Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 316/2029/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2018. Зареєстровано: 02.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2018.
Дата набрання законної сили: 31.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 316/2029/17
		Провадження № 2/316/220/18 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"28" лютого 2018 р.                                      м.Енергодар
		Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі суду:
		головуючого судді: Бульби О.М.
		за участю секретаря судового засідання: Черкашиної О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», про визнання недійсним кредитного договору, -
		ВСТАНОВИВ:
		В грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з вищезазначеним позовом до відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 591846445, за умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачу грошові кошти в сумі 200 грн., а позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
		Кредит надається строк на 5 днів, але у будь-якому разі Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобовязань.
		Позивач вважає, що укладений кредитний договір підлягає визнанню судом недійсним, оскільки при його укладенні були порушені його права як споживача. Позивач вказує, що кредит надається шляхом заповнення електроної заявки на відповідному сайті відповідача та фактично працівники ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», при видачі кредитних коштів, не ознайомили позичальника з умовами кредитування та ризиками. Позивач вважає, що йому як споживачу, не була надана інформація щодо суті фінансових послуг та взагалі, відсутнє будь-яке письмове підтвердження про ознайомлення його з усіма умовами кредитного договору.
		ОСОБА_1 вважає розмір неустойки, встановлений у п.4.4 Кредитного договору, значно завищеним. Посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживачів», вважає умови Договору несправедливими, оскільки сума компенсації за невиконання ним зобовязань за договором переваищує 100% вартості продукції (плослуг). 
		Позивач, посилаючись на викладене, а також, вважаючи, що відповідач скористався його необізнаністю та навмисно не надав йому повної, всебічної, обєктивної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним Договір № 591846445 від 05.05.2016 року, укладений між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
		У судове засідання позивач - ОСОБА_1 не зявився, від представника ОСОБА_2, який діє в інтересах позивача на підставі нотаріальної довіреності (а.с.10), до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю Позивача. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази наявні в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку позивача відсутні (а.с.9).
		У судове засідання відповідач - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не зявився, від представника надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представників Товариства, вважають заявлені вимоги необґрунтованими та просять відмовити у задоволенні позову (а.с.96). Крім того, відповідачем надані письмові заперечення на позов, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначив, що оскільки кредит позивачу надавався для особистих потреб, а не для придбання продукції, то правовідносини не можуть регулюватись Законом України «Про захист прав споживачів». Також, укладаючи договір, позивач погодився із усіма його умовами та отримав грошові кошти. Так, правила надання грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначають порядок і умови надання грошових коштів у кредит. Дані правила розміщені на відповідному сайті Товариства у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою Товариства до укладання Договору. Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобовязується неухильно дотримуватися Правил, текст яких роміщений на сайті. І взагалі, для того щоб Кредитний договір між позивачем та відповідачем був укладений, позивач повинен був здійснити ряд дій, як-то: отримати лист на електрону пошту та смс-повідомлення, здійснити вход на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету та пароля особистого кабінету, які він дійсно виконав. Таким Позивача ніхто до укладення договору не спонукав, ініціатива отриання кредиту виходила саме від нього (а.с.37-40).
		Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
		Судом встановлено, що на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в мережі Інтернет розміщено «Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», які є публічною пропозицією (офертою) на укладення кредитного договору на умовах і в порядку, що визначені ними. 
		05.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання кредиту, що, відповідно до умов Правил надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», є акцептом на укладення кредитного договору (а.с.31-32). 
		05.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 591846445, відповідно до умов якого, фінансова установа зобов'язалась надати позичальнику грошові кошти в сумі 200 грн. строком на пять днів, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірах, визначених п. 1.4 договору (а.с.43-44).
		В пункті 1.2 кредитного договору № 591846445 зазначено, що кредит надається строком на пять днів. Строк дії договору пять днів, але, в будь-якому разі, цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. 
		Згідно пункту 1.4 кредитного договору № 591846445, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступним чином: за ставкою 0,68% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту, але не менш ніж 40 грн.; за ставкою 3% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня порушення позичальником умов договору (невиконання або неналежного виконання його умов).
		Детальний розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.6) (а.с.44).
		Згідно графіку розрахунків до кредитного договору № 591846445 (додаток № 1 до договору), сукупна вартість кредиту складає 122,72% від суми кредиту (у процентному виразі) або 245 грн. 44 коп.. Проценти за користування кредитом складають 22,72% від суми кредиту (у процентному виразі) або 45,44 грн.. 
		Судом також встановлено, що ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 200 грн. отримав в повному обсязі, шляхом безготівкового перерахування на особистий рахунок та дана обставини позивачем не оспорюється та не ставиться ним під сумнів.
		Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16 січня 2003 р. (далі по тексту - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Так, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України)
		Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»)
		Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
		Зі змісту оспорюваного кредитного договору № 591846445 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Як встановлено в ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		Стаття 230 ЦК України закріпила, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
		Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
		В статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» також зазначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.
		Стаття 19 Закону встановлює, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
		Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 591846445 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, а доводи ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України та ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Доводи позивача про те, що кредитний договір № 591846445 було укладено з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
		Так, в пункті 7.4 що кредитного договору № 591846445, підписаного позивачем ОСОБА_1, прямо зазначено, що позичальник підтверджує отримання від Фінансової установи до укладення договору, інформації, зазначеної в частині 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Інформація надана Фінансовою установою з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. 
		Крім того, суд також звертає увагу, що згідно п. 7.1 договору № 591846445, його невід'ємною частиною є «Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті Позичальника: moneyveo.ua та moneyveo.com.ua. 
		Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
		Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті. 
		Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 
		З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що перед укладенням договору він не був ознайомлений з усією інформацією про умови кредитування, як того вимагає ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, звернувшись до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з заявкою на отримання кредиту та підписавши договір, ОСОБА_1 засвідчив той факт, що він обізнаний з Правилами, які включають в себе і умови кредитування. 
		Доводи позивача про те, що умови кредитного договору № 591846445 є несправедливими, так як річна ставка за користування кредитом є непомірно високою та складає 620,5% річних, суд відхиляє, оскільки кредит надавався позивачу на строк  пять днів, та відсоткова ставка за вказаний період користування кредитними коштами становила 22,72% та була відома ОСОБА_1 в момент укладення договору, в той час як обраховувати та застосовувати річну ставку у кредитора не було підстав, виходячи з незначного строку кредитування. 
		Інших переконливих та істотних доводів щодо несправедливості умов кредитного договору № 591846445, існування суттєвого дисбалансу між договірними правами і обов'язками сторін на шкоду споживачеві, позивачем не наведено.
		Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12,81,89,133,141,247, 263,265, 280-282 ЦПК України, суд  
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», про визнання недійсним кредитного договору  відмовити у повному обсязі.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разу розгляду справи без виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя:                                               О.  М.  Бульба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...