Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1866/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2018. Зареєстровано: 03.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2018.
Дата набрання законної сили: 03.12.2018
Результат оскарження 03.12.2018 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  24/76/15
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		21.02.2018                                                                                                Справа №  908/1866/15-г
		 м.Запоріжжя
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А. при секретарі Соловйовій А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 908/1866/15-г
		за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 002210602)
		про стягнення 158 640 543, 16 грн. 
		 
		в присутності представників:
		від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-66  від 14.04.2017 р.;
		від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 17/65  від 19.11.2015 р.;
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		24.03.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшла позовна заява № 14/2-294 з вимогами до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013 р. №055/14-ПР основного боргу у розмірі 119 586 468, 41 грн., пені у розмірі 14 286 586, 63 грн., штрафу у розмірі 9 899 055, 14 грн., 3% річних у розмірі 1 511 309, 97 грн., інфляційних втрат у розмірі 13 357 123, 01 грн.
		Довідкою про автоматичний розподіл справи між суддями від 24.03.2015 р. справу передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
		Ухвалою від 24.03.2015р. за поданими матеріалами порушено провадження № 24/76/15, розгляд господарської справи № 908/1866/15-г призначено на 29.04.2015р.
		Позивач заявою від 27.04.2015р. просить суд стягнути з відповідача наступні суми: основний борг у розмірі 112 447 921,72 грн.; пеню у розмірі 18 817 161,72 грн.; штраф у розмірі 8 371 052,79 грн.; 3% річних у розмірі 2 027 288,36 грн.; інфляційні витрати у розмірі 39 265 304,04 грн. Заява позивача прийнята судом.
		Відповідач 29.04.2015 р. надав відзив на позов, згідно якого заперечує проти заявленого позову, посилаючись на те, що строк виконання зобовязання за договором не настав у звязку з дією форс-мажорних обставин, повязаних з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, на підтвердження чого надав висновок Донецької торгово-промислової палати від 19.06.2014 р. 
		Ухвалою від 29.04.2015 р. за клопотанням відповідача продовжено термін вирішення спору № 908/1866/15-г на 15 днів  до 09.06.2015р. Розгляд господарської справи призначено на 13.05.2015р.  
		Ухвалою від 13.05.2018 р. розгляд справи  відкладено на  01.06.2015 р
		У звязку з тим, що 01.06.2015р. є неробочим днем, ухвалою від 01.06.2015 р. розгляд справи призначено на 02.06.2015 р.
		За клопотанням відповідача ухвалою суду від 02.06.2015 р. судове засідання відкладено на 09.06.2015р.
		09.06.2015 р. відповідач надав доповнення до відзиву, в якому зазначає, що з преамбули додаткової угоди № 1 від 27.01.2014р. до договору № 055/14-ПР від 18.12.2013р., якою сторонами погоджена ціна на природний газ, який підлягав поставці з 01.01.2014р., слідує, що додаткова угода підписана заступником директора департаменту реалізації газу ОСОБА_3 на підставі довіреності № 14-254 від 31.12.2013р. Відповідач вказує, що зразок підпису ОСОБА_3 в довіреності не відповідає зразку підпису даної особи у додатковій угоді № 1, у звязку з чим не представляється можливим встановити факт підписання вказаного документа ОСОБА_3 Тому відповідач 09.06.2015р. подав суду письмове клопотання № 17/679 про призначення судової почеркознавчої експертизи.
		Ухвалою суду від 09.06.2015 р. призначено у справі № 908/1866/15-г судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4. На вирішення судової експертизи поставлено запитання: чи виконаний підпис від імені Національної акціонерної компанії Нафтогаз України заступником директора Департаменту реалізації газу ОСОБА_3 (за довіреністю № 14-254 від 31.12.2013р.) на оригіналі додаткової угоди № 1 від 27.01.2014р. до договору купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013р. № 055/14-ПР? Провадження у справі зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи та отримання судом відповідного експертного висновку.
		Позивач, розглянувши лист господарського суду Запорізької області від 26.08.2015р., №908/1866/15-г стосовно надання експериментальних зразків підпису ОСОБА_3, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи №8139, та його реєстраційного номеру облікової картки платника податків, повідомив, що ОСОБА_3 06.03.2014р. звільнився з посади заступника директора Департаменту реалізації газу Компанії і тому відібрати у нього експериментальні зразки підпису є неможливим. Також Компанією було направлено запит ОСОБА_3 щодо отримання дозволу на передачу його реєстраційного номеру облікової картки платника податків до суду. В разі отримання цієї згоди, господарський суд Запорізької області буде проінформовано.
		Ухвалою суду від 01.10.2015 р. поновлено провадження у справі з 12.10.2015р. та призначено засідання суду на 12.10.2015р.  
		Листом від 16.09.2015р. позивач повідомив, що ОСОБА_3 06.03.2014р. звільнився з посади заступника директора Департаменту реалізації газу Компанії і тому відібрати у нього експериментальні зразки підпису є неможливим. Також позивачем зазначено, що Компанією направлено запит ОСОБА_3 щодо отримання дозволу на передачу його реєстраційного номеру облікової картки платника податків до суду.
		Ухвалою суду від 12.10.2015 р. зупинено провадження у справі до 09.11.2015р. Поновлено провадження у справі з 09.11.2015р. Слухання справи призначено на 09.11.2015р. 
		В судовому засіданні 09.11.2015 р. представник позивача повідомив, що будь-якої інформації від  ОСОБА_3 не отримано.
		Ухвалою суду від 09.11.2015р. зупинено провадження у справі до 07.12.2015 р. Поновлено провадження у справі з 07.12.2015 р. Слухання справи призначено на 07.12.2015р. 
		В судовому засіданні 07.12.2015р. представник позивача повідомив, що будь-якої інформації від ОСОБА_3 не отримано.
		30.11.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_4 надійшло повідомлення №8139 про неможливість надання висновку та повернення матеріалів без виконання.
		Ухвалою суду від 07.12.2015 р. зупинено провадження у справі № 908/1866/15-г до 28.12.2015р. Поновлено провадження у справі з 28.12.2015р. Слухання справи призначено на 28.12.2015р. 
		Відповідач в судовому засіданні 28.12.2015 р. заперечив проти наданого позивачем розрахунку (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від  27.04.2015 р.). Зауважив, що позивач зараховував кошти в оплату природного газу з порушенням вказаного відповідачем призначення платежу. На думку відповідача, неможливо встановити, за який саме період утворилась заборгованість. У звязку з цим відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи.
