Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18506/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2018. Зареєстровано: 04.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2018.
Дата набрання законної сили: 21.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Верховний
		Суд
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2018 року 
		м. Київ
		справа №  910/18506/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
		 
		за участю представників : ПАТ "Сбербанк" - адвокатів Бєлоусова П.І., Левицького Є.В., ПАТ "Одеський коровай"  - адвоката Кириленка О.П.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 вересня 2017 у справі № 910/18506/16
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"
		до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 
		про визнання договорів недійсними,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2016 ПАТ "Одеський коровай" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Сбербанк" про визнання недійсними, з моменту їх укладення, іпотечних договорів від 30.08.2010, і від 26.08.2011та від 12.06.2014, а також, визнання недійсними з моменту укладення договорів застави від 30.08.2010.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладаючи спірні договори іпотеки та застави, фактично відчужено єдиний цілісний майновий комплекс належний позивачу, загальною вартістю більше ніж 50 % майна товариства, за відсутності відповідного рішення загальних зборів ПАТ "Одеський коровай" про дозвіл здійснити таке відчуження майна, як вищого органу управління вказаного господарського товариства, а лише на підставі рішення Наглядової ради товариства, в порушення положень ст. 98 ЦК України. 
		 
		Рішенням господарського суду м. Києва від 28.11.2016 у справі № 910/18506/16 (суддя Дупляк О.М.) позов  задоволено та постановлено про визнання недійсними з моменту укладання між  ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", іпотечний договір від 30.08.2010,  посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8468, іпотечний договір від 30.08.2010,   посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8470, договір застави від 30.08.2010   посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8474, іпотечний договір від 26.08.2011 посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 9894, іпотечний договір від 12.06.2014 посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 3007  та договір застави від 02.04.2012 про передачу в заставу виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "Булкін".
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 910/18506/16  рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі                           № 910/18506/16  постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017   скасовано, а рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2016 у справі № 910/18506/16 залишено без змін.
		 
		У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 910/18506/16  з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 11116 ГПК України,      ПАТ "Сбербанк" посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 98, ст. 241  ЦК України, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 12.09.2017  та залишити в силі рішення постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017.
		 
		В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 29.06.2011 у справі № 34/77-27/356, від 21.04.2011 у справі № 27/171/10-16/258/10,     від 11.08.2017 у справі № 924/336/17, в яких, на думку заявника,  суд касаційної інстанції, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК України,  неоднаково застосував до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також заявником надано  копії постанов Верховного Суду України   від 19.08.2014 у справі № 3-38гс14, від 06.04.2016 у справі № 3-84гс16, в яких,  заявник вказує на порушення п. 3 ч. 1 ст. 11116 ГПК України, оскільки, суд касаційної інстанції, дійшов протилежного висновку про те, що договори іпотеки та застави є договорами відчуження майна на укладання яких необхідне обов'язкове рішення загальних зборів про згоду на продаж такого майна та помилкових  висновків про те, що укладання товариством договорів страхування щодо майна переданого банку в заставу та іпотеку не є схваленням оскаржуваних договорів, так як підтвердженням схвалення цих договорів може бути тільки відповідне рішення загальних зборів товариства. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду України від 01.11.2017 справу № 910/18506/16  допущено     до провадження Верховного Суду України, відкрито провадження за заявою ПАТ "Сбербанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 910/18506/16 .
		 
		Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.
		 
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
		 
		Верховним Судом України до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду  передано заяву ПАТ "Сбербанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі   № 910/18506/16  разом із справою.
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 для розгляду справи №и910/18506/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" визначено суддю-доповідача Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г.- головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.
		 
