Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/719/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2018. Зареєстровано: 05.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		07 лютого 2018 року                                            № 826/719/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді Аблова Є.В., 
		суддів: Григоровича П.О., Смолія І.В.,
		при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,
		за участю представників сторін:
		представника позивача: Панькевич М.Б.,
		представника відповідача - Міністерства енергетики і вугільної промисловості України: Старушкевич У.М., 
		представника третьої особи: Войтюк Д.В.,                          
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» 
		до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, 
		за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго",
		про визнання протиправною бездіяльності, скасування розпорядження №552-р від 13.07.2016 року,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (далі - позивач) до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики і вугільної промисловості України (далі - відповідачі), за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (далі - третя особа), про визнання протиправною бездіяльності відповідачів під час розроблення та схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №552-р.  
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що при розробці та прийнятті Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року (далі - Програми) відповідачами не було дотримано процедури, передбаченої для прийняття таких програм, чим порушено законні права та інтереси позивача.
		Так, зазначив, що відповідачами не проведено державної екологічної експертизи, стратегічної екологічної оцінки, не забезпечено участі громадськості під час розроблення Програми.
		У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити.
		Представник відповідача - Міністерства енергетики і вугільної промисловості України у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши на їх безпідставність.
		Крім того вказала, що позивач не є учасником спірних правовідносин, та не довів належним чином, що спірними дією чи бездіяльністю Уряду порушуються його права та інтереси.  
		Представник третьої особи також заперечував проти задоволення заявлених позивачем позовних вимог з підстав, зазначених у письмових заперечення на адміністративний позов, вказавши на те, що позивач згідно статутної діяльності створений для здійснення благодійної діяльності, при цьому положення Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" не наділяють таких правом на звернення до суду з питань забезпечення дотримання природоохоронного законодавства. Поряд з цим, позивачем не доведено, що прийняття Програми негативно вплинуло на його інтереси щодо досягнення цілей благодійної діяльності. 
		Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.  
		Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №552, яким затверджено Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року.
		Не погоджуючись з її положеннями та процедурою прийняття, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Так, вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та ограни місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності, керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, зокрема, спрямовує і координує роботу Міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону (статті 113, 116 Конституції України).   
		Відповідно до статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Уряд у сфері, зокрема, розроблення та виконання державних і міждержавних екологічних програм.
		З матеріалів справи вбачається, що проект розпорядження Уряду «Про схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026», було розроблено на виконання доручення Прем'єр-мінстра України від 14.06.2016 року № 22033/0/1-16 за результатами його робочої поїздки до Чернівецької області 10.06.2016 року.
		Відповідно до пояснювальної записки з метою розпорядження є створення умов для підвищення забезпечення енергетичної безпеки держави шляхом забезпечення ефективного розвитку гідроенергетики з максимальним використанням економічного ефективного гідроенергетичного потенціалу, вдосконалення управління об'єктами гідроенергетики, підвищення рівня їх безпеки, збільшення регулюючих маневрових потужностей гідроелектростанцій і гідроакомулюючих електростанцій для підвищення стійкості та надійності роботи об'єднаної енергосистеми України та інтеграції її з Європейською енергетичною системою, зменшення споживання органічних ресурсів і техногенного навантаження на довкілля.
		Проект розпорядження погоджено без зауважень із заінтересованими органами, зокрема Першим віце-прем'єр-міністром України - Міністром економічного розвитку України, заступником Міністра регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, Міністром фінансів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та житлово-комунального господарства України, Міністром екології України та природних ресурсів України.
		За результатами правової експертизи Міністерства юстиції України від 05.07.2016 року проект розпорядження відповідає Конституції України, актам вищої юридичної сили та узгоджується з актами також юридичної сили.   
		Відтак, приймаючи 13.07.2016 року розпорядження №552, яким затверджено Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, Кабінет Міністрів України діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Щодо доводів позивача про те, що при затвердженні спірної Програми не було проведено державної екологічної експертизи, то вони судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про екологічну експертизу" державній екологічній експертизі підлягають державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки.
		Як встановлено судом зазначена Програма не має статусу державної програми та не є програмою розвитку окремої галузі (електроенергетики), а є лише її складовою, а відтак відсутня необхідність проведення екологічної оцінки для локальних програм.