		Ухвалою суду від 28.12.2015 р. призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту  судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4. На вирішення судової експертизи  поставлені наступні запитання: 1. За який період утворилась сума основного боргу Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь у розмірі 112 447 921, 72 грн. (заява позивача про уточнення позовних вимог  від 24.04.2015 р.) перед Публічним акціонерним товариством НАК Нафтогаз України; 2. Визначити загальну суму, яка перерахована  ПАТ Енергомашспецсталь на користь ПАТ НАК Нафтогаз України в рахунок оплати, поставленого у період січень  грудень 2014 р. природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 055/14-ПР від 18.12.2013 р.; 3. Документально визначити  порядок зарахування ПАТ НАК Нафтогаз України грошових коштів, які перераховані ПАТ Енергомашспецсталь в рахунок оплати вартості природного газу, поставленого  у січні  грудні 2014 р. за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013 р. (чи змінювалось продавцем при зарахуванні грошових коштів, призначення платежу, визначене покупцем). Провадження у справі зупинено на час проведення судової економічної експертизи та отримання судом відповідного експертного висновку.
		05.01.2016 р. до суду надійшла заява позивача від 18.12.2015 р. в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 112447921,72 грн., пеню в сумі 20091516,93 грн., штраф у сумі 8371052,79 грн., 3% річних у сумі 4296534,88 грн., інфляційні втрати в сумі 58545226,54 грн., всього  203 752 252,86 грн. Відповідно до цієї заяви позивач збільшив розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат порівняно із заявою від 27.04.2015р.  Заява прийнята судом до розгляду.  
		До господарського суду Запорізької області 31.08.2016р. від Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4  надійшов висновок судової економічної експертизи за № 166 від 29.07.2016р.
		Ухвалою суду від 31.08.2016 р. провадження у справі поновлено з 21.09.2016р. Розгляд справи призначено на 21.09.2016р. 
		Відповідачем надано письмове клопотання від 21.09.2016р. № 17/903 про зупинення провадження по справі № 908/1866/15-г до вирішення спору по справі за позовом ПАТ Енергомашспецсталь до ПАТ НАК Нафтогаз України про визнання договору  недійсним. Відповідач зазначає, що предметом спору по справі № 908/1866/15-г є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013р. Відповідачем надана суду ухвала господарського суду Донецької області від 19.09.2016р. у справі № 905/2684/16 про провадження у справі за позовом ПАТ Енергомашспецсталь до ПАТ НАК Нафтогаз України про визнання договору № 055/14-ПР від 18.12.2013р. недійсним.
		Ухвалою суду від 21.09.2016 р. провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом Донецької області справи № 905/2684/16 за позовом ПАТ Енергомашспецсталь до ПАТ НАК Нафтогаз України про визнання договору недійсним.
		13.06.2017р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 908/1866/15-г, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017 р. у справі №905/2684/16 залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2016 р. у справі №905/2684/16 про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Енергомашспецсталь» про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №055/14-ПР від 18.12.2013 р.
		Ухвалою суду від 19.06.2017 р. провадження у справі поновлено з 29.06.2017р. Розгляд справи призначено на 29.06.2017р.
		В судовому засіданні 29.06.2017 р. відповідачем заявлено письмове клопотання про направлення  органу досудового розслідування матеріалів справи № 908/1866/15-г в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, у звязку з тим, що  питання щодо підписання додаткової угоди № 1 від 27.01.2014 р. до договору № 055/14-ПР від 18.12.2013р. зі сторони позивача уповноваженою на те особою залишилось невирішеним. Відповідач вважає, що  додаткова угода  № 1 від 27.01.2014 р. до договору купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013 р. № 055/14-ПР підписана від імені Національної акціонерної компанії Нафтогаз України невстановленою особою.
		Ухвалою суду від 29.06.2017 р. провадження у справі зупинено. Направлено  Шевченківському УП Головного управління Національної поліції у місті Києві, окремі матеріали справи на досудове розслідування в порядку ст. 214 КПК України.
		Позивач подав до суду заяву від 07.11.2017р. № 14/4-1295, в якій зазначає, що приймаючи до уваги дату зупинення провадження у справі та надсилання матеріалів справи до органів досудового розслідування (29.06.2017р.), а також приписи щодо розумності строків проведення досудового розслідування, наявні всі підстави вважати, що станом на теперішній час досудове розслідування з питання, що міститься в ухвалі господарського суду Запорізької області, могло бути закінчено та, як наслідок, наявні підстави для поновлення провадження у справі № 908/1866/15-г.
		Ухвалою суду від 21.11.2017 р. провадження у справі поновлено з 12.12.2017р. Засідання суду призначено на 12.12.2017р.
		12.12.2017 р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що сумніви відповідача в автентичності підпису представника ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на додатковій угоді №1 не можуть спричинити наслідки у вигляді недійсності правочину та не є перешкодою для розгляду справи, оскільки дії позивача (підписання в подальшому додаткових угод № № 2  4 до договору, здійснення поставки газу) свідчать про схвалення ним даного правочину. Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини зазначає, що господарським судом Запорізької області у справі №908/4247/14 встановлено, що висновок Донецької торгово-промислової палати від 19.06.2014 р. є неналежним доказом настання форс-мажорних обставин. З посиланням на судову практику Верховного Суду України позивач зауважує, що відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладення додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів. 
		В судовому засіданні 12.12.2017р. оголошена перерва до 27.12.2017 р.
		26.12.2017 р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо порядку зарахування коштів, сплачених відповідачем. Зазначає, що оплати зараховувались позивачем з урахуванням сум заборгованостей та оплат, встановлених судовими рішеннями в господарських справах №908/4247/14 та №908/1435/15-г.
		В судовому засіданні 27.12.2017 р. суддею оголошено представникам сторін, що з 15.12.2017р. господарськими судами здійснено перехід на нову редакцію Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою суду від 27.12.2017 р. призначено початок судового розгляду справи по суті за правилами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції чинній від 15.12.2017 р. з 24.01.2018 р. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.01.2018 р.
		В судовому засіданні 24.01.2018 р. представником відповідача надана письмова заява від 22.01.2018 № 17/41-108 про відстрочку виконання рішення суду по даній справі строком на три роки, яка обґрунтована скрутним фінансовим станом відповідача. 
		Ухвалою суду від 24.01.2018 р. відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2018 р. з метою надання можливості позивачу надати суду письмові пояснення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення.  
		06.02.2018 р. від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, згідно яких позивач просить в задоволенні заяви відповідача відмовити. Посилається на те, що заява подана на стадії розгляду справи по суті, тому суд має відхилити дану заяву. Крім того, вказує, що фінансовий стан позивача також є складним. Просить врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.  