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 11122 ГПК України ( в редакції чинній до 15.12.2017),   ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду  від 18.01.2018 справу № 910/18506/16  за заявою ПАТ "Сбербанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 призначено до розгляду на 21.02.2018 на 10-30.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		У справі № 910/18506/16, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.06.2010 рішенням Наглядової ради ПАТ "Одеський коровай", оформленим протоколом №22/06/2010, погоджено відкриття невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 83  751 030, 00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою 17 % річних для рефінансування кредитів в АТ "Укрексімбанк" із щомісячним графіком погашення кредиту, починаючи з 05.01.2011 року (пункт 1), погодено відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 52 48970  грн. строком на 60 місяців із сплатою 17 % річних з метою поновлення оборотного капіталу із вільним графіком погашення кредиту (пункт 2). З метою забезпечення зобов'язань перед банком (зазначених в п. 1, 2 порядку денного) прийнято рішення про передачу банку в іпотеку/заставу  визначене рішенням майно, загальною залишковою балансовою вартістю 57 015 863, 14 грн.
		 
		Внаслідок чого, враховуючи вказане рішення Наглядової ради товариства,  24.06.2010 між ПАТ "Сбербанк" (банк) та ПАТ "Одеський коровай" (позичальник),  укладено договори про відкриття кредитної лінії №18-В/10  та  №17-В/10, з урахуванням змін, за умовами яких банк відкриває позичальнику  мультивалютні відновлювальні  кредитні лінії  з лімітом складає 46035 672, 90 грн. та  з лімітом 240 065 992  російських рублів. 
		 
		Пунктами  2.1 кредитних договорів передбачено, що неналежне виконання позичальником кредитних відповідних зобов'язань забезпечується, зокрема:
		          - іпотекою нежитлових будівель та споруд, загальною площею 13418, 3 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, які належать Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - заставою основних засобів, які належать Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська (вул. Хворостіна), буд. 47, які належать Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою будівлі гуртожитку, загальною площею 2 548,0 кв. м. розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14-А, які належать Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою нежилого приміщення, загальною площею 66, 4 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 68, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою нежилого приміщення, загальною площею 137, 9 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 38/1, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 190,9 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська,  буд. 3, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 188,3 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорська дорога, буд. 29, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код  00376886) на праві власності;
		          - іпотекою житлового приміщення першого поверху, загальною площею 91, 5 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 17, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою житлового приміщення першого поверху, загальною площею 139, 9 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Глушко, буд 22 яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності;
		          - іпотекою житлового приміщення першого поверху, загальною площею 99, 4 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд 41-А, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності.
		 
		В подальшому, 30.08.2010, на виконання умов кредитних договорів між сторонами укладений іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою Є.В. та зареєстровано за номером 8468, за яким предметом іпотеки є: нежилі будівлі та споруди загальною площею 13 418,3 кв. м., а саме: літера "А, А1, А2" за планом земельної ділянки - основні, загальною площею 9  388, 3 кв. м.; літера "Б" за планом земельної ділянки - майстерня, загальною площею 333, 2 кв. м.; літера "В" за планом земельної ділянки - склади, загальною площею 815, 8 кв. м.; літера "Г" за планом земельної ділянки - виробниче, загальною площею 195, 3 кв. м.; літера "Д" за планом земельної ділянки - пральня, загальною площею 327, 9 кв. м.; літера "Е" за планом земельної ділянки - майстерня, загальною площею 183, 0 кв. м.; літера "Ж" за планом земельної ділянки - підсобне, загальною площею 44, 6 кв. м.; літера "З" за планом земельної ділянки - сховище, загальною площею 175, 1 кв. м.; літера "И" за планом земельної ділянки - склад, загальною площею 138, 8 кв. м.; літера "К" за планом земельної ділянки - насосна, загальною площею 117, 6 кв. м.; літера "Л" за планом земельної ділянки - склад, загальною площею 1 88.8 кв. м.; літера "М" за планом земельної ділянки - гараж-склад, загальною площею 135., 0 кв. м.; літера "Н" за планом земельної ділянки - бокси, загальною площею 201, 1 кв. м.; літера "О" за планом земельної ділянки - авто майстерня, загальною площею 1 017, 6 кв. м.; літера "П" за планом земельної ділянки - прохідна, загальною площею 156, 2 кв. м. за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Петрова Генерала будинок 14 (чотирнадцять), які належать іпотекодавцю на праві власності згідно зі свідоцтвом про право власності на нежилі будівлі та споруди САА № 452419, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.05.2003 року на підставі наказу Фонду державного майна України з додатками по Одеській області з переліком від 29.07.1997 року № 17-АТ. Предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодавцем, Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 03 червня 2003 року, номер запису 654 стр. 2 кн. 26 неж. Вартість цього нерухомого майна згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №26493040, виданим Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 22.06.2010 року, складає 11 430 793, 00 (одинадцять мільйонів чотириста тридцять тисяч сімсот дев'яносто три) гривні 00 копійок. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 2, 7609 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І - ОД № 00337, виданого Одеською міською радою 20.03. 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 137.
		 
