Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19128/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2018. Зареєстровано: 01.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2018.
Дата набрання законної сили: 14.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		27 лютого 2018 року           м. Київ           № 826/19128/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішення й наказу,
		 
		встановив:
		 
		05.12.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» (ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ») з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення від 09.06.2016 №1243 та наказу від 23.06.2016 №56/301.
		Ухвалою суду від 22.12.2016 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.02.2017. 
		В судовому засіданні відповідачем подано письмові заперечення та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. та призначено до судового розгляду на 15.01.2018. 
		В ході судового розгляду суд ухвалив замінити ПрАТ «Міжнародний медіа Центр-СТБ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ» (ТОВ «Телеканал СТБ»).
		В подальшому, представниками сторін подано клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.  
		Як вбачається з позовної заяви, вимоги позивача зводяться до того, що 09.06.2016 Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення прийнято рішення №1243 «Про стан виконання ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ МЕДІА ЦЕНТР - СТБ», м. Київ, пункту 2 рішення Національної ради від 03.12.2015 №2108 (НР №00270-м від 04.12.2007, загальнонаціональне ефірне ТБ, логотип: «С-Можливо все!»)».
		Рішенням призначено позапланову перевірку діяльності ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ».
		На виконання рішення Головою Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення видано наказ №56/301 від 23.06.2016 року «Про позапланову перевірку ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» (НР № 00270-м від 04.12.2007 р)», підготовлено та видано посвідчення на проведення перевірки від 23.06.2016 року №254. 
		Позивач вважає, що рішення прийнято, а наказ виданий поза межами повноважень Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, встановлених Конституцією України та законами України, та у спосіб, що не передбачений законами України, внаслідок відсутності на час прийняття рішення й наказу жодної передбаченої законом підстави для проведення позапланової перевірки (позапланового заходу державного нагляду).
		В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, яким визначено перелік підстав, за наявності яких проведення позапланових заходів нагляду є законним. Інших підстав для призначення та проведення позапланових перевірок, окрім вказаних у статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ні в Законі України «Про телебачення та радіомовлення» від 21.12.1993 №3759-XII, ні в Законі України «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення» від 23.09.1997 №538/97-ВР не визначено. 
		Окрім того, позивач вважає, що Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення немає підстав керуватись Інструкцією про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 №115, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 за №313/20626, оскільки даною Інструкцією Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення наділила себе додатковими, не передбаченими законом повноваженнями.  
		Результати моніторингів мовлення, що здійснено з 16.05.2016 по 22.05.2016, відсутні у переліку підстав для проведення позапланових заходів нагляду, як і звернення фізичної особи, внаслідок відсутності згоди центрального органу виконавчої влади на проведення такого позапланового заходу нагляду, як того вимагає положення абзацу 5 частини першої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Відповідач у письмових запереченнях вказує, що твердження позивача стосовно необхідності застосування Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є помилковим. Зазначає, що метою діяльності ради є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
		Чинне законодавство України не відносить Національну раду до системи центральних органів виконавчої влади і передбачає її підзвітність виключно Верховній Раді України та Президенту України.
		Здійснюючи планові заходи державного нагляду (планові перевірки) Національна рада керується положеннями Закону України «Про телебачення і радіомовлення», які визначають підставу їх проведення, виходячи з терміну дії виданих суб'єктам господарювання ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги, а саме: рік діяльності та закінчення терміну дії відповідних ліцензій.
		Враховуючи те, що один суб'єкт господарювання може мати декілька різних ліцензій, з різним строком дії та в які періодично вносяться різного роду зміни (зміна адреси, назви, керівника, власника та інших умов діяльності суб'єкта господарювання), Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення здійснюються перевірки цих суб'єктів щодо дотримання ними саме умов конкретних ліцензій, а не діяльності в цілому.
		Також відповідач звертає увагу суду на внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в силу яких дія цього Закону не поширюється на відносини державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення. 
		В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. 
		Представником відповідача проти задоволення позову заявлено заперечення з огляду на мотиви викладені письмово.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
		Так, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №1243 від 09.06.2016 «Про стан виконання ПрАТ «Міжнародний медіа Центр - СТБ», м. Київ, пункту 2 рішення Національної ради від 03.12.2015 року №2108 (НР №00270-м від 04.12.2007 року, загальнонаціональне ефірне ТБ, логотип: «С-Можливо все!»)», яке є предметом оскарження у даній справі. 