		Від відповідача 15.02.2018 р. надійшли письмові пояснення щодо наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та 7% штрафу. Зазначає, що позивачем здійснені нарахування по день фактичної оплати, що відповідач вважає невірним. Зауважує що відповідачем допускалися порушення строку оплати за отриманий природний газ, але в певні періоди на останній день місяця, в якому мав бути здійснений платіж, заборгованість не існувала або була частково сплачена що не враховано позивачем при розрахунку інфляційних втрат. З урахуванням зазначеного відповідач надав свій контррозрахунок пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафу.
		Також 15.02.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про проведення судової економічної експертизи, на вирішення якої просить поставити питання: яким чином та за які конкретно періоди нараховані штрафні санкції на здійснені відповідачем платежі за договором. 
		Крім того, 15.02.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки, яка стягується з відповідача, оскільки виконанню зобовязань з боку відповідача перешкоджали обставини непереборної сили і прострочення виконання грошового зобовязання сталося не з прямої вини боржника.
		В судовому засіданні 21.02.2018 р. були присутні представники обох сторін. 
		Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи судом відхилено, оскільки відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України питання про призначення судової експертизи вирішується судом у підготовчому засіданні, а в даному випадку суд вже перейшов до розгляду справи по суті. Крім того, суд зазначає, що питання, яке відповідач просить поставити експерту, може бути вирішено судом самостійно при дослідженні розрахунку позивача і не потребує спеціальних знань.
		Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.12.2015 р. №14/2-2230в.
		Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив зменшити суму неустойки та надати відстрочку виконання рішення строком на 3 роки.
		В судовому засіданні 21.02.2018 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством Енергомашспецсталь (надалі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №055/14-ПР (надалі  договір).
		Відповідно до п. 1.1 цього договору продавець зобовязується передати у власність покупцю в 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі  газ), на умовах цього договору.
		Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 49100 тис. куб.м, в тому числі по місяцях та кварталах, що визначені у п. 2.1 договору.
		У п. 2.1.1 договору погоджено, що обсяги газу, що планується передати за цим договором (надалі  плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. 
		Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу. 
		Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
		-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ  2%;
		-податок на додану вартість за ставкою  17%
		Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами  295,60 грн., крім того ПДВ  17% - 50,25 грн., всього з ПДВ  345,85 грн. 
		За умовами п. 6.1 договору оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:
		- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;
		- оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. 
		Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. 
		В п. 11.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків  до їх повного здійснення. 
		Додатковою угодою №1 від 27.01.2014 р. до договору сторони погодили змінити з 01 січня 2014 року пункт 5.2 договору щодо ціни на газ та визначено, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу підлягає 3462,26 грн., крім того ПДВ  20% - 692,45 грн., всього з ПДВ  4154,71 грн. 
		Додатковою угодою №2 від 15.04.2014 р. збільшено з 01 квітня 2014 року ціну на газ та визначено до сплати за 1000 куб.м. природного газу ціну в розмірі 4 387,40 грн., крім того ПДВ  20% - 877,48 грн., всього з ПДВ - 5 264,88 грн. 
		Додатковою угодою №3 від 22.05.2014 р. збільшено з 01 травня 2014 року ціну на газ та визначено до сплати за 1000 куб.м. природного газу ціну в розмірі 5 173,48 грн., крім того ПДВ  20% - 1 034,70 грн., всього з ПДВ  6 208,18 грн. 
		Додатковою угодою №4 від 10.06.2014 р. збільшено з 01 червня 2014 року ціну на газ та визначено до сплати за 1000 куб.м. природного газу ціну в розмірі 5 185,18 грн., крім того ПДВ  20% - 1 037,04 грн., всього з ПДВ  6 222,22 грн. 
		Додатковою угодою №5 від 16.09.2014 р. збільшено з 01 вересня 2014 року ціну на газ та визначено до сплати за 1000 куб.м. природного газу ціну в розмірі 5 338,18 грн., крім того ПДВ  20% - 1 067,64 грн., всього з ПДВ  6 405,82 грн. 
		Додатковою угодою №6 від 17.11.2014 р. збільшено з 01 листопада 2014 року ціну на газ та визначено до сплати за 1000 куб.м. природного газу ціну в розмірі 5 568,70 грн., крім того ПДВ  20% - 1 113,74 грн., всього з ПДВ  6 682,44 грн. 
		Додатковою угодою №7 від 01.12.2014 р. збільшено з 01 грудня 2014 року ціну на газ та визначено до сплати за 1000 куб.м. природного газу ціну в розмірі 6 384,70 грн., крім того ПДВ  20% - 1 276,94 грн., всього з ПДВ  7 661,64 грн. 
		На виконання умов договору в період з січня по грудень 2014 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 235 250 648,54 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:
		від 31.01.2014 р. на суму 16 623 925,05 грн.;
		від 28.02.2014 р. на суму 16 289 628,62 грн.;
		від 31.03.2014 р. на суму 18 023 198,82 грн.; 
		від 30.04.2014 р. на суму 21 678 954,19 грн.;
		від 31.05.2014 р. на суму 21 219 868,39 грн.;
		від 30.06.2014 р. на суму 23 421 621,91 грн.;
		від 31.07.2014 р. на суму 13 362 619,52 грн.;
		від 31.08.2014 р. на суму 19 750 626,46 грн.;
		від 30.09.2014 р. на суму 20 138 546,69 грн.;
		від 31.10.2014 р. на суму 21 924 059,00 грн.;
		від 30.11.2014 р. на суму 19 429 294,54 грн.;
		від 31.12.2014 р. на суму 23 388 305,35 грн. 
		Всі акти підписані з боку відповідача та скріплені його печаткою 
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 р. у справі №908/1435/15-г стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за природний газ, поставлений за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013 р. у вересні 2014 року, в сумі 7 138 546,69 грн. Рішення набрало законної сили і на виконання рішення 16.04.2016 р. видано судовий наказ про стягнення заборгованості. 
		В іншій справі №908/4247/14 господарським судом Запорізької області розглядались позовні вимоги про стягнення з відповідача 41922021,40 грн. основного боргу за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013 р., 1675294,11 грн. пені, нарахованої за період з 14.02.2014 р. до 15.07.2014 р., 3914541,50 грн. штрафу, 279670,62 грн. 3% річних процентів, нарахованих за період з 14.02.2014 р. по 15.07.2014 р., 2882744,55 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2014 р. по травень 2014 р.      
		Судом у справі №908/4247/14 встановлено, що після порушення провадження по даній справі відповідачем здійснено оплату заявленої до стягнення заборгованості за природний газ в розмірі 41922014 грн. 40 коп. за період січень - травень 2014 р., про що свідчать надані сторонами платіжні документи. Відповідач підтвердив сплату заявленої до стягнення суми основного боргу. У звязку з цим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 41922014,40 грн. основного боргу було припинено. Вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 795692,95 грн. пені, 1865411,14 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 264245,59 грн. річних процентів, 1957270,75 грн. штрафу.
