Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/1134/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2018.
Дата набрання законної сили: 22.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		22 лютого 2018 року
		м. Київ
		справа № 730/1134/16-к
		провадження № 51-347км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від15березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від26липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270000000109, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вказаним вироком місцевого суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК допокарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 982600 грн та 25100 грн урахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди відповідно.
		Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_7 17400 грн урахунок відшкодування моральної шкоди, і таку ж суму  в рахунок відшкодування витрат на поховання ОСОБА_8 .
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
		За вироком місцевого суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 18червня 2016 року близько 22:00, керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем «Mercedes Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Київській вм.Борзні Чернігівської області від автодороги КіптіГлухівБачівськ у напрямку центра міста, в порушення вимог пунктів п. 2.3. (б), 2.9. (а), 10.1., 13.3. Правил дорожнього руху (далі  ПДР) проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом, змінив напрямок руху праворуч, при цьому недотримуючись безпечного інтервалу з пішоходом ОСОБА_8 , який стояв біля правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля навпроти будинку АДРЕСА_2 , здійснив наїзд на останнього, в результаті чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді черепно-лицевої травми, численних забоїв, переломів та крововиливів у різних частинах тіла, від яких помер, а ОСОБА_6 , не зупиняючись, із місця події зник.
		Апеляційний суд Чернігівської області 26 липня 2017 року залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6  беззадоволення.
		Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції напідставах неповноти судового розгляду, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Як зазначає автор касаційної скарги, суд першої інстанції в основу вироку поклав недопустимі докази: суперечливі показання свідка ОСОБА_9 щодо обставин наїзду на потерпілого; даніпротоколу огляду місця події та схеми до нього, які містять неповні танедостовірні відомості; дані протоколу слідчого експерименту, який проведено вобстановці та умовах, що не відповідали критеріям наближеності довідтворюваних подій; дані висновку щодо результатів медичного огляду зметою виявлення стану алкогольного сп`яніння, який складено з порушенням вимог інструкції без відібрання у засудженого відповідних проб та аналізів, а також суперечливі показання свідка  лікаря ОСОБА_10 , який склав вказаний документ; дані висновку автотехнічної експертизи, який ґрунтується нанедостовірних вихідних даних з протоколу огляду місця події та схеми до нього. При цьому судом не встановлено обставин знаходження потерпілого ОСОБА_8 на місці події та не проведено автотехнічної експертизи з метою з`ясування можливості уникнення наїзду на нього. Апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги щодо неправильної оцінки вищезазначених доказів, безпідставно відмовив стороні захисту в задоволенні клопотань про проведення слідчого експерименту та призначення судово-медичної експертизи, обмежившись поверховим висновком щодо обґрунтованості вироку місцевого суду. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив оскаржені судові рішення залишити без змін.
		У письмовому запереченні на касаційну скаргу засудженого потерпіла ОСОБА_7 просить залишити її без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а судові рішення щодо ОСОБА_6  без змін. 
		Мотиви суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, а неповнота досудового розслідування та судового розгляду, на що посилається засуджений вкасаційній скарзі, не є предметом перегляду в касаційному суді.
		Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 ухвалено відповідно до вимог ст. 370 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду таоціненими згідно з положеннями ст. 94 КПК.
		Такі висновки обґрунтовуються: показаннями свідка ОСОБА_9 прообставини дорожньо-транспортної пригоди 18 червня 2016 року, зокрема щоблизько 21:30 на вул. Київській в м. Борзні білий мікроавтобус «Mercedes Benz» збив хлопця, який стояв біля бордюру, та, не зупиняючись, поїхав з місця злочину; даними протоколу огляду місця ДТП від 18 червня 2016 року провиявлення на дорозі та бордюрі слідів автомобільного колеса, крові тазалишків декоративної решітки зі знаком від автомобіля «Mercedes Benz»; даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 14 від 18 червня 2016 року, згідно з яким о 23:35 ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, та показаннями лікаря ОСОБА_10 про відмову засудженого надати зразки біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження; даними висновку експерта №27від19липня 2016 року про характер, локалізацію й тяжкість заподіяних ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, від яких він помер; даними висновку експерта №315 від 01 липня 2016 року про справний технічний стан автомобіля «Mercedes Benz»; даними висновку експерта № 504 від 05 жовтня 2016 року про допущені водієм ОСОБА_6 порушення вимог ПДР, які знаходилися в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події.
		Визнавши ці докази достовірними і допустимими та оцінивши їх у сукупності зіншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину таправильно кваліфікував дії останнього за ч. 2 ст. 286 КК.
		Згідно із ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише напоказаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання абоотриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, абопосилатися на них.
		З урахуванням зазначеної норми кримінального процесуального закону судобґрунтовано поклав в основу вироку показання ОСОБА_9 , які той якбезпосередній очевидець дорожньо-транспортної пригоди надав в судовому засіданні суду першої інстанції. Ці свідчення не містять суттєвих суперечностей.
		Всупереч доводам засудженого висновок щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складено іздотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі  Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
		Так, Інструкцією передбачено обов`язкове дослідження біологічного середовища (слини, сечі та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя ірук) водія-учасника ДТП у випадку його перебування у несвідомому стані або з тяжкими травмами, а також при визначенні наркотичного засобу або психотропної речовини (п. 7, 14 Інструкції), а тому факт ненадання ОСОБА_6 зразків біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження не може бути підставою для визнання вищезазначеного висновку недопустимим доказом.
		При цьому зазначений факт відмови підтвердив у судовому засіданні лікар-нарколог ОСОБА_10 , який за результатами огляду ОСОБА_6 на стан сп`яніння склав вищезазначений висновок, що узгоджується із вимогами п. 15 Інструкції.
		Безпідставними колегія суддів визнає доводи засудженого про неправильність складення протоколу огляду місця ДТП та схеми до нього.
		Так, вищезазначені протокол та схему складено з дотриманням вимог статей 104-107 КПК. До протоколу додано фототаблицю із фотознімками місця ДТП, а отже надослідження експерту надано достатньо вихідних даних для складення об`єктивного висновку за результатами проведення вказаної експертизи.
		Згідно з ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, якінедосліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		ОСОБА_6 та його захисник під час досудового розслідування та в суді першої інстанції клопотання про проведення додаткової судово-медичної експертизи таслідчого експерименту не заявляли. Тому на підставі ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_6 в задоволенні вищевказаних клопотань.
		Апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 проведено іздотриманням вимог кримінального процесуального закону, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Покарання засудженому призначено із дотриманням вимог статей 50, 65 КК таєсправедливим.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які би перешкодили чимогли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, недопущено.
		Отже, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від15березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від26липня 2017 року щодо нього  без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню непідлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1    ОСОБА_2      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...