		Відповідно до п. 3.2. спірного договору - 1 за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 28  782 190 грн. 
		 
		Також, сторонами 30.08.2010 укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровано за номером 8470, за яким предмет іпотеки за договором є: будівля гуртожитку, загальною площею 2 548, 0 кв. м., житловою площею 1720, 8 кв. м., реєстраційний номер 9963247, за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Петрова генерала, будинок №14-а (чотирнадцять тире "а"), яка належить іпотекодавцю на праві власності згідно зі Свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку № 017047, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18 січня 2002 року на підставі переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Одеський коровай" від 07 грудня 2000 року, наказу Фонду державного майна України від 29.07.1997 року №17-АТ; розпорядження Малиновської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 жовтня 2001 року №848/01-04. Предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодавцем Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 21.01.2002 року, номер запису 1345-стр.151-кн.15 неж., заставна вартість  предмету іпотеки складає 6  461 804, 00 грн.
		 
		За договором застави від 30.08.2010, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. та зареєстровано за номером 8474, ПАТ "Одеський коровай" передало в заставу  ПАТ "Сбербанк"   обладнання та інші основні засоби, які належать заставодавцю на праві власності  та загальна вартість предмету застави складає  22  542  237, 08 грн.
		 
		В подальшому,   26.08.2011 між ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Одеський коровай"  укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровано за номером 9894, за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань боржника - ПАТ "Кримхліб" за договором про відкриття кредитної лінії від 26.08.2011 № 04-Н/11/16/ЮО, укладеного між боржником та іпотекодержателем, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, а саме : 
		          - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 139, 9 кв. м., яке розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, проспект Глушка Академіка (проспект Димитрова), будинок 22 (двадцять два), яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Пучковою І. А. 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4461;
		          - нежитлове приміщення магазину загальною площею 137, 9 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 38/1 (тридцять вісім дріб один), яке належить іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням Господарського Суду Одеської області, справа №24/183-09-5348 від 25.02.2010 року та рішення Господарського Суду Одеської області, справа №24/183-09-5348 від 21.12.2009 року;
		           - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 90, 9 кв. м., яке розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Пироговська, будинок 3 (три), яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А. 25.12.1998, реєстровий № 1-4465.;
		          - будівлі та споруди, загальною площею 8 733, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Прохоровська (вулиця Хворостіна), будинок 47 (сорок сім), а саме: літера "А,А1" - будівля головного виробничого корпусу; літера "Ж" - будівля газорегуляторного пункту; літера "Н" - будівля для солі та матеріалів; літера П" - будівля для зберігання запасі води; літера "К" - будівля компресорної станції; літера "Б" - будівля котельної; літера "М,Л" - будівля матеріального складу; літера "В" - будівля прохідної та відділу кадрів; літера "И" - будівля ремонтних майстерень; літера "О" - будівля столярних майстерень; літера "Д" - будівля трансформаторної підстанції; літера "С" - рампа з навісом; літера "Р" - споруда кладу БЗБ. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням Господарського суду Одеської області, справа №9/4-06-370 від 27.01.2006 року. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0, 9566 га та перебуває у строковому платному користуванні іпотекодавця згідно з договором оренди землі, укладеним між іпотекодавцем і Одеською міською радою 31.03.2010, посвідчений Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 794, та зареєстрованим в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 21.04.2010 року за №779. Кадастровий номер земельної ділянки - 5110137300:29:003:0007, цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд хлібозаводу № 2.
		 
		Загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 24  601  469, 00 грн. (п. 3.2 спірного договору). 
		 