		При цьому нарахування пені та 3% річних визнано судом обґрунтованим за період з 15.02.2014 р. по 14.07.2014 р.
		Відповідно до уточненої позовної заяви від 18.12.2015 р. позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 112447921,72 грн., пеню в сумі 20091516,93 грн. за загальний період з 16.07.2014 р. по 14.07.2015 р., штраф у сумі 8371052,79 грн., 3% річних у сумі 4296534,88 грн. за загальний період з 16.07.2014 р. по 16.12.2015 р., інфляційні втрати в сумі 58545226,54 грн. за загальний період з липня 2014 року по листопад 2015 року.  
		Згідно уточненого розрахунку позовних вимог заборгованість за поставлений в 2014 році природний газ утворилась за наступні місяці: червень  в сумі 23 421 621,91 грн., липень  в сумі 13 362 619,52 грн., серпень  в сумі 19 750 626,46 грн., жовтень  в сумі 21 924 059,00 грн., листопад  в сумі 19 429 294,54 грн., грудень  в сумі 14 559 700,29 грн.
		Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України. 
		За умовами п. 6.1 договору відповідач здійснює остаточний розрахунок за фактично переданий газ до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів приймання-передачі природного газу за спірні місяці відповідач мав оплатити наступну вартість спожитого газу:
		за червень 2014 року   23 421 621,91 грн.;
		за липень 2014 року  13 362 619,52 грн.;
		за серпень 2014 року  19 750 626,46 грн.;
		за жовтень 2014 року   21 924 059,00 грн.;
		за листопад 2014 року   19 429 294,54 грн.;
		за грудень 2014 року   23 388 305,35 грн.,
		всього на суму 121 276 526,78 грн.
		Позивачем зараховані такі оплати в погашення заборгованості по цим актам:
		14.01.2015 р.  в сумі 4 328 605,06 грн. (залишок платежу за грудень 2014 року);
		16.01.2015 р.  в сумі 4 500 000,00 грн. (оплата за грудень 2014 року), 
		всього на суму 8 828 605,06 грн.
		Залишок боргу складає 112 447 921,72 грн.
		Між сторонами виник спір з приводу зарахування здійснених відповідачем оплат в рахунок погашення боргу за спірними актами. Зокрема, відповідач вважає, що оплати мали зараховуватись позивачем відповідно до зазначеного відповідачем призначення платежу, а не в порядку погашення поточної заборгованості, як це зробив позивач.
		Висновок судової економічної експертизи від 29.07.2016 р. у даній справі, не надав відповідні на питання черговості зарахування коштів, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди у відповідності до умов пунктів 6.3, 6.4 договору. Враховуючи зазначене, суд здійснює правову оцінку виконання відповідачем зобовязань за договором на підставі норм законодавства, умов договору та наявних у справі доказів.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Суд зазначає, що в п. 6.3 договору сторони погодили, що в платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. 
		Таким чином, відповідно до умов договору всі оплати повинні зараховуватися позивачем в погашення поточної заборгованості, а не згідно призначення платежу. 
		Згідно наданих позивачем відомостей про оплату (довідка про операції за рахунком по ПАТ «Енергомашспецсталь», виписки по рахунку, платіжні доручення) в погашення заборгованості за спожитий у 2014 році природний газ відповідачем здійснені такі оплати:
		27.02.2014 р.  в сумі 10 000 000,00 грн. (за січень 2014 року);
		05.03.2014 р.  в сумі 6 623 925,05 грн. (за січень 2014 року);
		31.03.2014 р.  в сумі 16 289 628,62 грн. (за лютий 2014 року);
		30.04.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (за березень 2014 року);
		30.05.2014 р.  в сумі 9 000 000,00 грн. (за травень 2014 року);
		27.06.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (за травень 2014 року);
		28.07.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (за липень 2014 року);
		31.07.2014 р.  в сумі 13 500 000,00 грн. (за липень 2014 року);
		20.08.2014 р.  в сумі 2 000 000,00 грн. (за серпень 2014 року);
		03.09.2014 р.  в сумі 17 750 626,46 грн. (за серпень 2014 року);
		03.10.2014 р.  в сумі 8 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року);
		10.10.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року);
		03.11.2014 р.  в сумі 3 000 000,00 грн. (за березень 2014 року);
		14.01.2015 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (за грудень 2014 року);
		16.01.2015 р.  в сумі 4 500 000,00 грн. (за грудень 2014 року), 
		29.05.2015 р.  в сумі 2 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		30.06.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		21.07.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		22.07.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		01.09.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду).
		Як вбачається з матеріалів справи, в рахунок погашення заборгованості за січень-травень 2014 року, яка була предметом розгляду у справі №908/4247/14 і була сплачена, зараховані оплати:
		27.02.2014 р.  в сумі 10 000 000,00 грн. (зараховано в оплату за січень 2014 року);
		05.03.2014 р.  в сумі 6 623 925,05 грн. (зараховано в оплату за січень 2014 року);
		31.03.2014 р.  в сумі 16 289 628,62 грн. (зараховано в оплату за лютий 2014 року);
		30.04.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (зараховано в оплату за березень 2014 року);
		30.05.2014 р.  в сумі 9 000 000,00 грн. (зараховано в оплату за березень 2014 року);
		27.06.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (частину платежу в сумі 4 023 198,82 грн. зараховано в оплату за березень 2014 року, залишок платежу в сумі 976 801,18 грн. зараховано в оплату за квітень 2014 року);
		28.07.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (зараховано в оплату за квітень 2014 року);
		31.07.2014 р.  в сумі 13 500 000,00 грн. (зараховано в оплату за квітень 2014 року);
		20.08.2014 р.  в сумі 2 000 000,00 грн. (зараховано в оплату за квітень 2014 року);
		03.09.2014 р.  в сумі 17 750 626,46 грн. (частина платежу в сумі 202 153,01 грн. зарахована в оплату за квітень 2014 року, залишок платежу в сумі 17 548 473,45 грн. зарахована в оплату за травень 2014 року);
		03.11.2014 р.  в сумі 3 000 000,00 грн. (зараховано в оплату за травень 2014 року);
		14.01.2015 р.  частина платежу в сумі 671 394,94 грн. (зараховано в оплату за травень 2014 року).
		В рахунок погашення заборгованості за вересень 2014 року, яка була предметом розгляду у справі №908/1435/15-г зараховані оплати (призначення платежу не змінювалось):
		03.10.2014 р.  в сумі 8 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року);
		10.10.2014 р.  в сумі 5 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року);
		29.05.2015 р.  в сумі 2 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		30.06.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		21.07.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		22.07.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду);
		01.09.2015 р.  в сумі 1 000 000,00 грн. (за вересень 2014 року згідно рішення суду).