		По всім об'єктам, які вже знаходяться в стадії будівництва відповідно до чинного законодавства та взятих міжнародних зобов'язань вже була проведена комплексна державна експертиза, у тому числі, і екологічна експертиза щодо екологічних наслідків їх реалізації, з широким залученням громадськості.
		Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну екологічну експертизу" громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
		Згідно пояснювальної записки до проекту оскаржуваного розпорядження, громадське обговорення проектів, включених до плану реалізації Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, здійснюватиметься по кожному проекту окремо в установленому законодавством порядку.
		Крім того, пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 03.11.2010 року №996 визначено обов'язок проведення консультації з громадськістю у у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю виключно щодо проектів нормативно-правових актів.
		Водночас згідно пункту 1.1 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 року №781/11/13-10, юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністравтино-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і. як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
		Відповідно до приписів статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України" від 18.07.2007 року №950 встановлюється, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов.
		Водночас, як встановлено судом та зазначалось вище, Програма розвитку гідроенергетики була схвалена не постановою, а розпорядженням Кабінету Міністрів України, яка не є нормативно-правовим актом, а є актом з організаційно-розпорядчих питань, що відповідає частині третій статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та частині першій пункту 30 Регламенту.
		Відтак. відповідачами жодним чином не порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 03.11.2010 року №996 щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики.    
		При, цьому, також не заслуговують на увагу і посилання позивача на відсутність екологічної оцінки Програми, як підстави для висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідачів під час розроблення та схвалення Програми, а також скасування розпорядження, оскільки на момент прийняття такого розпорядження був відсутній законодавчо визначений механізм проведення стратегічної екологічної оцінки.
		Слід також зазначити, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує на наявність законного інтересу в забезпеченні природоохоронного законодавства під час розроблення оскаржуваної програми на підставі норм статуту позивача.
		Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Пунктом першим частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлено, що позивач повинен довести факт застосування до нього оскаржуваного акта або те, що він є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
		При цьому, підставою для відмови судом в задоволенні позовних вимог може стати та обставина, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався та не порушує безпосередньо прав позивача.
		У пункті 2.6 Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв'язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права», громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
		Відповідно до статуту позивача вбачається, що метою створення і діяльності вказаної організації є здійснення благодійної діяльності, яка полягає у наданні допомоги фізичним і юридичним особам у захисті їхніх екологічних прав, захисті довкілля в інтересах суспільства, сприянні розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури; представлення своїх інтересів та інтересів інших осіб в судах України у справах, пов'язаних із порушенням екологічних чи інших прав людини і громадянина або пов'язаних із порушенням екологічного законодавства.
		Водночас, відповідно до частини першої та частини другої статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: освіта; охорона здоров'я; екологія, охорона довкілля та захист тварин; запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; наука і наукові дослідження; спорт і фізична культура; права людини і громадянина та основоположні свободи; розвиток територіальних громад; розвиток міжнародної співпраці України; стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
		Відповідно до статті 1 Закону № 5073 бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.
		Частиною 1 ст. 5 Закону № 5073 передбачено види благодійної діяльності, зокрема зафіксовано, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів: безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав; безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права; безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав; безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів; благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність; публічний збір благодійних пожертв; управління благодійними ендавментами; виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності; проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
		Відтак Закон України № 5073 не наділяє благодійні організації правом на звернення до суду з питань забезпечення дотримання природоохоронного законодавства.
		Також позивачем не доведено, що прийняття спірної Програми негативно впливає на його інтереси щодо досягнення цілей благодійної діяльності.
		Отже на думку суду, оспорювана Програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, затверджена розпорядженням КМУ № 552-р від 13.07.2016, жодним чином не порушує прав позивача.
		Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, суду не надав.
		Натомість відповідачі довели суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
		                
		Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» відмовити.
		 
		Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                                                                Є.В. Аблов
		 
		 
		Судді                                                                                                             П.О. Григорович
		 
		 
		                                                                                                                                          І.В. Смолій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...