Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/5740/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2018. Зареєстровано: 04.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2018.
Дата набрання законної сили: 03.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Верховний
		Суд
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 березня 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа №  922/5740/15 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Мачульського Г.М. - головуючого (доповідач), Кушніра І.В., Краснова Є.В.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
		на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (колегія суддів у складі: Сіверін В. І. - головуючий, судді: Россолов В.В., Хачатрян В.С.)
		та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Добреля Н.С., судді: Хотенець П.В., Аюпова Р.М.)
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
		до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"
		2. Приватного акціонерного товариства "Термолайф"
		3. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення №3 АТ "Сбербанк"
		про визнання поруки припиненою
		 
		та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс"
		до 1. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
		2. Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
		про визнання поруки припиненою,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляді Господарського суду Харківської області знаходиться позов Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (ПАТ "Харківський коксовий завод"), до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в особі відділення "Харківське відділення №3 "АТ "Сбербанк Росії" (ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"), Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (ПрАТ "Термолайф"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" (ТОВ "Коксотрейд") про визнання припиненим договору поруки від 04.09.2012.
		Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (ПАТ "Сбербанк") звернулося до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ПрАТ "Харківський коксовий завод" частину заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 року в розмірі 31972,54 грн.
		Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 повернуто заявнику зустрічну позовну заяву разом із доданими до неї документами з підстав несплати ПАТ "Сбербанк" судового збору за подання вказаного зустрічного позову.
		Суди свій висновок мотивували тим, що у матеріалах справи докази на підтвердження того, що майновий стан ПАТ "Сбербанк" перешкоджав сплаті ним судового збору у встановлених порядку і розмірі, відсутні.
		У касаційній скарзі ПАТ"Сбербанк" просить ухвалу від 14.09.2017 і постанову від 05.10.2017 у даній справі скасувати, передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Сбербанк". Посилаючись на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правові позицій Європейського суду з прав людини, постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7, ПАТ "Сбербанк" вказує, що суди безпідставно відмовили йому у звільнені від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
		Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.
		Предметом даного касаційного перегляду оскаржуваних судових актів є відповідність вимогам законодавства висновок судів про відмову у звільненні клопотання ПАТ "Сбербанк" від сплати судового збору за подання зустрічного позову у зв'язку з чим зустрічна позовна заява ПАТ "Сбербанк" була повернута місцевим господарським судом на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на час звернення з позовом) через те, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
		За змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 17.05.2017 чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		Отже при розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір", господарські суди виходять з того, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
		Відтак особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
		При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, це стосується і доведеності відповідних обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог.
		Обставини скрутного майнового стану має бути доведено стороною, яка заявляє клопотання на підставі положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", як це передбачено статтями 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і ці обставини мають бути такими, що об'єктивно перешкоджають сплаті стороною судового збору у встановленому порядку і розмірі.
		З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що майновий стан ПАТ "Сбербанк" перешкоджав сплаті ним судового збору у встановлених порядку і розмірі.
		Доводи касаційної скарги не спростовують таких висновки судів, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII).
		З огляду на викладене касаційний суд не приймає до розгляду документи, долучені ПАТ "Сбербанк" до касаційної скарги в підтвердження його позиції.
		Щодо правової позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) у вказаних у касаційній скарзі справах, а саме правових позицій суду, висловлених у справах "Креуз проти Польщі", "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" щодо того, що розмір судового збору з урахуванням майнового стану сторони не повинен ускладнювати чи обмежувати доступ до правосуддя, то Верховний Суд зазначає, що Касаційний господарський суд обмежений розглядом питань щодо коректного застосування права і не виконує функції встановлення фактів, замість вже встановлених судами попередніх інстанцій і хоча особа, що подає касаційну скаргу має право висувати на розгляд суду спостереження, які вона вважає значущими, стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не гарантує результату касаційного розгляду справи на користь сторони.
		Щодо посилань у касаційній скарзі на рішення ЕСПЛ у справах "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Соумінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти фінляндії", "Гарсія Руїз проти Іспанії" щодо вмотивованості судових рішень, то у справі, «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		З оскаржуваних судових актів вбачається, що судами вмотивовано відмову у клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
		Таким чином аргументи, вказані в касаційній скарзі оцінювались апеляційним судом і вони були вмотивовано відхилені.
		Так, твердження ПАТ "Сбербанк" про те, що загальна банківська криза, про яку йдеться у висновках Національного банку України щодо стану банківської системи у 2015 році, не могла не позначитися на фінансовому становищі ПАТ "Сбербанк", відхилені апеляційним судом, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не свідчать про неможливість сплати заявником судового збору у 2017 році.
		Суд правильно вказав, що фінансова криза є одним з можливих ризиків підприємницької діяльності суб'єктів господарювання та не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а із наведених судам попередніх інстанцій доводів та досліджених судами обставин не вбачається, що така криза вплинула на неможливість сплати ПАТ "Сбербанк" судового збору у встановленому розмірі.
		Посилання на те, що ПАТ "Сбербанк" протягом 2015 року сплачено понад 2000000,00 грн. судового збору за подання позовів у численних справах про стягнення заборгованості з ПрАТ "Термолайф" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" апеляційний суд відхилив через те, що зазначені витрати також стосуються іншого періоду і не свідчать про неможливість сплати судового збору у 2017 році.
		Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
		За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
		За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.
		Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 301, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі Господарського суду Харківської області № 922/5740/15, залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                Г. М. Мачульський
		 
		Судді                                                                                          І. В. Кушнір
		 
		                                                                                          Є. В. Краснов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...