		Також, 02.04.2012  сторони уклали договір застави, в забезпечення  кредитних договорів, за яким було передано в заставу виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "БУЛКІН", які належать ПАТ "Одеський коровай" (заставодавцю) на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг №112126 від 10.09.2009, свідоцтвом на знак для товарів та послуг №34594 від 15.09.2003, випискою з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг №34594 від 10.02.2012, випискою з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг №112126 від 10.02.2012, які видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та договором №ТіС-130/11 від 20.10.2011, який укладений між заставодавцем та ЗАТ "ХОЛДИНГ "Т і С". Майновими правами, які передаються в заставу за договором є: виключне право на використання знаку для товарів та послуг "БУЛКІН", виключне право дозволяти використання знаку для товарів та послуг "БУЛКІН", виключне право перешкоджати неправомірному використанню знаку для товарів та послуг "БУЛКІН", в тому числі, забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (п. 3.1).
		 
		Вартість предмету застави складає 44  569 582, 00 грн. (п. 3.2.  договору застави).
		 
		Із наявних у справі матеріалів вбачається, що  12.06.2014  ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Одеський коровай"   було укладено   іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. та зареєстровано за номером 3007, предметом іпотеки за договором є: 
		          - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 139, 9 кв. м., яке розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, проспект Глушка Академіка (проспект Димитрова), будинок 22 (двадцять два), яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А. 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4461. Право власності за позивачем, як іпотекодавцем, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року. Шинкаренко Ю.В. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 306675351101, номер запису про право власності: 4876866, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 18605008 від 05.03.2014 року, виданим Шинкаренко Ю.В. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області 05.03.2014 року;
		          - нежитлове приміщення магазину загальною площею 137, 9 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 38/1 (тридцять вісім дріб один), яке належить іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням Господарського суду Одеської області, справа №24/183-09-5348 від 25.02.2010 року та рішення Господарського Суду Одеської області, справа №24/183-09-5348 від 21.12.2009 року. Право власності за іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Морозовою С. В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.06.2014, номер запису про право власності: 59826325, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 382896651101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу 2289700 від 12.06.2014 року, виданим Морозовою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
		          - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 90, 9 кв. м., яке розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Пироговська, будинок 3 (три), яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі договору купівлі - продажу, посвідченому державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Пучковою І. А. 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4465. Право власності за іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року Голоцван Є. О. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 307292551101, номер запису про право власності: 4885951, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 18640484 від 05.03.2014 року, виданим Голоцван Є.О. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області 05.03.2014 року.
		          - будівлі та споруди, загальною площею 8 733, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Прохоровська (вулиця Хворостіна), будинок 47 (сорок сім), а саме: літера "А,А1" - будівля головного виробничого корпусу; літера "Ж" - будівля газорегуляторного пункту; літера "Н" - будівля для солі та матеріалів; літера П" - будівля для зберігання запасі води; літера "К" - будівля компресорної станції; літера "Б" - будівля котельної; літера "М,Л" - будівля матеріального складу; літера "В" - будівля прохідної та відділу кадрів; літера "И" - будівля ремонтних майстерень; літера "О" - будівля столярних майстерень; літера "Д" - будівля трансформаторної підстанції; літера "С" - рампа з навісом; літера "Р" - споруда кладу БЗБ. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням Господарського суду Одеської області, справа №9/4-06-370 від 27.01.2006 року. Право власності за іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.03.2014 року виданим Каменська О.А. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 306405151101, номер запису про право власності: 4873047, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 18588247 від 04.03.2014 року, виданим Каменська О.А. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області 04.03.2014року. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0,9566 га та перебуває у строковому платному користуванні іпотекодавця згідно з договором оренди землі, укладеним між іпотекодавцем і Одеською міською радою 31.03.2010, посвідчений Чужовською Н. Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №794, та зареєстрованим в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 21.04.2010 року за №779. Кадастровий номер земельної ділянки - 5110137300:29:003:0007, цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд хлібозаводу № 2.
		 
		Загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 22 873 930 грн. (п. 3.2 іпотечного договору).
		 
