укладення договору від 13.12.2016 мав право вчиняти угоди (правочини) щодо рухомого та нерухомого майна Банку з лімітом повноважень - 25861000000,00грн (двадцять п'ять мільярдів вісімсот шістдесят один мільйон сто тисяч гривень 00 копійок), що є в межах суми кредитного договору №DNHSLON06918 від 28.10.2016., до якого внесено зміни договором від 13.12.2016.
		Крім того, укладення договору про внесення змін до кредитного договору та надання повноважень першому заступнику голови правління ОСОБА_3 для підписання цього договору зі сторони банку було погоджено з кредитним комітетом ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується Протоколом кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк».
		Слід зазначити, що довіреність № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015, містить застереження про те, що за наявності відповідного рішення голови правління, правління, кредитного комітету або спостережної ради ПАТ КБ «Приватбанк», правочин може бути вчинений на суму, вказану у рішенні.
		Крім того, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про банки і банківську таємницю» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
		Спірним договором внесено зміни до кредитного договору, які не стосуються розміру кредитного ліміту, розмір якого визначено кредитним договором №DNHSLON06918 від 28.10.2016, в редакції договору від 13.12.2016.
		Наведене дозволяє погодитись з твердженням відповідача про те, що укладаючи договір від 13.12.2016 ОСОБА_3 не приймав рішення стосовно взяття банком на себе зобов'язань по наданню певної суми грошей, оскільки рішення щодо розміру ліміту договору (розміру кредиту) прийнято ще 28.10.2016 та зафіксовано у кредитному договорі № DNHSLON06918 від 28.10.2016.
		При цьому, за змістом довіреності від 28.09.2015, ОСОБА_3 має повноваження на укладення будь-яких угод, якими не визначається ліміт.
		Посилання позивача, викладені у запереченнях на відзив, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ч. 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Доказів, які б свідчили про те, що рішення засідання ОСОБА_4 ради ПАТ КБ «Приватбанк», оформлене протоколом № 43 від 05.08.2016, скасовано, матеріали справи не містять.
		Позивачем також не доведено те, що надані відповідачем докази (копія протоколу засідання ОСОБА_4 ради № 43 від 05.08.2017 та копія протоколу кредитного комітету від 16.12.2016) є належними доказами.
		З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		вирішив:
		В позові відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено: 23.02.2018
		 
		 
		Суддя В.О. Татарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...