Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/847/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2018. Зареєстровано: 01.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2018.
Дата набрання законної сили: 26.04.2018
Результат оскарження 26.04.2018 Рівненський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 33013, м. Рівне,  вул. Набережна, 26А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 РІШЕННЯ  
		    
		27 лютого 2018 р.                                                          Справа  № 918/847/17 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В.  при секретарі Ярощук О.П. розглянувши у відкритому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
		за позовом Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненська міська рада
		до відповідача ОСОБА_1 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд"    
		про стягнення 119 250,00 грн. упущеної вигоди 
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: представник ОСОБА_2   
		від відповідача: представник ОСОБА_3     
		від органу прокуратури: ОСОБА_4                                        
		 
		В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.02.18 по 27.02.18 
		 
		Статті  42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
		Відводи з підстав визначених статтями 35, 37 ГПК України відсутні.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" (надалі - Відповідач або ОК "ЖБК "Рівбуд") в якому просить стягнути упущену вигоду, спричинену не укладенням договору пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Рівне у сумі 119 250 грн..
		Свої вимоги Позивач мотивує наступним.
		За результатами опрацювання Рівненською місцевою прокуратурою акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 13-17-08-06/10 від 24.03.2017 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за період з 01.01.2015 по 01.02.2017 встановлено ряд завершених обєктів будівництва на території міста Рівне, які не залучені до пайової участі в розвитку інфраструктури міста. Зокрема, відповідно до Додатку 10 вказаного Акту, ОСОБА_1 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" як замовник будівництва не сплатив пайовий внесок у розмірі 119 250 грн.
		Так, 28.01.2015 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію РВ 083150280302 про початок виконання будівельних робіт, обєкт - "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою вул. ОСОБА_5 ОСОБА_6, 1-а м. Рівне, замовником якого є ОК "ЖБК "Рівбуд".
		В подальшому Інспекцією 10.09.2015 зареєстровано декларацію РВ 14315230198 про готовність вказаного вище обєкта до експлуатації. Загальна площа будівлі - 2289,9 кв.м.
		Згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. 
		Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього Порядку. Таким чином, норми чинного законодавства покладають на ОК "ЖБК "Рівбуд" як замовника будівництва обовязок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Разом з тим, ОК "ЖБК "Рівбуд" з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не зверталось та відповідний договір пайової участі не укладало. Позивач вважає, що оскільки відповідач не звернувся до Рівненської міської ради чи до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, то це свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Рівненської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
		Відповідно до п. 5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012 та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва обєкта) для будівництва житла затверджено у розмірі 1,5 відсотка, що відповідає положенням Закону. Згідно із декларацією РВ 143152530198 від 10.09.2015 про готовність обєкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 7 950 тис. грн. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій в декларації не зазначено. Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, який повинне сплатити ОК "ЖБК "Рівбуд" складає 119 250 грн. (1,5 % від кошторисної вартості будівництва). Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ОК "ЖБК "Рівбуд", зазначена сума являється упущеною вигодою, яку б Рівненська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.
		Відповідачем до суду подано відзив на позов, відповідно до якого останній просить суд у задоволенні позову відмовити повністю зважаючи на наступне.
		Рішенням Рівненської міської ради № 2275 від 26 липня 2012 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на вул. Степана Дем'янчука, 1-А" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Степана Дем'янчука, 1-А ОСОБА_1 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" безоплатно у власність для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку). На підставі пункту "б" статті 141 Земельного кодексу України (вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України, - нотаріально посвідчена заява від 24 січня 2012 року, № 76), припинено право оренди частини земельної ділянки площею 56 м2, яка рішенням Рівненської міської ради від 25 січня 2006 року № 1943 "Про надання  і вилучення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради" була надана в оренд) Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Передано ОСОБА_1 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" безоплатно у власність земельну ділянку площею 469 м2 на вул. Степапа Демянчука, 1-А для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку), в тому числі: земельну ділянку площею 413 м2 - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради земельну ділянку площею 56 м2 - за рахунок земель, вилучених відповідно до цього рішення.
		26 жовтня 2012 року ОСОБА_1 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" було видано Державний акт серія ЯМ №207966 на право власності на земельну ділянку площею 0,0469 га на підставі рішення Рівненської міської ради від 26.07.2012 р. № 2275. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку).
		10 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №ІУ 083131590012 для ОК "ЖБК "Рівбуд» на обєкт багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою м. Рівне, вул. Академіка ОСОБА_6, 1-А. 
		У зв'язку із виявленням неточностей у вищезазначеній декларації про початок виконання будівельних робіт №ІУ 083131590012 від 10.06.2013 року, ОК "ЖБК "Рівбуд" було подано нову декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 28.01.2015 року за № РВ083150280302.
