Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6873/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2018. Зареєстровано: 01.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2018.
Дата набрання законної сили: 22.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6873/16                                         Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
		               Каракашьян С.К., Григорович П.О., Смолій І.В.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		22 лютого 2018 року                                                                                            м. Київ
		          
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді          Костюк Л.О.;                    
		суддів:                                Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
		за участю секретаря:      Драч М.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомні енергетичні системи України» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У квітні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить суд:
		- визнати рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв з доданими до них документами Товариству з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»  про видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/1 (вх.№2650/13/12-16 від 10.02.2016); Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, в 120 км на південний захід від м. Жовті Води та в 65 км від м.Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 № 24-02/1 (вх.№3475/13/12-16 від 24.02.2016); Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт. Арбузинка згідно з поданою заявою від 25.02.2016 №25-02/1 (вх.№3517/13/12-16 від 25.02.2016); Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/3 (вх.№3521/13/12-16); Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/5 (вх.№3515/13/12-16) протиправними; 
		- зобов'язати Державну службу геології та надр України розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/1 (вх.№2650/13/12-16 від 10.02.2016); Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, в 120 км на південний захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 № 24-02/1 (вх.№3475/13/12-16 від 24.02.2016); Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт. Арбузинка згідно з поданою заявою від 25.02.2016 №25-02/1 (вх.№3517/13/12-16 від 25.02.2016); Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/3 (вх.№3521/13/12-16); Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/5 (вх.№3515/13/12-16); 
		- зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»  спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/1 (вх.№2650/13/12-16 від 10.02.2016); Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, в 120 км на південний захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 № 24-02/1 (вх.№3475/13/12-16 від 24.02.2016); Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт. Арбузинка згідно з поданою заявою від 25.02.2016 №25-02/1 (вх.№3517/13/12-16 від 25.02.2016); Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/3 (вх.№3521/13/12-16); Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 №25-02/5 (вх.№3515/13/12-16).
		Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем як орендарем цілісного майнового комплексу 10 лютого, 24 лютого, 25 лютого 2016 року були подані усі документи, які необхідні для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. №615, а відтак відмови відповідача у видачі спеціальних дозволів є протиправними та такими, що прийняті без урахування всіх обставин справи.
		Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2016 року, визнав протиправними відмови відповідача у видачі позивачу спеціальних дозволів на користування надрами та зобов'язав відповідача видати позивачу спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки зазначених родовищ.
		Постановою Верховного Суду України від 12 вересня 2017 вищезазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, в судовому рішенні Верховного Суду України зазначено про дискреційність повноважень відповідача з видачі дозволів та звернуто увагу суду на необхідність дослідження того, які саме дії було вчинено відповідачем з моменту надходження до нього заяв позивача.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
		Визнано рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв з доданими до них документами Товариству з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» про видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/1 (вх.№2650/13/12-16 від 10.02.2016); Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, в 120 км на південний захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 № 24-02/1 (вх.№3475/13/12-16 від 24.02.2016); Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт Арбузинка згідно з поданою заявою від 25.02.2016 №25-02/1 (вх. №3517/13/12-16 від 25.02.2016); Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/3 (вх.№3521/13/12-16); Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/5 (вх.№3515/13/12-16) протиправними; 
		Зобов'язано Державну службу геології та надр України розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/1 (вх.№2650/13/12-16 від 10.02.2016); Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, в 120 км на південний захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 № 24-02/1 (вх.№3475/13/12-16 від 24.02.2016); Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт Арбузинка згідно з поданою заявою від 25.02.2016 №25-02/1 (вх.№3517/13/12-16 від 25.02.2016); Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/3 (вх.№3521/13/12-16); Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/5 (вх.№3515/13/12-16) у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» з вищезазначеними заявами. 
		В решті позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» звернулось до Державної служби геології та надр України з заявою від 10.02.2016 №10-02/1 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг.
		24.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою №24-02/1 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківськкому районі Миколаївської області, в 120 км на південних захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг.