		Предметом даного позову є визнання недійсними зазначених договорів іпотеки та застави, укладених між ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Одеський коровай", саме з посиланням  на положення ст.ст. 92, 97, 98, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, і на те, що вказані угоди про передачу в іпотеку/заставу майна,  фактично були спрямовані на відчуження майна на суму, що становить більше 50% відсотків майна цього Товариства, було укладено без відповідного на те рішення загальних зборів учасників ПАТ "Одеський коровай".
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що за спірними договорами  іпотеки та застави, забезпечувались зобов'язання за кредитним договором від 24.06.2010  на суму, яка  значно перевищувала 50 % відсотків майна яке до того ж   відноситься до цілісного майнового комплексу, проте рішення загальних зборів ПАТ "Одеський коровай"  про дозвіл на укладання таких договорів прийнято не було та як і не відбулось подальше схвалення спірних правочинів, оскільки таке схвалення можливе лише за наявності рішення загальних зборів, отже суд дійшов висновку про те, що фактично спірні договори іпотеки та застави є договорами відчуження майна, то враховуючи положення положень ст.ст. 92, 98, 190, 203, 215, 241, 572, 575 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", п. 11.3. Статуту ПАТ "Одеський коровай", наявні підстави для визнання цих правочинів недійсними, з моменту їх укладення.
		 
		Апеляційний  господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову в позові щодо визнання недійсним іпотечних договорів та договорів застави, послався на те, що на час укладання спірних правочинів, ПАТ "Одеський коровай" правильно керувалось положеннями Закону України "Про господарські товариства" у редакції, яка діяла на час укладання цих договорів, оскільки на 30.08.2010 діяльність товариства позивача   не була приведена у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", а згідно  ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на 30.08.2010, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів не було віднесено затвердження угод, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства  та Статутом ПАТ "Одеський коровай" передбачено, що до компетенції Наглядової ради відноситься, зокрема, узгодження договорів з контрагентом, загальна сума  яких одночасно перевищує 5 000 000 гри., надання згоди на видачу на вищезгадану суму векселів, авалей, ін. цінних паперів та узгодження договорів застави, в яких Товариство виступає заставодавцем, кредитних договорів і договорів поруки  (пп. 10, пп. 15) п. 11.3. Статуту. З огляду на зазначене, апеляційний суд  дійшов висновку про те, що оскільки спірні договори іпотеки та застави не є договорами відчуження майна, і мають забезпечувальний характер, загальна вартість майна, переданого банку в заставу/іпотеку згідно оскаржуваних угод від 30.08.2010 не перевищувала 50% майна товариства та  на час підписання спірних правочинів,  право узгоджувати укладення договорів застави та договорів, загальна сума яких одночасно перевищує 5 000 000,00 грн.  належало Наглядовій раді, це виключає порушення приписів ст. 98 ЦК України при укладання спірних договорів. Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходив з того, що  між сторонами укладались додаткові угоди про внесення змін до спірних договорів іпотеки та застави та ПАТ "Одеський коровай" на виконання умов зазначених іпотечних договорів, уклало договори добровільного страхування майна, що є предметом іпотеки за спірними договорами іпотеки, вказане свідчить про наступне схвалення позивачем спірних правочинів, а з урахуванням ст. 241 ЦК України,  відсутні підстави для визнання цих договорів недійсними. 
		 
		Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України погодився із висновками господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання  недійсними іпотечних договорів та договорів застави, з моменту їх укладання, заставна вартість майна за якими перевищувала 50% вартості майна  товариства, як таких що укладенні без дотримання порядку визначеного ст. 159 ЦК України та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме за відсутності рішення загальних зборів товариства про надання згоди на вчинення таких правочинів, оскільки зазначене відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. При цьому, в даному випадку безпідставно застосовувати положення ст. 241 ЦК України щодо наступного схвалення спірних договорів, так як ПАТ "Одеський коровай" є акціонерним товариством для якого законодавством та статутом визначено повноваження його органів управління, зокрема, повноваження загальних зборів учасників товариства, у тому числі - його виключні повноваження, до яких відноситься і питання прийняття рішення про вчинення значного правочину ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, реалізація яких відбувається тільки шляхом проведення таких загальних зборів, а ніяким іншим способом.
		 