		За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, вищевказані платежі, окрім платежів за 29.05.2015 р., 30.06.2015 р., 21.07.2015 р., 22.07.2015 р. та 01.09.2015 р. були враховані судами при визначенні боргу у справах №908/4247/14 та №908/1435/15-г, що є встановленими судом обставинами. Платежі за 29.05.2015 р., 30.06.2015 р., 21.07.2015 р., 22.07.2015 р. та 01.09.2015 р. сплачені відповідачем в порядку виконання судового рішення №908/1435/15-г. Враховуючи зазначене, при розгляді даної справи суд не може змінити призначення платежу за вищевказаними оплатами.
		Таким чином, залишились неврахованими наступні оплати:
		- залишок платежу за 14.01.2015 р. в сумі 4 328 605,06 грн. (оплата за грудень 2014 року);
		- 16.01.2015 р.  в сумі 4 500 000,00 грн. (оплата за грудень 2014 року).
		Зазначені оплати були зараховані позивачем відповідно до вказаного в них призначення платежу, тобто за грудень 2014 року. Втім, такий порядок зарахування суперечить умовам п. 6.3 договору щодо зарахування платежів в погашення поточної заборгованості за договором.  У звязку з цим суд відніс зазначені оплати на загальну суму 8 828 605,06 грн. в рахунок погашення боргу за червень 2014 року, внаслідок чого заборгованість за червень 2014 року склала 14 593 016,85 грн., а акти за липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2014 року залишись неоплаченими повністю. 
		Всього залишок боргу по спірним актам складає 112 447 921,72 грн.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Позивачем надані суду докази в підтвердження поставки природного газу за спірний період та докази часткової оплати заборгованості за поставлений природний газ, внаслідок чого заборгованість склала 112 447 921,72 грн.
		Відповідач, у свою чергу, не надав доказів оплати цієї заборгованості.
		Стосовно заперечень відповідача проти настання строку виконання зобовязань за спірними актами у звязку з дією форс-мажорних обставин суд зазначає, що у справі №908/4247/14 господарський суд, з яким погоджується суд у даній справі, надав оцінку доводам відповідача про наявність форс-мажорних обставин, що засвідчені висновком Донецької регіональної Торгово-промислової палати від 19.06.2014 р., і встановив, що даний висновок не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки в силу ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (станом на дату складання висновку), регіональні торгово-промислові палати не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору у даному виді правовідносин. Інших доказів на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав. 
		Щодо посилань відповідача на недійсність додаткової угоди №1 до договору, якою встановлена ціна на газ, суд зазначає наступне.
		Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Договір купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013 р. №055/14-ПР в цілому та окремі його додатки в судовому порядку недійсними не визнавались. Договір є чинним в частині проведення розрахунків сторін, а тому є обовязковим для виконання сторонами.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
		Позивач не оспорював в судовому порядку додаткову угоду №1 до договору. Дії позивача (здійснення поставки газу на умовах, визначених додатковою угодою №1, по актам за січень  березень 2014 року) свідчать про схвалення ним даного правочину. Відповідач, у свою чергу, отримував природний газ по цим актам та погоджувався на його ціну. 
		Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 112 447 921,72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як вже зазначалось, за умовами п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Тобто оплата мла бути здійснена відповідачем до 14 числа наступного місяця включно, отже прострочення виникає з 15-го числа.  
		При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Також суд зазначає, що згідно з п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
		Позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні початку виникнення прострочення по актам за травень, серпень, листопад 2014 року, а також включено в період прострочення дні оплат по всіх спірних актах, що є невірним. 
		У звязку з цим суд здійснив перерахунок 3% річних з урахуванням встановлених судом періодів та сум прострочення в межах заявленого позивачем періоду нарахування 3% річних по кожному акту.
		Так, по акту за квітень 2014 року на суму 21 678 954,19 грн. заборгованість виникла 15.05.2014 р. Були здійснені оплати:
		27.06.2014 р.  на суму 976801,18 грн., після чого борг склав 20 702 153,01 грн.;
		28.07.2014 р.  на суму 5 000 000,00 грн., після чого боргу склав 15 702 153,01 грн.;
		31.07.2014 р.  на суму 13 500 000,00 грн., після чого борг склав 2 202 153,01 грн.;
		20.08.2014 р.  на суму  2 000 000,00 грн., після чого борг склав 202 153,01 грн.;
		03.09.2014 р.  на суму 202 153,01 грн., після чого борг погашено повністю.
		Рішенням суду у справі №908/4247/14 стягнуто 3% річних по 14.07.2014 р. 
		Позивач нараховує 3% річних за загальний період з 16.07.2014 р. по 16.12.2015 р.  на зобовязання червня  грудня 2014 року. 
		Звідси по акту за квітень 2014 року:
		- за період з 16.07.2014 р. по 27.07.2014 р. від суми боргу 20 702 153,01 грн. 3% річних складають 20 418,56 грн.;
		- за період з 28.07.2014 р. по 30.07.2014 р. від суми боргу 15 702 153,01 грн. 3% річних складають 3 871,76 грн.;
		- за період з 31.07.2014 р. по 19.08.2014 р. від суми боргу 2 202 153,01 грн. 3% річних складають 3 619,98 грн.;
		- за період з 20.08.2014 р. по 02.09.2014 р. від суми боргу 202 153,01 грн. 3% річних складають 232,61 грн. 
		Всього по акту за квітень 2014 року 3% річних складають 28 142,91 грн. 
		По акту за травень 2014 року на суму 21 219 868,39 грн. заборгованість виникла 17.06.2014 р. (оскільки строк оплати 14.06.2014 р. припадає на вихідний день  суботу та переноситься на понеділок 16.06.2014 р.). Були здійснені оплати:
		03.09.2014 р.  в сумі 17 548 473,45 грн., після чого борг склав 3 671 394,94 грн.;
		03.11.2014 р.  в сумі 3 000 000,00 грн., після чого борг склав 671 394,94 грн.;
		14.01.2015 р.  в сумі 671 394,94 грн., після чого борг погашено повністю. 
		Звідси по акту за травень 2014 року:
		-за період з 16.07.2014 р. по 02.09.2014 р. від суми боргу 21 219 868,39 грн. 3% річних складають 85 460,84 грн.;
		-за період з 03.09.2014 р. по 02.11.2014 р. від суми боргу 3 671 394,94 грн. 3% річних складають 18 407,27 грн.;
		-за період з 03.11.2014 р. по 13.01.2015 р. від суми боргу 671 394,94 грн. 3% річних складають 3 973,20 грн.