		25.05.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою №25-02/1 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт Арбузинка. 
		Крім того, 25.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою №25-02/3 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області.
		Також, 25.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою №25-02/5 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ.
		За наслідками розгляду зазначених вище заяв позивача Державна служба геології та надр України листами №7739/13/12-16, №7743/13/12-16, №7741/13/12-16, №7740/13/12-16, №7742/13/12-16 від 22.04.2016 повідомила ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» про те, що 12.04.2016 набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2016 №277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №594 і №615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». 
		В повідомленнях зазначено, що згідно з діючим Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок), не передбачена процедура надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону, зокрема у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію), що було визначено підпунктом 8 пункту 8 попередньої редакції цього Порядку.
		Зазначені вище заяви позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону повернуто з доданими до них документами для вирішення питання подальшого розгляду.
		Позивач, вважаючи вказані дії протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду за їх захистом з даним адміністративним позовом
		Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Щодо посилання відповідача на факт, що ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» звернулося до Держгеонадра України з заявами 10.02.2016          №10-02/1 (вх. №2650/13/12-16 від 10.02.2016); 24.02.2016 №24-02/1 (вх. №3475/13/12-16 від 24.02.2016); 25.02.2016 №25-02/1 (вх. №3517/13/12-16 від 25.02.2016); 25.02.2016          №25-02/3 (вх. 3521/13/12-16); 25.02.2016          №25-0,2/5 (вх. №3515/13/12-16) та пакетами документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, на підставі того що ТОВ «Атомні енергетичні системи України» є орендарем цілісного майнового комплексу та після цього Товариством додатково по кожному з пакетів документів було надано: до пакету документів від 10.02.2016 №10-02/1 (вх. №2650/13/12-16 від 10.02.2016) від заявника надійшли додаткові документи, а саме погодження Держгірпромнагляду (вх.№4943/13/12-16 від 21.03.2016); до пакету документів від 24.02.2016 №24-02/1 (вх. №3475/13/12-16 від 24.02.2016) від заявника надійшли додаткові документи, а саме погодження Мінприроди (вх. №4941/13/12-16 від 21.03.2016); до пакету документів від 25.02.2016 №25-02/1 (вх. №3517/13/12-16 від 25.02.2016) від заявника надійшли додаткові документи, а саме погодження Держгірпромнагляду (вх.№4944/13/12-16 від 21.03.2016); до пакету документів від 25.02.2016 №25-02/3 (вх. №3521/13/12-16) від заявника надійшли додаткові документи, а саме погодження Мінприроди (вх.№ 4945/13/12-16 від 21.03.2016); до пакету документів від 25.02.2016 №25-02/5 (вх. №3515/13/12-16) від заявника надійшли додаткові документи, а саме погодження Мінприроди (вх. №4915/13/12-16 від 21.03.2016), колегія суддів зазначає наступне.
		Так, апелянт вважає, що повний пакет документів був поданий заявником лише 21.03.2016 року, а Держгеонадра згідно п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (у редакції від 04.03.2016 року) повинна прийняти рішення про надання дозволу без проведення аукціону протягом 60 днів після надходження заяви з документами у повному обсязі.
		Разом з тим, 06.04.2016 року постановою КМУ №277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 30.05.2011 №594 і 615 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ» - було виключено пп.8 п.8 Порядку 615 згідно якого Товариство могло отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, на підставі того що ТОВ «Атомні енергетичні системи України» є орендарем цілісного майнового комплексу.
		Таким чином перебіг 60-ти днів протягом яких повинно бути прийняте рішення Держгонадра почало відраховувати з 21.03.2016. Проте, після набрання чинності постановою КМУ №277 12.04.2016 Державна служба геології та надр України повернула пакети документів заявнику повністю, посилаючись на той факт, що підстава отримання спеціального дозволу без проведення аукціону - виключена.
		На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що дана позиція Державної служби геології та надр України є протиправною та такою, що/ порушує права та законні інтереси заявника, про що ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» неодноразово наголошувало у запереченнях та додаткових поясненнях, які наявні у матеріалах справи.