		23 жовтня 2014 року ОК "ЖБК "Рівбуд" направив до Виконавчого комітету Рівненської міської ради лист, в якому повідомив про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в м. Рівне по вул. С.Демянчука, 1А та надав копію Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією ДАБК України 10.06.2013 року №ІУ083131590012.
		27.12.2012 року Рівненською міською радою прийнято рішення № 2703 "Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного", яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного (надалі - Порядок).
		Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради №63 від 07.04.2015 року земельній ділянці, що належить на праві власності ОК "ЖБК "Рівбуд" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №207966, виданого 23.10.2012 управлінням Держкомзему у місті Рівному та надана для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, присвоєно поштову адресу: м. Рівне, вул. Академіка Степана Демянчука, 1-б.
		10 вересня 2015 року Управлінням ДАБІ у Рівненській області зареєстровано за №РВ 143152530198 декларацію про готовність обєкта до експлуатації - Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Рівне, вул. Академіка Степана Демянчука, 1-6, замовником якого був ОК "ЖБК "Рівбуд".
		Відповідач відповідну вимогу Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконав та повідомив позивача про реєстрацію такої декларації.
		Тобто, твердження позивача про те, що у нього була відсутня інформація про початок будівельних робіт саме з вини ОК "ЖБК "Рівбуд" є безпідставним, оскільки таку інформацію, останній отримав ще в жовтні 2014 року.
		Правовими нормами встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури  населеного пункту повинен укладатись із замовником будівництва до прйняття обєкта будівництва в експлуатацію. Договір є підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури на території м. Рівного.
		Факт прийняття спірного обєкта в експлуатацію підтверджується зареєстрованою 10.09.2015 року Управлінням ДАБІ у Рівненській області декларацією про готовність об'єкта до експлуатації № РВ 143152530198.
		Враховуючи, що норми ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" носять імперативний характер, на даний час, тобто після введення об'єкта в експлуатацію, укладення договору є неможливим.
		Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки договір про пайову участь мав бути укладений до введення обєкта будівництва в експлуатацію, в контексті вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в разі забудови земельної ділянки (будівництва обєкта).
		Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що між позивачем та відповідачем не виникло зобовязальних правовідносин, а, отже, з боку відповідача відсутні будь-які правопорушення прав та інтересів позивача, що можуть бути підставою для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків (упущеної вигоди).
		Відповідач також зазначає, що Договір на пайову участь між сторонами не укладався, позивач до суду з позовом щодо спонукання відповідача укласти Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Рівне не звертався.
		Оскільки договір пайової участі до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію між сторонами не укладався, позивач не звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача укласти відповідний договір, отже, у встановленому законом порядку не встановлені розмір тастрок слати пайової участі.
		Оскільки у даному випадку обовязок щодо сплати не витікає ні з договору, ні з закону, тому підстав для стягнення з відповідача збитків не вбачається.
		Відповідач вважає, що позивачем не надано обгрунтування заявленого розміру збитків та визначення правового походження зазначених збитків, складу збитків та інших умов, передбачених главою 25 Господарського кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 224. ст. 225 зазначеного Кодексу, не надано доказів та не доведено того, що відповідач порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності; що одержання доходів безпосередньо від ОК "ЖБК "Рівбуд" та у визначеному позивачем розмірі було заплановане в бюджеті міста Рівне на відповідні роки; що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в розмірі 119 250,00 грн., і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток. Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність запланованих у бюджеті м. Рівного надходжень спеціального бюджету міста Рівного та витрат на розвиток інфраструктури населеного пункту, не обгрунтував у позові, в чому полягає необхідність надходжень та витрат на розвиток міської інфраструктури у зв'язку зі здійсненим будівництвом, не надав належного розрахунку, яким планувалось отримання Рівненською міською радою таких надходжень, у тому числі від відповідача грошових коштів, у розмірі 119 250,00 грн. для створення і розвитку інфраструктури міста.
		Таким чином, відповідач, враховуючи відсутність договірних зобовязань між сторонами, недоведеності протиправності у діях відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів, вважає, що склад цивільного правопорушення є недоведеним.
		До господарського суду Рівненської області від Позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній пояснює наступне.
		Визначений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк (15 робочих днів, але до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обовязку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.
		Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття обєкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобовязання, прямо передбаченого чинним законодавством.
		Невиконання такого зобовязання не звільняє замовника будівництва від обовязку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття обєкта будівництва в експлуатацію.
		Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
		Відповідно до положень ст. 40 Закону, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
		Таким чином, законом передбачено саме обовязок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування відповідних коштів, а укладення договору про пайову участь є похідним від цього обовязку.
