Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18047/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2018. Зареєстровано: 06.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		28.02.2018Справа №  910/18047/17Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром Інвест" до  Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсною додаткової угоди, за участю представника позивача - Піхотного М.Д., довіреність №б/н, відповідача - Діденко Т.Г., довіреність №365 від 31.01.2018 року, 
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром Інвест" до  Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсною додаткової угоди від 29.11.2016 року до кредитного договору № 4Б16116Г від 10.11.2016 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо про існування додаткової угоди від 29.11.2016 до кредитного договору №4Б16116Г від 10.11.2016 року, однак будь-яких рішень для уповноваження директора ТОВ "Бізнеспром Інвест" на вчинення такої додаткової угоди загальними зборами не приймалося, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для визнання відповідної додаткової угоди недійсною внаслідок вчинення її від імені товариства особою з перевищенням наданих їй повноважень.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2018 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.02.2018 року.          
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2018 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 28.02.2018 року.
		Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не надав.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Предметом даного спору є вимоги про  визнання недійсною додаткової угоди від 29.11.2016 року до кредитного договору № 4Б16116Г від 10.11.2016 року. При цьому, позивачем зазначається про те, що при спілкуванні з співробітниками відповідача він дізнався, що на підставі вищевказаної додаткової угоди №б/н від 2016 року було внесено зміни до кредитного договору, а саме строком повернення кредиту є 04.11.2017, в той час як згідно п. А.3 кредитного договору було визначено 04.11.2026. Додаткова угода була укладена шляхом накладення електронного цифрового підпису та електронної печатки між ТОВ "Бізнеспром Інвест" в особі директора Калініченко Н.О. та банком (відповідачем).
		В той же час, позивач вказує на відсутність будь-яких рішень загальних зборів ТОВ "Бізнеспром Інвест" щодо уповноваження директора такого товариства на вчинення відповідних дій (зміну кінцевої дати повернення кредиту за кредитним договором) позивачем зазначається про наявність підстав для визнання такої додаткової угоди недійсною, у зв'язку із її укладення від імені ТОВ "Бізнеспром Інвест" директором з перевищенням наданих йому повноважень. Оскільки за змістом статуту ТОВ "Бізнеспром Інвест" підписанню такої угоди мало передувати погодження її укладання загальними зборами такого товариства.
		Судом встановлено, що рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром Інвест", що оформлені протоколом №03/16 від 07.11.2016 року, було вирішено звернутися до ПАТ КБ «Приватбанк» з пропозицією надати Товариству кредит та укласти відповідний кредитний договір на суму  4  700 000 000,00 грн., у зв'язку з чим надано директору товариства повноваження на підписання відповідного договору.
		10.11.2016 шляхом використання електронного цифрового підпису (печатки) між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром Інвест" (позичальник) було укладено кредитний договір №4Б16116Г (надалі - "кредитний договір"), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 з урахуванням розділу "А. Істотні умови кредитування" якого було визначено, що банк за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 4 700   000   000,00 грн. на фінансування поточної діяльності в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, у визначені цим договором терміни. Термін повернення кредиту - 04.11.2026.
		За змістом п.п. 2.1.1, 2.1.2 кредитного договору банк зобов'язався відкрити для обслуговування кредиту рахунки, а саме: позичковий рахунок, рахунок по відсотках та рахунок для сплати винагороди. Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника у межах суми, визначеної у п. 1.1., а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.1, 2.2.11.
		У відповідності до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.1 цього договору. Сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору. Повернути кредит в строки/терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.3.2, 2.2.14.
		Згідно із п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору цей договір в частині п. 4.4 набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом і цим договором порядку.
		2016 року шляхом використання електронного цифрового підпису (печатки) між банком та позичальником було укладено додаткову угоду до кредитного договору (надалі - "додаткова угода"), відповідно до якої вирішено змінити п. А.3 розділу "А. Істотні умови кредитування" кредитного договору та викласти в наступній редакції: "А.3. Термін повного повернення кредиту: 04.11.2017. Цей термін може бути продовжений згідно з п. 1.4.". Зазначене було підтверджено представниками сторін в судовому засіданні. 
		Спір у справі стосується наявності правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Частинами 1, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		У відповідності до ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника із товариства; прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. 
		У відповідності до п.п. л) п. 7.4 статуту ТОВ "Бізнеспром Інвест", (надалі - "статут") до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, прийняття рішень щодо укладення правочинів дарування, зовнішньоекономічних, кредитних, правочинів, які спрямовані на відчуження (придбання) землі, цінних паперів, корпоративних прав, нерухомості та транспортних засобів, передачу (взяття) в оренду землі, передачу майна Товариства у заставу, надання гарантій і порук, незалежно від вартості зазначених правочинів. Повноваження, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства не можуть бути передані виконавчому органу товариства.
		Положеннями п.п. в), г) п. 8.3 статуту встановлено, що директор має повноваження, зокрема: розпоряджатися майном і грошовими коштами товариства, укладати договори, укладати інші правочини, у межах повноважень, встановлених законодавством України та цим статутом; укладати правочини дарування, зовнішньоекономічні, кредитні, правочини, які спрямовані на відчуження (придбання) землі, цінних паперів, корпоративних прав, нерухомості та транспортних засобів, передачу (взяття) в оренду (суборенду) землі, нерухомості, транспортних засобів, передачу майна товариства у заставу, надання гарантій і порук, незалежно від вартості зазначених правочинів, лише після прийняття відповідних рішень загальними зборами учасників товариства.