		Всього по акту за травень 2014 року 3% річних складають 107 841,31 грн.
		По акту за червень 2014 року на суму 23 421 621,91 грн. заборгованість виникла 15.07.2014 р. В рахунок оплати по цьому акту судом зараховані чергові оплати: залишок платежу за 14.01.2015 р.  в сумі 4 328 605,06 грн., після чого борг склав 19 093 016,85 грн., та повна сума оплати за 16.01.2015 р.  4 500 000,00 грн., після чого борг склав 14 593 016,85 грн. 
		Звідси по акту за червень 2014 року:
		-за період з 15.07.2014 р. по 13.01.2015 р. від суми боргу 23 421 621,91 грн. 3% річних складають 352 286,86 грн.;
		-за період з 14.01.2014 р. по 16.12.2015 р. від суми боргу 19 093 016,85 грн. % річних складають 528 850,41 грн.
		Всього по акту за червень 2014 року 3% річних складають  881 137,27 грн.
		По акту за липень 2014 року на суму 13 362 619,52 грн. заборгованість виникла 15.08.2014 р. та є неоплаченою.
		За період з 15.08.2014 р. по 16.12.2015 р. на вказану суму заборгованості позивач нарахував 3% річних в сумі 537 067,47 грн., які визнані судом обґрунтованими. 
		По акту за серпень 2014 року на суму 19 750 626,46 грн. останній день строку оплати  14.09.2014 р. є вихідним днем (неділя), тому переноситься на понеділок  15.09.2014 р., отже прострочення оплати виникло з 16.09.2014 р. Заборгованість не оплачена. 
		За період з 16.09.2014 р. по 16.12.2015 р. 3% річних від суми боргу 19 750 626,46 грн. складають 741 866,00 грн.
		По акту за вересень 2014 року на суму 20 138 546,69 грн. заборгованість виникла 15.10.2014 р. та була оплачена частково наступним чином:
		- до настання строку оплати сплачено 03.10.2014 р.  суму 8 000 000,00 грн. та 10.10.2014 р. - суму 5 000 000,00 грн., після чого неоплачена сума по акту склала 7 138 546, 69 грн.;
		- 29.05.2015 р. сплачено 2 000 000,00 грн., після чого заборгованість склала 5 138 546,69 грн.;
		- 30.06.2015 р. сплачено 1 000 000,00 грн., після чого заборгованість склала 4 138 546,69 грн.;
		- 21.07.2017 р. сплачено 1 000 000,00 грн., після чого заборгованість склала 3 138 546,69 грн.;
		- 22.07.2015 р. сплачено 1 000 000,00 грн., після чого заборгованість склала 2 138 546,69 грн.;
		- 01.09.2015 р. сплачено 1 000 000,00 грн., після чого заборгованість склала 1 138 546,69 грн.
		Звідси по акту за вересень 2014 року:
		-за період з 15.10.2014 р. по 28.05.2015 р. від суми боргу 7 138 546,69 грн. 3% річних складають 132 600,95 грн.;
		-за період з 29.05.2015 р. по 29.06.2015 р. від суми боргу 5 138 546,69 грн. 3% річних складають 13 515,08 грн.;
		-за період з 30.06.2015 р. по 20.07.2017 р. від суми боргу 4 138 546,69 грн. 3% річних складають 7 143,24 грн.;
		-за період з 21.07.2017 р. по 21.07.2015 р. від суми боргу 3 138 546,69 грн. 3% річних складають 257,96 грн.;
		-за період з 22.07.2015 р. по 31.08.2015 р. від суми боргу 2 138 546,69 грн. 3% річних складають 7 206,61 грн.;
		-за період з 01.09.2015 р. по 16.12.2015 р. від суми боргу 1 138 546,69 грн. 3% річних складають 10 012,97 грн.,
		всього  170 736,81 грн. 
		По акту за жовтень 2014 року на суму 21 924 059,00 грн. заборгованість виникла 15.11.2014 р. і є неоплаченою.
		На вказану суму заборгованості за період з 15.11.2014 р. по 16.12.2015 р. позивач нарахував 3% річних в сумі 715 385,05 грн., які визнані судом обґрунтованими. 
		По акту за листопад 2014 року на суму 19 429 294,54 грн. строк оплати - 14.12.2014 р. припадає на вихідний день (неділю), тому переноситься на понеділок 15.12.2014 р., отже прострочення оплати настало з 16.12.2014 р. Заборгованість по цьому акту не сплачена. 
		За період з 16.12.2014 р. по 16.12.2015 р. від суми заборгованості 19 429 294,54 грн. 3% річних складають 584 475,76 грн. 
		По акту за грудень 2014 року на суму 23 388 305,35 грн. заборгованість виникла 15.01.2015 р. і не сплачена. 
		Позивачем нараховані 3% річних по цьому акту за період з 15.01.2015 р. по 16.12.2015 р. в сумі 402 826,79 грн., що визнано судом обґрунтованим. 
		Таким чином, всього з відповідача підлягають стягненню за розрахунком суду 3% річних в сумі 4 169 479,37 грн. У стягненні 3% річних в сумі 127 055,51 грн. суд відмовляє. 
		Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
		Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
		Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
		Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат без урахування наведеного розяснення, тому суд здійснив перерахунок інфляційних втрат. 
		Так, рішенням суду у справі №908/4247/14 стягнуто інфляційні втрати по червень 2014 року. 
		На суму боргу по акту за квітень 2014 року відповідач нараховує інфляційні втрати за липень  вересень 2014 року. Проте 03.09.2014 р. сума боргу була повністю сплачена по цьому акту, тому нарахування інфляційних втрат слід здійснювати по серпень 2014 року. Звідси від суми боргу 20 702 153,01 грн., яка існувала на кінець червня 2014 року, інфляційні втрати за липень 2014 року (індекс 100,4%) складають 82 808,61 грн. 
		Борг на кінець липня 2014 року складав 2 202 153,01 грн., звідси інфляційні втрати за серпень 2014 року (індекс 100,8%) складають 17 617,22 грн. 
		Всього інфляційні втрати по акту за квітень 2014 року складають 100 425,83 грн.
		На суму боргу за травень 2014 року позивач нараховує інфляційні втрати за період з липня по грудень 2014 року. 
		Борг по цьому акту на кінець червня 2014 року становив 21 219 868,39 грн., звідси інфляційні втрати за липень-серпень 2014 року (середній індекс 101,2%) складають 255 317,46 грн.
		Борг з вересня по жовтень 2014 року становив 3 671 394,94 грн., звідси інфляційні втрати за вказаний період (середній індекс 105,37%) складають 197 139,22 грн.
