Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/7903/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2018.
Дата набрання законної сили: 21.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		21 лютого 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 569/7903/16-ц
		 
		провадження № 61-5462св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя - доповідач),
		суддів: Антоненко Н. О.,  Журавель В. І., Коротун В. М., Курило В. П.,
		             
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
		 
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Куцоконя Ю. П. від 15 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області в складі суддів                     Шеремет А. М., Максимчук З. М., Хилевича С. В. від 22 листопада 2016 року,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі -                          ГУ ПФУ в Рівненській області) про стягнення з відповідача на свою користь майнової шкоди у розмірі 16 784 грн, заподіяної невиконанням постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року у справі № 569/5833/15-а щодо перерахунку призначеної йому пенсії з                          30 січня 2009 року та невиплати її у повному обсязі.
		 
		30 серпня 2016 року ОСОБА_1 подав доповнення до позову, у якому уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки за спричинену шкоду за період з 31 січня 2009 року по                  01 серпня 2016 року в розмірі 10 тис. грн.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року у справі № 569/5833/15-а, яка набрала законної сили 01 червня 2016 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по фактично отриманих видах грошового забезпечення за час проходження служби в органах УМВС України в Рівненській області. Відповідачем перерахунок пенсії було зроблено з дати набрання указаної постановою законної сили, тобто з 01 червня 2016 року, в сумі 141 грн 78 коп.
		 
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня                    2016 року у справі № 569/5833/15-а роз'яснено, що постанова суду від                           18 лютого 2016 року має виконуватися шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по фактично отриманих видах грошового забезпечення за час проходження служби в органах УМВС України в Рівненській області з               30 січня 2009 року.
		 
		У серпні 2016 року ГУ ПФУ в Рівненській області виплатило позивачу заборгованість по недоплаченій пенсії за період з 31 січня 2009 року по                    31 травня 2016 в сумі 16 887 грн 09 коп. 
		 
		Позивач вважає вказану виплату неповною, оскільки відповідач не виплатив йому індексацію та компенсацію за затримку у виплаті пенсії у повному обсязі, виплата якої передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»  та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від              21 лютого 2001 року № 159, чим заподіяв йому майнову шкоду, розмір якої позивач оцінив у 10 тис. грн.
		 
		У серпні 2016 року ГУ ПФУ в Рівненській області подало до суду заперечення проти позову, у яких зазначило, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є безпідставними, оскільки перерахунок пенсії не є збитками у розумінні приписів статей 22, 1166 ЦК України, а перерахунок пенсії позивачу за період з 30 січня 2009 року по 30 червня 2016 року був проведений у повному обсязі після відповідних роз'яснень суду.
		 
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що, оскільки перерахунок пенсії позивача та проведення відповідних нарахувань були здійснені на підставі судових рішень, якими не передбачено нарахування компенсації, то до спірних правовідносин положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не застосовується. Також суд зазначив, що позивач не надав жодних доказів, якими він керувався, обґрунтовуючи розмір заподіяної йому шкоди у сумі 10 тис. грн. 
		 
		Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 22 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не застосовується, є правильними.
		 
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що, не виплативши позивачу індексацію та компенсацію за затримку виплати пенсії, обов'язковість виплати якої передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»  та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, останньому було заподіяно майнову шкоду.
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		29 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно грунтоваться на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
		 
		Судом установлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2014 року у справі № 569/8460/14-а зобов'язано УМВС України в Рівненській області вчинити дії щодо включення в пенсійні розрахункові документи по отриманому грошовому забезпеченню                      ОСОБА_1 щомісячну доплату за нічний час несення служби, передбачену доплату за службу понад встановлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 01 січня 2008 року до          29 січня 2009 року та зобов'язано надати вказані документи для перерахунку пенсії в ГУ ПФУ в Рівненській області.
		 
		Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від                         17 вересня 2015 року у справі № 569/7434/15-а визнано бездіяльністю не перерахунок ГУ ПФУ в Рівненській області пенсії ОСОБА_1 при отриманні Фондом нових пенсійних документів: грошового атестата № 116, довідки про щомісячні види грошового забезпечення, які були долучені до пенсійної справи № 1703001359.
		 
		Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року у справі № 569/5833/15-а, яка набрала законної сили 01 червня 2016 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по фактично отриманих видах грошового забезпечення за час проходження служби в органах УМВС України в Рівненській області.
		 
		Оскільки у постанові Рівненського міського суду Рівненської області від                18 лютого 2016 року у справі № 569/5833/15-а не зазначено, з якої дати робити перерахунок пенсії позивача, то відповідачем такий перерахунок було зроблено з дати набрання постановою законної сили, тобто з 01 червня 2016 року, в сумі 141 грн 78 коп., яку включено в основні відомості на виплату пенсій за липень 2016 року разом з місячною сумою пенсії.
		 
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня                      2016 року у справі 569/5833/15-а за заявою ГУ ПФУ в Рівненській області роз'яснено, що постанова суду від 18 лютого 2016 року має виконуватися шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по фактично отриманих видах грошового забезпечення за час проходження служби в органах УМВС України в Рівненській області з 30 січня 2009 року.
		 
		ГУ ПФУ в Рівненській області було зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 30 січня 2009 року по 31 травня 2016 року в сумі 16 887 грн               09 коп., яку включено в основні відомості на виплату пенсій на серпень                        2016 року з місячною сумою пенсії та виплачено позивачу.  
		 
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що ГУ ПФУ в Рівненській області, провівши йому перерахунок пенсії з 01 червня                     2016 року в сумі 141 грн 78 коп., не виконав судове рішення у повному обсязі,  фактично обмеживши період перерахунку пенсії, чим завдав йому збитків. 
		 
		 
		За змістом частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
		 
		Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
		 
		Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
		 
		Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
		 
		Під доходами в указаному Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
		 
		Пунктом 3 Порядку передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з               урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, 
		додаткової  пенсії,  цільової  грошової  допомоги   на   прожиття, 
		щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
		 
		Аналіз наведених норм права вказує на те, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
		 
		Основною умовою для виплати громадянину передбаченої                                         статтею 46 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення. 
		 
		Статтею  107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
		 
		З урахуванням наведеного висновки судів попередніх інстанцій про те, що до спірних правовідносин положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не застосовуються, є помилковими.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновку, що вимоги позивача зводяться виключно до вимог щодо стягнення збитків, а оскільки на виникли між сторонами правовідносини не поширюються положення статті 22 ЦК України, якою регулюється поняття та підстави відшкодування  збитків, вважали вимоги позивача такими, що не ґрунтуються на законі. Проте суди не звернули уваги на те, що позивач просив стягнути індексацію і компенсацію у зв'язку несвоєчасно сплаченою пенсією, а такі вимоги позивача по суті фактично залишись невирішеними. Само по собі зазначення у позовній заяві позивача мотивів щодо заподіяних збитків, з посиланням на  обов'язок індексації та компенсації при несвоєчасній виплаті пенсії, не давало судам підстави для розгляду його позову тільки як вимог про стягнення збитків, такий підхід суду є формальним і не відповідає завданням цивільного судочинства,  визначеним у статті 3 ЦПК України (в редакції на момент вирішення спору).
		 
		Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та норма матеріального права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня   2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 22 листопада 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
		 
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані судові рішення втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є Червинська  Судді:Н. О. Антоненко   В. І. Журавель   В. М. Коротун   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...