		Так, повний пакет документів, визначений Додатком 1 до Порядку № 615, ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» був поданий разом із заявами на отримання спеціального дозволу, оскільки обов'язок отримання погоджень Мінприроди та Держгірпромнагляду відповідно до Постанови КМУ №615 (в редакції чинній на момент подання заяви) не лежить на заявнику.
		Відповідно до п.9 Постанови КМУ №615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;Мінприроди - на всі види користування надрами; Держгірпромнаглядом - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).
		Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - п'ятим цього пункту.
		Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.
		Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - п 'ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.
		За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - п'ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.
		У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому - п'ятому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача дозволу ними погоджена.»
		Таким чином, з моменту надходження заяв позивача до Держгеонадр, у останнього виник обов'язок надіслати копії поданих документів до Миколаївської та Дніпропетровської обласної ради, Мінприроди та Держпраці (в минулому - Держгірпромнагляду).
		Колегія суддів зазначає, що Держгеонадра зобов'язано направляти копії пакетів документів на погодження до Мінприроди України, Держпраці (Держгірпромнагляду) та обласних рад, а тому вищезазначені органи направляли свої відповіді щодо погоджень саме до Держгеонадра, а не до ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ». 
		Отже, підприємство жодним чином не могло додати погодження до свого пакету документів.
		Цей факт підтверджується матеріалами справи, зокрема, вихідними листами Держпраці, в яких адресатом виступає Державна служба геології та надр України, а не ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ».
		На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить о висновку, що ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» подало документи в повному обсязі, в документах містилися достовірні дані, документи відповідали вимогам законодавства та отримало всі передбачені Порядком № 615 погодження, тому, підстави для відмови позивачу у наданні спеціальних дозволів були відсутні.
		Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що жодних претензій або зауважень до поданих позивачем документів, їх комплектності або змісту немає. 
		Єдиною підставою для повернення заяв позивача на видачу спеціальних дозволів на користування надрами є застосування відповідачем нормативно-правового акту, який набрав чинності після виникнення правовідносин і не передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону
		Щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами, колегія суддів зазначає наступне.
		Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (далі - Порядок №615).
		Згідно із пп. 8 п. 8 Порядку №615 (в редакції, станом на момент звернення позивача із заявами на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону) без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).
		Позивачем як орендарем цілісного майнового комплексу 10 лютого, 24 лютого, 25 лютого 2016 року були подані відповідачеві всі документи, які необхідні для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до п. 8 Порядку № 615.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06.04.2016 № 277, вищевказаний пп. 8 п. 8 Порядку № 615 був виключений.
		Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. 
		Згідно з абз. 2 п. 2 мотивованої частини Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України визнається і діє в Україні.
		Заяви з усіма необхідними документами були подані позивачем відповідачу у лютому 2016 року, тобто в період дії пп. 8 п. 8 Порядку № 615 (до виключення його постановою Кабінету Міністрів України № 277 від 06.04.2016).
		Отже, в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час чинності пп. 8 п. 8 Порядку № 615.
		Таким чином, відповідач у квітні 2016 року при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціальних дозволів повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення Позивача з відповідними заявами до Держгеонадр (лютий 2016 року), а не законодавством, чинним на момент прийняття рішення по суті.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 у справі №826/4136/15.
		Колегія суддів також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.
		Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь позивача при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого заявника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення пп. 8 п. 8 Порядку № 615.
		На підставі зазначеного, позивач відповідно до положень пп. 8 п. 8 Порядку № 615, які діяли на момент подачі ним документів, має право на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
		З матеріалів справи вбачається, що жодних претензій або зауважень до поданих позивачем документів, їх комплектності або змісту немає. Єдиною підставою для повернення заяв позивача на видачу спеціальних дозволів на користування надрами є застосування відповідачем нормативно-правового акту, який набрав чинності після виникнення правовідносин і не передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
		Відповідно до п.19 Порядку № 615 (у редакції чинній на момент звернення із заявами) встановлено, що подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього.
		Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. 
		Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. 
		Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
		Щодо зазначення Верховним судом України у своїй Постанові від 12.09.2017 року у справі № 826/6873/16 (№ 21-21а17) зазначає: «За матеріалами справи Держгеонадра за заявами ТОВ не прийняли відповідно до Порядку рішень ні про надання спеціальних дозволів, ні про відмову у їх видачі. Листи Держгеонадр, якими заяви разом з доданими до них документами повернуто ТОВ для подальшого розгляду, не можуть вважатися рішеннями про відмову у видачі спеціальних дозволів», колегія суддів зазначає наступне.
		Так, позивач у своїй позовній заяві вказує, що повернення документів для подальшого розгляду питання є фактичною відмовою у наданні спеціального дозволу на користування надрами, оскільки, по-перше, фактично позбавляє Позивача права на отримання спеціального дозволу без аукціону за п.8 п. 8 Постанови № 615, по-друге, повернення документів повинно було відбуватися протягом 5 робочих днів з моменту подання заявником заяви разом з відповідними документами та по-третє, є умисною підміною понять «повернення» та «відмова», оскільки рішення було прийнято наприкінці 60-денного терміну для вирішення питання по суті.
		У свою чергу, відповідно до абз. 22 п. 8 Порядку № 615 (у редакції чинній на момент звернення із заявами) документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Але строк, протягом якого повинно відбуватися таке повернення документів, Постановою № 615 не встановлено.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлено, що у своїй внутрішній роботі відповідач  керується Інструкцією про організацію роботи з надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженої Наказом Державної служби геології та надр України №42 від 26.07.2011 року (далі - Інструкція). 
		Таким чином, після отримання заяв ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» відповідач зобов'язаний був чітко дотримуватися процедури, що передбачається не тільки Порядком № 615, а й Інструкцією № 42. За п. 3 Інструкції після реєстрації заяви про надання Дозволу вона передається до управління ліцензування, яке здійснює попередню перевірку заяви та доданих до неї документів на комплектність відповідно до Порядку. Пунктом 4 Інструкції передбачено, що протягом п'ятиденного строку, у разі комплектності документів вони передаються до ДНВП «Геоінформ України» для опрацювання. У разі некомплектності - готується лист про повернення заяви та доданих до неї документів заявникові.
		Таким чином, відповідач повинен був повернути заяви разом з доданими до них документів протягом 5 робочих днів, якщо існували підстави для повернення документів. Натомість, документи були прийняті, опрацьовані і в строк, передбачений чинним на той час законодавством, була надана відповідь про фактичну відмову у наданні спеціальних дозволів.
		Тобто, відповідач у порушення вимог ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та положень Порядку № 615 відповідач фактично відмовив у видачі спеціальних дозволів (не розглянув документи та не прийняв рішення щодо видачі спеціальних дозволів) та повернув позивачу заяви з підстави, що не передбачена законодавством.
		Верховний суд України в постанові по даній справі зазначив, що «суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й вищестоящі суди, не дослідив, які саме дії, передбачені Порядком, вчинялися Держгеонадрами з моменту надходження до цього органу у лютому 2016 року заяв ТОВ про надання спеціальних дозволів на користування надрами, зважаючи на те, що ці заяви були повернуті заявнику лише у квітні того ж року. Зазначені обставини, враховуючи, що рішення про надання спеціального дозволу без проведення аукціону, про що просив заявник, відповідно до Порядку мало бути прийнято протягом 60 днів, мають суттєве значення для вирішення питання щодо протиправності дій відповідача.».
		До моменту звернення ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» до відповідача з заявами від 10 лютого, 24 лютого, 25 лютого 2016 року  позивач у своїй господарській діяльності керувався Постановою № 615 в редакції від 28.01.2015,  що вступили в силу від 11.02.2015 (зі змінами від 16.12.2015, що вступили в силу від 19.01.2017 року). 