		Борг в листопаді 2014 року становив 671 394,94 грн., звідси за інфляційні втрати за листопад-грудень 2014 року (середній індекс 105%) складають 33 281,05 грн.
		Таким чином, по акту за травень 2014 року інфляційні втрати складають 485 737,73 грн.
		На суму боргу по акту за червень 2014 року відповідач нараховує інфляційні втрати за липень 2014 року  листопад 2015 року. 
		Оскільки заборгованість по акту виникла в липні 2014 року, інфляційні втрати слід нараховувати на суму боргу, яка існувала на кінець липня (23 421 621,91 грн.) за період  серпень  грудень 2014 року (середній індекс 111,48%), звідси інфляційні втрати складають 2 688 219,76 грн. Від суми боргу 14 593 016,85 грн., яка залишилась у січні 2015 року, інфляційні втрати за період з січня по листопад 2015 року (середній індекс 142,32%) складають 6 175 293,53 грн.
		Всього інфляційні втрати по акту за червень 2014 року складають 6 175 293,53 грн. 
		По акту за липень 2014 року позивач нарахував інфляційні втрати за серпень 2014 року  листопад 2015 року. Однак, оскільки заборгованість утворилась у серпні 2014 року, слід враховувати заборгованість на кінець серпня 2014 року (13 362 619,52 грн.) та середній індекс інфляції за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року (157,39%), звідси інфляційні втрати  складають 7 669 082,72 грн. 
		По акту за серпень 2014 року позивач нарахував інфляційні втрати за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року.  Однак, оскільки заборгованість утворилась у вересні 2014 року, слід враховувати заборгованість на кінець вересня 2014 року (19 750 626,46 грн.) та середній індекс інфляції за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року (152,96%), звідси інфляційні втрати  складають 10 459 206,39 грн.
		По акту за вересень 2014 року позивач нарахував інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року. Однак, оскільки заборгованість утворилась у жовтні 2014 року, слід враховувати заборгованість на кінець жовтня 2014 року (7 138 546,69 грн.) та середній індекс інфляції за період з листопада 2014 року по травень 2015 року (147,09%), звідси інфляційні втрати складають 3 361 802,87 грн. На кінець червня 2015 року заборгованість становила 4 138 546,69 грн., звідси інфляційні втрати за червень 2015 року (індекс 100,4%) складають 16 554,19 грн. На кінець липня 2015 року заборгованість становила 2 138 546,69 грн. В липні та серпні 2015 року інфляції не було, тому інфляційні втрати не нараховуються. У вересні  листопаді 2015 року сума боргу становила 1 138 546,69 грн., звідси інфляційні втрати за вересень  листопад 2015 року (середній індекс 102,99%) складають 34 036,88 грн.
		Таким чином, по акту за вересень 2014 року інфляційні втрати складають 3 412 393,94 грн. 
		По акту за жовтень 2014 року позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з листопада 2014 року по листопад 2015 року. Однак, оскільки заборгованість утворилась у листопаді 2014 року, слід враховувати заборгованість на кінець листопада 2014 року (21 924 059,00 грн.) та середній індекс інфляції за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року (146,59%). За розрахунком суду, сума інфляційних втрат є більшою, ніж нарахував позивач, тому суд визнав обґрунтованою визначену позивачем суму інфляційних втрат в розмірі 5 755 500,08 грн. 
		По акту за листопад 2014 року позивач нарахував інфляційні втрати за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року. Однак, оскільки заборгованість утворилась в грудні 2014 року, слід враховувати заборгованість на кінець грудня 2014 року (19 429 294,54 грн.) та середній індекс інфляції за період з січня по листопад 2015 року (142,32%), звідси інфляційні втрати складають 8 221 850,09 грн.
		По акту за грудень 2014 року позивач нарахував інфляційні втрати за період з січня по листопад 2015 року. Однак, оскільки заборгованість утворилась в січні 2015 року, слід враховувати заборгованість на кінець січня 2015 року (23 388 305,35 грн.) та середній індекс інфляції за період з лютого по листопад 2015 року (138,04%), звідси інфляційні втрати складають 5 762 906,79 грн.
		Таким чином, всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 48 042 397,10 грн. У стягненні інфляційних втрат в сумі 10 502 829,44 грн. суд відмовляє. 
		Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. 
		Як було зазначено, позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні початку виникнення прострочення по актам за травень, серпень, листопад 2014 року, а також включено в період прострочення дні оплат по всіх спірних актах, що є невірним. У звязку з цим суд здійснив перерахунок пені.
		Так, рішенням суду у справі №908/4247/14 стягнуто пеню по 14.07.2014 р. 
		Позивач нараховує пеню за загальний період з 16.07.2014 р. по 14.07.2015 р. на зобовязання червня  грудня 2014 року. Розрахунок здійснений в межах шестимісячного терміну нарахування пені відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
		З урахуванням встановлених судом періодів та сум прострочення, в межах заявлених позивачем періодів нарахування пені по кожному акту, суд здійснив наступний розрахунок пені.
		По акту за квітень 2014 року:
		- за період з 16.07.2014 р. по 27.07.2014 р. від суми боргу 20 702 153,01 грн. пеня складає 166 751,59 грн.;
		- за період з 28.07.2014 р. по 30.07.2014 р. від суми боргу 15 702 153,01 грн. пеня складає 32 264,70 грн.;
		- за період з 31.07.2014 р. по 19.08.2014 р. від суми боргу 2 202 153,01 грн. пеня складає 30 166,48 грн.;
		- за період з 20.08.2014 р. по 02.09.2014 р. від суми боргу 202 153,01 грн. пеня складає 1 938,45 грн. 
		Всього по акту за квітень 2014 року пеня складає 231 121,22 грн. 
		По акту за травень 2014 року:
		-за період з 16.07.2014 р. по 02.09.2014 р. від суми боргу 21 219 868,39 грн. пеня складає  708 685,47 грн.;
		-за період з 03.09.2014 р. по 02.11.2014 р. від суми боргу 3 671 394,94 грн. пеня складає 153 393,90 грн.;
		-за період з 03.11.2014 р. по 14.12.2014 р. від суми боргу 671 394,94 грн. пеня складає   21 080,06 грн.
		Всього по акту за травень 2014 року пеня складає 883 159,43 грн.
		По акту за червень 2014 року за період з 15.07.2014 р. по 13.01.2015 р. від суми боргу 23 421 621,91 грн. пеня складає 3 047 377,60  грн.
		По акту за липень 2014 року за період з 15.08.2014 р. по 14.02.2015 р. на суму боргу 13 362 619,52 грн. позивач нарахував пеню в розмірі 1 823 539,94 грн., яку суд визнав обґрунтованою. 