		Проте, у справах № № 34/77-27/356, 27/171/10-16/258/10, 924/336/17, копії постанов яких надано для порівняння, Вищий господарський суд України при вирішенні спорів у подібних правовідносинах висловив правову позицію про те, що договори іпотеки та застави не є договорами відчуження, а носять забезпечувальний характер, оскільки такі угоди укладаються за для забезпечення виконання основного зобов'язання.  Таким чином, коли приписи ст. 98 ЦК України лише регулюють порядок прийняття рішення загальних зборів товариства, при цьому не визначають питання, віднесені до їх виключної компетенції, з урахуванням Статуту товариства, тому вчинення забезпечувальних правочинів не потребує обов'язкового узгодження загальними зборами акціонерів.
		 
		Також, у постановах Вищого господарського суду України № 924/336/17 та постановах Верховного суду України № 5011-31/17917-2012, № 922/796/15 зазначено щодо  правового аналізу змісту частини 1 статті 241 ЦК, який  дозволяє дійти висновку про те, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено, і такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.
		 
		Відтак, викладене вище свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		 
		Забезпечуючи єдність судової практики в цьому питанні, Верховний Суд виходить із такого.
		 
		Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		 
		Ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
		 
		Ст. 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи, Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		 
		За ч. 1 та ч. 2 ст. 98 ЦК України,  загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. 
		 
		Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. 
		 
		Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Разом з тим, з цієї норми випливає, що підвищенні вимоги до укладання правочинів щодо розпорядження майном  товариства застосовуються лише тоді, коли таке розпорядження стосується виключно відчуження майна, а не будь-якої  іншої  форми розпорядження майном.
		 
		Відповідно до  ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
		 
		Правовий аналіз змісту частини першої статті 241 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.
		 
		Водночас, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на момент оскаржуваних правочинів, встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.  
		 
		При цьому,  п. і ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", встановлював, що до компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Частина 6 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" передбачала, що зазначені повноваження не належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та можуть бути передані іншим органом товариства.
		 
		Частиною першою статті 46 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент оскаржуваних правочинів, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.
		 
		Згідно статуту ПАТ "Одеський коровай" , в редакції на момент укладення оскаржуваних правочинів, до компетенції Наглядової ради відноситься вирішення питань, передбачених законом і статутом товариства, а також переданих для вирішення Наглядовій раді Загальними зборами, зокрема: узгодження договорів (угод)  з контрагентом, загальна сума (угод) яких одночасно перевищує 5 000 000,00 грн.,  надання згоди на видачу на вищезгадану суму векселів, авалей, ін. цінних паперів (пп. 10) п. 11.3 Статуту, узгодження договорів застави, в яких Товариство виступає заставодавцем, кредитних договорів і договорів поруки (пп. 15) п. 11.3 Статуту. 
		 
		Разом з цим, суд касаційної інстанції приймаючи постанову не надав належної правової оцінки, як самому статут товариства так і тому, що 22.06.2010 року Наглядовою радою ВАТ "Одеський коровай",  приймалося рішення, яким погоджено  відкриття невідновлювальної кредитної лінії в АТ "Сбербанк Росії" з  вказаним лімітом  та відповідно в забезпечення виконання вказаного зобов'язання вирішено передати банку в іпотеку/заставу визначене рішенням майно, загальною залишковою балансовою вартістю 57015863,14 грн. та надано голові правління Товариства повноваження на укладення та підписання договорів про відкриття кредитних ліній, договорів іпотеки/застави та інших документів, пов'язаних з підписанням вищевказаних договорів.
		 
		При цьому, суд касаційної інстанції застосовуючи норми Закону України "Про акціонерні товариства", не врахував, що на момент укладення спірних угод,  статут ПАТ "Одеський коровай", в порушення п.п. 4, 5  Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", не було приведено у відповідність до вимог вказаного закону, а тому суду касаційної інстанції, слід було застосовувати саме норми Закону України "Про господарські товариства", які не містили положень щодо виключної компетенції загальних зборів на укладення відповідних угод, тоді як суд касаційної інстанції вказував саме на  порушення Закону України "Про акціонерні товариства" при укладенні оспорюваних договорів.
		 
