Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/591/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2018. Зареєстровано: 28.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2018.
Дата набрання законної сили: 27.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 лютого 2018 року 
		Київ
		справа №816/591/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/4844/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Мороз Л.Л.,
		суддів:  Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
		розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/591/15-а
		за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, третя особа - Державне підприємство "Полтавський-науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", про  зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Відділу Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду, прийняту 28 квітня 2015 року у складі головуючого судді Довгопол М.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, прийняту 10 червня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого Спаскіна О.А., суддів Любич Л.В., Сіренко О.І.,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Позивач, ОСОБА_1, заявила, з урахуванням уточнень, такі позовні вимоги:
		- визнати протиправними дії Відділу Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області (далі - Відділ Держземагенства) щодо повернення технічної документації із землеустрою стосовно поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
		- зобов'язати Відділ Держземагенства повторно прийняти технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для передачі її до Державного фонду документації із землеустрою;
		- зобов'язати Відділ Держземагенства прийняти до Державного фонду документації із землеустрою технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправним рішення Відділу Держземагентства щодо повернення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оформлене листом від 30 грудня 2014 року № 0121/4555.
		Зобов'язано Відділ Держземагентства у Полтавському районі Полтавської області повторно вирішити питання про прийняття технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до Державного фонду документації із землеустрою згідно вимог Закону України «Про землеустрій», постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2014 року № 1553.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Суди встановили, що   згідно договору від 26 червня 2013 року Державним підприємством «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території с. Щербані, Щербанівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області (далі - технічна документація).
		Листом від 09 грудня 2014 року ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» передав технічну документацію Відділу Держземагентства до Державного фонду документації із землеустрою. 
		30 грудня 2014 року Відділ Держземагентства направив ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідь, в якій зазначено про повернення технічної документації на доопрацювання із посиланням на її невідповідність статті 56 Закону України «Про землеустрій» та статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
		Суди у цій справі виходили з того, що не надано повноважень органу земельних ресурсів під час вирішення питання про прийняття документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою перевіряти документацію на відповідність вимогам земельного законодавства, як і не передбачено такої підстави відмови у її прийнятті до Державного фонду як невідповідність вимогам законодавства.
		Крім того, Відділ Держземагентства у листі-відповіді не зазначив, у чому саме полягає порушення норм законодавства, а твердження під час судового розгляду про те, що графічні матеріали не були погоджені керівником Відділу Держземагентства, не ґрунтуються на законі.
		У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким у позові відмовити.
		В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		Заявник зазначає, що графічні матеріали не погоджені керівником Відділу Держземагентства, хоча це є необхідним у разі проведення вибіркової державної експертизи.
		Крім того, технічну документацію виготовлено на підставі скасованого рішення сільської ради. Також, суд в іншій справі скасував державний акт на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_1
		Також, заявник вважає, що повноваження Відділу Держземагентства, які реалізовані у спірних правовідносинах, є дискреційними та належать до його виключної компетенції, тому він міг діяти із певною свободою розсуду, що і мало місце.
		Заперечення проти касаційної скарги не надходили. 
		Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій відповідач зазначав, що технічна документація, повернута ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», не відповідала вимогам статті 56 Закону України «Про землеустрій» та статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з огляду на те, що графічні матеріали не були погоджені керівником Відділу Держземагентства, що суперечило пункту 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації. 
		Відповідно пункту 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 03 грудня 2004 року № 391 (далі - Методика), усі основні документи і матеріали, додані до об'єкта державної експертизи, повинні відповідати, зокрема, таким вимогам: графічні матеріали у встановлених законодавством випадках мають бути погоджені   керівником територіального органу земельних ресурсів.
		Проте, у спірних правовідносинах технічна документація не є об'єктом державної експертизи, а тому вимоги наведеної норми не застосовуються.
		Так, статтею 9 Закону України від 17 червня 2004 року № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено перелік землевпорядної документації, яка підлягає обов'язковій державній експертизі, серед якого відсутня технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
		При цьому, згідно з Методикою, вибіркова державна експертиза проводиться щодо будь-якої землевпорядної документації, яка не підлягає обов'язковій експертизі, в разі:
		здійснення перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності конкретним ліцензованим суб'єктом; 
		здійснення перевірки додержання Рескомземом АР Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими головними управліннями Держкомзему порядку проведення державної експертизи землевпорядної документації.
		Проте, наявності зазначених вище умов, за яких проводиться вибіркова державна експертиза, у справі не встановлено.
		Отже, вимога відповідача, щоб графічні матеріали були погоджені керівником Відділу Держземагентства є неправомірною.
		Доводи відповідача про те, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28 року 2014 року у справі № 545/4753/13-ц визнано недійсними рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району від 15.03.2001 року в частині надання земельної ділянки ОСОБА_1 та державний акт, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки вказані обставини не були покладені в основу оскарженого рішення відповідача.
		З приводу твердження відповідача про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке.
		Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти технічну документацію, або ні. Безперечно,  правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин. 
		Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними. 
		До того ж, виключність повноважень, як це зазначено у касаційній скарзі,  з огляду на положення статей 55, 124 Конституції та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, жодним чином не впливає на можливість оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності у порядку адміністративного судочинства. 
		Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356  Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Касаційну скаргу Відділу Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області залишити без задоволення.
		Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 816/591/15-а залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.Л. Мороз
		М.М. Гімон 
		 А.Ю. Бучик ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...