		По акту за серпень 2014 року на суму 19 750 626,46 грн. за період з 16.09.2014 р. по 14.03.2015 р. пеня складає 2 978 286,25 грн.
		По акту за вересень 2014 року за період з 15.10.2014 р. по 14.04.2015 р. від суми боргу 7 138 546,69 грн. пеня складає 1 298 433,19 грн. 
		По акту за жовтень 2014 року на суму 21 924 059,00 грн. за період з 15.11.2014 р. по 14.05.2015 р. позивач нарахував пеню в сумі 4 599 847,78 грн., яка визнана судом обґрунтованою. 
		По акту за листопад 2014 року від суми боргу 19 429 294,54 грн. за період з 16.12.2014 р. по 14.06.2015 р. пеня нарахована позивачем в розмірі 1 329 708,98 грн., що визнано судом обґрунтованим.
		По акту за грудень 2014 року позивачем нарахована пеня за період з 15.01.2015 р. по 14.07.2015 р. в сумі 3 840 293,69 грн., що визнано судом обґрунтованим. 
		Таким чином, всього пеня, яка підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду складає 20 031 768,08 грн. У стягненні пені в сумі 59 748,85 грн. суд відмовляє. 
		Також позивач нарахував штраф в розмірі 7% на суми заборгованості, які були прострочені більше 30 днів, а саме:
		-по акту за червень 2014 року від суми заборгованості 23 421 621,91 грн. штраф 7% складає 1 639 513,53 грн.;
		-по акту за липень 2014 року від суми заборгованості 13 362 619,52 грн. штраф 7% складає 935 383,37 грн.;
		-по акту за серпень 2014 року від суми заборгованості 19 750 626,46 грн. штраф 7% складає 1 382 543,85 грн.;
		-по акту за вересень 2014 року від суми заборгованості 7 138 546,69 грн. штраф 7% складає 499 698,27 грн.;
		-по акту за жовтень 2014 року від суми заборгованості 21 924 059,00 грн. штраф 7% складає 1 534 684,13 грн.;
		-по акту за листопад 2014 року від суми заборгованості 19 429 294,54 грн. штраф 7% складає 1 360 050,62 грн.;
		-по акту за грудень 2014 року від суми заборгованості 14 559 700,29 грн. штраф 7% складає 1 019 179,02 грн.
		Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача штрафу визнані судом обґрунтованими повністю в сумі 8 371 052,79 грн. 
		Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд залишив без задоволення, оскільки висновок Донецької торгово-промислової палати від 19.06.2014 р. про форс-мажорні обставини, якими відповідач обґрунтовує дане клопотання, судом не прийнятий як належний доказ настання цих обставин. Іншими доказами вина відповідача у порушенні зобовязання не спростована. Тому посилання відповідача на відсутність його вини у виникненні прострочення оплати є безпідставною.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволені судом частково, а саме:
		- стягнуто основний борг повністю в сумі 112 447 921,72 грн., 
		- стягнуто інфляційні втрати частково в сумі 48 042 397,10 грн.;
		- стягнуто 3% річних частково в сумі 4 169 479,37 грн.;
		- стягнуто пеню в сумі 20 031 768,08 грн.;
		- стягнуто штраф повністю в сумі 8 371 052,79 грн. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Так, згідно уточненої позовної заяви від 18.12.2015 р. позивачем заявлені вимоги на загальну суму 203 752 253 грн., з них задоволено судом вимоги на суму 
		За розгляд заявлених позовних вимог судовий збір складав максимальну суму за подання позову майнового характеру 73080 грн. 00 коп., яка і була сплачена позивачем при поданні позову.  Цією максимальною сумою охоплюються і заяви про збільшення позовних вимог. 
		Звідси на позивача покладається судовий збір в сумі 3 834 грн. 06 коп., на відповідача  в сумі 69 245 грн. 94 коп.  
		Відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення судового рішення строком на 3 роки, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан. Зава відповідача прийнята судом до розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
		В обґрунтування заяви про відстрочку терміном відповідач надав баланси (звіти про фінансовий стан) станом на 30.09.2015 р., 30.09.2016 р., 30.09.2017 р., а також звіти про фінансові результати (звіти про скупний дохід) за 9 місяців 2015 року, 9 місяців 2016 року, 9 місяців 2017 року, з яких вбачається, що господарська діяльність відповідача є збитковою. Зокрема, згідно з останньою фінансовою звітністю 9 місяців 2017 року сума прибуток відсутній, чисті збитки складають 335 668 тис. грн.
		Суд зазначає, що стягувана за судовим рішенням сума заборгованості, а також нараховані на неї суми 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій є значними і з урахуванням свого фінансового стану відповідач не зможе сплатити всю стягувану суму одночасно.
		Зазначені обставини обєктивно ускладнюють виконання рішення суду відповідачем на даний час і в повному обсязі. 
		Проте суд також враховує, що справа розглядається судом тривалий час (з 2015 року) і за цей час відповідачем не здійснено погашення боргу за спірний період навіть частково (останні оплати здійснені 01.09.2015 р. по судовому рішенню в іншій справі).
		Враховуючи інтереси позивача та його фінансовий стан, суд визнав за можливе задовольнити заяву відповідача частково і надати відстрочку виконання рішення строку на 6 місяців. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 204, 241, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 74, 75, 80, 129, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 002210602) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 112 447 921,72 грн. (сто дванадцять мільйонів чотириста сорок сім тисяч девятсот двадцять одна грн. 72 коп.), інфляційні втрати в сумі 48 042 397,10 грн. (сорок вісім мільйонів сорок дві тисячі триста девяносто сім грн. 10 коп.), 3% річних у сумі 4 169 479,37 грн. (чотири мільйони сто шістдесят девять тисяч чотириста сімдесят девять грн. 37 коп.), пеню в сумі 20 031 768,08 грн. (двадцять мільйонів тридцять одна тисяча сімсот шістдесят вісім грн. 08  коп.), штраф у сумі 8 371 052,79 грн. (вісім мільйонів триста сімдесят одна тисяча пятдесят дві грн. 79 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 69 245 грн. 94 коп. (шістдесят девять тисяч двісті сорок пять грн. 94 коп.).
		Видати наказ.
		3. В іншій частині позову відмовити. 
		4. Заяву Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь про відстрочку виконання рішення задовольнити частково. 
		5. Відстрочити виконання рішення господарського суду від 21.02.2018 р. у справі №908/1866/15-г строком на 6 місяців, тобто до 21.08.2018.
		 
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 01 березня 2018 року.
		 
		 
		 
		 Суддя           Т.А. Азізбекян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...