		Рішенням призначено позапланову перевірку діяльності ПрАТ «Міжнародний медіа центр - СТБ», з метою перевірки дотримання вимог абзацу восьмого частини другої статті 6 (Не допускається використання телерадіоорганізацій для: трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися), частини п'ятої статті 28 (Ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів), частини другої статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом).
		З мотивувальної частини рішення вбачається, що 03.12.2015 Національна рада ухвалила рішення №2108 «Про результати моніторингу ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ», м. Київ, яким визнала порушення ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» частини другої статті 6, частини п'ятої статті 28, частини другої статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». 
		Пунктом 2 зазначеного рішення видано Розпорядження, яким ліцензіата зобов'язано привести свою діяльність у відповідність до чинного законодавства та неухильно дотримуватись вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та Закону України «Про захист суспільної моралі».
		За результатами моніторингів мовлення ПрАТ «Міжнародний медіа Центр - СТБ», м. Київ, здійснених у період з 16 по 22.05.2016 здійснено моніторинг мовлення ПрАТ «Міжнародний медіа Центр - СТБ», м. Київ відповідно до ліцензії НР №00270-м від 04.12.2007, в ефірі телекомпанії зафіксовано інформацію, що може зашкодити неповнолітній аудиторії та має ознаки порушення вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:
		абзацу восьмого частини другої статті 6 (Не допускається використання телерадіоорганізацій для: трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку; дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися);
		частини п'ятої статті 28 (Ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів);
		частини другої статті 62 (Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом).
		Так, під час трансляції анонсів передач: «Битва екстрасенсів», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Я соромлюся свого тіла», «Детектор брехні» зафіксовано:
		анонс та запрошення до участі у передачі «Я соромлюся свого тіла» містить сцену, в якій жінка роздирає свою руку до крові;
		анонси передачі «Кохана, ми вбиваємо дітей» містять сцени домашнього насилля у сім'ї (мати б'є дітей) та демонструються у час, доступний для перегляду дитячою аудиторією;
		анонси передачі «Слідство ведуть екстрасенси» демонструють ритуали та містять інформацію про вбивства тощо.
		Під час трансляції (з 06.00 до 23.00 години) передач: «Битва екстрасенсів», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Я соромлюся свого тіла», «Детектор брехні» зафіксовано:
		випуски передачі «Я соромлюся свого тіла» мали попередження про зміст, а саме: «Наступна програма містить відверті сцени, зображення хірургічних операцій та ран», проте транслювалися у не передбачений законодавством час (до 23.00 години) та містили сцени проведення медичних процедур, детальне зображення жіночих грудей тощо.
		всі випуски передач «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси» в сюжетній лінії висвітлювали розслідування вбивств, проте транслювались без попередження про зміст передачі;
		передача «Кохана, ми вбиваємо дітей» транслювалась у час, доступний для перегляду дитячою аудиторією, не мала попередження про зміст та містила декілька сцен насилля у сім'ї.
		Таким чином, результати моніторингів, здійснених у період з 16 по 22.05.2016, свідчать про не усунення порушень та невиконання рішення Національної ради від 03.12.2015 №2015.
		Крім того, до Національної ради надійшло звернення громадянина ОСОБА_3 від 24.05.2016, вх. № 15а/416-М, з інформацією про те, що 21-22.05.2016 в ефірі ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ», м. Київ, у час, доступний для неповнолітніх дітей, була трансляція анонсу передачі «Детектор брехні», який за своїм змістом може негативно впливати на фізичний, моральний розвиток дітей та юнацтва.
		За результатами моніторингів, вищеозначений анонс передачі «Детектор брехні» транслювався 10 разів в ефірі ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ», м. Київ, з 20 по 22.05.2016 у час, доступний для перегляду дитячою аудиторією (у добовому відрізку з 06.00 до 23.00).
		Також з рішення вбачається, що Національна рада прийняла його з огляду на результати моніторингів мовлення ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ», м. Київ, за 16-22.05.2016, а також звернення громадянина ОСОБА_3 від 24.05.2016, вх. № 15а/416-М, керуючись абзацами третім, четвертим та п'ятим пункту 2.3 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу.
		Таким чином, вбачається, що при прийнятті рішення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення керувалась приписами Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу.
		Як вбачається з рішення Національної ради від 08.02.2012 №115, останнє прийнято Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до статей 11, 13 та 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», статей 1, 37, 71, 73 та 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». 
		Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено правові засади діяльності Національної ради як конституційного, постійно   діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення.
		Статтею 13 наведеного Закону визначено наглядові повноваження Національної ради, серед яких, наступні:
		- нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; 
		- нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;
		- нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій;
		- нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі;
		- застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону;
		- офіційний моніторинг телерадіопрограм.
		В свою чергу, в силу частин першої-третьої статті 17 цього ж Закону Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.
		Регуляторні, у тому числі нормативно-правові, акти мають проходити всі стадії прийняття та порядок оприлюднення актів, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Рішення Національної ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Національна рада має право приймати регуляторні акти виключно у випадках, передбачених законом. 
		Нормативно-правові акти, окрім вимог, передбачених частиною другою цієї статті, мають проходити державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
		Так, з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів  громадян, підприємств, установ та організацій Президентом України постановлено Указ «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 №493/92.
		Пунктом другим даного Указу визначено, що державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського   управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
		Також визначено, що державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади.
		Наведеним Положенням визначено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
		З огляду на сукупний аналіз наведених вище приписів законодавства, суд доходить висновку про те, що Інструкція від 08.02.2012 №115, яка пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України, є діючим, чинним нормативно-правовим актом, що відповідає Конституції та законодавству України. Відповідно, не мають законодавчого обґрунтування твердження позивача про безпідставне розширення Національною радою, внаслідок прийняття даної Інструкції, своїх повноважень та підстав для проведення позапланової перевірки. Одночасно, з наведених приписів вбачається, що радою, жодним чином, не порушено приписи статті 2 Закону України «Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», оскільки прийняття і використання у своїй діяльності регуляторного акту, спрямованого на деталізацію приписів законів України і забезпечення досягнення мети діяльності органу є безпосереднім і коректним виконанням законів України, зокрема і наведеного вище Закону. 
		Враховуючи наведене, визначаючись щодо позовних вимог суд, серед іншого виходить з приписів Інструкції від 08.02.2012 №115, згідно якої одним із видів реалізації наглядових повноважень Національної ради є проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.
		Пунктом 2.3. Інструкції передбачено, що підставами для здійснення позапланових перевірок, зокрема, є виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії, а також заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії. 
		Отже, підстави проведення позапланової перевірки, наведені у оскаржуваному рішенні, вимогам чинного законодавства відповідають.
		Також суд вважає необґрунтованими та безпідставними твердження позивача про необхідність застосування Національною радою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і, протиправність оскаржуваних рішень з огляду на недотримання вимог даного Закону.
		Як вбачається з преамбули даного Закону, останній визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		В свою чергу, Закон України «Про телебачення і радіомовлення» відповідно до Конституції України та Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
		В силу частини четвертої статті 7 наведеного Закону, єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
		Поряд із цим, Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» унормовано, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
		Відтак, суд поділяє позицію відповідача про те, що чинне законодавство України не відносить Національну раду до системи центральних органів виконавчої влади і передбачає її підзвітність виключно Верховній Раді України та Президенту України. Окрім того, суд вважає, що з преамбул наведених Законів вбачається, що ними врегульовано відносини у абсолютно різних сферах, і Національна рада є органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, а не у сфері господарської діяльності. 
		Наведена специфіка, серед іншого, обґрунтовується специфікою сфери телебачення і радіомовлення, як і особливий статус Національної ради, як конституційного органу, а не органу виконавчої влади підзвітного центральному органу відповідної гілки влади. Водночас безпосередній вплив на характер відносин між сторонами у справі має ліцензування діяльності у  сфері телебачення і радіомовлення.
		Так, ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).
		Тобто, саме на підставі Закону України «Про телебачення і радіомовлення», позивачем отримано ліцензію на мовлення серії НР № 00270-м від 04.12.2007, яка видана саме Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
		З огляду на вищевказане, відносини між Позивачем (як ліцензіатом) та Відповідачем (як регулятором у сфері телебачення і радіомовлення) регулюються Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
		Як визначено частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Таким чином, з огляду на вищенаведені норми законодавства та за наявності зазначених вище обставин, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішення й наказу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		вирішив:
		 
		В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» (03113, м. Київ, вул. Шевцова, 1, код ЄДРПОУ 20044726) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928) про визнання протиправними та скасування рішення й наказу, - відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                                                Чудак О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...