		Пункт 8 Постанови № 615 передбачав, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. П. 9 Постанови № 615, а також додатково передбачав, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
		-          Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
		-          Мінприроди - на всі види користування надрами;
		-          Держгірпромнаглядом - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).
		Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - п'ятим цього пункту.
		Таким чином, окрім заяви та документів, зазначених у додатку 1 Постанови № 615, заявник самостійно попередньо повинен був направити на погодження зазначені пакети документів до Миколаївської та Дніпропетровської обласних рад, Мінприроди та Держгірпромнагляду.
		До моменту подання заяв від 10 лютого, 24 лютого, 25 лютого 2016 року  заявник направляв необхідні пакети документів на погодження до всіх вищезазначених органів та отримав екологічну картку від 23.11.2015 року, погодження Держгірпромнагляду (вих.№5423/0/3.1-06/6/15 від 11.12.2015 року) та самостійно подав заяву до Миколаївської обласної ради (вх.№1591-23-05-15 від 11.11.2015 року) на Сафонівську площу уранових руд. 
		Після подання заявником заяв від 10 лютого, 24 лютого, 25 лютого 2016 року були внесені зміни до Порядку № 615 від 11.02.2016, що вступили в силу від 04.03.2016 року. Пункт 9 даної редакції Порядку № 615 передбачав, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
		- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
		- Мінприроди - на всі види користування надрами;
		- Держпраці - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, в частині державного гірничого нагляду.
		Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - п'ятим цього пункту.
		Дії щодо погодження видачі дозволу впиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.
		Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - п'ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.
		За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - п'ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.   
		Таким чином, з моменту надходження заяв позивача до відповідача  у останнього виник обов'язок надіслати копії поданих документів до Миколаївської та Дніпропетровської обласної ради, Мінприроди та Держпраці (в минулому - Держгірпромнагляду).
		Рішення Верховного Суду України по даній справі містить вказівки про необхідність дослідження того, які саме дії було вчинено відповідачем з моменту надходження до нього заяв позивача.
		З метою виконання даних вказівок ухвалою про прийняття справи до провадження від 9 жовтня 2017 року у відповідача було витребувано письмові пояснення щодо того, які саме дії були вчинені відповідачем з моменту надходження заяв позивача про надання дозволу. Саме на необхідності отримання зазначених пояснень та доказів було акцентовано увагу представника відповідача в судовому засіданні 06.11.17р.
		Колегія суддів надає оцінку та звертає увагу на заперечення  відповідача, апеляційної скарги, додаткових пояснень до апеляційної скарги, касаційної скарги, додаткових пояснень до касаційної скарги, заяви про роз'яснення рішення, заяви про встановлення способу і порядку судового рішення, апеляційних скарг на ухвали від 11.11.2016 р., заяви про перегляд судового рішення, в даних документах відсутня будь - яка інформація щодо дій відповідача, які були вчинені ним з моменту отримання заяви у лютому 2016 року до моменту набрання чинності змінами у законодавстві та поверненні заяв позивачу у квітні того ж року.
		Тобто відповідач, заперечуючи проти позову, у вищезазначених документах, поданих судам різних інстанцій, не навів жодного посилання щодо вчинення дій, спрямованих на розгляд та вирішення заяв позивача. 
		Відсутні в матеріалах справи і докази здійснення відповідачем будь - яких дій з розгляду заяв позивача - направлення листів, скликання нарад, передачу  матеріалів тощо. 
		Щодо посилання відповідача щодо вчинення дій з розгляду пакетів документів на отримання спеціальних дозволів, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, дані пояснення містять лише цитати нормативних актів, натомість не містять жодних пояснень щодо вчинення відповідачем будь - яких дій. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що нових доказів вчинення дій, спрямованих на розгляд та вирішення заяв позивача, окрім відомостей про прийняття оскаржуваних рішень не надано.
		Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу, що Міністерство екології та природних ресурсів України протоколами від 24.03.2016-30.03.2016р. надало погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на Сафонівську, Михайлівську, Сурську, Садову та Новогурівську площу уранових руд.
		Відповідачем підтверджується обставина отримання від позивача погодження  Держгірпромнагляду України, викладене в листах від 01.03.16 № 360/0/2-06/6/16, від 22.03.16 № 3085/1/10.3-ДП-16, від 22.03.16 № 3086/1/10.3-ДП-16, від 22.03.16 № 3087/1/10.3-ДП-16 та № 5423/0/3.1-06/6/15 від 11.12.2015.
		Як вбачається з матеріалів справ,  Миколаївська обласна рада своїм Рішенням №5 від 11.03.2016 року погодила клопотання ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на отримання спеціального дозволу на користування надрами на Сафонівську та Михайлівську площі уранових руд.  
		Дніпропетровська обласна рада своїм Рішенням (вих.№44-3VII від 25.03.2016)  погодила клопотання ТОВ «АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на отримання спеціального дозволу на користування надрами на Новогурівську та Сурську площі уранових руд.
		Таким чином, позивачем було  подано документи в передбаченому законодавством, яке діяло на момент подання документів,  обсязі, в документах містилися достовірні дані, документи відповідали вимогам законодавства та отримало всі передбачені Порядком № 615 погодження. 
		Саме на підставі поданих позивачем документів відповідачем мало бути прийнято рішення. При цьому, колегія суддів доходить висновків, що рішення мало бути прийнято до моменту набуття чинності змінами в законодавстві, а допустивши бездіяльність відповідач штучно створив підстави для повернення документів та прийняття оспорюваного рішення.   
		А отже, підстави для відмови позивачу у наданні спеціальних дозволів були відсутні. 
		Колегія суддів звертає та враховує правову позиція висловлену у постанові від 12.09.2017 року у справі №826/6873/16, де Верховний Суд України, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав, що колегія суддів вважає за необхідне зазначити і те, що суд не може підміняти державний орган, дії якого оскаржуються, та приймати замість нього рішення, яке належить до компетенції виключно цього органу, оскільки такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення у справі), висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		На підсаві вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності рішень відповідача щодо повернення позивачу без розгляду заяв на отримання спеціальних дозволів, оскільки прийняті вони без врахування всіх фактичних обставин справи та з підстав, не передбачених чинним на момент звернення позивача законодавством.
		Щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви позивача, колегія суддів зазначає наступне.
		Пунктом 2 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України (редакція чинна а момент винесення рішення у справі) передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
		Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (редакція чинна а момент винесення рішення у справі) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
		Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з п. 2 ч. 4 ст. 105 та п. 3 ч. 4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (редакція чинна а момент винесення рішення у справі). 
		При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.
		На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду пешої інстанції, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви позивача підлягає задоволенню і є ефективним способом захисту порушених прав позивача. 
		Щодо вимоги про зобов'язання відповідача  про прийняття рішення про видачу спеціальних дозволів, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, оскільки рішення про видачу або відмову у видачі спеціальних дозволів є дискреційними повноваженнями компетентного органу тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача  про прийняття рішення про видачу спеціальних дозволів не підлягає задоволенню, 
		Окрім зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що відповідач, при повторному розгляді заяв разом з доданими документами позивача повинні керуватися  положеннями Порядку № 615 та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у редакції чинній на момент подання зазначених документів, тобто на лютий 2016 року. 
		А також зазначає, що відмова у наданні спеціальних дозволів з підстав, не передбачених Порядком № 615 та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у редакції чинній на момент подання заяв, не допускається.         
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку  про повернення заяв позивачу без розгляду є протиправними, а позовні вимоги, у свою чергу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.                    
		Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                    
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		(Повний текст виготовлено - 27 лютого 2018 року).
		 
		Головуючий суддя:                                                                      Л.О. Костюк 
		                    
		Судді:                                                                                             Н.П. Бужак,
		 
		                                                                                                       В.А. Твердохліб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...