		Неукладення відповідачем договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівне свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
		На підставі вищевикладеного, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
		Таким чином, оскільки протиправна поведінка замовника будівництва проявляється як в ухиленні від укладення договору про пайову участь, так і в несплаті відповідних коштів, позивач вправі вибрати спосіб захисту свого порушеного права та звернутися до суду як з позовною заявою про спонукання до укладення договору, так і з позовом про відшкодування завданої шкоди.
		Так, згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Водночас, із наданих відповідачем постанов вбачається, що Верховний Суд України при їх постановленні не здійснював розгляд справ по суті, не надавав правову оцінку порівнюваним постановам Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, не формував будь-які правові позиції, а лише констатував факт відмінності обставин порівнюваних справ та, у звязку з цим, відсутності підстав для перегляду судових рішень суду касаційної інстанції.
		Таким чином, посилання відповідача на постанови Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №908/100/16, від 13.09.2017 у справі №908/378/16, від 11.10.2017 у справі №908/6108/15, від 11.10.2017 у справі №908/6322/15 є безпідставним та необгрунтованим.
		Окрім того, зазначений у позовній заяві розмір збитків у формі упущеної вигоди відповідає розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, здійсненого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (додаток № 5 до листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №01-11/2378 від 29.12.2017). Оригінал вказаного додатку знаходиться в Рівненській місцевій прокуратурі та в Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.
		Таким чином, позивач вважає, що заперечення відповідача не відповідають положенням чинного законодавства та обставинам справи, а тому прошу позовну заяву задоволити в повному обсязі.
		Представники Прокуратури та Позивача в судовому засіданні 27.02.2018 року позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.
		Представник Відповідача в судовому засіданні 27.02.2018 року заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.
		Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
		28.01.2015 р. Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - Інспекція) зареєстровано декларацію РВ 083150280302 про початок виконання будівельних робіт, обєкт - "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: м. Рівне, вул. Академіка ОСОБА_6, 1-А, замовником яких є ОСОБА_1 кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Рівбуд".
		Управлінням ДАБІ у Рівненській області 10.09.2015 р. зареєстровано декларацію РВ 143152530198 про готовність вказаного вище обєкта до експлуатації.
		Відповідно до ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. 
		Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9 ст. 40 вищевказаного Закону).
		Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. 
		Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 року "Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного" затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного (далі - Порядок), відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього Порядку.
		Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. 
		Таким чином, норми чинного законодавства покладають на ОСОБА_1 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд", як замовника будівництва, обовязок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
		Разом з тим, ОК "ЖБК "Рівбуд" з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав.
		Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). 
		Враховуючи викладене та той факт, що у строк, визначений чинним законодавством (зокрема, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) ОК "ЖБК "Рівбуд" не виконав зобовязання та не уклав договір з Рівненською міською радою на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста та, відповідно, не сплатив 119 250,00 грн. пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, вказана сума коштів повинна бути стягнута з останнього в судовому порядку, з огляду на таке.
		Відповідно доч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
		Оскільки відповідач - ОК "ЖБК "Рівбуд" не звернувся до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, то це свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
		Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Рівненської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
		Дана правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 р. у справі № 908/312/16 (№ 3-1553гс16).
		Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону, встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. 
		Згідно із п. 2.6 Порядку, розмір пайової участі визначається за формулою: ПУ = (ЗКВБ - Вз - Вбм - Вім) х 10 % (або інша кількість відсотків), у якій:
		ПУ - пайова участь;
		ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва;
		Вз - витрати, повязані з придбанням та виділенням земельної ділянки;
		Вбм - витрати, повязані із звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, що включають також вартість придбання знесеного майна;
		Вім - витрати на влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій;
		10 % (або інша кількість відсотків) - відсоток від вартості будівництва, визначений згідно з пунктом 2.4 Порядку.
		Відповідно до п. 5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012 р. та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва обєкта) для будівництва житла затверджено у розмірі 1,5 відсотка від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, що відповідає положенням Закону.
		Згідно із декларацією РВ 143152530198 від 10.09.2015 р. про готовність обєкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 7 950 тис. грн., у тому числі: витрати на будівельно - монтажні роботи 7450,0 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 500,00 тис. гривень. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій в декларації не зазначено.
		Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, відповідно до розрахунку величини пайової участі, проведеного Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за вищевказаною формулою, який повинне сплатити ОК "ЖБК "Рівбуд", складає 119 250 грн. (1,5 % від кошторисної вартості будівництва).
		Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ОК "ЖБК "Рівбуд", зазначена сума являється збитками у формі упущеної вигоди, яку б Рівненська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.
		Стосовно тверджень Відповідача про відсутність підстав для укладення договору про пайову участь після введення об'єкту в експлуатацію та відсутність підстав для господарсько-правової відповідальності за неукладення договору, то останні не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
		Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття обєкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобовязання, прямо передбаченого чинним законодавством.
		Невиконання такого зобовязання не звільняє замовника будівництва від обовязку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття обєкта будівництва в експлуатацію.
		Згідно зч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  
		За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
		Відповідно до ч.ч. 2 - 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. 
		Законом передбачено саме обовязок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування відповідних коштів, а укладення договору про пайову участь є похідним від цього обовязку.
		У відповідності до ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 
		Згідно із ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
		Неукладення відповідачем договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівне свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
		На підставі вищевикладеного, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
		Такої ж позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 22.03.2017 р. у справа № 3-1553гс16, від 30.11.2016 р. у справі № 922/6409/15 (№3- 1323гс16), від 09.08.2017 р. у справі № 908/6324/15 (№3-769гс17).
		Отже, оскільки протиправна поведінка замовника будівництва проявляється як в ухиленні від укладення договору про пайову участь, так і в несплаті відповідних коштів, позивач вправі вибрати спосіб захисту свого порушеного права та звернутися до суду як з позовною заявою про спонукання до укладення договору, так і з позовом про відшкодування завданої шкоди.
		Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
		В п. 3 зазначеного рішення Суд в загальному, не повязуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх субєктів права власності та господарювання тощо.
		Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.
		Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Бюджетом розвитку, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.
		Предявляючи позов в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Рівненська місцева прокуратура виходить з того, що несплата пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Рівне завдає майнову шкоду міській раді, яка внаслідок цього позбавлена можливості виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо розвитку інфраструктури міста, а уповноваженим органом не вживаються заходи щодо захисту інтересів держави.
		Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою.
		Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 7 та 142 Конституції України, держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
		Відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування", держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
		Таким чином, ненадходження коштів зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури міста перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення містобудівної діяльності.
		Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 р., правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
		Оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку бюджету м. Рівне, Рівненська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		В свою чергу Рівненська міська рада протягом тривалого часу (з 10.09.2015 р.) не використовує надані їй чинним законодавством повноваження щодо відновлення своїх порушених прав.
		У звязку з цим, прокурор звертається на захист інтересів держави в особі Рівненської міської ради, оскільки останньою не вжито заходів цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду з позовом про стягнення відповідних коштів, що має наслідком ненадходження до місцевого бюджету значних коштів.
		Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
		Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради про стягнення упущеної вигоди, спричиненої не укладанням договору пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Рівне у сумі 119 250 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
		На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
		Керуючись статтями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		   
		  ВИРІШИВ:
		      
		1. Позов задоволити.
		2. Стягнути з ОСОБА_1 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" (вул.ОСОБА_5ОСОБА_6, 1-а, м.Рівне, ЄДРПОУ 37532058) на користь Рівненської міської ради (м.Рівне, вул.Соборна, 12-а, ЄДРПОУ 34847334) упущену вигоду, спричинену не укладенням договору пайової  участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м.Рівне у сумі 119 250 (сто дев"ятнадцять тисяч двісті п"ятдесят) гривень 00 коп..
		3. Стягнути з ОСОБА_1 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" (вул.ОСОБА_5ОСОБА_6, 1-а, м.Рівне, ЄДРПОУ 37532058) на користь Прокуратури Рівненської області (вул. Гарна, 29, м. Рівне, ЄДРПОУ 02910077, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, в Головному Управлінні Державної Казначейської служби України, код класифікації видатків 2800) судовий збір у сумі 1 788, 75 грн. за подання позовної заяви.
		4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду  протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано "01" березня 2018 року.
		 
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua. 
		 
		 
		 
		                            Суддя                                                                                Марач В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...