		З огляду на викладені положення вбачається, що прийняття рішення про укладення кредитних правочинів належить до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ "Бізнеспром Інвест", а тому вчинення директором такого товариства відповідного кредитного договору може мати місце не інакше як за наявності відповідно рішення вищого органу управління товариством, що і було реалізовано в даному випадку при вчиненні кредитного договору шляхом прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Бізнеспром Інвест"  рішень про укладення кредитного договору на суму 4 700 000 000,00 грн. та уповноваження директора такого товариства на підписання відповідного договору, оформлених протоколом №03/16 від 07.11.2016.
		При цьому, слід зазначити, що за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом, що зумовлює настання певних правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та вичерпує свою силу з його виконанням.
		Отже, враховуючи, що в даному випадку оформлені протоколом №03/16 від 07.11.2016 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бізнеспром Інвест", в частині, що стосується укладення кредитного договору, містили виключно вказівку на укладення кредитного договору на суму 4 700 000 000,00 грн. та доручення директору підписати його, то з вчиненням між сторонами кредитного договору його дія, зокрема, в частині визначених обов'язків директора ТОВ "Бізнеспром Інвест"  є вичерпаною.
		В аспекті наведеного слід звернути увагу на те, що в силу приписів ст.ст. 6, 626, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України договір є вчиненим з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов, визначених в т.ч. на розсуд сторін.  
		В даному випадку в положеннях кредитного договору сторонами було визначено, що його істотними умовами є, зокрема, умови про вид кредиту, його суму, термін повернення та відсоткову ставку за користування кредитними коштами.
		Таким чином, з досягненням згоди щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо терміну повернення кредиту, і слід пов'язувати в даному випадку момент вчинення кредитного договору, а відтак, і вичерпання рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Бізнеспром Інвест", оформленим протоколом №03/16 від 07.11.2016, своєї дії.
		З огляду на викладене вбачається, що послідуюча зміна будь-якої із істотних умов кредитного договору, в т.ч. терміну повернення кредиту, могла бути здійсненна не інакше як за відповідним (новим) рішенням загальних зборів учасників позивача, адже статутом не передбачено повноважень директора на зміну істотних умов правочинів, укладення яких віднесено до виключних повноважень вищого органу управління товариством - загальних зборів учасників, в т.ч. шляхом укладення додаткових угод до них. 
		Наведене узгоджується з диспозицією положень ст. 145 Цивільного кодексу України, яка полягає у тому, що одне і те ж питання не може бути віднесено до компетенції різних органів, адже віднесення п. 7.4 статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників позивача вирішення питання про укладення кредитних правочинів виключає існування у директора (виконавчого органу) таких повноважень взагалі.
		Отже, укладення додаткової угоди могло бути здійснено директором позивача не інакше як за наслідками прийняття загальними зборами учасників такого товариства відповідного рішення про зміну істотної умови кредитного договору та надання відповідних повноважень директору на укладення додаткової угоди для цього.
		В той же час, доказів прийняття будь-яких рішень загальними зборами учасників позивача щодо уповноваження директора на вчинення оспорюваної додаткової угоди щодо внесення змін до істотних умов кредитного договору, зокрема, в частині зміни терміну повернення кредиту, матеріали справи не містять, а позивачем заперечується факт його прийняття.
		З огляду на викладені обставини вбачається, що при укладені додаткової угоди директором позивача було перевищено визначені законодавством та статутом його повноваження, адже рішення щодо наведеного належало до виключної компетенції вищого органу товариства - загальних зборів учасників, яким відповідне рішення не приймалося.
		При цьому, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України №6-62цс16 від 27.04.2016, №6-147цс17 від 13.03.2017, №6-72цс17 від 12.04.2017.
		Частина 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень встановлюючи, що для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору, однак набувають такої сили в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
		В даному випадку, із преамбули як кредитного договору, так і додаткової угоди вбачається посилання на те, що при вчиненні таких правочинів директор позивача діяв на підставі статуту.
		Тобто, ПАТ КБ "Приватбанк" було обізнано із положеннями статуту, а відтак і з наявністю відповідних обмежень повноважень директора позивача.
		Більш того, за умовами кредитного договору відповідачем було взято на себе зобов'язання з відкриття позивачу рахунків для обслуговування кредиту, що у відповідності  до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492  від 12.11.2003, зумовлювало обов'язок банку з отримання статутних документів позивача.
		Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується обізнаність відповідача про встановлені статутом обмеження повноважень директора позивача, що зумовлює настання для банку відповідних правових наслідків вчинення оспорюваної додаткової угоди директором позивача з перевищенням визначених статутом повноважень.
		З огляду на викладене вбачається, що додаткова угода була вчинена з порушенням приписів ст.ст. 92, 98, 145 Цивільного кодексу України та положень п.п. 7.4, 8.3 статуту, що згідно ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання її недійсною.
		За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсною оспорюваної додаткової угоди обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.
		Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача. 
		Керуючись ст. ст. 86 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати недійсною додаткову угоду від 29.11.2016 до кредитного договору №4П16116Г від 10.11.2016, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром Інвест" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк".
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром Інвест" (08300, Київська обл.,  м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 84, офіс 203; код 39815726) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.         
		Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
		Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі  не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.  
		 
		Дата складення повного судового рішення: 05.03.2018р.
		 
		Суддя                                                                                С.О. Чебикіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...