		Разом з цим,  спірні правовідносини є майновими цивільними відносинами, що виникли у зв'язку із здійсненням юридичною особою гарантованого ст.ст. 13, 41 Конституції України  права приватної власності на нерухоме майно та інші цивільні права, крім того, вказані правовідносини виникли у зобов'язальних правовідносинах у зв'язку з передачею майна майнових прав в іпотеку відповідно до Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про заставу".
		 
		Аналіз ст. ст. 546, 572, 576-578 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 6 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає у тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
		 
		Тобто право застави - це право на чуже майно, внаслідок установлення якого власник може бути примусово позбавлений права на своє заставлене майно.
		 
		Отже, застава - це один зі способів забезпечення виконання зобов'язання, особливістю якого є передача майна: заставодавець передає майно у заставу заставодержателю. 
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. 
		 
		Суд касаційної інстанції, погоджуючись з судом першої інстанції, що ПАТ "Одеський коровай" укладаючи  договори застави та іпотеки передав Банку майно загальною вартістю 149831212,08 грн., що значно перевищує 50% вартості майна Товариства, у зв'язку з чим фактично відбулось відчуження майна, яке належить до єдиного цілісного майнового комплексу ПАТ "Одеський коровай", зважаючи на вищезазначені норми матеріального не врахував, що  договір застави/іпотеки укладаються виключно  в забезпечення виконання зобов'язання за основним зобов'язанням, в даному випадку в забезпечення зобов'язань кредитного договору і не є безумовним відчуженням власником свого майна на користь заставодержателя, іпотекодержателя. 
		 
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		Частиною 1 ст. 261 ЦК України  встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або може довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		 
		Вирішуючи спір щодо недійсності договорів застави та іпотеки, суд касаційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що позовна давність  на звернення з вимогами  про визнання договорів недійсними не спливла, оскільки оспорюванні договори  є взаємопов'язаними і останній з правочинів укладено у 2014 році, то відповідно строк позовної давності не може бути застосовано до спірних правовідносин.
		 
		При цьому, судом касаційної інстанції не враховано, що ст. 261 ЦК чітко встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або може довідатися про порушення свого права, позивач є стороною усіх спірних правочинів і тому знав про укладення спірних угод, які укладались в забезпечення основного зобов'язання, тобто  з моменту укладення договору кредитування, ще у 2010. 
		 
		Враховуючи викладене, висновок суду касаційної  інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсними з моменту укладення, іпотечних договорів від 30.08.2010,  від 26.08.2011 та від 12.06.2014, а також, визнання недійсними з моменту укладення договорів застави від 30.08.2010, на підставі того, що було порушено положення  ст. 98 ЦК України та за відсутності наступного схвалення  цих правочинів, в розумінні  ст. 241 ЦК України та недотримання Закону України " Про акціонерні товариства", щодо обов'язковості прийняття рішення загальними зборами на укладення спірних правочинів,  є неправильними, а тому заява про  перегляд судового рішення від 12.09.2017 у справі № 910/18506/16 з підстави, передбаченої п. 1, п. 3  ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, підлягає задоволенню.
		 
		Згідно частини 2 статті 11125 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, за наявності підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 11116 цього Кодексу, суд має право, зокрема, у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
		 
		Відтак, постанова Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі                                   № 910/18506/16 підлягає скасуванню, а постанова  Київського апеляційного господарського суду від  20.02.2017 залишенню в силі. 
		 
		Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 11114 11123 - 11125 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII, Суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Заяву ПАТ "Сбербанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 910/18506/16 задовольнити.
		 
		Постанову Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі                                   № 910/18506/16  скасувати.
		 
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від  20.02.2017 у справі                                   № 910/18506/16 залишити  в силі.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий                                                                                            Ткаченко Н.Г.                                                                  
		Судді                                                                                                          Білоус В.В.                                                                                                                             
		                                                                                                                      Жуков С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...